Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 4

Brenton–Byzantine English Bible > Baruch :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5

Chapter 4	Глава 4

1	1
This is the book of the commandments of God, and the law that endureth for ever: all they that keep it shall come to life; but such as leave it shall die.	Ось книга заповідей Божих і закон, який перебуває повік. Усі, хто дотримуються її, будуть жити, а ті, що залишають її, помруть.
2	2
Turn thee, O Jacob, and take hold of it: walk in the presence of the light thereof, that thou mayest be illuminated.	Звернися, Якове, і візьми її, ходи при сяйві світла її.
3	3
Give not thine honour to another, nor the things that are profitable unto thee to a strange nation.	Не віддавай іншому слави твоєї, і корисного для тебе — чужому народові.
4	4
O Israel, happy are we: for things that are pleasing to God are made known unto us.	Щасливі ми, Ізраїлю, що ми знаємо, що благоугодно Богу.
5	5
Be of good cheer, my people, the memorial of Israel.	Дерзай, народе мій, пам’ятник Ізраїлю!
6	6
Ye were sold to the nations, not for your destruction: but because ye moved God to wrath, ye were delivered unto the enemies.	Ви віддані язичникам не на загибель, але за те, що ви прогнівали Бога, ви віддані ворогам;
7	7
For ye provoked him that made you by sacrificing unto devils and not to God.	бо роздратували Того, Хто сотворив вас, приносячи жертви бісам, а не Богу.
8	8
Ye have forgotten the everlasting God, that brought you up; and ye have grieved Jerusalem, that nursed you.	Ви забули вічного Бога, Який годує вас, а також засмутили і Єрусалим, який виховав вас,
9	9
For when she saw the wrath of God coming upon you, she said, Hearken, O ye that dwell about Sion: God hath brought upon me great mourning;	бо він бачив гнів, який прийшов на вас від Бога, і говорив: «слухайте, співмешканці Сиону, Бог навів на мене велику скорботу,
10	10
for I saw the captivity of my sons and daughters, which the Everlasting brought upon them.	бо я бачив полонення синів моїх і дочок, яке навів на них Вічний.
11	11
With joy did I nourish them; but sent them away with weeping and mourning.	Я годував їх з радістю, а відпустив із плачем і гіркотою.
12	12
Let no man rejoice over me, a widow, and forsaken of many, who for the sins of my children am left desolate; because they departed from the law of God.	Ніхто не радуйся за мене, який є вдівцем і залишений багатьма; я спорожнів за гріхи дітей моїх, бо вони ухилилися від закону Божого;
13	13
They knew not his statutes, nor walked in the ways of his commandments, nor trod in the paths of discipline in his righteousness.	не пізнали уставів Його, не ходили путями заповідей Бога, і не вступили на стежки навчання у правді Його.
14	14
Let them that dwell about Sion come, and remember ye the captivity of my sons and daughters, which the Everlasting hath brought upon them.	Прийдіть, співмешканці Сиону, і згадаєте полон синів моїх і дочок, який навів на них Вічний.
15	15
For he hath brought a nation upon them from far, a shameless nation, and of a strange language, who neither reverenced old man, nor pitied child,	Бо Він навів на них народ здалеку, народ нахабний та іншомовний, бо не посоромилися старця, і не зглянулися на дитину,
16	16
and they have carried away the dear beloved children of the widow, and left her that was alone desolate without daughters.	і забрали у вдови синів улюблених і залишили самотню без дочок.
17	17
But what can I help you?	Я ж чим можу допомогти вам?
18	18
For he that brought these plagues upon you will deliver you from the hands of your enemies.	Хто навів на вас ці біди, Той і визволить вас від руки ворогів ваших.
19	19
Go your way, O my children, go your way: for I am left desolate.	Ідіть, діти, йдіть, бо я залишився порожнім.
20	20
I have put off the clothing of peace, and put upon me the sackcloth of my prayer: I will cry unto the Everlasting in my days.	Я зняв із себе одяг світлий й одягся у веретище моління мого; буду волати до Вічного у дні мої.
21	21
Be of good cheer, O my children, cry unto the Lord, and he shall deliver you from the power and hand of the enemies.	Дерзайте, діти, взивайте до Бога, і Він визволить вас від насильства, від руки ворогів.
22	22
For my hope is in the Everlasting, that he will save you: and joy is come unto me from the Holy One, because of the mercy which shall soon come unto you from the Everlasting your Saviour.	Бо від Вічного я очікував спасіння вашого, і мені прийшла від Святого радість про милість, що скоро прийде до вас від Вічного, Спасителя нашого.
23	23
For I sent you out with mourning and weeping: but God will give you to me again with joy and gladness for ever.	Я відпускав вас із сумом і гіркотою, але Бог поверне мені вас з радістю і веселощами навіки.
24	24
Like as now the neighbours of Sion have seen your captivity: so shall they see shortly your salvation from your God, which shall come upon you with great glory, and brightness of the Everlasting.	Тому що, як нині співмешканці Сиону бачили полон ваш, так побачать швидке спасіння ваше від Бога, Який прийде до вас з великою славою і величчю Вічного.
25	25
My children, suffer patiently the wrath that is come upon you from God: for thine enemy hath persecuted thee; but shortly thou shalt see his destruction, and shalt tread upon his neck.	Діти! потерпіть гнів, який прийшов на вас від Бога: переслідував тебе ворог, але ти незабаром побачиш загибель його, і наступиш йому на шию.
26	26
My delicate ones have gone rough ways, and were taken away as a flock caught of the enemies.	Виховані у мене у розкошах пішли жорсткими шляхами, схоплені як стадо, розкрадене ворогами.
27	27
Be of good comfort, O my children, and cry unto God: for ye shall be remembered of him that brought these things upon you.	Дерзайте, діти, і взивайте до Бога, бо про вас згадає Той, Хто навів на вас це.
28	28
For as it was your mind to go astray from God: so, being returned, seek him ten times more.	Яка була рішучість ваша, щоб віддалитися від Бога, збільшіть її у десять разів, щоб навернутися і шукати Його,
29	29
For he that hath brought these plagues upon you shall bring you everlasting joy again with your salvation.	бо Той, Хто навів на вас ці біди, подасть вам вічні веселощі зі спасінням».
30	30
Take a good heart, O Jerusalem: for he that gave thee that name will comfort thee.	Дерзай, Єрусалиме! Той, Хто дарував тобі ім’я, утішить тебе.
31	31
Miserable are they that afflicted thee, and rejoiced at thy fall.	Нещасні ті, які ображали тебе і раділи твоєму падінню.
32	32
Miserable are the cities which thy children served: miserable is she that received thy sons.	Нещасні міста, яким служили діти твої, нещасна земля, яка прийняла синів твоїх,
33	33
For as she rejoiced at thy ruin, and was glad of thy fall: so shall she be grieved for her own desolation.	бо як вона раділа твоєму падінню і веселилася через твою поразку, так буде у скорботі через своє спустошення.
34	34
For I will take away the rejoicing of her great multitude, and her pride shall be turned into mourning.	Я відніму у неї радість за численність її народу, і хвастощі її будуть на сум;
35	35
For fire shall come upon her from the Everlasting, long to endure; and she shall be inhabited of devils for a great time.	бо прийде на неї вогонь від Вічного на довгі дні, і дуже тривалий час вона буде населена бісами.
36	36
O Jerusalem, look about thee toward the east, and behold the joy that cometh unto thee from God.	Оглянься, Єрусалиме, на схід, і подивися на радість, яка прийде до тебе від Бога.
37	37
Lo, thy sons come, whom thou sentest away, they come gathered together from the east to the west by the word of the Holy One, rejoicing in the glory of God.	Ось, ідуть сини твої, яких ти відпустив, ідуть зібрані від сходу до заходу словом Святого, радіючи славі Божій.