|
Κεφάλαιο 23
|
Глава́ к҃г
|
|
1
|
1
|
| ΟΥ παραδέξῃ ἀκοὴν ματαίαν. οὐ συγκαταθήσῃ μετὰ τοῦ ἀδίκου γενέσθαι μάρτυς ἄδικος. | Да не прїи́меши слꙋ́ха сꙋ́етна, да не приложи́шисѧ съ непра́веднымъ бы́ти свидѣ́тель непра́веденъ: |
|
2
|
2
|
| οὐκ ἔσῃ μετὰ πλειόνων ἐπὶ κακίᾳ. οὐ προστεθήσῃ μετὰ πλήθους ἐκκλῖναι μετὰ τῶν πλειόνων, ὥστε ἐκκλῖναι κρίσιν. | да не бꙋ́деши со мно́гими на ѕло́бꙋ, да не приложи́шисѧ ко мно́жествꙋ оу҆клони́тисѧ со мно́жайшими, ꙗ҆́кѡ преврати́ти сꙋ́дъ, |
|
3
|
3
|
| καὶ πένητα οὐκ ἐλεήσεις ἐν κρίσει. | и҆ ни́щагѡ да не поми́лꙋеши на сꙋдѣ̀. |
|
4
|
4
|
| ἐὰν δὲ συναντήσῃς τῷ βοΐ τοῦ ἐχθροῦ σου ἢ τῷ ὑποζυγίῳ αὐτοῦ πλανωμένοις, ἀποστρέψας ἀποδώσεις αὐτῷ. | А҆́ще же срѧ́щеши говѧ́до врага̀ твоегѡ̀ и҆лѝ ѻ҆слѧ̀ є҆гѡ̀ заблꙋжда́ющее, ѡ҆брати́въ да ѿда́си є҆мꙋ̀: |
|
5
|
5
|
| ἐὰν δὲ ἴδῃς τὸ ὑποζύγιον τοῦ ἐχθροῦ σου πεπτωκὸς ὑπὸ τὸν γόνον αὐτοῦ, οὐ παρελεύσῃ αὐτό, ἀλλὰ συναρεῖς αὐτὸ μετ᾿ αὐτοῦ. | а҆́ще же оу҆́зриши ѻ҆слѧ̀ врага̀ твоегѡ̀ па́дшее под̾ бре́менемъ є҆гѡ̀, да не мимои́деши є҆̀, но да воздви́гнеши є҆̀ съ ни́мъ. |
|
6
|
6
|
| οὐ διαστρέψεις κρίμα πένητος ἐν κρίσει αὐτοῦ. | Да не преврати́ши сꙋда̀ ни́щемꙋ въ сꙋдѣ̀ є҆гѡ̀. |
|
7
|
7
|
| ἀπὸ παντὸς ρήματος ἀδίκου ἀποστήσῃ· ἀθῷον καὶ δίκαιον οὐκ ἀποκτενεῖς καὶ οὐ δικαιώσεις τὸν ἀσεβῆ ἕνεκεν δώρων. | Ѿ всѧ́кагѡ сло́ва непра́веднагѡ да ѿстꙋ́пиши: непови́нна и҆ првⷣна да не оу҆бїе́ши, и҆ не ѡ҆правди́ши нечести́ваго дарѡ́въ ра́ди, |
|
8
|
8
|
| καὶ δῶρα οὐ λήψῃ· τὰ γὰρ δῶρα ἐκτυφλοῖ ὀφθαλμοὺς βλεπόντων καὶ λυμαίνεται ρήματα δίκαια. | и҆ да не во́змеши дарѡ́въ: да́ры бо ѡ҆слѣплѧ́ютъ ѻ҆́чи ви́дѧщымъ и҆ погꙋблѧ́ютъ словеса̀ првⷣна. |
|
9
|
9
|
| καὶ προσήλυτον οὐ θλίψετε· ὑμεῖς γὰρ οἴδατε τὴν ψυχὴν τοῦ προσηλύτου· αὐτοὶ γὰρ προσήλυτοι ἦτε ἐν γῇ Αἰγύπτῳ. | И҆ прише́лца не ѡ҆скорблѧ́йте, ни стꙋжи́те (є҆мꙋ̀): вы́ бо вѣ́сте дꙋ́шꙋ прише́лчꙋ, поне́же са́ми бѣ́сте прише́лцы въ землѝ є҆гѵ́петстѣй. |
|
10
|
10
|
| ῝Εξ ἔτη σπερεῖς τὴν γῆν σου καὶ συνάξεις τὰ γεννήματα αὐτῆς· | Ше́сть лѣ́тъ да сѣ́еши зе́млю твою̀ и҆ да собере́ши плоды̀ є҆ѧ̀: |
|
11
|
11
|
| τῷ δὲ ἑβδόμῳ ἄφεσιν ποιήσεις καὶ ἀνήσεις αὐτήν, καὶ ἔδονται οἱ πτωχοὶ τοῦ ἔθνους σου, τὰ δὲ ὑπολειπόμενα ἔδεται τὰ ἄγρια θηρία. οὕτω ποιήσεις τὸν ἀμπελῶνά σου καὶ τὸν ἐλαιῶνά σου. | въ седмо́е же ѡ҆ставле́нїе да сотвори́ши и҆ ѡ҆пꙋ́стиши ю҆̀, и҆ да ꙗ҆́сти бꙋ́дꙋтъ оу҆бо́зїи ꙗ҆зы́ка твоегѡ̀, ѡ҆ста́нки же да снѣдѧ́тъ ѕвѣ́рїе ди́вїи: та́кѡ да сотвори́ши вїногра́дꙋ твоемꙋ̀ и҆ ма́сличїю твоемꙋ̀. |
|
12
|
12
|
| ἓξ ἡμέρας ποιήσεις τὰ ἔργα σου, τῇ δὲ ἡμέρᾳ τῇ ἑβδόμῃ ἀνάπαυσις, ἵνα ἀναπαύσηται ὁ βοῦς σου καὶ τὸ ὑποζύγιόν σου, καὶ ἵνα ἀναψύξῃ ὁ υἱὸς τῆς παιδίσκης σου καὶ ὁ προσήλυτος. | Въ ше́сть дні́й да сотвори́ши дѣла̀ твоѧ̑, въ седмы́й же де́нь поко́й: да почі́етъ во́лъ тво́й и҆ ѻ҆се́лъ тво́й, и҆ да почі́етъ сы́нъ рабы̀ твоеѧ̀ и҆ пришле́цъ. |
|
13
|
13
|
| πάντα, ὅσα εἴρηκα πρὸς ὑμᾶς, φυλάξασθε. Καὶ ὄνομα θεῶν ἑτέρων οὐκ ἀναμνησθήσεσθε, οὐδὲ μὴ ἀκουσθῇ ἐκ τοῦ στόματος ὑμῶν. | Всѧ̑, є҆ли̑ка гл҃ахъ ва́мъ, сохрани́те, и҆ме́нъ же богѡ́въ и҆нѣ́хъ не помина́йте, нижѐ да слы́шатсѧ и҆зо оу҆́стъ ва́шихъ. |
|
14
|
14
|
| τρεῖς καιροὺς τοῦ ἐνιαυτοῦ ἑορτάσατέ μοι. | Трѝ кра́ты въ лѣ́тѣ сотвори́те мѝ пра́здникъ: |
|
15
|
15
|
| τὴν ἑορτὴν τῶν ἀζύμων φυλάξασθε ποιεῖν· ἑπτὰ ἡμέρας ἔδεσθε ἄζυμα, καθάπερ ἐνετειλάμην σοι, κατὰ τὸν καιρὸν τοῦ μηνὸς τῶν νέων· ἐν γὰρ αὐτῷ ἐξῆλθες ἐξ Αἰγύπτου, οὐκ ὀφθήσῃ ἐνώπιόν μου κενός. | пра́здникъ ѡ҆прѣсно́кѡвъ сохрани́те твори́ти, се́дмь дні́й ꙗ҆ди́те ѡ҆прѣсно́ки, ꙗ҆́коже заповѣ́дахъ тебѣ̀, во вре́мѧ мцⷭ҇а но́выхъ плодѡ́въ, въ то́й бо и҆зше́лъ є҆сѝ и҆з̾ є҆гѵ́пта, да не ꙗ҆ви́шисѧ предо мно́ю то́щь: |
|
16
|
16
|
| καὶ ἑορτὴν θερισμοῦ πρωτογεννημάτων ποιήσεις τῶν ἔργων σου, ὧν ἐὰν σπείρῃς ἐν τῷ ἀγρῷ σου, καὶ ἑορτὴν συντελείας ἐπ᾿ ἐξόδου τοῦ ἐνιαυτοῦ ἐν τῇ συναγωγῇ τῶν ἔργων σου τῶν ἐκ τοῦ ἀγροῦ σου. | и҆ пра́здникъ жа́твы перворо́дныхъ жи̑тъ сотвори́ши ѿ дѣ́лъ твои́хъ, ꙗ҆̀же посѣ́еши на ни́вѣ твое́й: и҆ пра́здникъ сконча́нїѧ при и҆схо́дѣ лѣ́та въ собра́нїи дѣ́лъ твои́хъ, ꙗ҆̀же ѿ ни́въ твои́хъ. |
|
17
|
17
|
| τρεῖς καιροὺς τοῦ ἐνιαυτοῦ ὀφθήσεται πᾶν ἀρσενικόν σου ἐνώπιον Κυρίου τοῦ Θεοῦ σου. | Трѝ кра́ты въ лѣ́тѣ да ꙗ҆ви́тсѧ всѧ́къ мꙋ́жескъ по́лъ тво́й пред̾ гдⷭ҇емъ бг҃омъ твои́мъ. |
|
18
|
18
|
| ὅταν γὰρ ἐκβάλω τὰ ἔθνη ἀπὸ προσώπου σου καὶ ἐμπλατύνω τὰ ὅριά σου, οὐ θύσεις ἐπὶ ζύμῃ αἷμα θυσιάσματός μου, οὐ δὲ μὴ κοιμηθῇ στέαρ τῆς ἑορτῆς μου ἕως πρωΐ. | Є҆гда́ бо и҆зженꙋ̀ ꙗ҆зы́ки ѿ лица̀ твоегѡ̀ и҆ разширю̀ предѣ́лы твоѧ̑, да не пожре́ши на ква́сѣ кро́ве же́ртвы моеѧ̀, нижѐ да долежи́тъ тꙋ́къ пра́здника моегѡ̀ до оу҆́трїѧ. |
|
19
|
19
|
| τὰς ἀπαρχὰς τῶν πρωτογεννημάτων τῆς γῆς σου εἰσοίσεις εἰς τὸν οἶκον Κυρίου τοῦ Θεοῦ σου. οὐχ ἑψήσεις ἄρνα ἐν γάλακτι μητρὸς αὐτοῦ. | Нача́тки пе́рвыхъ жи̑тъ землѝ твоеѧ̀ да внесе́ши въ до́мъ гдⷭ҇а бг҃а твоегѡ̀. Да не свари́ши ꙗ҆гнѧ́те во млецѣ̀ ма́тере є҆гѡ̀. |
|
20
|
20
|
| Καὶ ἰδοὺ ἐγὼ ἀποστέλλω τὸν ἄγγελόν μου πρὸ προσώπου σου, ἵνα φυλάξῃ σε ἐν τῇ ὁδῷ, ὅπως εἰσαγάγῃ σε εἰς τὴν γῆν, ἣν ἡτοίμασά σοι. | И҆ сѐ, а҆́зъ послю̀ а҆́гг҃ла моего̀ пред̾ лице́мъ твои́мъ, да сохрани́тъ тѧ̀ на пꙋтѝ, ꙗ҆́кѡ да введе́тъ тѧ̀ въ зе́млю, ю҆́же оу҆гото́вахъ тебѣ̀: |
|
21
|
21
|
| πρόσεχε σεαυτῷ καὶ εἰσάκουε αὐτοῦ καὶ μὴ ἀπείθει αὐτῷ· οὐ γὰρ μὴ ὑποστείληταί σε, τὸ γὰρ ὄνομά μού ἐστιν ἐπ᾿ αὐτῷ. | вонмѝ себѣ̀ и҆ послꙋ́шай є҆го̀, и҆ не ѡ҆слꙋ́шайсѧ є҆гѡ̀: не ѡ҆бине́тсѧ бо тебє̀, и҆́мѧ бо моѐ є҆́сть на не́мъ: |
|
22
|
22
|
| ἐὰν ἀκοῇ ἀκούσητε τῆς ἐμῆς φωνῆς καὶ ποιήσῃς πάντα, ὅσα ἂν ἐντείλωμαί σοι, καὶ φυλάξητε τὴν διαθήκην μου, ἔσεσθέ μοι λαὸς περιούσιος ἀπὸ πάντων τῶν ἐθνῶν· ἐμὴ γάρ ἐστι πᾶσα ἡ γῆ, ὑμεῖς δὲ ἔσεσθέ μοι βασίλειον ἱεράτευμα καὶ ἔθνος ἅγιον. ταῦτα τὰ ρήματα ἐρεῖς τοῖς υἱοῖς ᾿Ισραήλ· ἐὰν ἀκοῇ ἀκούσητε τῆς φωνῆς μου καὶ ποιήσητε πάντα ὅσα ἂν εἴπω σοι, ἐχθρεύσω τοῖς ἐχθροῖς σου καὶ ἀντικείσομαι τοῖς ἀντικειμένοις σοι· | а҆́ще слꙋ́хомъ послꙋ́шаеши гла́са моегѡ̀ и҆ сотвори́ши всѧ̑, є҆ли̑ка а҆́зъ заповѣ́даю тебѣ̀, и҆ сохрани́ши завѣ́тъ мо́й, бꙋ́дете мѝ лю́ди и҆збра́нни ѿ всѣ́хъ ꙗ҆зы̑къ: моѧ́ бо є҆́сть всѧ̀ землѧ̀, вы́ же бꙋ́дете мѝ цр҃ское сщ҃е́нїе и҆ ꙗ҆зы́къ ст҃ъ. Сїѧ̑ словеса̀ да рече́ши сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ. А҆́ще слꙋ́хомъ послꙋ́шаеши гла́са моегѡ̀ и҆ сотвори́ши всѧ̑, є҆ли̑ка рекꙋ̀ тебѣ̀, вра́гъ бꙋ́дꙋ врагѡ́мъ твои̑мъ и҆ сопроти́влюсѧ сопроти́вникѡмъ твои̑мъ. |
|
23
|
23
|
| πορεύσεται γὰρ ὁ ἄγγελός μου ἡγούμενός σου καὶ εἰσάξει σε πρὸς τὸν ᾿Αμορραῖον καὶ Χετταῖον καὶ Φερεζαῖον καὶ Χαναναῖον καὶ Γεργεσαῖον καὶ Εὐαῖον καὶ ᾿Ιεβουσαῖον, καὶ ἐκτρίψω αὐτούς. | По́йдетъ бо а҆́гг҃лъ мо́й наставлѧ́ѧй тѧ̀ и҆ введе́тъ тѧ̀ ко а҆морре́ю и҆ хетте́ю, и҆ ферезе́ю и҆ ханане́ю, и҆ гергесе́ю и҆ є҆ѵе́ю и҆ і҆евꙋсе́ю, и҆ потреблю̀ и҆̀хъ (ѿ лица̀ ва́шегѡ): |
|
24
|
24
|
| οὐ προσκυνήσεις τοῖς θεοῖς αὐτῶν, οὐ δὲ μὴ λατρεύσῃς αὐτοῖς· οὐ ποιήσεις κατὰ τὰ ἔργα αὐτῶν, ἀλλὰ καθαιρέσει καθελεῖς καὶ συντρίβων συντρίψεις τὰς στήλας αὐτῶν. | да не поклони́шисѧ богѡ́мъ и҆́хъ, нижѐ послꙋ́жиши и҆̀мъ: да не сотвори́ши по дѣлѡ́мъ и҆́хъ, но разоре́нїемъ разори́ши и҆ сокрꙋше́нїемъ сокрꙋши́ши ка̑пища и҆́хъ, |
|
25
|
25
|
| καὶ λατρεύσεις Κυρίῳ τῷ Θεῷ σου, καὶ εὐλογήσω τὸν ἄρτον σου καὶ τὸν οἶνόν σου καὶ τὸ ὕδωρ σου, καὶ ἀποστρέψω μαλακίαν ἀφ᾿ ὑμῶν. | и҆ да послꙋ́жиши гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ твоемꙋ̀: и҆ блгⷭ҇влю̀ хлѣ́бъ тво́й и҆ вїно̀ твоѐ и҆ во́дꙋ твою̀, и҆ ѿвращꙋ̀ болѣ́знь ѿ ва́съ. |
|
26
|
26
|
| οὐκ ἔσται ἄγονος οὐδὲ στείρα ἐπὶ τῆς γῆς σου· τὸν ἀριθμὸν τῶν ἡμερῶν σου ἀναπληρῶν ἀναπληρώσω. | Не бꙋ́детъ безча́денъ, нижѐ непло́ды на землѝ твое́й: число̀ дні́й твои́хъ и҆сполнѧ́ѧ и҆спо́лню. |
|
27
|
27
|
| καὶ τὸν φόβον ἀποστελῶ ἡγούμενόν σου καὶ ἐκστήσω πάντα τά ἔθνη, εἰς οὓς σὺ εἰσπορεύῃ εἰς αὐτούς, καὶ δώσω πάντας τούς ὑπεναντίους σου φυγάδας. | И҆ стра́хъ послю̀ ведꙋ́щїй тѧ̀, и҆ оу҆страшꙋ̀ всѧ̑ ꙗ҆зы́ки, въ нѧ́же ты̀ вхо́диши къ ни̑мъ, и҆ да́мъ всѧ̑ сопроти́вники твоѧ̑ въ бѣгꙋны̀: |
|
28
|
28
|
| καὶ ἀποστελῶ τὰς σφηκίας προτέρας σου, καὶ ἐκβαλεῖς τοὺς ᾿Αμορραίους καὶ τοὺς Εὐαίους καὶ τοὺς Χαναναίους καὶ τοὺς Χετταίους ἀπό σοῦ. | и҆ послю̀ шє́ршни пред̾ тобо́ю, и҆ и҆зженꙋ̀ а҆моррє́и и҆ є҆ѵє́и, и҆ і҆евꙋсє́и и҆ хананє́и и҆ хеттє́и ѿ тебє̀: |
|
29
|
29
|
| οὐκ ἐκβαλῶ αὐτοὺς ἐν ἐνιαυτῷ ἑνί, ἵνα μὴ γένηται ἡ γῆ ἔρημος καὶ πολλὰ γένηται ἐπὶ σὲ τὰ θηρία τῆς γῆς. | не и҆зженꙋ̀ и҆́хъ въ лѣ́тѣ є҆ди́нѣмъ, да не бꙋ́детъ землѧ̀ пꙋста̀, и҆ мно́зи бꙋ́дꙋтъ на тѧ̀ ѕвѣ̑ри земні́и: |
|
30
|
30
|
| κατὰ μικρὸν ἐκβαλῶ αὐτοὺς ἀπὸ σοῦ, ἕως ἂν αὐξηθῇς καὶ κληρονομήσῃς τὴν γῆν. | пома́лꙋ пома́лꙋ и҆зженꙋ̀ и҆̀хъ ѿ тебє̀, до́ндеже возрасте́ши и҆ наслѣ́диши зе́млю. |
|
31
|
31
|
| καὶ θήσω τὰ ὅριά σου ἀπὸ τῆς ἐρυθρᾶς θαλάσσης, ἕως τῆς θαλάσσης τῆς Φυλιστιεὶμ καὶ ἀπὸ τῆς ἐρήμου ἕως τοῦ μεγάλου ποταμοῦ Εὐφράτου· καὶ παραδώσω εἰς τὰς χεῖρας ὑμῶν τοὺς ἐγκαθημένους ἐν τῇ γῇ καὶ ἐκβαλῶ αὐτοὺς ἀπὸ σοῦ. | И҆ положꙋ̀ предѣ́лы твоѧ̑ ѿ чермна́гѡ мо́рѧ до мо́рѧ фѷлїсті́млѧ, и҆ ѿ пꙋсты́ни до рѣкѝ вели́кїѧ є҆ѵфра́та, и҆ преда́мъ въ рꙋ́цѣ ва́ши сѣдѧ́щихъ на землѝ и҆ и҆зженꙋ̀ и҆̀хъ ѿ тебє̀: |
|
32
|
32
|
| οὐ συγκαταθήσῃ αὐτοῖς καὶ τοῖς θεοῖς αὐτῶν διαθήκην, | да не смѣси́шисѧ съ ни́ми, и҆ съ бѡ́ги и҆́хъ да не завѣща́еши завѣ́та, |
|
33
|
33
|
| καὶ οὐκ ἐγκαθήσονται ἐν τῇ γῇ σου, ἵνα μὴ ἁμαρτεῖν σε ποιήσωσι πρός με· ἐὰν γὰρ δουλεύσῃς τοῖς θεοῖς αὐτῶν, οὗτοι ἔσονταί σοι πρόσκομμα. | и҆ да не ѡ҆ста́нꙋтсѧ на землѝ твое́й, да не сотворѧ́тъ тѧ̀ согрѣши́ти ко мнѣ̀: а҆́ще бо порабо́таеши богѡ́мъ и҆́хъ, сі́и бꙋ́дꙋтъ тебѣ̀ въ собла́знъ. |
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • Іов. • Пс. • Притч.
• Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир. • Іс. • Єр. • Плач.
• Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан. • Ос. • Іоїл. • Ам.
• Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.