|
Глава 6
|
Глава́ ѕ҃
|
|
1
|
1
|
|
Що ж скажемо? Чи залишатися нам у гріху, щоб примножилася благодать? Зовсім ні.
|
Что̀ оу҆̀бо рече́мъ; пребꙋ́демъ ли во грѣсѣ̀, да блгⷣть преꙋмно́житсѧ; Да не бꙋ́детъ.
|
|
2
|
2
|
|
Ми померли для гріха: як же нам жити в ньому?
|
И҆̀же бо оу҆мро́хомъ грѣхꙋ̀, ка́кѡ па́ки ѡ҆живе́мъ ѡ҆ не́мъ [ка́кѡ є҆щѐ жи́ти бꙋ́демъ въ не́мъ];
|
|
3
|
3
|
|
Hевже не знаєте, що всі ми, що хрестилися в Христа Ісуса, у смерть Його хрестилися?
|
(Заⷱ҇ ч҃а҃.) И҆лѝ не разꙋмѣ́ете, ꙗ҆́кѡ є҆ли́цы во хрⷭ҇та̀ і҆и҃са крести́хомсѧ, въ см҃рть є҆гѡ̀ крести́хомсѧ;
|
|
4
|
4
|
|
Отже, ми поховані з Hим хрещенням у смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, так і ми в оновленому житті ходити почали.
|
Спогребо́хомсѧ оу҆̀бо є҆мꙋ̀ кр҃ще́нїемъ въ сме́рть, да ꙗ҆́коже воста̀ хрⷭ҇то́съ ѿ ме́ртвыхъ сла́вою ѻ҆́ч҃ею, та́кѡ и҆ мы̀ во ѡ҆бновле́нїи жи́зни ходи́ти на́чнемъ [да хо́димъ].
|
|
5
|
5
|
|
Бо якщо ми з’єднані з Hим подобою смерти Його, то повинні бути з’єднані і подобою воскресіння,
|
А҆́ще бо соѡбра́зни [снасажде́ни] бы́хомъ подо́бїю см҃рти є҆гѡ̀, то̀ и҆ воскрⷭ҇нїѧ бꙋ́демъ,
|
|
6
|
6
|
|
знаючи те, що давній наш чоловік був розп’ятий з Hим, щоб знищене було тіло гріховне, щоб нам не бути вже рабами гріха;
|
сїѐ вѣ́дѧще, ꙗ҆́кѡ ве́тхїи на́шъ человѣ́къ съ ни́мъ распѧ́тсѧ, да оу҆праздни́тсѧ тѣ́ло грѣхо́вное, ꙗ҆́кѡ ктомꙋ̀ не рабо́тати на́мъ грѣхꙋ̀:
|
|
7
|
7
|
|
бо померлий звільнився від гріха.
|
оу҆ме́рый бо свободи́сѧ ѿ грѣха̀.
|
|
8
|
8
|
|
Коли ж ми померли з Христом, то віруємо, що й житимемо з Hим,
|
А҆́ще же оу҆мро́хомъ со хрⷭ҇то́мъ, вѣ́рꙋемъ, ꙗ҆́кѡ и҆ жи́ви бꙋ́демъ съ ни́мъ,
|
|
9
|
9
|
|
знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, вже не вмирає: смерть уже Hим не володіє.
|
вѣ́дѧще, ꙗ҆́кѡ хрⷭ҇то́съ воста̀ ѿ ме́ртвыхъ, ктомꙋ̀ оу҆жѐ не оу҆мира́етъ: сме́рть и҆́мъ ктомꙋ̀ не ѡ҆блада́етъ.
|
|
10
|
10
|
|
Бо що Він помер, то помер один раз для гріха, а що живе, то живе для Бога.
|
Є҆́же бо оу҆́мре, грѣхꙋ̀ оу҆́мре є҆ди́ною: а҆ є҆́же живе́тъ, бг҃ови живе́тъ.
|
|
11
|
11
|
|
Так і ви вважайте себе мертвими для гріха, живими ж для Бога у Христі Ісусі, Господі нашому.
|
(Заⷱ҇ ч҃в҃.) Та́кожде и҆ вы̀ помышлѧ́йте себѐ ме́ртвыхъ оу҆́бѡ бы́ти грѣхꙋ̀, живы́хъ же бг҃ови, ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ і҆и҃сѣ гдⷭ҇ѣ на́шемъ.
|
|
12
|
12
|
|
Тож нехай не панує гріх у смертному вашому тілі, щоб вам коритися йому в похотях його;
|
Да не ца́рствꙋетъ оу҆̀бо грѣ́хъ въ ме́ртвеннѣмъ ва́шемъ тѣ́лѣ, во є҆́же послꙋ́шати є҆гѡ̀ въ по́хотехъ є҆гѡ̀:
|
|
13
|
13
|
|
і не віддавайте членів ваших гріхові як знаряддя неправди, але представте себе Богові як таких, що ожили з мертвих, і члени ваші — Богові як знаряддя праведности.
|
нижѐ представлѧ́йте оу҆́ды ва́шѧ ѻ҆рꙋ̑жїѧ непра́вды грѣхꙋ̀: но представлѧ́йте себѐ бг҃ови ꙗ҆́кѡ ѿ ме́ртвыхъ живы́хъ, и҆ оу҆́ды ва́шѧ ѻ҆рꙋ̑жїѧ пра́вды бг҃ови.
|
|
14
|
14
|
|
Гріх не повинен над вами панувати, бо ви не під законом, а під благодаттю.
|
Грѣ́хъ бо ва́ми да не ѡ҆блада́етъ: нѣ́сте бо под̾ зако́номъ, но под̾ блгⷣтїю.
|
|
15
|
15
|
|
Що ж? Чи станемо грішити, тому що ми не під законом, а під благодаттю? Зовсім ні.
|
Что̀ оу҆̀бо; согрѣши́мъ ли, занѐ нѣ́смы под̾ зако́номъ, но под̾ блгⷣтїю, да не бꙋ́детъ.
|
|
16
|
16
|
|
Hевже ви не знаєте, що кому ви віддаєте себе в раби на послух, того ви і раби, кому підкоряєтесь: чи то раби гріха — на смерть, чи то послуху — на праведність?
|
Не вѣ́сте ли, ꙗ҆́кѡ є҆мꙋ́же представлѧ́ете себѐ рабы̑ въ послꙋша́нїе, рабѝ є҆стѐ, є҆гѡ́же послꙋ́шаете, и҆лѝ грѣха̀ въ сме́рть, и҆лѝ послꙋша́нїѧ въ пра́вдꙋ;
|
|
17
|
17
|
|
Дякувати Богові, що ви, бувши раніше рабами гріха, від серця стали слухняні тому родові вчення, якому віддали себе.
|
Благодари́мъ оу҆̀бо бг҃а, ꙗ҆́кѡ бѣ́сте рабѝ грѣхꙋ̀, послꙋ́шасте же ѿ се́рдца, въ ѻ҆́ньже и҆ преда́стесѧ ѡ҆́бразъ оу҆че́нїѧ.
|
|
18
|
18
|
|
Звільнившись же від гріха, ви стали рабами праведности.
|
(Заⷱ҇ ч҃г҃.) Свобо́ждшесѧ же ѿ грѣха̀, порабо́тистесѧ пра́вдѣ.
|
|
19
|
19
|
|
Кажу за людським міркуванням задля немочі плоті вашої. Як віддавали ви члени ваші в раби нечистоті і беззаконню на беззаконня, так нині представте члени ваші в раби праведності на освячення.
|
Человѣ́ческо глаго́лю, за не́мощь пло́ти ва́шеѧ. Ꙗ҆́коже бо предста́висте оу҆́ды ва́шѧ рабы̑ нечистотѣ̀ и҆ беззако́нїю въ беззако́нїе, та́кѡ нн҃ѣ предста́вите оу҆́ды ва́шѧ рабы̑ пра́вдѣ во ст҃ы́ню.
|
|
20
|
20
|
|
Бо, коли ви були рабами гріха, тоді були вільні від праведности.
|
Є҆гда́ бо рабѝ бѣ́сте грѣха̀, свобо́дни бѣ́сте ѿ пра́вды.
|
|
21
|
21
|
|
Які ж плоди ви мали тоді? Такі, яких тепер самі соромитесь, бо кінець їхній — смерть.
|
Кі́й оу҆̀бо тогда̀ и҆мѣ́сте пло́дъ; Ѡ҆ ни́хже нн҃ѣ стыдите́сѧ, кончи́на бо ѻ҆́нѣхъ, сме́рть.
|
|
22
|
22
|
|
А нині, коли ви звільнилися від гріха і стали рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець — життя вічне.
|
Нн҃ѣ же свобо́ждшесѧ ѿ грѣха̀, порабо́щшесѧ же бг҃ови, и҆́мате пло́дъ ва́шъ во ст҃ы́ню, кончи́нꙋ же жи́знь вѣ́чнꙋю.
|
|
23
|
23
|
|
Бо відплата за гріх — смерть, а дар Божий — життя вічне у Христі Ісусі, Господі нашому.
|
Ѡ҆бро́цы бо грѣха̀, сме́рть: дарова́нїе же бж҃їе живо́тъ вѣ́чный ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ і҆и҃сѣ гдⷭ҇ѣ на́шемъ.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.