|
Глvа, в~і”
|
Глава 12
|
|
1
|
1
|
|
И$ ви'дњ і^ѓ^наџа'нъ ја%ко время е^мђ съпоспњшествђ'етъ, і^ и^збра` мђжи и^ посла` и^хъ в ри'мъ съста'вити и^ ѓ^бнови'ти с ни'ми дрђжбђ,
|
Іонафан, бачачи, що час сприятливий для нього, обрав мужів і послав у Рим встановити і відновити дружбу з римлянами,
|
|
2
|
2
|
|
и^ къ спартїаномъ, и^ къ и^нымᲆ мњстоM посла` е^пистолїи, по семђ ѓ%бразђ”
|
і до спартанців і в інші місця послав листи про те саме.
|
|
3
|
3
|
|
І$ и^до'ша в риM, и^ внидо'ша въ совTњныи до'мъ и^ реко'ша” І$ѓнаџа'нъ а^рхие^ре'и и^ лю'ди і^ё^де'искїя посла'ша наs ѓ^бнови'ти дрђжбђ и^ съпоборе'нїе по пре'жнемђ.
|
І прийшли вони у Рим, і ввійшли у раду, і сказали: «Іонафан первосвященик і народ юдейський послали нас, щоб відновити дружбу з вами і союз, як і раніше».
|
|
4
|
4
|
|
и^ да'ша е^пистолїя и^м# і^ и^же по мњсте да и^ꙁведђтъ и^хъ в землю і^ё'динђ съ мироM.
|
І там дали їм листи до місцевих начальників, щоб провели їх у землю Юдейську з миром.
|
|
5
|
5
|
|
и^ с^е е^сть ѓ%браꙁъ е^писто'лїямъ и%хъже писа` і^ѓ^наџа'нъ, къ спартїатомъ”
|
Ось список листа, який писав Іонафан спартанцям:
|
|
6
|
6
|
|
І$ѓ^наџа'нъ а^рхїереи, и^ ста'рцы людїи и^ жерцы, и^ про'чїи лю'ди і^ё^де'искїя спартїатомъ бра'тїи ра'доватися
|
«первосвященик Іонафан і народні старійшини і священики й інший народ юдейський братам спартанцям — радуватися.
|
|
7
|
7
|
|
понеже преже послани бяхђ е^писто'лїя къ ѓ^нїанђ а^рхїере'ю, эT да'рїя црsтвова'вшаго въ ва'съ, ја%ко е^сте братїя наша, ја%ко и^ писа'нїе содръжи'тъ.
|
Ще раніше від Дарія [Арея], який царював у вас, прислані були до первосвященика Онії листи, що ви — брати наші, як свідчить список.
|
|
8
|
8
|
|
въспрїя ѓ^нїя мђжа посланаго сла'вна, и^ прїать е^пистолїа в ни'х же завњща'но ѓ^ съпоборе'нїю и^ дрђжбњ.
|
І прийняв Онія посланого мужа з честю, і одержав листи, в яких ясно говорилося про союз і дружбу.
|
|
9
|
9
|
|
мы` ё^бо не требђю^ще ѓ^ сихъ сђщихъ ё^тњшенїе и^мђще ст~ыхъ книгъ в рђка'хъ нашиX.
|
Ми ж, хоч і не маємо потреби у них, маючи втіхою священні книги, які у руках наших,
|
|
10
|
10
|
|
покђшахомся посла'ти к ва'мъ, ѓ^бновити бра'тъство и^ дрђжбђ. е^же не эTчюжди'тися васъ. мно'га б^о времена проидо'ша эTнелњже посла'сте к намъ”
|
але вирішили послати до вас для відновлення братерства і дружби, щоб не відчужуватися від вас, тому що багато минуло часу після того, як ви посилали до нас.
|
|
11
|
11
|
|
Мы` ё^бо въ всяко время непреста'нно въ дн~и вели'кихъ пра'з#дникъ и^ прочихъ подоба'ющихᲆ днеX въспомина'емъ васъ въ жрътвахъ и^же прино'симъ, и^ въ ѓ^бњтехъ ја^ко подо'ба е^сть, и^ лњпо въспомина'ти братїю”
|
Ми постійно повсякчас, як у свята, так і в інші встановлені дні, згадуємо про вас при жертвоприношеннях наших і молитвах, як слід і пристойно згадувати братів.
|
|
12
|
12
|
|
Весели'мся ё'бо ѓ^ славе вашеи.
|
Ми радіємо за вашу славу;
|
|
13
|
13
|
|
насъ же ѓ^быидо'ша многи скорби и^ многи брани, и^ ратоваша наs цр~и и^же ѓ%крsтъ насъ.
|
нас же оточують багато бід і часті війни, бо воювали проти нас навколишні царі.
|
|
14
|
14
|
|
и^ не хотњхоM ё^бо стђжи'ти вамъ и^ прочїимъ съпобо'рникоM и^ дрђгомъ нашимъ, въ бранехъ си'хъ”
|
Але ми не хотіли турбувати вас та інших союзників і друзів наших у цих війнах,
|
|
15
|
15
|
|
И$мњемъ б^о эT нб~се помощь помагающђ намъ, і^ и^ꙁба'вихомся эT врагъ нашихъ и^ смири'шася врази наши.
|
бо ми маємо допомогу небесну, яка допомагає нам; ми позбулися ворогів наших, і вороги наші втихомирені.
|
|
16
|
16
|
|
і^ и^збрахомъ ё^бо новомњсячїя а^нтїѓхова сн~а и^ а^нти'патра и^а^с#со'на” И$ посла'хоM к ри'мляномъ ѓ^бнови'ти с ними дрђжбђ и^ съпоборе'нїе прежнее”
|
Тепер ми обрали Нумінія, сина Антиохового, й Антипатра, сина Іасонового, і послали їх до римлян відновити дружбу з ними і колишній союз.
|
|
17
|
17
|
|
И ꙁаповњдахомъ ё^бо и^мъ пои^ти къ ва'мъ, и поꙁдрави'ти ваs и^ да'ти ва'мъ эT насъ посла'нїе ѓ^ ѓ^бновленїи` бра'тъства на'шего”
|
Доручили їм іти і до вас, вітати вас і вручити вам листи від нас про поновлення і з вами нашого братерства.
|
|
18
|
18
|
|
И$ нн~њ добро` сътвори'те эTвњщава'юще намъ къ симъ.
|
І ви добре зробите, відповівши нам на них».
|
|
19
|
19
|
|
и^ с^е въсписа'нїе посла'нїи иXже посла` ѓ^нїя”
|
Ось і список листів, які надіслав Дарій [Арей]:
|
|
20
|
20
|
|
Цр~ь спар#ти'хтоM ѓ^нїа, і^ѓ^наџа'нђ сщ~е'нникђ велїкомђ радова'тися,
|
«Цар Спартанський Онії первосвященикові — радуватися.
|
|
21
|
21
|
|
ѓ^брњтеся въ писа'нїих# ѓ^ спартїатоX і^ и^ё^деѓX ја^ко сђть братїа, и^ ја^ко сђть эT ро'да а^враа'мля”
|
Знайдено у писанні про спартанців і юдеїв, що вони — брати і від роду Авраамового.
|
|
22
|
22
|
|
И$ нн~њ эTнележе сїа познахоM добротвориᲄе пи'шђще наM ѓ^ ми'рњ ва'шеM.
|
Тепер, коли ми довідалися про це, ви добре зробите, написавши нам про добробут ваш.
|
|
23
|
23
|
|
и^ мыy вᲆсписа'хомъ ваM ско'ты ва'ша и^ ѓ^дръжа'нїя ва'ша наша сђть, та'коже и^ на'ша ваша есть” И$ посла'хомъ ё^бо ја%ко да възвњстяT ва'мъ и^ сїя”
|
Ми ж повідомляємо вам: худоба ваша і майно ваше — наші, а що у нас є, те ваше. І ми повеліли оголосити вам про те».
|
|
24
|
24
|
|
и^ слы'ша і^ѓ^наџа'нъ ја%ко ѓ^браᲄи'шася нача'лницы димитрїевы съ вои` мно'гими, па'че пр'ьвње бра'тися на'нь.
|
І почув Іонафан, що повернулися воєначальники Димитрія з більшим військом, ніж колись, щоб воювати проти нього,
|
|
25
|
25
|
|
і^ иꙁыиде эT і^ерsли'ма, и^ срњте и^хъ во а^маџите странњ” Не бо` да'де и^мᲆ вре'мя да вни'дђтъ въ стра'нђ е^го”
|
і вийшов з Єрусалима, і зустрів їх у країні Амафитській, і не дав їм часу ввійти у країну його.
|
|
26
|
26
|
|
и^ посла` съꙁирателя въ ѓ^полченїе е^го и^ ѓ^братишася и^ воꙁвњстиша е^мђ ја^ко си'це сᲆчиня'ются” напа'сти на' ня но'щїю”
|
І послав у стан їхній спостерігачів, які, повернувшись, оголосили йому, що вони готуються напасти на них у цю ніч.
|
|
27
|
27
|
|
ЈА/коже ꙁа'иде слн~це, ꙁаповњ'да і^ѓ^наџа'нъ свои^мᲆ бдњти, и^ бы'ти сᲆ ѓ^рђжїями и^ готовися въ бра'нь вс^ю но'щъ, и^ посᲄа'ви стра'жы по ѓ%крsтъ ѓ^полченїя”
|
Тому, коли зайшло сонце, Іонафан наказав своїм пильнувати, бути в озброєнні і готуватися до битви всю ніч, і поставив навколо стану передових сторожів.
|
|
28
|
28
|
|
И$ слы'шаша сђпоста'ти ја%ко гото'въ е^сть і^ѓ^наџа'нъ съ свои^ми на' брань. и^ ё^боа'шася и^ ё^жасо'шася срDцеM своиM и^ заж#гоша ѓ^гнемᲆ ѓ^полченїя своа`”
|
І почули вороги, що Іонафан зі своїми приготувався до битви, і злякалися, і затремтіли серцем своїм, і, запаливши вогні у стані своєму, пішли.
|
|
29
|
29
|
|
І$ѓ^наџа'нъ же і^ и'же с ни'мъ бњша, непоꙁна'ша да'же до ё%тра. ви'дяхђ же светᲇнїя горя'щїя,
|
Іонафан же і ті, що були з ним, не знали про те до ранку, бо бачили розпалені вогні.
|
|
30
|
30
|
|
и^ погна` і^ѓ^наџаn въ слDњ и^хъ и^ не ја%ть и^хъ, прои^до'шA б^о е^леџ#терђ рњкђ,
|
І погнався Іонафан за ними, але не наздогнав їх, тому що вони перейшли ріку Елевферу.
|
|
31
|
31
|
|
и^ ѓ^брати'ся і^ѓ^наџаn кᲆ а^равоM и^же нарица'хђся завде'и, и^ пораѕи иX и^ взя` кори'сти и^хъ”
|
Тоді Іонафан обернувся на арабів, називаних заведеями, уразив їх і взяв здобич їхню.
|
|
32
|
32
|
|
И$ эTи^де и^ прїиде во дама'скъ, и^ прохожа'ше всю` странђ` т^ђ”
|
Потім, повернувши, прийшов у Дамаск і пройшов по всій тій країні.
|
|
33
|
33
|
|
Си'моn же и^зыде и^ прїиде даже до а^сколона, и^ блиQниX тверды'нь, и^ ё^клони'ся во и^ѓ^пїю и^ вꙁяT ю&”
|
І Симон вийшов, і пройшов до Аскалона і найближчих фортець, і повернувся в Іоппію, й оволодів нею,
|
|
34
|
34
|
|
Слы'ша б^о ја%ко совᲇщашася твердыню преда'ти странњ` димитрїевњ” И$ поста'ви т^ђ стражы, да стрегTђт е^го.
|
бо він почув, що [іоппіяни] хочуть здати фортецю військам Димитрія, — і поставив там сторо́жу, щоб охороняти її.
|
|
35
|
35
|
|
и^ ѓ^братися і^ѓ^наџаn и^ събра ста'рца люDскїя. и^ совњща'ся с ни'ми соѕида'ти твердыню въ і^ё^де'и,
|
І повернувся Іонафан, і скликав старійшин народу, і радився з ними, щоб побудувати фортеці в Юдеї,
|
|
36
|
36
|
|
и^ соѕида'ти стњ'ны въ і^ерsли'мᲇ и^ въздви'гнђти высотђ ве'лїю межDђ кра'я гра'да. и^ во е^же эTлђчити ея` эT града да бђдетъ сїя е^ді'на, ја%ко да ни кђпђю^тъ ниже прода'юᲄъ.
|
підвищити стіни Єрусалима і спорудити високу стіну між фортецею і містом, щоб відокремити її від міста, так щоб вона була окремо, і не було б у ній ні купівлі, ні продажу.
|
|
37
|
37
|
|
и^ собра'шася созда'ти граD. паде` б^о стњна точна и^же эT востока, и^ ё^готова нарњца'емое хафенаџа”
|
Коли зібралися облаштувати місто і дійшли до стіни біля потоку зі східного боку, то побудували так звану Хафенафу.
|
|
38
|
38
|
|
И$ си'монъ созда` а^дїадђ въ сефеле и^ ё^тверди враты и^ ꙁаво'рами”
|
А Симон побудував Адиду в Сефилі, і зміцнив ворота і запори.
|
|
39
|
39
|
|
И возыска трифонъ црsтвова'ти а^ꙁїею, и^ воспрїя'ти дїади'мђ. и^ прострети рђкђ на а^нтїѓ'ха цр~я.
|
Тим часом Трифон домагався стати царем Азії і покласти на себе вінець і підняти руку на царя Антиоха,
|
|
40
|
40
|
|
и^ ё^боа'ся да не когда` не ѓ^ста'витъ е^го і^ѓ^наџа'нъ, и^ побо'ретъ противђ е^го, и^ вꙁыска пр'ьвње ја%ти і^ѓ^наџа'на и^ ё^бити е^го. и^ восᲄа и^ прїиде въ веџсаn,
|
але побоювався, як би не перешкодив йому Іонафан і не почав проти нього війну; тому шукав випадку, щоб узяти Іонафана й убити, і, піднявшись, пішов у Вефсан.
|
|
41
|
41
|
|
і^ и^зыиде і^ѓ^наџаn въ стрњтенїе е^мђ, съ Wм~, мђжїи и^ꙁбранныхъ на ѓ^полченїе, и^ прїиде въ веџсанъ”
|
І вийшов Іонафан назустріч йому з сорока тисячами обраних мужів, готових до битви, і прийшов у Вефсан.
|
|
42
|
42
|
|
И$ ви'дњ трифонъ ја%ко прїиде і^ѓ^наџа'нъ со вои` мно'гими. и^ прострети на'нь рђки` ё^боа'ся,
|
Коли Трифон побачив, що Іонафан іде з численним військом, то побоявся підняти на нього руки.
|
|
43
|
43
|
|
и^ воспрїятъ е^го честно, и^ поста'ви е^го въ всњми дрђги свои^ми и^ да'сть е^мђ да'ры, и^ ꙁаповњ'да всњмъ во'емъ свои^мъ послђша'ти е^го ја^ко себе”
|
І прийняв його з честю, і представив його всім друзям своїм, дав йому подарунки, наказав військам своїм коритися йому, як собі самому.
|
|
44
|
44
|
|
И$ рече і^ѓ^наџа'нђ, воскђю ё^трђди` вс^я лю'ди бра'ни не настоа'щи намъ”
|
Потім сказав Іонафану: для чого ти утруднюєш весь цей народ, коли не чекає на нас війна?
|
|
45
|
45
|
|
И$ нн~њ эTпђсти и^хъ в домы и^хъ. и^ꙁбери же себњ мђжїи ма'ло и^же бђдђтъ с ᲄобо'ю и^ прїиди со мно'ю въ птоломаидђ, и^ предаM тебњ ю&, и^ про'чая твердыни и^ си'лы и^ всњхъ и^же на потребы. и^ ѓ^бра'щся эTи^дђ” Сего б^о ради прїидохъ
|
Отже, відпусти їх тепер у доми їхні, а для себе обери небагатьох мужів, які були б з тобою, і підемо зі мною у Птолемаїду, і я передам її тобі й інші фортеці й решту військ і всіх, що завідують зборами, і потім повернуся; бо для цього я і перебуваю тут.
|
|
46
|
46
|
|
и^ вњрова е^мђ. и^ сътвори ја%коже реq и^ эTпђсти си'лы, і^ и^до'ша въ землю і^ё'динђ.
|
І повірив йому Іонафан, і зробив так, як він сказав, і відпустив війська, і вони вирушили у землю Юдейську;
|
|
47
|
47
|
|
ѓ^ста'ви же съ собо'ю, Wг~, мђжеи. и%хже, Wв~, ѓ^ста'ви въ галилеи`. тысяща же и^ꙁыидоша с нимъ”
|
із собою ж залишив три тисячі мужів, з яких дві тисячі залишив у Галилеї, тисяча ж вирушила з ним.
|
|
48
|
48
|
|
ЈА/коже вни'де і^ѓ^наџа'нъ въ птоломаи^дђ, ꙁаключи'ша вра'та гра'дъская въ птоломаи'де и^ ја%ша е^го и^ всњхъ въшед#шихъ с нимъ. и^ ё^биша и^хъ мечемъ”
|
Але як тільки увійшов Іонафан у Птолемаїду, птолемаїдяни замкнули ворота, і схопили його, і всіх, хто увійшов з ним, убили мечем.
|
|
49
|
49
|
|
И$ и^ посла` трифо'нъ во'и и^ ко'нницы въ галиле'ю и^ въ по'ле вели'кое е^же погђби'ти всњхъ дрђговъ і^ѓ^наџа'новыхᲆ”
|
Тоді Трифон послав військо і кінноту в Галилею і на велику рівнину, щоб знищити всіх, що були з Іонафаном.
|
|
50
|
50
|
|
позна'ша ја%ко яT е^сть і^ѓ^наџаn и^ бїенᲆ и^ вс^и и^же с ним#. и^ моли'ша са'ми себе і^ и^до'ша ё^гото'вани на ѓ^по'лченїе”
|
Але вони, почувши, що Іонафан схоплений і загинув, і ті, що були з ним, підбадьорили один одного, і вийшли густим строєм, готові битися.
|
|
51
|
51
|
|
И$ ви'дњша гонимїи ја%ко ѓ^ дђши и^мъ е^сть. и^ ѓ^браᲄишася
|
І побачили ті, що переслідували, що йдеться про життя, і повернулися назад.
|
|
52
|
52
|
|
и^ прїидо'ша вси` съ ми'ромъ въ ꙁе'млю і^ё'динђ. и^ пла'кашася і^ѓ^наџа'на і^ и^же с ни'мъ. и^ ё^боа'шася ѕњло, и^ пла'каше ве'сь і^и^л~ь пла'чемъ ве'лїимъ.
|
А вони всі благополучно прийшли у землю Юдейську й оплакували Іонафана і тих, що були з ним, і були у великому страху, і весь Ізраїль плакав гірким плачем.
|
|
53
|
53
|
|
и^ вꙁыска'ша вс^и ја^зы'цы и^же ѓ%крsтъ и^хъ съкрђшити и^хъ” Рњша б^о не и^мњ'ютᲆ нача'лника и^ помага'ющаго, нн~њ ё^бо ратђ'емъ и^хъ, и^ эTи^мемъ эT чл~къ па'мять и^хъ”
|
Тоді всі навколишні народи шукали, як знищити їх, бо говорили: тепер немає у них начальника і поборника; отже, будемо тепер воювати проти них і знищимо із середовища людей пам’ять їх.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.