Чин молебню за позбавлених домівки (за біженців)
Священник: Благослове́н Бог наш, всегда́, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.
Хор: Амі́нь.
Диякон: Сла́ва Тебі́, Бо́же наш, сла́ва Тебі́.
І співає хор:
Царю́ Небе́сний, Уті́шителю, Ду́ше і́стини, І́же везді́ сий і вся ісполня́яй, Сокро́вище благи́х і жи́зні Пода́телю, прийди́ і всели́ся в ни, і очи́сти ни от вся́кия скве́рни, і спаси́, Бла́же, ду́ші на́ша.
Чтець:
Святи́й Бо́же, Святи́й Крі́пкий, Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. [Тричі]
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.
Пресвята́я Тро́йце, поми́луй нас: Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ша; Влади́ко, прости́ беззако́нія на́ша; Святи́й, посіти́ і ісціли́ не́мощі на́ша і́мене Твоєго́ ра́ди.
Го́споди, поми́луй. [Тричі]
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.
О́тче наш, І́же єси́ на Небесі́х, да святи́ться і́м'я Твоє́, да при́йдеть Ца́рствіє Твоє́, да бу́деть во́ля Твоя́, я́ко на Небесі́ і на землі́. Хліб наш насу́щний даждь нам днесь; і оста́ви нам до́лги на́ша, я́коже і ми оставля́єм должнико́м на́шим; і не введи́ нас во іскуше́ніє, но ізба́ви нас от лука́ваго.
Священник:
Я́ко Твоє́ єсть Ца́рство, і си́ла, і сла́ва, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.
Чтець: Амі́нь.
Потім, Го́споди, поми́луй [12 разів.]
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.
Прийді́те, поклоні́мся Царе́ві на́шему Бо́гу. [Поклон]
Прийді́те, поклоні́мся і припаде́м Христу́, Царе́ві на́шему Бо́гу. [Поклон]
Прийді́те, поклоні́мся і припаде́м Само́му Христу́, Царе́ві і Бо́гу на́шему. [Поклон]
Псалом 93
Бог отмще́ній Госпо́дь, Бог отмще́ній не обину́лся єсть. Вознеси́ся, судя́й землі́, возда́ждь воздая́ніє го́рдим. Доко́лі грі́шници, Го́споди, доко́лі грі́шници восхва́ляться; провіща́ють і возглаго́лють непра́вду, возглаго́лють всі ді́лающії беззако́ніє; лю́ди Твоя́, Го́споди, смири́ша, і достоя́ніє Твоє́ озло́биша: вдови́цю і си́ра умори́ша, і прише́льця уби́ша, і рі́ша: не у́зрить Госпо́дь, ніже́ уразумі́єть Бог Іа́ковль. Разумі́йте же, безу́мнії в лю́дех, і бу́її ні́когда, умудрі́теся: насажде́й у́хо, не сли́шить ли? Іли́ созда́вий о́ко, не сматря́єть ли? Наказу́яй язи́ки, не обличи́ть ли, уча́й челові́ка ра́зуму? Госпо́дь вість помишле́нія челові́чеськая, я́ко суть су́єтна. Блаже́н челові́к, єго́же а́ще нака́жеши, Го́споди, і от зако́на Твоєго́ научи́ши єго́: укроти́ти єго́ от дній лю́тих, до́ндеже ізри́ється грі́шному я́ма. Я́ко не отри́неть Госпо́дь люде́й Свої́х, і достоя́нія Своєго́ не оста́вить, до́ндеже пра́вда обрати́ться на суд, і держа́щіїся єя́ всі пра́вії се́рдцем. Кто воста́неть мі на лука́внующия? Іли́ кто спредста́неть мі на ді́лающия беззако́ніє? А́ще не Госпо́дь помо́гл би мі, вма́лі всели́лася би во ад душа́ моя́. А́ще глаго́лах: подви́жеся нога́ моя́, ми́лость Твоя́, Го́споди, помога́ше мі: по мно́жеству болі́зней мої́х в се́рдці моє́м, утіше́нія Твоя́ возвесели́ша ду́шу мою́. Да не пребу́деть Тебі́ престо́л беззако́нія, созида́яй труд на повелі́ніє. Улов'я́ть на ду́шу пра́ведничу, і кров непови́нную осу́дять. І бисть мні Госпо́дь в прибі́жище, і Бог мой в по́мощ упова́нія моєго́; і возда́сть їм Госпо́дь беззако́ніє їх, і по лука́вствію їх погуби́ть я* Госпо́дь Бог наш.
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.
Аллилу́я, аллилу́я, аллилу́я, сла́ва Тебі́, Бо́же. [Тричі]
Диякон: Бог Госпо́дь і яви́ся нам, благослове́н Гряди́й во і́м'я Госпо́днє.
Хор співає Бог Госпо́дь: на кожен стих.
Стих: Іспові́дайтеся Го́сподеві, я́ко благ, я́ко во вік ми́лость Єго́.
Стих: Обише́дше обидо́ша м'я, і і́менем Госпо́днім противля́хся їм.
Стих: Не умру́, но жив бу́ду, і пові́м діла́ Госпо́дня.
Стих: Ка́мень єго́же небрего́ша зи́ждущії, сей бисть во главу́ у́гла: от Го́спода бисть сей і єсть ди́вен во очесі́х на́ших.
Хор співає тропарі:
Тропар, глас 2
К Тебі́, Спа́се, прибіга́ющия і от Твоєя́ всеси́льния десни́ці по́мощі і благослове́нія,/ я́ко от Творця́ і Влади́ки і́щущия, не пре́зри;/ утіше́ніє серде́чноє да́руй рабо́м Твої́м,/ я́же не своє́ю во́лею жили́ща своя́ оста́виша,/ і пода́ждь їм, я́коже свято́му сіме́йству іногда́,/ защище́ніє всемо́щноє і ти́хоє приста́нище/ моли́твами Богоро́диці,// Єди́не Человіколю́бче.
Сла́ва: Все упова́ніє на Тя возложи́вшим рабо́м Твої́м, Спа́се,/ бу́ди Помо́щник і Ізба́витель,/ путеше́ствующих же Сам благослови́/ і от вся́кия біди́ і напа́сти сохрани́,/ да всі сла́вим Тя,// Єди́наго всіх благ Пода́теля.
І ни́ні: Под Твой покро́в прибіга́єм, Богоро́дице Ді́во,/ моли́тв на́ших не пре́зри в ско́рбіх,/ но от бід ізба́ви нас,// Єди́на Чи́стая і Благослове́нная.
Диякон: Во́ньмем. Прему́дрость.
Проки́мен, глас 4: Я́ко не отри́неть Госпо́дь люде́й Свої́х, і достоя́нія Своєго́ не оста́вить.
Стих: А́ще глаго́лах: подви́жеся нога́ моя́, ми́лость Твоя́, Го́споди, помога́ше мі
Диякон: Го́споду помо́лимся.
Хор: Го́споди, поми́луй.
Священник: Я́ко Свят єси́, Бо́же наш, і во святи́х почива́єши, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні і при́сно, і во ві́ки віко́в.
Хор: Амі́нь.
Диякон: Вся́коє диха́ніє да хва́лить Го́спода.
Стих: Хвалі́те Бо́га во святи́х Єго́, хвалі́те Єго́ во утвержде́нії си́ли Єго́.
Диякон: Прему́дрость, про́сти, усли́шим свята́го Єва́нгелія.
Священник: Мир всім.
Хор: І ду́хові твоєму́.
Священник: От Матфе́я свята́го Єва́нгелія чте́ніє.
Хор: Сла́ва Тебі́, Го́споди, сла́ва Тебі́.
Диякон: Во́ньмем.
Євангеліє від Матфея, [зачало 4, Мф. 2:13-23]:
Отше́дшим же їм, се, А́нгел Госпо́день во сні яви́ся Іо́сифу, глаго́ля: воста́в поїми́ Отроча́ і Ма́тер Єго́, і біжи́ во Єги́пет, і бу́ди та́мо, до́ндеже реку́ ті: хо́щеть бо І́род іска́ти Отроча́те, да погуби́ть Є. Он же воста́в, поя́т Отроча́ і Ма́тер Єго́ но́щію, і оти́де во Єги́пет, і бі та́мо до уме́ртвія І́родова: да сбу́деться рече́нноє от Го́спода проро́ком, глаго́лющим: от Єги́пта воззва́х Си́на Моєго́. Тогда́ І́род ви́дів, я́ко пору́ган бисть от волхво́в, разгні́вася зіло́ і посла́в ізби́ вся ді́ти су́щия в Вифлеє́мі і во всіх преді́ліх єго́, от двою́ лі́ту і нижа́йше, по вре́мені, є́же ізві́стно іспита́ от волхво́в. Тогда́ сби́сться рече́нноє Ієремі́єм проро́ком, глаго́лющим: глас в ра́мі сли́шан бисть, плач і рида́ніє і вопль мног: Рахи́ль пла́чущися чад свої́х, і не хотя́ше уті́шитися, я́ко не суть. Уме́ршу же І́роду, се, А́нгел Госпо́день во сні яви́ся Іо́сифу во Єги́пті, о глаго́ля: воста́в поїми́ Отроча́ і Ма́тер Єго́ і іди́ в зе́млю Ізра́їлеву, ізомро́ша бо і́щущії душі́ Отроча́те. Он же воста́в, поя́т Отроча́ і Ма́тер Єго́ і при́йде в зе́млю Ізра́їлеву. Сли́шав же, я́ко Архела́й ца́рствуєть во Іуде́ї вмі́сто І́рода, отця́ своєго́, убоя́ся та́мо іти́: вість же приє́м во сні, оти́де в преді́ли Галіле́йськия. І прише́д всели́ся во гра́ді нарица́ємім Назаре́т: я́ко да сбу́деться рече́нноє проро́ки, я́ко Назоре́й нарече́ться.
Хор: Сла́ва Тебі́, Го́споди, сла́ва Тебі́.
Диякон виголошує сугубу ектенію:
Поми́луй нас, Бо́же, по вели́цій ми́лості Твоє́й, мо́лим Ті ся, усли́ши і поми́луй.
Хор: Го́споди поми́луй. [Тричі на кожне прохання.]
Єще́ мо́лимся о господи́ні і отці́ на́шем, Блаже́ннійшем Митрополи́ті [ім'я], і о господи́ні на́шем високопреосвяще́ннійшем митрополи́ті [або: архієпи́скопі, або: преосвяще́ннійшем єпи́скопі] [ім'я], і о всей во Христі́ бра́тії на́шей.
Єще́ мо́лимся о богохрани́мій страні́ на́шей Украї́ні, власті́х і во́їнстві єя́, да ти́хоє і безмо́лвноє житіє́ поживе́м во вся́ком благоче́стії і чистоті́.
Додай і це:
Єще́ мо́лимся о рабі́х Бо́жиїх, я́же не своє́ю во́лею до́ми і селе́нія своя́ оста́виша, і о є́же по́мощ Твою́ їм ниспосла́ти: неду́гующим ісціле́ніє, скорб'я́щим благоду́шіє; кро́ва лише́нним жили́ще дарова́ти і вся благопотре́бная їм всемі́рно воспо́лнити, мо́лим Ті ся, усли́ши і ми́лостивно поми́луй.
При́зри у́бо, Го́споди, на ско́рби, ну́жди і рида́нія рабо́в Твої́х сих, [імена́], і ві́ру їх во Всеблаги́й Про́мисл Тво́й укріпи́, мо́лим Ті ся, усли́ши і ми́лостивно поми́луй.
Єще́ мо́лимся о є́же сохранити їх, я́коже Іо́сифа пра́веднаго с Преблагослове́нною Богоро́дицею і Боже́ственним Младе́нцем Христо́м во Єги́пет но́щію отше́дших і да́же до уме́ртвія І́родова та́мо би́вших сохрани́л єси́, Вседержи́телю, Істо́чниче жи́зні, усли́ши і ми́лостивно поми́луй.
Єще́ мо́лимся о тіх, і́же я́ко самаряни́н милосе́рдно прия́ша і под кров свой ввели́ лю́ди бі́дствующия, і о є́же умно́жити во благоде́нствії лі́та живота́ ї́х і благослове́нним їм во всім би́ти, Бо́же, усли́ши і ми́лостивно поми́луй.
Священник: Усли́ши ни, Бо́же, Спаси́телю наш, упова́ніє всіх конце́в землі́, і су́щих в мо́рі дале́че, і ми́лостив, ми́лостив бу́ди, Влади́ко, о грісі́х на́ших, і поми́луй ни. Ми́лостив бо і Человіколю́бець Бог єси́, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні і при́сно, і во ві́ки віко́в.
Хор: Амі́нь.
Диякон: Го́споду помо́лимся.
Хор: Го́споди, поми́луй.
Священник же з усією увагою та побожністю виголошує таку молитву:
Влади́ко Го́споди Ісу́се Христе́, Бо́же І́стинний, вся стро́яй на спасе́ніє ро́да на́шего, І́же Младе́нець бив, со Іо́сифом пра́ведним і с Присноді́вою Марі́єю во Єги́пет не Своє́ю во́лею, но повелі́нієм Арха́нгеловим путеше́ствовавий, во є́же сохране́нну би́ти сіме́йству Твоєму́ свято́му, по́сліжде бу́рю на мо́рі во укріпле́ніє ві́ри апо́столов укроти́вий! При́зри, смире́нно про́сим Тя, на моли́тву на́шу і ми́лостивно посіти́ рабо́в Твої́х [або: рабу́ Твою́, або: раба́ Твоєго́], яже ну́ждею до́ми і селе́нія своя́ оста́виша! Сам, Го́споди, спутеше́ствуй рабо́м Твої́м сим і вся́каго обурева́нія і наві́та вра́жия ізба́ви, мир і благооти́шіє па́ки возврати́ і вся благопотре́бная їм ниспосли́.
Яко бе́здна благосе́рдія Твоєго́ неізслі́дима, і ми́лость Твоя́ безмі́рна, і Тебі́ сла́ву возсила́єм со Безнача́льним Твої́м Отце́м і с Пресвяти́м Ду́хом, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.
Хор: Амі́нь.
Диякон: Прему́дрость.
Священник: Пресвята́я Богоро́дице, спаси́ нас.
Хор: Честні́йшую Херуви́м і сла́внійшую без сравне́нія Серафи́м, без істлі́нія Бо́га Сло́ва ро́ждшую, су́щую Богоро́дицю Тя велича́єм.
Священник: Сла́ва Тебі́, Христе́ Бо́же, упова́ніє на́ше, сла́ва Тебі́.
Хор: Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.
Го́споди, поми́луй. [Тричі]
Благослови́.
Священник виголошує відпуст:
Христо́с, І́стинний Бог наш, моли́твами Пречи́стия Своєя́ Ма́тере, святи́х сла́вних і всехва́льних апо́стол, преподо́бнаго Іо́сифа Обру́чника і всіх святи́х Свої́х, поми́луєть і спасе́ть нас, я́ко Благ і Человіколю́бець.
Хор: Амі́нь. Го́споди, поми́луй. [Тричі]