1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Κεφάλαιο 93
|
Псалом 93
|
|
1
|
1
|
| Ψαλμὸς τῷ Δαυΐδ, τετράδι σαββάτου. ΘΕΟΣ ἐκδικήσεων Κύριος, Θεὸς ἐκδικήσεων ἐπαρρησιάσατο. | Бог отмще́ній Госпо́дь, Бог отмще́ній не обину́лся єсть. |
|
2
|
2
|
| ὑψώθητι ὁ κρίνων τὴν γῆν, ἀπόδος ἀνταπόδοσιν τοῖς ὑπερηφάνοις. | Вознеси́ся, судя́й землі́, возда́ждь воздая́ніє го́рдим. |
|
3
|
3
|
| ἕως πότε ἁμαρτωλοί, Κύριε, ἕως πότε ἁμαρτωλοὶ καυχήσονται, | Доко́лі грі́шници, Го́споди, доко́лі грі́шници восхва́ляться? |
|
4
|
4
|
| φθέγξονται καὶ λαλήσουσιν ἀδικίαν, λαλήσουσι πάντες οἱ ἐργαζόμενοι τὴν ἀνομίαν; | Провіща́ють і возглаго́лють непра́вду, возглаго́лють всі ді́лающії беззако́ніє? |
|
5
|
5
|
| τὸν λαόν σου, Κύριε, ἐταπείνωσαν καὶ τὴν κληρονομίαν σου ἐκάκωσαν, | Лю́ди Твоя́, Го́споди, смири́ша, і достоя́ніє Твоє́ озло́биша: |
|
6
|
6
|
| χήραν καὶ ὀρφανὸν ἀπέκτειναν, καὶ προσήλυτον ἐφόνευσαν | вдови́цю і си́ра умори́ша, і прише́лця уби́ша, |
|
7
|
7
|
| καὶ εἶπαν· οὐκ ὄψεται Κύριος, οὐδὲ συνήσει ὁ Θεὸς τοῦ ᾿Ιακώβ. | і рі́ша: не у́зрить Госпо́дь, ніже́ уразумі́єть Бог Іа́ковль. |
|
8
|
8
|
| σύνετε δή, ἄφρονες ἐν τῷ λαῷ· καί, μωροί, ποτὲ φρονήσατε. | Разумі́йте же, безу́мнії в лю́дех, і бу́її ні́когда, умудрі́теся; |
|
9
|
9
|
| ὁ φυτεύσας τὸ οὖς οὐχὶ ἀκούει; ἢ ὁ πλάσας τὸν ὀφθαλμὸν οὐχὶ κατανοεῖ; | насажде́й у́хо, не сли́шить ли? Іли́ созда́вий о́ко, не сматря́єть ли? |
|
10
|
10
|
| ὁ παιδεύων ἔθνη οὐχὶ ἐλέγξει; ὁ διδάσκων ἄνθρωπον γνῶσιν; | Наказу́яй язи́ки, не обличи́ть ли, уча́й челові́ка ра́зуму? |
|
11
|
11
|
| Κύριος γινώσκει τοὺς διαλογισμοὺς τῶν ἀνθρώπων ὅτι εἰσὶ μάταιοι. | Госпо́дь вість помишле́нія челові́чеськая, я́ко суть су́єтна. |
|
12
|
12
|
| μακάριος ὁ ἄνθρωπος, ὃν ἂν παιδεύσῃς, Κύριε, καὶ ἐκ τοῦ νόμου σου διδάξῃς αὐτὸν | Блаже́н челові́к, єго́же а́ще нака́жеши, Го́споди, і от зако́на Твоєго́ научи́ши єго́; |
|
13
|
13
|
| τοῦ πραΰναι αὐτὸν ἀφ᾿ ἡμερῶν πονηρῶν, ἕως οὗ ὀρυγῇ τῷ ἁμαρτωλῷ βόθρος. | укроти́ти єго́ от дній лю́тих, до́ндеже ізри́ється грі́шному я́ма. |
|
14
|
14
|
| ὅτι οὐκ ἀπώσεται Κύριος τὸν λαὸν αὐτοῦ καὶ τὴν κληρονομίαν αὐτοῦ οὐκ ἐγκαταλείψει, | Я́ко не отри́неть Госпо́дь люді́й Свої́х, і достоя́нія Своєго́ не оста́вить; |
|
15
|
15
|
| ἕως οὗ δικαιοσύνη ἐπιστρέψῃ εἰς κρίσιν καὶ ἐχόμενοι αὐτῆς πάντες οἱ εὐθεῖς τῇ καρδίᾳ. (διάψαλμα). | до́ндеже пра́вда обрати́ться на суд, і держа́щіїся єя́ всі пра́вії се́рдцем. |
|
16
|
16
|
| τίς ἀναστήσεταί μοι ἐπὶ πονηρευομένοις; ἢ τίς συμπαραστήσεταί μοι ἐπὶ τοὺς ἐργαζομένους τὴν ἀνομίαν; | Кто воста́неть мі на лука́внующия? Іли́ кто спредста́неть мі на ді́лающия беззако́ніє? |
|
17
|
17
|
| εἰ μὴ ὅτι Κύριος ἐβοήθησέ μοι, παρὰ βραχὺ παρῴκησε τῷ ᾅδῃ ἡ ψυχή μου. | А́ще не Госпо́дь помо́гл би мі, вма́лі всели́лася би во ад душа́ моя́. |
|
18
|
18
|
| εἰ ἔλεγον· σεσάλευται ὁ πούς μου, τὸ ἔλεός σου, Κύριε, ἐβοήθει μοι. | А́ще глаго́лах: подви́жеся нога́ моя́, ми́лость Твоя́, Го́споди, помога́ше мі: |
|
19
|
19
|
| Κύριε, κατὰ τὸ πλῆθος τῶν ὀδυνῶν μου ἐν τῇ καρδίᾳ μου αἱ παρακλήσεις σου εὔφραναν τὴν ψυχήν μου. | по мно́жеству болі́зней мої́х в се́рдці моє́м, утіше́нія Твоя́ возвесели́ша ду́шу мою́. |
|
20
|
20
|
| μὴ συμπροσέστω σοι θρόνος ἀνομίας, ὁ πλάσσων κόπον ἐπὶ πρόσταγμα. | Да не пребу́деть Тебі́ престо́л беззако́нія, созида́яй труд на повелі́ніє. |
|
21
|
21
|
| θηρεύσουσιν ἐπὶ ψυχὴν δικαίου καὶ αἷμα ἀθῷον καταδικάσονται. | Улов'я́ть на ду́шу пра́ведничу, і кров непови́нную осу́дять. |
|
22
|
22
|
| καὶ ἐγένετό μοι Κύριος εἰς καταφυγὴν καὶ ὁ Θεός μου εἰς βοηθὸν ἐλπίδος μου· | І бисть мні Госпо́дь в прибі́жище, і Бог мой в по́мощ упова́нія моєго́; |
|
23
|
23
|
| καὶ ἀποδώσει αὐτοῖς Κύριος τὴν ἀνομίαν αὐτῶν, καὶ κατὰ τὴν πονηρίαν αὐτῶν ἀφανιεῖ αὐτοὺς Κύριος ὁ Θεός. | і возда́сть їм Госпо́дь беззако́ніє їх, і по лука́вствію їх погуби́ть я Госпо́дь Бог наш. |
