Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 3

Brenton–Byzantine English Bible > 2 Ezra :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Chapter 3	Глава 3

1	1
Now when Darius reigned, he made a great feast unto all his subjects, and unto all his household, and unto all the princes of Media and Persia,	І зробив цар Дарій великий бенкет своїм підданим і домашнім своїм і усім вельможам Мідії і Персії,
2	2
and to all the governors and captains and lieutenants that were under him, from India unto Ethiopia, in the hundred twenty and seven provinces.	і всім сатрапам і воєначальникам, і начальникам підвладних йому країн від Індії і до Ефіопії у ста двадцяти семи сатрапіях.
3	3
And when they had eaten and drunken, and being satisfied were gone home, then Darius the king went into his bedchamber, and slept, and soon after awaked.	І їли і пили і, наситившись, розійшлися; цар же Дарій пішов у спальню свою і спав, і потім прокинувся.
4	4
Then three young men, that were of the guard that kept the king's body, spake one to another;	Тим часом троє юнаків охоронців, які охороняли тіло царя, сказали один одному:
5	5
Let every one of us speak a sentence: he that shall overcome, and whose sentence shall seem wiser than the others, unto him shall the king Darius give great gifts, and great things in token of victory:	нехай кожен з нас скаже одне слово про те, що сильніше за все? І чиє слово виявиться розумнішим за інше, тому цар Дарій дасть великі дарунки і велику нагороду.
6	6
as to be clothed in purple, to drink in gold, and to sleep upon gold, and a chariot with bridles of gold, and an headtire of fine linen, and a chain about his neck:	І буде той одягатися в багряницю і пити з золотих сосудів, і спати на золоті, і їздити на колісниці з конями в золотих вуздах, носити на голові пов’язку з висону і намисто на шиї,
7	7
and he shall sit next to Darius because of his wisdom, and shall be called Darius's cousin.	і сяде він другим після Дарія за мудрість свою, і буде називатися родичем Дарія.
8	8
And then every one wrote his sentence, sealed it, and laid it under the pillow of king Darius;	І негайно, написавши кожен своє слово, запечатали і поклали під узголів’я царя Дарія і сказали:
9	9
and said that, when the king is risen, some will give him the writing; and of whose side the king and the three princes of Persia shall judge that his sentence is the wisest, to him shall the victory be given, as was appointed.	коли цар встане, подадуть йому це писання, і за ким визнає цар і троє вельмож перських, що слово його мудріше, тому дасться перевага, як написано.
10	10
The first wrote, Wine is the strongest.	Один написав: сильніше за все вино.
11	11
The second wrote, The king is strongest.	Інший написав: сильніший цар.
12	12
The third wrote, Women are strongest: but above all things Truth beareth away the victory.	Третій написав: сильніші жінки, а над усім здобуває перемогу істина.
13	13
Now when the king was risen up, they took their writings, and delivered them unto him, and so he read them:	І ось, коли цар встав, подали йому це писання, і він прочитав.
14	14
and sending forth he called all the princes of Persia and Media, and the governors, and the captains, and the lieutenants, and the chief officers;	І, пославши, покликав усіх вельмож Персії і Мідії, і сатрапів і воєначальників, і начальників областей і радників,
15	15
and sat him down in the royal seat of judgment; and the writing was read before them.	і сів у дорадчій палаті, і прочитано було перед ними писання.
16	16
And he said, Call the young men, and they shall declare their own sentences. So they were called, and came in.	І сказав: покличте цих юнаків, нехай вони пояснять слова свої. І були покликані і ввійшли.
17	17
And he said unto them, Declare unto us your mind concerning the writings. Then began the first, who had spoken of the strength of wine;	І сказав їм: поясніть нам написане. І почав перший, який сказав про силу вина, і говорив так:
18	18
and he said thus, O ye men, how exceeding strong is wine! it causeth all men to err that drink it:	О, мужі! Яке сильне вино! Воно приводить у затьмарення розум усіх людей, які п’ють його;
19	19
it maketh the mind of the king and of the fatherless child to be all one; of the bondman and of the freeman, of the poor man and of the rich:	воно робить розум царя і сироти, раба і вільного, бідного і багатого одним розумом;
20	20
it turneth also every thought into jollity and mirth, so that a man remembereth neither sorrow nor debt:	і всякий розум перетворює на веселість і радість, так що людина не пам’ятає ніякої печалі і ніякого боргу,
21	21
and it maketh every heart rich, so that a man remembereth neither king nor governor; and it maketh to speak all things by talents:	і всі серця робить воно багатими, так що ніхто не думає ні про царя, ні про сатрапа, і всякого змушує воно говорити про свої таланти.
22	22
and when they are in their cups, they forget their love both to friends and brethren, and a little after draw out swords:	І коли сп’яніють, не пам’ятають про приязнь до друзів і братів і швидко оголюють мечі,
23	23
but when they are from the wine, they remember not what they have done.	а коли протверезяться від вина, не пам’ятають, що робили.
24	24
O ye men, is not wine the strongest, that enforceth to do thus? And when he had so spoken, he held his peace.	О, мужі! Чи не сильніше за все вино, коли змушує так чинити? І, сказавши це, замовк.