Акафіст Пресвятій Богородиці на честь Її чудотворної ікони «Неув'ядаємий Цвіт»
|
Акафіст Пресвятій Богородиці на честь Її чудотворної ікони «Нев'янучий Цвіт»
|
Кондак 1
|
Кондак 1
|
О, Преблагослове́нная Богоро́дице Ді́во, Ра́дость і Прибі́жище всім христия́ном, покланя́яся Твоєму́ пречи́стому о́бразу, Тебі́ поє́м хвале́бную піснь, Тебі́ прино́сим свої́ ну́жди, го́ре і сле́зи. Ти же, о, кро́ткая Засту́пнице на́ша, Тебі́ бли́зькі вся на́ша земни́я ско́рбі і печа́лі, прийми́ же на́ша в моли́твах воздиха́нія, помози́ нам і от бід спаси́, неуста́нно бо і со умиле́нієм зове́м Ті: Ра́дуйся, Ма́ти Бо́жия, Цві́те Неув'яда́ємий. |
О, Преблагословенна Богородице Діво, радість і пристановище всім християнам, поклоняючись Твоєму Пречистому образу, Тобі співаємо похвальну пісню, Тобі приносимо свої потреби, горе та сльози. Ти ж, о, лагідна Заступнице наша, Тобі близькі всі наші земні скорботи і печалі, прийми саме наші в молитвах зітхання, допоможи нам і від бід спаси,бо невпинно із утіхою виголошувати Тобі: Радуйся, Мати Божа, Цвіт Нев'янучий! |
Ікос 1
|
Ікос 1
|
Я́ко Бо́жиє благослове́ніє і я́ко дар небе́сний долгожда́нний, непреста́нною моли́твою іспроше́нная от Бо́га, ниспо́слана била́ єси́, Богоро́дице, пра́ведним і многообра́дованним роди́телем Твої́м Іоаки́му і А́нні. Ти же, о, Богоізбра́нная Отрокови́це, оста́вила єси́ роди́тельськоє ло́но і, я́ко світи́льник ві́ри неугаси́мий, я́ко кади́льниця благово́нная, во смире́нії предста́ла єси́ у поро́га Госпо́дня, і си́ла Ви́шняго вознесе́ Тя до са́маго вхо́да, введе́ во Свята́я Святи́х і отве́рзе вся сокрове́нная Не́ба. О, Премилосе́рдая Богоро́дице Ді́во! Отве́рзи і на́ша сердця́ к Твоєму́ славосло́вію і вознеси́ на́шу моли́тву к Си́ну Твоєму́ і Бо́гу на́шему, да зове́м Ті такова́я: Ра́дуйся, Чистото́ недосяга́ємая і Красото́ неізрече́нная; ра́дуйся, во смире́нії Своє́м возвели́ченная. Ра́дуйся, любве́ неісчерпа́ємий Істо́чниче; ра́дуйся, Сосу́де Бо́гом ізбра́нний. Ра́дуйся, Засту́пнице на́ша усе́рдная. Ра́дуйся, Ма́ти Бо́жия, Цві́те Неув'яда́ємий. |
Як Боже благословення та як дар небесний довгоочікуваний, безперестанною молитвою випрошена від Бога, послана була Ти, Богородице, праведним і вельмирадісним батькам Твоїм Йоакиму і Анні. Ти ж, о Богообрана Отроковице, залишивши батьківське лоно та як світильник віри незгасний, як кадильниця ароматна, в смиренні поставши у порога Господнього, і сила Вишнього піднесла Тебе до самого входа, ведучи в Святеє Святих і відчинивши все потаємного Неба. О Премилосердна Богородице Діво! Відкрий і наші серця до Твого славослів’я і вознеси нашу молитву до Сина Твого і Бога нашого, щоб звати Тобі саме так: Радуйся, чистото недосяжна і красото невимовна; радуйся, в смиренні Своїм вславлена. Радуйся, любове невичерпного джерела; радуйся, пососудино Богом вибрана. Радуйся, Заступнице наша старанна. Радуйся, Мати Божа, Цвіт Нев'янучий! |
Кондак 2
|
Кондак 2
|
О, Пресвята́я Ді́во Марі́є, по́мисли гріхо́вними і ді́ли сту́дними до́лу приклоне́ні єсьми́, се́рдце на́ше хо́лодом жи́зні об'я́то, о́чі отягще́ні гріхо́вним сном. Но Ти, о, Цві́те Неув'яда́ємий, оми́й нас росо́ю у́треннію, согрі́й нас со́лнцем любве́ і милосе́рдія. Подими́ нас, о, Влади́чице, от пра́ха земна́го ко Го́споду, да принесе́м Єму́ смире́нноє моле́ніє сіє́ на́ше і вопіє́м Єму́: Аллилу́я. |
О, Пресвята Діво Маріє, думками гріховними та справами безсоромними до низу похилені є ми, серце наше прохолодою життя обійнято, очі обтяжені гріховним сном. Але Ти, о Цвіт Нев’янучий, омий нас росою ранковою, зігрій нас сонцем любові та милосердя. Підійми нас, о Владичице, від пороха земляного до Господа, щоб принести Йому смиренне моління це наше і волати Йому: Алилуйя! |
Ікос 2
|
Ікос 2
|
Арха́нгел Гавриї́л по́слан бисть от Бо́га во град Галиле́йський Назаре́т і принесе́ Ті, о Пречи́стая Ді́во, свято́є благові́стіє, глаго́ля: ра́дуйся, Благода́тная, Госпо́дь с Тобо́ю! Ти бо обріла́ єси́ благода́ть у Бо́га. Ми же, недосто́йнії, зря́ще вели́чіє таково́є, во смире́нії се́рдця взива́єм: Ра́дуйся, Благода́тная в жена́х; ра́дуйся, обрі́тшая благода́ть у Бо́га і па́че а́нгел возвели́ченная. Ра́дуйся, я́ко зачала́ єси́ Си́на, І́же наслі́дить престо́л Дави́да отця́ Єго́; ра́дуйся, Сві́те неугаси́мий во тьмі сердця́м возже́гшая. Ра́дуйся, сча́стія ві́чнаго две́рі нам отверза́ющая. Ра́дуйся, Ма́ти Бо́жия, Цві́те Неув'яда́ємий. |
Архангел Гавриїл посланий був від Бога в місто Галилейське Назарет і приніс Тобі, о Пречиста Діво, святе благовістя, промовляючи: Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою! Ти бо знайшла благодать у Бога. Ми ж, недостойні, бачачи пошану таку, в смиренні серця взиваємо: Радуйся, Благодатна в жонах; радуйся, знайшовша благодать у Бога та більше Ангелів вславлена. Радуйся, бо зачавши Сина, що успадкував престіл Давида отця Його; радуйся, Світло незгасиме, що в пітьмі серця́ запаливша. Радуйся, щастя вічного двері нам відчиняєш. Радуйся, Мати Божа, Цвіт Нев'янучий! |
Кондак 3
|
Кондак 3
|
В ско́рбіх м'яте́мся, в суєті́ і печа́лі житія́ своєго́ дні прово́дим. Но Ти, о, Благослове́нная, освіти́ ду́ші на́ша Свої́м благові́стієм, напо́лни сердця́ на́ша смире́нієм. Да приклони́в глави́ на́ша, рече́м: се раби́ Госпо́дні, да бу́деть нам по во́лі Твоє́й! Тебі́ же, о, Цві́те Неув'яда́ємий, і от Тебе́ Рожде́нному всеча́сно поє́м: Аллилу́я. |
В скорботах панікуємо, в суєті та печалі життя своїх днів проводимо. Але ти, о Благословенна, освяти душі наші Своїм благовісттям, наповни серця наші смиренням. Щоб схиливши голови наші, сказати: Це раби Господні, нехай буде нам по волі Твоїй! Тебе ж, о Цвіт Нев'янучий, і від Тебе Народженному повсякчасно співаємо: Алилуйя! |
Ікос 3
|
Ікос 3
|
Во дні же ти́я текла́ єси́ Маріа́м во град Іу́дов і вни́де в дом Заха́ріїн, і цілова́ Єлисаве́т. І усли́ша Єлисаве́т цілова́ніє Марі́їно, і іспо́лнися Єлисаве́т Ду́ха Свя́та і возопи́ гла́сом ве́ліїм, глаго́ля: отку́да мні сіє́, да при́йде Ма́ти Го́спода Моєго́ ко мні! О, Пречи́стая Ді́во! Посіти́ і нас, немощни́х і убо́гих, і вознеси́ воздиха́нія на́ша, я́ко дим кади́льний, ко Престо́лу Всеви́шняго, да от полноти́ благода́рнаго се́рдця поє́м Тебі́ си́це: Ра́дуйся, я́ко призрі́ Госпо́дь на смире́ніє раби́ Своєя́; ра́дуйся, я́ко ублажа́ть Тя всі ро́ди. Ра́дуйся, я́ко сотвори́ Ті вели́чіє Си́льний; ра́дуйся, Істо́чниче жи́зні і безсме́ртія. Ра́дуйся, Ма́ти Бо́жия, Цві́те Неув'яда́ємий. |
У дні ж ті поспішала Марія в місто Юдине і увійшла в дім Захарії, і поцілувала Єлизавету. І вчула Єлизавета цілування Маріїнине, і сповнилася Єлизавета Духа Святого і вигукнула голосом великим, промовивши: Звідки мені це, що прийшла Мати Господа Мого до мене! О, Пречиста Діво! Навідай й нас, неміщних і убогих, та піднеси зітхання наші, як дим кадильний, до престолу Всевишнього, щоб від повноти вдячного серця співати Тобі таке: Радуйся, боо зглянувся Господь на смирення раби Своєї; радуйся, бо ублажать Тебе всі роди. Радуйся, бо вчинив Тобі велике Сильний; радуйся, Джерела життя і безсмерття. Радуйся, Мати Божа, Цвіт Нев'янучий! |
Кондак 4
|
Кондак 4
|
О, Цві́те Неув'яда́ємий! О, Красото́ благоуха́нная! Посіти́ нас в ско́рбній земно́й юдо́лі на́шей, умоли́ Си́на Твоєго́, да сохрани́ть нас от вся́кой біди́ і печа́лі, гні́ва і воздиха́нія, да ниспо́слеть нам мир в сердця́ на́ша; да да́руєть нам, єли́ко про́сим у Него́, коєму́ждо по своє́й потре́бі і покри́єть нас Своє́ю неісчерпа́ємою ми́лостію. Ми же, ча́юще Твоєго́ всеси́льнаго заступле́нія, велича́єм душе́ю на́шего Го́спода і вопіє́м Єму́: Аллилу́я. |
О, Цвіт Нев’янучий! О, Красо запашна! Відвідай нас в скорботній земній долині нашій, умоли Сина Твого, щоб зберіг нас від всілякої біди і печалі, гніву та зітхання, щоб зіслав нам спокій в серця наші; щоб дарував нам, по — мірі ,що просимо у Нього, кожному по своїй потребі і покрив нас Своєю невичерпною ласкою. Ми,що очікуємо Твого всесильного заступництва, величаємо душею нашого Господа і взиваємо Йому: Алилуйя! |
Ікос 4
|
Ікос 4
|
Па́стирем, стрегу́щим стра́жу нощну́ю, А́нгел Госпо́день благовіствова́ ра́дость ве́лію: я́ко роди́ся Христо́с Госпо́дь во гра́ді Дави́дові, Вифлеє́мі, пови́т і в я́слех положе́н. О, Пречи́стая Ма́ти, ро́ждшая Си́на Твоєго́ Пе́рвенця, прийми́ от нас сицева́я: Ра́дуйся, Ді́во Богоро́дице, я́ко Тобо́ю возсія́ ми́рові Світ ра́зума незаходи́мий; ра́дуйся, Звіздо́, путь нам во тьмі указу́ющая. Ра́дуйся, Заре́ та́їнственнаго дне; ра́дуйся, душ на́ших Возрожде́ніє. Ра́дуйся, в ско́рбіх ві́рноє Прибі́жище і ско́рая Помо́щнице; ра́дуйся, кри́не ра́йський. Ра́дуйся, Ді́во Всепі́тая; ра́дуйся, Голуби́це кро́ткая, Ми́лостиваго ро́ждшая. Ра́дуйся, Ма́ти Бо́жия, Цві́те Неув'яда́ємий. |
Пастухам,що стерегли отару нічну, Ангел Господній благовіствував радість велику: бо народився Христос Господь в місті Давидовому,у Вифлеємі зповитий та в ясля покладений. О, Пречиста Мати, що народила Сина Твого Первенця, прийми від нас саме таке: Радуйся, Діво Богородице, бо Тобою засяяв світові Світло розуму незаходимого; радуйся, Зірко, дорогу нам во пітьмі вказавша. Радуйся, зоре таємничого дня; радуйся, душ наших відродження. Радуйся, в скорботах вірне пристановище і швидка Помічнице; радуйся, Лілія райська. Радуйся, Діво всеспівана; радуйся, голубко лагідна, що Милостивого народила. Радуйся, Мати Божа, Цвіт Нев'янучий! |
Кондак 5
|
Кондак 5
|
Се гряде́ть Цар ми́ра, Се Же́ртва та́йная соверша́ється; а́нгели пою́ть на небесі́х: сла́ва в ви́шніх Бо́гу! Ражда́ється Спаси́тель ми́ра. Христо́с прихо́дить, вели́кая Бо́же́ственная та́йна. Бог яви́лся во пло́ті, і ми, недосто́йнії раби́, отложи́в вся́коє жите́йськоє попече́ніє, со а́нгели Бо́га славосло́вим во стра́сі і ра́дості, я́ко па́стирі і я́ко волсви́, покланя́ємся Тебі́, о, Богома́ти, і Твоєму́ Бо́же́ственному Си́ну непреста́нно зове́м: Аллилу́я. |
Ось наближається Цар світу, Це Жертва таємнича звершується; Ангели співають на небесах: Слава в вишніх Богу! Народжується Спаситель світу. Христос приходить, велика Божественна таємниця. Бог явився у тілі, і ми, недостойні раби, відклавши всіляке житейське піклування, з Ангелами Бога славословимо зі страхом і радістю, як пастухи та як волхви, поклоняємося Тобі, о Богомати, і Твоєму Божественному Сину невпинно викликуємо: Алилуйя! |
Ікос 5
|
Ікос 5
|
Се пра́ведний Симео́н при́йде ду́хом в це́рков і приє́м Отроча́ Ісу́са на ру́ці свої́, і благослови́ Бо́га, і рече́: ни́ні отпуща́єши раба́ Твоєго́, Влади́ко, по глаго́лу Твоєму́, с ми́ром! А Тебі́, о, Ма́ти Марі́є, ору́жіє про́йдеть ду́шу, я́ко откро́ються от мно́гих серде́ць помишле́нія. Ми же, спасе́ннії Тобо́ю, вопіє́м: Ра́дуйся, Преблагослове́нная, в ра́дость печа́ль ве́лію приводя́щая; ра́дуйся, любве́ і ні́жности Матери́нськия ві́чний кла́дезю. Ра́дуйся, Ма́ти Бо́га на́шего, велича́йшія ра́дості і велича́йшую скорб о Си́ні Своє́м претерпі́вшая. Ра́дуйся, Цари́це ми́ра; ра́дуйся, пла́чущим Наде́ждо і Утіше́ніє. Ра́дуйся, Ма́ти Бо́жия, Цві́те Неув'яда́ємий. |
Ось праведний Симеон приведений духом в храм і взяв Отроча Ісуса на руки свої, та благословив Бога, й мовив: Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром! А Тебе, о Мати Маріє, меч пройме душу, бо об’являться від багатьох сердець думки. Ми ,що спасенні Тобою, виголошуємо: Радуйся, Преблагословенна, в радість печаль велику перепроваджуєш; радуйся, любові та ніжності Материнської вічна кринице. Радуйся, Мати Бога нашого, величавої радості та завеликої скорботи за Сина Свого перетерпівша; радуйся, Царице мира. Радуйся, плачучим надія і утіхо. Радуйся, Мати Божа, Цвіт Нев'янучий! |
Кондак 6
|
Кондак 6
|
О, Преблага́я Ма́ти Марі́є! С бу́рей і гні́вом вздима́ється жите́йськоє мо́ре, глубо́кія бе́здни разверзо́шася і гото́ві нас поглоти́ти; се́рдце на́ше трепе́щеть, омраче́на на́ша ра́дость, но Ти, о, Кро́ткая і Ми́лостивая, умоли́ Си́на Твоєго́, да помо́жеть нам, ско́рбним і си́рим, в печа́лех на́ших; да укроти́ть м'яте́жния во́лни гріхо́вних страсте́й; да отврати́ть от нас вся́кую біду́ і опа́сность; да научи́ть нас, ка́ко соблюсти́ Єго́ ві́чную пра́вду. А при кончи́ні жи́зні на́шея укажи́ нам ти́хую при́стань і сподо́би нас с Симео́ном Богопри́їмцем возопи́ти: ни́ні отпуща́єши раба́ Твоєго́, Влади́ко! Помози́ же нам, о, Неув'яда́ємий Цві́те! Не оста́ви нас і спаси́ зову́щих Бо́гу: Аллилу́я. |
О, Преблага Мати Маріє! З бурею та гнівом здіймається житейське море, глибинні безодні повідкривались і готові нас поглинути: серце наше трепеще, засмучена наша радість, але Ти, о Лагідна і Милостива, ублагай Сина Твого, нехай допоможе нам, скорботним і сиротам, в печалях наших; щоб утихомирив бунтівні хвилі гріховних пристрастей; щоб відвернув від нас всіляку біду та небезпеку; щоб навчив нас, як зберегти Його вічну правду. А при відході життя нашого вказав нам тихий причал і сподобив нас з Симеоном Богоприїмцем виголосити: Нині відпускаєш раба Твого, Владико! Поможи саме нам, о Неув'янучий Цвіт! Не залиши нас і спаси взиваючих Богу: Алилуйя! |
Ікос 6
|
Ікос 6
|
Отроча́ растя́ше і кріпля́шеся ду́хом і благода́тію, і Ти, о, Ма́ти Єго́, с любо́вію слага́ла вся глаго́ли о Си́ні в се́рдці Своє́м. Ско́рбна і печа́льна і́щуще Єго́, і в дружи́ні, і во сро́дниціх і зна́ємих, єгда́ возвраща́шеся с пра́зднества Ієрусали́мськаго, і с ра́достію ве́лією обрі́тши Єго́, в це́ркві сідя́ща посреді́ учи́телей, І́же дивля́хуся і ужаса́хуся о Боже́ственнім Єго́ ра́зумі. О, Пречи́стая Кро́тосте на́ша! О, сладча́йшеє Се́рдце, любо́вію весь мир согріва́ющеє! Усли́ши нас, вопію́щих Ті такова́я: Ра́дуйся, Боже́ственнаго Си́на любо́вію возрасти́вшая; ра́дуйся, Се́рдце сладча́йшеє, любо́вію согріва́ющеє на́ша хла́дния ду́ші. Ра́дуйся, Руководи́тельнице му́драя роди́тельских серде́ць; ра́дуйся, Стіно́ Неруши́мая на́шим ча́дом і отроко́м. Ра́дуйся, си́рим і безпомо́щним Покро́в і Прибі́жище в ско́рбіх; ра́дуйся, цілому́дрія і ді́вства Храни́тельнице. Ра́дуйся, муже́м кро́тким путь честни́й і пра́вий указу́ющая; ра́дуйся, Ум'ягче́ніє злих серде́ць. Ра́дуйся, Умиле́ніє благи́х. Ра́дуйся, Ма́ти Бо́жия, Цві́те Неув'яда́ємий. |
Отрока ростивши і зміцнювалася духом і благодаттю, і Ти, о Мати Його, з любов’ю берегла всі слова про Сина в серці Своїм. Скорботно і печально шукаючи Його, і серед інших, і серед родичів та знайомих, коли поверталася зі святкування Єрусалимського, та з радістю великою знайшовши Його, в храмі де сидів між вчителями, що дивувалися та жахалися Божественного Його розуму. О, Пречиста лагідносте наша! О, найсолодше серце, любов’ю весь світ зігрівша! Вислухай нас, взиваючих Тобі саме так: Радуйся, Божественного Сина любов’ю зростила; радуйся, серце солодке, любов’ю зігріваюче наші прохолодні душі. Радуйся, Наставнице мудра батьківських сердець; радуйся, Стіно Непорушна нашим чадам і отрокам. Радуйся, сиротам та безпорадним покров і пристановище в скорботах; радуйся, цнотливості і дівства Хранителько. Радуйся, мужам лагідним шлях слушний і правильний вказуєш; радуйся, пом'ягшення злих сердець. Радуйся, розрадо добрих. Радуйся, Мати Божа, Цвіт Нев'янучий! |
Кондак 7
|
Кондак 7
|
Ча́до! Что сотвори́ нам? Та́ко вопроша́ше Си́на Своєго́ Ісу́са і удивля́яся, зря́ще Єго́ сідя́щим во хра́мі посреді́ прего́рдих і суєму́дрих первосвяще́нников іуде́йських, Бо́же́ственний ра́зум, Боже́ственноє открове́ніє їм открива́ющаго. О, снизойди́ же, Всеблага́я Ма́ти, і к на́шим ча́дом; помоли́ся о них Си́ну Твоєму́ і Бо́гу на́шему, да откро́єть їм Світ і́стиннаго Богопозна́нія; покри́й їх кра́єм Твоєго́ благоуха́ннаго покро́ва; на́ша си́ни і дще́рі просвіти́ сві́том ра́зума; укріпи́ їх си́ли тіле́сния і душе́вния; соблюди́ їх в стра́сі Бо́жиєм, в послуша́нії роди́телем і в чистоті́ душе́вній; сподо́би їх возрасти́ на сла́ву Бо́гу і на сча́стіє землі́ отце́в на́ших. О, Світи́льниче любве́ неугаси́мий, ума́сти їх єле́ем ми́лости Твоєя́, согрі́й їх кро́тостію оче́й Твої́х, осіни́ їх ри́зою Своєго́ Ма́тери́нства. О, Цві́те Неув'яда́ємий! С крі́пкою ві́рою, непоколеби́мою наде́ждою і вели́ким сокруше́нієм се́рдця припа́дши к нога́м Твої́м, непреста́нно вопіє́м Бо́гу: Аллилу́я. |
Чадо! Що вчинив нам? - так запитала Сина Свого Ісуса і дивувалася, бачачи Його сидячим у храмі посеред прегордих та суємудрих первосвященників юдейських, Божественний Розум, Божественнного откровення їм відкриваючого. О,зійди ж, Всеблага Мати, і до наших дітей: помолись за них Сину Твоєму й Богу нашому, щоб відкрив їм Світло істинного Богопізнання; покрий їх окраєм Твого запашного покрова; наших синів і дочок просвіти світлом розуму; укріпи їх сили тілесні та душевні; збережи їх в страху Божому, в послусі батькам і в чистоті душевній; сподоби їх зрастити на славу Богові і на щастя землі батьків наших. О, Светильнику любові незгасимий, змасти їх єлеєм милості Твоєї, зігрій їх лагідністю очей Твоїх, осіни їх ризою Свого Материнства. О, Цвіт Нев'янучий! З сильною вірою, непорушною надією та великим зворушенням серця припадаючи до ніг Твоїх, безперестанно волаємо Богу: Алилуйя! |
Ікос 7
|
Ікос 7
|
Хода́тайце те́плая за род прелюбоді́йний і грі́шний! По глаго́лу Твоєму́ на бра́ці в Ка́ні Галіле́йстій Син Твой і Бог наш сотвори́ нача́ток зна́менієм і претвори́ во́ду в вино́. Упроси́ же, о, Ма́тер Бо́жия, і ни́ні Си́на Твоєго́, да сотвори́ть і над на́ми чу́до, да претвори́ть ско́рбния дні на́ша, пови́тия ло́ж'ю, оби́дою і слеза́ми, в ра́дость возрожде́нія, в сча́стіє любве́ і пра́вди, да укріпи́ть в нас нача́ло Боже́ственнаго Сві́та, істо́чник чи́стий Ду́ха Бо́га Свята́го, Триєди́наго. Все же лука́воє і нечи́стоє да ізжене́ть із се́рдця на́шего. О, Чистоте́ недосяга́ємая і Милосе́рдіє неізрече́нноє! Приклони́ у́хо Твоє́ к моли́тві на́шей і сподо́би нас зва́ти си́це: Ра́дуйся, лучеза́рний Сві́те любве́ і всепроще́нія; ра́дуйся, Сосу́де Бо́же́ственний ві́чнаго блаже́нства. Ра́дуйся, за всіх нас усе́рдная пред Го́сподом Моли́твеннице; ра́дуйся, ну́жди на́ша ско́ро ко Престо́лу Бо́жию вознося́щая. Ра́дуйся, я́ко по глаго́лу Твоєму́ Син Твой твори́ть зна́менія, да́руя ра́дость челові́ком. Ра́дуйся, Ма́ти Бо́жия, Цві́те Неув'яда́ємий. |
Ходатайце тепла за рід перелюбодійний та грішний! По слову Твоєму на шлюбі в Кані Галилейській Син Твій й Бог наш створив початок знамення і перетворивши воду на вино. Упроси ж, о Мати Божа, і нині Сина Твого, щоб створив і над нами чудо, щоб перемінив скорботні дні наші, сповиті неправдою, образою та слізьми в радість відновлення, в щастя любові і правди, щоб укріпив в нас початок Божественного Світла, джерела чистого Духа Бога Святого, Триєдиного. Все ж лукаве і нечисте щоб зникло з серця нашого. О, Чистота недосяжна і Милосердя невимовне! Прихили вухо Твоє до молитви нашої і сподоби нас виголошувати так: Радуйся, променистого Світла любові та всепрощення; радуйся, посудино Божественного вічного блаженства. Радуйся, за всіх нас старанна перед Господом Молитовнице; радуйся, потреби наші скоро до престолу Божого возносиш! Радуйся, бо по слову Твоєму Син Твій творить знамення, даруючи радість людству. Радуйся, Мати Божа, Цвіт Нев'янучий! |
Кондак 8
|
Кондак 8
|
Любве́ ність, пра́вда ісчезе́, лож і вражда́, гнів і не́нависть посі́яні в се́рдці людсько́є. Брат возстає́ть на бра́та, ча́да на роди́телей і роди́телі на ча́да. О, Милосе́рдий Бо́же! Кто оскверни́ ди́вную жа́тву Твою́, кто всі́я среді́ пшени́ці пле́вели і волчці́? Гнів Твой пра́веден, уже́ і сіки́ра при ко́рні, но се к Тебі́ припа́даєть Ма́тер Твоя́, усе́рдная Засту́пниця ми́ра. О, велича́йшая Любве́ і благоуха́ннійшеє се́рдце! Отврати́ от нас гнів Бо́жий, за гріхи́ на́ша пра́ведно на нас дви́жимий; укріпи́ лю́б'ящия нас, да не поколе́блеть їх ні гоне́ніє, ні вре́м'я лю́тоє; вразуми́ ненави́дящих нас і творя́щих нам напа́сть; прости́ враго́в на́ших, не ві́дущих что творя́ть, см'ягчи́ гні́вноє се́рдце їх і озари́ їх мрак сві́том любве́ Христо́вой, а зло́бу і не́нависть їх претвори́ в стид і раска́яніє. О, Цві́те благоуха́нний! Сосу́ди на́ші пу́сті, єле́я до́брих діл ність у нас і світи́льники ві́ри на́шея от бу́рі жите́йськой угаса́ють. Умилосе́рдися же над на́ми, напо́лни сердця́ на́ша весе́лієм чи́стих ра́достей, духо́вно обнови́ нас, да благода́рними уста́ми непреста́нно с умиле́нієм поє́м Бо́гу: Аллилу́я. |
Любові немає, правда зникла, неправда та ворожба, гнів та ненависть посіяне в серці людському. Брат повстає на брата, чада на батьків та батьки на дітей. О, Милосердний Боже! Хто осквернив дивну жниву Твою, хто все посеред пшениці бур’яни та хижаки? Гнів Твій праведний, вже і сокира при корені, і це до Тебе припадає Мати Твоя, старанна Заступниця світу. О, величніше Любове і ароматне серце! Відверни від нас гнів Божий, за гріхи наші праведно що на нас рухається; укріпи люблячих нас, щоб не похитнули їх ні гоніння, ні час лютий; врозуми ненависників наших та творячих нам напади; прости ворогів наших, не відаючих що чинять, пом’якш гнівливе серце їх і опромінь їх морок світлом любові Христової, а злобу і ненависть їх зміни в сором та розкаяння. О, Цвіте нев'янучий! Сосуди наші порожні, єлея добрих діл немає в нас та світильники віри нашої від бурі житейської згасають. Змилосердься саме над нами, наповни серця наші веселощами чистих радостей, духовно віднови нас, щоб вдячними вустами безперестанно з розчуленням співати Богу: Алилуйя! |
Ікос 8
|
Ікос 8
|
Весь бив в ни́жніх і Ви́шніх ніка́коже не отступа́єши, Бо́же́ственний Учи́телю: боля́щия ісціля́єши, ме́ртвия воскреша́єши, прокаже́нния очища́єши, весь мир наполня́ющи любо́вію, кро́ткий Страда́льче! Се ви́сиши, пригвожде́нний ко Кресту́ среді́ злоді́єв, і всі лю́діє, стоя́ще, руга́хуся над Тобо́ю і с ни́ми кня́зі і во́їни. А Ти, о, ско́рбная Ма́ти, пони́кла главо́ю у Креста́ Си́на Твоєго́, і ору́жіє про́йде Твоє́ Ма́тернеє се́рдце. Ми же, почита́я ско́рбі матери́нськаго се́рдця Твоєго́, із глубини́ душі́ вопіє́м Ті си́це: Ра́дуйся, сладча́йшая Ді́во Марі́є, я́ко печа́ль Твоя́ в ра́дость бу́деть і ра́дости сія́ нікто́же во́зьметь от Тебе́; ра́дуйся, велича́йшія му́ки позна́вшая, зря Си́на Твоєго́ Кро́вію істека́юща на Кресті́, уничиже́на, ра́сп'ята, оплева́на. Ра́дуйся, я́ко Цари́ця ми́ра нарече́шися і возся́деши одесну́ю Престо́ла Си́на Твоєго́ і Бо́га, Го́спода на́шего Ісу́са Христа́; ра́дуйся, я́ко в ско́рбі се́рдця Твоєго́ Ти скорб всего́ ми́ра і гріхи́ всіх челові́ков оми́ла єси́ слеза́ми. Ра́дуйся, Кро́ткая, Син Твой воскре́снеть, попра́в жа́ло сме́рти, і світ воскре́се́нія Єго́ возсія́єть во ві́ки; ра́дуйся, Богоро́дице, небе́сний о́бразе чистоти́ і бла́гости. Ра́дуйся, Ма́ти Бо́жия, Цві́те Неув'яда́ємий. |
Весь був в низькоділлі та Висотності ніколи не полишав, Божественний Учителю: хворих сцілюючи, мертвих воскрешаючи, прокаженних очищаючи, весь світ наповнюючи любов’ю, лагідний Страдальцю! Це висячи, пригвожденний до Хреста серед злодіїв, та всіма людьми, що стояли, глумилися над Тобою із ними князі і вояки. А Ти, о скорботна Мати, упала головою до Хреста Сина Твого, і зброя пройшла Твоє Материнське серце. Ми , що шануємо скорботи Материнського седця Твого, з глибини душі взиваємо Тобі так: Радуйся, найсолодша Діво Маріє, бо печаль Твоя в радості стане та радости цій ні хто не забере від Тебе; радуйся, великі муки пізнавша, бачивши Сина Твого ,приниженого розіп’ятого, обпльованого ,що кров пролляв на Хресті. Радуйся, бо Царицею світу найменувалася та возсіла праворуч престола Сина Твого й Бога, Господа нашого Ісуса Христа; радуйся, бо в скорботі серця Свого Ти скорботу всього світу та гріхи усіх людей омила слізьми. Радуйся, Лагідна, Син Твій воскресне, подолає жало смерті, і Світло воскресіння Його засяє на віки; радуйся, Богородице, небесний взірець чистоти і доброти. Радуйся, Мати Божа, Цвіт Нев'янучий! |
Кондак 9
|
Кондак 9
|
Та́ко возлюби́ Бог мир, что Си́на Своєго́ Єдиноро́днаго дал, да всяк ві́рующий в Него́ не поги́бнеть, но і́мать жизнь ві́чную. І се неблагода́рния і злонра́вния лю́ди я́ко злоді́я пригвозди́ша Єго́ ко Кресту́. Ми же, зря́ще такова́я, у́жасом об'я́ті би́вше, вопіє́м: Бо́же, ми́лостив бу́ди нам, грі́шним! За на́ша бо прегріше́нія терпи́ши стра́шния му́ки. О, ско́рбная Ма́ти, не отврати́ лиця́ Твоєго́ от нас, разорви́ у́зи на́ша гріхо́вния, очи́сти на́ша сердця́ от страсте́й і по́хотей лука́вих, да в горі́нії духо́внім, я́ко свіща́ покая́нія, возжже́мся пред Кресто́м Боже́ственнаго Твоєго́ Си́на, непреста́нно моля́ с благоразу́мним разбо́йником: пом'яни́ нас, Го́споди, во Ца́рствії Твоє́м! Моли́твами Твої́ми, Богоро́дице, іспра́ви стопи́ на́ша к ді́ланію за́повідей Госпо́дніх, оми́й нас от гріха́, соді́лай лу́чшими, подими́ к лучеза́рному Незаходи́мому Сві́ту, да зове́м Бо́гу: Аллилу́я. |
Так возлюбив Бог світ, що Сина Свого Єдинородного дав, щоб всякий віруючий в Нього не загинув, але мав життя вічне. І це невдячні та розбещені люди як злодії пригвіздили Його до Хреста. Ми ж споглядаючи таке, з жахом обійняті були волаємо: Боже, милостив будь до нас грішних! За наші бо гріхи терпиш страшні муки. О, Скорбна Мати, не відверни лиця Твого від нас, розірви окови наші гріховні, очисти наші серця від пристрастей і похотей лукавих, щоб в горінні духовному, як свічою покаяння, запалилися перед Хрестом Божественного Твого Сина, невпинно молячи з благорозумним розбійником: Пом’яни нас, Господи, в Царстві Своїм! Молитвами Твоїми, Богородице, направ стопи наші до виконання заповідей Господніх, обмий нас від гріха, вчини кращими, підійми до променистого Незаходимого Світла, щоб взивати Богу: Алилуйя! |
Ікос 9
|
Ікос 9
|
Соверши́шася! О́тче, в ру́ці Твої́ предаю́ дух мой. о, Пречи́стая Ма́ти! Сли́шиши ли, я́ко земля́ от печа́лі содрога́ється, грудь єя́ распада́ється, гро́би отверза́ються, ме́ртвия возстаю́ть і церко́вная заві́са раздира́ється? Ви́диши ли, я́ко вели́кая тьма об'я́ла зе́млю і лю́діє в стра́сі і тре́петі, пе́рси своя́ бію́ще, глаго́лють: воі́стину Бо́жий Син бі Сей! Ми же таково́му чудеси́ удивля́яся і воі́стину Си́на Твоєго́ Си́на Бо́жия іспові́дающе, ві́рно вопіє́м Ті: Ра́дуйся, Ма́ти Бо́жия, се бо всі глаго́ли, я́же слага́ла єси́ в се́рдці Твоє́м, соверши́шася; ра́дуйся, Благода́тная Ді́во, Заре́ неме́ркнущая, Дне незаходи́мий, Сві́те златоза́рний. Ра́дуйся, Заре́ немерца́ющаго Сві́та невече́рняго; ра́дуйся, Святи́лище вели́кия Та́йни. Ра́дуйся, Істо́чниче на́шего безсме́ртія; ра́дуйся, Пода́тельнице Бо́же́ственния бла́гости. Ра́дуйся, Ма́ти Бо́жия, Цві́те Неув'яда́ємий. |
Звершилося! Отче, в руки Твої віддаю Дух Мій. О, Пречиста Мати! Вчула Ти, як земля від печалі здригнулася, грудина неї розпадається, гроби відкриваються, мертві піднімаються та церковна завіса роздирається? Побачила Ти, яка велика пітьма обійняла землю і люди в страсі і трепеті в груді свої б’ючи, промовили: Воістину Божий Син був Цей! Ми ж такому чудові дивуємося та воістину Сина Твого Сина Божого сповідуючи, віддано волаємо Тобі: Радуйся, Мати Божа, це бо всі слова, що тримала Ти в серці Своїм, справдилися; радуйся, Благодатна Діво, зоре немеркнуча, дня незайденого, світла золотосяйного. Радуйся, зоре немерехтливого Світла невечірнього; радуйся, світилище великої таємниці. Радуйся, джерело нашого бесмертя; радуйся, подателько Божественної благості. Радуйся, Мати Божа, Цвіт Нев'янучий! |
Кондак 10
|
Кондак 10
|
Да молчи́ть вся́кая плоть челові́ча і да стої́ть со стра́хом і тре́петом, і нічто́же земно́є в себі́ да помишля́єть. Се бо за гріхи́ ми́ра прино́ситься вели́кая же́ртва, се Спаси́тель ми́ра благообра́зним Іо́сифом во гро́бі но́вом полага́ється і повива́ється чи́стою плащани́цею. Душе́ю же Своє́ю восхо́дить во ад сокруши́ти вереї́ ві́чния і ізвісти́ на свобо́ду от ві́ка св'я́занния; із гро́ба же Своєго́ провіща́єть Ма́тері Своє́й: не рида́й Мене́, Ма́ти, зря́щи во гро́бі, Єго́же во чре́ві без сі́мені зачала́ єси́ Си́на; воста́ну бо і просла́влюся, і вознесу́ со сла́вою непреста́нно я́ко Бог, ві́рою і любо́вію Тя велича́ющия. Отложі́м все земно́є і су́єтноє і с чи́стим се́рдцем припаде́м ко Престо́лу Царя́ Сла́ви, непреста́нно вопія́: Свят, Свят, Свят Госпо́дь Савао́ф! О, Ма́ти на́шего спасе́нія! Сотвори́ і нас прича́стниками сві́тлаго воскре́се́нія Си́на Твоєго́ і ві́чнаго блаже́нства, да зове́м Бо́гу: Аллилу́я. |
Нехай мовчить всяка плоть людська і щоб стояла зі страхом та трепетом, і ніщо земне в собі нехай не думає. Це бо за гріхи світу приноситься велика жертва, це Спаситель світу благообразним Йосифом у гроб новий покладається і сповивається чистою плащаницею. Душею ж Своєю сходить у пекло зруйнувати ляди вічні та звістити на волю від віку спутих; із гробу ж Свого провіщає матері Своїй: Не ридай наді мною, Мати, бачивши в гробі Сина, що його ти в лоні зачала безсіменно, бо воскресну і прославлюся, і вознесу зо славою безупинно, як Бог, тих, що з вірою і любов’ю тебе величають. Відкладімо все земне і суєтне та чистим серцем припадемо до престолу Царя Слави, безперестанно волаючи: Свят, Свят, Свят Господь Саваоф! О, Мати нашого спасіння! Вчини й нас причасниками світлого Воскресіння Сина Твого і вічного блаженства, щоб взивати Богу: Алилуйя! |
Ікос 10
|
Ікос 10
|
Во єди́ну от субо́т, зіло́ ра́но прийдо́ша жени́ на гроб, нося́ще арома́ти, і се, прише́дше, зрять: ка́мень отвале́н от гро́ба і ність тілесе́ Го́спода Ісу́са. А́нгел же к ним сві́тло блиста́яся, глаго́ля: о, жени́! Не бо́йтеся і не іщі́те жива́го с ме́ртвими; Христо́с бо воскре́се, я́коже і рече́! Тебі́ же, о, Влади́чице, научи́ вся приглаша́ти си́це: Ра́дуйся, Благослове́нная Богоро́дице Ді́во, і па́ки реку́: ра́дуйся, Син бо Твой воскре́се тридне́вен от гро́ба; ра́дуйся, я́ко вся земля́ лику́єть і всі а́нгели пою́ть на небесі́: Христо́с воскре́се із ме́ртвих, сме́ртію смерть попра́в, і нам всім, і су́щим во гробі́х живо́т дарова́в! Ра́дуйся, Пода́тельнице жи́зні ві́чния несконча́ємия; ра́дуйся, я́ко Твоє́ю любо́вію і Твої́ми моли́твами ізба́вихомся мра́ка ві́чнаго. Ра́дуйся, я́ко Тобо́ю возсія́ нам сві́тлий пра́здников пра́здник; ра́дуйся, я́ко Тобо́ю наста́ нам сві́тлий день, во́ньже друг дру́га оби́мем, прості́м вся воскре́се́нієм, возра́дуємся і возвеселі́мся ра́достію ві́чною. Ра́дуйся, Ма́ти Бо́жия, Цві́те Неув'яда́ємий. |
В одну із субот, дуже рано наближалися жінки до гробу, несучи аромати, та ось прийшовши побачили: камінь відвалений від гробу і немає Тіла Господа Ісуса. Ангел саме до них світло виблискуючи, промовив: О, жони! Не бійтеся та не шукайте Живого між мертвими: Христос бо воскрес, що і говорив! О Владичице, навчи всіх скликати тобі ж таке: Радуйся, Благословенна Богородице Діво, й знову мовлю: радуйся, Син бо Твій Воскрес на третій день від гробу; радуйся, бо вся земля тріумфує і всі Ангели співають на небі: Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і нам усім, й тим що у гробах життя дарував! Радуйся, Подателько життя вічного нескінченного; радуйся, бо Твоєю любов’ю і Твоїми молитвами визволяємося мороку вічного. Радуйся, бо Тобою засяяв нам світлий празників празник; радуйся, бо Тобою настав нам світлий день, в якому одне одного обіймемо, простимо все воскресінням, зрадіємо й звеселимося радістю вічною. Радуйся, Мати Божа, Цвіт Нев'янучий! |
Кондак 11
|
Кондак 11
|
О, Ієрусали́ме, Ієрусали́ме, ізби́вий проро́ки! Тя́жкоє твоє́ злодія́ніє прощено́ у Го́спода, і над ми́ром возсія́ло Со́лнце пра́вди незаходи́моє. Очи́сти же і на́ша ду́ші, кро́ткая Ді́во! Очи́сти на́ша чу́вствія, да у́зрим Христа́ із гро́ба ісходя́ща; оді́нь нас в бра́чния оде́жди, да с ра́достію вни́дем в украше́нний черто́г Христо́в, пою́ще Єму́ Воскре́сшему: Аллилу́я. |
О, Єрусалиме, Єрусалиме, що побив пророків! Тяжке твоє злодіяння прощено Господом, і над світом засяяло Сонце правди незайдене. Очисти ж і наші душі, Смиренна Діво! Очисти наші почуття, щоб побачити Христа ,що із гробу виходить ; зодягни нас в шлюбні одежі, щоб з радістю увійти в прикрашену палату Христову, співаючи Йому Воскреслому: Алилуйя! |
Ікос 11
|
Ікос 11
|
Єгда́ прибли́зися час Твоєго́ к Бо́гу отше́ствія, о, Богома́ти Ді́во, па́ки а́нгел Госпо́день Гавриї́л, сві́тло блиста́яся, предста́ пред Тобо́ю, вручи́в Тебі́ сві́тлий, неув'яда́ємий рая́ крин, і се Ти со смире́нієм і ра́достію прия́ла єси́ во́лю Госпо́дню і ти́хо отошла́ к Бо́же́ственному Твоєму́ Си́ну. О, неуста́нная Моли́твеннице на́ша! О, Неув'яда́ємий Цві́те сві́тлаго рая́ Небеснаго! Ниспосли́ і нам, Милосе́рдая, ти́хий і безболі́зненний ухо́д із сей юдо́лі пла́ча, воздиха́ній і скорбе́й, да вопіє́м Тебі́ такова́я: Ра́дуйся, вознесе́нная на не́бо Си́ном Твої́м, Цари́це Небе́сная; ра́дуйся, ско́рая і ві́рная пред Ним на́ша Помо́щнице і Заступле́ніє. Ра́дуйся, Всепі́тая Ді́во, і́бо і́м'я Твоє́ неув'яда́ємо красу́ється і ублажа́ється із ро́да в род; ра́дуйся, в бу́ріх жите́йських наде́жноє на́ше і ти́хоє Приста́нище. Ра́дуйся, Обра́дованная, во успе́нії Твоє́м нас не оставля́ющая. Ра́дуйся, Ма́ти Бо́жия, Цві́те Неув'яда́ємий. |
Коли наблизився час Твого до Бога відходу, о Богомати Діво, знову Ангел Господній Гавриїл, світло засяяв, постав перед Тобою, вручив Тобі світлу, нев'янучу раю лілею, та це Ти зі смиренням і радісно отримавши волю Господню і тихо відійшла до Божественного Твого Сина. О, безперестанна Молитовнице наша! О, Нев'янучий Цвіте світлого раю небесного! Зішли й нам, Милосердна, тихий і безболізний відхід із цієї долини плачу, зітхань і скорбот, щоб виголошувати Тобі саме так: Радуйся, вознесена на Небо Сином Твоїм, Царице Небесна; радуйся, швидка і вірна перед Ним наша Помічнице і Захиснице. Радуйся, Всеспівана Діво, адже ім’я Твоє нетлінно красується та ублажається з роду в рід; радуйся, в бурях житейських надійне наш і тихе пристановище. Радуйся, Обрадувана, в Успінні Твоїм нас не полишаєш. Радуйся, Мати Божа, Цвіт Нев'янучий! |
Кондак 12
|
Кондак 12
|
О, стра́шний послі́дній час наш! Се́рдце і всі у́ди трепе́щуть, єгда́ то́лько помишля́єм о нем! Ка́ко оста́вим си́рими на́ша сро́дники і люби́мия? Ка́ко по́йдем неуми́тнії посреді́ тьми і сі́ні сме́ртния к но́вой жи́зні? Ка́ко предста́нем на Стра́шний Суд Творця́ і Бо́га? О, на́ша Уті́шительнице! О, до́брая на́ша Помо́щнице! Помози́ нам, єгда́ наста́неть сіє́, руку́ лю́б'ящую Свою́ Ма́тери́нськую положи́ на чело́ на́ше, да ути́хнуть на́ша страда́нія і душа́ на́ша возроди́ться, умири́ тоску́ разлуче́нія на́шего с ми́ром сим, і світ ві́чной пра́вди да возсія́єть пред на́шими оча́ми. О, Пречи́стая Ма́ти! На Тебе́ наді́ємся, Тебі́ мо́лимся і вопіє́м Бо́гу: Аллилу́я. |
О, страшний останній час наш! Серце і всі члени тремтять, коли тільки подумаємо про це! Як залишимо сиротами наших близьких та люблячих?Як підемо забрудненими посеред пітьми та місця смертного до нового життя? Як постанемо на Страшному Суді Творця й Бога? О наша Утішителько! О блага наша Помічнице! Поможи нам, коли настане це, руку люблячу Свою Материнську поклади на чоло наше, щоб стихли наші страждання й душа наша відродилася, приборкай тугу розлучення нашого зі світом цим, і світло вічної правди щоб засяяло перед нашими очима. О, Пречиста Мати! На Тебе надіємося, Тобі молимося і волаємо Богові: Алилуйя! |
Ікос 12
|
Ікос 12
|
О, душе́ моя́, душе́ моя́! Возста́ни, что спи́ши? Коне́ць приближа́ється! Почто́ гріха́ми богаті́єши? Почто́ неради́ши, не гото́вишися? Госпо́дь при две́рех, в чесо́м наде́жду полага́єши? Кий отві́т проглаго́леши Го́сподеві, єгда́ при́йдеть Он, гро́зний Судія́, суди́ти зе́млю? Ні часа́, ні дне сего́ не ві́си, от кра́я земна́го і до кра́я звучи́ть труба́ арха́нгельськая, і ме́ртвії возстаю́ть, і собира́ються всі язи́ци. І се гряде́ть Син Челові́чеський на о́блаціх с си́лою Своє́ю, во всей сла́ві своє́й. Гді на́ші до́брие діла́? Гді милосе́рдіє? Гді любо́в? Прегріше́ній же на́ших неісчерпа́ємоє мно́гоє мно́жество закри́ша не́бо. О, Всеми́лостивая Богоро́дице! В сей стра́шний день предста́ни нам і бу́ди хода́тайця за нас пред Си́ном Твої́м. На Тебе́ єди́ну наді́ємся, не оста́ви нас грі́шних. Бу́ди нам защи́тою і укріпле́нієм, с те́плою ві́рою і несомні́нною наде́ждою припа́даєм к Пречи́стому Твоєму́ о́бразу і со слеза́ми зове́м такова́я: Ра́дуйся, Мо́лніє, тьму на́шу освіща́ющая. Ра́дуйся, на Стра́шнім Суди́щі Христо́вом за нас заступа́ющая. Ра́дуйся, Свої́м омофо́ром весь мир от бід і скорбе́й покрива́ющая; ра́дуйся, я́ко єси́ мир Тебі́ єди́ной Ма́тері усинови́ся. Ра́дуйся, я́ко Тебі́ єди́ной неізрече́нная благода́ть моли́тися о нас даде́ся; ра́дуйся, всім ві́рним Свої́м ча́дом ві́чную ра́дость уготовля́ющая. Ра́дуйся, Цві́том свої́м Неув'яда́ємим нас, грі́шних, на ві́ки благоуха́ющая. Ра́дуйся, Ма́ти Бо́жия, Цві́те Неув'яда́ємий. |
О, душе моя, душе моя! Встань, чого спиши? Кінець наближається! Чому гріхами багатієш? Чому не радуєшся, не готовишся? Господь при дверях, в часі надію покладаєш? Яку відповідь промовиш Господу, коли прийде Він, грізний Суддя, судити землю; ні часу, ні дня цього ні відаєш, від краю і до краю земного звучить труба Архангельська, та померлі встають, і збираються всі народи. І ось наближається Син Людський на хмарах з силою Своєю, у всій славі Своїй. Де наші добрі справи? Де милосердя? Де любов? Прогріхів же наших невичерпне велика кількість ,що закриває небо. О, Всемилостива Богородице! В цей страшний день явися нам і будь Ходатайцею за нас перед Сином Твоїм. На Тебе Єдину надіємося, не залиши нас грішних. Будь нам захистом і зміцненням, з теплою вірою та безсумнівною надією припадаючи до Пречистого Твого образу та зі слізьми викликуємо так: Радуйся, блискавице, пітьму нашу освітлюєш; радуйся, на Страшному Судилищі Христовому за нас заступаєшся. Радуйся, Своїм омофором весь світ від бід та скорбот покриваєш; радуйся, бо цей світ Тобі Єдиній Матері усиновися. Радуйся, бо тобі Єдиній невимовна благодать молитися за нас далася; радуйся, усім вірним Своїм чадам вічну радість уготовлюєш. Радуйся, Цвітом своїм Нев'янучим нас, грішних, на віки духмяниш. Радуйся, Мати Божа, Цвіт Неув'янучий! |
Кондак 13
|
Кондак 13
|
О, Неув'яда́ємий Цві́те! О, Всепі́тая Ма́ти Марі́є, ро́ждшая всіх святи́х Святі́йшеє Сло́во! Ни́нішнєє прийми́ на́ше приноше́ніє, от вся́кия ізба́ви напа́сти всіх. Согрі́й Ма́тери́нською любо́вію, возвесели́ нас ві́чною ра́достію. Спаси́ от ві́чних мук непреста́нною к Си́ну Твоєму́ моли́твою і Небе́снаго Ца́рствія нас, Цари́це, сподо́би, о Тебі́ вопію́щих: Аллилу́я. Цей кондак промовляй тричі, потім 1-й ікос і 1-й кондак. |
О, Неув'янучий Цвіте! О, Всеспівана Мати Маріє, що народила всіх святих Святійше Слово! Нинішнє прийми моє приношення, від будь-якої порятуй напасті усіх. Зігрій Материнською любов’ю, звесели нас вічною радістю. Спаси від вічних мук безперестанною до Сина Твого молитвою та небесного Царства нас, Царице, сподоби, за Тебе взиваємо: Алилуйя! Цей кондак промовляй тричі, потім 1-й ікос і 1-й кондак. |
Молитва
|
|
О, Пресвята́я і Пренепоро́чная Ма́ти Ді́во, Наде́ждо христия́н і Прибі́жище грі́шним! Защити́ всіх, в несча́стіях к Тебі́ прибіга́ющих, усли́ши стена́нія на́ша, приклони́ у́хо Твоє́ к моле́нію на́шему. Влади́чице і Ма́ти Бо́га на́шего, не пре́зри тре́бующия Твоєя́ по́мощі і не отри́ни нас, грі́шних, вразуми́ і научи́ нас, не отступи́ от нас, рабо́в Твої́х, за ропта́ніє на́ше. Бу́ди нам Ма́ти і Покрови́тельниця, вруча́єм себе́ ми́лостивому покро́ву Твоєму́. Приведи́ нас, грі́шних, к ти́хой і безм'яте́жной жи́зні, да опла́чем гріхи́ на́ша. о, Ма́ти Марі́є, на́ша Преблага́я і ско́рая Засту́пнице, покри́й нас Свої́м хода́тайством, защити́ от враг ви́димих і неви́димих, ум'ягчи́ сердця́ злих люде́й, возстаю́щих на нас. О, Ма́ти Го́спода Творця́ на́шего! Ти єси́ Ко́рень Ді́вства і Неув'яда́ющий Цвіт чистоти́ і цілому́дрія, посли́ по́мощ нам, немощни́м і обурева́ємим плотськи́ми страстьми́ і блужда́ющим сердця́ми. Просвіти́ на́ші душе́вния о́чі, да ви́дім путі́ пра́вди Бо́жия. Благода́тію Си́на Твоєго́ укріпи́ на́шу сла́бую во́лю во ісполне́ніє за́повідей, да ізба́вимся от вся́кия біди́ і напа́сти і оправда́ні бу́дем Твої́м пречу́дним заступле́нієм на Стра́шнім Суді́ Си́на Твоєго́, Єму́же ми воздає́м сла́ву, честь і поклоне́ніє, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь. |
О, Пресвята і Пренепорочна Мати Діво, надіє християн і пристановище грішних! Захисти усіх в нещастях хто до Тебе прибігає, почую стогони наші, прихили вухо Твоє до моління нашого. Владичице і Мати Бога нашого, не зневаж потребуючих Твоєї допомоги і не відкинь нас грішних, напоум та навчи нас, не відступи від нас, рабів Твоїх, за дорікання наше. Будь нам Мати і Покровителькою, віддаємо себе милостивому Покрову Твоєму. Приведи нас, грішних, до тихого та безтурботного життя, щоб оплакувати гріхи наші. О, Мати Маріє, наша преблага і швидка Заступнице, покрий нас Своїм клопотанням, захисти від ворогів видимих і невидимих, пом'якш серця злих людей, які повстають на нас. О, Мати Господа Творця нашого! Ти є Коренем Дівства та Нев'янучим Цвітом чистоти і цнотливості, пошли поміч нам немічним і збуреними плотськими пристрастями та заблуканим серцям. Просвіти наші душевні очі, щоб бачити шляхи правди Божої. Благодаттю Сина Твого зміцни нашу слабку волю у виконанні заповідей, щоб визволилися від всілякої біди і нещастя і виправдані були Твоїм предивним заступництвом на Страшному Суді Сина Твого, Йому ж ми віддаємо славу, честь і поклоніння нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. |