Рождество́ Твоє́, Богоро́дице Ді́во, / ра́дость возвісти́ всей вселе́нній, / із Тебе́ бо возсія́ Со́лнце пра́вди, Христо́с Бог наш, / і, разруши́в кля́тву, даде́ благослове́ніє // і, упраздни́в смерть, дарова́ нам живо́т ві́чний.
Кондак, глас 4
Іоаки́м і А́нна поноше́нія безча́дства, / і Ада́м і Є́ва от тлі́ сме́ртния свободи́стася, Пречи́стая, / во святі́м рождестві Твоє́м. / То пра́зднують і лю́діє Твої́, / вини́ прегріше́ній ізба́вльшеся, / внегда́ зва́ти Ті: // непло́ди ражда́єть Богоро́дицю і пита́тельницю Жи́зні на́шея.
