|
Го́споди Бо́же наш, упова́ніє всіх призива́ющих Тя і почита́ющих і́м'я Твоє́ Пресвято́є, і́же в па́м'ять почи́вшаго раба́ Твоєго́ [ім'я] во Святі́й Це́ркві Твоє́й предложе́нноє ко́ливо і приноше́нія сія́ благослови́. І єго́же ра́ди сія́ принесе́нна суть во страні́ живи́х всели́, ослабле́ніє тому́ і согріше́нієм проще́ніє пода́ждь. Єй, Влади́ко, челові́чеськую не́мощ сві́дий, не вни́ди в суд с рабо́м Твої́м, і́же с ві́рою і наде́ждею к Тебі́ пресе́льшемуся. Даждь нам твори́ти во святи́ні за́повіді Твоя́ і помина́ти всіх от ві́ка Тебі́ преста́вльшихся в наде́жді воскресе́нія і жи́зні ві́чния. Я́ко Ти єси́ воскресе́ніє, і живо́т, і поко́й усо́пших рабо́в Твої́х, Христе́ Бо́же наш, і Тебі́ сла́ву возсила́єм со Безнача́льним Твої́м Отце́м і с Пресвяти́м Благи́м і Животворя́щим Твої́м Ду́хом, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.
|
Гдcи б9е нaшъ, ўповaніе всёхъ призывaющихъ тS и3 почитaющихъ и4мz твоE прес™0е, и4же въ пaмzть почи1вшагw рабA твоегw2 [и4м>къ] во с™ёй цRкви твоeй предложeнное к0лmво и3 приношeніz сі‰ бlгослови2. И# є3гHже рaди сі‰ принесeнна сyть, во странЁ живhхъ всели2, w3слаблeніе томY и3 согрэшeніемъ прощeніе подaждь. Е$й, вLко, человёческую нeмощь свёдый, не вни1ди въ сyдъ съ раб0мъ твои1мъ, и4же съ вёрою и3 надeждею къ тебЁ пресeльшемусz. Дaждь нaмъ твори1ти во с™hни зaпwвэди твоS и3 поминaти всёхъ t вёка тебЁ престaвльшихсz въ надeжди воскrніz и3 жи1зни вёчныz. Ћкw ты2 є3си2 воскrніе, и3 жив0тъ, и3 пок0й ўс0пшихъ рабHвъ твои1хъ, хrтE б9е нaшъ, и3 тебЁ слaву возсылaем со безначaльнымъ твои1мъ nц7eмъ и3 съ прес™hмъ, бlги1мъ и3 животворsщимъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.
|
