|
Глvа, д~”
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
|
И$ поја%тъ горгїя, Wе~ мђжїи, и^ Wа~ ко'нникъ и^збра'нныхъ и^ подвиго'ша плъкъ но'щїю
|
І взяв Горгій п’ять тисяч мужів і тисячу добірних вершників, і рушило ополчення вночі,
|
|
2
|
2
|
|
е^же наи^ти` на полкъ и^у^деиск# и^ поби'ти иX внеза'пђ. и^ сн~ве и^же эT края бњ'хђ во'жди иM.
|
щоб напасти на ополчення юдеїв і уразити їх раптово, а ті, що жили у фортеці, служили йому провідниками.
|
|
3
|
3
|
|
и^ слы'ша і^ё'да и^ въста` саM и^ си'лнїи, поби'ти си'лђ цр~евђ ја^же въ е^м#маё'ме. да'же
|
І почув Іуда і виступив сам і хоробрі мужи, щоб уразити військо царя в Еммаумі,
|
|
4
|
4
|
|
е^ще силы расточе'ни бы'ша ѓ^плъче'нїя”
|
доки сили ворожі були ще на відстані від стану.
|
|
5
|
5
|
|
И$ прїиде горгїя въ ѓ^плъче'нїа і^ё'дина но'щїю и^ ни е^ді'наh ѓ^брњте`. и^ска'ше и^хъ въ гора'хъ ја^ко рече бњжаT сїи эT насъ.
|
І прийшов Горгій у стан Іуди вночі, і нікого не знайшов, і шукав їх по горах, бо говорив: вони біжать від нас.
|
|
6
|
6
|
|
и^ въкђпњ дн~ю ја%вльшђся ја^ви'ся і^ё'да на' поли сотрема` ты'сящема мђжїи. токмо щи'тᲆ и^ мечь не и^мя'хђ ја%коже хотя'хђ.
|
Але удосвіта Іуда з’явився на рівнині з трьома тисячами мужів, та вони не мали ні щитів, ні мечів, як того бажали.
|
|
7
|
7
|
|
и^ ви'дњшA плъкъ ја^зы'ческъ крњпокъ въѓ^рђжеn и^ коnницы ѓ^крsтъ е^го, и^ сїи наё^чени ѓ^полче'нїю”
|
Коли побачили вони міцне й озброєне ополчення язичників і кінноту, яка оточувала його, навчених для війни,
|
|
8
|
8
|
|
И$ рече і^ё^да мђжемъ и^же с нимъ бя'хђ. не ё^бо'итеся мно'жества и^хъ, и^ стремле'нїя и^хъ не ёжаса'итеся”
|
Іуда сказав мужам, що були з ним: не бійтеся кількости їх і не страшіться нападу їх.
|
|
9
|
9
|
|
Помина'ите ка'ко сп~сени бы'ша эTц~ы на'ши в мори чрьмнемъ, е^гда гоня'ше и^хъ фараѓ'нᲆ сᲆ вои` мно'гими.
|
Згадайте, як спасені були батьки наші у Червоному морі, коли фараон переслідував їх з військом.
|
|
10
|
10
|
|
нн~њ възопїеM на' нб~о а^ще како ё^млsрдиTся на' ны, и^ помянеT завTњ эTц~ъ, и^ съкрђшиT плъкъ сїи преD лицеM нашиM днесь”
|
І нині заволаємо до неба; можливо, Він змилосердиться над нами, згадавши завіт з батьками нашими, і знищить нині це ополчення перед лицем нашим;
|
|
11
|
11
|
|
и^ ё^вњдяT вси` ја%зы'цы ја%ко е^сть и^збавля'яи и^ сп~саяи і^и^л~я”
|
і всі язичники пізнають, що є Визволитель і Спаситель Ізраїля.
|
|
12
|
12
|
|
И$ вᲆзведо'ша и^ноплемеnницы ѓ'чи свои`, и^ ви'дњша и^хъ грядђщиX съпротивђ.
|
Іноплемінники, звівши очі свої, побачили, що йдуть проти них,
|
|
13
|
13
|
|
і^ и^зыидо'ша эT плъка въ бра'нь, и^ въстрђби'ша и^же съ і^ё'дою
|
і вийшли зі стану на битву, а ті, що були з Іудою, засурмили,
|
|
14
|
14
|
|
и^ постђпи'ша и^ сътре'ни сђть ја^зы'цы и^ побᲇгоша в по'ле.
|
і зійшлися, і розбиті були язичники, і побігли на рівнину,
|
|
15
|
15
|
|
послᲇднїиy падо'ша мечемъ” и^ прогна'ша и^хᲆ даже до а^саримо'џа и^ даже до по'ль и^дђме'искъ и^ а^зоTскъ и^ а^мнискъ и^ падо'шA эT нихъ даже дотрею ты'сящю мђжїи”
|
а всі інші впали від меча; і переслідували їх до Газера і до рівнин Ідумеї, Азота й Іамнії, і впало з них до трьох тисяч мужів.
|
|
16
|
16
|
|
И$ ѓ^брати'ся і^ё'да и^ вои` е^го эT гоне'нїя въ слњдъ е^го.
|
І повернувся Іуда і військо його від переслідування їх
|
|
17
|
17
|
|
и^ рече къ лю'демъ, не въжделњите коры'стїи, ја%ко бра'нь противђ на'съ.
|
і сказав народу: не кидайтеся на здобич, бо війна ще чекає на нас;
|
|
18
|
18
|
|
и^ горгїя и^ вои` е^го блиꙁᲆ насъ на гора'хъ. н^о сто'ите нн~њ проти'вђ вра'гъ на'шиX, и^ побо'рете и^хъ” и^ по сихъ прїимете коры'сти беZ бо'язни”
|
Горгій і військо його на горі поблизу від нас; станьте тепер проти ворогів наших і бийтеся з ними, а після сміливо візьмете здобич.
|
|
19
|
19
|
|
И$ еще гл~ющђ і^ё'де сїя, и^ се` ја^ви'ся ча'сть нњкая расмотря'щи з горы`
|
Коли ще говорив це Іуда, показався якийсь натовп, який виступав з гори.
|
|
20
|
20
|
|
и^ ви'дњ ја%ко въ бњгъ ѓ^брати'шася со во'и. и^ заж#жени сђть ѓ^полче'нїя, ды'мъ б^о зри'мыи ја^вля'ше бы'вшее”
|
І побачив він, що їх змусили втікати, і палять табір; бо дим, який піднімався, показував, що́ відбулося.
|
|
21
|
21
|
|
съѕира'ющїи же ё^боја%шася ѕњло” ви'дњша же ѓ^плъче'нїе і^ё'дино в по'ли гото'во на' брань” и^ бњжа'ша вси въ зе'млю и^ноплеме'нниk”
|
Коли вони побачили це, дуже злякалися; побачивши ж і військо Іуди на рівнині, готове до битви,
|
|
22
|
22
|
|
И$ ѓ^брати'ся і^ё'да на коры'сти ѓ^полченїи
|
всі побігли у землю іноплемінників.
|
|
23
|
23
|
|
и^ взя` ꙁла'то мно'го и^ сребра` и^ ја%ки'нџа и^ поръфи'ры мо'рскїя и^ бога'т#ства вели'ка.
|
Тоді Іуда повернув на здобич стану, і захопив багато золота і срібла, гіацинтових і багряних одеж, і велике багатство.
|
|
24
|
24
|
|
и^ воз#враща'ющися пњснь поја%хђ и^ блsвя'хђ б~а нбsнаго ја^ко бл~гъ е^сть ја%ко въ вњкъ млsть е^го”
|
І, повертаючись, оспівували і благословляли Господа небесного, бо Він благий і повіки милість Його.
|
|
25
|
25
|
|
И$ бы'сть сп~сенїе вели'ко на і^и^л~и въ дн~ь ѓ^нъ.
|
І було у той день велике спасіння Ізраїлю.
|
|
26
|
26
|
|
е^ли'цы же и^ноплемеnникъ ё^целњша, прїидоша и^ възвњсти'ша лисїи вся` и^же слђчи'ся”
|
Уцілілі ж іноплемінники прийшли до Лісія і сповістили про все, що трапилося.
|
|
27
|
27
|
|
ѓ%н# же слы'шавъ ё^ни` дш~ею, ја%ко не ка'ко хотњ` такова` бы'сть въ і^и^л~и, и^ не какова заповњда цр~ь и^ сїя и^зы'иде”
|
Він, почувши, засумував і засмутився, що не те трапилося з Ізраїлем, чого він хотів, і не те вийшло, що́ повелів йому цар.
|
|
28
|
28
|
|
И$ въ грядђщее лњто събра` лисїя мђжїи и^збранныX ше'стьдесятъ ты'сящъ и^ ко'нникъ, Wе~, да побїетъ і^ерsлимъ”
|
І на наступний рік Лісій зібрав шістдесят тисяч добірних мужів і п’ять тисяч вершників, щоб перемогти їх.
|
|
29
|
29
|
|
И$ прїидо'ша въ і^ё^де'ю, и^ ѓ^полчи'шася въ веџсо'ре и^ срњте и^хъ і^ё'да со десятїю ты'сящъ мђже'и.
|
І прийшли вони в Ідумею і розташувалися станом у Вефсурах; а Іуда зустрів їх з десятьма тисячами мужів.
|
|
30
|
30
|
|
и^ ви'дњ плъкъ крњпоk и^ помоли'ся и^ рече. блsвенъ е^си сп~се і^и^л~евъ съкрђши'выи стремле'нїе си'лнаго рђко'ю раба` твое^го дв~да. и^ предалъ е^си плъкъ и^ноплеменныхъ в рђкђ и^ѓ^наџа'нђ сн~ђ саё'лю, и нося'щаго ѓ^рђжїе е^го.
|
Побачивши сильне ополчення, він молився і говорив: благословенний Ти, Спасителю Ізраїля, що скрушив напад сильного рукою раба Твого Давида і віддав поЛк. іноплемінників у руки Іонафана, сина Саулового, і зброєносця його.
|
|
31
|
31
|
|
ѓ^бја%выи полк# сїи рђкою людїи твои^хъ і^и^л~я. и^ да постыдя'тся ѓ^ си'лњ и^ конникђ и^хъ.
|
Віддай військо це у руки народу Твого — Ізраїля, і нехай будуть вони посоромлені у силі і кінноті їх;
|
|
32
|
32
|
|
даждь и^мъ бо'яꙁнь и^ раста'и дръзоs си'лнаго и^хъ, и^ да поколњблются сътрњнїемъ свои^мъ,
|
наведи на них страх і знищи зухвалість сили їх; нехай будуть вони приголомшені поразкою своєю;
|
|
33
|
33
|
|
низложи` и^хᲆ мечемъ любя'щихъ т^я. и^ да похва'лятъ тебе вси видя'щїи и%мя твое въ пњснехъ”
|
подолай їх мечем тих, що люблять Тебе, і нехай прославлять Тебе у піснях усі, хто знає ім’я Твоє.
|
|
34
|
34
|
|
И$ съста'виша бра'нь и^ падо'ша эT плъка ли'сїи, Wе~ мђжїи и^ падо'ша проти'вђ и^хъ.
|
І билися вони, й упало з війська Лісія до п’яти тисяч мужів, упали перед ними.
|
|
35
|
35
|
|
видя'ше же лисїя свои^хъ бњжа'нїе, і^ё^де'и же дръзость и^ ја%ко гото'ви сђть, и^л^и жи'ти и^л^и ё^мрњти крњпко. эTи'де вᲆ а^нтиѓ^хїю і^ и^збра` боле бы'вшихъ во'и, ёмы'сли па'ки ѓ^полчи'тися на і^ё^де'ю”
|
Лісій, побачивши втечу війська свого і хоробрість воїнів Іуди, і що вони готові або жити, або померти відважно, вирушив до Антиохії, набрав чужоземців і, збільшивши попереднє військо, думав знову йти в Юдею.
|
|
36
|
36
|
|
Рече же і^ё^да и^ бра'тїя е^го. се` сътврени сђть враѕи наши взы'идемъ нн~њ ѓ^чисти'ти ст~ая и^ ѓ^бнови'ти.
|
Іуда ж і брати його сказали: ось, вороги наші знищені, зійдімо, щоб очистити й оновити святилище.
|
|
37
|
37
|
|
и^ събра` весь плъкъ и^ вꙁыидо'ша на горђ` сїѓ'нъ,
|
І зібралося все ополчення і зійшли на гору Сион.
|
|
38
|
38
|
|
и^ ви'дњшA ст~ыню ѓ^пђстњнђ и^ прsтлᲆ ѓ^сквръненъ и^ вра'та съж#жены, и^ въ приᲄво'рехъ възрасто'ша дре'вїя а^ки въ дђбравњ, и^л^и а^ки въ е^ді'неи эT горъ. и^ пастофо'рїя разбїена.
|
І побачили, що святилище спустошене, жертовник осквернений, ворота спалені, і в притворах, як у лісі або на якій-небудь горі, повиростали рослини, і сховища зруйновані,
|
|
39
|
39
|
|
и^ разтерза'ша ри'ꙁы своя, и^ пла'каша пла'чем# ве'лїимъ” и^ възложи'ша пе'пелъ на главы своя
|
і роздерли вони одяг свій, плакали гірким плачем і сипали попіл на свої голови,
|
|
40
|
40
|
|
и^ падо'ша лицеM на' зеMлю и^ въстрђби'ша трђбнымъ зна'менїеM и^ воꙁопи'ша на' нб~о”
|
і падали лицем на землю і сурмили вістовими трубами, і волали до неба.
|
|
41
|
41
|
|
Тогда` повелњ і^ё'да мђжемъ ратова'ти и^же въ краю, дондеже ѓ^чи'стиT ст~ая”
|
Тоді відрядив Іуда мужів воювати проти тих, що знаходились у фортеці, доки він очистить святилище.
|
|
42
|
42
|
|
І$ и^ꙁбра` сщ~енники непоро'чны хотя'щихъ зако'на бж~їя.
|
І обрав священиків безвадних, ревнителів закону.
|
|
43
|
43
|
|
и^ ѓ^чи'стиша ст~ая и^ эTвръго'ша ка'менїе ѓ^сквръненїя въ мњсто нечи'сто.
|
Вони очистили святилище й осквернені камені винесли у нечисте місце.
|
|
44
|
44
|
|
и^ совњща'ша ѓ^ прsтлњ всесъжже'нїя ѓ^скверне'нњмъ чт^о е^мђ сътворятъ.
|
Потім вони розмірковували над оскверненим жертовником всепалення, як учинити з ним.
|
|
45
|
45
|
|
и^ нападе` и^мъ совњтъ благъ разори'ти е^го. да не когда бђдетъ и^мъ въ поноше'нїе ја%ко ѓ^скверни'ша е^го ја^ꙁы'цы и^ разори'ша прsтлъ
|
І прийшла їм добра думка зруйнувати його, щоб він коли-небудь не послужив їм на ганьбу, оскільки язичники осквернили його; і зруйнували вони жертовник,
|
|
46
|
46
|
|
и^ положи'ша ка'менїе на горђ` хра'ма въ мњсто подо'бно до'ндеже прїидетъ пррoкъ эTвњща'ти ѓ^ нихъ.
|
і камені склали на горі храму у пристойному місці, поки прийде пророк і дасть відповідь про них.
|
|
47
|
47
|
|
и^ вꙁя'ша ка'менїе цњлы по законђ, и^ съꙁда'ша прsтлъ но'въ по пре'жнемђ,
|
Узяли камені цілі, за законом, і побудували новий жертовник, як і раніше;
|
|
48
|
48
|
|
и^ соꙁда'ша ст~ая, и^ ја%же внђтръ хра'ма” и^ притво'ры и^ вся`
|
потім побудували святині і внутрішні частини храму й освятили притвори;
|
|
49
|
49
|
|
и^ сътвориша сосђды ст~ыя но'вы и^ внесо'ша свњти'лникᲆ и^ прsтлъ, вс^есоQже'нїи и^ џимїямовъ и^ трапе'ꙁђ въ храM
|
влаштували нове священне начиння і внесли у храм свічник і вівтар всепалень і фіміам і трапезу;
|
|
50
|
50
|
|
и^ жрњша на прsтлњ. и^ въжго'ша свњти'лники и^же на поDсвњщницеX сђть, и^ свњтя'хђ въ хра'мњ,
|
і закурили на вівтарі фіміам і запалили світильники на свічнику, й освітили храм;
|
|
51
|
51
|
|
и^ положи'ша на трапезњ хлњбы. и^ простро'ша катапета'смы, и^ сконча'ша вся` дᲇлA и^же творя'хђ.
|
і поклали на трапезу хліби, і розвісили завіси, і закінчили всі діла, які почали.
|
|
52
|
52
|
|
и^ ѕњло рано воста'шA въ е~ и^ к~ дн~ь мцsа девя'таго, си` е^сть мsць хаслевъ, рм~и лњта”
|
У двадцять п’ятий день дев’ятого місяця — це місяць Хаслев — сто сорок восьмого року, встали дуже рано
|
|
53
|
53
|
|
И$ принесо'ша же'ртвђ по ꙁако'нђ на ѓ^л#та'рь всесожиже'нїа нова, и^же сътвори'ша
|
і принесли жертву за законом на новозбудованому жертовнику всепалень.
|
|
54
|
54
|
|
по вре'мени и^ по дн~и въньже ѓ^скверниша е^го ја%ꙁы'цы” Во ѓ'нъ ѓ^бновися въ пњснехъ и^ гђслехъ и^ кини'рехъ и^ кљMва'лњхъ”
|
У той час, у той самий день, в який язичники осквернили жертовник, оновлений він з піснями, з цитрами, гуслями і кимвалами.
|
|
55
|
55
|
|
и^ падо'ша вси` лю'дїе на лицы` и^хъ, и^ поклони'шася, и^ блsвиша на нб~о поспњша'ющаго иM.
|
І весь народ падав на лице своє, і молилися і возносили подяки до неба Благопоспішнику своєму.
|
|
56
|
56
|
|
и^ сътвори'ша ѓ^бновле'нїе прsтла дн~е ѓ'смаго. и^ принесо'ша всесъжже'нїя съ весе'лїемъ, и^ пожро'ша жрътвђ спsсенїя и^ хвале'нїя.
|
Так звершували відновлення жертовника вісім днів з веселощами, приносячи всепалення і підносячи жертву спасіння і хвали.
|
|
57
|
57
|
|
и^ ё^краси'ша преD лицеM хра'мђ вњнцы` ꙁла'тыми и^ а'спидьскими, и^ ѓ^бнови'ша вра'та и^ пастофо'рїя, и^ поста'виша двери.
|
І прикрасили передню сторону храму золотими вінцями і щитами і відновили ворота і сховища, і зробили для них двері.
|
|
58
|
58
|
|
и^ бы'сть весе'лїе в лю'дехъ вели'ко ѕњло и^ ѓ^брати'ся поноше'нїе ја^ꙁы'ковъ.
|
І була дуже велика радість у народі, і відвернули ганьбу язичників.
|
|
59
|
59
|
|
и^ поста'ви і^ё'да и^ бра'тїа е^го, и^ весь сᲆборъ і^и^л~евъ да дᲇ'ется дн~ь сщ~енїя прsтла въ времена своя, эT лњта на лњто по днїи и~, эT пя'того и^ двадесятого дн~е мsца хасле'въ съ весе'лїем# и^ радостїю”
|
І встановили Іуда і брати його і все зібрання Ізраїля, щоб дні відновлення жертовника святкувалися з веселощами і радістю у свій час, щороку вісім днів, від двадцятого дня місяця Хаслева.
|
|
60
|
60
|
|
И$ съꙁда'ша въ вре'мя ѓ'но горђ сїѓ'нъ и^ ѓ^крђгъ стњ'ны высо'ки и^ пи'ргы крњпки. да не когда прїидђтъ ја^ꙁы'цы и^ поперђтъ ея` ја%коже преже сътвори'ша.
|
У той же час оббудували гору Сион навколо високими стінами і міцними вежами, щоб язичники, прийшовши коли-небудь, не потоптали їх, як зробили це раніше.
|
|
61
|
61
|
|
и^ посади` тђ` во'я храни'ти е^го, и^ ё^тверди` е^го хранити веџ#сђра'на. е^же и^мњти лю'ди въ тверды'ни проти'вђ лица` и^дђме'иска”
|
І розташував там Іуда військо стерегти гору, і зміцнили для охорони її Вефсуру, щоб народ мав укріплення проти Ідумеї.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.