|
Глава 2
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
|
И въ лѣ́то осмоєна́десять, и въ два́десять вторы́й [де́нь] пе́рваго ме́сяца, бы́сть сло́во въ дому́ Навуходоно́сора царя́ Ассирі́йска, отмсти́ти вся́цѣй земли́, я́коже глаго́лаше.
|
У вісімнадцятому році, у двадцять другий день першого місяця, було дано в домі Навуходоносора, царя Ассирійського, повеління — зробити, як він сказав, помсту всій землі.
|
|
2
|
2
|
|
И созва́ вся́ служи́тели своя́ и вся́ вельмо́жы своя́, и сообщи́ съ ни́ми та́йну совѣ́та своєго́, и соверши́ всю́ зло́бу земли́ от устъ свои́хъ:
|
Скликавши всіх служителів і всіх сановників своїх, він відкрив їм таємницю свого наміру і своїми вустами визначив всіляке зло тій землі.
|
|
3
|
3
|
|
и ті́и суди́ша истреби́ти вся́ку пло́ть, и́же не послѣ́доваша словеси́ у́стъ єго́.
|
І вони вирішили погубити всіх, хто не підкорився слову вуст його.
|
|
4
|
4
|
|
И бы́сть, єгда́ соверши́ совѣ́тъ сво́й, призва́ Навуходоно́соръ ца́рь Ассирі́йскій Олофе́рна вождонача́лника си́лы своєя́, втора́го су́ща по не́мъ, и рече́ къ нему́:
|
Після закінчення своєї наради, Навуходоносор, цар Ассирійський, покликав головного вождя війська свого, Олоферна, який був другим після нього, і сказав йому:
|
|
5
|
5
|
|
сія́ глаго́летъ ца́рь вели́кій, господи́нъ всея́ земли́: се́, ты́ изы́деши от лица́ моєго́ и во́змеши съ собо́ю муже́й упова́ющихъ въ крѣ́пости своє́й, пѣшце́въ до ты́сящей сто́ два́десять, и мно́жество ко́ней со вса́дниками ты́сящей двана́десять,
|
так говорить великий цар, господар усієї землі: ось, ти підеш від імені мого і візьмеш із собою чоловіків, упевнених у своїй силі, — піших сто двадцять тисяч і безліч коней із дванадцятьма тисячами вершників, —
|
|
6
|
6
|
|
и изы́деши бо срѣ́теніє все́й земли́ на за́пады, я́ко не повину́шася глаго́лу у́стъ мои́хъ:
|
і вийдеш проти усієї землі на заході за те, що не підкорилися слову вуст моїх.
|
|
7
|
7
|
|
и возвѣсти́ши и́мъ уготовля́ти зе́млю и во́ду, я́ко изы́ду въ я́рости моє́й на ни́хъ, и покры́ю все́ лице́ земли́ нога́ми си́лы моєя́, и да́мъ и́хъ въ расхище́ніє и́мъ:
|
І оголосиш їм, щоб вони готували землю і воду, тому що я з гнівом вийду на них, покрию все лице землі їхньої ногами війська мого і віддам йому їх на пограбування.
|
|
8
|
8
|
|
и я́звенніи и́хъ испо́лнятъ де́бри и пото́ки и́хъ, и рѣка́ наводня́ющаяся ме́ртвыми и́хъ напо́лнится:
|
Доли і потоки наповняться їхніми пораненими, і ріка, загачена трупами їхніми, переповниться;
|
|
9
|
9
|
|
и приведу́ плѣ́нъ и́хъ до коне́цъ всея́ земли́:
|
а полонених їхніх я розсію по краях усієї землі.
|
|
10
|
10
|
|
ты́ же изше́дъ приодержи́ши мнѣ́ вся́къ предѣ́лъ и́хъ, и отдаду́тъ тебѣ́ сами́хъ себе́, и соблюде́ши ми́ и́хъ на де́нь обличе́нія и́хъ:
|
Ти ж, вирушивши, заволодій для мене всіма межами їх: які самі здадуться тобі, тих ти збережи до дня викриття їх;
|
|
11
|
11
|
|
непокаря́ющихся же не пощади́тъ о́ко твоє́, є́же да́ти и́хъ на убіє́ніє и расхище́ніє во все́й земли́ твоє́й:
|
а непокірливих нехай не пощадить око твоє: віддавай їх на смерть і на пограбування по усій землі твоїй.
|
|
12
|
12
|
|
я́ко жи́въ а́зъ, и держа́ва ца́рства моєго́: глаго́лахъ и сотворю́ сія́ руко́ю моє́ю:
|
Бо живий я, — і міцне царство моє: що сказав, те зроблю моєю рукою.
|
|
13
|
13
|
|
ты́ же да не преступи́ши єди́наго ко́єго от глаго́лъ господи́на твоєго́, но соверша́я да соверши́ши, я́коже заповѣ́дахъ тебѣ́, и да не укосни́ши сотвори́ти сія́.
|
Не переступи ж ні в чому слів господаря твого, але неодмінно виконай, як я наказав тобі, і не барися з виконанням.
|
|
14
|
14
|
|
И изы́де Олофе́рнъ от лица́ господи́на своєго́, и созва́ вся́ вельмо́жы и воєво́ды и нача́лники си́лы Ассу́рскія,
|
Олоферн, вийшовши від лиця господаря свого, запросив до себе всіх сановників, полководців і начальників війська ассирійського,
|
|
15
|
15
|
|
и изчи́сли избра́нныхъ муже́й на ополче́ніє, я́коже заповѣ́да єму́ господи́нъ єго́, до двана́десять те́мъ, и ко́нниковъ стрѣлце́въ двана́десять ты́сящей,
|
відрахував для битви добірних чоловіків, як повелів йому господар його, сто двадцять тисяч, і кінних стрільців дванадцять тисяч,
|
|
16
|
16
|
|
и устро́и и́хъ, и́мже о́бразомъ бра́ни мно́жество устроєва́єтся:
|
і привів їх у такий порядок, яким шикується військо, яке йде на битву.
|
|
17
|
17
|
|
и взя́ велблю́ды и ослы́ и мски́ припа́совъ ра́ди свои́хъ мно́жество мно́го зѣло́, и о́вцы и волы́ и козлы́ на угото́ваніє и́хъ, и́мже не бѣ́ числа́,
|
Він узяв дуже багато верблюдів, ослів і мулів для обозу їх, а овець, волів і кіз для продовольства їх — без числа,
|
|
18
|
18
|
|
и пи́щи вся́кому му́жу во мно́жествѣ, и зла́та и сребра́ изъ до́му царе́ва мно́го зѣло́:
|
і багато їжі для усіх, і дуже багато золота і срібла з царського дому.
|
|
19
|
19
|
|
и изы́де са́мъ и вся́ си́ла єго́ въ пу́ть, є́же предъити́ царю́ Навуходоно́сору и покры́ти все́ лице́ земли́ къ за́падомъ колесни́цами и ко́нницами и пѣшца́ми избра́нными свои́ми:
|
І вирушив у похід з усім військом своїм, щоб випередити царя Навуходоносора і покрити усе лице землі на заході колісницями, кіннотою й добірною піхотою своєю.
|
|
20
|
20
|
|
и мно́гоє примѣше́ніє я́ко пру́зи изыдо́ша съ ни́ми и я́ко песо́къ земли́, не бо́ бѣ́ числа́ от мно́жества и́хъ.
|
І з ним вийшли союзники в такій безлічі, як сарана і як пісок земний, тому що від безлічі не було і рахунку їм.
|
|
21
|
21
|
|
И изыдо́ша изъ Ніневі́і путе́мъ тріє́хъ дні́й на лице́ по́ля вектіле́ѳъ, и ополчи́шися от вектіле́ѳа бли́зъ горы́ су́щія ошу́юю вы́шнія кілікі́и.
|
Пройшовши шлях трьох днів від Ниневії до переднього краю рівнини Вектелеф, вони повернули від Вектелефа, біля гори, що лежить ліворуч від верхньої Киликії.
|
|
22
|
22
|
|
И поя́ всю́ си́лу свою́, пѣшцы́ и ко́нники и колесни́цы своя́, и отъи́де отту́ду въ го́рнюю,
|
Звідти, взявши все військо своє, піших і кінних і колісниці свої, він вирушив у нагірну країну;
|
|
23
|
23
|
|
и изсѣче́ Фу́да и Лу́да, и поплѣни́ всѣ́хъ сыно́въ рассі́са и сыно́въ Ісма́илевыхъ су́щихъ по лицу́ пусты́ни хеллео́нскія къ ю́гу.
|
розбив фудян і лудян і пограбував усіх синів Рассиса і синів Ісмаїла, які жили у пустелі на південь до землі Хеллеонської.
|
|
24
|
24
|
|
И пре́йде Євфра́тъ, и про́йде Месопота́мію, и раскопа́ вся́ гра́ды высо́кія су́щыя при пото́цѣ Авро́нѣ, до́ндеже пріити́ къ мо́рю:
|
Потім, переправившись через Євфрат, він пройшов Месопотамію і зруйнував усі високі міста біля потоку Аврон до входу в море.
|
|
25
|
25
|
|
и объя́тъ предѣ́лы кілікі́йскія, и посѣче́ всѣ́хъ противостоя́щихъ себѣ́: и пріи́де да́же до предѣ́лъ Іа́феѳовыхъ, су́щихъ къ ю́гу на лицы́ Араві́и,
|
Зайнявши межі Киликії, він вибив усіх, хто протистояв йому і, пройшовши до країв Іафета, які лежать на південь на передній стороні Аравії,
|
|
26
|
26
|
|
и обы́де всѣ́хъ сыно́въ Мадіа́млихъ, и пожже́ селе́нія и́хъ и плѣни́ стада́ и́хъ:
|
обійшов навкруги усіх синів Мадіама, спалив житла їхні і пограбував стада їхні.
|
|
27
|
27
|
|
и сни́де на по́ле Дама́сково во дне́хъ жа́твы пшени́цъ, и пожже́ вся́ ни́вы и́хъ, а о́вчія и воло́выя стада́ даде́ въ погубле́ніє, и гра́ды и́хъ поплѣни́, и поля́ и́хъ опустоши́, и порази́ вся́ ю́ношы и́хъ о́стріємъ меча́.
|
Потім спустився на рівнину Дамаска, під час жнив пшениці, випалив усі ниви їхні, віддав на знищення стада овець і волів, розграбував міста їхні, спустошив їхні поля і побив усіх юнаків їхніх вістрям меча.
|
|
28
|
28
|
|
И нападе́ стра́хъ и тре́петъ єго́ на всѣ́хъ живу́щихъ въ примо́ріи, су́щихъ въ Сідо́нѣ и ти́рѣ и обита́ющихъ въ Су́рѣ и окі́нѣ и на всѣ́хъ живу́щихъ во Іємнаа́нѣ. И живу́щіи во азо́тѣ и Аскало́нѣ убоя́шася єго́ зѣло́.
|
Страх і жах напав на жителів приморської країни, які жили в Сидоні й Тирі, на жителів Сура й Окини і на всіх жителів Іємнаана, — і всі мешканці Азота й Аскалона дуже злякалися його.
|
