Раство Тваё, Багародзіца Дзева, радасьць абвесьціла ўсяму сьвету, бо з Цябе зазьзяла сонца праўды: Хрыстос Бог наш і разьняў праклён, даў дабраслаўленьне й зьніштожыў сьмерць, падаў нам жыцьцё вечнае.

Рождество́ Твоє́, Богоро́дице Ді́во, / ра́дость возвісти́ всей вселе́нній, / із Тебе́ бо возсія́ Со́лнце пра́вди, Христо́с Бог наш, / і, разруши́в кля́тву, даде́ благослове́ніє // і, упраздни́в смерть, дарова́ нам живо́т ві́чний.

Іоаки́м і А́нна поноше́нія безча́дства, / і Ада́м і Є́ва от тлі́ сме́ртния свободи́стася, Пречи́стая, / во святі́м рождестві Твоє́м. / То пра́зднують і лю́діє Твої́, / вини́ прегріше́ній ізба́вльшеся, / внегда́ зва́ти Ті: // непло́ди ражда́єть Богоро́дицю і пита́тельницю Жи́зні на́шея.

Спасі Госпаду, людзей Сваіх, і дабраслаў багацьце Тваё, перамогу над супраціўнымі нам даруй і Сваім Крыжам барані Сваё жыхарства.

Спаси́, Го́споди, лю́ди Твоя́ / і благослови́ достоя́ніє Твоє́, / побі́ди на сопроти́вния да́руя // і Твоє́ сохраня́я Кресто́м Твої́м жи́тельство.

Вознеси́йся на Крест во́лею, / тезоімени́тому Твоєму́ но́вому жи́тельству / щедро́ти Твоя́ да́руй, Христе́ Бо́же. / Возвесели́ нас си́лою Твоє́ю, / побі́ди дая́ нам на сопоста́ти, / посо́біє іму́щим Твоє́ ору́жіє ми́ра, // непобіди́мую побі́ду.

Сяньня дабражаданьня Божага першавыяўленьне, і людзей спасеньня прадказаньне, у сьвятыню Божу Вечна Дзева яўляецца, і Хрыста ўсім першавяшчае. Тое й мы голасна запяём: радуйся апекі Божае выкананьне.

Днесь благоволе́нія Бо́жия предображе́ніє / і челові́ков спасе́нія пропові́даніє, / в хра́мі Бо́жиї я́сно Ді́ва явля́ється / і Христа́ всім предвозвіща́єть. / Той і ми велегла́сно возопії́м: // ра́дуйся, смотре́нія Зижди́телева ісполне́ніє.

Пречи́стий храм Спа́сов, / многоці́нний черто́г і Ді́ва, / свяще́нноє сокро́вище сла́ви Бо́жия, / днесь вво́диться в дом Госпо́день, благода́ть совводя́щи, / Я́же в Ду́сі Боже́ственном, / Ю́же воспіва́ють А́нгели Бо́жії: // Сія́ єсть селе́ніє Небе́сноє.

Раство Тваё, Хрысьце Божа наш, зазьзяла людзтву сьвятло розуму: праз яго зоркам служачы зоркаю навучаны, Табе кланяціся сонцу праўды й Цябе зьведаць з далі ўсходу, Госпаду слава Табе.

Кандак (сьпеў 3)
Дзева сяньня Прадыснуючага родзіць і зямля вярцеп Няпрыступнаму падаець, ангелы з пастухамі славасловяць, валхвы за зоркаю падарожнічаюць: дзеля нас радзілася Хлапчанятка, прадвечны Бог.

Рождество́ Твоє́, Христе́ Бо́же наш, / возсія́ ми́рові світ ра́зума, / в нем бо звізда́м служа́щії / звіздо́ю уча́хуся / Тебі́ кла́нятися, Солнцю пра́вди, / і Тебе́ ві́діти с висоти́ восто́ка; // Го́споди, сла́ва Тебі́.

Ді́ва днесь Пресу́щественнаго ражда́єть, / і земля́ верте́п Непристу́пному прино́сить. / А́нгели с па́стирми славосло́в'ять, / волсви́ же со звіздо́ю путеше́ствують; / нас бо ра́ди роди́ся // Отроча́ мла́до, Преві́чний Бог.

У Ярдане калі Ты хрысьціўся, Госпаду, Тройцы выявілася сьветчаньне: бацькаўскі бо голас сьветчыў аб Табе называючы Цябе Найлюбшым сынам, а Дух у стані голуба абвесьціў сказанаму пацьверджаньне. Зьяўляйся Хрысьце Божа й людзтва асьвячай, слава Табе.

Во Іорда́ні креща́ющуся Тебі́, Го́споди, / Тро́йчеськоє яви́ся поклоне́ніє, / Роди́телев бо глас свиді́тельствоваше Тебі́, / возлю́бленнаго Тя Си́на імену́я, / і Дух в ви́ді голуби́ні / ізві́ствоваше словесе́ утвержде́ніє. / Явле́йся, Христе́ Бо́же, // і мир просвіще́й, сла́ва Тебі́.

Яви́лся єси́ днесь вселе́нній, / і Світ Твой, Го́споди, зна́менася на нас, / в ра́зумі пою́щих Тя; / прише́л єси́ і яви́лся єси́, // Світ Непристу́пний.

2 лютого (15 лютого)

Радуйся Дабрадатная Багародзіца Дзева, із Цябе бо зазьзяла сонца праўды Хрыстос Бог наш, які асьвячае сутных у цемры: весяліся й старча праведны, прымаючы на рукі Вызвольніка душ нашых, што падае нам уваскрашэньне.

Ра́дуйся, Благода́тная Богоро́дице Ді́во, / із Тебе́ бо возсія́ Со́лнце Пра́вди — Христо́с Бог наш, / просвіща́яй су́щия во тьмі; / весели́ся і ти, ста́рче пра́ведний, / приє́мий во об'я́тія Свободи́теля душ на́ших, // да́рующаго нам Воскресе́ніє.

Утро́бу Діви́чу освяти́вий Рождество́м Твої́м / і ру́ці Симео́ні благослови́вий, / я́коже подоба́ше, предвари́в, / і ни́ні спасл єси́ нас, Христе́ Бо́же, / но умири́ во бра́нех жи́тельство // і укріпи́ лю́ди, ї́хже возлюби́л єси́, єди́не Человіколю́бче.

25 березня (7 квітня)

Сяньня чало нашага спасеньня й з прадвечнага Тайнства выяўленьне, Сын Божы сынам Дзевы становіцца, і Гаўрыіл дабрату дабравесьціць. Таму і мы зь ім запяём Багародзіцы: радуйся Дабрадатная Госпад з Табою!

Днесь спасе́нія на́шего глави́зна / і є́же от ві́ка Та́їнства явле́ніє: / Син Бо́жий Син Ді́ви бива́єть, / і Гавриї́л благода́ть благовіству́єть. / Ті́мже і ми с ним Богоро́диці возопії́м: // ра́дуйся, Благода́тная, / Госпо́дь с Тобо́ю.

Взбра́нной воєво́ді побіди́тельная, / я́ко ізба́вльшеся от злих, / благода́рственная воспису́єм Ті, раби́ Твої́, Богоро́дице. / Но я́ко іму́щая держа́ву непобіди́мую, / от вся́ких нас бід свободи́, да зове́м Ті: // ра́дуйся, Неві́сто Неневі́стная.

в неділю перед Пасхою

Агульнае ўваскрашэньне перад Тваймі мукамі прыракаючы, падняў зь мёртвых Лазара Хрысьце Божа. Таму і мы, як юнакі, нясучы азнакі перамогі, Табе, Пераможцу сьмерці, запяём: Гасанна ў вышшу! Дабраслаўлены, што йдзе ў імя Госпадава!

О́бщеє воскресе́ніє / пре́жде Твоєя́ стра́сти увіря́я, / із ме́ртвих воздви́гл єси́ Ла́заря, Христе́ Бо́же. / Ті́мже і ми, я́ко о́троци, побі́ди зна́менія нося́ще, / Тебі́, Побіди́телю смéрти, вопіє́м: / оса́нна в ви́шніх, // Благослове́н Гряди́й во і́м'я Госпо́днє.

Спогре́бшеся Тебі́ креще́нієм, Христе́ Бо́же наш, / безсме́ртния жи́зні сподо́бихомся воскресе́нієм Твої́м, / і, воспіва́юще, зове́м: / оса́нна в ви́шніх, // Благослове́н Гряди́й во і́м'я Госпо́днє.

На престо́лі на Небесі́, / на жреб'я́ті на землі́ носи́мий, Христе́ Бо́же, / А́нгелов хвале́ніє і діте́й воспіва́ніє / прия́л єси́ зову́щих Ті: / Благослове́н єси́ Гряди́й // Ада́ма воззва́ти.

Хрыстос уваскрос ізь мёртвых, сьмерцю сьмерць парваў і сутным у грабох жыцьцё ўсім даў. І нам дараваў жыцьцё вечнае, пакланяемся Яго трыдзеннаму ўваскрашэньню.

Христо́с воскре́се із ме́ртвих, / сме́ртію смерть попра́в / і су́щим во гробі́х живо́т дарова́в.

А́ще і во гроб снизше́л єси́, Безсме́ртне, / но а́дову разруши́л єси́ си́лу / і воскре́сл єси́ я́ко побіди́тель, Христе́ Бо́же, / жена́м мироно́сицям віща́вий: ра́дуйтеся! / і Твої́м Апо́столом мир да́руяй, / па́дшим подая́й воскресе́ніє.

Ты ўзьнёсься ў славе, Хрысьце Божа наш, узрадаваў вучняў прарачэньням Сьвятога Духа абвешчаным ім папярэднім дабраслаўленьнем: Ты бо ёсьць Сын Божы Вызвольнік сьвету.

Возне́слся єси́ во сла́ві, Христе́ Бо́же наш, / ра́дость сотвори́вий ученико́м / обітова́нієм Свята́го Ду́ха, / ізвіще́нним їм би́вшим благослове́нієм, // я́ко Ти єси́ Син Бо́жий, Ізба́витель ми́ра.

Є́же о нас іспо́лнив смотре́ніє / і я́же на землі́ соєдини́в Небе́сним, / возне́слся єси́ во сла́ві, Христе́ Бо́же наш, / ніка́коже отлуча́яся, но пребива́я неотсту́пний / і вопія́ лю́б'ящим Тя: // Аз єсьм с ва́ми, і нікто́же на ви.

Дабраслаўлены Ты, Хрысьце Божа наш, што мудрымі рыбакоў выявіў, паслаўшы ім Сьвятога Духа, ды тымі злавіў сусьвет, Людалюбча слава Табе.

Благослове́н єси́, Христе́ Бо́же наш, / І́же прему́дри ловці́ явле́й, / низпосла́в їм Ду́ха Свята́го, / і ті́ми уловле́й вселе́нную, // Человіколю́бче, сла́ва Тебі́.

Єгда́ снизше́д, язи́ки слія́, разділя́ше язи́ки, Ви́шній; / єгда́ же о́гненния язи́ки раздая́ше, в соєдине́ніє вся призва́, // і согла́сно сла́вим Всесвята́го Ду́ха.

Адмяніўся Ты на гары, Хрысьце Божа, паказаў вучням Сваім славу Тваю бо можаш. Хай засьвеціць нам грэшным сьвет Твой прадвечны, малітвамі Багародзіцы Сьвятладальніку, слава Табе.

Преобрази́лся єси́ на горі́, Христе́ Бо́же, / показа́вий ученико́м Твої́м сла́ву Твою́, я́коже можа́ху; / да возсія́єть і нам, грі́шним, світ Твой присносу́щний // моли́твами Богоро́диці, Світода́вче, сла́ва Тебі́.

На горі́ преобрази́лся єси́, / і я́коже вміща́ху ученици́ Твої́, сла́ву Твою́, Христе́ Бо́же, ви́діша, / да єгда́ Тя у́зрять распина́єма, / страда́ніє у́бо уразумі́ють во́льноє, / ми́рові же пропові́дять, // я́ко Ти єси́ воі́стину О́тчеє сія́ніє.

У растве дзеўства захавала Ты, ва ўсьпеньні сьвету ня пакінула Ты Багародзіца: перанеслася к жыцьцю Маці запраўднага Жыцьця і малітвамі Тваймі вызваляй ад сьмерці душы нашыя.

В рождестві́ ді́вство сохрани́ла єси́, / во успе́нії ми́ра не оста́вила єси́, Богоро́дице, / преста́вилася єси́ к животу́, Ма́ти су́щи Живота́, // і моли́твами Твої́ми ізбавля́єши от смéрти ду́ші на́ша.

В моли́твах Неусипа́ющую Богоро́дицю / і в предста́тельствах непрело́жноє Упова́ніє / гроб і умерщвле́ніє не удержа́ста, / я́коже бо Живота́ Ма́тер / к животу́ преста́ви, // во утро́бу Всели́вийся присноді́вственную.