Єще́ мо́лимся Тебі́, Го́споду Бо́гу на́шему, о рабі́х Бо́жиїх, [імена], без ві́сти су́щих, і о є́же ізба́вити їх от вся́каго наві́та вра́жия і наси́лія лю́таго, сохраня́юще їх в кро́ві бла́гоcти Твоєя́, мо́лим Ті ся, усли́ши і поми́луй.
Єще́ мо́лимся о є́же прости́ти їм вся прегріше́нія во́льная і нево́льная, і яви́ти на них вели́кую Твою́ ми́лость, Христе́ Бо́же, ра́дость срі́тенія с бли́жніми неізрече́нную їм да́рующе, мо́лим Ті ся, усли́ши і поми́луй.
Єще́ мо́лимся упова́нію на́шему не посра́млену би́ти, во є́же не умре́ти рабо́м Бо́жиїм, [імена], но ми́рно в до́ми своя́ возврати́тися їм, сро́дником во утіше́ніє, найпа́че же к сла́ві і́мене Твоєго́, Го́споди, мо́лим, усли́ши і поми́луй.
Влади́ко, Го́споди Бо́же наш, всім челові́ком хотя́й спасти́ся і в позна́ніє і́стини прийти́! Не отврати́ лиця́ Твоєго́ от припа́дающих к Тебі́ в ско́рбі і печа́лі, но ми́лостивно усли́ши вопль рабо́в Твої́х, пла́чущих о бли́жніх [або: о ча́дах, або: о сро́дниціх] свої́х, без ві́сти су́щих, і благода́тію ороси́ сердця́ моля́щихся, утіше́ніє і ободре́ніє їм да́рующе.
Да бу́деть во́ля Твоя́, Бо́же, блага́я і всесоверше́нная.
А́ще жи́ви без ві́сти су́щії раби́ Твої́, я́ко си́на, і́же ізги́бл бі і обрі́теся, я́ко заблу́ждшеє овча́, обріти́ їх, і к бли́жнім возврати́, ра́дость ча́ємую срі́тенія да́рующе.
А́ще же сії́ тече́ніє земно́є соверши́ша, в селе́ніїх пра́ведних ві́чния ду́ші їх учини́, нас же научи́ смире́нно прийма́ти сіє́ промишле́ніє о них, скорб'я́щия уті́ши і ра́дость с Небесе́ їм низпосли́.
Твоє́ бо єсть є́же ми́ловати і спаса́ти ни, Бо́же наш, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.
