1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Κεφάλαιο 93
|
Псалом 93
|
|
1
|
0
|
|
Ψαλμὸς τῷ Δαυΐδ, τετράδι σαββάτου. ΘΕΟΣ ἐκδικήσεων Κύριος, Θεὸς ἐκδικήσεων ἐπαρρησιάσατο.
|
Псало́м Дави́ду, в четве́ртий субо́ти, 93.
|
|
2
|
1
|
|
ὑψώθητι ὁ κρίνων τὴν γῆν, ἀπόδος ἀνταπόδοσιν τοῖς ὑπερηφάνοις.
|
Бог отмще́ній Госпо́дь, Бог отмще́ній не обину́лся єсть.
|
|
3
|
2
|
|
ἕως πότε ἁμαρτωλοί, Κύριε, ἕως πότε ἁμαρτωλοὶ καυχήσονται,
|
Вознеси́ся, судя́й землі́, возда́ждь воздая́ніє го́рдим.
|
|
4
|
3
|
|
φθέγξονται καὶ λαλήσουσιν ἀδικίαν, λαλήσουσι πάντες οἱ ἐργαζόμενοι τὴν ἀνομίαν;
|
Доко́лі грі́шници, Го́споди, доко́лі грі́шници восхва́ляться?
|
|
5
|
4
|
|
τὸν λαόν σου, Κύριε, ἐταπείνωσαν καὶ τὴν κληρονομίαν σου ἐκάκωσαν,
|
Провіща́ють і возглаго́лють непра́вду, возглаго́лють всі ді́лающії беззако́ніє?
|
|
6
|
5
|
|
χήραν καὶ ὀρφανὸν ἀπέκτειναν, καὶ προσήλυτον ἐφόνευσαν
|
Лю́ди Твоя́, Го́споди, смири́ша, і достоя́ніє Твоє́ озло́биша:
|
|
7
|
6
|
|
καὶ εἶπαν· οὐκ ὄψεται Κύριος, οὐδὲ συνήσει ὁ Θεὸς τοῦ ᾿Ιακώβ.
|
вдови́цю і си́ра умори́ша, і прише́лця уби́ша,
|
|
8
|
7
|
|
σύνετε δή, ἄφρονες ἐν τῷ λαῷ· καί, μωροί, ποτὲ φρονήσατε.
|
і рі́ша: не у́зрить Госпо́дь, ніже́ уразумі́єть Бог Іа́ковль.
|
|
9
|
8
|
|
ὁ φυτεύσας τὸ οὖς οὐχὶ ἀκούει; ἢ ὁ πλάσας τὸν ὀφθαλμὸν οὐχὶ κατανοεῖ;
|
Разумі́йте же, безу́мнії в лю́дех, і бу́її ні́когда, умудрі́теся;
|
|
10
|
9
|
|
ὁ παιδεύων ἔθνη οὐχὶ ἐλέγξει; ὁ διδάσκων ἄνθρωπον γνῶσιν;
|
насажде́й у́хо, не сли́шить ли? Іли́ созда́вий о́ко, не сматря́єть ли?
|
|
11
|
10
|
|
Κύριος γινώσκει τοὺς διαλογισμοὺς τῶν ἀνθρώπων ὅτι εἰσὶ μάταιοι.
|
Наказу́яй язи́ки, не обличи́ть ли, уча́й челові́ка ра́зуму?
|
|
12
|
11
|
|
μακάριος ὁ ἄνθρωπος, ὃν ἂν παιδεύσῃς, Κύριε, καὶ ἐκ τοῦ νόμου σου διδάξῃς αὐτὸν
|
Госпо́дь вість помишле́нія челові́чеськая, я́ко суть су́єтна.
|
|
13
|
12
|
|
τοῦ πραΰναι αὐτὸν ἀφ᾿ ἡμερῶν πονηρῶν, ἕως οὗ ὀρυγῇ τῷ ἁμαρτωλῷ βόθρος.
|
Блаже́н челові́к, єго́же а́ще нака́жеши, Го́споди, і от зако́на Твоєго́ научи́ши єго́;
|
|
14
|
13
|
|
ὅτι οὐκ ἀπώσεται Κύριος τὸν λαὸν αὐτοῦ καὶ τὴν κληρονομίαν αὐτοῦ οὐκ ἐγκαταλείψει,
|
укроти́ти єго́ от дній лю́тих, до́ндеже ізри́ється грі́шному я́ма.
|
|
15
|
14
|
|
ἕως οὗ δικαιοσύνη ἐπιστρέψῃ εἰς κρίσιν καὶ ἐχόμενοι αὐτῆς πάντες οἱ εὐθεῖς τῇ καρδίᾳ. (διάψαλμα).
|
Я́ко не отри́неть Госпо́дь люді́й Свої́х, і достоя́нія Своєго́ не оста́вить;
|
|
16
|
15
|
|
τίς ἀναστήσεταί μοι ἐπὶ πονηρευομένοις; ἢ τίς συμπαραστήσεταί μοι ἐπὶ τοὺς ἐργαζομένους τὴν ἀνομίαν;
|
до́ндеже пра́вда обрати́ться на суд, і держа́щіїся єя́ всі пра́вії се́рдцем.
|
|
17
|
16
|
|
εἰ μὴ ὅτι Κύριος ἐβοήθησέ μοι, παρὰ βραχὺ παρῴκησε τῷ ᾅδῃ ἡ ψυχή μου.
|
Кто воста́неть мі на лука́внующия? Іли́ кто спредста́неть мі на ді́лающия беззако́ніє?
|
|
18
|
17
|
|
εἰ ἔλεγον· σεσάλευται ὁ πούς μου, τὸ ἔλεός σου, Κύριε, ἐβοήθει μοι.
|
А́ще не Госпо́дь помо́гл би мі, вма́лі всели́лася би во ад душа́ моя́.
|
|
19
|
18
|
|
Κύριε, κατὰ τὸ πλῆθος τῶν ὀδυνῶν μου ἐν τῇ καρδίᾳ μου αἱ παρακλήσεις σου εὔφραναν τὴν ψυχήν μου.
|
А́ще глаго́лах: подви́жеся нога́ моя́, ми́лость Твоя́, Го́споди, помога́ше мі:
|
|
20
|
19
|
|
μὴ συμπροσέστω σοι θρόνος ἀνομίας, ὁ πλάσσων κόπον ἐπὶ πρόσταγμα.
|
по мно́жеству болі́зней мої́х в се́рдці моє́м, утіше́нія Твоя́ возвесели́ша ду́шу мою́.
|
|
21
|
20
|
|
θηρεύσουσιν ἐπὶ ψυχὴν δικαίου καὶ αἷμα ἀθῷον καταδικάσονται.
|
Да не пребу́деть Тебі́ престо́л беззако́нія, созида́яй труд на повелі́ніє.
|
|
22
|
21
|
|
καὶ ἐγένετό μοι Κύριος εἰς καταφυγὴν καὶ ὁ Θεός μου εἰς βοηθὸν ἐλπίδος μου·
|
Улов'я́ть на ду́шу пра́ведничу, і кров непови́нную осу́дять.
|
|
23
|
22
|
|
καὶ ἀποδώσει αὐτοῖς Κύριος τὴν ἀνομίαν αὐτῶν, καὶ κατὰ τὴν πονηρίαν αὐτῶν ἀφανιεῖ αὐτοὺς Κύριος ὁ Θεός.
|
І бисть мні Госпо́дь в прибі́жище, і Бог мой в по́мощ упова́нія моєго́;
|
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
