Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 6

Brenton–Byzantine English Bible > 2 Kings :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

Chapter 6	Глава 6

1	1
And the sons of the prophets said to Elisaie, Behold now, the place wherein we dwell before thee is too narrow for us.	І сказали сини пророків Єлисеєві: ось, місце, де ми живемо при тобі, тісне для нас;
2	2
Let us go, we pray thee, unto Jordan, and take thence every man a beam, and make for ourselves a habitation there.	підемо до Йордану і візьмемо звідти кожен по одній колоді і зробимо собі там місце для житла. Він сказав: підіть.
3	3
And he said, Go. And one of them said gently, Come with thy servants. And he said, I will go.	І сказав один: зроби милість, піди і ти з рабами твоїми. І сказав він: піду.
4	4
And he went with them, and they came to Jordan, and began to cut down wood.	І пішов з ними, і прийшли до Йордану і стали рубати дерева.
5	5
And behold, one was cutting down a beam, and the axe head fell into the water: and he cried out, Alas! master: and it was hidden.	І коли один валив колоду, сокира його впала у воду. І закричав він і сказав: ох, господарю мій! а вона була позичена!
6	6
And the man of God said, Where did it fall? and he shewed him the place: and he broke off a stick, and threw it in there, and the iron came to the surface.	І сказав чоловік Божий: де вона впала? Він показав йому місце. І відрубав він шматок дерева і кинув туди, і сплила сокира.
7	7
And he said, Take it up to thyself. And he stretched out his hand, and took it.	І сказав він: візьми собі. Він простягнув руку свою і взяв її.
8	8
And the king of Syria was at war with Israel: and he consulted with his servants, saying, I will encamp in such a place.	Цар Сирійський пішов війною на ізраїльтян, і радився зі слугами своїми, говорячи: у такому-то й у такому-то місці я розташую свій стан.
9	9
And Elisaie sent to the king of Israel, saying, Take heed that thou pass not by that place, for the Syrians are hidden there.	І посилав чоловік Божий до царя Ізраїльського сказати: бережися проходити цим місцем, тому що там сиріяни залягли.
10	10
And the king of Israel sent to the place which Elisaie mentioned to him, and saved himself thence not once or twice.	І посилав цар Ізраїльський на те місце, про яке говорив йому чоловік Божий і застерігав його; і зберіг себе там не раз і не два.
11	11
And the mind of the king of Syria was very much disturbed concerning this thing; and he called his servants, and said to them, Will ye not tell me who betrays me to the king of Israel?	І збентежилося серце царя Сирійського з цього приводу, і покликав він рабів своїх і сказав їм: скажіть мені, хто з наших у зносинах з царем Ізраїльським?
12	12
And one of his servants said, Nay, my Lord, O king, for Elisaie the prophet that is in Israel reports to the king of Israel all the words whatsoever thou mayest say in thy bedchamber.	І сказав один із слуг його: ніхто, господарю мій царю; а Єлисей пророк, який у Ізраїля, переказує цареві Ізраїльському і ті слова, що ти говориш у спальній кімнаті твоїй.
13	13
And he said, Go, see where this man is, and I will send and take him. And they sent word to him, saying, Behold, he is in Dothaim.	І сказав він: підіть, дізнайтеся, де він; я пошлю і візьму його. І донесли йому і сказали: ось, він у Дофаїмі.
14	14
And he sent thither horses, and chariots, and a mighty host: and they came by night, and compassed about the city.	І послав туди коней і колісниці і багато війська. І прийшли вночі й оточили місто.
15	15
And the servant of Elisaie rose up early and went out; and, behold, a host compassed the city, and horses and chariots: and the servant said to him, O master, what shall we do?	Вранці слуга чоловіка Божого встав і вийшов; і ось, військо навколо міста, і коні і колісниці. І сказав йому слуга його: горе нам! господарю мій, що нам робити?
16	16
And Elisaie said, Fear not, for they who are with us are more than they that are with them.	І сказав він: не бійся, тому що тих, які з нами, більше, ніж тих, які з ними.
17	17
And Elisaie prayed, and said, Lord, open, I pray thee, the eyes of the servant, and let him see. And the Lord opened his eyes, and he saw: and, behold, the mountain was full of horses, and there were chariots of fire round about Elisaie.	І молився Єлисей, і говорив: Господи! відкрий йому очі, щоб він побачив. І відкрив Господь очі слузі, і він побачив, і ось, уся гора наповнена конями і колісницями вогненними навкруги Єлисея.
18	18
And they came down to him; and he prayed to the Lord, and said, Smite, I pray thee, this people with blindness. And he smote them with blindness, according to the word of Elisaie.	Коли пішли до нього сиріяни, Єлисей помолився Господу і сказав: уразь їх сліпотою. І Він уразив їх сліпотою за словом Єлисея.
19	19
And Elisaie said to them, This is not the city, and this is not the way: follow me, and I will bring you to the man whom ye seek. And he led them away to Samaria.	І сказав їм Єлисей: це не та дорога і не те місто; йдіть за мною, і я проведу вас до тієї людини, яку ви шукаєте. І привів їх у Самарію.
20	20
And it came to pass when they entered into Samaria, that Elisaie said, Open, I pray thee, O Lord, their eyes, and let them see. And the Lord opened their eyes, and they saw; and, behold, they were in the midst of Samaria.	Коли вони прийшли у Самарію, Єлисей сказав: Господи! відкрий очі їм, щоб вони бачили. І відкрив Господь очі їхні, і побачили, що вони всередині Самарії.
21	21
And the king of Israel said to Elisaie, when he saw them, Shall I not verily smite them, my father?	І сказав цар Ізраїльський Єлисеєві, побачивши їх: чи не побити їх, батьку мій?
22	22
And he said, Thou shalt not smite them, unless thou wouldest smite those whom thou hast taken captive with thy sword and with thy bow: set bread and water before them, and let them eat and drink, and depart to their master.	І сказав він: не вбивай. Хіба мечем твоїм і луком твоїм ти полонив їх, щоб убивати їх? Запропонуй їм хліба і води; нехай їдять і п’ють, і підуть до господаря свого.
23	23
And he set before them a great feast, and they ate and drank: and he dismissed them, and they departed to their master. And the bands of Syria came no longer into the land of Israel.	І приготував їм великий обід, і вони їли і пили. І відпустив їх, і пішли до господаря свого. І не ходили більше ті полчища сирійські в землю Ізраїлеву.
24	24
And it came to pass after this, that the son of Ader king of Syria gathered all his army, and went up, and besieged Samaria.	Після того зібрав Венадад, цар Сирійський, усе військо своє і виступив, і обложив Самарію.
25	25
And there was a great famine in Samaria: and, behold, they besieged it, until an ass's head was valued at fifty pieces of silver, and the fourth part of a cab of dove's dung at five pieces of silver.	І був великий голод у Самарії, коли вони облягли її, так що осляча голова продавалася за вісімдесят сиклів срібла, і четверта частина каба голубиного посліду — по п’ять сиклів срібла.
26	26
And the king of Israel was passing by on the wall, and a woman cried to him, saying, Help, my lord, O king.	Один раз цар Ізраїльський проходив по стіні, і жінка з криком говорила йому: допоможи, господарю мій царю.
27	27
And he said to her, Unless the Lord help thee, whence shall I help thee? from the corn-floor, or from the wine-press?	І сказав він: якщо не допоможе тобі Господь, з чого я допоможу тобі? чи з току, а чи з точила?
28	28
And the king said to her, What is the matter with thee? And the woman said to him, This woman said to me, Give thy son, and we will eat him to-day, and we will eat my son to-morrow.	І сказав їй цар: що тобі? І сказала вона: ця жінка говорила мені: «віддай свого сина, ми з’їмо його сьогодні, а сина мого з’їмо завтра».
29	29
So we boiled my son, and ate him; and I said to her on the second day, Give thy son, and let us eat him: and she has hidden her son.	І зварили ми мого сина, і з’їли його. І я сказала їй на другий день: «віддай же твого сина, і з’їмо його». Але вона сховала свого сина.
30	30
And it came to pass, when the king of Israel heard the words of the woman, that he rent his garments; and he passed by on the wall, and the people saw sackcloth within upon his flesh.	Цар, вислухавши слова жінки, роздер одяг свій: і проходив він по стіні, і народ бачив, що веретище на самому тілі його.
31	31
And he said, God do so to me and more also, if the head of Elisaie shall stand upon him this day.	І сказав: нехай те і те зробить мені Бог, і ще більше зробить, якщо залишиться голова Єлисея, сина Сафатового, на ньому сьогодні.
32	32
And Elisaie was sitting in his house, and the elders were sitting with him; and the king sent a man before him: before the messenger came to him, he also said to the elders, Do ye see that this son of a murderer has sent to take away my head? See, as soon as the messenger shall have come, shut the door, and forcibly detain him at the door: is not the sound of his master's feet behind him?	Єлисей же сидів у своєму домі, і старці сиділи в нього. І послав [цар] людину від себе. Раніше, ніж прийшов посланий до нього, він сказав старцям: чи бачите, що цей син убивці послав зняти з мене голову? Дивіться, коли прийде посланий, зачиніть двері і притисніть його дверима. А ось і тупіт ніг господаря його за ним!
33	33
While he was yet speaking with them, behold, a messenger came to him: and he said, Behold, this evil is of the Lord; why should I wait for the Lord any longer?	Ще говорив він з ними, і ось посланий приходить до нього, і говорить: ось яка біда від Господа! чого мені надалі чекати від Господа?