Ікос 7

Но́вую благода́ть показа́ всіх Творе́ць і Влади́ка тебі́, богому́дре Се́ргіє: а́ще бо і у́мерл єси́ на землі́ пло́тію, но душе́ю в ви́шнім селе́нії всегда́ жив сий, мно́гая і пресла́вная чудеса́ в ми́рі живу́щим лю́дем ді́йствуєши, і те́плим твої́м хода́тайством посо́бствуєши, вопію́щим к тебі́ такова́я:

Ра́дуйся, ді́вственниче душе́ю і ті́лом; ра́дуйся, і́ноком наста́вниче преди́вний.

Ра́дуйся, ду́ш на́ших ра́дованіє; ра́дуйся, би́строє ни́щим усли́шаніє.

Ра́дуйся, скорб'я́щим прия́тноє попече́ніє; ра́дуйся, чистоти́ усе́рдний храни́телю.

Ра́дуйся, ненаде́жним наді́яніє; ра́дуйся, скорб'я́щим увеселе́ніє.

Ра́дуйся, дре́во чудото́чноє рая́ Ісу́сова; ра́дуйся, кри́не ра́йськаго прозябе́нія.

Ра́дуйся, ми́ро Христо́ва благоуха́нія; ра́дуйся, я́ко тобо́ю прино́ситься ра́дованіє.

Ра́дуйся, Се́ргіє, ско́рий помо́щниче і пресла́вний чудотво́рче.