Чин єлеосвячення, що служиться, коли обмаль часу

Священник у єпитрахилі й поручах (а якщо можливо — то і в фелоні), починає:

Священник: Благослове́н Бог наш, всегда́, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь.

Диякон: Сла́ва Тебі́, Бо́же наш, сла́ва Тебі́.

І співає хор:

Царю́ Небе́сний, Уті́шителю, Ду́ше і́стини, І́же везді́ сий і вся ісполня́яй, Сокро́вище благи́х і жи́зні Пода́телю, прийди́ і всели́ся в ни, і очи́сти ни от вся́кия скве́рни, і спаси́, Бла́же, ду́ші на́ша.

Чтець:

Святи́й Бо́же, Святи́й Крі́пкий, Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. [Тричі]

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Пресвята́я Тро́йце, поми́луй нас: Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ша; Влади́ко, прости́ беззако́нія на́ша; Святи́й, посіти́ і ісціли́ не́мощі на́ша і́мене Твоєго́ ра́ди.

Го́споди, поми́луй. [Тричі]

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

О́тче наш, І́же єси́ на Небесі́х, да святи́ться і́м'я Твоє́, да при́йдеть Ца́рствіє Твоє́, да бу́деть во́ля Твоя́, я́ко на Небесі́ і на землі́. Хліб наш насу́щний даждь нам днесь; і оста́ви нам до́лги на́ша, я́коже і ми оставля́єм должнико́м на́шим; і не введи́ нас во іскуше́ніє, но ізба́ви нас от лука́ваго.

Священник:

Я́ко Твоє́ єсть Ца́рство, і си́ла, і сла́ва, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Чтець: Амі́нь.

Потім, Го́споди, поми́луй [12 разів.]

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Прийді́те, поклоні́мся Царе́ві на́шему Бо́гу. [Поклон]

Прийді́те, поклоні́мся і припаде́м Христу́, Царе́ві на́шему Бо́гу. [Поклон]

Прийді́те, поклоні́мся і припаде́м Само́му Христу́, Царе́ві і Бо́гу на́шему. [Поклон]

І одразу співається: Аллилуя, на глас 6:

Стих 1: Го́споди, да не я́ростію Твоє́ю обличи́ши мене́, ніже́ гні́вом Твої́м нака́жеши мене́.

Стих 2: Поми́луй м'я, Го́споди, я́ко не́мощен єсьм.

Поми́луй нас, Го́споди, поми́луй нас; вся́каго бо отві́та недоумі́юще, сію́ Ті моли́тву я́ко Влади́ці грі́шнії прино́сим: поми́луй нас.

Сла́ва: Го́споди, поми́луй нас, на Тя бо упова́хом; не прогні́вайся на ни зіло́, ніже́ пом'яни́ беззако́ній на́ших, но при́зри і ни́ні я́ко Благоутро́бен, і ізба́ви ни от враг на́ших; Ти бо єси́ Бог наш, і ми, лю́діє Твої́, всі діла́ руку́ Твоє́ю, і і́м'я Твоє́ призива́єм.

І ни́ні: Милос́ердія две́рі отве́рзи нам, благослове́нная Богоро́дице, наді́ющіїся на Тя да не поги́бнем, но да ізба́вимся Тобо́ю от бід. Ти бо єси́ спасе́ніє ро́да христия́нськаго.

Ско́рий в заступле́нії єди́н сий, Христе́, ско́роє сви́ше покажи́ посіще́ніє страждущему рабу́ Твоєму́ [або: стра́ждущей рабі́ Твоє́й], ізба́ви неду́гов і го́рких болі́зней; воздви́гни, во є́же пі́ти Тя і сла́вити непреста́нно, моли́твами Богоро́диці, єди́не Человіколю́бче.

Ми́ром Го́споду помо́лимся.

Хор: Го́споди, поми́луй. [на кожне прохання]

О сви́шнім ми́рі, і спасе́нії душ на́ших Го́споду помо́лимся.

О ми́рі всего́ ми́ра, благостоя́нії святи́х Бо́жиїх Церкве́й і соєдине́нії всіх Го́споду помо́лимся.

[якщо в храмі: О святі́м хра́мі сем, і с ві́рою, благогові́нієм і стра́хом Божиїм входя́щих вонь Го́споду помо́лимся.]

О господи́­ні і отці́ на́шем Блаже́ннійшем Митрополи́ті [ім'я], і о господи́ні на́шем високопреосвяще́ннійшем митрополи́ті [або: архієпи́скопі, або: преосвяще́ннійшем єпи́скопі] [ім'я], честні́м пресви́терстві, во Христі́ дия́констві, о всем при́чті і лю́дех Го́споду помо́лимся.

О є́же благослови́тися єле́ю сему́, си́лою і ді́йством і наї́тієм Свята́го Ду́ха, Го́споду помо́лимся.

О рабі́ Бо́жиї [або: о рабі́ Бо́жієй] [і́м'я], і о є́же в Бо́зі посіще́нії єго́ [або: єя́], і є́же прийти́ на него́ [або: на ню] благода́ті Свята́го Ду́ха, Го́споду помо́лимся.

О є́же ізба́витися єму́ же [або: єй же] і нам от вся́кия ско́рби, гні́ва і ну́жди, Го́споду помо́лимся.

Заступи́, спаси́, поми́луй і сохрани́ Єго́ [або: ю] і нас, Бо́же, Твоє́ю благода́тію.

Пресвяту́ю, Пречи́стую, Преблагослове́нную, Сла́вную Влади́чицю на́шу Богоро́дицю і Присноді́ву Марі́ю со всі́ми святи́ми пом'яну́вше, са́мі себе́, і друг дру́га, і весь живо́т наш Христу́ Бо́гу предаді́м.

Хор: Тебі́, Го́споди.

Виголос: Я́ко подоба́єть Тебі́ вся́кая сла́ва, честь і поклоне́ніє, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь.

Тут священник вливає вино (або воду) в єлей, благословляє його і промовляє молитву:

Го́споду помо́лимся.

Хор: Го́споди, поми́луй.

Го́споди, ми́лостію і щедро́тами Твої́ми ісціля́яй сокруше́нія душ і тіле́с на́ших, Сам, Влади́ко, освяти́ єле́й сей, я́коже би́ти помазу́ющимся от него́ во ісціле́ніє, і в преміне́ніє вся́кия стра́сти, вся́кия скве́рни пло́ті і ду́ха, і вся́каго зла; да і в сем просла́виться Твоє́ Пресвято́є і́м'я, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Священник: Во́ньмем. Мир всім.

Чтець: І ду́хові твоєму́.

Священник: Прему́дрость.

Проки́мен, глас 1: Бу́ди, Го́споди, ми́лость Твоя́ на нас, я́коже упова́хом на Тя.

Стих: Ра́дуйтеся, пра́веднії, о Го́споді, пра́вим подоба́єть похвала́.

Бра́тіє, о́браз приймі́те злострада́нія і долготерпі́нія, проро́ки, і́же глаго́лаша і́менем Госпо́днім. Се блажи́м терп'я́щия: терпі́ніє І́овле сли́шасте, і кончи́ну Госпо́дню ви́дісте, я́ко многоми́лостив єсть Госпо́дь і щедр. Пре́жде же всіх, бра́тіє моя́, не клені́теся ні не́бом, ні земле́ю, ні іно́ю ко́єю кля́твою; бу́ди же вам, є́же єй, єй, і є́же ні, ні; да не в лицемі́ріє впаде́те. Злостра́ждеть ли кто в вас? Да моли́тву ді́єть. Благоду́шствуєть ли кто? Да поє́ть. Боли́ть ли кто в вас? Да призове́ть пресві́тери церко́вния, і да моли́тву сотворя́ть над ним, пома́завше єго́ єле́єм во і́м'я Госпо́днє. І моли́тва ві́ри спасе́ть боля́щаго, і воздви́гнеть Єго́ Госпо́дь; і а́ще гріхи́ бу́деть сотвори́л, отпу́стяться єму́. Іспові́дайте у́бо друг дру́гу согріше́нія, і молі́теся друг за дру́га, я́ко да ісцілі́єте; мно́го бо мо́жеть моли́тва пра́веднаго поспішеству́єма.

Аллилу́я, глас 8: Ми́лость і суд воспою́ Тебі́, Го́споди.

Диякон: Прему́дрость, про́сти, усли́шим свята́го Єва́нгелія.

Священник: Мир всім.

Хор: І ду́хові твоєму́.

Священник: От Матфе́я свята́го Єва́нгелія чте́ніє.

Хор: Сла́ва Тебі́, Го́споди, сла́ва Тебі́.

Диякон: Во́ньмем.

Во вре́м'я о́но, призва́ Ісу́с обана́десяте, і нача́т їх посила́ти два два; і дая́ше їм власть над ду́хи нечи́стими. І запові́да їм, да нічесо́же во́зьмуть на путь, то́кмо жезл єди́н: ні пи́ри, ні хлі́ба, ні при по́ясі мі́ди, но обуве́ні в санда́лія; і не облачи́тися в дві ри́зі. І глаго́лаше їм: іді́же а́ще вни́дете в дом, ту пребива́йте, до́ндеже ізи́дете отту́ду. І єли́ці а́ще не при́ймуть вас, ніже́ послу́шають вас, ісходя́ще отту́ду, оттрясі́те прах, і́же под нога́ми ва́шими, во свиді́тельство їм. Амі́нь глаго́лю вам: отра́дніє бу́деть Содо́мом і Гомо́рром в день су́дний, не́же гра́ду тому́. І ізше́дше пропові́даху, да пока́ються; і бі́си мно́гі ізгоня́ху, і ма́заху ма́слом мно́гі неду́жния, і ісціліва́ху.

Хор: Сла́ва Тебі́, Го́споди, сла́ва Тебі́.

Поми́луй нас, Бо́же, по вели́цій ми́лості Твоє́й, мо́лим Ті ся, усли́ши і поми́луй.

Хор: Го́споди, поми́луй. [Тричі на кожне прохання]

Єще́ мо́лимся о ми́лості, жи́зні, ми́рі, здра́вії, спасе́нії, посіще́нії і оставле́нії гріхо́в раба́ Бо́жия [або: раби́ Бо́жия] [ім'я].

О є́же прости́тися єму́ [або: єй] вся́кому согріше́нію, во́льному і нево́льному, Го́споду помо́лимся.

Виголос: Я́ко Ми́лостив і Человіколю́бець Бог єси́, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь.

Священник: Го́споду помо́лимся.

Хор: Го́споди, поми́луй.

Влади́ко Вседержи́телю, Святи́й Царю́, наказу́яй і не умерщвля́яй, утвержда́яй низпа́дающия, і возводя́й низве́рженния, тіле́сния челові́ков ско́рбі ісправля́яй: мо́лимся Тебі́, Бо́же наш, я́ко да наведе́ши ми́лость Твою́ на єле́й сей, і на помазу́ющияся от него́ во і́м'я Твоє́: да бу́деть їм во ісціле́ніє душі́ і ті́ла, і во очище́ніє і ізміне́ніє вся́кия стра́сти, і вся́каго неду́га і я́зи, і вся́кия скве́рни пло́ті і ду́ха. Єй, Го́споди, враче́бную Твою́ си́лу із Небесе́ низпосли́: прикосни́ся тілесі́, угаси́ огне́вицю, укроти́ страсть і вся́кую не́мощ тая́щуюся: бу́ди врач раба́ Твоєго́ [або: раби́ Твоєя́] [ім'я]: воздви́гни єго́ [або: ю] от одра́ болі́зненнаго, і от ло́жа озлобле́нія ці́ла і всесоверше́нна [або: ці́лу і всесоверше́нну]: да́руй єго́ [або: ю] Це́ркві Твоє́й благоугожда́юща і творя́ща [або: благоугожда́ющу і творя́щу] во́лю Твою́. Твоє́ бо єсть, є́же ми́ловати і спаса́ти нас, Бо́же наш, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь.

Після молитви священник бере пензлика і, вмочивши його у святий єлей, помазує хворого знаком хреста на лобі, на ніздрях, на щоках, на устах, на грудях, на руках з обох боків, і говорить наступну молитву:

О́тче Святи́й, Врачу́ душ і тіле́с, посла́вий Єдиноро́днаго Твоєго́ Си́на, Го́спода на́шего Ісу́са Христа́, вся́кий неду́г ісціля́ющаго, і от сме́рти ізбавля́ющаго, ісціли́ і раба́ Твоєго́ [або: і рабу́ Твою́] [ім'я] от обдержа́щія єго́ [або: ю] тіле́сния і душе́вния не́мощі, і оживотвори́ єго́ [або: ю] благода́тію Христа́ Твоєго́: моли́твами Пресвяти́я Влади́чиці на́шея Богоро́диці і Присноді́ви Марі́ї, предста́тельстви честни́х Небе́сних Сил безпло́тних, си́лою Честна́го і Животворя́щаго Креста́, честна́го сла́внаго проро́ка Предте́чі і Крести́теля Іоа́нна, святи́х сла́вних і всехва́льних апо́столов, святи́х сла́вних і добропобі́дних му́чеников, преподо́бних і богоно́сних оте́ць на́ших, святи́х ціли́телей і безсре́бреников Косьми́ і Дамія́на, Ки́ра і Іоа́нна, Пантелеї́мона і Єрмола́я, Сампсо́на і Діоми́да, Мокі́я і Фалале́я, Фо́тія і Аніки́ти, святи́х і пра́ведних Богооте́ць Іоаки́ма і А́нни, і всіх святи́х.

Я́ко Ти єси́ Істо́чник ісціле́ній, Бо́же наш, і Тебі́ сла́ву возсила́єм со Єдиноро́дним Твої́м Си́ном і Єдиносу́щним Твої́м Ду́хом ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь.

Завершивши помазання, ієрей бере святе Євангеліє, розгортає його, і, поклавши письменами на голову хворому, проказує наступну молитву:

Царю́ Святи́й, Благоутро́бне і Многоми́лостиве Го́споди Ісу́се Христе́, Си́не і Сло́ве Бо́га Жива́го, не хотя́й сме́рти грі́шнаго, но я́ко обрати́тися і жи́ву би́ти єму́. Не полага́ю ру́ку мою́ грі́шную на главу́ прише́дшаго [або: прише́дшия] к Тебі́ во грісі́х, і прося́щаго [або: прося́щия] у Тебе́ на́ми оставле́ніє гріхо́в, но Твою́ ру́ку крі́пкую і си́льную, я́же во святі́м Єва́нгелії сем, є́же держу́ на главі́ раба́ Твоєго́ [або: раби́ Твоєя́] [ім'я], і молю́ся Ті, і прошу́ ми́лостивноє і непам'ятозло́бноє человіколю́біє Твоє́: Бо́же, Спаси́телю наш, проро́ком Твої́м Нафа́ном пока́явшемуся Дави́ду о свої́х согріше́ніїх оставле́ніє дарова́вий, і Манассі́їну є́же о покая́нії моли́тву приє́мий, Сам і раба́ Твоєго́ [або: рабу́ Твою́] [ім'я], ка́ющагося [або: ка́ющуюся] о свої́х си согріше́ніїх, прийми́ оби́чним Твої́м человіколю́бієм, презира́яй вся єго́ [або: єя́] прегріше́нія. Ти бо єси́ Бог наш, І́же і се́дьмдесят крат седмери́цею оставля́ти повелі́вий, па́дающим в гріхи́, зане́ я́ко вели́чество Твоє́, та́ко і ми́лость Твоя́, і Тебі́ подоба́єть вся́кая сла́ва, честь і поклоне́ніє, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь.

Священник, знявши Євангеліє з голови хворого, дає цілувати його. І починає чин на Причастя тяжко хворого, починаючи його від Символу Віри. Якщо ж хворий не причащається одразу, то завершує єлеосвячення:

Сла́ва Тебі́, Христе́ Бо́же, упова́ніє на́ше, сла́ва Тебі́.

Сла́ва, і ни́ні: Го́споди, поми́луй, [тричі]. Благослови́.

І відпуст: Христо́с, і́стинний Бог наш, моли́твами Всепречи́стия і Пренепоро́чния Своєя́ Ма́тере, си́лою Чеcтна́го і Животворя́щаго Креста́, свята́го сла́внаго і всехва́льнаго апо́стола Іа́кова, бра́та Бо́жия і пе́рваго архієре́я Ієрусали́мськаго, і всіх святи́х, поми́луєть і спасе́ть нас я́ко Благ і Человіколю́бець.

Хор: Амі́нь.