Завантаження...
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • Іов. • Пс. • Притч.

• Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир. • Іс. • Єр. • Плач.

• Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан. • Ос. • Іоїл. • Ам.

• Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:

Κεφάλαιο 34
Глава́ л҃д
1
1
ΚΑΙ εἶπε Κύριος πρὸς Μωυσῆν· λάξευσον σεαυτῷ δύο πλάκας λιθίνας, καθὼς καὶ αἱ πρῶται καὶ ἀνάβηθι πρός με εἰς τὸ ὄρος, καὶ γράψω ἐπὶ τῶν πλακῶν τὰ ρήματα, ἃ ἦν ἐν ταῖς πλαξὶ ταῖς πρώταις, αἷς συνέτριψας. И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю: и҆стешѝ себѣ̀ двѣ̀ скрижа̑ли ка́мєнны, ꙗ҆́коже и҆ пє́рвыѧ, и҆ взы́ди ко мнѣ̀ на го́рꙋ: и҆ напишꙋ̀ на скрижа́лехъ словеса̀, ꙗ҆̀же бѧ́хꙋ на скрижа́лехъ пе́рвыхъ, ꙗ҆̀же сокрꙋши́лъ є҆сѝ:
2
2
καὶ γίνου ἕτοιμος εἰς τὸ πρωΐ καὶ ἀναβήσῃ ἐπὶ τὸ ὄρος τὸ Σινὰ καὶ στήσει μοι ἐκεῖ ἐπ᾿ ἄκρου τοῦ ὄρους. и҆ бꙋ́ди гото́въ заꙋ́тра, и҆ взы́деши на го́рꙋ сїна́йскꙋю и҆ предста́неши мнѣ̀ та́мѡ на версѣ̀ горы̀:
3
3
καὶ μηδεὶς ἀναβήτω μετὰ σοῦ μηδὲ ὀφθήτω ἐν παντὶ τῷ ὄρει· καὶ τὰ πρόβατα καὶ βόες μὴ νεμέσθωσαν πλησίον τοῦ ὄρους ἐκείνου. и҆ да никто́же взы́детъ съ тобо́ю, нижѐ да ꙗ҆ви́тсѧ на все́й горѣ̀: и҆ ѻ҆́вцы и҆ гѡвѧ́да да не пасꙋ́тсѧ бли́з̾ горы̀ тоѧ̀.
4
4
καὶ ἐλάξευσε δύο πλάκας λιθίνας, καθάπερ καὶ αἱ πρῶται· καὶ ὀρθρίσας Μωυσῆς ἀνέβη εἰς τὸ ὄρος τὸ Σινά, καθότι συνέταξεν αὐτῷ Κύριος· καὶ ἔλαβε Μωυσῆς τὰς δύο πλάκας τὰς λιθίνας. И҆ и҆стеса̀ двѣ̀ скрижа̑ли ка́мєнны, ꙗ҆́коже и҆ пє́рвыѧ: и҆ оу҆́тренневавъ мѡѷсе́й заꙋ́тра, взы́де на го́рꙋ сїна́йскꙋю, ꙗ҆́коже завѣща̀ є҆мꙋ̀ гдⷭ҇ь: и҆ взѧ̀ мѡѷсе́й съ собо́ю двѣ̀ скрижа̑ли ка́мєнныѧ.
5
5
καὶ κατέβη Κύριος ἐν νεφέλῃ καὶ παρέστη αὐτῷ ἐκεῖ· καὶ ἐκάλεσε τῷ ὀνόματι Κυρίου. И҆ сни́де гдⷭ҇ь во ѡ҆́блацѣ, и҆ предста̀ є҆мꙋ̀ та́мѡ мѡѷсе́й, и҆ призва̀ и҆́менемъ гдⷭ҇нимъ.
6
6
καὶ παρῆλθε Κύριος πρὸ προσώπου αὐτοῦ καὶ ἐκάλεσε· Κύριος ὁ Θεὸς οἰκτίρμων καὶ ἐλεήμων, μακρόθυμος καὶ πολυέλεος καὶ ἀληθινός, И҆ мимои́де гдⷭ҇ь пред̾ лице́мъ є҆гѡ̀ и҆ воззва̀: гдⷭ҇ь, гдⷭ҇ь бг҃ъ ще́дръ и҆ млⷭ҇тивъ, долготерпѣли́въ и҆ многомлⷭ҇тивъ и҆ и҆́стиненъ,
7
7
καὶ δικαιοσύνην διατηρῶν καὶ ἔλεος εἰς χιλιάδας, ἀφαιρῶν ἀνομίας καὶ ἀδικίας καὶ ἁμαρτίας, καὶ οὐ καθαριεῖ τὸν ἔνοχον, ἐπάγων ἀνομίας πατέρων ἐπὶ τέκνα καὶ ἐπὶ τέκνα τέκνων, ἐπὶ τρίτην καὶ τετάρτην γενεάν. и҆ пра́вдꙋ хранѧ́й, и҆ творѧ́й млⷭ҇ть въ ты́сѧщы, ѿе́млѧй беззакѡ́нїѧ и҆ непра̑вды и҆ грѣхѝ, и҆ пови́ннагѡ не ѡ҆чⷭ҇титъ, наводѧ́й грѣхѝ ѻ҆тцє́въ на ча̑да, и҆ на ча̑да ча̑дъ, до тре́тїѧгѡ и҆ четве́ртагѡ ро́да.
8
8
καὶ σπεύσας Μωυσῆς, κύψας ἐπὶ τὴν γῆν προσεκύνησε И҆ потща́всѧ мѡѷсе́й, прини́къ на зе́млю, поклони́сѧ бг҃ꙋ
9
9
καὶ εἶπεν· εἰ εὕρηκα χάριν ἐνώπιόν σου, συμπορευθήτω ὁ Κύριός μου μεθ᾿ ἡμῶν· ὁ λαὸς γὰρ σκληροτράχηλός ἐστι, καὶ ἀφελεῖς σὺ τὰς ἁμαρτίας ἡμῶν καὶ τὰς ἀνομίας ἡμῶν, καὶ ἐσόμεθα σοί. и҆ речѐ: а҆́ще ѡ҆брѣто́хъ блгⷣть пред̾ тобо́ю, да и҆́детъ гдⷭ҇ь мо́й съ на́ми: лю́дїе бо жестоковы́йнїи сꙋ́ть: и҆ ѿи́меши ты̀ грѣхѝ на́шѧ и҆ беззакѡ́нїѧ на̑ша, и҆ бꙋ́демъ твоѝ.
10
10
καὶ εἶπε Κύριος πρὸς Μωυσῆν· ἰδοὺ ἐγὼ τίθημί σοι διαθήκην· ἐνώπιον παντὸς τοῦ λαοῦ σου ποιήσω ἔνδοξα, ἃ οὐ γέγονεν ἐν πάσῃ τῇ γῇ καὶ ἐν παντὶ ἔθνει, καὶ ὄψεται πᾶς ὁ λαός, ἐν οἷς εἶ σύ, τὰ ἔργα Κυρίου, ὅτι θαυμαστά ἐστιν, ἃ ἐγὼ ποιήσω σοι. И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю: сѐ, а҆́зъ полага́ю тебѣ̀ завѣ́тъ пред̾ всѣ́ми людьмѝ твои́ми, и҆ сотворю̀ сла̑внаѧ, ꙗ҆̀же не бы́ша по все́й землѝ и҆ во всѣ́хъ ꙗ҆зы́цѣхъ: и҆ оу҆́зрѧтъ всѝ лю́дїе, въ ни́хже є҆сѝ ты̀, дѣла̀ гдⷭ҇нѧ, ꙗ҆́кѡ чꙋ̑дна сꙋ́ть, ꙗ҆̀же а҆́зъ сотворю̀ тебѣ̀:
11
11
πρόσεχε σὺ πάντα, ὅσα ἐγὼ ἐντέλλομαί σοι. ἰδοὺ ἐγὼ ἐκβάλλω πρὸ προσώπου ὑμῶν τὸν ᾿Αμορραῖον καὶ Χαναναῖον καὶ Φερεζαῖον καὶ Χετταῖον καὶ Εὐαῖον καὶ Γεργεσαῖον καὶ ᾿Ιεβουσαῖον· внемлѝ ты̀ всѧ̑, є҆ли̑ка а҆́зъ заповѣ́даю тебѣ̀: сѐ, а҆́зъ и҆зженꙋ̀ пред̾ лице́мъ ва́шимъ а҆морре́а и҆ ханане́а, и҆ хетте́а и҆ ферезе́а, и҆ є҆ѵе́а и҆ гергесе́а и҆ і҆евꙋсе́а:
12
12
πρόσεχε σεαυτῷ, μή ποτε θῇς διαθήκην τοῖς ἐγκαθημένοις ἐπὶ τῆς γῆς, εἰς ἣν εἰσπορεύῃ εἰς αὐτήν, μή σοι γένηται πρόσκομμα ἐν ὑμῖν. внемлѝ себѣ̀, да не когда̀ завѣща́еши завѣ́тъ сѣдѧ́щымъ на землѝ, въ ню́же вни́деши, да не бꙋ́детъ собла́знъ въ ва́съ:
13
13
τούς βωμοὺς αὐτῶν καθελεῖτε καὶ τάς στήλας αὐτῶν συντρίψετε καὶ τὰ ἄλση αὐτῶν ἐκκόψετε, καὶ τὰ γλυπτὰ τῶν θεῶν αὐτῶν κατακαύσετε ἐν πυρί· ка̑пища и҆́хъ разори́те и҆ кꙋмі́ры и҆́хъ сокрꙋши́те, и҆ дꙋбра̑вы и҆́хъ посѣцы́те, и҆ и҆зва̑ѧнаѧ богѡ́въ и҆́хъ сожжи́те ѻ҆гне́мъ,
14
14
οὐ γὰρ μὴ προσκυνήσητε θεοῖς ἑτέροις· ὁ γὰρ Κύριος ὁ Θεὸς ζηλωτὸν ὄνομα, Θεὸς ζηλωτής ἐστι. не бо̀ поклоните́сѧ богѡ́мъ и҆ны̑мъ: и҆́бо гдⷭ҇ь бг҃ъ ревни́во и҆́мѧ, бг҃ъ ревни́въ є҆́сть:
15
15
μή ποτε θῇς διαθήκην τοῖς ἐγκαθημένοις ἐπὶ τῆς γῆς, καὶ ἐκπορνεύσωσιν ὀπίσω τῶν θεῶν αὐτῶν καὶ θύσωσι τοῖς θεοῖς αὐτῶν, καὶ καλέσωσί σε, καὶ φάγῃς τῶν αἱμάτων αὐτῶν, да не когда̀ завѣща́еши завѣ́тъ сѣдѧ́щымъ на землѝ, и҆ соблꙋ́дѧтъ в̾слѣ́дъ богѡ́въ и҆́хъ, и҆ пожрꙋ́тъ богѡ́мъ и҆́хъ, и҆ призовꙋ́тъ тѧ̀, и҆ снѣ́си ѿ же́ртвъ и҆́хъ:
16
16
καὶ λάβῃς τῶν θυγατέρων αὐτῶν τοῖς υἱοῖς σου καὶ τῶν θυγατέρων σου δῷς τοῖς υἱοῖς αὐτῶν, καὶ ἐκπορνεύσωσιν αἱ θυγατέρες σου ὀπίσω τῶν θεῶν αὐτῶν, καὶ ἐκπορνεύσωσιν οἱ υἱοί σου ὀπίσω τῶν θεῶν αὐτῶν. и҆ по́ймеши ѿ дще́рей и҆́хъ сынѡ́мъ твои̑мъ, и҆ ѿ дще́рей твои́хъ да́си сынѡ́мъ и҆́хъ, и҆ соблꙋ́дѧтъ дщє́ри твоѧ̑ в̾слѣ́дъ богѡ́въ и҆́хъ, и҆ сы́нове твоѝ соблꙋ́дѧтъ в̾слѣ́дъ богѡ́въ и҆́хъ:
17
17
καὶ θεοὺς χωνευτοὺς οὐ ποιήσεις σεαυτῷ. и҆ богѡ́въ слїѧ́ныхъ да не сотвори́ши себѣ̀:
18
18
καὶ τὴν ἑορτὴν τῶν ἀζύμων φυλάξῃ· ἑπτὰ ἡμέρας φαγῇ ἄζυμα, καθάπερ ἐντέταλμαί σοι, εἰς τὸν καιρὸν ἐν μηνὶ τῶν νέων· ἐν γὰρ μηνὶ τῶν νέων ἐξῆλθες ἐξ Αἰγύπτου. и҆ пра́здникъ ѡ҆прѣсно́чный да сохрани́ши: се́дмь дні́й да ꙗ҆́си ѡ҆прѣсно́ки, ꙗ҆́коже заповѣ́дахъ тебѣ̀, во вре́мѧ въ мцⷭ҇ѣ но́выхъ плодѡ́въ: въ мцⷭ҇ѣ бо но́выхъ плодѡ́въ и҆зше́лъ є҆сѝ ѿ землѝ є҆гѵ́петскїѧ:
19
19
πᾶν διανοῖγον μήτραν ἐμοί, τὰ ἀρσενικά, πᾶν πρωτότοκον μόσχου καὶ πρωτότοκον προβάτου. всѧ́ко разверза́ющее ложесна̀ мꙋ́жескъ мнѣ̀ по́лъ (да бꙋ́детъ), всѧ́ко перворо́дное телца̀ и҆ перворо́дное ѻ҆вцы̀:
20
20
καὶ πρωτότοκον ὑποζυγίου λυτρώσῃ προβάτῳ· ἐὰν δὲ μὴ λυτρώσῃ αὐτό, τιμὴν δώσεις. πᾶν πρωτότοκον τῶν υἱῶν σου λυτρώσῃ· οὐκ ὀφθήση ἐνώπιόν μου κενός. и҆ перворо́дное ѻ҆слѧ́те и҆скꙋ́пиши ѻ҆вце́ю: а҆́ще же не и҆скꙋ́пиши є҆̀, цѣ́нꙋ да да́си є҆гѡ̀: всѧ́каго пе́рвенца ѿ сынѡ́въ твои́хъ да и҆скꙋ́пиши, да не ꙗ҆ви́шисѧ предо мно́ю то́щь:
21
21
ἓξ ἡμέρας ἐργᾷ, τῇ δὲ ἑβδόμῃ καταπαύσεις· τῷ σπόρῳ καὶ τῷ ἀμήτῳ κατάπαυσις. въ ше́сть дні́й да дѣ́лаеши, въ седмы́й же де́нь да почі́еши, ѿ сѣ́ѧтвы и҆ жа́твы да почі́еши,
22
22
καὶ ἑορτὴν ἑβδομάδων ποιήσεις μοι, ἀρχὴν θερισμοῦ πυροῦ, καὶ ἑορτὴν συναγωγῆς μεσοῦντος τοῦ ἐνιαυτοῦ. и҆ пра́здникъ седми́цъ да сотвори́ши мѝ, нача́ло жа́твы пшени́цы, и҆ пра́здникъ собра́нїѧ посредѣ̀ лѣ́та:
23
23
τρεῖς καιροὺς τοῦ ἐνιαυτοῦ ὀφθήσεται πᾶν ἀρσενικόν σου ἐνώπιον Κυρίου τοῦ Θεοῦ ᾿Ισραήλ· въ трѝ времена̀ лѣ́та да ꙗ҆ви́тсѧ всѧ́къ мꙋ́жескъ по́лъ тво́й пред̾ гдⷭ҇емъ бг҃омъ і҆и҃левымъ:
24
24
ὅταν γὰρ ἐκβάλω τὰ ἔθνη πρὸ προσώπου σου καὶ πλατύνω τὰ ὅριά σου, οὐκ ἐπιθυμήσει οὐδεὶς τῆς γῆς σου, ἡνίκα ἂν ἀναβαίνῃς ὀφθῆναι ἐναντίον Κυρίου τοῦ Θεοῦ σου τρεῖς καιροὺς τοῦ ἐνιαυτοῦ. є҆гда́ бо и҆зженꙋ̀ ꙗ҆зы́ки ѿ лица̀ твоегѡ̀ и҆ разширю̀ предѣ́лы твоѧ̑, никто́же возжела́етъ землѝ твоеѧ̀, є҆гда̀ прїи́деши ꙗ҆ви́тисѧ пред̾ гдⷭ҇емъ бг҃омъ твои́мъ въ трѝ времена̀ лѣ́та:
25
25
οὐ σφάξεις ἐπὶ ζύμῃ αἷμα θυσιασμάτων μου, καὶ οὐ κοιμηθήσεται εἰς τὸ πρωΐ θύματα ἑορτῆς τοῦ πάσχα. да не зако́леши съ ква́сомъ кро́ве же́ртвъ мои́хъ, и҆ да не прележи́тъ до оу҆́трїѧ же́ртва пра́здника па́схи:
26
26
τὰ πρωτογεννήματα τῆς γῆς σου θήσεις εἰς τὸν οἶκον Κυρίου τοῦ Θεοῦ σου. οὐχ ἑψήσεις ἄρνα ἐν γάλακτι μητρὸς αὐτοῦ. перворѡ́днаѧ жи̑тъ землѝ твоеѧ̀ да внесе́ши въ до́мъ гдⷭ҇а бг҃а твоегѡ̀: да не свари́ши а҆́гнца во млецѣ̀ ма́тере є҆гѡ̀.
27
27
Καὶ εἶπε Κύριος πρὸς Μωυσῆν· γράψον σεαυτῷ τὰ ρήματα ταῦτα· ἐπὶ γὰρ τῶν λόγων τούτων τέθειμαί σοι διαθήκην καὶ τῷ ᾿Ισραήλ. И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю: напишѝ себѣ̀ словеса̀ сїѧ̑, въ словесѣ́хъ бо си́хъ положи́хъ тебѣ̀ завѣ́тъ и҆ і҆и҃лю.
28
28
καὶ ἦν ἐκεῖ Μωυσῆς ἐναντίον Κυρίου τεσσαράκοντα ἡμέρας καὶ τεσσαράκοντα νύκτας· ἄρτον οὐκ ἔφαγε καὶ ὕδωρ οὐκ ἔπιε· καὶ ἔγραψεν ἐπὶ τῶν πλακῶν τὰ ρήματα ταῦτα τῆς διαθήκης, τοὺς δέκα λόγους. И҆ бѣ̀ та́мѡ мѡѷсе́й пред̾ гдⷭ҇емъ четы́редесѧть дні́й и҆ четы́редесѧть ноще́й: хлѣ́ба не ꙗ҆дѐ и҆ воды̀ не пѝ: и҆ написа̀ (мѡѷсе́й) на скрижа́лехъ словеса̀ сїѧ̑ завѣ́та, де́сѧть слове́съ.
29
29
ὡς δὲ κατέβαινε Μωυσῆς ἐκ τοῦ ὄρους, καὶ αἱ δύο πλάκες ἐπὶ τῶν χειρῶν Μωυσῆ· καταβαίνοντος δὲ αὐτοῦ ἐκ τοῦ ὄρους, Μωυσῆς οὐκ ᾔδει ὅτι δεδόξασται ἡ ὄψις τοῦ χρώματος τοῦ προσώπου αὐτοῦ ἐν τῷ λαλεῖν αὐτὸν αὐτῷ. Сходѧ́щꙋ же мѡѷсе́ю съ горы̀ сїна́йскїѧ, и҆ ѻ҆́бѣ скрижа̑ли въ рꙋкꙋ̀ мѡѷсе́ѡвꙋ: сходѧ́щꙋ же є҆мꙋ̀ съ горы̀, и҆ мѡѷсе́й не вѣ́дѧше, ꙗ҆́кѡ просла́висѧ зра́къ пло́ти лица̀ є҆гѡ̀, є҆гда̀ глаго́лаше съ ни́мъ.
30
30
καὶ εἶδεν ᾿Ααρὼν καὶ πάντες οἱ πρεσβύτεροι ᾿Ισραὴλ τὸν Μωυσῆν καὶ ἦν δεδοξασμένη ἡ ὄψις τοῦ χρώματος τοῦ προσώπου αὐτοῦ, καὶ ἐφοβήθησαν ἐγγίσαι αὐτῷ. И҆ ви́дѣ а҆арѡ́нъ и҆ всѝ сы́нове і҆и҃лєвы мѡѷсе́а, и҆ бѧ́ше просла́вленъ зра́къ пло́ти лица̀ є҆гѡ̀: и҆ оу҆боѧ́шасѧ пристꙋпи́ти къ немꙋ̀.
31
31
καὶ ἐκάλεσεν αὐτοὺς Μωυσῆς, καὶ ἐπεστράφησαν πρὸς αὐτὸν ᾿Ααρὼν καὶ πάντες οἱ ἄρχοντες τῆς συναγωγῆς, καὶ ἐλάλησεν αὐτοῖς Μωυσῆς. И҆ воззва̀ и҆̀хъ мѡѷсе́й, и҆ ѡ҆брати́шасѧ къ немꙋ̀ а҆арѡ́нъ и҆ всѝ кнѧ̑зи со́нма: и҆ глаго́ла мѡѷсе́й къ ни̑мъ.
32
32
καὶ μετὰ ταῦτα προσῆλθον πρὸς αὐτὸν πάντες οἱ υἱοὶ ᾿Ισραήλ, καὶ ἐνετείλατο αὐτοῖς πάντα, ὅσα ἐνετείλατο Κύριος πρὸς αὐτὸν ἐν τῷ ὄρει Σινά. И҆ по си́хъ прїидо́ша къ немꙋ̀ всѝ сы́нове і҆и҃лєвы: и҆ заповѣ́да и҆̀мъ всѧ̑, є҆ли̑ка гл҃а къ немꙋ̀ гдⷭ҇ь на горѣ̀ сїна́йстѣй.
33
33
καὶ ἐπειδὴ κατέπαυσε λαλῶν πρὸς αὐτούς, ἐπέθηκεν ἐπὶ τὸ πρόσωπον αὐτοῦ κάλυμμα. И҆ є҆гда̀ преста̀ глаго́лѧ къ ни̑мъ, возложѝ на лицѐ своѐ покро́въ.
34
34
ἡνίκα δ᾿ ἂν εἰσεπορεύετο Μωυσῆς ἔναντι Κυρίου λαλεῖν αὐτῷ, περιῃρεῖτο τὸ κάλυμμα ἕως τοῦ ἐκπορεύεσθαι. καὶ ἐξελθὼν ἐλάλει πᾶσι τοῖς υἱοῖς ᾿Ισραὴλ ὅσα ἐνετείλατο αὐτῷ Κύριος, Є҆гда́ же вхожда́ше мѡѷсе́й пред̾ гдⷭ҇а глаго́лати къ немꙋ̀, снима́ше покро́въ, до́ндеже и҆схожда́ше: и҆ и҆зше́дъ глаго́лаше ко всѣ̑мъ сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ, є҆ли̑ка заповѣ́да є҆мꙋ̀ гдⷭ҇ь.
35
35
καὶ εἶδον οἱ υἱοὶ ᾿Ισραὴλ τὸ πρόσωπον Μωυσέως ὅτι δεδόξασται, καὶ περιέθηκε Μωυσῆς κάλυμμα ἐπὶ τὸ πρόσωπον ἑαυτοῦ, ἕως ἂν εἰσέλθῃ συλλαλεῖν αὐτῷ. И҆ ви́дѣша сы́нове і҆и҃лєвы лицѐ мѡѷсе́ово, ꙗ҆́кѡ просла́висѧ: и҆ возлага́ше мѡѷсе́й покро́въ на лицѐ своѐ, до́ндеже вни́детъ глаго́лати съ ни́мъ.

Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • Іов. • Пс. • Притч.

• Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир. • Іс. • Єр. • Плач.

• Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан. • Ос. • Іоїл. • Ам.

• Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.