|
Вторы'е паралипоме'нонъ, и^л^и словеса` дн~їи
|
Друга книга Паралипоменон
|
|
* У євреїв: «Літопис».
|
|
|
Глvа, а~”
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
|
И$ ё^крњпи'ся соло'монъ сн~ъ двд~въ въ црsтво свое`. и^ г~ь е^го б^њ с ни'мъ. и^ въꙁвели'чи е^го въ вы'шиню.
|
І утвердився Соломон, син Давидів, у царстві своєму; і Господь Бог його був з ним, і підніс його високо.
|
|
2
|
2
|
|
повелyњ соло'монъ всемђ і^и^л~ю, ты'сђщникомъ и^ соTникомъ, и^ во'жемъ и^ сђдїямъ. и^ всњмъ нача'лникоM преD і^и^л~емъ, и^ нача'лникомъ эTч~ествъ.
|
І наказав Соломон зібратися всьому Ізраїлю: тисячоначальникам і стоначальникам, і суддям, і всім начальникам у всьому Ізраїлі — главам поколінь.
|
|
3
|
3
|
|
і^ и'де соло'монъ съ всMњ мно'жествоM. въ вы'шнїи гаваѓ'нᲆ, и^дњже б^њ скљ=нїя, свњдњ'нїя гн~я. и^же сътвори` мољ=сїи рабъ бж~їи вᲆ пђсты'ни.
|
І пішли Соломон і все зібрання з ним на висоту, що в Гаваоні, тому що там була Божа скинія зібрання, яку спорудив Мойсей, раб Господній, у пустелі.
|
|
4
|
4
|
|
кїѓT же гн~ь принеслъ дв~дъ. эT гра'да карїаџїа^ри'ма въ мњсто и^же ё^гото'ва е^мђ. гд^њ пот#кнђлъ жили'ще. т^о е^сть въ і^ерsли'мњ.
|
Ковчег Божий приніс Давид з Кириаф-Іарима на місце, яке приготував для нього Давид, спорудивши для нього скинію в Єрусалимі.
|
|
5
|
5
|
|
ѓ^лта'рь же мᲇдяn и^же съдњла'лъ б^њ веселее^ль сн~ъ ё'рїе^въ сн~а ё%рова. т^ђ бы'сть преD жили'щемъ гн~имъ” И$ възыска` е^го соло'монъ, и^ вс^я цр~ковъ”
|
А мідний жертовник, який зробив Веселеїл, син Урія, сина Орового, залишався там, перед скинією Господньою, і знайшов його Соломон із зібранням.
|
|
6
|
6
|
|
Възнесе` же т^ђ соло'монъ на ѓ^лтари мњ'дяномъ преD гм~ъ въ хра'мњ свњдњ'нїя. и^ принесе е^мђ ты'сящђ приноше'нїи”
|
І там перед лицем Господа, на мідному жертовнику, що перед скинією зібрання, підніс Соломон тисячу всепалень.
|
|
7
|
7
|
|
И$ в тђ же но'щъ, ја%ви'ся г~ь соло'монђ и^ рече е^мђ. проси` чт^о хо'щеши да даM тебњ`.
|
У ту ніч явився Бог Соломону і сказав йому: проси, що Мені дати тобі.
|
|
8
|
8
|
|
рече же соло'монъ кᲆ б~ђ. т^ы сътвориl е^си съ дв~домъ эTц~емъ моиM млsрдїе вели'ко. и^ поста'вилъ м^я е^си цр~я в него` мњсто.
|
І сказав Соломон Богу: Ти сотворив Давиду, батькові моєму, велику милість і поставив мене царем замість нього.
|
|
9
|
9
|
|
и^ нн~њ ё^бо г~и б~е да и^спо'лниTся сло'вотвое е^же ѓ^бњщаl е^си дв~дђ эTц~ђ мое^мђ. т^ы бо мене` сътвори'лъ цр~я наD люDми твои'ми мно'гими, ја%коже пра'хъ земныи.
|
Нехай же сповниться, Господи Боже, слово Твоє до Давида, батька мого. Окільки Ти поставив мене царем над народом численним, як порох земний,
|
|
10
|
10
|
|
нн~њ же да'и мн^њ прем`ђдрость и^ ра'зMђ да внїидђ і^ и^зы'дђ преD люDми твои'ми сими`. Кт^о бо мо'жетъ сїи` лю'ди твоя достои'но сђди'ти”
|
то нині дай мені премудрість і знання, щоб я умів виходити перед народом цим і входити, бо хто може управляти цим народом Твоїм великим?
|
|
11
|
11
|
|
Рече же б~ъ къ соло'монђ. и^же т^о на'ипаче ё^годи'ло срDцђ твое^мђ. и^ не проси'лъ е^си богаTства, ниже потребныхъ, и^ сла'вы. н^иже дш~ъ, и^же т^я ѓ^би'диша. н^о ни дн~и въꙁыска` живота` мно'га. н^о проси'лъ е^си' премђдросᲄи. и^ ра'зђма да сђди'ти мо'жеши лю'ди моя`. наD которыми поста'вихъ т^я цр~я.
|
І сказав Бог Соломону: за те, що це було на серці твоєму, і ти не просив багатства, маєтків і слави і душ ворогів твоїх, і також не просив ти багатьох днів, а просив собі премудрости і знання, щоб управляти народом Моїм, над яким Я поставив тебе царем,
|
|
12
|
12
|
|
премђдрость и^ ра'зђмъ да'на сђть тебњ`. бога'т#ство же и^ потребная. и^ сла'вђ дамъ тебњ`. та'ко да ни е^ді'нъ въ цр~ехъ. ни пре'же тебе` ни потебњ`. бђдеT подобенъ тебњ`”
|
премудрість і знання даються тобі, а багатство і маєтки і славу Я дам тобі такі, подібних до яких не бувало в царів раніше тебе і не буде після тебе.
|
|
13
|
13
|
|
Прїиде же соло'монᲆ эT вы'шняго гаваѓ'на въ і^ерsли'мъ. преD жили'щемᲆ свᲇдњ'нїя. и^ црsтвова наD і^и^л~емᲆ”
|
І прийшов Соломон з висоти, що в Гаваоні, від скинії зібрання, в Єрусалим і царював над Ізраїлем.
|
|
14
|
14
|
|
И$ собра` себњ` соло'моn колесни'цы и^ конники. и^ бы'ша е^мђ, Wа~, и^ у~, колесниw, и^ Wв~і, ко'нникъ” И$ сотвори иX бы'ти на поса'дехъ колесни'чныхъ. и^ лю'дїе съ цр~емъ въ і^ерsлимњ.
|
І набрав Соломон колісниць і вершників; і було в нього тисяча чотириста колісниць і дванадцять тисяч вершників; і він розмістив їх у колісничних містах і при царі в Єрусалимі.
|
|
15
|
15
|
|
въꙁда'сть же цр~ь сребро`, и^ зла'то і^ерsлимђ. ја^ко ка'менїе, и^ ке'дри, въ і^ё^де'и, ја%ко черни'чїе. и^же растђтъ въ по'лехъ мно'жество вели'ко”
|
І зробив цар срібло і золото в Єрусалимі рівноцінним простому каменю, а кедри, за безліччю їх, зробив рівноцінними сикоморам, що на низьких місцях.
|
|
16
|
16
|
|
И$схоженїе же ко'неи соло'моновыхъ и^зъ е^гљ=пта, цњною кђпцоv црsкихᲆ. и^схожда'хђ бо и^ кђпова'хђ,
|
Коней Соломону приводили з Єгипту і з Куви; купці царські з Куви одержували їх за гроші.
|
|
17
|
17
|
|
и^ възношахђ эT е^гљ=пᲆта. ѓ^рђжїе за Wа~, сре'бръникъ. и^ ко'нь за р~, и^ н~, сре'бреникᲆ. та'коже и^ эT всњхᲆ црsтвъ хетџе'искихъ. и^ эT цр~еи сљ=рїискихъ рђка'ма и^хъ приношена быва'хђ”
|
Колісниці одержували і доставляли з Єгипту кожну за шістсот сиклів срібла, а коня за сто п’ятдесят. У такий же спосіб вони руками своїми доставляли це всім царям хеттейським і царям арамейським.
|
|
Глvа, в~”
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
|
Повелњ же соло'монъ соѕида'ти до'мъ и%мени гн~ю. и^ полатђ себњ`.
|
І поклав Соломон побудувати дім імені Господньому і дім царський для себе.
|
|
2
|
2
|
|
и^ собра` цр~ь соло'монъ. Wо~, мђже'и нося'щиX бремена. и^ Wп~, и^же сњкTђ камень въ гораX. предъставле'ныX же до и^хъ, г~, и^ х~”
|
І відрахував Соломон сімдесят тисяч носіїв і вісімдесят тисяч каменотесів у горах, і наглядачів над ними три тисячі шістсот.
|
|
3
|
3
|
|
Посла же соло'моn къ хира'мђ цр~ю тљ=рьскђ гл~я” ЈА/ко сътвори'лъ е^си съ дв~домъ, эTц~емъ мои^мъ, и^ посла'лъ е^си е^мђ дре'ва ке'дрова да соѕи'ждетъ себњ` до'мъ. в не'мже б^ы е^мђ ѓ^бита'ти.
|
І послав Соломон до Хирама, царя Тирського, сказати: як робив ти з Давидом, батьком моїм, і надсилав йому кедри на побудову дому для нього, щоб жити в ньому, так роби і зі мною.
|
|
4
|
4
|
|
и^ с^е а'зъ сн~ъ е^го. соѕида'ю до'мъ и'мени г~а б~а мое^го, да ѓ^сщ~аю е^го е^мђ, къ покаже'нїю џемїама преD нимъ, и^ кади'ти и^ а^рома'ты. и^ къ предъложе'нїю хлњ'ба вњчномђ. и^ къ все`сож#же'нїю ё%тро и^ къ ве'черђ, и^ въ сђбо'ты и^ но'выхъ лђнъ. и^ пра'зниковъ г~а б~а на'шего въ вњ'ки и^же повелњна сђть і^и^л~еви.
|
Ось я будую дім імені Господа Бога мого, для присвяти Йому, щоб запалювати перед Ним запашне куріння, приносити постійно хліби предкладення і возносити там всепалення ранком і ввечері в суботи, і в новомісяччя, й у свята Господа Бога нашого, що назавжди заповідано Ізраїлю.
|
|
5
|
5
|
|
и^ до'мъ и^же соѕида'ю вели'кᲆ е^сть. вели'къ б^о е^сть б~ъ нашъ наD въсњми бо'ги”
|
І дім, який я будую, великий, тому що великий Бог наш, вище за всіх богів.
|
|
6
|
6
|
|
И$ кт^о возмо'жетъ да соѕи'ждетъ е^мђ досто'инъ домᲆ. а'ще б^о нб~о и^ нб~о нб~си прїя'ти не мо'гђтъ сла'вы е^го. кт^о ли а'зъ е^смъ да могђ` созъда'ти е^мђ домъ. н^ото'лко да сож#жется џимїамъ предᲆ ни'мъ.
|
І чи вистачить у кого сили побудувати Йому дім, коли небо і небеса небес не вміщають Його? І хто я, щоб міг побудувати Йому дім? Хіба тільки для куріння перед лицем Його.
|
|
7
|
7
|
|
нн~њ ё^бо пошли` мн^њ мђ'жа ё^чена, и^же вњсть дњ'ла твори'ти, въ зла'тњ, и^ сребрњ`, и^ мњ'ди, и^ желњзњ, и^ порфи'ре и^ въ чрᲆвле'нїи, и^ си'нетою. і^ и^же зна'етъ рњ'зати рњзь. съ тњми ё'модњ'лники коиX со мно'ю имњю, и^ въ і^ё^де'и, и^ въ і^ерsли'мњ. и^хъже ё^гото'ва дв~дъ эTц~ъ мой”
|
Отже, пришли мені чоловіка, який уміє робити вироби із золота, і зі срібла, і з міді, і з заліза, і з пряжі пурпурового, багряного і яхонтового кольору, і який знає як вирізувати і виконувати різьблену роботу, разом з художниками, які є в мене в Юдеї й в Єрусалимі, яких приготував Давид, батько мій.
|
|
8
|
8
|
|
Но и^ дре'ва ке'дрова пошли` м^и, и^ пе'вгова, и^ смере'кова, эT лива'на. вњмъ б^о и^же раби` твои`, ё^мњ'ютъ сњщ'и дре'ва эT лива'на”
|
І пришли мені кедрових дерев, і кипарису і певгового дерева з Ливану, бо я знаю, що раби твої вміють рубати дерева ливанські. І ось раби мої підуть з рабами твоїми,
|
|
9
|
9
|
|
И$ бђдђтъ раби` мои` со рабы` твои'ми да ё^гото'ваютᲆ мн^њ дре'ва мно'га” домъ б^о е^гоже жела'ю съѕидати вели'къ е^сть ѕњ'ло, и^ пресла'вленᲆ.
|
щоб приготувати мені багато дерев, тому що дім, який я будую, великий і дивний.
|
|
10
|
10
|
|
и^ с^е дњ'лателемъ и^же сњкђтъ дре'ва даM в пи'щђ, п#шени'цы коры мњ'ры. Wк~. і^ е^ле'я са'ты мњ'ры, Wк~”
|
І ось дереворубам, що рубають дерева, рабам твоїм, я даю для їжі: пшениці двадцять тисяч ко́рів, і ячменю двадцять тисяч ко́рів, і вина двадцять тисяч батів, і оливкової олії двадцять тисяч батів.
|
|
11
|
11
|
|
Рече же хира'мъ цр~ь тљ=рьскїи, по гра'мотаM и%хже посла соло'монђ, гл~я. ја%ко възлюби` б~ъ лю'ди своя`. того ради тебњ црsтвова`ти сътвори` наD ни'ми
|
І відповів Хирам, цар Тирський, листом, який надіслав до Соломона: з любови до народу Свого Господь поставив тебе царем над ним.
|
|
12
|
12
|
|
и^ придалъ гл~ющи. блsвенъ г~ь б~ъ і^и^л~евъ. и^же сътвори` нб~о и^ ꙁемлю и^же дасᲄь дв~дђ цр~ю сн~а премђдра. и^ ё^че'на, и^ ё'мна, и^ разђмна. да соѕи'ждетъ домᲆ г~ђ и^ пола'тђ себњ`”
|
І ще сказав Хирам: благословенний Господь Бог Ізраїлів, що створив небо і землю, що дав царю Давиду сина мудрого, який має сенс і розум, що має намір будувати дім Господу і дім царський для себе.
|
|
13
|
13
|
|
И$ нн~њ послаX ё^ботебњ` мђжа мђдра и^ свњ'дђща ра'зђмъ хира'ма раба` мое^го.
|
Отже, я посилаю [тобі] чоловіка розумного, що має знання, Хирам-Авия,
|
|
14
|
14
|
|
сн~а жены` эT дще'рїи да'новыхъ, е^мђже эTц~ъ бы'сть тљ=ръ, и^же вњсть дњ'лати въ зла'тњ, и^ сребрњ`, мњ'ди и^ желњзњ. и^ мрамо'рњ, и^ дре'вњ, и^ вытыка'ти въ порфи'рњ, и^ вис#со'нњ, и^ вᲆ чръвлени'ци. рњ'ꙁати всякђю рњ'ꙁь. и^ вы'разђмњти вся'ко разђмњнїе. е^ли'коже въдаси` е^мђ, съ рђкодњ'лники твои'ми, и^ съ ё'модњ'лники господи'на мое^го, дв~да эTц~а твое^го”
|
сина однієї жінки з дочок Данових, — а батько його тирянин, — який уміє робити вироби з золота і зі срібла, з міді, із заліза, з каменів і з дерев, з пряжі пурпурового, яхонтового кольору, і з висону, і з багряниці, і вирізувати всяке різьблення, і виконувати все, що буде доручено йому разом з художниками твоїми і з художниками господаря мого Давида, батька твого.
|
|
15
|
15
|
|
И$ нн~њ ё^бо п#шеницђ и^ ја^чме'нь, і^ е^леи, и^ вино`. ја%же ѓ^беща'лъ е^си` господи'не мой, пошли` рабо'мъ твои^мᲆ.
|
А пшеницю і ячмінь, оливкову олію і вино, про які ти говорив, господарю мій, пошли рабам твоїм.
|
|
16
|
16
|
|
мы' же сњчеM древа эT лива'на на вся'кђ потребђ твою. и^ по'слеM тїи плоты по мо'рю въ ѓ^пїю, твое же бђдетъ приводи' та въ і^ерsли'мъ”
|
Ми ж нарубаємо дерев з Ливану, скільки потрібно тобі, і приженемо їх плотами морем у Яфу, а ти відвезеш їх в Єрусалим.
|
|
17
|
17
|
|
И$ собра` соло'монъ всњхъ мђже'и прише'льцовъ, и^же бњхђ въ земли` і^и^л~евњ. по сочте'нїю ја%же почита'лъ дв~дъ эTц~ъ е^го и^ ѓ^брᲇте'ни сђть, рн~г, ты'сящи, и^ х~.
|
І порахував Соломон усіх прибульців, які були тоді в землі Ізраїлевій, після переліку їх, зробленого Давидом, батьком його, — і знайшлося їх сто п’ятдесят три тисячі шістсот.
|
|
18
|
18
|
|
сътвори' же эT и^хъ, Wо~. и^же рамены бре'мя но'сятъ. и^ Wп~, и^же ка'менїе эT го'ръ сњкђща. Wг~, и^ х~, преDста'тели дњ'ломъ люд#скимъ”
|
І зробив він з них сімдесят тисяч носіїв і вісімдесят тисяч каменотесів у горах і три тисячі шістсот наглядачів, щоб вони спонукували народ до роботи.
|
|
Глvа, г~”
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
|
И$ нача` соло'монъ соѕида'ти домъ гн~ь въ і^ерsли'мњ, на горњ` морїя. и^дњже ја%ви'ся г~ь дв~дђ эTц~ђ е^го, въ мњстњ. и^же ё^гото'ва дв~дъ на` гђмнњ ѓ^рна'на е^ё^се'я.
|
І почав Соломон будувати дім Господній у Єрусалимі на горі Моріа, яка вказана була Давиду, батькові його, на місці, яке приготував Давид, на току Орни ієвусеянина.
|
|
2
|
2
|
|
нача' же соѕида'ти мsца в#тора'го, лњта четверта'го црsтва свое^го.
|
Почав же він будувати у другий день другого місяця, у четвертий рік царювання свого.
|
|
3
|
3
|
|
и^ сїя сђть ѓ^снова'нїя и^же поста'ви соло'монъ, да ѕи'ждетъ домъ бж~їи” дол#готђ` лако'тъ въ мњрђ прьвђю, ћE. въ широтђ` лако'тъ, к~.
|
І ось основа, покладена Соломоном при будівництві дому Божого: довжина його шістдесят ліктів, за попередньою міркою, а ширина двадцять ліктів;
|
|
4
|
4
|
|
и^ притво'ръ преD челомъ, и^же дръжа'шеся в# должинђ по мњ'ри ширины` домђ лакотъ, к~. па'ки высота`, р~к, лакотъ б^њ. и^ поꙁлати е^я` внђтръ зла'томъ чистњ'ишимᲆ
|
і притвор, який перед домом, довжиною за шириною дому в двадцять ліктів, а висотою у сто двадцять. І обклав його всередині чистим золотом.
|
|
5
|
5
|
|
до'мъ же бо'лшїи сплоти` дска'ми ке'дровыми, и^ позлати` зла'томъ чи'стымъ. и^звая же на нем# подо'бїя фи'никоv. и^ ја^ко мрежицы промежъ себе` сплета'ющися”
|
Дім же головний обшив деревом кипарисовим і обклав його кращим золотом, і зробив на ньому пальми і ланцюжки.
|
|
6
|
6
|
|
И$ ё^краси` хра'мъ ка'менїемъ драгиM сла'вно.
|
І обклав дім дорогими каменями для краси; золото ж було золото парваїмське.
|
|
7
|
7
|
|
и^ позлати` ꙁла'тоM и^же эT фарони'ма. и^ стњ'ны е^го, и^ вра'та, и^ ѓ'кна, и^ две'ри, и^ вы'рњза херђви'мы на сᲄњнаX.
|
І покрив золотом дім, колоди, пороги і стіни його, [і вікна] і двері його, і вирізав на стінах херувимів.
|
|
8
|
8
|
|
сътвори' же и^ домъ ст~ыхъ ст~ая. дол#жинђ е^го по ширинњ до'мђ лакоT, к~. ширынђ` та'коже, к~, лако'тᲆ. и^ дъскъ зла'тыхъ сплелᲆ е'й ја%котала'нтъ, х~,
|
І зробив Святе Святих: довжина його за шириною дому у двадцять ліктів, і ширина його у двадцять ліктів; і покрив його кращим золотом на шістсот талантів.
|
|
9
|
9
|
|
и^ гво'ꙁди сътвори зла'ты, ра'вно ва'гою. та'ко да е^динъ гво'здь си'кль пятидеся'ти вњ'сяTся. го'рницы же сплелъ зла'томъ,
|
У цвяхах ваги до п’ятдесяти сиклів золота [у кожному цвяху]. Світлиці також покрив золотом.
|
|
10
|
10
|
|
и^ сътвори па'ки в до'мђ ст~ыX ст~ая. херђви'ма дв^а дњ'ло дре'ва негнїюща. и сплете и^хъ зла'томъ,
|
І зробив він у Святому Святих двох херувимів різьбленої роботи і покрив їх золотом.
|
|
11
|
11
|
|
и^ кри'лњ херђви'момъ, и^ долгота`, к~ лакотъ. и^ е^ді'но крило` и'мать, лакотъ, е~. приты'чђщися стњна'мъ до'мђ”
|
Крила херувимів були довжиною у двадцять ліктів. Одне крило в п’ять ліктів торкалося стіни дому, а друге крило теж у п’ять ліктів сходилося з крилом другого херувима;
|
|
12
|
12
|
|
И$ дрђго'е крыло` и^мњю'щи, е~, лакоT, прикаса'ющися дрђго'мђ херђви'мђ кры'ла.
|
так само і крило другого херувима в п’ять ліктів торкалося стіни дому, а друге крило в п’ять ліктів сходилося з крилом другого херувима.
|
|
13
|
13
|
|
кры'лњ же ѓ'бњю херђви'мђ сею` просте'рти бяхђ, по локотᲆ к~, тїи же стоя'хђ воздвиже'нњ на но'ѕᲇ и^хъ, и^ лица и^хъ бяхђ ѓ^браще'ни къ да'лнемђ до'мђ”
|
Крила цих херувимів були розпростерті на двадцять ліктів; і вони стояли на ногах своїх, лицями своїми до храму.
|
|
14
|
14
|
|
сътвори' же запо'нђ эT синетъ и^ багряницы, чръвленицы, и^ вис#со'на. и^ сотка` на не'и подо'бїя херђви'момъ.
|
І зробив завісу з яхонтової, пурпурової і багряної тканини і з висону і зобразив на ній херувимів.
|
|
15
|
15
|
|
преD две'рми па'ки цр~кви дв^а столпа` сътвори`, и^же л~е, лако'тъ и^мња'хђ высотђ`. па'ки главы` и^хъ, е~, лако'тъ”
|
І зробив перед храмом два стовпи, довжиною по тридцять п’ять ліктів, і капітелі на верху кожного в п’ять ліктів.
|
|
16
|
16
|
|
И$ е'ще ја%ко мре'жи въ ст~ая ст~ыхъ, и^ нало'жи и^хъ главы` стол#по'мъ. и^ ши'покᲆ сътвори`, р~, и'хже на мре'жи наложи'лᲆ.
|
І зробив ланцюжки, як у святилищі, і поклав на верху стовпів, і зробив сто ґранатових яблук і поклав на ланцюжки.
|
|
17
|
17
|
|
тїи же столпы` поста'ви преD лицемᲆ цр~кви. е^ді'наго ѓ^деснђ'ю а^ дрђгаго ѓ^шђ'юю. то'йже ѓ^деснђ'ю б^њ. прозва` и'мя е^го и^справле'нїе. і^ и'же ѓ^ лњвђ'ю прозва` и^мя е^го крњ'пость”
|
І поставив стовпи перед храмом, один з правого боку, другий з лівого, і дав ім’я правому Іахин, а лівому ім’я Воаз.
|
|
Глvа, д~”
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
|
Сътвори' же и^ ѓ'лтарь мњдяn к~, лако'тъ въ долготђ`, и^ к~, лако'тъ въ широтђ`. и^ і~, лако'тъ въ высотђ`,
|
І зробив мідний жертовник: двадцять ліктів довжина його і двадцять ліктів ширина його і десять ліктів висота його.
|
|
2
|
2
|
|
мо'ре паки мњ'дяно сᲆлїя'но сътвори, і~, лакотъ. эT гђ'бы до гђ'бы. крђ'гло по ѓ'крsтъ. и^ е~, лакоT и^мњю'ще въ высотђ`, и^ ве'рвица и^же е^сть и^зъвнњ`, л~, ла'ктеи, и^же ѓ^бъя'ше ѓ'крsтᲆ е^го
|
І зробив море відлите, — від краю його до краю його десять ліктів, — усе кругле, висотою в п’ять ліктів; і шнурок у тридцять ліктів обіймав його навколо;
|
|
3
|
3
|
|
подо'бїе же воло'во бысть поD нимъ. и^ і~, лакотᲆ нњ'котораго, и^знђтръ рњ'занїя. ѓ^бъдръжа'щи ё^мыва'лницђ. ја^ко ѓ^ двXњ стра'нъ гђ'бы мо'рскїя ѓ^бхожа'хђ. воло'ве же бя'хђ лїяны.
|
і відлиті подоби волів стояли під ним навколо з усіх боків; на десять ліктів оточували навколо море два ряди волів, вилитих одним литтям з ним.
|
|
4
|
4
|
|
и^ т^о мо'ре, на в~і хъ во'лњхъ наставле'но б^њ. и%хже тр^и смотря'хђ къ сњ'верђ, і^ и'нїи тр^и кᲆ за'падђ” Паки трїе къ полђ'дню, и^ тр^и къ восто'кђ” И$мᲇю^ще мо'ре наставле'но. заDняя волоM бя'хђ внђтри поD мо'ремъ,
|
Стояло воно на дванадцяти волах: три дивилися на північ і три дивилися на захід, і три дивилися на південь, і три дивилися на схід, — і море на них зверху; зади ж їхні були звернені всередину під нього.
|
|
5
|
5
|
|
и^ толъсᲄота` е^го, и^мяше мњ'рђ дла'нђю, и^ гђ'ба е^го б^њ, ја%ко гђ'ба потирђ и^ꙁвая'н#на ја%ко эTра'сли кри'на въмњща'ющи же, Wг~, мњръ, и^ съвръши`”
|
Завтовшки воно було з долоню; і краї його, зроблені, як краї чаші, були схожі на лілею, яка розквітла. Воно вміщало до трьох тисяч батів.
|
|
6
|
6
|
|
Сътвори' же ѓ^мывалницъ, і~, и^ поста'ви, е~, на де'снои. и^ е~, на' лњво. ѓ^мыва'ютъ в ни'хъ вс^я, и^же въ вс^есъж#же'нїя приноси'ма бя'хђ. и^ ѓ^чища'ти, и^ море да ѓ^мы'юTся сщ~е'нницы в не'мъ.
|
І зробив десять умивальниць, і поставив п’ять праворуч і п’ять ліворуч, щоб омивати у них, — те, що готується до всепалення омивали в них; море ж — для священиків, щоб вони омивались у ньому.
|
|
7
|
7
|
|
сътвори' же и^ подъсвњщникъ зла'тыхъ. і~. по разᲆсђже'нїю и^хъ и^ постави я& въ цр~кви. е~, ѓ^деснђ'ю. и^ е~, ѓ^ лњвђ'ю.
|
І зробив десять золотих світильників, як їм належало бути, і поставив у храмі, п’ять праворуч і п’ять ліворуч.
|
|
8
|
8
|
|
и^ сътвори` столо'въ, і~, и^ поста'вї я& въ цр~кви. е~, ѓ^деснђ'ю. и^ е~, ѓ^ лњвђ'ю и^ џїя'лъ же зла'тыхъ, сътвори`, е~.
|
І зробив десять столів і поставив у храмі, п’ять праворуч і п’ять ліворуч, і зробив сто золотих чаш.
|
|
9
|
9
|
|
и^ сътвори`, па'ки дво'ръ сщ~енникоM. и^ дворъ вели'кїи, и^ две'ри двора`. и^ ѓ^ко'нца и^хъ, помњ'дена мњ'дїю.
|
І зробив священичий двір і великий двір і двері до двору, і вереї їх обклав міддю.
|
|
10
|
10
|
|
па'ки мо'ре посᲄа'ви эT десны'я страны` проти'вђ восто'кђ къ полђ'дни”
|
Море поставив з правого боку, на південний схід.
|
|
11
|
11
|
|
Сътвори' же хи'рам#, ё^дицы мясныя и^ кади'лныцы и^ сковрадђ жрътвенђю, и^ вс^я сосђды е^го” И$ съвръши хираM ᲄвориᲄи вс^е дњ'ло, и^же нача ᲄвори'ти соло'монъ цр~ь въ домђ` бж~їи
|
І зробив Хирам тази, і лопатки, і чаші [і кадильниці, і всі жертовні сосуди]. І закінчив Хирам роботу, яку виконував для царя Соломона в домі Божому;
|
|
12
|
12
|
|
столпа` дв^а. и^ ја%ко стро'ки солїя'ны дв^њ на глава'хъ стол#по'въ, и^ мре'жица дв^њ и^же покрыва'ти главы` наD строка'ми гла'вными.
|
два стовпи і два опоясання вінців на верху стовпів, і дві сітки для покриття двох опоясань вінців, що на верху стовпів,
|
|
13
|
13
|
|
и^ зво'нъковъ малы'хъ зла'тыхъ, у~, въ двњ мре'жи. и^ ши'п#ковъ зла'тыхъ, у~, по два чины на мре'жи е^ді'нои, и^же защи'щати дв^њ стро'ки. и^же наD глава'ми стол#повъ.
|
і чотириста ґранатових яблук на двох сітках, два ряди ґранатових яблук для кожної сітки, для покриття двох опоясань вінців, що на стовпах.
|
|
14
|
14
|
|
и^ поDставъки па'ки сътвори`, и^ коры'та мњ'дяны сътвори` наD подᲆставками,
|
І підстави зробив він, і умивальниці зробив на підставах;
|
|
15
|
15
|
|
и^ море е^ді'но. и^ воло'въ, в~і, поD море
|
одне море, і дванадцять волів під ним,
|
|
16
|
16
|
|
и^ котлоv, и^ ё^дицъ на мя'со” И$ вс^я сосђды иX ја%же сътвори хираM, и^ принесе` соло'монђ въ до'мъ гн~ь, эT мњ'ди чистњ'ишїя.
|
і тази, і лопатки, і виделки, і все приладдя їх зробив Хирам-Авий царю Соломону для дому Господнього з полірованої міді.
|
|
17
|
17
|
|
въ стра'нњ і^ѓ^рда'на сли'лъ и^хᲆ цр~ь, въ гли'няни земли`. въ домђ сокхо'џовњ. и^ саридаџа'евᲇ.
|
В околиці Йордану відливав їх цар, у глинистій землі, між Сокхофом і Цередою.
|
|
18
|
18
|
|
и^ сътвори` соло'монъ вс^я сосђды, безъчислены ѕњло. та'ко да не вᲇсться тя'гость мњ'ди”
|
І зробив Соломон усі ці речі у величезній кількості, так що не знали ваги міді.
|
|
19
|
19
|
|
Сътвори' же соло'монъ вс^я сосђ'ды до'мђ бж~їя, и^ ѓ^лта'рь ꙁла'тъ, и^ столы`. и^ на ни'хъ хлњбы` преDложе'нїя.
|
Також зробив Соломон усі речі для дому Божого і золотий жертовник, і столи, на яких хліби предкладення,
|
|
20
|
20
|
|
и^ поDсвњщники же со свњти'лники свои^ми да свњтятъ преD ст~ая ст~ыхъ. по чинђ` эT зла'та чистњ'иши.
|
і світильники і лампади їх, щоб запалювати їх за уставом перед давиром, з чистого золота;
|
|
21
|
21
|
|
и^ свᲇтлњнїя нњ'которого и^ свњти'лники и^хъ, и^ фїя'лы, и^ кади'лницы. и^ клњщицъ зла'тыхъ. вс^е эT зла'та чистњ'иша съдњ'лана сђть.
|
і квіти, і лампади, і щипці з золота, з найчистішого золота,
|
|
22
|
22
|
|
и^ две'ри цр~кви внђтренњя, и^же въ ст~ая ст~ыхъ. и^ двери цр~ков#ныя и^ꙁ# зла'та.
|
і ножі, і кропильниці, і чаші, і лотки з найчистішого золота, і двері храму, — його внутрішні двері у Святе Святих, і двері храму у святилище, — з золота.
|
|
Глvа, е~”
|
Глава 5
|
|
1
|
1
|
|
и^ съвръшено е^сть вс^е дњло, и^же сътвори` соло'монъ въ домђ` гн~и” И$ вънесе` ё^бо соло'монъ вс^я ст~ая дв~да эTц~а свое^го. и^ сребро` и^ ꙁла'то, и^ вс^я съсђды. и^ поста'ви въ сокро'вищи до'мђ гн~я”
|
І закінчилася вся робота, яку виконував Соломон для дому Господнього. І приніс Соломон присвячене Давидом, батьком його, і срібло і золото і всі речі і віддав у скарбниці дому Божого.
|
|
2
|
2
|
|
Посе'м же събра` бо'лшероDнїи і^и^л~я, и^ всњхъ нача'лникъ колњнъ. и^ вожо'вᲆ эTч~ествᲆ сн~овъ і^и^л~евъ, въ і^ерsли'мъ, да въꙁведђтъ кїѓ'тъ ꙁавњта гн~я. эT гра'да двд~ва, и^же е^сть въ сїѓ'нњ.
|
Тоді зібрав Соломон старійшин Ізраїлевих і всіх глав колін, начальників поколінь синів Ізраїлевих, в Єрусалим, для перенесення ковчега завіту Господнього з міста Давидового, тобто із Сиона.
|
|
3
|
3
|
|
и^ прїидо'ша ё^бо къ цр~ю вс^и мђж'и і^и^л~евы. въ дн~ь пра'ꙁдныи, сїи е^сть мцsа сеDма'го.
|
І зібралися до царя всі ізраїльтяни на свято, у сьомий місяць.
|
|
4
|
4
|
|
и^ прїидо'ша вс^и ста'рцы і^и^л~евы. и^ вꙁя'ша левљ=ти кїѓ'тъ,
|
І прийшли усі старійшини Ізраїлеві. Левити взяли ковчег
|
|
5
|
5
|
|
и^ внесо'ша е^го, и^ скљ=нїю свњдњнїя, и^ вс^я съсђ'ды ст~ая. и^же бя'хђ въ скљ=нїи” И$ внесо'ша и^хъ сщ~енницы съ левљ=ты”
|
і понесли ковчег і скинію зібрання і всі речі священні, які в скинії, — понесли їх священики і левити.
|
|
6
|
6
|
|
Цр~ь же соло'монъ, и^ вс^е мно'жество сн~овъ і^и^л~евъ, и^ вс^и боя'щїися, и^же бя'хђ събра'ни преD кїѓ'томъ. пожря'хђ ѓ%внїи и^ воло'ве, беꙁ#числе'но, и^ съраꙁђмњва'емо”
|
Цар же Соломон і вся громада Ізраїлева, яка зібралася до нього перед ковчегом, приносили жертви з овець і волів, яких неможливо перелічити і визначити, через їхню безліч.
|
|
7
|
7
|
|
И$ вънесо'ша сщ~ен#ницы кїѓ'тъ ꙁавњта гн~я въ мњ'сто е^го, и^же е^сть къ мл~тве'никђ цр~кви ст~аа ст~ыX. поD кри'лњ херђви'моM,
|
І принесли священики ковчег завіту Господнього на місце його, у давир храму — у Святе Святих, під крила херувимів.
|
|
8
|
8
|
|
и^ бя'хђ херђви'ми простира'юще кри'лњ свои, наD мњ'стомъ и^дњ'же поста'вленъ бы'сть кїѓ'тъ. и^ покрыва'хђ херђви'ми наD кїѓ'томᲆ, и^ наD носи'лами е^го вы'ш#ше.
|
І херувими розпростирали крила над місцем ковчега, і покривали херувими ковчег і жердини його зверху.
|
|
9
|
9
|
|
и^ бо'льши бя'хђ носи'ла, и^ видя'хђ главы` носиL эT ст~ыхъ. в лице` мл~тве'ницы, и^ не видя'хђся внњ. бы'сть б^о кїѓ'тъ т^ђ да'же и^ до настоя'щаго дн~и”
|
І висунулися жердини, так що головки жердин ковчега видні були перед давиром, але не висовувалися назовні, і вони там до цього дня.
|
|
10
|
10
|
|
Ничто'же бы'сть и%но въ кїѓ'тњ, то'кмо дв^њ скрижа'ли, и%хже положи` мољ=сїи въ хори'вњ, е^гда ꙁако'нъ да'сть г~ь сн~омъ і^и^л~евымъ, и^сходя'щимъ и^з# ꙁемли` е^гљ=пта”
|
Не було в ковчезі нічого, крім двох скрижалей, які поклав Мойсей на Хориві, коли Господь уклав завіт із синами Ізраїлевими, після виходу їх з Єгипту.
|
|
11
|
11
|
|
И$ бы'сть и^сходя'щимъ сщ~ен#никомъ эT ст~ыхъ, вси б^о сщ~ен#ницы и^же т^ђ ѓ^брњто'шася, ѓ^сщ~енни сђть, и^ е^ще` в т^о вре'мя, въ вс^едн~евнђ'ю слђж'бђ чи'нъ проме'жђ и^хъ не бњ` раꙁдњле'нъ,
|
Коли священики вийшли зі святилища, бо усі священики, що знаходилися там, освятилися без різниці відділів;
|
|
12
|
12
|
|
левљ=ты же пњвцы сᲆ сн~ьми а^са'фовыми бя'хђ, и^ съ е^ма'номᲆ, и^ съ диџђмоM, и^ сн~ове и^хъ и^ бра'тїа и^хъ, ѓ^блече'ны в ри'зы лня'ны, въ кљм#ва'лы, и^ ўаlты'ры, и^ гђс'ли, съглаша'хђ стоя'ще преD ѓ%лтаремъ, и^ с ни'ми жерцо'вᲆ р~к, трђбя'ще трђба'ми”
|
і левити співці, — усі вони, тобто Асаф, Еман, Ідифун і сини їхні, і брати їхні, — одягнені у висон, з кимвалами і з псалтирями і цитрами стояли на східному боці жертовника, і з ними сто двадцять священиків, ті, що сурмили трубами,
|
|
13
|
13
|
|
И$ бы'сть е^ді'нъ гла'съ въ трђбле'нїи, и^ въ хал#мо'нїи, и^ въ воз#глаше'нїи, гласъ е^ді'нъ, е^же хвали'ти, і^ и^сповњда'тися гв~и, и^ е^гда възDвиго'ша гла'сᲆ въ трђба'хъ, и^ кљ=м#ва'лехъ, и^ ѓ^рга'нехъ въспњва'ющихъ” И$ начаша гл~ати, и^сповњдаитеся гв~и ја%ко бл~гъ ја%ко въ вњ'ки млsть е^го. и^спо'л#нися до'мъ бж~їи ѓ%блака,
|
і були, як один, які сурмили і співали, видаючи один голос на хваління і славослів’я Господа; і коли загримів звук труб і кимвалів і музичних інструментів, і хвалили Господа, бо Він благий, бо повік милість Його; тоді дім, дім Господній, наповнила хмара, і
|
|
14
|
14
|
|
не мого'ша сщ~енницы ста'ти, и^ слђжи'ти раd м#глы, напо'лни бо ся сла'ва гн~я до'мђ бж~їи”
|
не могли священики стояти на служінні через хмару, бо слава Господня наповнила дім Божий.
|
|
Глvа, ѕ~”
|
Глава 6
|
|
1
|
1
|
|
Тогда соло'монъ рече, г~ь ѓ^беща'лъ е^сть да ѓ^бита'етъ въ м#глњ`,
|
Тоді сказав Соломон: Господь сказав, що Він благоволить жити в мо́році,
|
|
2
|
2
|
|
а%ꙁ# же създа'хъ до'мъ и%мени е^го ст~омђ, да ѓ^бита'етᲆ т^ђ вᲆ вњки”
|
а я побудував дім і житло Тобі, [Святий,] місце для вічного Твого перебування.
|
|
3
|
3
|
|
И$ ѓ^брати` цр~ь лице` свое` и^ блsви вс^е мно'жество і^и^л~я, преDста`
|
І обернувся цар лицем своїм і благословив усе зібрання ізраїльтян, — все зібрання ізраїльтян стояло, —
|
|
4
|
4
|
|
и^ реq, блsвенъ г~ь б~ъ і^и^л~евъ, и^же гл~алъ е^сᲄь ё^сты` свои'ми къ дв~дђ эTц~ђ мое^мђ, и^ в рђ'кђ е^го съверши` гл~ющи,
|
і сказав: благословенний Господь Бог Ізраїлів, Який, що́ сказав устами Своїми Давиду, батькові моєму, виконав нині рукою Своєю! Він говорив:
|
|
5
|
5
|
|
эT дн~е во'ньже и^ꙁведо'хъ лю'ди моя` эT земля` егљ=пеTскїя, не и^збра'хъ гра'да. эT всњ'хъ колњнъ і^и^л~евыхъ, да сᲆзи'ждется в не'мъ до'мᲆ и%мени мое^мђ т^ђ, ниже и^збра'хъ никото'раго и^но'го мђж'а бы'ти кня'ѕь в лю'дехъ мои^хъ і^и^л~я,
|
«з того дня, як Я вивів народ Мій із землі Єгипетської, Я не обрав міста в жодному з колін Ізраїлевих для побудови дому; в якому перебувало б ім’я Моє, і не обрав чоловіка, який був би правителем народу Мого Ізраїля,
|
|
6
|
6
|
|
но и^збра'хъ і^ерsли'мъ да бђдетъ и%мя мое в не'мъ” І$ и^збра'х же дв~да бы'ти наD людми` мои'ми і^и^л~емъ,
|
але обрав Єрусалим, щоб там перебувало ім’я Моє, і обрав Давида, щоб він був над народом Моїм Ізраїлем».
|
|
7
|
7
|
|
е^гдаже во'ля бы'сть дв~да эTц~а мое^го, да съзи'ждетъ до'мᲆ и%мени г~а б~а і^и^л~ева.
|
І було на серці у Давида, батька мого, побудувати дім імені Господа, Бога Ізраїлевого.
|
|
8
|
8
|
|
рече г~ь к немђ, и^же сїя бы'сть во'ля твоя` да съзи'ждеши до'мъ и%мени моемђ, добро` б^о сътвори'лъ е^си, таковђ` и^мњти во'лю,
|
Але Господь сказав Давиду, батькові моєму: «у тебе є на серці побудувати храм імені Моєму; добре, що це на серці в тебе.
|
|
9
|
9
|
|
но не ты` съзи'ждеши мн^њ до'мъ, н^о сн~ъ твои и^же и^зы'иде эT чре'слъ твои^хъ, то'й съзи'ждетъ до'мъ и%мени мое^мђ”
|
Однак не ти побудуєш храму, а син твій, який вийде із стегон твоїх, — він побудує храм імені Моєму».
|
|
10
|
10
|
|
съверши б^о г~ь сло'во свое` и^же гл~а, и^ аZ въста'хъ в# мњ'сто дв~да эTц~а мое^го, и^ сњ'хъ на прsтлњ е^го ја%коже гл~алъ еs, г~ь, и^ създа'хъ до'мъ и%мени г~а б~а і^и^л~ева,
|
І виконав Господь слово Своє, яке вирік: я вступив на місці Давида, батька мого, і сів на престолі Ізраїлевім, як сказав Господь, і побудував дім імені Господа Бога Ізраїлевого.
|
|
11
|
11
|
|
и^ поста'вихъ в# не'мъ кїѓ'тᲆ в# не'м#же е^сть завњтъ гн~ь, и^же завњща` съ сн~ы і^и^л~евыми,
|
І я поставив там ковчег, в якому завіт Господа, укладений Ним із синами Ізраїлевими.
|
|
12
|
12
|
|
и^ ста` прDе ѓ%лтаремъ гн~имъ. эT сђпроти'вђ в#сего мно'жества і^и^л~я. и^ простре` рђ'цњ свои`”
|
І став Соломон біля жертовника Господнього попереду всього зібрання ізраїльтян, і підняв руки свої, —
|
|
13
|
13
|
|
Сътвори б^о соло'монъ стоа'ло мᲇдяно, и^ поста'ви е^го посреди двора` ст~аго, и^мњ'ющи, е~, лакоT дол#готђ. и^ е~ ширинђ`, и^ г~, лакти въ высотђ`. и^ ста` на не'мъ преклони` колњ'нњ проти'вђ в#сего мно'жества і^и^л~я” И$ дла'ни на' нб~о въздви'гъ,
|
бо Соломон зробив мідний амвон завдовжки у п’ять ліктів і шириною у п’ять ліктів, а висотою в три лікті, і поставив його посеред двору; і став на ньому, і схилив коліна перед усім зібранням ізраїльтян, і підняв руки свої до неба, —
|
|
14
|
14
|
|
и^ рече” Ги~ б~е і^и^л~евъ, нњ'сть подо'бенъ тебњ б~ъ на' нб~си, и^ на земли`, съхрани` чи'нъ и^ млsть съ рабы` твои'ми. и^же хо'дятъ преD тобо'ю всњмъ срDцемъ свои^мъ.
|
і сказав: Господи Боже Ізраїлів! Нема Бога, подібного до Тебе, ні на небі, ні на землі. Ти зберігаєш завіт і милість до рабів Твоїх, що ходять перед Тобою всім серцем своїм:
|
|
15
|
15
|
|
и^же пода'лъ е^си рабђ` твое^мђ дв~дђ, эTц~ђ мое^мђ. е^ли'каже гл~а к немђ гл~я. и^ гл~а ё^сты` твои^ми. дњ'ломъ съверши'лъ е^си, ја%ко и^ настоя'щее вре'мя”
|
Ти виконав рабу Твоєму Давиду, батькові моєму, те, що Ти говорив йому; що прорік Ти устами Твоїми, те в день цей виконав рукою Твоєю.
|
|
16
|
16
|
|
И$ нн~њ ё^бо г~и б~е і^и^л~евъ, и^спо'лни рабђ` твое^мђ а^ эTц~ђ мое^мђ дв~дђ. е^ли'каже ре'клъ е^си к немђ гл~ющи, и^ гл~алъ е^си ё^сты` твои^ми, і^ и^спо'лни ё^сты` твои^ми. ја%ко въ дн~ь сїи гл~я. не ѓ^скђдњ'етъ эT тебе` мQђ предо мно'ю сњдя'и на прsтолњ двд~вᲇ. то'кмо а%ще съхраня'тъ сн~ове твои` пђти` моя`. ходи'ти въ зако'нњ мое^мᲆ, ја%ко и^ т^ы ходи'лъ е^си предо мно'ю,
|
І нині, Господи Боже Ізраїлів! виконай рабу Твоєму Давиду, батькові моєму, те, що Ти сказав йому, говорячи: не припиниться у тебе [муж,] який сидить перед лицем Моїм на престолі Ізраїлевім, якщо тільки сини твої будуть пильнувати за шляхами своїми, ходячи за законом Моїм так, як ти ходив переді Мною.
|
|
17
|
17
|
|
и^ нн~њ г~и б~е і^и^л~евъ ё^крњпи'ся сло'вотвое е^же гл~аl е^си рабђ` твое^мђ дв~дђ”
|
І нині, Господи Боже Ізраїлів! нехай буде вірним слово Твоє, яке Ти прорік рабу Твоєму Давиду.
|
|
18
|
18
|
|
ЈА/ко а%ще и%стин#нᲇ б~ъ ѓ^бита'етъ съ чл~ки на земли`. а^ще нб~о и^ нб~о нб~си не довлњюT т^и. ко'лько на'ипаче до'мъ се'и е^го'же създа'хъ,
|
Воістину, чи Богу жити з людьми на землі? Якщо небо і небеса небес не вміщають Тебе, тим менш храм цей, який побудував я.
|
|
19
|
19
|
|
н^ото'кмо възри` на моле'нїе раба` твое^го, и^ мл~твы. г~и б~е мои, и^же ё^слы'шати мл~твы моа`. ја%же и^ꙁлїа ра'бъ твой преD тобо'ю днsе.
|
Але зглянься на молитву раба Твого і на прохання його, Господи Боже мій! почуй взивання і молитву, якою раб Твій молиться перед Тобою.
|
|
20
|
20
|
|
да эTверꙁе'ши ѓ%чи твои на до'мъ то'и дн~ь и^ но'щь. на мњ'стњ се'мъ, на кото'ромъ ѓ^беща'л#ся е^си. да приꙁове'тся и^мя твое`. и^ ё^слы'шиши моли'твђ е^ю'же ра'бъ твой мо'лится в неM,
|
Нехай будуть очі Твої відкриті на храм цей вдень і вночі, на місце, де Ти обіцяв покласти ім’я Твоє, щоб чути молитву, якою раб Твій буде молитися на місці цьому.
|
|
21
|
21
|
|
и^ ё^слы'ши проше'нїе раба` твое^го и^ людїи твои^хъ і^и^л~я. и^же а%ще помо'лятся на мњ'стњ то'мъ, и^ т^ы ё^слы'ши эT жили'ща твое^го и^же е^сть эT нб~съ. и^ ё^слыши, и^ млsтивъ бђди.
|
Почуй моління раба Твого і народу Твого Ізраїля, якими вони будуть молитися на місці цьому; почуй з місця оселі Твоєї, з небес, почуй і помилуй!
|
|
22
|
22
|
|
а%ще съгрњши'тъ мђж'ъ къ и%скренемђ свое^мђ, и^ прїиметъ кля'твђ е^го ра'ди, и^же кляᲄи е^го и^ прїидеT и^ проклине'тъ преD ѓ%лтаремъ в домђ` то'мъ,
|
Коли хто згрішить проти ближнього свого, і будуть вимагати від нього клятви, щоб він поклявся, і буде звершуватися клятва перед жертовником Твоїм у храмі цьому,
|
|
23
|
23
|
|
и^ т^ы ё^слы'ши эT нб~си. и^ сътвори` сђ'дъ рабо'мъ твои^мъ. и^же възда'ти безако'н#номђ грњ'хъ е^го на главђ` е^го, и%стиnнђю. и^ м#сти'ши пра'веднаго. възда'ющи кое^мђждо по пра'вдњ е^го
|
тоді Ти почуй з неба і вчини суд над рабами Твоїми, воздай винному, поклавши вчинок його на голову його, і виправдай правого, воздавши йому за правдою його.
|
|
24
|
24
|
|
а%ще ѓ^долњ'нъ бђ'детъ лю'дїе твои` і^и^л~ь эT вра'гъ. а%ще сᲆгрњша'тъ тебњ`. и^ ѓ^брати'в#шеся съдњла'ютъ покая'нїе. и^ въпро'сятъ и%мени твое^го, и^ бђ'дђтъ ё^моли'ти тебе` на мњ'стњ то'мъ.
|
Коли вражений буде народ Твій Ізраїль ворогом за те, що згрішив перед Тобою, і вони звернуться до Тебе, і сповідають ім’я Твоє, і будуть просити і молитися перед Тобою в храмі цьому,
|
|
25
|
25
|
|
и^ т^ы ё^слы'ши съ нб~съ, и^ млsтивъ бђди грњхо'мъ людїи твои^хъ і^и^л~я. і^ и^зведи и^хъ въ зе'млю ю%же да'лъ е^си иM, и^ эTц~емъ и^хъ.
|
тоді Ти почуй з неба, і прости гріх народу Твого Ізраїля, і поверни їх у землю, яку Ти дав їм і батькам їхнім.
|
|
26
|
26
|
|
а%ще заключи'ши нб~о до'жда не и^злњти грњ'хъ ра'ди людїи твои^хъ. и^ ё^мо'лятъ тебе` въ мњстњ то'мъ. и^сповњда'ются и%мени твое^мђ, и^ ѓ^братя'тся эT грњ'хъ свои^хъ, е^гда` и^хᲆ смири'ши”
|
Коли закриється небо і не буде дощу за те, що вони згрішили перед Тобою, і будуть молитися на місці цьому, і сповідають ім’я Твоє, і навернуться від гріха свого, тому що Ти смирив їх,
|
|
27
|
27
|
|
И$ т^ы ё^слы'ши съ нб~се г~и, и^ млsтивᲆ бђ'ди грњхо'мъ ра'бъ твои^хъ, и^ лю'демъ твои^мъ і^и^л~ю. и^ наё^чи и^хъ пђти` бл~гђ по немђже в#нїидђтъ” И$ да'и до'ждъ земли` ю%же да'лъ е^си лю'демъ твои^мъ на въздержа'нїе”
|
тоді Ти почуй з неба і прости гріх рабів Твоїх і народу Твого Ізраїля, показавши їм добрий шлях, яким іти їм, і пошли дощ на землю Твою, яку Ти дав народу Твоєму в спадщину.
|
|
28
|
28
|
|
Гла'дъ а%ще въсходя'щъ бђдетᲆ на' землю, и^ гђби'тельства и^ ржа` и^ гђсе'ница и^ кобы'лицы, и^ прђ'ꙁи, и^ а'ще вразъ ѓ^скорбя и^хъ, вра'та ѓ^бъстоя'щи гра'дђ, и^ вся'кђ ја%звђ и^ бо'лњзнь эTста'ви,
|
Чи голод буде на землі, чи буде моровиця, чи буде вітер палючий або іржа, сарана або черва, чи будуть тіснити його вороги його на землі володінь його, чи буде яка біда, яка хвороба,
|
|
29
|
29
|
|
и^ вся'ка мл~тва, и^ вся'ко моле'нїе, а%ще бђ'детъ кое^мђж'до чл~кђ, и^ всњ'мъ лю'демъ твои^мъ і^и^л~ю да бђ'детъ ё^моле'нїе, позна'ю^щемђ ја%звы^ и грњхъ свой, и^ простре` рђ'цњ свои в# домђ се'мъ”
|
усяку молитву, усяке прохання, яке буде від якої-небудь людини або від усього народу Твого Ізраїля, коли вони відчують кожен біду свою і горе своє і простягнуть руки свої до храму цього,
|
|
30
|
30
|
|
И$ т^ы ё^слы'ши съ нб~се высоты` готоваго жили'ща твое^го, и^ ѓ^чи'сти, и^ възда'и е^ді'номђ ко'ждо по пђте'мъ е^го, ја%же вњ'си по срDцы е^го, ты б^о е^ді'нъ вњ'си срDца сн~овъ чл~ческихъ,
|
Ти почуй з неба — місця оселі Твоєї, і прости, і воздай кожному за всіма шляхами його, як Ти знаєш серце його, — бо Ти один знаєш серце синів людських, —
|
|
31
|
31
|
|
да боя'тся ходи'ти въ пђте'хъ твои^хъ, вс^я дн~и в ня'же живђтъ на лицы` земля` ю%же да'лъ е^си эTц~емъ на'шимъ,
|
щоб вони боялися Тебе і ходили шляхами Твоїми в усі дні, доки живуть на землі, яку Ти дав батькам нашим.
|
|
32
|
32
|
|
и^ вся'къ чю'ждїи и^же нњ'сть эT людїи твои^хъ і^и^л~я, и^ а'ще прїидетᲆ эT земля` дал#нњ'иша ра'ди и%мени твое^го вели'каго и^ ра'ди рђки` твое^я` си'л#ныя и^ мы'ш#ца твое^я высо'кїя, и^ прїидеT и^ помо'лится на мњ'стњ се'мъ”
|
Навіть і іноплемінник, який не від народу Твого Ізраїля, коли він прийде з землі далекої заради імені Твого великого і руки Твоєї могутньої і сили Твоєї простягнутої, і прийде і буде молитися біля храму цього,
|
|
33
|
33
|
|
И$ т^ы ё^слы'ши эT нб~се эT гото'ваго жилища твое^го, и^ сътвори'ши по в#семђ` и^же възове'тъ т^я пђт#никъ да ё^вњ'дятᲆ вс^и лю'дїе земли` и%мя ᲄвое” И$ боя'тся тебе` ја%ко лю'дїе твои і^и^л~ь, и позна'ютъ ја%ко и^мя твое възва'но е^сть на до'мъ се'и, е^го'же създахъ”
|
Ти почуй з неба, з місця оселі Твоєї, і зроби все, про що буде волати до Тебе іноплемінник, щоб усі народи землі узнали ім’я Твоє, і щоб боялися Тебе, як народ Твій Ізраїль, і знали, що Твоїм ім’ям називається дім цей, який побудував я.
|
|
34
|
34
|
|
А/ще же и^сходя'щъ бђ'детъ полкъ твои къ брани противђ сђпоста'тъ свои^хъ, по пђти` и%мже по'слеши иX, и^ помо'лятся тебњ по пђти` гра'да сего е^го'же и^збра'лъ е^си, и^ до'мᲆ е^го'же създа'хъ и%мени твое^мђ,
|
Коли вийде народ Твій на війну проти ворогів своїх шляхом, яким Ти пошлеш його, і буде молитися Тобі, звернувшись до міста цього, яке обрав Ти, і до храму, який я побудував імені Твоєму,
|
|
35
|
35
|
|
да ё^слы'шиши эT нб~се мл~твы и^хъ и^ моле'нїе и^хъ, и^ сътвориши ѓ^правле'нїе и^хᲆ
|
тоді почуй з неба молитву їх і прохання їх і зроби, що потрібно для них.
|
|
36
|
36
|
|
зане` съгрњша'тъ тебњ, ниже б^о е^сть чл~къ и^же не съгрњшитᲆ, и^ гнњвенъ бђ'деши и^мъ, и^ предаси` и^хъ враго'мъ и^хъ, и^ плњнятъ и^хъ, плњня'ющїи, въ зе'млю вра'гъ въ зе'млю дальнюю и^ли бли'зъ,
|
Коли вони згрішать перед Тобою, — тому що немає людини, яка не згрішила б, — і Ти прогніваєшся на них, і віддаси їх ворогові, і відведуть їх ті, що полонили їх, у землю далеку або близьку,
|
|
37
|
37
|
|
и^ ѓ^братя'тъ срDце свое` въ зе'млю и^хъ, на не'иже плене'ни бы'ша, и^ та'мо ѓ^братя'тся, сътво'рятъ покаа'нїе, и^ помо'лятся тебњ` на земли` плњне'нїя и^хъ гл~юще съгрњшихомъ, безако'нїе сътвори'хомъ, непра'вдђ сᲆдњла'хомъ,
|
і коли вони в землі, в яку будуть полонені, ввійдуть у себе і навернуться і будуть молитися Тобі в землі полону свого, говорячи: ми згрішили, зробили беззаконня, ми винні,
|
|
38
|
38
|
|
ѓ^братя'тся к тебњ` всњ'мъ срDцемъ свои^мъ, и^ всею` дш~ею свое^ю. въ ꙁемли` плњн#шихъ и^хъ, и^де'же плњни'ша и^хᲆ. и^ помо'лятся тебњ` проти'въ пђти` земля` свое^я, ю^же да'лъ е^си эTц~емъ и^хъ” И$ гра'довъ иXже и^ꙁбра'лъ е^си. и^ до'мђ е^го'же създа'хъ и%мени твое^мђ”
|
і звернуться до Тебе всім серцем своїм і всією душею своєю в землі полону свого, куди відведуть їх у полон, і будуть молитися, звернувшись до землі своєї, яку Ти дав батькам їхнім, і до міста, яке обрав Ти, і до храму, який я побудував імені Твоєму, —
|
|
39
|
39
|
|
да ё^слы'шиши эT нб~се эT гото'ваго жили'ща твое^го мл~твђ и^хъ, и^ моле'нїе иX” И$ сътвори` сђ'дъ, и^ млsтививъ бђ'ди лю'демъ твои^мъ, съгрњш#шимъ т^и”
|
тоді почуй з неба, з місця оселі Твоєї, молитву їх і прохання їх, і зроби, що потрібно для них, і прости народу Твоєму, в чому він згрішив перед Тобою.
|
|
40
|
40
|
|
И$ нн~њ г~и да бђ'дђтъ эTврZъсты ѓ%чи твои и^ ё'ши твои` вня'ты бђдTђ къ моле'нїю, и^же сътвори'тся на мњ'стњ се'мъ”
|
Боже мій! нехай будуть очі Твої відкриті і вуха Твої уважні до молитви на місці цьому.
|
|
41
|
41
|
|
И$ нн~њ ё^бо въста'ни г~и б~е въ поко'и твой. т^ы и^ кїѓ'т# крњ'пости твое^я. и^ сщ~ен#ницы твои г~и б~е ѓ^блекђтся вᲆ спsнїе, и^ прпDбнїи твои` възвеселя'тся въ бл~гихъ.
|
І нині, Господи Боже, стань на місце спокою Твого, Ти і ковчег могутности Твоєї. Священики Твої, Господи Боже, нехай одягнуться у спасіння, і преподобні Твої нехай насолодяться благами.
|
|
42
|
42
|
|
г~и б~е мои не эTврати'ши лица` х~а ᲄвое^го. помяни` щедроты` двDа раба твое^го”
|
Господи Боже! не відверни лиця помазаника Твого, пом’яни милости до Давида, раба Твого.
|
|
Глvа, з~”
|
Глава 7
|
|
1
|
1
|
|
И$ е^гда` съвръши` соло'монъ моля'щися. и^ ѓ'гнь сни'де с нб~си, и^ пожре` вс^есъж#же'нїе, и^ жр'ътвђ, и^ сла'ва гн~я и^спо'лни до'мъ.
|
Коли закінчив Соломон молитву, зійшов вогонь з неба і поглинув всепалення і жертви, і слава Господня наповнила дім.
|
|
2
|
2
|
|
и^ не можа'хђ сщ~енницы внїити` въ цр~ков# гн~ю, въ вре'мя ѓ%но” Того ра'ди ја%же и^спо'лни сла'ва гн~я цр~ковь,
|
І не могли священики ввійти в дім Господній, тому що слава Господня наповнила дім Господній.
|
|
3
|
3
|
|
и^ вс^и сн~ове і^и^л~еви видя'хђ сходя'щъ ѓ%гнь и^ сла'вђ гн~ю на до'мъ” И$ падо'ша ни'цы на' землю на помо'стъ просте'ртъ ка'менїемъ, поклони'шася и^ похвали'ша г~а ја%ко бл~гъ ја%ко въ вњки млsть е^го”
|
І всі сини Ізраїлеві, бачачи, як зійшов вогонь і слава Господня на дім, упали лицем на землю, на поміст, і поклонилися, і славословили Господа, тому що Він благий, бо повік милість Його.
|
|
4
|
4
|
|
Цр~ь же и^ вс^и лю'дїе пожро'ша жрътвђ преD гм~ъ.
|
Цар же і весь народ стали приносити жертви перед лицем Господа.
|
|
5
|
5
|
|
и^ пожре` цр~ь соло'монъ жрътвы, воло'въ” Wк~, и^ Wв~. ѓ%венъ тђчныX, Wр~ и^ Wк~, и пресщ~а весь до'мъ бж~їи цр~ь и вс^и лю'дїе.
|
І приніс цар Соломон у жертву двадцять дві тисячі волів і сто двадцять тисяч овець: так освятили дім Божий цар і весь народ.
|
|
6
|
6
|
|
сщ~енницы же стояхђ въ чи'нXњ своиX и^ левљ=ты въ а^рга'ны поя'хђ пњсни гн~я. и^же сътвори` дв~дъ цр~ь ко похвале'нїю г~а. ја^ко бл~гъ ја%ко въ вњки млsть е^го. пњсни двд~вы пою'ще чиньми свои'ми. па'ки сщ~енницы поя'хђ трђба'ми, предᲆ ни'ми же весь і^и^л~ь стоя'ше,
|
Священики стояли на служінні своєму, і левити з музичними інструментами Господа, які зробив цар Давид для прославлення Господа, бо вічна милість Його, тому що Давид славословив через них; священики ж сурмили перед ним, і весь Ізраїль стояв.
|
|
7
|
7
|
|
ѓ^ст~и же соло'монъ среднее двора` преD цр~ьковью гн~ею. принесе` б^от^ђ вс^есож#женїя и^ тђ'ки, и^ вс^есъж#же'нїя ми'рныя. ја%ко ѓ^лта'рь мњдянъ и^же сътвори` соло'монъ не можа'ше прїя'ти вс^есъж#же'нїя и^ жрътвы, и^ тђ'ковъ ми'рныхъ”
|
Освятив Соломон і внутрішню частину двору, що перед домом Господнім: бо приніс там всепалення і жир мирних жертв, тому що жертовник мідний, зроблений Соломоном, не міг вміщувати всепалення і хлібного приношення, і жиру.
|
|
8
|
8
|
|
И$ сътвори` соло'моn праздниk въ время ѓ'но, з~ дн~їи, и^ весь і^и^л~ь с ни'мъ. собра'нїя вели'ка ѕњло эT и^схо'да е^м#ма'џъ даже до пото'ка е^гљ=пет#ска.
|
І зробив Соломон у той час семиденне свято, і весь Ізраїль з ним — зібрання дуже велике, що зійшлося від входу в Емаф до ріки єгипетської;
|
|
9
|
9
|
|
сътвори' же въ дн~ь, и~. Въскликнове'нїе, того ради чт^о пресщ~а ѓ^лта'рь, сътвори` пра'здникъ з~, дн~їи.
|
а в день восьмий зробили післясвято, тому що освячення жертовника звершували сім днів і свято сім днів.
|
|
10
|
10
|
|
и^ въ дн~ь, к~г, мsца. з~. эTпђсти` лю'ди къ жили'щемъ свои^м# веселя'щися и^ радђ'ющися. на бл~го. чт^о сътвори` г~ь дв~дђ и^ соло'монђ і^и^л~ю, лю'демъ свои^мъ”
|
І в двадцять третій день сьомого місяця цар відпустив у намети їхні народ, який радів і веселився в серці за благо, яке зробив Господь Давиду і Соломону й Ізраїлю, народові Своєму.
|
|
11
|
11
|
|
Совръши' же соло'монъ до'мъ гн~ь, и^ до'мъ цр~я, і^ и^же въсхотњ` въ срDци свое^мᲆ соло'монъ творити в# домђ гн~и, и^ в# домђ` свое^мъ, преспњва'ло е^сть,
|
І закінчив Соломон дім Господній і дім царський; і все, що задумав Соломон у серці своєму зробити в домі Господньому й у домі своєму, зробив він успішно.
|
|
12
|
12
|
|
ја^ви' же ся г~ь соло'монђ но'щїю, и^ рече е^мђ, слы'шахъ моле'нїе твое. і^ и^з#бра'хъ мњстот^о мнњ` в# домђ` жрътвъ.
|
І явився Господь Соломону вночі і сказав йому: Я почув молитву твою й обрав Собі місце це в дім жертвоприношення.
|
|
13
|
13
|
|
а^ще заключђ` нб~о и^ до'ждъ не и^злње^тъ, и^ е^ще пошлю`, и^ повелю` кобы'лицамъ пожрњти зе'млю, и^ а'ще пошлю` гђби'тельство на лю'ди моя.
|
Якщо Я закрию небо і не буде дощу, і якщо повелю сарані поїдати землю, або пошлю моровицю на народ Мій,
|
|
14
|
14
|
|
и^ а'ще ѓ^скръбле'ни бђдђтъ лю'ди мои`, на ни'х же възва'но е^сть и%мя мое. и^ помолятся, и^ взы'щTђ лица` мое^го. и^ ѓ^братя'тся эT пђтїи свои^хъ строп#ти'выхъ. и^ а'зъ ё^слы'шђ эT нб~се. и^ млsтивъ бђдђ грњхомъ и^хъ і^ и^сцњлю` зе'млю и^хъ.
|
і смириться народ Мій, який називається ім’ям Моїм, і будуть молитися, і шукатимуть лиця Мого, і навернуться від злих шляхів своїх, то Я почую з неба і прощу гріхи їхні і зцілю землю їхню.
|
|
15
|
15
|
|
и^ нн~њ ѓ%чи мои` бђдђтъ эTвръсты. и^ ё'ши мои` бђдђтъ послђшни къ моле'нїю мњ'ста сего.
|
Нині очі Мої будуть відкриті і вуха Мої уважні до молитви на місці цьому.
|
|
16
|
16
|
|
и^ нн~њ и^збра'х# и^ ѓ^ст~ихъ до'мъ се'и да бђдетъ и%мя мое т^ђ въ вњки, и^ бђдђтъ ѓ%чи мои`, и^ срDце мое т^ђ вс^я дн~и,
|
І нині Я обрав і освятив дім цей, щоб ім’я Моє було там повіки; і очі Мої і серце Моє будуть там в усі дні.
|
|
17
|
17
|
|
тыy а^ще хо'диши предо мно'ю ја%ко ходи` дв~дъ эTц~ъ твой” И$ сътвори'ши по всемђ` ја%же повелњхъ тебњ`. и^ повеле'нїя моя`, и^ сђды моя` съдръжи'ши”
|
І якщо ти будеш ходити перед лицем Моїм, як ходив Давид, батько твій, і будеш робити усе, що Я повелів тобі, і будеш зберігати устави Мої і закони Мої,
|
|
18
|
18
|
|
И$ въздви'гнђ прsтлъ цр~ьства твое^го, ја%коже ѓ^бњща'хъся дв~дђ эTц~ђ ᲄвое^мђ гл~щи, не эTи^меTся эT колњна твое^го мђжъ, и^же не бђдеT нача'лниk на і^и^л~и,
|
то утверджу престіл царства твого, як Я обіцяв Давиду, батькові твоєму, говорячи: не припиниться в тебе [муж,] що володіє Ізраїлем.
|
|
19
|
19
|
|
а^ще же сђпоста'ти бђдете и^ ѓ^ста'вите за'повњди и^ повелњнїя моя и^же преDста'вихъ ваM. и^ эTходя'ще слђж'иᲄе бого'мъ чю'ждиM и^ покло'нитеся и^мъ,
|
Якщо ж ви відступите і залишите устави Мої і заповіді Мої, які Я дав вам, і підете і станете служити богам іншим і поклонятися їм,
|
|
20
|
20
|
|
и^стръгнђ` ваs эT земля` мое'я кото'рђю да'хъ ваM, и^ до'мђ сего е^гоже ѓ^ст~ихъ, эTврᲆгђ эT лица` мое^го. и^ преда'мъ е^го въ при'тчђ и^ въ ѓ%бразъ всњмъ лю'демъ.
|
то Я знищу Ізраїля з лиця землі Моєї, яку Я дав їм, і храм цей, який Я освятив імені Моєму, відкину від імені Мого і зроблю його притчею і посміховиськом у всіх народів.
|
|
21
|
21
|
|
и^ до'мъ се'и бђдетъ въ при'тчю всMњ приходя'щимъ. и^ рекђтъ ё^жаса'ю^щеся, почто` сътвори` г~ь та'ко земли` се'и, и^ до'мђ семђ`,
|
І щодо храму цього високого усякий, хто проходить мимо нього, жахнеться і скаже: за що зробив так Господь із землею цією і з храмом цим?
|
|
22
|
22
|
|
эTвњща'ю^тъ же” И$же ѓ^ста'виша г~а б~а эTц~ъ свои^хъ, и^же и^ꙁведе` и^хъ эT земля` е^гљ=пет#скїя и^ прїя'ша бо'ги чю'ждїи поклони'шася и^мъ, и^ праꙁнова'ша и^мъ сего ра'ди прїидо'ша на ниX вс^я сїя ѕла'я”
|
І скажуть: за те, що вони залишили Господа, Бога батьків своїх, Який вивів їх із землі Єгипетської, і приліпилися до богів інших, і поклонялися їм, і служили їм, — за те Він навів на них усю цю біду.
|
|
Глvа, и~”
|
Глава 8
|
|
1
|
1
|
|
И$спо'лньшимъ же ся, к~ ти лњтомъ. по созда'нїю соло'монђ до'мђ гн~я, и^ до'мђ свое^го.
|
Після закінчення двадцяти років, у які Соломон будував дім Господній і свій дім,
|
|
2
|
2
|
|
гра'ды кото'рыя даl хирамъ соло'монђ созида'я соло'монᲆ и^ всели` т^ђ сн~овъ і^и^л~евъ.
|
Соломон відбудував і міста, які дав Соломону Хирам, і оселив у них синів Ізраїлевих.
|
|
3
|
3
|
|
прїиде же въ е^маџъсђва, и^ въздръжа` е^го.
|
І пішов Соломон на Емаф-Сува і взяв його.
|
|
4
|
4
|
|
и^ създа` џед#мо'ръ въ пђсᲄы'ни, и^ вс^я гра'ды ꙁащитител#нњ'ишїя, създаv въ е^маџњ,
|
І побудував він Фадмор у пустелі, і всі міста для запасів, які заснував у Емафі.
|
|
5
|
5
|
|
състро'и же веџеро'н# вы'шнїи, и^ веџеро'нъ ни'жнїи. гра'ды стњна'ты, и^мњ'ющи вра'та, и^ запо'ры, и^ зам#ки`,
|
Він оббудував Вефорон верхній і Вефорон нижній, міста укріплені, зі стінами, воротами і запорами,
|
|
6
|
6
|
|
валаа'џъ па'ки и^ всњхъ поса'довъ крњп#ча'ишихъ, и^же бы'ша соло'мони. всњх же поса'доv колесни'чныхъ, и^ поса'довъ ко'нникъ вся` е^ли'каже въсхотњ` сътвори` цр~ь соло'монъ. и^ расмотри`, създа` въ і^ерsли'мњ, и^ в лива'нњ, и^ въ все'и вла'сти земли` свое'я,
|
і Ваалаф і всі міста для запасів, які були у Соломона, і всі міста для колісниць, і міста для кінноти, і все, що хотів Соломон побудувати в Єрусалимі і на Ливані й у всій землі володіння свого.
|
|
7
|
7
|
|
весь по'лкъ и^же ѓ^ста'вленъ бы'сть, эT е^џ#џе'я, и^ а^м#море'я и^ фереꙁе'я, и^ е^ве'я, и^ е^вђсе'я, и^же не бяхђ эT племе'ни і^и^л~ева
|
Весь народ, який залишився від хеттеїв, і аморреїв, і ферезеїв, і евеїв і ієвусеїв, які були не із синів Ізраїлевих, —
|
|
8
|
8
|
|
н^о бњша эT сн~овъ и^хъ послњ'днихъ кото'рыхъ не ё^би'ша сн~ове і^и^л~евы. под#ни'зи соло'монъ въ дан#ники` даже до дн~е сего.
|
дітей їхніх, що залишилися після них на землі, яких не знищили сини Ізраїлеві, — зробив Соломон оброчними до цього дня.
|
|
9
|
9
|
|
па'ки эT сн~овъ і^и^л~евъ не поста'ви да слђжатъ дњлоM цр~евыM тїи б^о бяхђ мђжи бра'нницы, и^ въе^во'ды прь'выи и^ нача'лницы колесни'цамъ, и^ ко'н#никомъ е^го.
|
Синів же Ізраїлевих не робив Соломон робітниками у справах своїх, але вони були воїнами, і начальниками охоронців його, і вождями колісниць його і вершників його.
|
|
10
|
10
|
|
сїи же и^ нача'лницы воеM цр~я соло'мона бы'ша, и^ с~ н~, приставниk дњла наD людми`”
|
І було головних приставників у царя Соломона, які керували народом, двісті п’ятдесят.
|
|
11
|
11
|
|
дще'рь же фараѓ'ню преведе` соло'монъ эT гра'да двд~ва в до'мъ е^гоже създа` е'й. рече б^о цр~ь да не ѓ^битаеT жена` моя в домђ` дв~да цр~я і^и^л~ева. того ради и^же ѓ^сщ~енъ е^сть, вшеl б^о е^сᲄь кїѓ'тъ гн~ь во'нь,
|
А дочку фараонову перевів Соломон з міста Давидового в дім, який побудував для неї, тому що, говорив він, не повинна жити жінка у мене в домі Давида, царя Ізраїлевого, бо святий він, тому що ввійшов у нього ковчег Господній.
|
|
12
|
12
|
|
тогда` принесе` соло'монъ вс^есъж#же'нїя гв~и на ѓ^лтаr ја%же состро'и гв~и преD хра'момъ
|
Тоді став приносити Соломон всепалення Господу на жертовнику Господньому, який він спорудив перед притвором,
|
|
13
|
13
|
|
по словеси` эT дн~я до дн~я носи'ти в# нем по повелњнїю мољ=сїѓ'вђ в# сђбо'ты и^ въ новомњсячїа, и^ въ пра'здники дн~їи три'щи лњтомъ, и^же е^сть въ великїи пра'з#дъникъ ѓ^прњснокъ, и^ въ праZдникъ неде'ль, и^ въ пра'з#дниk кђщеи
|
щоб за уставом кожного дня приносити всепалення, за заповіддю Мойсея, у суботи, і в новомісяччя, й у свята тричі на рік: у свято опрісноків, і у свято седмиць, у свято кущів.
|
|
14
|
14
|
|
и^ поста'ви по раZсђже'нїю дв~да эTц~а свое^го, и^ правила сщ~ен#никоM” И$ слђже'нїя иX, и^ левљ=ты въ сᲄраQбы` и^хъ. да хва'лятъ и^ слђжатъ преD сщ~ен#ники. по чинђ` е^ді'ного ко'ждо дн~їи. и^ две'рницы в# раздњле'нїихъ свои^хъ” По вратомъ и^ вра'томъ. та'ко б^о повелњлъ дв~дъ чл~къ бж~їи
|
І встановив він, за розпорядженням Давида, батька свого, черги священиків за службою їх і левитів за сторо́жами їх, щоб вони славословили і служили при священиках за уставом кожного дня, і воротарів за чергами їхніми, до кожних воріт, тому що такий був заповіт Давида, чоловіка Божого.
|
|
15
|
15
|
|
не престђпа'ли сђть эT за'повњдїи цр~евыхъ” ѓ^ сщ~ен#ницехъ и^ левљ=теX въ всемъ и^же повелњ`. и^ въ сторо'жеX сокро'вищемъ
|
І не відступали від повелінь царя про священиків і левитів ні в чому, ні стосовно скарбів.
|
|
16
|
16
|
|
вси` расхо'ды. ё^гото'ваны и^мњ` соло'монъ. эT того` дн~е и^же ѓ^снова`. до'мъ гн~ь даже до дн~е и^же съвръши` до'мъ гн~ь”
|
Так влаштована була вся справа Соломонова від дня заснування дому Господнього до остаточного закінчення його — дому Господнього.
|
|
17
|
17
|
|
Тогда` и^де соло'монъ, въ а^сїѓ'нъ гаве'ръ, и^ въ е^ла'џъ къ странњ` моря чрьмнаго. и^же е^сть въ земли` дђме'искои”
|
Тоді пішов Соломон в Еціон-Гавер і в Елаф, що на березі моря, у землі Ідумейській.
|
|
18
|
18
|
|
И$ посла` е^мђ хира'мъ рђка'ма слђ'гъ свои^хъ корабли`, и^ корабленицы зна'ющїя мо'рьскїя проходы, и^ хожда'хђ съ рабы` соло'моньми въ сафиr. и^ взя'ша. эTтђдђ, у~, и^ н~, талан#тъ зла'та, и^ принесо'ша къ цр~ю соло'монђ”
|
І надіслав йому Хирам через слуг своїх кораблі і рабів, які знають море, і вирушили вони зі слугами Соломоновими в Офир, і здобули звідти чотириста п’ятдесят талантів золота, і привезли цареві Соломону.
|
|
Глvа, џ~”
|
Глава 9
|
|
1
|
1
|
|
Цр~ца же сава` е^гда` слы'ша слXђ соло'моновъ, и^ прїиде да и^скђша'етъ е^го, въ гаданїихъ, въ і^ерsли'мњ, съ си'лою тя'жкою ѕњ'ло. и^ вельблю'ды и^же ноша'хђ, во'ни бл~говоnны и^ зла'та, и^ ка'менїя драга'го, и^ прїиде къ соло'монђ и^ гл~ала е^сть е^мђ вся` е^ли'ка бњша въ срDцы е^я`,
|
Цариця Савська, почувши про славу Соломона, прийшла випробувати Соломона загадками в Єрусалим, з дуже великим багатством, і з верблюдами, нав’юченими пахощами і безліччю золота і дорогоцінних каменів. І прийшла до Соломона і розмовляла з ним про все, що було на серці у неї.
|
|
2
|
2
|
|
и^ възвњсти` соло'монъ вся` словеса` е^я`, и^ ничт^о не бы'сть. е^же бы не ѓ^бъја^вле'но е'й сътвори'лᲆ.
|
І пояснив їй Соломон усі слова її, і не знайшлося нічого незнайомого Соломону, чого він не пояснив би їй.
|
|
3
|
3
|
|
и^ ви'дњ цр~ца сава` премђдрость соло'моню, и^ до'мъ е^же създа'лъ,
|
І побачила цариця Савська мудрість Соломона і дім, який він побудував,
|
|
4
|
4
|
|
и^ ја^де'нїе стола` е^го. и^ сњда'лища рабо'мъ и^ прави'ла слђже'бникомъ е^го, и^ ри'зы и^хъ, и^ ѓ^дњя'нїя и^хъ. и^ поDча'шїи е^го, и^ вс^есъж#же'нїя ја%же жря'ше в домђ` гн~и” Не бы'сть эT ё'жасти да'ле в не'и дх~ъ,
|
і їжу за столом його, і житло рабів його, і добропристойність службовців його й одяг їхній, і виночерпіїв його й одяг їхній, і хід, яким він ходив у дім Господній, — і була вона у захопленні.
|
|
5
|
5
|
|
рече же къ цр~ю, и%стинно е^сть сло'во, е^же слы'шахъ в# ꙁемли` мое'и, ѓ^ премђдрости твое'и, и^ словесе'хъ твои^хъ,
|
І сказала цареві: правда те, що я чула в землі моїй про справи твої і про мудрість твою,
|
|
6
|
6
|
|
и^ не вњ'ровахъ повњда'ющимъ, до'н#деже сама` прїидо'хᲆ и^ ви'дњша ѓ%чи мои`. і^ и^скђси'хъ, и^ е'два полови'на премђ'дрости твое'я мн^њ бысть повњдана. приложи'лъ е^си къ слы'шанїю, ја%же слы'шала.
|
але я не вірила словам про них, доки не прийшла і не побачила очима своїми. І ось, мені і наполовину не сказано про безліч мудрости твоєї: ти перевершуєш поголос, який я чула.
|
|
7
|
7
|
|
бл~жени мђжи твои`. и^ бл~жени раби` твои` сїи, и^же преDсᲄоя'тъ преD тобою на всяко вре'мя. и^ слы'шатъ премђдрость твою`,
|
Блаженні люди твої, і блаженні ці слуги твої, що завжди стоять перед тобою і чують мудрість твою!
|
|
8
|
8
|
|
да бђдетъ г~ь б~ъ твои блsвенъ, и^же въсхотњ тебе ё^чини'ти на прsтлњ е^го. цр~емъ лю'демъ г~а б~а твое^го. ꙁане` възлюби` б~ъ і^и^л~я, и^ хо'щетᲆ съхрани'ти е^го въ вњки. того ради поста'ви ᲄя наD ни'ми цр~я. да сътвори'ши сђдбы` и^ пра'вдђ.
|
Нехай буде благословенний Господь Бог твій, Який благозволив посадити тебе на престіл Свій царем у Господа Бога твого. З любови Бога твого до Ізраїля, щоб утвердити його навіки, Він поставив тебе царем над ним — чинити суд і правду.
|
|
9
|
9
|
|
даде' же цр~ю. р~к, тала'нта зла'та. и^ а^рома'ты мно'ги ѕњло. и^ камени предража'иши” И$ не бы'ша а^рома'ты таковы'я, ја%ко сїя, и^же да'сть цр~ца сава` цр~ю соло'монђ.
|
І подарувала вона царю сто двадцять талантів золота і багато пахощів і коштовних каменів; і не бувало таких пахощів, які подарувала цариця Савська царю Соломону.
|
|
10
|
10
|
|
н^о и^ рабы` хира'мовы, сᲆ рабы` соло'моними. приноша'хђ зла'то эT сђфи'ра, и^ дре'ва пе'в#гова, и^ ка'менїе предража'ише”
|
І слуги Хирамові і слуги Соломонові, які привезли золото з Офира, привезли і червоне дерево і коштовні камені.
|
|
11
|
11
|
|
И$ сътвори` соло'монъ цр~ь, эT дре'въ певговыхъ стђп#нњ в домъ гн~ь. и^ в до'мъ цр~евъ, и^ гђсли, и^ ўалты'ри пњснїи. никогда' же ви'дњна сђть в# земли` і^ё'динњ такова'я.
|
І зробив цар з цього червоного дерева сходи до дому Господнього і до дому царського, і цитри і псалтирі для співців. І не бачено було подібного до цього раніше в землі Юдейській.
|
|
12
|
12
|
|
цр~ь же соло'монъ дасть цр~ци савњ` вс^я, і^ и^же въсхотњла ја%же проси`. и^ мно'жае бол#ши неже принесе` к немђ`, ја^же възврати'ся в ꙁе'млю свою съ рабы` свои'ми”
|
Цар же Соломон дав цариці Савській усе, чого вона бажала і чого вона просила, крім таких речей, які вона привезла цареві. І вона вирушила назад у землю свою, вона і слуги її.
|
|
13
|
13
|
|
Бњ же тя'госᲄь зла'та чт^о приноша'шеся къ соло'монђ по е^ді'на лњта, хћ~ѕ, тала'н#тъ зла'та.
|
Вага золота, що приходило до Соломона в один рік, була шістсот шістдесят шість талантів золота.
|
|
14
|
14
|
|
ра'звњ мђжїи да'н#никъ и^ кђп#цо'въ, е^же приноша'хђ” И$ всњхъ ц~рїи а^ра'в#скихъ, и^ вла'стелїи земли, и^же ноша'хђ зла'то и^ сребро` соло'монђ.
|
Поверх того, посли і купці приносили, і всі царі аравійські і начальники обласні приносили золото і срібло Соломону.
|
|
15
|
15
|
|
сътвори ё^бо цр~ь соло'мон#, с~, ко'пїи зла'тыX тя'гненыX. х~, зла'тыхъ ваги`, въ е^ді'ноM копїи`.
|
І зробив цар Соломон двісті великих щитів з кованого золота, — по шістсот сиклів кованого золота пішло на кожен щит, —
|
|
16
|
16
|
|
и^ т~, щи'товъ зла'тыхъ тя'гненыхъ тре'ю со'тъ зла'тыхъ тя'жесᲄь е^ді'номђ щи'тђ. положи я& црь въ ѓ^рђжницђ ја%же бњ` ѓ^са'жена древомъ лива'новымъ”
|
і триста щитів менших з кованого золота, — по триста сиклів золота пішло на кожен щит; і поставив їх цар у домі з ливанського дерева.
|
|
17
|
17
|
|
Сотвориy цр~ь прsтлъ слоно'выхъ зђб'овъ вели'къ, и^ позлати` е^го зла'томъ чистњ'ишимъ.
|
І зробив цар великий престіл зі слонової кістки й обклав його чистим золотом,
|
|
18
|
18
|
|
и^ ше'сть же стђп#неи и%миже въсхожа'ше къ прsтлђ позлаще'ни зла'томъ, и^ мы'шцицы дв^њ тђдђ и^ сю'дђ. наD прsтломъ сњда'лища, и^ дв^а льва` стоя'ща близь мы'шцеи,
|
і шість сходинок до престолу і золоте підніжжя, до престолу прироблене, і підлокітники з обох боків місця сидіння, і двох левів, які стоять біля підлокітників,
|
|
19
|
19
|
|
н^о и%ныхъ. в~і, львичищъ стоя'ще, на ѕ~ стђпнехъ, эT ѓ^бњ'ю же странђ`” И$ не бы'сть тако'въ прsтлъ въ всњхъ црsтвњхᲆ.
|
і ще дванадцять левів, які стоять там на шести східцях, з обох боків Не бувало такого [престолу] у жодному царстві.
|
|
20
|
20
|
|
вся' же сосђды цр~евы бњхђ зла'та, и^ сосђды до'мђ эT зла'та чистњ'ишаго. сребро` б^о въ дн~ехъ тњхъ низачтоже мня'шеся,
|
І весь посуд для пиття у царя Соломона був із золота, і всі сосуди в домі з ливанського дерева були із золота добірного; срібло в дні Соломона ставилося за ніщо,
|
|
21
|
21
|
|
зане` кора'бль цр~евъ хожда'ше въ џарси'съ съ рабы` хира'мовыми е^дини'цею в лњта три`, и^ прихожда'ше кора'бль эT џарси'са, по'лонъ зла'та, и^ сребра`, и^ зђбовъ слоно'выхъ, и^ ѓ^беꙁья'нъ”
|
бо кораблі царя ходили у Фарсис зі слугами Хирама, і на три роки раз поверталися кораблі з Фарсиса і привозили золото і срібло, слонову кістку і мавп і павичів.
|
|
22
|
22
|
|
Въꙁвели'чися соло'монᲆ наD всњми` цр~и зе'мными. бога'тъствомᲆ и^ мђдростїю”
|
І перевершив цар Соломон усіх царів землі багатством і мудрістю.
|
|
23
|
23
|
|
Вси же цр~и зем#стїи жела'хђ ви'дњти лице` соло'моне, и^ слы'шати премђдрость е^го. ю%же въздасть б~ъ на' срDце е^го”
|
І всі царі землі прагнули бачити Соломона, щоб послухати мудрість його, яку вклав Бог у серце його.
|
|
24
|
24
|
|
И$ прино'шахђ е^мђ ко'ждо да'ры. сосђды сре'бряны, и^ ꙁла'ты, и^ ѓ^дњя'нїя, и^ ста'ктђ, и^ кон#фекъты, и^ ѓ^рђжїя, и^ а^рама'ты, ко'ни и^ мъски` по е^ді'на лњта”
|
І кожен з них підносив від себе в дарунок сосуди срібні і сосуди золоті й одяг, зброю і пахощі, коней і ослів, з року в рік.
|
|
25
|
25
|
|
И$ бњхђ же цр~ю соло'монђ, Wм~, кобы'лъ въ ста'дехъ. и^ Wі~, конн#икᲆ. и^ поста'ви же и^хъ въ градXњ колесни'чныхъ, и^ съ цр~емъ въ і^ерsли'мњ”
|
І було в Соломона чотири тисячі стійл для коней і колісниць і дванадцять тисяч вершників; і він розмістив їх у містах колісничних і при цареві — в Єрусалимі;
|
|
26
|
26
|
|
И$ бы'сть воже'мъ на всњхъ цр~њхᲆ. эT рњки е^фра'та, даже до земля` и^ноплеме'нниk. и^ даже до предњлъ е^гљ=петъскихъ.
|
і царював він над усіма царями, від ріки Євфрату до землі Филистимської і до меж Єгипту.
|
|
27
|
27
|
|
толко же мно'жество воꙁда'лъ зла'тA сребра` і^ерsли'мђ ја%ко ка'менїя, и^ ке'дри толи'ко мно'жества ја%ко черъничїя и^же ража'ютъся въ полеX.
|
І зробив цар [золото і] срібло в Єрусалимі рівноцінним простому каменю, а кедри, за їх безліччю, зробив рівноцінними сикоморам, що на низьких місцях.
|
|
28
|
28
|
|
и^ приводя'хђ же е^мђ ко'ни эT е^гљ=пта и^ съ всњх же стра'нъ.
|
Коней приводили Соломону з Єгипту і з усіх земель.
|
|
29
|
29
|
|
и^ про'чая же дњ'ла соломоня прьвая и^ послDњняа пи'сана сђть въ словесехъ наџа'на прoрка, и^ въ словесехъ а^хїя силони'та. и^ въ ви'денїи і^ѓ^и'ля ви'дящаго проти'вђ, і^е^ровоа'ма сн~а нава'това”
|
Інші діяння Соломонові, перші й останні, описані в записах Нафана пророка і в пророцтві Ахиї силомлянина й у видіннях прозорливця Іоїля про Ієровоама, сина Наватового.
|
|
30
|
30
|
|
И$ цр~ьствова' же соло'монъ въ і^ерsлимњ наD всњмъ і^и^л~емъ, м~, лњтъ.
|
Царював же Соломон в Єрусалимі над усім Ізраїлем сорок років.
|
|
31
|
31
|
|
ё^спеy соло'монъ съ эTц~ы свои^ми. и^ погребо'ша е^го въ' градњ двд~вњ” И$ црsтвова же ровоаM сн~ъ е^го в него` мњсто”
|
І спочив Соломон з батьками своїми, і поховали його в місті Давида, батька його. І став царем Ровоам, син його, замість нього.
|
|
Глава`, і~”
|
Глава 10
|
|
1
|
1
|
|
И$ прїиде ровоа'мъ въ сихе'мᲆ. т^ђ б^о ве'сь і^и^л~ь снїидеся да поста'вятъ е^го цр~емъ,
|
І пішов Ровоам у Сихем, тому що в Сихем зійшлися всі ізраїльтяни, щоб поставити його царем.
|
|
2
|
2
|
|
и^же е^гда` слы'ша і^е^ровоа'мъ сн~ъ нава'товъ, и^же б^њ вᲆ е^гљ=птњ. пробњжа'лъ б^о бњ` та'мо преD цр~емъ соло'мономъ” И$ ѓ^бита` і^е^ровоа'мъ въ е^гљ=птᲇ. и^ ѓ^брати'ся эT е^гљ=пта.
|
Коли почув про це Ієровоам, син Наватів, — він знаходився в Єгипті, куди втік від царя Соломона, — то повернувся Ієровоам з Єгипту.
|
|
3
|
3
|
|
и^ посла'вше призваша е^го, и^ прїиде съ всњмъ і^и^л~емъ” И$ гл~али сђть къ цр~ю, ровоа'мђ гл~ющи.
|
І послали і кликали його; і прийшов Ієровоам і весь Ізраїль, і говорили Ровоаму так:
|
|
4
|
4
|
|
эTц~ъ твои твердњ'ишимᲆ и%гоM на'съ ё^гнете`. т^ы ле'гъчеи повели эTц~а твое^го, и^же наM наложи'лъ ᲄяготђ сложе'нїя. и^ ма'ло эT бре'мени ѓ^б#легчи`, и^ да слђж'имъ тебњ”
|
батько твій наклав на нас тяжке ярмо; але ти полегши жорстоку роботу батька твого і тяжке ярмо, яке він поклав на нас, і ми будемо служити тобі.
|
|
5
|
5
|
|
И$ реq и^мъ поидњте потре'хъ дн~ехъ възврати'теся ко мнњ`. е^гда же эTи^до'ша лю'дїе,
|
І сказав їм Ровоам: через три дні прийдіть знову до мене. І розійшовся народ.
|
|
6
|
6
|
|
нача совњтъ съ ста'рцы и^же стоа'хђ преD эTц~емᲆ е^го соло'моноM, е^гда е^ще` живя'ше гл~ющи. чт^о дади'те совњтъ эTвњщати лю'демъ си'мъ.
|
І радився цар Ровоам зі старійшинами, які стояли перед лицем Соломона, батька його, за життя його, і говорив: як ви порадите відповісти народу цьому?
|
|
7
|
7
|
|
и^же рњша е^мђ. а'ще ё^годи'ши по'лкђ томђ`, и^ ё^слади'ши и^хъ словесы` ми'лостивными. слђжа'тъ тебњ вся'ко вре'мя.
|
Вони сказали йому: якщо ти [нині] будеш добрим до народу цього і догодиш їм і будеш говорити з ними ласкаво, то вони будуть тобі рабами в усі дні.
|
|
8
|
8
|
|
и^ то'й ѓ^ста'ви совњтъ ста'рческъ, и^ со ё%ношами дђ'мати нача`, и^же с ни'мъ въско'ръмлени бя'хђ. и^же бњхђ с ни'мъ въ княже'нїи то'мъ.
|
Але він залишив пораду старійшин, яку вони давали йому, і став радитися з людьми молодими, які виросли разом з ним, і які стояли перед лицем його;
|
|
9
|
9
|
|
рече же къ ни'мъ. чт^о ся вамъ ви'дитъ. е^же эTвњща'ти чт^о и'мамъ по'лкђ томђ`, и^же рњша мн^њ гл~юще. ѓ^блегчи` и%го, е^же наложиl на' ны эTц~ъ твои.
|
і сказав їм: що ви порадите мені відповісти народу цьому, який говорив мені так: полегши ярмо, яке наклав на нас батько твій?
|
|
10
|
10
|
|
и^ тїи` эTвњщаша. ја^ко юноши воско'ръмлени с ни'мъ на сла'дости. и^ реко'ша” Тако гл~еши по'лкђ, и^же рече тебњ`. эTц~ъ твои ѓ^тягчиl и%го на'ше, и^ т^ы ѓ^блегчи` ѓ^ на'съ. и^ тако эTвᲇща'еши и^мъ. ме'ншїи прьстъ мо'и толъстње е^сть чреслъ эTц~а мое^го.
|
І говорили йому молоді люди, які виросли разом з ним, і сказали: так скажи народу, який говорив тобі: батько твій наклав на нас тяжке ярмо, а ти полегши нам, — так скажи їм: мізинець мій товщий за стегна батька мого.
|
|
11
|
11
|
|
эTц~ъ мои наложи'лъ вамᲆ тяжело, и%го. и^ а'зъ на'ипаче тя'гости приложђ`. эTц~ъ мои би'лъ васъ бичъми а'ꙁъ б^о бїю васъ скоръпїѓ'ны”
|
Батько мій наклав на вас тяжке ярмо, а я збільшу ярмо ваше; батько мій карав вас бичами, а я [буду бити вас] скорпіонами.
|
|
12
|
12
|
|
И$ прїиде і^е^ровоа'мъ, и^ весь по'лкъ къ ровоа'мђ въ дн~ь тре'тїи. ја^ко повелњ` иM цр~ь. да ѓ^братяTся въ дн~ь тре'тїи.
|
І прийшов Ієровоам і весь народ до Ровоама на третій день, як наказав цар, сказавши: прийдіть до мене знову через три дні.
|
|
13
|
13
|
|
эTвњща же цр~ь жесто'ко, и^ ѓ^ста'вилъ ровоа'мъ совњтъ ста'рцеM.
|
Тоді цар відповідав їм суворо, бо залишив цар Ровоам пораду старійшин, і говорив їм за порадою молодих людей так:
|
|
14
|
14
|
|
гл~алъ же е^сть по ю'ношъскои во'ли. эTц~ъ мо'и тя'жело вамъ наложи'лъ и%го. чт^о а'зъ тяже'лње сътворю`. эTц~ъ мо'и би'лъ ваs плетьми`. и^ а'зъ б^о бїю в^ы скорпїѓ'ны.
|
батько мій наклав на вас тяжке ярмо, а я збільшу його; батько мій карав вас бичами, а я [буду бити вас] скорпіонами.
|
|
15
|
15
|
|
и^ не вњдњ ровоа'мъ. ја%ко премњненїе эT б~а гл~я. да съвръши'тся слово е^го е^же гл~а рђко'ю а^хїи хилони'тъскаго. і^е^ровоа'мђ сн~ђ нава'товђ
|
І не послухав цар народу, тому що так було влаштовано від Бога, щоб виконати Господу слово Своє, яке вирік Він через Ахию силомлянина Ієровоаму, синові Наватовому.
|
|
16
|
16
|
|
и^ ѓ^ всеM і^и^л~ю зане` послђша цр~ь иX. и^ эTвᲇщаша лю'дїе ко цр~ю гл~щи” Нњсть намъ ча'сть въ дв~дњ ни достоя'нїя въ сн~њ і^ѓ^сњѓ^вњ. ѓ^братися въ жили'ща твоа і^и^л~ь. ты' же паси` домъ твои двд~вњ” І$ и^де` весь і^и^л~ь в жили'ща своя.
|
Коли весь Ізраїль побачив, що не слухає його цар, то відповів народ цареві, говорячи: яка наша частка у Давиді? Немає нам частки у сині Ієссеєвому; по наметах своїх, Ізраїлю! Тепер знай свій дім, Давиде. І розійшлися всі ізраїльтяни по наметах своїх.
|
|
17
|
17
|
|
и^ мђжи і^и^л~еви и^же ѓ^бита'хђ въ' градњхᲆ і^ё'диныX, въцрsтвоваша наD ними і^е^ровоа'ма”
|
Тільки над синами Ізраїлевими, які жили в містах Іудиних, залишився царем Ровоам.
|
|
18
|
18
|
|
И$ посла' же цр~ь ровоа'мъ к ни'мъ. а^данира'ма и^же настоя'ше да'немъ, и^ ка'менїемъ поби'ша е^го сн~ове і^и^л~вы и^ ё'мре” И$ слы'ша цр~ь ровоа'мъ, пот#ща'ся възыити` на колесни'цђ. и^ бњжа` вᲆ і^ерsлим#.
|
І послав цар Ровоам Адонирама, начальника над збиранням данини, і закидали його сини Ізраїлеві камінням, і він помер. Цар же Ровоам поспішив сісти на колісницю, щоб утекти в Єрусалим.
|
|
19
|
19
|
|
и^ эTвръгъся и^л~ь эT домђ двд~ва да'же до дн~е сего`”
|
Так відокремилися ізраїльтяни від дому Давидового до цього дня.
|
|
Глvа, а~і”
|
Глава 11
|
|
1
|
1
|
|
Прїиде же ровоа'мъ въ і^ерsлиM. и^ съꙁва` до'мъ ве'сь і^ё'динᲆ, и^ венїами'нь. Wр~, Wп~. и^ꙁбраnныхъ, и^ бранящихъ да воюетъ проти'вђ і^и^л~я, и^ е^ровоа'ма да ѓ^братиT к# себњ црsтво свое`”
|
І прибув Ровоам в Єрусалим і скликав з дому Іудиного і Веніамінового сто вісімдесят тисяч добірних воїнів, щоб воювати з Ізраїлем і повернути царство Ровоаму.
|
|
2
|
2
|
|
Бы'сть же сло'во гн~е къ семе'ю чл~кђ бж~їю гл~ющи.
|
І було слово Господнє до Самея, чоловіка Божого, і сказано:
|
|
3
|
3
|
|
гл~и къ ровоа'мђ сн~ђ соло'моню цр~ю і^ё'динђ, и^ къ в#семђ` і^и^л~ю. и^же е^сть въ і^ё'дњ, и^ венїами'нњ.
|
скажи Ровоаму, синові Соломона, цареві Юдейському, і всьому Ізраїлю в коліні Іудиному і Веніаміновому:
|
|
4
|
4
|
|
сїа рече г~ь. не въсходи'те ниже ѓ^полча'итеся проти'вђ бра'тїа ва'шея. ѓ^брати'теся е^ді'нъ ко'ждо в до'мъ свой. ꙁане` мое^ю т^о сᲆдњла'но е^сть во'лею. и^же е^гда слы'шаше сло'во гн~е, възврати'шася. не поидо'ша проти'вђ і^е^ровоа'мђ.
|
так говорить Господь: не ходіть і не починайте війни з братами вашими; поверніться кожен у дім свій, бо Мною зроблено це. Вони послухалися слів Господніх і повернулися з походу проти Ієровоама.
|
|
5
|
5
|
|
ѓ^бита' же ровоа'мъ въ і^ерsлимњ. и^ създа` гра'ды стњна'ты въ і^ё^де'и.
|
Ровоам жив у Єрусалимі; він обніс міста в Юдеї стінами.
|
|
6
|
6
|
|
състро'и же виџлее'мъ и^ е^џа'мъ, и^ џекђ'е,
|
Він укріпив Вифлеєм і Ефам, і Фекою,
|
|
7
|
7
|
|
и^ веџ#сђр'ъ, и^ съкхо'хъ, и^ ѓ^дола'нъ,
|
і Вефцур, і Сохо, і Одоллам,
|
|
8
|
8
|
|
и^ ге'џъ, и^ марсаръ, и^ зи'фъ.
|
і Геф, і Марешу, і Зиф,
|
|
9
|
9
|
|
н^о и^ а^дђра'мъ, и^ лахи'съ, и^ а^ꙁи'кђ,
|
і Адораїм, і Лахис, і Азеку,
|
|
10
|
10
|
|
и^ са'лю. и^ е^ло'нъ, и^ хевро'нъ, и^же е^сть въ і^ё^де'и. и^ въ венїами'нњ гра'ды ё^правленњ'иши”
|
і Цору, й Аїалон, і Хеврон, які знаходилися в коліні Іудиному і Веніаміновому.
|
|
11
|
11
|
|
Є$гда же ꙁатвори` и^хъ стњна'ми. положи` в ни'хъ нача'лники. и^ пи'щамᲆ ё^ста'вы. и^ ѓ^ле'и и^ вино`.
|
І укріпив він фортеці ці, і влаштував у них начальників і сховища для хліба і деревної олії і вина.
|
|
12
|
12
|
|
по градђ ѓ^рђж'ницы, и^ щи'тоM и^ ко'пїемъ ё^крњпи' же и^хъ вельми` ѕњ'ло. и^ црsтвова на і^ё'дњ и^ венїами'нњ”
|
І дав у кожне місто щити і списи й укріпив їх дуже сильно. І залишалися за ним Іуда і Веніамін.
|
|
13
|
13
|
|
Сщ~енницы же и^ левљ=ты. и^же бя'хђ въ все'мъ і^и^л~и. прїидо'ша к немђ эT всњхъ предњ'лъ и^хъ.
|
І священики і левити, які були по всій землі Ізраїльській, зібралися до нього з усіх країв,
|
|
14
|
14
|
|
ѓ^ставля'ющи поDгра'дїя. и^ ѓ^дръжа'нїя своя`” И$ поидо'ша къ і^ё'дњ вᲆ і^ерsлиM того ра'ди е^же и^ꙁгна' и^хъ, і^е^ровоаM, и^ сн~ы и^хъ, е^же не сщ~енъствова'ти гв~и”
|
тому що залишили левити свої міські передмістя і свої володіння і прийшли в Юдею і в Єрусалим, оскільки відсторонив їх Ієровоам і сини його від священства Господнього
|
|
15
|
15
|
|
И$ поста'ви себњ жерцы`, на высо'кихъ, идоломъ. и^ сђе'тныM, и^ те'л#цемъ, и%хже сътвори` і^е^ровоаM.
|
і поставив у себе жерців на висотах, і до козлів, і до тельців, яких він зробив.
|
|
16
|
16
|
|
и^ съврати` эT всњ'хъ колњ'нъ і^и^л~евыX къ и%доломъ и^же въда'ста срDце свое да възы'щђтъ г~а б~а і^и^л~ева, и^ прихожда'хђ пожре'ти жр'ътвъ свои^хъ. преD гм~ъ бм~ъ эTц~ъ свои^хъ”
|
А за ними і з усіх колін Ізраїлевих ті, що схилили серце своє, щоб шукати Господа Бога Ізраїлевого, приходили в Єрусалим, щоб приносити жертви Господу Богу батьків своїх.
|
|
17
|
17
|
|
И$ ё^силя'хђ црsтво і^ё'дино. и ё^крњпися ровоа'мъ сн~ъ соло'монь за тр^и лњта. ходи'ша б^о въ пђти` двDа, и^ соло'моня эTц~а е^го. лњта то'лькотр^и.
|
І зміцнили вони царство Іудине і підтримували Ровоама, сина Соломонового, три роки, тому що ходили путями Давида і Соломона у ці три роки.
|
|
18
|
18
|
|
приве'де же ровоа'мъ женђ` моѓ^ла'џъ. дще'рь и^е^римђџ'ъ, сн~овъ дв~довыX, а^вигеи'ль же, дще'рь е^лїа'влю сн~овъ и^е^сай.
|
І взяв собі Ровоам за дружину Махалафу, дочку Ієромофа, сина Давидового, й Авихаїль, дочку Елиава, сина Ієссеєвого,
|
|
19
|
19
|
|
ја%же породи` е^мђ сн~ы. е^хђ'са, и^ сам#морїя, и^ ꙁаа'мъ.
|
і вона народила йому синів: Ієуса і Шемарію і Загаму.
|
|
20
|
20
|
|
по сихъ же поя'тъ себњ` маа'хђ дще'рь а^весало'млю, и^же роди` е^мђ а^вїя, и^ е^џ#џїа, и^ ꙁи'зђ, и^ салимо'џа”
|
Після неї він узяв Мааху, дочку Авессалома, і вона народила йому Авию й Аттая, і Зизу і Шеломифа.
|
|
21
|
21
|
|
И$ вᲆꙁлюби' же ровоа'мъ маа'хђ, дще'рь а^весало'млю наD всњ'ми жена'ми свои^ми, и^ поDло'ж#ницъ. ја%ко же'нъ, и~і, и^мњ`, и^ поDло'жницъ, ћE. и^ роди`, к~и, сн~овъ. и^ ћE, дще'рїи”
|
І любив Ровоам Мааху, дочку Авессалома, більше за усіх дружин і наложниць своїх, бо він мав вісімнадцять дружин і шістдесят наложниць і породив двадцять вісім синів і шістдесят дочок.
|
|
22
|
22
|
|
И$ поста'ви въ нача'лника ровоа'мъ. а^вїя сн~а маа'ха, и^ кня'ѕемᲆ наD всею` бра'тїею свое'ю. того б^о и^ цр~емъ сътвори'ти помышля'ше,
|
І поставив Ровоам Авию, сина Маахи, главою [і] князем над братами його, тому що хотів поставити його царем.
|
|
23
|
23
|
|
и^же ра'слъ наD всю` бра'тїю е^го, и^ наD всњми сн~ы і^ё'дины, и^ венїами'новыми, и^ въ всњ'хъ гра'дњхᲆ і^ё'ды, и^ венїами'на. и^ въ всњхъ гра'дњхᲆ стњна'тыX. и^ въ ꙁда'сть же и^мъ пи'ща мно'ги. и^ мно'гихъ проси` же'нъ”
|
І діяв благорозсудливо, і розіслав усіх синів своїх по всіх землях Іуди і Веніаміна в усі укріплені міста, і дав їм утримання велике і знайшов багато дружин.
|
|
Глvа, в~і”
|
Глава 12
|
|
1
|
1
|
|
Єгда же ё^тверже'но бы'сть црsтво ровоа'мово. и^ ё^крњпле'но. ѓ^ста'ви зако'нъ гн~ь, и^ ве'сь і^и^л~ь с ни'мъ”
|
Коли царство Ровоама утвердилося, і він зробився сильним, тоді він залишив закон Господній, і весь Ізраїль з ним.
|
|
2
|
2
|
|
Бы'сть же въ лњто, е~ е, црsтва ровоа'мля ꙁане` съгрњши'ша г~ђ. Възы'иде сђаки'мъ цр~ь е^гљ=пеTскїи въ і^ерsлимъ,
|
На п’ятому році царювання Ровоама, Сусаким, цар Єгипетський, пішов на Єрусалим, — тому що вони відступили від Господа, —
|
|
3
|
3
|
|
съ ты'сящїю, и^ ѓ'смь со'тъ колесни'цъ. и^ ћE, ты'сящъ, ко'н#никъ. и^ не бњ` числа` наро'дђ, ја%же прїиде с ни'мᲆ эT е^гљ=пта” Левљ=ане, и^ трогол#ди'те, и^ е^фїѓ'пи
|
з тисячею і двомастами колісниць і з шістдесятьма тисячами вершників; і не було числа народу, який прийшов з ним з Єгипту, ливиянам, сукхитам і ефіоплянам;
|
|
4
|
4
|
|
и^ взя'ша гра'ды ꙁапа'сисᲄы и^же бя'хђ въ і^ё^де'и. и^ прїидо'ша да'же до і^ерsлима”
|
і взяв укріплені міста в Юдеї і прийшов до Єрусалима.
|
|
5
|
5
|
|
Саме'їя же пррoкъ вънїиде къ ровоа'мђ, и^ къ нача'лникомъ і^ё'динымъ. и^же събра'ни бя'хђ въ і^ерsлиM, эT лица` сђсаки'мова, рече же к нимъ, сїя рече г~ь, в^ы ѓ^ста'висте м^я, и^ а'ꙁъ ѓ^ста'влю ваs в рђ'кђ сђсаки'ма,
|
Тоді Самей пророк прийшов до Ровоама і князів Юдеї, які зібралися в Єрусалимі, рятуючись від Сусакима, і сказав їм: так говорить Господь: ви залишили Мене, за те і Я залишаю вас у руки Сусакиму.
|
|
6
|
6
|
|
ё^боя'ша же ся нача'лницы і^и^л~евы, и^ цр~ь, и^ реко'ша. пра'ведеn е^сть г~ь.
|
І смирилися князі Ізраїлеві і цар і сказали: праведний Господь!
|
|
7
|
7
|
|
е^гда же ви'дњ г~ь ја%же смире'ны бы'ша, быs сло'во гн~е къ саме'ю гл~ющи, ја%ко смире'ни сђть не раꙁорю` иX даM же и^мъ въ ма'лњ спsнїе, и^ не ё^ка'плеT ја%рость моя` на і^ерsлимъ,
|
Коли побачив Господь, що вони смирилися, тоді було слово Господнє до Самея, і сказано: вони смирилися; не знищу їх і незабаром дам їм спасіння, і не проллється гнів Мій на Єрусалим рукою Сусакима;
|
|
8
|
8
|
|
ѓ^баче бђдTђ въ слђги` да поꙁна'ютъ рабо'ты моя`, и^ рабо'ты црsтва ꙁемля'мъ,
|
однак же вони будуть слугами його, щоб знали, як це — служити Мені і служити царствам земним.
|
|
9
|
9
|
|
и^ възы'иде сђсаки'мъ цр~ь е^гљ=пеTскїи, въ і^ерsлиM, и^ побра` съкро'вища, ја%же въ домђ` гн~и, и^ до'мђ цр~ева вс^я в#ꙁя'тъ, и^ щи'ты ꙁла'тыя и%хже сътвори'лъ соло'монъ.
|
І прийшов Сусаким, цар Єгипетський, в Єрусалим і взяв скарби дому Господнього і скарби дому царського; усе взяв він, узяв і щити золоті, які зробив Соломон.
|
|
10
|
10
|
|
в# ниX мњсто съᲄвори` ровоаM цр~ь мњ'дяны, и^ поста'ви наD ни'мъ сђсаки'мъ, цр~ь е^гљ=пет#скїи, нача'л#никовъ преDходя'щихъ, и^же стрежа'хђ дво'ръ пола'ты”
|
І зробив цар Ровоам, замість них, щити мідні, і віддав їх у руки начальників охоронців, які охороняли вхід дому царського.
|
|
11
|
11
|
|
И$ бы'сть е^гда въходити` цр~ю въ до'мъ бж~їи, вхожDахђ и^ стрегђщїи` и^ преDходя'щїи. и^ ѓ^браща'ющђся е^мђ въсхожDахђ проᲄи'вђ преDходя'щїи кᲆ ѓ^рђжници свое^и.
|
Коли виходив цар у дім Господній, приходили охоронці і несли їх, і потім знову відносили їх у палату охоронців.
|
|
12
|
12
|
|
и^ вънегда` смири'ся, ѓ^браще'на е^сть эT него ја%росᲄь гн~я и^ ничиMже ѓ^скорблеn. и^б^о и^ въ і^ё'дњ бя'хђ словеса` бл~га”
|
І коли він смирився, тоді відвернувся від нього гнів Господа і не згубив його до кінця; притому і в Юдеї було дещо добре.
|
|
13
|
13
|
|
Оу^крњпи' же ся цр~ь ровоаM въ і^ерsлимњ и^ црsтвова`. м~ же, і^ е^ді'но лњто бы'сть е^гда црsтвова'ти нача`, и^ и~і, лњтъ, црsтвова` въ і^ерsлимњ гра'дњ е^го'же и^ꙁбра` г~ь. да и^менђе'тся и^мя е^гот^ђ эT всњ'хъ колњ'нъ і^и^л~евых#” И$мя же мт~ри е^го на'м#ма, а^м#мани'та.
|
І утвердився цар Ровоам в Єрусалимі і царював. Сорок один рік було Ровоаму, коли він став царем, і сімнадцять років царював у Єрусалимі, у місті, яке з усіх колін Ізраїлевих обрав Господь, щоб там перебувало ім’я Його. Ім’я матері його Наама, аммонитянка.
|
|
14
|
14
|
|
сътвори' же лђка'во, и^ не и^спра'ви срDца свое^го да въꙁы'щетᲆ г~а.
|
І робив він зло, тому що не налаштував серце своє для того, щоб шукати Господа.
|
|
15
|
15
|
|
словеса же ровоа'мова пе'рвая и^ послDњняа не се' ли сђть пи'сана въ словесе'хъ саме'їя пррoка, и^ аDдо ви'дящаго, и^ настоянњишемъ скаꙁа'нїи. ѓ^пол#ча'хђ же ся проти'вђ себњ ровоа'мъ, и^ е^ровоа'мъ вс^я дн~и.
|
Діяння Ровоамові, перші й останні, описані в записах Самея пророка й Адди прозорливця у родоводах. І були війни у Ровоама з Ієровоамом в усі дні.
|
|
16
|
16
|
|
и^ ё^спе` ровоа'мъ съ эTц~ы свои^ми. погребе'нъ же е^сть, въ гра'дњ дв~дњ. и^ црsтвова` а^вїа сн~ъ е^го в него мњ'сто”
|
І спочив Ровоам з батьками своїми і похований у місті Давидовому. І став царем Авия, син його, замість нього.
|
|
Глvа, г~і”
|
Глава 13
|
|
1
|
1
|
|
Въ лњто, и~і. цр~я и^е^ровоа'ма, црsтвова` а^вїя на і^ё^де'и.
|
У вісімнадцятий рік царювання Ієровоама став царем Авия над Іудою.
|
|
2
|
2
|
|
и^ г~, лњта црsтвова` въ і^ерsлимњ. и^мя же мт~ри е^го миа^ха'їя дщ^и ё^рїи'лева эT гаваѓ'на, и^ б^њ бра'нь межи а^вїею, и^ е^ровоа'момъ.
|
Три роки він царював у Єрусалимі; ім’я матері його Михая, дочка Урії, з Гиви. І була війна у Авиї з Ієровоамом.
|
|
3
|
3
|
|
и^ въполъчи'шася. а^вїя же и^мња^ше бран#нњ'ишихъ мђже'и и^збра'нныхъ, Wм~. і^ и^е^ровоа'мъ състро'и съпроти'вђ е^го бра'нь, Wп~. мђже'и, и^же и^ тїи и^збра'нни бњша. и^ къ бра'немᲆ крњпча'иши”
|
І вивів Авия на війну військо, яке складалося з людей хоробрих, з чотирьохсот тисяч чоловік добірних; а Ієровоам виступив проти нього на війну з вісьмомастами тисячами чоловік, також добірних, хоробрих.
|
|
4
|
4
|
|
Ста' же а^вїа на горњ` сомо'ри и^же бњ` въ предњле е^фре'мли и^ рече. слы'шите е^ровоа'мъ и^ весь і^и^л~ь.
|
І став Авия на вершині гори Цемараїмської, однієї з гір Єфремових, і говорив: послухайте мене, Ієровоам і всі ізраїльтяни!
|
|
5
|
5
|
|
н^и ли не вњ'сте ја%ко г~ь б~ъ і^и^л~евъ. възда'лъ црsтво дв~дђ на і^и^л~и въ вњ'ки, и^ сн~овомъ е^го, завTњ вњ'ченъ”
|
Чи не знаєте ви, що Господь Бог Ізраїлів дав царство Давиду над Ізраїлем повіки, йому і синам його, за завітом соли [вічним]?
|
|
6
|
6
|
|
И$ въста` и^е^ровоа'мъ сн~ъ нава'товъ рабъ соло'моновᲆ сн~а двDа. и^ эTве'ржеся эT господи'на свое^го,
|
Але повстав Ієровоам, син Наватів, раб Соломона, сина Давидового, і збунтувався проти господаря свого.
|
|
7
|
7
|
|
и^ събра'ша же ся к немђ мђ'жи сђетнњ'иши сн~ове законопресᲄђ'пнїи и^ сопроти'ви'шася проᲄи'вђ ровоа'ма сн~а соло'моня Ровоа'м же бњ` ю^нњ'ишїи и^ срDцемъ страшлиv, и^ не мо'же проти'витися и^мъ.
|
І зібралися навколо нього люди пусті, люди розбещені, й укріпилися проти Ровоама, сина Соломонового; Ровоам же був молодий і слабкий серцем і не встояв проти них.
|
|
8
|
8
|
|
и^ нн~њ ё^бо в^ы гл~ете да сопроти'витися мо'жете црsтвђ гн~ю и^же въздержи'тъ по сн~овохъ двд~выX и%мате же вели'ко людїи мно'жество и^ те'лца зла'тыя и^хже сътвори` ваM і^еровоаM въ боги`.
|
І нині ви думаєте устояти проти царства Господнього в руці синів Давидових, тому що вас безліч, і у вас золоті тельці, яких Ієровоам зробив для вас богами.
|
|
9
|
9
|
|
и^ не не и^звергосте л^и сщ~ен#никовъ гн~ихъ сн~овъ а^аро'нь и^ левљ=тов#, и^ сътвори'сте себњ` жръцы` эT людїи всея` земля`. и^ды'и прїидетъ, и^ напо'лнитъ рђкђ свою эT те'лцовъ, ꙁ~, и^ ѓ'внњхъ, з~ хъ и^ сътвори'ся въ жръца` не сђщемђ богђ.
|
Чи не ви вигнали священиків Господніх, синів Аарона, і левитів, і поставили в себе священиків, які з народів інших земель? Усякий, хто приходить для посвяти своєї з тельцем і з сімома баранами, стає у вас священиком лжебогів.
|
|
10
|
10
|
|
на'шъ же г~ь б~ъ е^сть е^гоже не ѓ^ста'вихомъ, сщ~ен#ницы же е^го слђжатъ г~ђ эT сн~овъ а^а^ро'нь. и^ левљ=ти сђть
|
А у нас — Господь Бог наш; ми не залишали Його, і Господу служать священики, сини Ааронові, і левити при своїй справі.
|
|
11
|
11
|
|
в чи'нњхъ свои^хъ жрђще г~ђ, вс^есъж#же'нїя, ё'тро и^ предъ ве'черомъ, и^ џимїа'мъ сложе'нїя по вс^я дн~и приносятъ г~ђ, и^ преDлага'ю^тся хлњбы на столњ` чистњ'ишеM. е^сть же под на'ми поDсвњщникъ зла'тыи, и^ свᲇти'лники е^го да вжегTђся всегда` къ ве'черђ. мы` б^о храни'мъ повелњ'нїя г~а б~а эTц~ъ нашихъ, е^гоже вы` ѓ^ста'висте.
|
І спалюють вони Господу всепалення щоранку і щовечора, і запашне куріння, і покладають рядами хліби на столі чистому, і запалюють золотий світильник і лампади його, щоб горіли щовечора, тому що ми дотримуємо встановлення Господа Бога нашого, а ви залишили Його.
|
|
12
|
12
|
|
того ра'ди въ во'нњ на'шеи б~ъ е^сᲄь. и^ сщ~ен#ницы е^го възвђча'тъ трђба'ми и^ въз#шђмя'тъ проти'вђ ва'мᲆ. сн~ове і^и^л~вы не хо'щете брани'ти проти'вђ г~ђ б~ђ эTц~ъ ва'шихъ, и^же нњсть ва'мъ подо'бно.
|
І ось, у нас на чолі Бог, і священики Його, і труби гучні, щоб гриміти проти вас. Сини Ізраїлеві! не воюйте з Господом Богом батьків ваших, бо не матимете успіху.
|
|
13
|
13
|
|
сїя томђ` гл~щђ, і^е^ровоа'мъ възврати` поDса'дђ прїити` е'й. вза'дъ на ни'хᲆ. и^ бы'сть эT сђпроти'вђ і^ё'ды са'мъ. и^ поDса'да съза'ди”
|
Тим часом Ієровоам послав загін у засідку з тилу їм, так що сам він був попереду юдеїв, а засідка позаду них.
|
|
14
|
14
|
|
И$ възврати'шася і^ё^де'и, и^ се` ви'дњша бра'нь. эT сђпроти'въ и^ съзаd и^ възопи'ша къ г~ђ. и^ сщ~ен#ницы ᲄрђба'ми пњти нача'ша.
|
І оглянулися юдеї, і ось, битва проти них спереду і позаду; і воззвали вони до Господа, а священики засурмили трубами.
|
|
15
|
15
|
|
вси' же мђжи і^ё'дины възгласи'ша. и^ с^е тњмъ въпїю'щимъ” И$ ё^страши` б~ъ і^е^рово`а'ма. і^и^л~я. и^же стоя'хђ эT сђпроти'вђ а^вїя' і^и^ё'ды.
|
І викликнули юдеї. І коли викликнули юдеї, Бог уразив Ієровоама і всіх ізраїльтян перед лицем Авиї й Іуди.
|
|
16
|
16
|
|
бњжа'шеy сн~ове і^и^л~еви эT і^ё'ды. и^ преда'сть и^хъ б~ъ в рђкђ и^хъ.
|
І побігли сини Ізраїлеві від юдеїв, і віддав їх Бог у руки їхні.
|
|
17
|
17
|
|
и^ порази` ё^бо и^хъ а^вїя и^ лю'ди е^го ја%звою вели'кою и^ падо'ша ра'нени эT і^и^л~я, е~ со'тъ мђже'и крњпкиX”
|
І зробили їм Авия і народ його поразку сильну; і впало убитими в Ізраїля п’ятсот тисяч чоловік добірних.
|
|
18
|
18
|
|
И$ смири'ша же ся сн~ове и^л~еви въ вре'мя т^о” И$ велми` ё^крњпи'шася сн~ове і^ё'дины” Того ради и^же ё^пова'ша на г~а б~а эTц~ъ свои^хъ”
|
І смирилися тоді сини Ізраїлеві, і були сильні сини Іудині, тому що уповали на Господа Бога батьків своїх.
|
|
19
|
19
|
|
Погна'ша же а^вїя въ слDњ і^е^ровоа'ма, и^ взя` гра'ды е^го. и^ виџе'ль, и^ ѓ'крsтныя се'ла е^го, и^ гесана'и съ се'лами е^го, і^ е^вро'нъ и^ се'ла е^го
|
І переслідував Авия Ієровоама і взяв у нього міста: Вефиль і залежні від нього міста, й Ієшану і залежні від неї міста, і Ефрон і залежні від нього міста.
|
|
20
|
20
|
|
И$ не мо'же сђпроти'витися і^е^ровоа'м# въ вс^я дн~и а^вїя, е^ю'же порази` и^ ё'мре.
|
І не входив уже в силу Ієровоам у дні Авиї. І вразив його Господь, і він помер.
|
|
21
|
21
|
|
а^вїя же ё^крњпи'ся, и^ поя'т# жеn, д~і. и^ роди`, к~в, сн~овъ. и^ ћE и^ в~ дще'ри.
|
Авия ж підсилився; і взяв собі чотирнадцять дружин і породив двадцять два сини і шістнадцять дочок.
|
|
22
|
22
|
|
прочаа же словеса` а^вїа и^ дњя'нїя е^го, и^ словеса` е^го. пи'сана сђть ши'рши в# кни'ѕњ а%д#до прoрка”
|
Інші діяння Авиї і його вчинки і слова описані у сказанні пророка Адди.
|
|
Глvа, д~і”
|
Глава 14
|
|
1
|
1
|
|
ЭОуспе' же а^вїя съ эTц~ы свои%ми, и^ погребо'ша е^го въ градњ двд~вњ” Црsтвова' же а%сс#а сн~ъ е^го в# него мњсто въ дн~и же а%с#сы почи` земля` і^ё'дина. лњтъ, і~.
|
І спочив Авия з батьками своїми, і поховали його в місті Давидовому. І став царем Аса, син його, замість нього. У дні його спочивала земля десять років.
|
|
2
|
2
|
|
и^ сътвори` а%сса. бл~го и^ ё^годно бы'сть преD гм~ъ бм~ъ е^го,
|
І робив Аса добре й угодне в очах Господа Бога свого:
|
|
3
|
3
|
|
и^ преврати` ѓ^лтари чю'ждая, и^ слђжбы вы'шняя, и^ съкрђши` и%долы. и^ дре'ва же посњче`.
|
і відкинув він жертовники богів чужих і висоти, і розбив статуї, і вирубав посвячені дерева;
|
|
4
|
4
|
|
и^ повелњ` і^ё'дњ да взы'щетъ г~а б~а эTц~ъ свои^хъ. и^ да сътвори'тъ закоn е^го и^ за'повњди.
|
і повелів юдеям шукати Господа Бога батьків своїх, і виконувати закон [Його] і заповіді;
|
|
5
|
5
|
|
и^ съкрђши'ша эT всњхъ гра'довъ і^ё'диныX ѓ^лтари`, і^ и'долы и^ црsтвова` в ми'рњ крњп#це, въ' градXњ і^ё'диныхъ. смири' бо ся земля`”
|
і скасував він у всіх містах Іудиних висоти і статуї сонця. І спокійним було при ньому царство.
|
|
6
|
6
|
|
създа' же и^ поса'ды запа'систы въ і^ё^де'и. и^же поко'ино бы'сть, и^ ни е^ді'на въ времена` ты` бра'нь въста`, ми'ръ б^о г~ђ възда'юще е^мђ.
|
І побудував він укріплені міста в Юдеї, бо спокійною була земля, і не було в нього війни в ті роки, оскільки Господь дав спокій йому.
|
|
7
|
7
|
|
рече же і^ё'да съзи'ждемъ гра'ды сїя и^ ѓ^гради'мъ стњ'ны, и^ ё^крњпи'мъ столпы`, и^ вра'та, и^ ꙁа'мки. в не'иy земли` господ#ствђ'емъ. ја%ко в#зыска'хомъ г~а б~а эTц~ъ на'шихъ. и^ вᲆзыска'на, и^ възда'сть на'мъ ми'ръ по ѓ%крsтъ. съ поспњш#ствоM. того ради създа'ша, и^ ни е^ді'но въ строе%нїи помњша'нїе бы'сть”
|
І сказав він юдеям: побудуємо міста ці й обнесемо їх стінами з вежами, з воротами і запорами. Земля ще наша, тому що ми знайшли Господа Бога нашого: ми знайшли Його, — і Він дав нам спокій з усіх боків. І стали будувати, і мали успіх.
|
|
8
|
8
|
|
И$мњ же а%с#са, во'и. въ ѓ^рђжїи свои^хъ, нося'щихъ щи'ты. и^ ко'пїа эT і^ё'ды, Wт~. эT венїа^ми'на щи'т#никовъ. и ст`рњлцевъ. Wс~п. вс'и же сїи мђжи на' брань крњпчаиши”
|
І було в Аси військової сили: озброєних щитом і списом з коліна Іудиного триста тисяч, і з коліна Веніамінового озброєних щитом і які стріляли з лука, двісті вісімдесят тисяч, людей хоробрих.
|
|
9
|
9
|
|
И$зы'иде же проти'вђ и^хъ ꙁара'и е^џиѓ'плянин#, съ во'и свои'ми деся'тїю соT тма'ми. и^ колесни'цъ, Wт~, и^ прїиде да'же до мари'са,
|
І вийшов на них Зарай ефіоплянин з військом у тисячу тисяч і з трьомастами колісниць і дійшов до Мареші.
|
|
10
|
10
|
|
и^ а'сса, и^зы'иде противђ е^мђ. и^ ё^строи'ша брань ё^ де'бри на сњверᲆ мари'са,
|
І виступив Аса проти нього, і вишикувалися до битви на долині Цефата в Мареші.
|
|
11
|
11
|
|
и^ възва` а%сс#а г~а б~а и^ реq. помоѕи` наM г~и б~е на'шъ, зане` на тя ё^пова'емъ, и^ въ твое` и%мя и^мњ'ющи неѓ^бинове'нїе. прїидо'хом# съпроти'вђ того мно'жества” Ги~ бж~е нашъ ты` е^си не премо'жетъ противђ тебе` чл~къ.
|
І воззвав Аса до Господа Бога свого, і сказав: Господи! чи не в Твоїй силі допомогти сильному або безсилому? допоможи ж нам, Господи Боже наш: тому що ми на Тебе уповаємо і в ім’я Твоє вийшли ми проти безлічі цієї. Господи! Ти Бог наш: нехай не переможе Тебе людина.
|
|
12
|
12
|
|
и^ ё^страшил# г~ь е^фиѓ'пы, преD а'с#сою і^ и^ё'дою” И$ бњжа'ше же е^фїѓ'пы
|
І вразив Господь ефіоплян перед лицем Аси і перед лицем Іуди, і побігли ефіопляни.
|
|
13
|
13
|
|
и^ гна` и^хъ а^с#са и^ лю'дїе и^же с ни'мъ да'же до гедо'ра, и^ падо'ша е^фїѓ'пы даже до погђбле'нїа ја%ко г~ђ бїю'щђ съкрђши'шася. и^ преD во'и е^го ѓ^полча'ющеся. и^ взя'ша плене'нїя мно'га,
|
І переслідував їх Аса і народ, який був з ним, до Герара, і впали ефіопляни, так що в них нікого не залишилося в живих, тому що вони вражені були перед Господом і перед воїнством Його. І набрали здобичі безліч.
|
|
14
|
14
|
|
и^ порази'ша гра'ды и^хъ по ѓ%крsтъ гедо'ра. вели'къ б^о стра'хъ гн~ь ѓ^бъја%тъ и^хъ” И$ разори'ша гра'ды, и^ мноh плњнъ и^з#несо'ша.
|
І зруйнували всі міста навколо Герара, тому що напав на них жах від Господа; і розграбували всі міста і винесли з них дуже багато здобичі.
|
|
15
|
15
|
|
н^о и^ кђщи ѓ%вцамъ, и^ а^мазо'новъ и^з#сњко'ша. и^ взя'ша скота` бесчи'слено мно'жество и^ вельблюD. и^ възврати'шася въ і^ерsлимъ”
|
Також і пастуші курені зруйнували і погнали безліч стад дрібної худоби і верблюдів і повернулися в Єрусалим.
|
|
Глvа, е~і”
|
Глава 15
|
|
1
|
1
|
|
Аза'рїя же сн~ъ а^да'довъ, бы'сть в не'мъ дх~ъ бж~їи,
|
Тоді на Азарію, сина Одедового, зійшов Дух Божий,
|
|
2
|
2
|
|
и^зы'иде въ срњтенїе а%ссы, і^ё^де'ѓ^въ, и^ венїами'на, и^ реq е^мђ” Оу^слы'шите м^я а%сса. и^ весь і^ё'да, и^ венїами'нъ. г~ь с ва'ми, ја%ко бы'сте с ни'мъ. а%ще в#зы'щете е^го, ѓ^бра'щется ва'мъ. а%ще же ѓ^ста'вите е^го, ѓ^ста'витъ васъ.
|
і вийшов він назустріч Асі і сказав йому: послухайте мене, Асо і весь Іуда і Веніамін: Господь з вами, коли ви з Ним; і якщо будете шукати Його, Він буде знайдений вами; якщо ж залишите Його, Він залишить вас.
|
|
3
|
3
|
|
мно'ги дн~и въ і^и^л~и беꙁ#бж~їя и%стинны, и^ беꙁ# сщ~енниковъ, и^ беꙁ# ё^чи'тель же, и^ беZ зако'на”
|
Багато днів Ізраїль буде без Бога істинного, і без священика, який вчить, і без закону;
|
|
4
|
4
|
|
Є$гда же и^ ѓ^брати'тъ и^хъ въ печа'лехъ своиX. и^ възопїютᲆ къ г~ђ б~ђ і^и^л~евђ, ѓ^бря'щется и^мъ.
|
але коли він навернеться у скруті своїй до Господа Бога Ізраїлевого і знайде Його, Він дасть їм знайти Себе.
|
|
5
|
5
|
|
въ вре'мя ѓ'но не бђдеT ми'рᲆ и^сходя'щемђ, ја%ко ја%рость гн~я на всњ'хъ ѓ^бита'ющиX на земли`”
|
У ті часи не буде миру ні для того, хто виходить, ні для того, хто входить, бо великі заворушення будуть у всіх жителів земель;
|
|
6
|
6
|
|
И$ ѓ^полчи'тъ бо ся ја^зы'къ на ја^зы'кᲆ, и^ граD проти'вђ гра'дђ, ја%ко г~ь смђтиT и^хъ въ вся'кои печа'ли.
|
народ буде воювати з народом, і місто з містом, тому що Бог приведе їх у сум’яття всякими бідами.
|
|
7
|
7
|
|
и^ в^ы ё^бо ё^крњпи'теся. и^ не ѓ^вя'жђтся рђ'ки ва'ши. бђ'детъ б^о м#зда` дњ'ла ва'шего”
|
Але ви зміцнитеся, і нехай не слабшають руки ваші, тому що є відплата за діла ваші.
|
|
8
|
8
|
|
И$же е^гда слы'ша а%с#са словеса` сїя, и^ пррoчество а^за'рїя пррoка. ё^крњпи'ся и^ эTя'тъ и%долы, эT всея` земля` і^и^ё'ды и^ венїами'на, и^ эT грDа и%хъже ё^крњпи` и^е^ровоа'мъ въ горњ е^фре'мли” И$ ѓ^сщ~а ѓ%лтаръ гн~ь и^же б^њ преD притво'ромъ гн~имᲆ.
|
Коли почув Аса слова ці і пророцтво [Азарії], сина Одеда пророка, то підбадьорився і викинув мерзоти язичницькі з усієї землі Іудиної і Веніамінової і з міст, які він узяв на горі Єфремовій, і оновив жертовник Господній, що перед притвором Господнім.
|
|
9
|
9
|
|
събра же всего і^ё'дђ, и^ венїами'на. и^ пришеlцы ѓ^бита'ющїи с ни'ми эT е^фрема, и^ манасїя, и^ эT симеѓ'на. мно'ѕи б^о к немђ прибᲇго'ша эT і^и^л~я, ви'дящи ја%же г~ь б~ъ е^го бы'сть с ни'мъ.
|
І зібрав всього Іуду і Веніаміна і тих, що живуть з ними, переселенців від Єфрема і Манассії і Симеона; тому що багато хто від Ізраїля перейшли до нього, коли побачили, що Господь, Бог його, з ним.
|
|
10
|
10
|
|
е^гда же прїидо'ша въ і^ерsлимᲆ. въ мцsъ, г~. в лњто, е~і. црsтва а%с#сы”
|
І зібралися в Єрусалимі у третій місяць, у п’ятнадцятий рік царювання Аси;
|
|
11
|
11
|
|
И$ пожро'ша г~ђ въ дн~ь то'и эT кори'сти, и^ плњне'нїи е^же воꙁведо'ша волоv, ꙁ~ соT и^ ѓ'венъ, з~. тыся'щ#
|
і принесли в день той жертву Господу зі здобичі, яку привели, з великої худоби сімсот і з дрібної сім тисяч;
|
|
12
|
12
|
|
и^ вни'де эT зако'на на ё^крњпле'нїе ми'ра да взы'щTђ г~а б~а эTц~ъ свои^хъ, и^ всњ'мъ срDцем#, и^ всею` дш~ею и^хᲆ.
|
і вступили в завіт, щоб шукати Господа Бога батьків своїх від усього серця свого і від усієї душі своєї;
|
|
13
|
13
|
|
и^ вся'къ и^же речеT, не взыска'ти г~а б~а і^и^л~ева да ё'мреT, эT ме'ньшаго да'же до бо'лшаго. эT мђжа да'же до жены`.
|
а всякий, хто не стане шукати Господа Бога Ізраїлевого, повинен померти, малий він чи великий, чоловік чи жінка.
|
|
14
|
14
|
|
закля'ша же ся г~ђ гла'сомъ вели'кимъ, въ восклица'нїи. и^ въ звђ'кђ трђ'бномъ.
|
І клялися Господу голосно і з вигуками і при звуках труб і рогів.
|
|
15
|
15
|
|
вси же і^ё^де'и възра'довашася ѓ^ кля'твњ. всњ'мъ срDцемъ свои^мъ кля'шася, и^ въ все'и воли в#зыска'ша е^го, и^ ѓ^брњте'ся и^мъ” Пода'сть же и^мъ г~ь поко'и по ѓ%крsтъ”
|
І раділи всі юдеї цій клятві, тому що від усього серця свого клялися і з усією щирістю шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. І дав їм Господь спокій з усіх боків.
|
|
16
|
16
|
|
Но и^ маа'хђ мт~рь свою` и^змњни'лъ е^же не бы'ти въ слђж#бђ а^ста'рта и%дола, и^ съкрђши` е^го, в# кђ'съ раздроби`, и^ сож#же въ пото'цњ ке'дръстњмъ,
|
І Мааху, матір свою, цар Аса позбавив царського достоїнства за те, що вона зробила ідола для діброви. І зруйнував Аса ідола її, і порубав на шматки, і спалив у долині Кедрона.
|
|
17
|
17
|
|
ра'звњ вы'шняа ѓ^ста'ви зане` бњ въ і^ё^де'и и^ въ і^и^л~и” Но и^ срDце а%с#сы бњ съверше'но въ всњхᲆ дн~ехъ е^го”
|
Хоча висоти не були знищені в Ізраїлі, але серце Аси було цілком віддане Господу в усі дні його.
|
|
18
|
18
|
|
И$ внесе` ст~ая дв~да эTц~а свое^го, и^ ст~аа в домђ` бж~їи, и^ сребро` и^ зла'то, съсђ'ды
|
І вніс він посвячене батьком його і свою посвяту в дім Божий, срібло і золото і сосуди.
|
|
19
|
19
|
|
и^ бра'нь не бы'сть съ ни'мъ, да'же до, л~е~ го, лњта црsтва а%ссина”
|
І не було війни до тридцять п’ятого року царювання Аси.
|
|
Глvа, ѕ~і”
|
Глава 16
|
|
1
|
1
|
|
И$ въ лњто, л~ и~ е, цр~ьства е^го, взы'иде вааса цр~ь і^и^л~евъ, въ і^ё^де'ю, и^ стњнђ` ѓ^бъя'ше ра'мђ, да ни е^ді'нъ въ бо'язни можа'ше и^зыити`, и^ внїити` въ црsтво а%с#сино
|
У тридцять шостий рік царювання Аси, пішов Вааса, цар Ізраїльський, на юдеїв і почав будувати Раму, щоб не дозволити нікому ні відходити від Аси, царя Юдейського, ні приходити до нього.
|
|
2
|
2
|
|
и^ възя'тъ же а%с#са сребро` и^ зла'то эT сокро'вищъ до'мђ гн~я, и^ эT сокро'вищъ цр~ьскихъ” И$ посла` къ невеа^давђ цр~ю сљ=рьскђ, и^же ѓ^бита'ше вᲆ дама'сцњ гл~ющи,
|
І виніс Аса срібло і золото зі скарбниць дому Господнього і дому царського і послав до Венадада, царя Сирійського, який жив у Дамаску, говорячи:
|
|
3
|
3
|
|
прїими ми'ръ промежи мене` и^ тебе`, и^ межи` эTц~емъ моиM, и^ эTц~емъ твои^мъ, и^мњша съглаше'нїе, того ра'ди посла'хъ тебњ сребро` и^ зла'то, прїиди да разбїемъ эT мене` ваа%сомъ цр~я і^и^л~ева, и^ эTи'деT эT мене`,
|
союз нехай буде між мною і тобою, як був між батьком моїм і батьком твоїм; ось, я посилаю тобі срібло і золото: піди, розірви союз твій з Ваасою, царем Ізраїльським, щоб він відступив від мене.
|
|
4
|
4
|
|
и^ слы'ша сн~ъ а^де'ровъ цр~я а%с#сђ, и^ посла` нача'лники во'емᲆ своиM, къ гра'домъ і^и^л~евымъ, и^ порази'ша а^гино'на, и^ да'на, и^ а^велмаи^нъ, и^ вси` поса'ды неџали'мли стњна'та,
|
І послухався Венадад царя Аси і послав воєначальників, які були в нього, проти міст ізраїльських, і вони спустошили Ійон і Дан й Авелмаїм і всі запаси в містах Неффалимових.
|
|
5
|
5
|
|
и^же е^гда` слы'ша ваа'са цр~ь і^и^л~евъ ѓ^ста'ви съзида'ти рама'ю и^ ѓ^ста'ви дњ'ло свое`”
|
І коли почув про це Вааса, то перестав будувати Раму і припинив роботу свою.
|
|
6
|
6
|
|
А/сса же цр~ь прїя'ть вс^ю і^ё^де'ю, и^ вꙁя'ша ка'менїе эT ра'ма и^ лњ'съ и^же на съꙁида'нїе ё^гото'ва а%с#са” Създа' же в ни'хъ гаве'я, и^ ма'сфђ,
|
Аса ж цар зібрав усіх юдеїв, і вони вивезли з Рами камені і дерева, які використовував Вааса для будівлі, — і побудував з них Геву і Мицфу.
|
|
7
|
7
|
|
и^ въ вре'мя ѓ'но прїиде а^на'нїя пррoкъ, къ а%с#сњ цр~ю і^ё'динђ” И$ рече е^мђ е^же и^мњ'лъ е^си ё^пова'нїе ко цр~ю сљ=рскђ, а^ не къ г~ђ б~ђ ᲄвое^мђ” Того ра'ди ё^шли` цр~я си'рьскаго во'и эT рђ'кђ твое'ю”
|
У той час прийшов Ананій прозорливець до Аси, царя Юдейського, і сказав йому: оскільки ти понадіявся на царя Сирійського і не уповав на Господа Бога твого, тому і врятувалося військо царя Сирійського від руки твоєї.
|
|
8
|
8
|
|
Не е^фиѓ'пи ли, и^ ливїи бя'хђ тебњ` въ си'лђ мно'гђ и^ въ др'ъꙁость. колесни'цъ и^ ко'нникъ. и^ мно'жество ѕњ'ло” И$ вънегда` къ г~ђ вњ'ровалъ е^си, и^ преда` и^хъ въ рђкђ твою`.
|
Чи не були ефіопляни і лівіяни з силою більшою і з колісницями і вершниками дуже численними? Але оскільки ти уповав на Господа, то Він віддав їх у руки твої,
|
|
9
|
9
|
|
ѓ%чи б^о гн~и съзира'ющи вс^ю зе'млю. и^ въздаю'тъ крњ'пость тњ'мъ, и^же срDцемъ съвръше'номᲆ вњ'рђютъ во'нь. бђе' б^о сътвори'лъ е^си, и^ сего ра'ди т^о е^ще` настоя'щаго вре'мени на' тя бра'нь въста'нетъ”
|
тому що очі Господа оглядають усю землю, щоб підтримувати тих, чиє серце цілком віддане Йому. Нерозважливо ти зробив тепер. За те віднині будуть у тебе війни.
|
|
10
|
10
|
|
Разгнњ'ва же ся а%с#са на ви'дящаго. повелњ` е^го в#сади'ти во стражи'лницђ. ѕњ'ло бо сего ра'ди прогнњ'вася и^ ё^би` эT людїи во вре'мя т^о мно'гиX. дњла
|
І розгнівався Аса на прозорливця, і замкнув його у в’язницю, тому що за це був у роздратуванні на нього; пригноблював Аса і декого з народу в той час.
|
|
11
|
11
|
|
же а%с#сы пр'ьвая и^ послњ'дняа, пи'сана сђть въ кни'ѕњ цр~еи і^ё'диныX і^и^л~я”
|
І ось, діяння Аси, перші й останні, описані в книзі царів юдейських та ізраїльських.
|
|
12
|
12
|
|
Разболњ' же ся а%сса въ лњто, л~џ. црsтва свое^го. бо'лњзнїю ѕелнњ'ишею на' ноги, и^ ни в не'мощи свое'и, възыска` г~а, н^о вра'чевъ”
|
І захворів Аса на ноги на тридцять дев’ятому році царювання свого, і хвороба його піднялася до верхніх частин тіла; але він у хворобі своїй шукав не Господа, а лікарів.
|
|
13
|
13
|
|
И$ ё^спе же съ эTц~ы свои^ми, и^ ё'мре лᲇта, м~а го, црsтва е^го.
|
І спочив Аса з батьками своїми, і помер на сорок першому році царювання свого.
|
|
14
|
14
|
|
и^ погребо'ша е^го въ гро'бњ е^го. и^же и^скопа` въ' градњ двд~вњ. положиша же е^го на посте'лњ и^ напоlниша а^рама'ты, и^ ро'ды ми'ра ё^ха'н#наго, и^ сътвори'ша е^мђ погребъ вели'къ ѕњ'ло”
|
І поховали його у гробниці, яку він влаштував для себе в місті Давидовому; і поклали його на одрі, який наповнили пахощами і різними належно зробленими мастями, і спалили їх для нього безліч.
|
|
Глvа, з~і”
|
Глава 17
|
|
1
|
1
|
|
Црsтвова' же и^ѓ^сафа'тъ сн~ъ е^го в# него мњ'сто, и^ премога'ше проти'вђ і^и^л~я. и^ѓ^сафа'тъ.
|
І став царем Іосафат, син його, замість нього; і зміцнився він проти ізраїльтян.
|
|
2
|
2
|
|
поста'ви же ты'сящники число'мъ въ всњх# гра'дњхъ і^ё'диных#. и^же бя'хђ ѓ^граже'ни стњна'ми. пособле'нїе же расмотри` в земли` і^ё'динњ; и^ въ' градњхᲆ е^фрњ'мовыX и%х#же побра а%сса эTц~ъ е^го.
|
І поставив він військо в усі укріплені міста Юдеї і розставив охоронне військо по землі Юдейській і по містах Єфремових, якими оволодів Аса, батько його.
|
|
3
|
3
|
|
и^ бы'сть г~ь съ и^ѓ^сафа'томъ. ја%ко хо'дитъ въ пђте'хъ дв~да эTц~а свое^го пр'ьвыхъ. и^ не ё^пова` на и%долы
|
І був Господь з Іосафатом, бо він ходив першими путями Давида, батька свого, і не шукав Ваалів,
|
|
4
|
4
|
|
н^о на' б~а эTц~а свое^го. и^ про'иде в повеле'нїи эTц~а свое^го. а^ не по грᲇхоM і^и^л~евыM”
|
але шукав він Бога батька свого і робив за заповідями Його, а не за діяннями ізраїльтян.
|
|
5
|
5
|
|
Оу^крњпи' же г~ь црsтво в рђкђ е^го. и^ да'ша вс^я і^ё^де'я да'ры и^ѓ^сафа'тђ, и^ бы'сть е^мђ бога'т#ства, и^ мно'га сла'ва.
|
І утвердив Господь царство в руках його, і давали всі юдеї дари Іосафату, і було в нього багато багатства і слави.
|
|
6
|
6
|
|
и^ възнесе'ся срDце е^го въ пђть гн~ь. и^ па'ки высо'кая и%долы и^ лђ'ги эT і^ё'ды и^зя'тъ”
|
І піднеслося серце його на путях Господніх; крім того, і висоти скасував він і діброви в Юдеї.
|
|
7
|
7
|
|
Въ тре'тїе же лњто црsтва свое^го. посла` нача'лниk свои^хъ, и^ сн~овъ си'лныхъ, и^ а^вдїю и^ заха'рїю, и^ наџанаи'ла, и^ михе'а. да ё^ча'тъ въ' градњхъ і^ё^диныX.
|
І в третій рік царювання свого він послав князів своїх Бенхаїла й Овадію, і Захарію і Нафанаїла і Михея, щоб учили по містах Іудиних народ,
|
|
8
|
8
|
|
и^ с ни'ми левљ=ти самђ'ия, и^ наџананїя, и^ вав#дїя, и^ а^сїи'ля, и^ семирамо'џа, і^ и^ѓ^наџа'на, и^ а^донїю, и^ товїю левљ=ты і^ и'же с ни'ми и^ е^лиса'мђ, и^ ѓ^ра'ма жръца`.
|
і з ними левитів: Шемаію і Нефанію, і Зевадію й Азаїла, і Шемирамофа й Іонафана, й Адонію і Товію і Тов-Адонію, і з ними Елишаму й Іорама, священиків.
|
|
9
|
9
|
|
ё^ча'хђ же лю'ди въ і^ё^де'и, и^мњ'ющи кни'гђ зако'на гн~я и^ ѓ^б#ходя'хђ вс^и гра'ды і^ё^дины ё^ча'хђ лю'ди”
|
І вони навчали в Юдеї, маючи з собою книгу закону Господнього; і обходили всі міста Юдеї й учили народ.
|
|
10
|
10
|
|
Того ра'ди сътворе'нъ быs стра'хъ гн~ь на всњ'хъ црsтвахъ зе'мᲆских#. и^же бя'хђ по ѓ%крsтъ і^ё^де'и. не смња'хђ бранити проти'вђ и^ѓ^сафа'та.
|
І був страх Господній на всіх царствах землі, які навколо Юдеї, і не воювали з Іосафатом.
|
|
11
|
11
|
|
н^о и^ эT и^ноплеме'нникъ и^ѓ^сафа'тђ да'ры приноша'хђ. сребро` и^ да'ры. а^ра'ви же привожахђ ѓ%венъ и^ ѓ^веw Wꙁ~, и^ ꙁ~ со'тъ. и^ козеl толи'коже,
|
А від филистимлян приносили Іосафату дари і в данину срібло; також аравитяни приганяли до нього дрібну худобу: баранів сім тисяч сімсот і козлів сім тисяч сімсот.
|
|
12
|
12
|
|
възрасте же и^ѓ^сафа'тъ и^ възвели'чися да'же до вы'шнихъ. и^ създа` вᲆ і^ё^де'и до'мы ја%ко столпы`.
|
І піднімався Іосафат усе більше і більше і побудував у Юдеї фортеці й міста для запасів.
|
|
13
|
13
|
|
и^ мно'га дњ'ла ё^гото'ва в поса'дњхъ і^ё'диныX и^ мђ'жи же бра'нницы и^ крњ'пцы бя'хђ въ і^ерsлимњ,
|
Багато було в нього запасів у містах юдейських, а в Єрусалимі людей військових, хоробрих.
|
|
14
|
14
|
|
и%м#же т^о число` по домоM, и^ ѓ^би'телїи и^хъ е^ді'ныхъ” Въ і^ё^дњ нача'лники во'емъ е^дђна'сᲆ во'жDъ. и^ с ни'мъ крњпча'иша мђ'жи, Wт~,
|
І ось список їх за поколіннями їхніми: в Іуди начальники тисяч: Адна начальник, і в нього відмінних воїнів триста тисяч;
|
|
15
|
15
|
|
и^ пото'мъ и^ѓ^а^нна'нъ нача'лникъ, и^ с ни'мъ, Wс~, и^ Wп~,
|
за ним Іоханан начальник, і в нього двісті вісімдесят тисяч;
|
|
16
|
16
|
|
пото'м# же а^масїа сн~ъ захарїевъ пресщ~енъ г~ђ, и^ с ниM, Wп~, мђже'и си'лныхъ, томђ` послњдоваше
|
за ним Амасія, син Зихри, який присвятив себе Господу, і в нього двісті тисяч воїнів відмінних.
|
|
17
|
17
|
|
хра'бры къ бра'немъ” эT венїами'на, е^лїа'да, и^ с ни'мъ дръжа'щихъ лђ'къ и^ щи'тъ, Wн~, си'лныX”
|
У Веніаміна: відмінний воїн Елиада, і в нього озброєних луком і щитом двісті тисяч;
|
|
18
|
18
|
|
Пото'мъ па'ки и^ѓ^задавъ, и^ с ни'мъ Wр~, и^ Wп~, си'лни къ бра'ни,
|
за ним Ієгозавад, і в нього сто вісімдесят тисяч озброєних воїнів.
|
|
19
|
19
|
|
тїи вс^и бя'хђ въ рђ'кђ цр~евђ, кромњ и%ныX чт^о постави цр~ь на посадњхъ стњнатыхъ, въ все'и і^ё^де'и”
|
Ось ті, що служили царю, зверх тих, яких розставив цар в укріплених містах по всій Юдеї.
|
|
Глvа, и~і”
|
Глава 18
|
|
1
|
1
|
|
И$ бы'сть и^ѓ^сафа'тђ бога'тъство, и^ сла'ва мно'га, и^ пояT женђ в домђ` а^ха'вли, и^ племени сложенᲆ е^сть а^хавлю,
|
І було в Іосафата багато багатства і слави; і поріднився він з Ахавом.
|
|
2
|
2
|
|
и съниде же по лњтеX к немђ съвръше'не въ самарїю, и^ е^го прише'ствїю, ё^би` а^ха'въ ѓ%вны, и^ волы` мно'ги, томђ и^ людемъ и^же прїидо'ша с ни'мъ, помоли' же ся томђ, да взы'идетъ въ рамо'џъ галади'т#скїи”
|
І пішов через кілька років до Ахава в Самарію; і заколов для нього Ахав багато худоби дрібної і великої, і для людей, які були з ним, і схиляв його йти на Рамоф галаадський.
|
|
3
|
3
|
|
Реq же а^ха'въ цр~ь і^и^л~евᲆ, къ и^ѓ^сафа'тђ цр~ю іё'динђ, прїиди` съ мно'ю въ рамо'џъ галаа^ди'т#скїи” к немђ то'и эTвњща`, ја%ко а%ꙁᲆ и^ ты`, ја%ко лю'дїе твои` та'ко и^ лю'дїе мои`, с тобо'ю же бђдемъ въ бра'ни”
|
І говорив Ахав, цар Ізраїльський, Іосафату, царю Юдейському: чи підеш зі мною в Рамоф галаадський? Той сказав йому: як ти, так і я, як твій народ, так і мій народ: йду з тобою на війну!
|
|
4
|
4
|
|
И$ реq и^ѓ^сафа'тъ цр~ю і^и^л~евђ, совњща'ися молю` т^я, преDстоя'щимъ словесе'м# г~ђ,
|
І сказав Іосафат царю Ізраїльському: запитай сьогодні, що скаже Господь.
|
|
5
|
5
|
|
и^ събра б^о цр~ь і^и^л~евъ пррoковъ, у~, мђже'и, и^ рече къ ни'мъ, а%ще въ рамо'џъ галааDскїи кᲆ бра'ни пои^ти` и^мамы, и^ли поко'итися, и^ тїи рњша, в#зы'иди, и^ преда'сть б~ъ въ рђ'кђ цр~евђ”
|
І зібрав цар Ізраїльський пророків чотириста чоловік і сказав їм: чи йти нам на Рамоф галаадський війною, чи утриматися? Вони сказали: йди, і Бог віддасть його в руку царя.
|
|
6
|
6
|
|
Рече же иѓ^сафатъ ни л^и нњсть т^ђ пррoка гн~я, е^ще да эT того па'ки въпро'симъ,
|
І сказав Іосафат: чи немає тут ще пророка Господнього? запитаємо й у нього.
|
|
7
|
7
|
|
и^ рече цр~ь і^и^л~евъ къ и^ѓ^сафа'тђ, е^сть мђжъ е^ді'нъ и%м#же мо'жетъ вᲆпроси'ти г~а, н^о а%ꙁъ ненави'жђ е^го, и^же не прорица'етъ мнњ` бл~га, н^о ѕло` въ все` вре'мя е^го, сїи михе'я сн~ъ и^е'мла” Реq же и^ѓ^сафа'тъ не гл~и цр~ю тњ'мъ ѓ^бы'чаемъ”
|
І сказав цар Ізраїльський Іосафату: є ще один чоловік, через якого можна запитати Господа; але я не люблю його, тому що він не пророкує про мене добре, а постійно пророкує лихе; це Михей, син Іємвлая. І сказав Іосафат: не говори так, царю.
|
|
8
|
8
|
|
И$ възва` цр~ь і^и^л~евъ е^ді'ного эT е^внђ'хъ, и^ рече е^мђ, зови в#бо'рзњ михе'ю сн~а и^е'мла, па'ки
|
І покликав цар Ізраїльський одного євнуха, і сказав: сходи скоріше за Михеєм, сином Іємвлая.
|
|
9
|
9
|
|
цр~ь і^и^л~евᲆ, и^ ѓ^сафа'тъ цр~ь і^ё'динъ, ѓ%ба сњдя'хђ на прsтлњ, ко'ждо и^ ѓ^блече'ни красото'ю цр~ьскою, сњдя'хђ же на простра'н#ствњ блиZ вра'тъ самарїискиX, вс^и же пррoцы пррoчесᲄвова'хђ преD ни'ми,
|
Цар же Ізраїльський та Іосафат, цар Юдейський, сиділи кожен на своєму престолі, одягнені в царський одяг; сиділи на площі біля воріт Самарії, і всі пророки пророкували перед ними.
|
|
10
|
10
|
|
седекїа б^о сн~ъ хана'на, сътвори е^мђ ро'га желњ'ꙁна, и^ рече” Сїя реq г~ь, тњми попере'ши сљ=рїю, до'ндеже съкрђшиши е^я,
|
І зробив собі Седекія, син Хенаани, залізні роги і сказав: так говорить Господь: цими поколеш сиріян до знищення їх.
|
|
11
|
11
|
|
вс^и же пррoцы та'коже прорица'хђ, и^ гл~ахђ, взы'иди въ рамо'џъ галаа'дъ и^ преспњва'еши, и^ преда'стъ и^хъ въ рђ'кђ цр~евђ,
|
І всі пророки пророкували те саме, говорячи: йди на Рамоф галаадський; буде успіх тобі, і віддасть його Господь у руку царя.
|
|
12
|
12
|
|
посо'лᲆ же и^де къ ꙁванїю михе'я, рече е^мђ, с^е словеса` всњхъ пррoкъ е^ді'нњми ё^сты бл~га цр~еви въꙁвњща'ютъ. прошђ ё^бо и^ тебе` да сло'вотвое эT е^го не ё^далится. гл~и же бл~га е^мђ,
|
Посланий, який пішов покликати Михея, говорив йому: ось, пророки одноголосно пророкують добре цареві; нехай би і твоє слово було таким самим, як кожного з них: проречи і ти добре.
|
|
13
|
13
|
|
и^ эTвњща михе'я. живе'тъ г~ь и^же чт^о е^лико рече'тᲆ мнњ б~ъ мо'и с^е гл~ю.
|
І сказав Михей: живий Господь, — що скаже мені Бог мій, те проречу я.
|
|
14
|
14
|
|
прїиде б^о къ цр~ю. е^мђже цр~ь рече, михе'я. и^ти л^и и%мамъ въ рамо'џъ галаа'дъ къ бране'нїю, и^ли поко'ити” К немђже то'и эTвњща`, и^ꙁы'идете вс^я бо преспњва'нїя прїидђтъ т^и, и^ предадђтся враги` в рђ'ки ва'ша.
|
І прийшов він до царя, і сказав йому цар: Михею, чи йти нам війною на Рамоф галаадський, чи утриматися? І сказав той: ідіть, буде вам успіх, і вони будуть віддані в руки ваші.
|
|
15
|
15
|
|
реq же цр~ь е^мђ па'ки. Множи'цею тебе ꙁаклина'ю я&. да мнњ не гл~еши то'кмо, чт^о и%стинно е^сть вᲆ и^мя гн~е.
|
І сказав йому цар: скільки разів мені заклинати тебе, щоб ти не говорив мені нічого, крім істини, в ім’я Господнє?
|
|
16
|
16
|
|
и^ то'и рече. ви'дњхъ ве'сь і^и^л~ь расточе'нъ въ гора'хъ ја%ко ѓ%вца беꙁ# па'стыря” И$ рече г~ь, не и%мђть сїи господи'на, да ѓ^брати'тся е^ді'нъ ко'ждо в до'мъ свои в# ми'рњ”
|
Тоді Михей сказав: я бачив усіх синів Ізраїля, розсіяних по горах, як овець, у яких немає пастиря, — і сказав Господь: немає в них начальника, нехай повернуться кожен у дім свій з миром.
|
|
17
|
17
|
|
И$ рече цр~ь і^и^л~евъ къ и^ѓ^сафа'тђ. ни л^и рњхъ тебњ ја%ко не прорицаеT се'и мнњ` ничтоже бл~га, н^о ѕл^о.
|
І сказав цар Ізраїльський Іосафату: чи не говорив я тобі, що він не пророкує про мене доброго, а тільки лихе?
|
|
18
|
18
|
|
и^ рече михе'я, не та'ко слы'шите ё^бо сло'во гн~е. ви'дњхᲆ г~а сњдя'ща на прsтлњ е^го, и^ вс^и во'и нбsныя преDстоя'щи е^мђ ѓ^деснђю и^ ѓ^шђ'юю”
|
І сказав Михей: так вислухайте слово Господнє: я бачив Господа, Який сидить на престолі Своєму, і все воїнство небесне стояло праворуч і ліворуч Нього.
|
|
19
|
19
|
|
И$ рече г~ь кт^о прельсти'тъ а^ха'ва цр~я і^и^л~ева, да вꙁы'идетъ и^ паде'тъ въ рамо'тњ галааDскомъ. и^ гл~аше е^ді'нъ та'ко, і^ и'нъ реq та'ко.
|
І сказав Господь: хто втягнув би Ахава, царя Ізраїльського, щоб він пішов і впав у Рамофі галаадському? І один говорив так, інший говорив інакше.
|
|
20
|
20
|
|
и^ꙁы'иде дх~ъ и^ ста` преD гм~ъ и^ рече. аZ прельщђ` е^го, е^мђже г~ь в# чемъ рече прельсти'ши.
|
І виступив один дух, і став перед лицем Господа, і сказав: я втягну його. І сказав йому Господь: чим?
|
|
21
|
21
|
|
и^ то'и эTвњща`. эTи^дђ и^ бђ'дђ дх~ъ л#жи'въ въ ё^ста` всMњ пррoкомъ е^го” Рече же г~ь прельсти'ши л^и и^ премо'жеши л^и, и^ꙁы'иди и^ сᲆтвори` та'ко”
|
Той сказав: я вийду, і буду духом неправди у вустах усіх пророків його. І сказав Він: ти втягнеш його, і досягнеш; піди і зроби так:
|
|
22
|
22
|
|
И$ нн~њ ё^бо с^е г~ь даде` дх~ъ л#жи'въ въ ё^ста` всњмъ прoрком# твои'мъ си'мъ. и^ г~ь гл~алъ е^сть ѓ^ тебњ` ѕло`.
|
І тепер, ось попустив Господь духу неправди увійти в уста цих пророків твоїх, але Господь прорік тобі недобре.
|
|
23
|
23
|
|
и^ пристђпи' же седекїя сн~ъ ханаа'на. и^ ё^да'ри михе'ю в лани'тђ. и^ рече е^мђ кои'мъ пђтеM про'иде дх~ъ гн~ь эT мене е^же гл~ати тебњ”
|
І підійшов Седекія, син Хенаани, і вдарив Михея по щоці, і сказав: якою це дорогою відійшов від мене Дух Господній, щоб говорити в тобі?
|
|
24
|
24
|
|
Рече же михе'я. т^ы то` ё%зриши въ дн~ь ѓ'нъ. когда` входя'щъ бђ'деши къ ло'жницњ. эT ложница да ё^кры'ешися.
|
І сказав Михей: ось, ти побачиш це в той день, коли будеш бігати з кімнати в кімнату, щоб сховатися.
|
|
25
|
25
|
|
повелњ' же цр~ь і^и^л~евъ гл~ющи възми'те михе'ю и^ веди'те е^го къ и^м#ми'рђ нача'лникђ гра'да. и^ къ и^а'сђ кн~ѕю сн~ђ цр~евђ.
|
І сказав цар Ізраїльський: візьміть Михея і відведіть його до Амона градоначальника і до Іоаса, сина царя,
|
|
26
|
26
|
|
и^ гл~ите сїя гл~етᲆ цр~ь. поста'вите того в# темни'цђ. и^ дади'те е^мђ хлњ'ба ма'ло, и^ воды` по ѓ^скђ'дђ до'ндеже ѓ^бращђся в# ми'рњ
|
і скажіть: так говорить цар: посадіть цього у в’язницю і годуйте його хлібом і водою бідно, доки я не повернуся в мирі.
|
|
27
|
27
|
|
рече же михе'я. а%ще ѓ^брати'шися въ ми'рњ. нњ'сть г~ь гл~алъ мнњ`, и^ рече” Слы'шите вс^и лю'дїе.
|
І сказав Михей: якщо ти повернешся в мирі, то не Господь говорив через мене. І сказав: слухайте це, всі люди!
|
|
28
|
28
|
|
того ради в#зыиде цр~ь і^и^л~евъ, и^ ѓ^сафаT цр~ь і^ё'динъ въ рамо'џ#, и^ галаа'дᲆ”
|
І пішов цар Ізраїльський та Іосафат, цар Юдейський, до Рамофа галаадського.
|
|
29
|
29
|
|
Рече же цр~ь і^и^л~евъ къ и^ѓ^сафа'тђ. премени` на' мя ри'зы твоя`. и^ та'ко къ ѓ^полче'нїю и^дђ`. ты же ѓ^блеци'ся в ри'зы моя`. премени же цр~ь і^и^л~евъ ри'зы и%де къ бра'ни”
|
І сказав цар Ізраїльський Іосафату: я переодягнуся і вступлю в битву, а ти вдягни свій царський одяг. І переодягся цар Ізраїльський, і вступив у битву.
|
|
30
|
30
|
|
Цр~ь же си'рьскїи повелњ` вожеM ко'н#никъ своиX гл~ющи. не ѓ^полча'итеся проти'вђ ме'ншаго, и^ли проти'вђ бо'льшаго. то'кмо проти'вђ само'го цр~я і^и^л~ева.
|
І цар Сирійський повелів начальникам колісниць, які були в нього, сказавши: не бийтеся ні з малим, ні з великим, а тільки з одним царем Ізраїльським.
|
|
31
|
31
|
|
и^ бы'сть е^гда ви'дњша нача'лницы ко'н#никоM и^ѓ^сафа'та, гл~аша цр~ь і^и^л~евъ еs се'и. и^ ѓбыидо'ша е^го вою'юще. і^ѓ^сафаT же възопи` къ г~ђ. и^ г~ь послђша е^го и^ ѓ^брати и^хъ эT него.
|
І коли побачили Іосафата начальники колісниць, то подумали: це цар Ізраїльський, — і оточили його, щоб битися з ним. Але Іосафат закричав, і Господь допоміг йому, і відвів їх Бог від нього.
|
|
32
|
32
|
|
и^ бы'сть е^гда б^о ви'дњша вое^во'ды ко'нникᲆ ја%ко не бы'сᲄь цр~ь і^и^л~евъ. ѓ^ста'виша е^го.
|
І коли побачили начальники колісниць, що це не був цар Ізраїльський, то повернули від нього.
|
|
33
|
33
|
|
слђчи' же ся да е^ді'нъ эT людїи стрњлцђ не вњдђщи и^спђсти` и^ порази` цря і^и^л~ева промежђ въздыха'нїя, и^ пан#цы'ря и^ ѓ'нъ поDча'шемђ свое^мђ рече. ѓ^брати` рђ'кђ твою` і^ и^зведи` м^я эT бра'ни ја%ко пораже'нъ е^смь.
|
Тим часом один чоловік випадково натягнув лук свій, і поранив царя Ізраїльського крізь шви лат. І сказав він візнику: поверни назад, і вези мене від війська, тому що я поранений.
|
|
34
|
34
|
|
и^ сконча'но е^сть ѓ^полченїе в# дн~ь то'и, и^ цр~ь і^ил~евᲆ б^њ сᲄоя` в# колесни'цы свое'и. проᲄи'вђ сирїѓM даy до' вечера и^ ёMре заходящђ слн~цђ”
|
Але битва у той день посилилася; і цар Ізраїльський стояв на колісниці проти сиріян до вечора і помер, коли заходило сонце.
|
|
Глvа, џ~і”
|
Глава 19
|
|
1
|
1
|
|
Възврати' же ся и^ѓ^сафа'тъ цр~ь і^ё'динъ въ до'мъ сво'и ми'рно въ і^ерsлимъ.
|
І повертався Іосафат, цар Юдейський, у мирі в дім свій в Єрусалим.
|
|
2
|
2
|
|
е^гоже срњте` е^вђ` сн~ъ а^на'нїи. ви'дящаго и^ рече к немђ. нечести'вђ л^и дае'ши по'мощь. и^л^и ненави'димаго эT г~а дрђжбђ съклада'е^ши” И$ рече е^мђ і^ё'е, сего ра'ди не бы'сть на' тя гнњвъ гн~ь.
|
І виступив назустріч йому Іиуй, син Ананії, прозорливець, і сказав царю Іосафату: чи слід було тобі допомагати нечестивцю і любити ненависників Господа? за це на тебе гнів від лиця Господа.
|
|
3
|
3
|
|
ја^ко и%на бл~га дњла ѓ^брњте'на сђть в# тебњ`. ꙁане` эTя'лъ е^си кђми'ры эT зеMля` і^ё'дины” І$ и^спра'вилъ е^си срDце ᲄвое` възыска'ти г~а б~а эTц~ъ твои^х#”
|
Втім, і добре знайдено в тобі, тому що ти знищив ідолів у землі [Юдейській] і налаштував серце своє для того, щоб шукати Бога.
|
|
4
|
4
|
|
И$ всели'ся ё'бо и^ѓ^сафаT въ і^ерsлі'мњ. па'ки же и^зыиде к лю'демᲆ эT вирсавїи даже до горы` е^фрњмля. и^ възвраᲄи` и^хъ къ г~ђ б~ђ эTц~ъ свои^хъ”
|
І жив Іосафат в Єрусалимі. І знову став він обходити народ свій від Вирсавії до гори Єфремової, і навертав їх до Господа, Бога батьків їхніх.
|
|
5
|
5
|
|
И$ поста'ви же сђдїи` земли въ всњхъ гра'дњхъ і^ё'диныхъ запа'систыхъ по кое^мђждо мњстђ.
|
І поставив суддів на землі по всіх укріплених містах Юдеї в кожнім місті,
|
|
6
|
6
|
|
и^ повелᲇ сђдїаM ви'дите рече чт^отворите`. не б^о чл~ческїи сътвори'те сђдъ, н^о гн~ь. и^ чт^о е^ли'ка же сђ'дите, въ ва'съ преи^збђдетъ”
|
і сказав суддям: дивіться, що ви робите, ви чините не суд людський, але суд Господа; і Він з вами у справі суду.
|
|
7
|
7
|
|
И$ да бђ'детъ стра'хъ гн~ь с ва'ми при'сно. и^ съ любле'нїемъ вся твори'те” Нњсть б^о преD гм~ъ бм~ъ нашимъ безако'нїе. ниже дивле'нїя лицђ`. ни прїя'ти м#ꙁды`”
|
Отже, нехай буде страх Господній на вас: дійте обачно, тому що немає у Господа Бога нашого неправди, ні упереджености, ні хабарництва.
|
|
8
|
8
|
|
Въ і^ерsли'мњ же поста'ви и^ѓ^сафа'тъ левљ=ты и^ сщ~енницы, и^ нача'лники ѓ^би'телемъ эT і^и^л~я. да сђдъ и^ ве'щ# гн~ю сђ'дятъ жи'телемъ въ і^ерsлі'мњ
|
І в Єрусалимі приставив Іосафат деяких з левитів і священиків і глав поколінь в Ізраїлі — до суду Господнього і до позовів. І повернулися в Єрусалим.
|
|
9
|
9
|
|
повелњ же и^мъ гл~ющи. та'ко дњлаи^те въ стра'сњ гн~и, и^ вњрнњ, и^ срDцемъ съвръше'нымъ”
|
І дав їм повеління, говорячи: так дійте у страху Господньому, з вірністю і з чистим серцем:
|
|
10
|
10
|
|
Вся'кђю вещь и^же прїидетъ к ва'мъ бра'тїи ва'шихъ. и^же ѓ^бита'ютъ въ' градњхъ и^хъ. промежђ кро'вїю кро'вь гдњ` коли'же въпроше'нїе бђдетъ эT зако'на эT ꙁа'повњди. эT чи'новъ эT ѓ^правда'нїи покажи'те и^мъ да не съгрњша'ютъ гв~и. и^ не прїидетъ ја%рость на ва'съ и^ на бра'тїю ва'шђ. та'ко б^о дњ'лающе не съгрњшите`.
|
у всякій справі спірній, яка надійде до вас від братів ваших, що живуть у містах своїх, чи про кровопролиття, чи про закон, заповіді, устави й обряди, наставляйте їх, щоб вони не завинили перед Господом, і не було б гніву Його на вас і на братів ваших; так дійте, — і ви не згрішите.
|
|
11
|
11
|
|
а^марїя' же сщ~енникъ а^рхїе^ре'и ва'ш#. сїи же къ б~ђ преDстоя'ти преDста'неT” И$ па'ки ꙁавадїя сн~ъ и^зма'ель. и^же е^сть во'жъ въ домђ` і^ё'динњ, и^же къ цр~евђ чи'нђ преDстои'тъ. и^ кни'жники левљ=ты преD ва'ми, ё^крњпи'теся и^ дњла'ите любя'щи, и^ бђдетъ г~ь с ва'ми въ бл~гихъ”
|
І ось Амарія первосвященик над вами у всякій справі Господній, а Зевадія, син Ісмаїлів, князь дому Іудиного, в усякій справі царя, і наглядачі левити перед вами. Будьте тверді і дійте, і буде Господь з добрим.
|
|
Глvа, к~”
|
Глава 20
|
|
1
|
1
|
|
По си'х же прїидо'ша сн~ове моа'вли, и^ сн~ове а^м#мо'ни, и^ с ни'ми эT а^м#мони'тъ, кᲆ и^ѓ^сафа'тђ на ѓ^полче'нїе,
|
Після цього моавитяни й аммонитяни, а з ними деякі з країни Маонитської, пішли війною на Іосафата.
|
|
2
|
2
|
|
прїидо'ша же послы` и^ скаꙁа'ша и^ѓ^сафа'тђ гл~ющи. и^де'тъ проти'вђ тебе` вели'ко мно'жесᲄво эT тXњ мњстъ и^же ꙁамо'рїя сђть и^ эT сљрїя. и^ с^е състо'ятся въ а^сан#џама'рњ и^же е^сть и^е^н#га'д#ди.
|
І прийшли, і донесли Іосафату, говорячи: йде на тебе безліч велика з-за моря, від Сирії, і ось вони в Хацацон-Фамарі, тобто в Енгедді.
|
|
3
|
3
|
|
и^ѓ^сафа'тъ же стра'хомъ ё^страше'нъ, всего себе` въдасть къ моле'нїю г~а. и^ проповњда по'стъ въ все'и і^ё^де'и”
|
І злякався Іосафат, і навернув лице своє шукати Господа, й оголосив піст по всій Юдеї.
|
|
4
|
4
|
|
И$ собра'нъ же е^сть і^ё'да къ моле'нїю г~а. н^о и^ вс^и эT посадовъ свои^хъ прїидо'ша къ ё^моле'нїю е^го”
|
І зібралися юдеї просити допомоги у Господа; з усіх міст Іудиних прийшли вони благати Господа.
|
|
5
|
5
|
|
Є$гда' же ста'ше и^ѓ^сафа'тъ въ среди наро'да і^ё'ды въ і^ерsлі'мњ в домђ` гн~и предъ дворо'мъ скљ=нїи,
|
І став Іосафат на зібранні юдеїв та єрусалимлян у домі Господньому, перед новим двором,
|
|
6
|
6
|
|
и^ рече” Ги~ бж~е эTц~ъ нашихъ, не ты` л^и е^си б~ъ на нб~си го'рњ. и^ властвђ'еши всњми црsтвы ја^ꙁы'къ. и^ в рђкђ твою е^сть крњпость и^ си'ла. никто'же тебњ мо'жетъ сђпроти'виᲄися,
|
і сказав: Господи Боже батьків наших! Чи не Ти Бог на небі? І Ти володарюєш над усіма царствами народів, і у Твоїй руці сила і міцність, і ніхто не встоїть проти Тебе!
|
|
7
|
7
|
|
ни л^и ты` е^си б~ъ нашъ и^скорени'выи вс^я живђщая в земли` се'и, предъ людми` твои'ми і^и^л~емъ” И$ да'лъ е^си е^я` сњмени а^вра'млю въꙁлю'бленомђ твое^мђ въ вњки.
|
Чи не Ти, Боже наш, вигнав жителів землі цієї перед лицем народу Твого Ізраїля і віддав її сімені Авраама, друга Твого, повік?
|
|
8
|
8
|
|
и^ всели'ша же ся на не'и, и^ ё^строи'ша в не'и ст~ительство и%мени твое^мђ гл~ющи”
|
І вони оселилися на ній і побудували Тобі на ній святилище в ім’я Твоє, говорячи:
|
|
9
|
9
|
|
А$ще нападђтъ на' ны ѕла'я. мечь и^ сђд# и^ гђби'тельство и^ гла'дъ, ста'немᲆ предъ до'момъ симъ преD тобо'ю, ја%ко въꙁва'но е^сть и%мя твое в домђ` сеM и^ въꙁопїемъ к тебњ`. эT ско'рбеи нашихъ, и^ ё^слы'ши и^ сп~си насъ”
|
якщо прийде на нас біда: меч, що карає, або моровиця, або голод, то ми станемо перед домом цим і перед лицем Твоїм, бо ім’я Твоє в домі цьому, і закличемо Тебе в тісноті нашій, і Ти почуєш і спасеш.
|
|
10
|
10
|
|
И$ нн~њ ё^бо се сн~ове а^м#мони, и^ моавли, и^ гора` сеи'ръ, сквоꙁе ня'же не и^ꙁво'лилъ е^си і^и^л~ю да проидђтъ, когда и^схожа'хђ эT е^гљ=пта, н^о ё^клони'шася эT ни'хъ, и^ не ё^би'ша иX
|
І нині ось аммонитяни і моавитяни і жителі гори Сеїра, через землі яких Ти не дозволив пройти ізраїльтянам, коли вони йшли із землі Єгипетської, а тому вони оминули їх і не знищили їх, —
|
|
11
|
11
|
|
и^ с^е сїи эT сђпроти'въ дњлаю^тъ, и^ насилђ'ются и^ꙁгони'ти насъ эT ѓ^дръжа'нїя нашего е^же преда'лъ е^си намъ
|
ось вони платять нам тим, що прийшли вигнати нас зі спадкоємного володіння Твого, яке Ти віддав нам.
|
|
12
|
12
|
|
бж~е нашъ” Сего ради не сђди'ши и^хъ, въ насъ б^о нњсть толи'ка крњпость, да мо'жемъ семђ` мно'жествђ съпроти'вити. е^же нападе` на' ны, н^о и^ не вњмы чт^о съдњла'ти, и%мамы и^мъ, н^о ѓ%чи наши ё^правля'емъ к тебњ`,
|
Боже наш! Ти суди їх. Бо немає в нас сили проти безлічі цієї великої, що прийшла на нас, і ми не знаємо, що́ робити, але до Тебе очі наші!
|
|
13
|
13
|
|
и^ вс^я і^ё^де'а стоя'ше преD гм~ъ, и^ ча'да и^хъ, и^ же'ны и^хъ”
|
І всі юдеї стояли перед лицем Господнім, і малі діти їхні, дружини їхні і сини їхні.
|
|
14
|
14
|
|
Бњ же и^ѓ^ꙁїи'ль сн~ъ ꙁаха'рїи^нъ, сн~овъ ване'я, сн~овъ е^гїиль сн~овъ маџа'нїя левљ=тина, эT сн~овᲆ а^са'фовъ, на не'мже бы'сть дх~ъ гн~ь въ среди наро'да
|
Тоді на Іозиїла, сина Захарієвого, сина Ванеї, сина Ієіела, сина Матфанії, левита із синів Асафових, зійшов Дух Господній серед зібрання
|
|
15
|
15
|
|
и^ рече, вънмите весь і^ё'да, і^ и^же ѓ^биᲄа'ете въ і^ерsли'мњ. и ты` цр~ь і^ѓ^сафа'тъ” Сїя рече г~ь ва'мъ, не хо'щђ не бо'итеся ни ё^жаса'итеся сего мно'жества наро'да. нњсть б^о ва'ше ѓ^плъче'нїе н^о бж~їе.
|
і сказав він: слухайте, всі юдеї і жителі Єрусалима і царю Іосафате! Так говорить Господь до вас: не бійтеся і не жахайтеся безлічі цієї великої, бо не ваша війна, а Божа.
|
|
16
|
16
|
|
заё'тра и^дњте проти'вђ иX, и^сходя'щи б^о сђть по щњ'ли и%менем# а^ви'съ, и^ ѓ^бря'щете и^хъ на вер#хъ пото'ка и^же е^сть противђ пђстыни і^е^рђи'ль.
|
Завтра виступите проти них: ось вони піднімаються на височину Циц, і ви знайдете їх в кінці долини, перед пустелею Ієруїлом.
|
|
17
|
17
|
|
не б^о бђдетъ ва'мъ и^же вое^ва'ти, н^ото'кмо съ ё^пова'нїемᲆ сто'ите, и^ ё'зрите по'мощъ гн~ю на ва'съ. і^ё'да і^ерsлі'мъ не боитеся ни ё^жаса'итеся, заё'тра и^зыиᲄи` проти'вђ и^хъ, и^ г~ь с ва'ми”
|
Не вам воювати цього разу; ви станьте, стійте і дивіться на спасіння Господнє, що посилається вам. Іуда та Єрусалим! не бійтеся і не жахайтеся. Завтра виступите назустріч їм, і Господь буде з вами.
|
|
18
|
18
|
|
И$ѓ^сафа'тъ ё^бо і^ё'да и^ вс^и ѓ^бита'ющеи въ і^ерsлі'мњ падо'ша просте'рти на' землю преD гм~ъ и^ поклони'шася гв~и”
|
І схилився Іосафат лицем до землі, і всі юдеї і жителі Єрусалима впали перед Господом, щоб поклонитися Господу.
|
|
19
|
19
|
|
Па'ки левљ=ти эT сн~овъ каа'џовъ въста'ша, и^ эT сн~овъ кор#ре'ѓвъ хвали'ти г~а б~а і^и^л~ева гла'сомъ великомᲆ въ высотђ`.
|
І встали левити із синів Каафових і з синів Кореєвих — хвалити Господа Бога Ізраїлева, голосом дуже гучним.
|
|
20
|
20
|
|
и^ ё'трњ въста'ша ра'но і^ и^зыдо'ша въ пђсты'ню џекђ'е. и^ вᲆнегда и^сходи'ти и^мъ, ста'въ и^ѓ^сафа'тъ по'средњ и^хъ и^ възопи` и^ реq. ё^слы'шите м^я мђжи і^ё'дины, и^ вси` ѓ^бита'ющїи въ і^ерsлі'мњ. вњрђите въ г~а б~а вашего, и^ ё^вњри'теся, вњрђите прoрком# е^го, и^ вс^я прїидђтъ преспњва'ющи,
|
І встали вони рано-вранці, і виступили до пустелі Фекойської; і коли вони виступили, став Іосафат і сказав: послухайте мене, юдеї і жителі Єрусалима! Вірте Господу Богу вашому, і будьте твердими; вірте пророкам Його, і буде успіх вам.
|
|
21
|
21
|
|
и^ съвњтова` съ людми`, и^ поста'ви ўал#мопњвци, и^ хваля'щихъ и^сповњда'тися и^ хвали'ти, ст~ая, вънегда` и^зыити проти'вђ си'лы” И$ гл~ахђ и^сповњда'итеся гв~и ја%ко бл~гъ ја%ко въ вњки млsть е^го.
|
І радився він з народом, і поставив співців Господу, щоб вони у благоліпності святині, виступаючи попереду озброєних, славословили і говорили: славте Господа, бо повіки милість Його!
|
|
22
|
22
|
|
е^гда' же нача'ша хвале'нїя і^ и^сповњда'нїя, ѓ^брати` г~ь вое^ва'ти сн~овомъ а^м#мо'нимъ на моа'ва и^ горђ` сїи'ръ. и^зъшеDшихъ да ѓ^полча'ются проти'вђ і^ё'ды, и^ пораже'ни сђть.
|
І в той час, як вони стали викликувати і славословити, Господь збудив незгоду між аммонитянами, моавитянами і жителями гори Сеїра, які прийшли на Юдею, і були вони вражені:
|
|
23
|
23
|
|
и^же сн~ове а^м#мо'ни и^ моа'вли въста'ша сђпроти'вђ ѓ^бита'ющиX въ горњ` сїи'ри, да побїюT и^х# и^ съкрђшаT, и^ ја%ко сконча'ша на ѓ^бита'ющиX въ сїи'ре” Па'ки ѓ^браще'ни проме'жђ собо'ю и^сњчахђся ранами”
|
бо повстали аммонитяни і моавитяни на жителів гори Сеїра, вбиваючи і знищуючи їх, а коли покінчили з жителями Сеїра, тоді стали знищувати одне одного.
|
|
24
|
24
|
|
І$ё'да же прїиде на созира'нїе эT пђсты'ни, и^ възрњ` и^ ви'дњ мно'жество, и^ с^е вс^и ме'ртвы па'дше на' землю. ниже бы'ти кое^го и^же сме'рти мо'глᲆ ё^и^ти`”
|
І коли юдеї прийшли на височину до пустелі і глянули на ту багатолюдність, і ось — трупи лежать на землі, і нема уцілілого.
|
|
25
|
25
|
|
І$ и^зы'иде и^ѓ^сафа'тъ и^ вс^и лю'ди с ни'мъ къ и^зня'тїю и^ съвлаче'нїю ме'ртвыхъ” ѓ^брњто'ша же скота` мно'го и^ ѓ^дежа, и^ коры'сти, и^ съсђды предража'иша, и^ въсхити'ша въ нихъ” И$ бы'ша събира'юще коры'сти, потри` дн~и, ја%ко многи бя'хђ.
|
І прийшов Іосафат і народ його забирати здобич, і знайшли в них безліч і майна, і одягу, і коштовних речей, і набрали собі стільки, що не могли нести. І три дні вони забирали здобич; така велика була вона!
|
|
26
|
26
|
|
дн~я же четве'рᲄаго собра'хђся въ ё'доль блsвенїя. и^б^отђ` блsвиша г~а” Сего ра'ди прозва'ша мњстот^о ё'доль блsвенїа, даже до сего дн~е,
|
А на четвертий день зібралися в долині благословення, бо там вони благословили Господа. Тому і називають те місце долиною благословення до цього дня.
|
|
27
|
27
|
|
ѓ^братишася вс^и мђжи і^ё'дины, въ і^ерsли'мъ. и^ѓ^сафа'тъ во'жъ и^хъ съ весе'лїемъ вели'кимъ” Того ради чт^о да'сть иM г~ь ра'дость эT вра'гъ и^х#
|
І пішли назад усі юдеї та єрусалимляни й Іосафат на чолі їх, щоб повернутися в Єрусалим з радістю, тому що дав їм Господь торжество над ворогами їхніми.
|
|
28
|
28
|
|
и^ внидо'ша же въ і^ерsли'мъ съ ўалтырями и^ гђсльми и^ трђба'ми въ до'мᲆ гн~ь.
|
І прийшли в Єрусалим з псалтирями, і цитрами, і трубами, до дому Господнього.
|
|
29
|
29
|
|
и^ бы'сть стра'хъ гн~ь на вс^я црsтва зе'м#ская, е^гда слы'шати иM ја%ко ѓ^полъчи'ся г~ь сђпроти'вђ враго'в# і^и^л~евыхъ”
|
І був страх Божий на всіх царствах земних, коли вони почули, що Сам Господь воював проти ворогів Ізраїля.
|
|
30
|
30
|
|
Оу^поко'и же ся црsтво и^ѓ^сафатово. и^ възда'сть е^мђ г~ь ми'ръ по ѓ%крsтъ.
|
І спокійним стало царство Іосафатове, і дав йому Бог його спокій з усіх боків.
|
|
31
|
31
|
|
и^ црsтвова` и^ѓ^сафаT на і^ё^де'и сы'и. л~е лњтъ, е^гда` цр~ьство прїя`” И$ к~е, лTњ, црsтвова` въ і^ерsли'мњ” І$ и'мя ма'тери е^го а^ꙁђ'ва дщ^и сал#лїи'на.
|
Так царював Іосафат над Юдеєю: тридцяти п’яти років він був, коли став царем, і двадцять п’ять років царював у Єрусалимі. Ім’я матері його Азува, дочка Салаїла.
|
|
32
|
32
|
|
и^ хожда'ше въ пђти эTц~а свое^го а%с#сы” И$ не ё^клони'ся эT негоᲄворя'ше и^же ё^го'дна бя'хђ преD гм~ъ.
|
І ходив він путями батька свого Аси і не ухилився від них, роблячи угодне в очах Господніх.
|
|
33
|
33
|
|
ѓ^ба'че вы'шняя не и^зя'лъ, и^ е^ще лю'дїе не ё^пра'виша срDца свое^го къ г~ђ б~ђ эTц~ъ свои^хъ.
|
Тільки висоти не були скасовані, і народ ще не навернув твердо серця свого до Бога батьків своїх.
|
|
34
|
34
|
|
и^ про'чая же дњя'нїя и^ѓ^сафатова прь'вая и^ послњдняя, с^е пи'сана сђть въ словесеX і^ё'я сн~а а^нанїи'на, и^же написа` кни'гђ цр~еи і^и^л~евъ”
|
Інші діяння Іосафата, перші й останні, описані в записах Іиуя, сина Ананієвого, які внесені в книгу царів Ізраїлевих.
|
|
35
|
35
|
|
И$ посемъ нача` прїятельство и^ѓ^сафа'тъ, цр~ь і^ё'динъ. съ ѓ^хозїею цр~емъ і^и^л~евыM. и^ ѓ^нъ безаконова`.
|
Але після того вступив Іосафат, цар Юдейський, у спілкування з Охозією, царем Ізраїльським, який чинив беззаконня,
|
|
36
|
36
|
|
сего ра'ди, е^же сътвори` эTи^ти` къ немђ, да сътворя'тъ корабли` и^же и^дђтъ въ џарси'съ. и^ сътвори'шаy во'иско морско'е въ а^зїѓ'нъ гаверъ”
|
і з’єднався з ним, щоб побудувати кораблі для відправлення у Фарсис; і побудували вони кораблі в Еціон-Гавері.
|
|
37
|
37
|
|
Прoрчествова' же е^лїезе'ръ сн~ъ додїа' эT мареси'са на и^ѓ^сафа'та гл~ющи, и^же и^мњлъ е^си любо'вь съ ѓ^хозїею порази` г~ь лю'ди твоя`. и^ съкрђши` корабля` твоя`. и^ не можа'ше пои^ти` въ џарси'съ”
|
І вирік тоді Єлиєзер, син Додави з Мареші, пророцтво на Іосафата, говорячи: оскільки ти вступив у спілкування з Охозією, то зруйнував Господь справу твою. — І розбилися кораблі, і не могли йти у Фарсис.
|
|
Глvа, к~а”
|
Глава 21
|
|
1
|
1
|
|
И$ ё^спе і^ѓ^сафаT съ эTц~ы свои^ми, и^ погребе'нъ е^сть с ни'ми въ' градњ двDвњ. црsтвова же і^ѓ^ра'мъ сн~ъ е^го в него` мњ'сто.
|
І спочив Іосафат з батьками своїми, і похований з батьками своїми в місті Давидовому. І став царем Іорам, син його, замість нього.
|
|
2
|
2
|
|
и^же и^мњ бра'тїю сн~ы і^ѓ^сафа'товы эTц~а свое^го, ѕ~. а^зарїю, і^ и^и'ля, и^ заха'рїю, и^ а^ꙁа'рїю, и^ ми'хаи^ля, и^ сафа'тїю” Вс^и сїи сн~ве, і^ѓ^сафа'товы цр~я і^ё'дина
|
І в нього були брати, сини Іосафата: Азарія та Ієхиїл, і Захарія й Азарія, і Михаїл і Сафатія: усі ці сини Іосафата, царя Ізраїлевого.
|
|
3
|
3
|
|
и^ да'сть же и^мъ эTц~ъ иX мно'ги да'ры, сребра` и^ ꙁла'та. и^ ѓ^рђжїя съ гра'ды запаси'стыми вᲆ і^ё^деи`. и^ црsтво же предаде і^ѓ^ра'мђ, того` ради и^же се'й бысть прьве'нецъ.
|
І дав їм батько їхній великі подарунки сріблом і золотом і коштовностями, разом з укріпленими містами в Юдеї; царство ж віддав Іораму, тому що він первісток.
|
|
4
|
4
|
|
и^ воста' же і^ѓ^раM на црsтво е^го. и^ ё^крњпи'ся и^зби` всю` братїю свою` мече'мъ. и^ нњ'кои^хъ эT нача'лникъ і^ё'динъ”
|
І вступив Іорам на царство батька свого й утвердився, й умертвив усіх братів своїх мечем і також деяких із князів Ізраїлевих.
|
|
5
|
5
|
|
Три`десяT и^ дво'ю лњтъ сыи і^ѓ^ра'мъ. е^гда` нача` црsтвова'ти. и^ ѓ'смь лTњ црsтвова въ і^ерsли'мњ,
|
Тридцяти двох років був Іорам, коли став царем, і вісім років царював у Єрусалимі;
|
|
6
|
6
|
|
и^ ходи' же въ пђте'хъ црsтва і^и^л~ева, ја%ко съдњ'ла домъ а^ха'вль. дщ^и бо а^ха'вля бысть жена` е^го, и^ сътвори` ѕло'е преD гм~ъ,
|
і ходив він шляхом царів ізраїльських, як робив дім Ахавів, тому що дочка Ахава була дружиною його, — і робив він неугодне в очах Господніх.
|
|
7
|
7
|
|
и^ не хотњ же г~ь и^скорени'ти до'мђ двд~ва ра'ди ꙁавњта и^же завњща` съ дв~доM, и^ ја^коже да да'сть е^мђ свњти'лникъ, и^ сн~омъ е^го вᲆ вся'ко вре'мя”
|
Однак же не хотів Господь погубити дім Давида заради завіту, який уклав з Давидом, і тому що обіцяв дати йому світильник і синам його на всі часи.
|
|
8
|
8
|
|
Въ дн~еX ѓ%нњхъ эTвръжеся е^до'мъ не бы'ти поDрђ'ченъ і^ё'дњ, и^ поста'ви себњ` цр~я,
|
У дні його вийшов Едом з-під влади Іуди, і поставили над собою царя.
|
|
9
|
9
|
|
е^гда же прои'де і^ѓ^ра'мᲆ съ нача'лники свои^ми и^ всими` ко'н#ники и^же бњхђ с ниM, и^ воста но'щїю и^ пораѕи` е^до'мъ и^же ѓ^бы'иде ѓ%крsтᲆ е^го” И$ нача'лникъ колесни'чныхъ е^го, и^ эTбњго'ша лю'дїе в# селе'нїя и^хъ,
|
І пішов Іорам з воєначальниками своїми, і всі колісниці з ним; і вставши вночі, вразив ідумеян, які оточили його і начальників над колісницями [і побіг народ в оселі свої].
|
|
10
|
10
|
|
и^ эTвръжеся е^до'мъ, да не бђдеT поD вла'стїю і^ё'диною, даже до дн~е сего`” Того б^о вре'мени и^ ло'вна эTи^де` да не бђдет# поD рђкђ е^го, зане` ѓ^сᲄа'ви г~а б~а эTц~ь свои^хъ.
|
Однак вийшов Едом з-під влади Іуди до цього дня. У той же час вийшла і Ливна з-під влади його, тому що він залишив Господа Бога батьків своїх.
|
|
11
|
11
|
|
н^о наи^паче се'и^ вы'шняа съдњлалъ е^сть въ' градњхᲆ і^ё'диныX” и^ блђди'ти сътвори` ѓ^битающиX въ і^ерsлимњ” И$ прельсти і^ё'дђ,
|
Також висоти спорудив він на горах юдейських, і ввів у блуд жителів Єрусалима і спокусив Юдею.
|
|
12
|
12
|
|
и^ прїиде к немђ писа'нїе эT и^лїи` прoрка гл~я. сїя рече г~ь б~ъ дв~да эTц~а твое^го. ја%ко не ходи'лъ е^си в пђти` і^ѓ^сафа'та эTц~а твое^го, и^ въ пђтехᲆ а%ссы цр~я і^ё'дина.
|
І прийшов до нього лист від Іллі пророка, в якому було сказано: так говорить Господь Бог Давида, батька твого: за те, що ти не пішов путями Іосафата, батька твого, і путями Аси, царя Юдейського,
|
|
13
|
13
|
|
н^о ходи'лъ е^си въ пђтехъ цр~еи і^и^л~евыхъ. и^ блђди'ти сътворилъ е^си і^ё'дђ. и^ ѓ^бита'ющихъ въ і^ерsлимњ, ја%ко съблђ'ди до'мъ а^ха'вовъ. и^ бра'тїю ᲄвою` доM эTц~а ᲄвое^го, лђчши тебе` поби'лъ е^си”
|
а пішов шляхом царів ізраїльських і ввів у блуд Юдею і жителів Єрусалима, як вводив у блуд дім Ахавів, ще ж і братів твоїх, дім батька твого, які кращі за тебе, ти умертвив,
|
|
14
|
14
|
|
Се г~ь пораꙁи'тъ т^я ја%звою вели'кою съ люDми твои^ми” И$ сн~овъ твои^хъ, и^ же'нъ твои^хъ. и вс^я ё^крашенїя твоя`.
|
за те, ось Господь уразить поразкою великою народ твій і синів твоїх, і дружин твоїх, і все майно твоє,
|
|
15
|
15
|
|
ты' же и^знемо'жеши стропᲄивою бо'лезнїю чрева. до'ндеже и^зыидђтᲆ внђтръняя твоя` эT дн~їи до дн~и,
|
тебе ж самого – хворобою тяжкою, хворобою нутрощів твоїх до того, що будуть випадати нутрощі твої від хвороби день у день.
|
|
16
|
16
|
|
и^ въздви'же г~ь сђпроти'вђ на і^ѓ^ра'ма и^ноплеме'нники и^ а^ра'вовъ, и^ мђ'рины, эT е^фїѓ'пїя.
|
І збудив Господь проти Іорама дух филистимлян і аравитян, суміжних з ефіоплянами;
|
|
17
|
17
|
|
и^ възыидо'ша въ землю і^ё'динђ и^ премого'ша е^я`, и^стръгоша же вс^я съкро'вища и^же ѓ^брњто'ша въ домђ` цр~евњ. найпаче же сн~овъ е^го, и^ дще'ри е^го и^ жены е^го” И$ не ѓ^ста'ся е^мђ сн~ъ тоkмо і^ѓ^хаZ меншїи сн~овъ е^го.
|
і вони пішли на Юдею й увірвалися в неї, і захопили все майно, що знаходилося в домі царя, також і синів його і дружин його; і не залишилося в нього сина, крім Охозії, меншого із синів його.
|
|
18
|
18
|
|
и^ наD всњми си'ми пораѕи` е^го г~ь. чре'ва бо'лезнїю неи^сцњ'лною.
|
А після всього цього вразив Господь нутрощі його хворобою невиліковною.
|
|
19
|
19
|
|
е^гда же эT дн~їи въ дн~ь, и^ е^гда` прїиде чаs дн~їи. дв^а дн~и і^ и^зы'де чре'во е^го съ бо'лезнїю, и^ ё'мре въ раз#слабленїи лю'томᲆ” И$ не сътвори'ша е^мђ лю'ди по ѓ^бы'чаю сож#женїа слђжбы ја^котворяхђ большиM своиM,
|
Так було день за днем, а до кінця другого року випали нутрощі його від хвороби його, і він помер у жорстоких стражданнях; і не спалив для нього народ його пахощів, як робив те для батьків його.
|
|
20
|
20
|
|
и^ л~в, лњтᲆ бысть е^гда` црsтвова'ти нача`. и^ и~, лњтᲆ црsтвова` въ і^ерsли'мњ. ходи же непра'во и^ погребо'ша е^го въ' градњ дв~двњ. ѓ^баче не въ гро'бњ црsкомъ”
|
Тридцяти двох років був він, коли став царем, і вісім років царював у Єрусалимі, і відійшов неоплаканий, і поховали його в місті Давидовому, але не в царських гробницях.
|
|
Глvа, к~в”
|
Глава 22
|
|
1
|
1
|
|
Поста'ви же ѓ^биᲄа'ющїи і^ерsлі'мђ ѓ^хозїю сн~а е^го ме'ншаго цр~я в него мњсто. вси` б^о бо'лше роDнїи и^же прежде е^го бњхђ ё^би'ша разбо'иницы а^раvскїи` и^же напада'хђ гра'ды црsтвова ѓ^хоꙁїя сн~ъ і^ѓ^рамовᲆ цр~ь і^ё'диn,
|
І поставили царем жителі Єрусалима Охозію, меншого сина його, замість нього, тому що всіх старших побило полчище, яке приходило з аравитянами до стану, — і став царем Охозія, син Іорама, царя Юдейського.
|
|
2
|
2
|
|
м~в, лњтъ. бысть ѓ^хозїя е^гда` црsтвовати нача`. и^ е^ді'но лњто цр~ьствова въ і^ерsли'мњ” І$ и'мя мт~ри е^го гоџолїя дщ^и марїя`.
|
Двадцяти двох років був Охозія, коли став царем, і один рік царював у Єрусалимі; ім’я матері його Гофолія, дочка Амврія.
|
|
3
|
3
|
|
н^о и^ се'й ходи'лъ е^сть по пђти` до'мђ а^ха'вля. мт~и б^о е^го б^њ совњща'ющи да грᲇшиT
|
Він також ходив путями дому Ахавового, тому що мати його була радницею йому на беззаконні справи.
|
|
4
|
4
|
|
и^ сътвори' лђка'вое преD гм~ъ, ја%ко домъ а^ха'вовъ. сїи б^о быша е^мђ совњтницы” По см~рти же эTц~а е^го въ погђбленїе е^го.
|
І робив він неугодне в очах Господніх, подібно до дому Ахавого, тому що він був йому радником, після смерти батька його, на загибель йому.
|
|
5
|
5
|
|
ходи б^о в# совњте иX. и^ по'иде съ і^ѓ^ра'момᲆ сн~омъ а^хавовыM цр~еM і^и^л~выM на' брань. проти'вђ азайлю цр~я сљ=рьска въ рамо'џъ галааDскїи. и^ ё^рани'ша стрелъцы і^ѓ^ра'мовы.
|
Також за їх порадою, він пішов з Іорамом, сином Ахавовим, царем Ізраїльським, на війну проти Азаїла, царя Сирійського, у Рамоф галаадський. І поранили сиріяни Іорама,
|
|
6
|
6
|
|
и^ възвратися и^ѓ^ра'мъ да и^сцњлиTся въ і^е^срае^ль эT ра'нъ. и%миже рани'ша еh сљ=ряне в рамо'џњ. внегда` бра'тися е^мђ съ а^заи'лемъ цр~емъ сљ=ръскиM” Э$хозїя же сн~ъ і^ѓ^рамль цр~ь і^ё'диn. сни'де да посњтитъ і^ѓ^ра'ма сн~а а^хаа'зова въ і^е^срае^ль разболњ бо ся.
|
і повернувся він у Ізреель лікуватися від ран, які завдали йому в Рамі, коли він воював з Азаїлом, царем Сирійським. І Охозія, син Іорама, цар Юдейський, прийшов відвідати Іорама, сина Ахавового, в Ізреель, бо той був хворий.
|
|
7
|
7
|
|
во'ля б^о бысть бж~їя проти'вђ ѓ^хозїи`. да прїиде къ і^ѓ^ра'мђ. и^ е^гда^ и^зыити е^мђ, и^зы'иде с ни'мъ і^ѓ^раM противђ і^и^ё'я сн~а а^месїина. е^гоже пома'за г~ь въ домᲆ а^хавовъ.
|
І від Бога було це на загибель Охозії, що він прийшов до Іорама: тому що, після приходу свого, він вийшов з Іорамом проти Іиуя, сина Намессієвого, якого помазав Господь на знищення дому Ахавового.
|
|
8
|
8
|
|
и^ бысть ја%ко эTмъсти і^и^ё'е домђ а^ха'влю, и^ ѓ^брњте нача'лникы і^ё'дины. и^ сн~оv и^ бра'тїю ѓ^хозїинђ, и^ слђжащихъ ѓ^хозїи` и^ ё^би` иX” И$ ё^би` і^и^ё'е и^ѓ^ра'ма и^ бњжа ѓ^хозїя.
|
Коли вершив Іиуй суд над домом Ахава, тоді він знайшов князів юдейських і синів братів Охозії, які служили Охозії, й умертвив їх.
|
|
9
|
9
|
|
и^ рече і^и^ё'е, е^же възыска'ти ѓ^хозїю, и^ ја%ша е^го врачђ'ющася в# самарїи. и^ приведоша е^го къ і^ё'еви, и^ ё^би` е^го, и^ погребо'ша е^го, рњша б^о ја%ко сн~ъ і^ѓ^сафа'товъ е^сть. и^же вꙁыска` г~а всњмъ срDцем# е^го. и^ не бысть в домђ` ѓ^хозїине крњпости ѓ^ црsтве е^же цр~емъ быти кое^мђ`”
|
І [звелів] він шукати Охозію, і взяли його, коли він ховався в Самарії, і привели його до Іиуя, і умертвили його, і поховали його, бо говорили: він син Іосафата, який шукав Господа від усього серця свого. І не залишилося в домі Охозії того, хто міг би царювати.
|
|
10
|
10
|
|
И$ гоџолїя мт~и ѓ^хозїина ви'дњ ја%ко мр~твᲆ бысть сн~ъ ея`. і^ и^ꙁги'бе сњмя цр~ьско в# домђ` і^ё'дине”
|
Бо Гофолія, мати Охозії, побачивши, що помер син її, встала і знищила все царське плем’я дому Іуди.
|
|
11
|
11
|
|
И$ѓ^саве'џъ же дщ^и цр~ева въста'вши та'и, и^ ё^кра'де і^ѓ^а'сса сн~а ѓ^хозїина эT среди сн~овъ цр~ьскихъ е^гда` ё^бивахђ и^хъ” И$ съкры е^го с кормилице'ю е^го в хра'мњ посᲄелнMњ” А$ и^ѓ^савеg и^же съкры е^го б^њ дщ^и цр~я и^ѓ^раMля” Сестра` ѓ^хозїина, жена же і^ѓ^да'я а^рхїере'я. и^ того ради гоџолїя не ё^би` е^го”
|
Але Іосавеф, дочка царя, взяла Іоаса, сина Охозії, і викрала його із середовища царських синів, яких умертвляли, і помістила його і годувальницю його в спальній кімнаті; і в такий спосіб Іосавеф, дочка царя Іорама, дружина Іодая священика, сестра Охозії, сховала Іоаса від Гофолії, і вона не умертвила його.
|
|
12
|
12
|
|
И$ бысть с ни'ми в# домђ бж~їи съкрытъ, ѕ~, лњтъ. и^ црsтвова` гоџолїя на земли` въ лњта тїи`”
|
І був він у них у домі Божому переховуваний шість років; Гофолія ж царювала над землею.
|
|
Глvа, к~г”
|
Глава 23
|
|
1
|
1
|
|
Въ лњто же сеDмое, ё^крњпи'ся і^ѓ^да'и. прїятъ соTники и^ а^зарїю и^же е^сть сн~ъ і^ѓ^роа'мль, і^ и^зма'еля сн~а і^ѓ^на'ня, и^ а^за'рїю сн~а ѓ^ви'дова, и^ а^масїю сн~а а^даи^е^ва, і^ е^лисафа'на сн~а захарїина, и^ внїиде с ни'м# в до'мᲆ гн~ь”
|
Але в сьомий рік підбадьорився Іодай і прийняв у союз з собою начальників сотень: Азарію, сина Ієрохамового, й Ісмаїла, сина Ієгохананового, й Азарію, сина Оведового, і Маасею, сина Адаії, і Елишафата, сина Зихрі.
|
|
2
|
2
|
|
И$же ѓ^бходяще і^ё^де'ю собрахђ левљ=ты эT всњхъ гра'довъ и^ё'диныхъ, и^ нача'лницы ѓ^би'телеи і^и^л~евыX” И$ прїидоша въ і^ерsлиM,
|
І вони пройшли по Юдеї і зібрали левитів з усіх міст Юдеї і глав поколінь Ізраїлевих, і прийшли в Єрусалим.
|
|
3
|
3
|
|
и^ завњщаша вс^и събра'вшися, ꙁавњт# цр~ьскїи, в# домђ` бж~їи и^ показа и^мъ цр~я, рече же к нимъ і^ѓ^да'и, с^е сн~ъ цр~евъ да въцр~ится. ја^ко гл~алъ е^сᲄь г~ь на домъ двд~въ.
|
І уклало все зібрання союз у домі Божому з царем. І сказав їм Іодай: ось син царя повинен бути царем, як вирік Господь про синів Давидових.
|
|
4
|
4
|
|
и^ с^е е^сть слово е^же сътвори'сте нн~њ. тре'тїа часᲄь эT васъ да и^зыидетъ въ сђбо'тђ сщ~ен#никовъ и^ левљ=товъ и^ въ вра'та вхоDныя.
|
Ось що ви зробіть: третина вас, що приходять у суботу, зі священиків і левитів, буде воротарями біля порогів,
|
|
5
|
5
|
|
и^ третїя часть къ домђ` цр~евђ, и^ тре'тїя ча'сть къ вра'томъ среDним. и^ вс^и прочїи лю'дїе да бђдTђ въ дворњхъ до'мђ гн~я”
|
і третина при домі царському, і третина біля воріт Ієсод, а весь народ на дворах дому Господнього.
|
|
6
|
6
|
|
Никтоже и%нъ да вни'детъ въ до'мъ гн~ь. Токмо сщ~ен#ницы и^ левљ=ти і^ и^же слђжаT эT левљ=тъ. тїи то'кмо вни'дђтъ ја%ко ѓ^сщ~ен#ни сђть, и^ вс^и про'чїи лю'дїе въздръжаT стра'жђ гн~ю”
|
І ніхто нехай не входить у дім Господній, крім священиків і службовців з левитів. Вони можуть увійти, тому що освячені; весь же народ нехай стоїть на сторожі Господній.
|
|
7
|
7
|
|
Левљ=ти же ѓ^быидђтъ цр~я, и^мњющи е^ді'нъ ко'ждо ѓ^рђжїа своя въ рђкђ свое^ю`. и^ а'ще кт^о въходящъ бђдеT въ цр~ковъ да ё^бїется. и бђдђтъ же сᲆ цр~емъ въходя'щеи і^ и^сходящеи с ниM
|
І нехай левити оточать царя з усіх боків, кожен зі зброєю своєю в руці своїй, і хто буде входити в храм, нехай буде умертвлений. І будьте ви при царі, коли він буде входити і виходити.
|
|
8
|
8
|
|
сътвори'ша б^о левљ=ти и^ весь і^ё'да. по вс^я и^же повелњ і^ѓ^да'и жрецъ. и^ прїя'ша кождо мђ'жы и^же подᲆ ни'ми бњ'хђ. эT нача'ла сђботы, и^ до и^схода сђбоᲄы. зане не разори` и^ѓ^дае жреw слђ'жбы по вся` дн~и ё^чине'ное”
|
І зробили левити й усі юдеї, як наказав Іодай священик; і взяли кожен людей своїх, які приходять у суботу, з тими, що відходять у суботу, тому що не відпустив священик Іодай чергу, яка змінялася.
|
|
9
|
9
|
|
дасть і^ѓ^да'е сщ~енникъ со'тникомъ, по чи'нђ поста'вленымъ, ме'чи и^ щи'ты, и^ бро'ня цр~я дв~да ја%же ѓ^сщ~а в домђ` гн~и.
|
І роздав Іодай священик начальникам сотень списи і малі й великі щити царя Давида, що були в домі Божому;
|
|
10
|
10
|
|
и^ поста'ви же вс^и лю'ди дрᲆжа'щїи ме'чи ѓ'стры эT десны'а сᲄраны` цр~кви, даже до лњ'выя страны` цр~кви ѓ^лтаря` и^ домђ цр~ева ѓ^крsтъ.
|
і поставив весь народ, кожного зі зброєю його в руці його, від правої сторони храму до лівої сторони храму, біля жертовника й біля дому, навколо царя.
|
|
11
|
11
|
|
і^ и^зведо'ша сн~а цр~ева. и^ наложи'ша е^мђ дїадимђ и^ свњдњтельство зако'нђ и^ поста'виша е^го ц~реM и^ пома'за е^го і^ѓ^да'и жрецъ, и^ сн~ове е^го и^ возопи'ша е^мђ и^ реко'ша. живи` цр~ю.
|
І вивели сина царя, і поклали на нього вінець і прикраси, і поставили його царем; і помазали його Іодай і сини його і сказали: нехай живе цар!
|
|
12
|
12
|
|
и^же е^гда` ё^слы'ша гоџолїя глаs людїи текђщиX і^ и^сповњда'ющиX и^ хваля'щихъ цр~я. и^ вни'де къ цр~ю въ цр~квъ гн~ю.
|
І почула Гофолія голос народу, який біжить і проголошує про царя, і вийшла до народу в дім Господній,
|
|
13
|
13
|
|
і^ е^гда же ви'дњ цр~я стоа'ща на сᲄепе'ни е^го восхо'да, начаlницы же и^ народи ѓ'крsтъ е^го. вси` лю'дїе ꙁеMстїи радђю^щися и^ звђча'хђ трђ'бы. и^ пою'щиX вᲆ ѓ^рга'ны мђсикїю и^ хваля'щиX хва'лђ” Растерзаy ри'зы своа гоџолїа и^ вᲆꙁопї и^ рече. ловле'нїе ловленїе.
|
і побачила: і ось цар стоїть на підвищенні своєму при вході, і князі і труби біля царя, і весь народ землі веселиться, і сурмлять трубами, і співці з інструментами музичними і вправні у славослів’ї. І роздерла Гофолія одяг свій і закричала: змова! змова!
|
|
14
|
14
|
|
и^зыиде же і^ѓ^да'и а^рхїере'и къ сотникомъ и^ нача'лникомъ во'иномъ рече иM. и^зведњте ю& во'нъ цр~кви і^ и^зыидњте въ слDњ е^я`, и^ да ё^бїется внњ` мечемъ. повелњ б^о сщ~ен#никъ да не ё'мретъ в# домђ` гн~и.
|
І викликав Іодай священик начальників сотень, які начальствують над військом, і сказав їм: виведіть її геть [із храму], і хто піде за нею, той буде умертвлений мечем. Тому що священик сказав: не умертвляйте її в домі Господньому.
|
|
15
|
15
|
|
и^ да'ша е'й поко'и на мало до'ндеже вънидо'ша въ вра'та ко'нниk до'мђ цр~ева. ё^би'ша е^я` т^ђ”
|
І дали їй місце, і коли вона прийшла до входу кінських воріт царського дому, там умертвили її.
|
|
16
|
16
|
|
И$ завњща` и^ѓ^да'и завњтъ проме'жђ е^го всњхᲆ лю'дїи и^ цр~я. даб^ы бы'ли лю'дї гн~я”
|
І уклав Іодай завіт між собою і між усім народом і царем, щоб бути їм народом Господнім.
|
|
17
|
17
|
|
И$ внидо'ша же вс^и лю'дїе земля` в# до'мъ ваа'ловъ и^ разориша е^го, и^ ѓ^лта'ри е^го і^ и^до'лы е^го сᲆкрђши'ша и^ матџа'на же жерца` ваа'лова ё^би'шA преD ѓ^лта'ремъ е^го”
|
І пішов весь народ у капище Ваала, і зруйнували його, і жертовники його й ідолів його розтрощили; і Матфана, жерця Ваалового, умертвили перед жертовниками.
|
|
18
|
18
|
|
И$ нача` і^ѓ^да'и жрецъ дњ'ла въ домђ` гн~и. поD рђ'кђ сщ~е'нниковъ и^ левљ=товᲆ. и^ поста'ви повся`дн~евное слђженїе жер#цевъ, и^ левљ=товъ. и%хже раздњли дв~дъ въ домђ` гн~и, и^ се'й принесе вс^ясъж#женїя гв~и. ја%ко пи'санно е^сть вᲆ зако'нњ мољ=сїѓ'вњ” Въ ра'дости и^ пњнїи`, по расмотренїю двд~вђ.
|
І доручив Іодай справи дому Господнього священикам і левитам, [і відновив денні черги священиків і левитів,] як розподілив Давид у домі Господньому, для возношення всепалень Господу, як написано в законі Мойсеєвому, з радістю і співом, за уставом Давидовим.
|
|
19
|
19
|
|
и^ поста'виша же две'рники въ вра'тњхъ до'мђ гн~я. и^ да не вни'деT в ню` нечи'сᲄъ въ вся'кои вещи”
|
І поставив він воротарів біля воріт дому Господнього, щоб не міг входити нечистий чого-небудь.
|
|
20
|
20
|
|
И$ прїя^ша же сотᲆники и^ крњпкїя мђж'а, и^ нача'лники людїи, и^ вси` лю'дїе земли`. и^ сътвори'ша сни'ти цр~ю эT до'мђ гн~я. и^ вᲆни'де по'средњ вра'тъ внђтрънихъ въ до'мъ цр~евъ. и^ посади'ша е^го на прsтлњ цр~ьстњмъ”
|
І взяв начальників сотень, і вельмож, і начальників у народі, і весь народ землі, і провів царя з дому Господнього, і пройшли через верхні ворота в дім царський, і посадили царя на царський престіл.
|
|
21
|
21
|
|
И$ възвесели'ша же ся вс^и лю'дїе земᲆстїи. и^ граD ё^поко'ися. и^ гоџолїя ё^бїена е^сть мече'мъ”
|
І веселився весь народ землі, і місто заспокоїлося. А Гофолію умертвили мечем.
|
|
Глvа, к~д”
|
Глава 24
|
|
1
|
1
|
|
СеDмь лњтъ б^њ і^ѓ^а'съ е^гда` црsтвовати нача`. м~ лTњ, црsтвова` въ і^ерsли'мᲇ. и^мяy мт~ри е^го савїя эT вирса'вїа.
|
Семи років був Іоас, коли став царем, і сорок років царював у Єрусалимі; ім’я матері його Цив’я з Вирсавії.
|
|
2
|
2
|
|
сътвори' же і^ѓ^а'съ ё^годно преD гм~ъ, вс^я дн~и і^ѓ^даа сщ~енника.
|
І робив Іоас угодне в очах Господніх в усі дні Іодая священика.
|
|
3
|
3
|
|
и^ пояT же себњ` і^ѓ^да'и жены дв^њ. эT ниXже роди` сн~ы и^ дще'ри”
|
І взяв йому Іодай двох дружин, і він мав від них синів і дочок.
|
|
4
|
4
|
|
И$ посе'мъ възы'иде на срDце і^ѓ^а'сђ да ё^кра'ситᲆ до'мъ гн~ь.
|
І після цього прийшло на серце Іоасу оновити дім Господній,
|
|
5
|
5
|
|
и^ собра` сщ~ен#никы и^ левљ=ты, и^ рече и^мъ” Идњте къ гра'доM і^ё'диным#. и^ соберите эT всего` і^и^л~я сребреники къ ѓ^бновленїю цр~кви б~а на'шего, эT лњта до лњта. пот#ща'н#но же т^о сътвори'те. левљ=ти же не потъща'шася”
|
і зібрав він священиків і левитів і сказав їм: підіть по містах Юдеї і збирайте з усіх ізраїльтян срібло для підтримки дому Бога вашого щорічно, і поспішіть у цій справі. Але не поспішили левити.
|
|
6
|
6
|
|
И$ възва' же цр~ь і^ѓ^да'я нача'лника и^ рече е^мђ. почт^о не принђжа'еши левљ=товъ е^же принести эT і^ё'ды и^ эT і^ерsли'ма, и^же посᲄа'влено еs эT мољ=сїа раба` гн~я, ја%ко собра` і^и^л~я въ скљ=нїю свњдᲇнїя”
|
І прикликав цар Іодая, главу їх, і сказав йому: чому ти не вимагаєш від левитів, щоб вони доставляли з Юдеї та Єрусалима данину, встановлену Мойсеєм, рабом Господнім, і зібранням ізраїльтян для скинії зібрання?
|
|
7
|
7
|
|
Гоџолїя б^о б^њ нечести'вая и^ сн~ове е^я` разори'ша до'мъ бж~їи. и^ эT всњхъ и^же сщ~ен#на бы'ша цр~кви бж~їи, ё^краси` и%ми кђми'ра”
|
Бо нечестива Гофолія і сини її розорили дім Божий і все присвячене для дому Господнього вжили для Ваалів.
|
|
8
|
8
|
|
И$ повелњ ё^бо цр~ь да сътворя'тъ ковче'гъ влага'нїе сребра` эT людїи. и^ да поста'вятъ блиZ враT гн~ихъ и^зъ внђ.
|
І наказав цар, і зробили один ящик, і поставили його біля входу в дім Господній іззовні.
|
|
9
|
9
|
|
и^ да повњ'даютъ въ і^ё^де'и и^ въ і^ерsлимњ. и^ да принесђт# г~ђ чт^о поста'ви мољ=сїи ра'бъ бж~їи, наD всњмъ і^и^л~емъ въ пђсты'ни”
|
І проголосили по Юдеї та Єрусалиму, щоб приносили Господу данину, *накладену Мойсеєм, рабом Божим, на ізраїльтян у пустелі.
|
|
10
|
10
|
|
И$ да'ша вс^и нача'лницы, и^ вс^и лю'дїе. и^ вношахђ и^ влага'хђ въ ковчегъ и^же повелњ` цр~ь поста'вити г~ђ, до'н#деже напо'лниша”
|
І зраділи всі начальники і весь народ, і приносили і клали в ящик, доки він не наповнився.
|
|
11
|
11
|
|
И$ быs е^гда` принесоша ковчегъ, къ повеле'нымъ цр~евымъ рђ'кама левљ=т#скими” И$ ја%ко вњдњхђ и^же напо'лнися сребра` ковчегъ, въхожда'ше пи'саръ цр~евъ и^ поста'вленыи великїи жрецъ, и^ выбирали и^с ковчега сре'бреники” Паки ковчеh въноша'хђ къ мњстђ е^го, та'коже творяхђ эT дн~и до дн~и, и^ собра'ни сTђ беZчи'слены сре'бреники,
|
У той час, коли левити приносили ящик до царських чиновників, і коли вони бачили, що срібла багато, приходили писар царя і довірений первосвященика, і висипали з ящика, і відносили його і ставили його на своє місце. Так робили вони з дня у день, і зібрали безліч срібла.
|
|
12
|
12
|
|
и^ возда'сть я& цр~ь і^ѓ^да'и жрецъ тMњ и^же ᲄворя'хђ дњла до'мђ гн~я, и^ наи^ма'хђ каменосњч#ца, и^ дре'водњля, да ё^строя'юT до'мᲆ гн~ь, и^ ковачи` желњ'зђ и^ мњди да ё^крњпи'тъ до'мъ гн~ь,
|
І віддавали його цар та Іодай виконавцям робіт у домі Господньому, і вони наймали каменотесів і теслярів для оновлення дому Господнього, також ковалів і мідників для зміцнення дому Господнього.
|
|
13
|
13
|
|
и^ творя'хђ творящїи дњла разђмно” И$ возводяхђся стњны мно'гостїю дњ'ла въ рђкђ и^хъ, и^ стро'иша до'мᲆ гн~ь въ стоа'нїе пре'жнее е^го, и^ крњп#ча'е т^ђ стоя'ти сътвори'ша”
|
І працювали виконавці робіт, і звершилося відновлення руками їхніми, і привели дім Божий у належний стан його, й укріпили його.
|
|
14
|
14
|
|
Є$гда же съвръши'ша вс^я дњла, принесо'ша преD цр~я и^ къ і^ѓ^да'ю про'чђю ча'сть сре'бреникъ, эT ни'хже сътворени быша сосђ'ды цр~ковныя, сосђды въ слђженїе вс^есож#женїа, и^ кади'лницы и^ прочая сосђды зла'ты и^ сребряны” И$ приноша'хђся вс^есож#женїя в до'мᲆ гн~ь беꙁ#преста'ни вс^я дн~и и^ѓ^да'я”
|
І закінчивши все, вони представили царю та Іодаю залишок срібла. І зробили з нього сосуди для дому Господнього, сосуди службові і для всепалень, чаші й інші сосуди золоті і срібні. І приносили всепалення в домі Господньому постійно в усі дні Іодая.
|
|
15
|
15
|
|
И$ състарњ' же ся и^ѓ^да'и по'лнъ дн~їи, и^ у'мре сы'и, р~л, лњтъ, при сконча'нїю е^го.
|
І постарів Іодай і, наситившись днями життя, помер: сто тридцять років було йому, коли він помер.
|
|
16
|
16
|
|
и^ погребо'ша е^го въ' градњ двд~вњ съ цр~и. того ра'ди чт^о сътвори` бл~го съ і^и^л~емъ и^ съ до'момъ е^го”
|
І поховали його в місті Давидовому з царями, тому що він робив добре в Ізраїлі і для Бога, і для дому Його.
|
|
17
|
17
|
|
И$ бы'сть по сконча'нїю и^ѓ^да'я и^до'ша начаlницы і^ё'дины. и^ поклони'шася цр~ю и^ послђжи'ша,
|
Але після смерти Іодая прийшли князі юдейські і поклонилися цареві; тоді цар став слухати їх.
|
|
18
|
18
|
|
и^ ѓ^пђсти'ша цр~ковь г~а б~а эTц~ъ свои^хᲆ. и^ слђжа'хђ а'ста'р#тђ і^ и^стђка'нным#” И$ бы'сть ја%рость гн~я проти'вђ і^ё'ды і^ерsлима ра'ди того грњха` въ дн~ь то'и,
|
І залишили дім Господа Бога батьків своїх і стали служити деревам священним та ідолам, — і був гнів Господній на Іуду та Єрусалим за цю провину їх.
|
|
19
|
19
|
|
и^ посла же къ ни'мъ пррoки да ѓ^братятся кᲆ г~ђ, и^ не послђшаша, и^ засвњдитеlствова'хђ и^мъ, и^ не послђшаша,
|
І Він посилав до них пророків для навернення їх до Господа, і вони застерігали їх, але ті не слухали.
|
|
20
|
20
|
|
и^ дх~ъ бж~їи ѓ^блече а^за'рїю сн~а и^ѓ^да'е^ва сщ~енника, и^ ста` преD людми` и^ реq и^мъ, сїя рече г~ь, почто` престђпа'е^те повеле'нїя гн~я, не бл~гоё^годи'тся, ја%ко ѓ^ста'висте г~а, и^ ѓ^ста'витъ ва'съ,
|
І Дух Божий зійшов на Захарію, сина Іодая священика, і він став на підвищенні перед народом і сказав їм: так говорить Господь: для чого ви переступаєте повеління Господні? не буде успіху вам; і як ви залишили Господа, так і Він залишить вас.
|
|
21
|
21
|
|
и^ събра'вшися сђпроти'вђ е^мђ и^ поби'ша и& ка'менїемъ по повеле'нїю и^ѓ^а'са цр~я” Въ дворњ` до'мђ гн~я,
|
І змовилися проти нього, і побили його камінням, за наказом царя [Іоаса], у дворі дому Господнього.
|
|
22
|
22
|
|
и^ не въспомянђ и^ѓ^а'съ цр~ь млрsдїя и^же сътвори и^ѓ^да'и эTц~ъ е^го с нимъ. н^о ё^би` сн~а е^го, и^же е^гда` ё^мира'ше и^ рече, да ви'дитъ и^ сђдиT г~ь”
|
І не згадав цар Іоас про благодіяння, яке зробив йому Іодай, батько його, й убив сина його. І він умираючи говорив: нехай бачить Господь і нехай воздасть!
|
|
23
|
23
|
|
И$ бы'сть по съверше'нїю лњта. въстаста проти'вђ е^го во'и сљ=рскїи, и^ прїидо'ша въ і^ё^де'ю и^ въ і^ерsлимъ, и^ ё^би'ша вс^я нача'лники людїи въ цр~кви, и^ ве'сь плњ'нᲆ и^хᲆ посла'ша цр~ю въ дама'скъ.
|
І після закінчення року виступило проти нього військо сирійське, і ввійшли в Юдею і в Єрусалим, і знищили всіх князів народу, і всю здобич, взяту в них, відіслали до царя в Дамаск.
|
|
24
|
24
|
|
ꙁане` ѕњ'ло ма'ло прїиде число` сљ=рїиско. и^ б~ъ преда'сть в рђ'цњ и^хъ беꙁ#чи'сленое мно'жество си'лъ ѕњ'ло. сего ра'ди и^же ѓ^ста'виша г~а б~а эTц~ъ свои^хъ” И$ на и^ѓ^а'са же сътвори сђ'дъ.
|
Хоча невеликою кількістю людей приходило військо сирійське, але Господь віддав до руки їх дуже численну силу за те, що залишили Господа Бога батьків своїх. І над Іоасом учинили вони суд,
|
|
25
|
25
|
|
и^ эTи^дђщи ѓ^ста'виша е^го въ бо'леꙁни вели'цњ. вᲆста'ша же проᲄи'вђ е^мђ раби` е^го на м#ще'нїе кро'ви а^ꙁа'рїины сн~а и^ѓ^да'я сщ~енника. и^ ё^би'ша е^го на посте'ли е^го и^ ё'мре, и^ погребо'ша е^го въ градњ двд~вњ, н^о не въ гро'бњхъ цр~ьскихᲆ”
|
і коли вони пішли від нього, залишивши його в тяжкій хворобі, то зробили проти нього змову раби його, за кров сина Іодая священика, й убили його на постілі його, і він помер. І поховали його в місті Давидовому, але не поховали його в царських гробницях.
|
|
26
|
26
|
|
Съпроти'вльшїи же ся е^мђ ꙁаваџъ сн~ъ сема'џа а^мани'тянина. і^ и^ѓ^ꙁава'џъ сн~ъ семариџовъ моа^ви'тянинъ”
|
Змовниками ж проти нього були: Завад, син Шимеафи аммонитянки, та Ієгозавад, син Шимрифи моавитянки.
|
|
27
|
27
|
|
И$ сн~ове е^го вс^и, и^ пристђпи'ша к немђ, е~, и^ ё^би'ша е^го, и^ про'чая сло'въ е^го с^е напи'сана сђть вᲆ лњтопи'сцђ црsкоM”
|
Про синів його і про численні пророцтва проти нього і про влаштування дому Божого написано в книзі царів. І став царем Амасія, син його, замість нього.
|
|
Глvа, к~е”
|
Глава 25
|
|
1
|
1
|
|
Црsтвова же а^масїя сн~ъ е^го в него мњсто. к~е, лњтъ бысть а^масїя е^гда` црsтвовати нача`. и^ к~џ лњтъ, црsтвова вᲆ і^ерsлимњ, и^мяy мт~ри е^го і^ѓ^а^да'ень эT і^ерsли'ма”
|
Двадцяти п’яти років став царем Амасія і двадцять дев’ять років царював у Єрусалимі; ім’я матері його Ієгоаддань з Єрусалима.
|
|
2
|
2
|
|
И$ сотвори' же бл~го преD гм~ъ, ѓ^баче не вᲆ срDци съвръшенњ”
|
І робив він угодне в очах Господніх, але не від повного серця.
|
|
3
|
3
|
|
И$ бысть е^гда` ё^твръди себњ` црsтво, и^ ё^мерътви рабы` е^го, и^же погђби'ша цр~я эTц~а е^го”
|
Коли утвердилося за ним царство, тоді він умертвив рабів своїх, які убили царя, батька його.
|
|
4
|
4
|
|
Сн~овъ же и^хъ не поби, ја%ко пи'сано е^сть в# кни'ѕњ закона мољ=сїѓ'ва, и^дњже повелњ г~ь гл~ющи, не ё^бїются эTц~ы за сн~овъ, ни'же сн~ове за эTц~ы, н^о е^ді'нъ ко'ждо въ грᲇсњ свое^мъ ё'мреT”
|
Але дітей їхніх не умертвив, тому що написано в законі, у книзі Мойсеєвій, де заповів Господь, говорячи: не повинні бути умертвлені батьки за дітей, і дітей не слід умертвляти за батьків, але кожен за свій злочин повинен померти.
|
|
5
|
5
|
|
И$ собра` а^масїя домъ і^ё'динъ, и^ поста'ви и^хъ по ѓ^би'телемъ и^хъ въ ты'сђщники и^ со'тники, во всю і^ё^де'ю и^ венїамина и^ почте и^хъ эT к~, лњтъ и^ выш#ше, ѓ^брњте же иX, Wл~, ю'ношъ и^же и^зыити на ѓ^полченїе си'лныхъ, и^же дръжа'тъ ко'пїя и^ щиᲄы”
|
І зібрав Амасія юдеїв і поставив їх за поколіннями під владу тисячоначальників і стоначальників, усіх юдеїв і веніамитян, і перерахував їх від двадцяти років і вище, і знайшов їх триста тисяч людей добірних, які ходять на війну, які тримають спис і щит.
|
|
6
|
6
|
|
Є$ще же ная` за нае'мъ эT і^и^л~я, Wр~, хра'брыхъ въ силњ, за, р~, тала'нтъ сребра`”
|
І ще найняв з ізраїльтян сто тисяч хоробрих воїнів за сто талантів срібла.
|
|
7
|
7
|
|
И$ прїиде же чл~къ бж~їи к немђ гл~я. ЭO цр~ю да не и^сходи'тъ с тобо'ю сила і^и^л~ева, нњсть б^о г~ь съ і^и^л~емъ. и^ всњми сн~ы е^фре'млими,
|
Але чоловік Божий прийшов до нього і сказав: царю! нехай не йде з тобою військо ізраїльське, тому що немає Господа з ізраїльтянами, з усіма синами Єфрема.
|
|
8
|
8
|
|
да а'ще ё^бо мни'ши ё^крњпиᲄися с ними, премощи` тебе сътвори'тъ г~ь врагомъ, б~ъ б^о е^сть и^ по'мощи и^ въ бњжа'нїе ѓ^братити,
|
Але йди ти один, роби справу, мужньо подвизайся на війні. Інакше повалить тебе Бог перед лицем ворога, бо є сила у Бога підтримати і повалити.
|
|
9
|
9
|
|
рече же а^масїя къ чл~кђ бж~їю, чт^о ё^бо сътворю` ѓ^ стњ` тала'нтъ и^же дахъ во'иномᲆ і^и^л~евыM” И$ эTвњща` е^мђ чл~къ бж~їи. и'мать г~ь гд^њ тебњ дати мо'жетᲆ множа'е тњхъ.
|
І сказав Амасія чоловіку Божому: що ж робити зі ста талантами, які я віддав війську ізраїльському? І сказав чоловік Божий: може Господь дати тобі більше за це.
|
|
10
|
10
|
|
и^ эTлђчи ё^бо а^масїя во'и и^же прїидо'ша к немђ эT е^фре'ма. и^ възврати'шася въ мњсто иX. и^ тїи проти'вђ і^ё'ди раZгнњ'вашася ѕњло и^ възвратишаs во стра'нђ свою` въ гнᲇвњ ја%росᲄи”
|
І відокремив їх Амасія, — військо, яке прийшло до нього з землі Єфремової, — щоб вони йшли у своє місце. І сильно запалав гнів їх на Юдею, і вони пішли назад у своє місце, палаючи у гніві.
|
|
11
|
11
|
|
И$ а^масїа ё^повающи иZведе лю'ди своа`, і^ и^де` въ ё'доль солинаM, и^ пораѕи т^ђ сн~овъ сљ=иръ, Wі~,
|
А Амасія наважився і повів народ свій, і пішов у долину Соляну і побив синів Сеїра десять тисяч;
|
|
12
|
12
|
|
и^ Wі~, мђже'и жи'во по'имаша сн~ве іё'дїни. и^ приведо'ша на щᲇлю нњ'которыа сᲄњны`. съвръго'ша же и^хъ эT высоты` стремотычь и^же вс^и рас#сњдо'шася.
|
і десять тисяч живих узяли сини Іудині в полон, і привели їх на вершину скелі, і скинули їх з вершини скелі, й усі вони розбилися зовсім.
|
|
13
|
13
|
|
и^ во'и и^же эTсла` а^масїя да не и^дђтъ с ни'мъ на' брань. разыидо'шася въ гра'ды і^ё'дины эT самарїя даже до веџоро'на. и^ ё^биша эT ни'хᲆ, Wг~. и^ плњниша плњнъ вели'къ”
|
Військо ж, яке Амасія відіслав назад, щоб воно не ходило з ним на війну, розсипалося по містах Юдеї від Самарії до Вефорона і перебило в них три тисячі, і награбувало багато здобичі.
|
|
14
|
14
|
|
И$ бы'сть въꙁврати'ся а^масїя по закла'нїи и^дђмеѓ'мъ, и^ принесе` себњ` бого'въ сн~ов# сљ=и'ръ, и^ поста'ви и^хъ въ бо'ги себњ` и^ покланя'шеся и^мъ, и^ тњ'мъ кадя'ше џемїа'мᲆ.
|
Амасія, прийшовши після поразки ідумеян, приніс богів синів Сеїра і поставив їх у себе богами, і перед ними кланявся і їм кадив.
|
|
15
|
15
|
|
и^ бы'сть гнњ'въ гн~ь на а^масїю. и^ посла` к немђ пррoка и^же гл~а е^мђ. почто` поклони'лся е^си богоM и^же не и^ꙁба'виша людїи своиX эT рђ'кђ мое^ю.
|
І запалав гнів Господа на Амасію, і послав Він до нього пророка, і той сказав йому: навіщо ти вдаєшся до богів народу цього, які не визволили народу свого від руки твоєї?
|
|
16
|
16
|
|
и^ бы'сть е^гда то'и гл~аше к немђ, эTвњща` е^мђ е^да` совњтникъ цр~евъ е^си, воньми да не пробїю т^я, и^ ё^мол#че пррoкъ. ви'жђ рече чт^о промы'сли г~ь ё^би'ти т^я и^же сътвори'л# е^си се` ѕл^о, и^ не послђша'еши совњта мое^го”
|
Коли він говорив йому, цар відповів: хіба поставили тебе радником царським? перестань, щоб не убили тебе. І перестав пророк, сказавши: знаю, що вирішив Бог погубити тебе, тому що ти зробив це і не слухаєш поради моєї.
|
|
17
|
17
|
|
И$ съвњща` а^масїя цр~ь і^ё'динъ. и^ посла` къ і^ѓ^а^сђ сн~ђ і^ѓ^а^хаꙁовђ сн~ђ і^и^ё'и^нђ, цр~ю і^и^л~евђ гл~щи прїиди да видимся промежи собо'ю въ лице`.
|
І порадився Амасія, цар Юдейський, і послав до Іоаса, сина Іоахаза, сина Іиуя, царя Ізраїльського, сказати: виходь, побачимось особисто.
|
|
18
|
18
|
|
и^ѓ^а'съ посла` посе'лъ гл~ющи ко а^масїю цр~ю і^ё'динђ, тернᲆ и^же еs в лива'нᲇ. посла` ко ке'дрђ ливаnскђ гл~ющи да'и дще'рь ᲄвою` сн~ђ мое^мђ женђ`. и^ с^е прїидђтᲆ ѕвњрїе и^же в# дђбра'вњ лива'нстњи. и^ проидоша ѕвњрїе и^ потоpта'ша кардосъ,
|
І послав Іоас, цар Ізраїльський, до Амасії, царя Юдейського, сказати: терен, що на Ливані, послав до кедра, що на Ливані ж, сказати: віддай дочку свою за дружину синові моєму. Але прийшли звірі дикі, які на Ливані, і потоптали цей терен.
|
|
19
|
19
|
|
гл~еши с^е поразиX и^дђменеа і^ е^до'ма. и^ вᲆꙁдвиза'ется срDце твое въ горды'ню, сњди же въ до'мђ твоеM, почто` лђка'во сђпротивђ тебе прогнњва'еши, паде'ши т^ы, і^ и^ё'да с тобо'ю”
|
Ти говориш: ось я побив ідумеян, — і піднеслося серце твоє до марнославства. Сиди краще у себе вдома. До чого тобі затівати небезпечну справу? Впадеш ти й Юдея з тобою.
|
|
20
|
20
|
|
Не хоᲄњ послђшаᲄи а^масїя, зане` гн~я бысть во'ля. да предасться в рђкы і^ѓ^а'сђ ради бого'в# эTц~ъ и^дђменеи^скихъ”
|
Але не послухався Амасія, тому що від Бога було це, щоб віддати їх у руку Іоаса за те, що стали звертатися до богів ідумейських.
|
|
21
|
21
|
|
И$ възы'иде і^ѓ^а'съ цр~ь і^и^л~евъ. и^ проме'жђ собо'ю възда'ша преDстоа'нїе” А$масїя же цр~ь і^ё'динъ въ веџсамесе и^же е^сть і^ё'динъ.
|
І виступив Іоас, цар Ізраїльський, і побачились особисто, він і Амасія, цар Юдейський, у Вефсамисі юдейському.
|
|
22
|
22
|
|
паде же і^ё'да преD і^и^л~емᲆ, и^ бњжа ко'ждо въ жили'ще свое”
|
І були розбиті юдеї ізраїльтянами, і побігли кожен у намет свій.
|
|
23
|
23
|
|
И$ а^масїю цр~я і^ё'дина сн~а і^ѓ^а'сова сн~а и^ѓ^хазова. ја%тъ і^ѓ^а'съ цр~ь і^и^л~евъ въ веџсамесᲇ, и^ въведе и& въ і^ерsлиM” И$ разори'ша стᲇны е^го эT враT е^фремль даже до ё'глђ, у~, лакотъ.
|
І Амасію, царя Юдейського, сина Іоаса, сина Іоахазового, захопив Іоас, цар Ізраїльський, у Вефсамисі і привів його в Єрусалим, і зруйнував стіну Єрусалимську від воріт Єфремових до воріт наріжних, на чотириста ліктів;
|
|
24
|
24
|
|
все' же зла'то и^ сребро` и вс^я сосђ'ды и^же ѓ^брњте в домђ` гн~и и^ въ ст~аа ст~ыX. и^ во сокровищеX домђ` цр~ева. и^ сн~овъ раDныX и^звеl въ самарїю”
|
і взяв усе золото і срібло, і всі сосуди, що знаходилися в домі Божому біля Овед-Едома, і скарби дому царського, і заручників, і повернувся в Самарію.
|
|
25
|
25
|
|
Жи'лъ же а^масїя сн~ъ и^ѓ^а'соv цр~ь і^ё'дин#. по ё^мр~твїи` і^ѓ^а'са сн~а і^ѓ^а^хазова цр~я і^и^л~ева е~і, лњтъ.
|
І жив Амасія, син Іоасів, цар Юдейський, після смерти Іоаса, сина Іоахазового, царя Ізраїльського, п’ятнадцять років.
|
|
26
|
26
|
|
и^ про'чая же сло'веса а^масїина, пр'ьвая и^ послDњняя, пи'сана сђть в# кни'ѕᲇ црsтвъ і^ё'ды іи^л~я
|
Інші діла Амасії, перші й останні, описані в книзі царів юдейських та ізраїльських.
|
|
27
|
27
|
|
И$ въ вре'мя е^гда` а^масїя эTстђпи` эT г~а, и^ възложи'ся на не'го възложе'нїе съпротивно, и^ побњже эT і^е^рsли'ма въ лахисъ, и^ посла'ша вᲆ слDњ е^го в# лахи'съ, и^ ё^би'ша е^гот^ђ.
|
І після того часу, як Амасія відступив від Господа, вчинили проти нього змову в Єрусалимі, і він утік у Лахис. І послали за ним у Лахис, і умертвили його там.
|
|
28
|
28
|
|
эTнесошаy е^го на ко'нехъ, и^ погребо'ша е^го съ эTц~ы е^го въ' градњ двд~вњ”
|
І привезли його на конях, і поховали його з батьками його в місті Іудиному.
|
|
Глvа, к~ѕ”
|
Глава 26
|
|
1
|
1
|
|
Взя'ша же вс^и лю'дїе і^ё'дини сн~а е^го ѓ^зїю, ѓ%нже бњ` лњтъ, ѕ~і. и^ поста'виша е^го цр~я въ мњ'сто а^масїя эTц~а е^го,
|
І взяв весь народ юдейський Озію, якому було шістнадцять років, і поставили його царем на місце батька його Амасії.
|
|
2
|
2
|
|
то'и созда` е^лаg. и^ се'и възврати` е^го вла'сти і^ё'динᲇ по ё^спе'нїи цр~я съ эTц~ы е^го,
|
Він оббудував Елаф і повернув його Юдеї, після того як спочив цар з батьками своїми.
|
|
3
|
3
|
|
ѕ~і ти лњтъ бы'сть і^ѓ^зїя, е^гда` црsтвова'ти нача`. и^ н~в, лᲇтњ црsтвова` въ і^ерsли'мњ” І$ и'мя мт~ри е^го, и^е^хилїя, эT і^ерsли'ма,
|
Шістнадцяти років був Озія, коли став царем, і п’ятдесят два роки царював у Єрусалимі; ім’я матері його Ієхолія з Єрусалима.
|
|
4
|
4
|
|
сътвори` чᲄо бысть пря'мо въ ѓ%чїю гн~и. по вся и^же сътвори` а^масїя эTц~ъ е^го.
|
І робив він угодне в очах Господніх точно так, як робив Амасія, батько його;
|
|
5
|
5
|
|
и^ бᲇ възыска'я г~а въ дн~и заха'рїя разђмњю'щаго въ стра'сњ гн~и, и^ въ дн~и е^го възыска` г~а, и^спра'ви е^го вᲆ всXњ г~ь.
|
і звертався він до Бога у дні Захарії, який навчав страху Божого; і в ті дні, коли він звертався до Господа, сприяв йому Бог.
|
|
6
|
6
|
|
и^зы'иде и^ ѓ^полчи'ся проти'вђ и^ноплеме'нникомъ и^ разори` стњнђ` ге'џскђ. и^ стњнђ` и^а^вни'въ и^ стњнђ` а^зо'та” И$ създа' же гра'дъ въ а^зо'тњ и^ въ и^ноплеме'нницеX,
|
І він вийшов і воював з филистимлянами, і зруйнував стіни Гефа і стіни Іавнеї і стіни Азота; і побудував міста в області Азотській і у филистимлян.
|
|
7
|
7
|
|
и^ помо'же е^мђ б~ъ проти'вђ и^ноплеме'нникомъ и^ проти'вђ а^ра'вомъ, и^же ѓ^бита'хђ въ скала'хъ, и^ проти'вђ мине'ѓ^мъ,
|
І допомагав йому Бог проти филистимлян і проти аравитян, що живуть у Гур-Ваалі, і проти меунитян;
|
|
8
|
8
|
|
и^ да'ша мине'и да'нь ѓ^зїе^ви. и^ прослы` и%мя е^го да'же до вхо'да е^гљ=пет#скаго, поне'же ё^крњпи'ся до высоты`,
|
і давали аммонитяни данину Озії, і дійшло ім’я його до меж Єгипту, тому що він був дуже сильний.
|
|
9
|
9
|
|
създа' же ѓ^зїя сᲄолпы` въ і^ерsлі'мњ и^ наD вра'ты ё%гла. и^ наD враты до'лними. и^ про'чїи в то'и стњнњ` страны` ё^крњпи` и^хъ
|
І побудував Озія вежі в Єрусалимі над воротами наріжними і над воротами долини і на розі, і зміцнив їх.
|
|
10
|
10
|
|
и^ ё^стро'и столпы` въ пђсты'ни. і^ и^скопа` кла'дези мно'ги. Того ра'ди ја%же и^мя'ше мно'ги скоты`, толико в# поле'хъ ја%коy и^ въ пђсты'ни” Виногра'ды же и^мњ` и^ виногра'дники на гораX и^ въ карми'лњ, бњ` б^о чл~къ полеᲄяжа'тельствђ вдаn.
|
І побудував вежі в пустелі, і зробив багато водойм, тому що мав багато худоби, і на низині і на рівнині, і хліборобів і садівників у горах і на Кармилі, бо він любив землеробство.
|
|
11
|
11
|
|
бы'сть же ѓ^зї'и си'ла творя'щїя бра'нь, и^же и^схожDахђ къ ѓ^полъченїю на' брань. и^ въходя'щи по чинђ` въ число`” И$ б^њ число` и^хъ поD рђкђ і^и'ля пи'саря и^ маа^сїя сђдїи, и^ поD рђкђ а^нанї'и. и^же бњ` эT вое^во'дъ цр~евыX.
|
Було в Озії і військо, яке виходило на війну загонами, за рахунком у списку їх, складеним рукою Ієіела писаря і Маасеї наглядача, під проводом Хананії, одного з головних сановників царських.
|
|
12
|
12
|
|
все' же число` нача'лником# по ѓ^би'телеM свои^мъ мђже'и крњпкихъ на' брань Wв~, х~”
|
Уся кількість глав поколінь, з хоробрих воїнів, була дві тисячі шістсот,
|
|
13
|
13
|
|
И$ под ни'ми всњхъ во'и Wт~. Wз~. и^ е~ со'тъ” Сїи творя'хђ бра'нь въ си'ле крњ'пцᲇ. эT цр~я проᲄивђ сђпоста'тъ вое^ва'хђ.
|
і під їхньою рукою військової сили — триста сім тисяч п’ятсот, які вступали у битву з військовою мужністю, на допомогу царю проти ворога.
|
|
14
|
14
|
|
ё^гото'ва же и^мъ ѓ^зїя все'и си'ле, щиты, и^ копїя, и^ шле'мы и^ бро'ня, лђки же и^ пра'щи на мета'нїе ка'менїя,
|
І заготував для них Озія, для усього війська, щити і списи, і шоломи і лати, і луки і каміння для пращі.
|
|
15
|
15
|
|
и^ сътвори` въ і^ерsли'мњ разли'чныя ви'ды хђдо'жества ё^хђдожестве'нны. е^же бы'ти въ столпњхъ, и^ въ ё%глXњ стњна'мъ да ме'щђтъ стрњлы, и^ ка'менїя велїя. и^ слы'шано бы'сть хђдо'жество е^го до дале'че. ꙁане` ё^диви'ся помага'ти е^мђ г~ь до'ндеже ё^крњпи'ся,
|
І зробив він в Єрусалимі майстерно придумані машини, щоб вони знаходилися на вежах і на кутах для пускання стріл і великого каміння. І пронеслося ім’я його далеко, тому що він дивно огородив себе і зробився сильним.
|
|
16
|
16
|
|
и^ е^гда ё^крњпи'ся възᲆдвижеся срDце е^го, на погђбле'нїе е^го и^ ѓ^би'дњ г~а б~а свое^го, и^ вни'де въ цр~ковь гн~ю покади'ти хотя` надъ ѓ^лтареM џимїа'ма”
|
Але коли він зробився сильним, загордилося серце його на загибель його, і він зробився злочинцем перед Господом Богом своїм, тому що ввійшов у храм Господній, щоб запалити фіміам на вівтарі кадильному.
|
|
17
|
17
|
|
И$ вни'де по неM заха'рїя сщ~енник#, и^ с ниM сщ~енницы гн~и, п~, мђжеи крњпча'ишихъ.
|
І пішов за ним Азарія священик, і з ним вісімдесят священиків Господніх, людей відмінних,
|
|
18
|
18
|
|
сђпроти'вишася цр~еви и^ѓ^зїеви и^ реко'ша е^мђ, нњсть твои чи'нъ і^ѓ^ꙁїе да кади'ши џїмїа'момъ гв~и, н^о сщ~енникомъ т^о е^сть сн~овомъ а^аро'нимъ и^же ѓ^сщ~ени сђть к томђ` ѓ^бы'чаю слђже'нїя да ка'дятъ. и^ꙁыиди` эT сщ~енъства ја%ко эTстђпи'лъ е^си эT г~а. и^же не вмњни'тся тебњ въ славђ т^о эT г~а б~а.
|
і стали проти Озії царя і сказали йому: не тобі, Озіє, кадити Господеві; це справа священиків, синів Ааронових, посвячених для кадіння; вийди зі святилища, бо ти вчинив беззаконно, і не [буде] тобі це за честь у Господа Бога.
|
|
19
|
19
|
|
прогнњ'ва же ся і^ѓ^ꙁїя, и^ держа'щи в рђкђ е^го кади'ло да кадитъ въ хра'мњ, и^ вънегда раZја^ри'ся ѓ'нъ на жръцы гн~я до'мђ. и^ а'бїе в#зошла` проказа на чело` е^го. преD сщ~енники в домђ` гн~и, на ѓ^лᲄари` џемїа'нномъ.
|
І розгнівався Озія, — а в руці в нього була кадильниця для кадіння; і коли він розгнівався на священиків, проказа з’явилася на чолі його, перед лицем священиків, у домі Господньому, біля вівтаря кадильного.
|
|
20
|
20
|
|
и^ е^гда' же ё^зрњ е^го заха'рїя а^рхїе^ре'и. и^ вс^и про'чїи сщ~ен#ницы ви'дњша и^ се` прокаже'нъ на челњ` е^го” И$згна'ша е^го эTтђдђ, н^о и^ то'и ё^бот#ща'ся и^зыити`. ја%ко ѓ^бличи` е^го г~ь”
|
І глянув на нього Азарія первосвященик і всі священики; і ось у нього проказа на чолі його. І примушували його вийти звідти, та й сам він поспішав відійти, тому що вразив його Господь.
|
|
21
|
21
|
|
Бы'сть же ѓ^зїя цр~ь прокаженъ да'же до дн~е смр~ти е^го и^ ѓ^бита'ше в домђ` эTлђче'нњ по'лнъ прокаже'нїя в че'мъ и^згна'нъ бы'сть эT до'мђ гн~я” І$ и^ѓ^а^џа'мъ сн~ъ е^го держа` црsтво е^го сђдя` лю'ди ꙁеMстїи
|
І був цар Озія прокаженим до дня смерти своєї, і жив в окремому домі і відлучений був від дому Господнього. А Іоафам, син його, був начальником над домом царським і управляв народом землі.
|
|
22
|
22
|
|
и^ про'чая же словеса` ѓ^зїи пе'рвыя и^ послDњняа, напи'саны ё^ і^са'їа сн~а а^мо'сова прoрка.
|
Інші діяння Озії, перші й останні, описав Ісая, син Амоса, пророк.
|
|
23
|
23
|
|
ё^спе' же и^ѓ^зїя съ эTц~ы свои^ми, и^ не погребо'ша е^го въ по'лњ црsкихъ гробо'въ, того ра'ди и^же бы'сть прокаженъ. и^ црsтвоваy и^ѓ^а^џа'мъ сн~ъ е^го в него` мњсто”
|
І спочив Озія з батьками своїми, і поховали його з батьками його на полі царських гробниць, тому що говорили: він прокажений. І став царем Іоафам, син його, замість нього.
|
|
Глvа, к~з”
|
Глава 27
|
|
1
|
1
|
|
Два'деся'ть и^ пяти` лњтъ бы'сть и^ѓ^а^џа'мъ е^гда` црsтвова'ти нача`, и^ ѕ~і, лњтъ црsтвова` въ і^ерsли'мњ и%мя мт~ри е^го и^е^рђса дщи` садо'кова,
|
Двадцяти п’яти років був Іоафам, коли став царем, і шістнадцять років царював у Єрусалимі; ім’я матері його Ієруша, дочка Садока.
|
|
2
|
2
|
|
и^ сътвори' же чт^о право е^сть преD гм~ъ по вся и^же сътвори` и^ѓ^зїя эTц~ъ е^го. ра'звњ чт^о не вни'де въ цр~ковь гн~ю. и^ е^ще` лю'дїе съгрњша'хђ.
|
І робив він угодне в очах Господніх точно так, як робив Озія, батько його, тільки він не входив у храм Господній, і народ продовжував ще грішити.
|
|
3
|
3
|
|
то'и създа` вра'та до'мђ гн~ю высо'ка, и^ въ стњнњ` е^го положи` ѓ^рђжїя.
|
Він побудував верхні ворота дому Господнього, і багато чого побудував на стіні Офела;
|
|
4
|
4
|
|
и^ гра'ды же съꙁда` на горахъ і^ё'диныхъ, и^ на лњсехᲆ дворы` и^ сᲄолпы`”
|
і міста побудував на горі Юдейській, і в лісах побудував палаци і вежі.
|
|
5
|
5
|
|
И$ тои ѓ^полчи'ся проᲄивђ цр~я сн~овъ а^ммо'нь. и^ ѓ^долњ` е^го. и^ дава'хђ е^мђ сн~ове а^м#мо'ни на е^дїно лњто по р~ тала'нтъ сребра`. и^ Wі~. коры` мњры пшени'цы, и^ толико же мњръ ја^чме'ня сїя е^мђ приноша'ше цр~ь сн~овъ а^м#мо'нь на лњто, въ а~ е лᲇто, и^ в~ е, и^ г~ е”
|
Він воював з царем аммонитян і подолав їх, і дали йому аммонитяни в той рік сто талантів срібла і десять тисяч ко́рів пшениці і ячменю десять тисяч. Це давали йому аммонитяни і на другий рік, і на третій.
|
|
6
|
6
|
|
И$ ё^крᲇплеn же е^сть и^ѓ^а^џа'мъ, того ра'ди чт^о ё^правля'ше пђти` своя преD гм~ъ бм~ъ свои^мъ.
|
Таким сильним був Іоафам тому, що йшов путями своїми перед лицем Господа Бога свого.
|
|
7
|
7
|
|
и^ про'чая же словеса` и^ѓ^а^наџа'на и^ всњхъ ѓ^полче'нїи е^го и^ дњла пи'сана сђть въ кни'ѕњ цр~ь і^ё'диныX і^и^л~евыхъ,
|
Інші діяння Іоафама і всі війни його і поведінка його описані в книзі царів ізраїльських та юдейських:
|
|
8
|
8
|
|
к~е, лњтъ бысть, е^гда` црsтвова'ти нача`, и^ ѕ~і, лTњ црsтвова` въ і^ерsли'мњ,
|
двадцяти п’яти років був він, коли став царем, і шістнадцять років царював у Єрусалимі.
|
|
9
|
9
|
|
ё^спе' же и^ѓ^а^џа'мъ съ эTц~ы свои'ми. и^ погребо'ша е^го въ' градњ двд~вњ. и^ црsтвова` а^ха'ꙁъ сн~ъ е^го в него мњсто”
|
І спочив Іоафам з батьками своїми, і поховали його в місті Давидовому. І став царем Ахаз, син його, замість нього.
|
|
Глvа, к~и”
|
Глава 28
|
|
1
|
1
|
|
Два'десяти и^ е~ ти` лњтъ б^њ а^ха'зъ е^гда црsтвоваᲄи нача`. и^ ѕ~і лTњ црsтвова` въ і^ерsли'мњ. не сътвори` пра'во преD гм~ъ, ја%ко дв~дъ эTц~ъ е^го.
|
Двадцяти років був Ахаз, коли став царем, і шістнадцять років царював у Єрусалимі; і він не робив угодного в очах Господніх, як робив Давид, батько його:
|
|
2
|
2
|
|
н^о ходи` въ пђти` цр~еи і^и^л~евыхъ. н^о и^ ѓ%бразы и^звая'ны сътвори,
|
він ішов путями царів ізраїльських, і навіть зробив відлиті статуї Ваалів;
|
|
3
|
3
|
|
і^ и'доломъ и^хъ пожре`. въ земли` е^до'мли, и^ проведе` сн~овъ свои^хъ сквоꙁњ ѓ%гнь по ме'рзостя'хъ ја^ꙁы'къ и^хже ё^би` г~ь въ прише'сᲄвїи сн~овъ і^и^л~евъ.
|
і він звершував куріння в долині синів Еннома, і проводив синів своїх через вогонь, наслідуючи мерзоти народів, яких вигнав Господь перед лицем синів Ізраїлевих;
|
|
4
|
4
|
|
ѓ^сщ~а же џимїа'мъ и^ съжига'ше на высо'киX и^ на хоlмњх#” И$ поD вся'кимъ дре'вомъ ли'ствяныM.
|
і приносив жертви і куріння на висотах і на пагорбах і під усяким гіллястим деревом.
|
|
5
|
5
|
|
и^ преда'сть же е^го г~ь б~ъ е^го в рђкђ цр~я сљ=рска. и^же порази` е^го, вели'к же плњнъ взя` эT е^го црsтва. и^ приведе` в дама'скъ, и^ въ рђки цр~я і^и^л~ева преда` е^го, и^ пораже'нъ ја%ꙁвою вели'кою, и^ плени'ша е^го.
|
І віддав його Господь Бог його в руки царя сиріян, і вони вразили його і взяли в нього багато полонених і відвели в Дамаск. Також і в руки царя Ізраїльського був він відданий, і той учинив над ним велику поразку.
|
|
6
|
6
|
|
и^ ё^би' же факе'е сн~ъ ромелїе'въ цр~ь і^и^л~евъ эT і^ё'ды, Wр~, въ дн~ь е^ді'нъ всњхъ мђже'и бра'нниковъ. того ради и^же ѓ^ста'виша г~а б~а эTц~ъ свои^хъ”
|
І побив Факей, син Ремалиїн, [цар Ізраїльський,] юдеїв сто двадцять тисяч в один день, людей войовничих, тому що вони залишили Господа Бога батьків своїх.
|
|
7
|
7
|
|
Того' же вре'мени ё^би` ꙁе'хри мђжъ си'ленъ эT е^фрема а^масїю сн~а цр~ева и^ е^врика'ма вое^во'дђ до'мђ е^го, и^ е^лка'на же вто'раго эT цр~я”
|
Зихрій же, силач з єфремлян, убив Маасею, сина царя, й Азрикама, який був начальником над палацом, і Елкану, другого після царя.
|
|
8
|
8
|
|
Плени'ша же сн~ове і^и^л~еви эT братїи свои^хъ ѓ^смь со'тъ же'нъ, ѓ%трокъ и^ дв~ицъ. плњнъ мно'гъ приведо'ша эT нихъ в самарїю,
|
І взяли сини Ізраїлеві в полон у братів своїх, юдеїв, двісті тисяч дружин, синів і дочок; також і багато здобичі награбували в них, і відправили здобич у Самарію.
|
|
9
|
9
|
|
в# то время бњ` т^ђ прoрк# гн~ь и%менемъ ѓ^ди'дъ и^же и^ꙁыиде въ срњте'нїе во'емъ грядђщимъ въ самарїю, и^ рече и^мъ. с^е гнњвъ г~а б~а эTц~ъ на'ших#, проти'вђ і^ё'ды, преда` и^хъ в рђки ва'ша, и^ ё^би'сте и^хъ немлsрдно. тако да до нбsи дости^гнђ, ва'ше немрsдїе,
|
Там був пророк Господній, ім’я його Одед. Він вийшов перед лице війська, яке йшло в Самарію, і сказав їм: ось Господь Бог батьків ваших, у гніві на юдеїв, віддав їх у руки ваші, і ви побили їх з такою люттю, яка досягла небес.
|
|
10
|
10
|
|
и^ нн~њ сн~ове і^ё'дини і^ерsлимовы хощетъ вамъ поDни'зити въ рабы` и рабы'ня не се' ли а^зъ е^смь с ва'ми, свњдњтеlствова'ти г~ђ б~ђ ва'шемђ.
|
І тепер ви думаєте поневолити синів Іуди і Єрусалима на рабів і рабинь собі. А хіба на вас самих немає провини перед Господом Богом вашим?
|
|
11
|
11
|
|
н^о слы'шите совњтъ мо'и, и^ эTведи'те плњне'ныхъ и^хже и^зведо'сте эT бра'тїя ва'шея, ја%ко вели'ка ја%рость гн~я наста'неT ва'мъ,
|
Отже, послухайте мене, і поверніть полонених, яких ви захопили з братів ваших, бо полум’я гніву Господнього на вас.
|
|
12
|
12
|
|
и^ вᲆста'ша б^о мђжи эT нача'лникъ сн~овъ е^фрњмль а^за'рїя сн~ъ и^ѓ^н#на'нь. и^ варахїя сн~ъ васал#лимо'џ#, е^зекїя сн~ъ селлђмовъ, и^ а^масїя сн~ъ е^л#да'и, проти'вђ ты'мъ и^же грядђтъ эT ѓ^плᲆче'нїя,
|
І встали деякі з начальників синів Єфремових: Азарія, син Ієгоханана, Берехія, син Мешиллемофа, та Єзекія, син Шаллума, й Амаса, син Хадлая, проти тих, хто йшов з війни,
|
|
13
|
13
|
|
и^ реко'ша и^мъ не възведите ꙁд^њ плњне'нїя къ ва'мъ зане` съгрњши'хомъ, г~ђ. почт^о в^ы хо'щете приложи'ти къ грњхомъ на'шимъ. и^ ве'тхая съвокђпи'ти безако'нїя наша, вели'къ б^о грњхъ нашъ и^ гнњвъ и^ я'рость гн~я на і^и^л~я.
|
і сказали їм: не вводьте сюди полонених, тому що гріх був би нам перед Господом. Невже ви думаєте додати до гріхів наших і до злочинів наших? велика провина наша, і полум’я гніву [Господнього] над Ізраїлем.
|
|
14
|
14
|
|
и^ ѓ^ста'виша же мђ'жи і^и^л~евы и^ браnницы плњнъ и^ вс^я ја%же в#ꙁя'ша предъ нача'лники и^ преD всњмъ мно'жестомъ
|
І залишили озброєні полонених і здобич у воєначальників і всього зібрання.
|
|
15
|
15
|
|
и^ ста'ша же мђжи и^же наꙁва'шася въ и^мя гн~е” И$ в#зе'млюще плᲇне'ныX и^ вс^и и^же на'зи бя'хђ ѓ^блеко'ша эT коры'стеи, е^гда' же ѓ^дњя'хђ и^хъ, и^ ѓ^бђша и^ чесᲄь творяхђ бра'шномъ и^ пи'тїемъ, и^ пома'заша же ради трђда, и^ въꙁда'ша и^мᲆ поDя^реMники ко'ждо и^же ходи'ти не мого'ша, и^ бњша сла'бы ᲄњломъ, въꙁложи'ша и^хъ на ско'тъ и^ эTведо'ша въ е^рихо'нᲆ гра'дъ фини'ческїи къ бра'тїи и^хъ. и^ възврати'ша в# самарїю.
|
І встали мужі, згадані за іменами, і взяли полонених, і всіх нагих з них одягли зі здобичі, — і одягли їх, і взули їх, і нагодували їх, і напоїли їх, і помазали їх єлеєм, і посадили на ослів усіх слабких з них, і відправили їх у Єрихон, місто пальм, до братів їхніх, і повернулися у Самарію.
|
|
16
|
16
|
|
въ вре'мяy ѓ%но посла'лъ цр~ь а^ха'ꙁъ къ цр~ю а^сљ=рїискђ. просящи по'мощи е^мђ,
|
У той час послав цар Ахаз до царів ассирійських, щоб вони допомогли йому,
|
|
17
|
17
|
|
и^ въ ѓ^но'мъ смяте'нїи съпроти'вишася и^дђме'ане, и^ порази'ша мно'ги эT і^ё'ды. и^ взя'ша плњнъ вели'к#,
|
тому що ідумеяни і ще приходили, і багатьох убили в Юдеї, і взяли в полон;
|
|
18
|
18
|
|
І$ и^ноплн#е'ницы приложи'шася по гра'доM пол#скимъ и^ къ полђдни і^ё^де'и” И$ вꙁя'ша ваџсами'съ, и^ ја^же в домђ` бж~їи, и^ ја%же в домђ` црsкомъ, и^ княѕе'и. и^ да'ша цр~ю а^и^ло'нъ. и^ гадироn и^ сок#хо'хъ, и^ вс^я ја%же ѓ%крsтъ е^го. и^ гам#за'и съ поDселе'нїи е^го. и^ џа'мнђ съ прилежа'щими поса'дами е^го, и^ всели'шася т^ђ,
|
і филистимляни розсипалися по містах низинного краю і півдня Юдеї і взяли Вефсамис і Аїалон, і Гедероф і Сохо і залежні від нього міста, і Фимну і залежні від неї міста, і Гимзо і залежні від нього міста, й оселилися там.
|
|
19
|
19
|
|
ја^ко смири` г~ь і^ё^де'ю ра'ди а^ха'ꙁа цр~я і^ё'дина. того ради и^же ѓ^бнажи'ся е^го по'мощи. и^ вᲆ ё^ничиже'нїи и^мя'ше г~а”
|
Так принизив Господь юдеїв за Ахаза, царя Юдейського, тому що він розбестив Юдею і тяжко грішив перед Господом.
|
|
20
|
20
|
|
И$ꙁведе же проти'вђ е^мђ џеглаа^таџаласа'ра цр~я а^сљ=рїиска и^же ѓ^ѕлоби` е^го. и^ пресели` и^же бя'хђ въ дама'сцњ въ мадїа'мы. и^ эT сљ=рїи пресели` въ дама'скъ пребыва'ти” И$ е^ді'но сђпротивя'щи эTпђсти`.
|
І прийшов до нього Феглафелласар, цар Ассирійський, але був за тягар йому, замість того, щоб допомогти йому,
|
|
21
|
21
|
|
сего ра'ди вꙁя` а^ха'ꙁъ сђщая въ домђ` гн~и и^ в домђ` црsкомъ и^ ё^ нача'лниковъ. и^ дасть цр~ю а^сљ=рїискђ, и^ не бы'сть на помощ# е^мђ. н^о на'ипаче къ печа'ли е^го”
|
тому що Ахаз узяв скарби з дому Господнього і дому царського й у князів і віддав цареві Ассирійському, але не на допомогу собі.
|
|
22
|
22
|
|
И$ приложи` эTстђпи'ти эT г~а, рече б^о цр~ь а^ха'ꙁъ
|
І в скрутний для себе час він продовжував беззаконно чинити перед Господом, він — цар Ахаз.
|
|
23
|
23
|
|
въꙁыщђ` бого'въ дама'сковыхъ бїю'щиX м^я, и^ рече, бо'ѕи цр~я а^сљ'рїиска пособля'ютъ и^м#, и^ сиM пожрђ` и^ а'зъ чт^о, и^ бђдђтъ м^и въ по'мощъ сїи. н^о сїи бы'ша къ паденїю е^го и^ всего` і^и^л~я”
|
І приносив він жертви богам дамаським, думаючи, що вони вражали його, і говорив: боги царів сирійських допомагають їм; принесу я жертву їм, і вони допоможуть мені. Але вони були на падіння йому і всьому Ізраїлю.
|
|
24
|
24
|
|
И$ вы'ставилъ а^ха'ꙁъ вс^њ сосђды до'мђ бж~їя. и^ съкрђши` иX и^ ꙁатверди'лъ вра'та до'мђ бж~їя” И$ сътвори` себњ` тре'бники въ всњхъ ё'глњхъ і^ерsли'ма.
|
І зібрав Ахаз сосуди дому Божого, і розтрощив сосуди дому Божого, і замкнув двері дому Господнього, і спорудив собі жертовники по всіх кутах в Єрусалимі,
|
|
25
|
25
|
|
и^ въ всњхъ гра'дњхъ і^ё'диныхъ. сътвори` ѓ^лтари на высо'кихᲆ на съж#же'нїе џемїа'ма, и^ раZгнњ'ва г~а б~а эTц~ь свои^хъ”
|
і по всіх містах Іудиних спорудив висоти для кадіння богам іншим, і гнівив Господа Бога батьків своїх.
|
|
26
|
26
|
|
И$ про'чая же словесъ е^го и^ всњхъ дњлъ е^го пе'рвыхъ и^ послњд#нихъ. с^е пи'сана сђть въ кни'ѕњ црsтвъ і^ё'ды. і^ и^и^л~я.
|
Інші діла його й усі вчинки його, перші й останні, описані в книзі царів юдейських та ізраїльських.
|
|
27
|
27
|
|
и^ ё^спе' же а^ха'ꙁъ съ эTц~ы свои'ми. и^ погребо'ша е^го въ' градњ двд~вњ, не бо` принесо'ша въ гро'бњхъ цр~еи і^и^л~евыхъ. црsтвова' же и^е^ꙁекїя сн~ъ е^го в него мњ'сто”
|
І спочив Ахаз з батьками своїми, і поховали його в місті, в Єрусалимі, але не внесли його в гробниці царів Ізраїлевих. І став царем Єзекія, син його, замість нього.
|
|
Глvа, к~џ”
|
Глава 29
|
|
1
|
1
|
|
Єе^зекїя е^гда црsтвова'ти нача`, к~е, лњтъ бы'сть, и^ к~џ, лњтъ црsтвова` въ і^ерsли'мњ. и%мя мт~ри е^го а^вїя дщи` заха'рїи.
|
Єзекія став царем двадцяти п’яти років, і двадцять дев’ять років царював у Єрусалимі; ім’я матері його Авия, дочка Захарії.
|
|
2
|
2
|
|
съᲄвори' же ё^го'дно преD гм~ъ, по вся` и^же творя'ше дв~дъ эTц~ъ е^го.
|
І робив він угодне в очах Господніх так само, як робив Давид, батько його.
|
|
3
|
3
|
|
и^ бы'сть е^гда ста` на црsтвњ е^го, въ мsць прь'выи, эTвръзе две'ри до'мђ гн~я. и^ ѓ^бнови` и^хъ
|
У перший же рік царювання свого, у перший місяць, він відчинив двері дому Господнього і відновив їх,
|
|
4
|
4
|
|
и^ въведе` сщ~ен#ники и^ левљ=ты. и^ събра` и^хъ на площа'ди въсто'чнњи.
|
і повелів прийти священикам і левитам, і зібрав їх на площі східній,
|
|
5
|
5
|
|
и^ рече къ ни'мъ. ё^слы'шите м^я левљ=ти и^ ѓ^ст~итеся нн~њ и^ ѓ^чи'стите до'мъ г~а б~а эTц~ь на'шихъ. і^ и^ꙁнеси'те вс^ю нечистотђ` эT ст~ительства”
|
і сказав їм: послухайте мене, левити! Нині освятіться самі й освятіть дім Господа Бога батьків ваших, і викиньте нечистоту зі святилища.
|
|
6
|
6
|
|
ЈА/ко съгрњши'шA эTц~ы на'ши, и^ сътвори'ша лђка'во предъ гм~ъ бм~ъ на'шимъ. и^ ѓ^ста'виша е^го, и^ эTврати'ша лице` свое` эT жили'ща г~а б~а на'шего. и^ вᲆзда'шA хребеT,
|
Тому що батьки наші чинили беззаконно, і робили неугодне в очах Господа Бога нашого, і залишили Його, і відвернули вони лиця свої від оселі Господньої, і повернулися спиною,
|
|
7
|
7
|
|
и^ ꙁатвори'ша вра'та хра'мђ, и^ погаси'ша свњти'лники. и^ џимиа'ма же не вож#го'ша, и^ всесъж#же'нїя не принесо'ша ст~омђ б~ђ і^и^л~евђ”
|
і замкнули двері притвору, і погасили світильники, і не палили куріння, і не відносили всепалень у святилищі Бога Ізраїлевого.
|
|
8
|
8
|
|
Соподвиго'ша же гнњвъ гн~ь на і^ё^де'ю и^ на і^ерsли'мъ, и^ преда'сть и^хъ в# подвиже'нїе и^ погђбле'нїе, и^ на звизда'нїе. ја%ко вы` ви'дите ѓ^чи'ма ва'шими,
|
І був гнів Господа на Юдею і на Єрусалим, і Він віддав їх на ганьбу, на спустошення і на посміх, як ви бачите очима вашими.
|
|
9
|
9
|
|
и^ с^е падо'ша эTц~ы на'ши мечемъ, и^ сн~ове на'ши и^ дще'ри на'ши и^ сђпрђги наши плᲇне'ни ве'дени сђть въ ꙁе'млю не свою`, и^ нн~њ ё^бо сђть в не'и”
|
І ось, упали батьки наші від меча, а сини наші і дочки наші і дружини наші за це в полоні [в землі не своїй] донині.
|
|
10
|
10
|
|
И$ нн~њ ё^бо положи'те на срDца ва'ша да поста'вите завњт# съ гм~ъ бм~ъ і^и^л~евымъ. и^ эTвратиT эT на'съ гнњвъ ја%росᲄи свое'я”
|
Тепер у мене на серці — укласти завіт з Господом Богом Ізраїлевим, нехай відверне від нас полум’я гніву Свого.
|
|
11
|
11
|
|
И$ н~нњ не лиша'итеся ја%ко ваs и^збра` г~ь да стои^те` пред ниM, и^ слђж'ите е^мђ и^ бы'ти е^мђ слђжа'ще и^ кадя'ще”
|
Діти мої! не будьте недбалі, тому що вас обрав Господь стояти перед лицем Його, служити Йому і бути в Нього служителями і запалювачами курінь.
|
|
12
|
12
|
|
И$ въста'ша левљ=ти мааg сн~ъ а^масїеv і^ и^ѓ^и'ль сн~ъ заха'рїеv эT сн~овᲆ каа'дᲆдовыX и^ эT сн~овъ мерарїи'ныX. киs сн~ъ а^вдїев#, і^ а^за'рїа сн~ъ и^лае^и'левъ. и^ эT сн~ов# же герсо'на. и^ѓ^даD сн~ъ ꙁемна`. и^ ѓ^а^дамъ, сїи сн~ы и^ѓ^а^ха'и,
|
І встали левити: Махаф, син Амасая, й Іоель, син Азарії, із синів Каафових; і з синів Мерариних: Кис, син Авдія, й Азарія, син Ієгаллелела; і з племені Гирсонового: Іоах, син Зимми, й Еден, син Іоаха;
|
|
13
|
13
|
|
эT сн~овъ е^лисафа'мъ. сама'ри. і^ и^и'ль” И$ эT сн~овъ же а^са'фовыхъ. ꙁаха'рїя, и^ маџ#џа'нїя.
|
і з синів Елицафанових: Шимри та Ієіел; і з синів Асафових: Захарія і Матфанія;
|
|
14
|
14
|
|
и^ е^ще эT сн~овъ а^мъма'нь і^и'ль, и^ семе'и. н^о и^ эT сн~овъ и^диџђмль. самаџїя, и^ ѓ^зїи'ль”
|
і з синів Еманових: Ієхиїл і Шимей; і з синів Ідифунових: Шемаія й Уззиел.
|
|
15
|
15
|
|
Събра'ша же бра'тїю свою`, и^ ѓ^ст~ишася, и^ внидо'шA по за'повњди цр~евњ и^ по повеле'нїю гн~ю да ѓ^чи'стяT доM бж~їи
|
Вони зібрали братів своїх і освятилися, і пішли за наказом царя очищати дім Господній за словами Господа.
|
|
16
|
16
|
|
сщ~ен#ницыy внидо'ша внђтрь цр~кви гн~я да ѓ^чи'стяT ю& и^ снесо'ша всю` нечисᲄость ю%же внђтрї до'мђ гн~я наи^до'ша, и^ въ дворњ` до'мђ гн~я. е^же взя'ша левљ=ти и^знесо'ша к пото'кђ ке'дрьскђ во'нъ,
|
І ввійшли священики всередину дому Господнього для очищення, і винесли все нечисте, що знайшли в храмі Господньому, на двір дому Господнього, а левити взяли це, щоб винести геть до потоку Кедрона.
|
|
17
|
17
|
|
и^ нача'ша же въ а~ дн~ь мsца но'ваго а~ го ѓ^чища'ти. и^ въ дн~ь и~ того'ж# мsца внидо'ша въ притво'ръ до'мђ цр~кви гн~я, ѓ^чи'стиша же цр~ковь гн~ю въ дн~ь и~, и^ въ дн~ь ѕ~і, мsца того'же и^же нача'ша съврьши'ша.
|
І почали освячувати в перший день першого місяця, і у восьмий день того самого місяця ввійшли в притвор Господній; і освячували дім Господній вісім днів, і в шістнадцятий день першого місяця закінчили.
|
|
18
|
18
|
|
и^ внидо'ша внђтрь къ і^е^ꙁекїи цр~ю и^ реко'ша к немђ ѓ^чи'стихомъ весь до'мᲆ бж~їи и^ ѓ^лта'рь вс^есъж#же'нїя и^ сосђды е^го и^ стоl предложе'нїя съ всњми` съсђды е^го
|
І прийшли в дім до царя Єзекії і сказали: ми очистили дім Господній, і жертовник для всепалення, і всі сосуди його, і стіл для хлібів предкладення, і всі сосуди його;
|
|
19
|
19
|
|
и^ вс^я сосђды цр~кви ја^же ѓ^скверни` цр~ь а^ха'ꙁъ въ црsтво свое` въ эTстђпле'нїи свое'мъ” И$ с^е ё^гото'вана сђть и^ ѓ^чище'на вс^я преD ѓ^лтаре'мъ гн~имъ”
|
і всі сосуди, які закинув цар Ахаз під час царювання свого, у беззаконні своєму, ми приготували й освятили, і ось вони перед жертовником Господнім.
|
|
20
|
20
|
|
И$ въста'в же ѕњло ра'но і^е^зекїя цр~ь и^ събра` вся` нача'лники гра'да и^ възы'иде в до'мъ гн~ь.
|
І встав цар Єзекія рано-вранці і зібрав начальників міста, і пішов у дім Господній.
|
|
21
|
21
|
|
и^ принесе` ю%нець. з~, и^ ѓ'венъ, з~, а%гнеw з~, и^ коꙁе'лъ эT ко'зъ ꙁа грњхи`, за цр~я, ꙁа сщ~енїе, и^ за і^и^л~я. рече же сщ~ен#никомъ сн~омъ а^аро'ним#, и^ да възы'идђтъ на ѓ^лта'рь гн~ь жренїя те'лча,
|
І привели сім тельців і сім баранів, і сім агнців і сім козлів у жертву за гріх за царство і за святилище і за Юдею; і наказав він синам Аароновим, священикам, вознести всепалення на жертовнику Господньому.
|
|
22
|
22
|
|
ё^би'ша б^о ю%нець и^ взя'ша кро'вь сщ~енницы. и^злїя'ша т^ђ на ѓ^лта'рь, и^ ё^би'ша е^ще` ѓ%веn и^ кро'вь на ѓ^лта'рь възлїя'хђ. и^ пожроша а%гнець и^ въꙁлїя'ша на ѓ^лта'рь кро'вь
|
І закололи тельців, і взяли священики кров, і окропили жертовник, і закололи баранів, і окропили кров’ю жертовник; і закололи агнців, і окропили кров’ю жертовник.
|
|
23
|
23
|
|
и^ приведо'ша коꙁе'лъ ꙁа грᲇхи преD цр~я и^ цр~кви, вᲆзложи'ша же рђки своа на ниX,
|
І привели козлів за гріх перед лице царя і зібрання, і вони поклали руки свої на них.
|
|
24
|
24
|
|
и^ пожро'ша иX сщ~еницы и^ покропи'ша кро'вїю иX преD ѓ^лтареM и^ ѓ^чи'стиша за грњхи` всего` і^и^л~я. ꙁане` ꙁа всего і^и^л~я повелњ` цр~ь всесоyже'нїе ꙁа грњхи` пожре'ти.
|
І закололи їх священики, і очистили кров’ю їх жертовник для загладження гріхів усього Ізраїля, тому що за весь Ізраїль наказав цар принести всепалення і жертву за гріх.
|
|
25
|
25
|
|
посᲄа'ви же левљ=ты в домђ гн~и, съ киMва'лы, и^ ўалты'рми, и^ гђсльми` по ꙁа'повњди двDа цр~я и^ га'да ви'дящаh и^ наџа'на прoрка съ цр~еM. ја%ко гн~е повелњнїе быs рђка'ма прoркъ е^го.
|
І поставив він левитів у домі Господньому з кимвалами, псалтирями і цитрами, за уставом Давида і Гада, прозорливця царевого, і Нафана пророка, тому що від Господа був устав цей через пророків Його.
|
|
26
|
26
|
|
ста'ша же левљ=ти держа'щи ѓ^гра'ны двд~вы, и^ сщ~енницы трђбы.
|
І стали левити з музичними інструментами Давидовими і священики з трубами.
|
|
27
|
27
|
|
и^ повелњ і^е^зекїа да принесђтᲆ всесож#же'нїя на ѓ^лта'рь и^ е^гда же приноша'хђся всесъж#же'нїя нача'ша хвалы` пњти гв~и. и^ ꙁвђча'ти трђба'ми, и^ в ро'ꙁныя ѓ^рга'ны и^же дв~дъ цр~ь і^и^л~евъ ё^гото'ва.
|
І наказав Єзекія вознести всепалення на жертовнику. І в той час, як почалося всепалення, почався спів Господу, при звуках труб та інструментів Давида, царя Ізраїлевого.
|
|
28
|
28
|
|
и^ пњвцы` и^ тїи и^же держа'хђ трђбы бњша ё^ сᲄрое'нїи свое^мъ пою^ще, до'ндеже съвръши'шася всесъж#же'нїя.
|
І все зібрання молилося, і співці співали, і сурмили труби, доки не закінчилося всепалення.
|
|
29
|
29
|
|
е^гда' же сконъча'но бы'сть приноше'нїе, прекло'н#ся цр~ь и^ вси` и^же бя'хђ с ни'мъ. и^ поклони'шася гв~и.
|
Після закінчення ж всепалення цар і всі, що знаходилися при ньому, схилилися і поклонилися.
|
|
30
|
30
|
|
повелњ же і^е^ꙁекїя цр~ь и^ кн~ѕи левљ=тьстїи да въсхва'лятъ г~а словесы` двд~выми і^ и^а^сафа прoрка и^же хвали'ша г~а въ весе'лїи и^ падоша и^ поклони'шася гв~и”
|
І сказав цар Єзекія і князі левитам, щоб вони славили Господа словами Давида й Асафа прозорливця, і вони славили з радістю, і схилялися і поклонялися.
|
|
31
|
31
|
|
І$е^зекїя же па'ки сїя приложи `, и^ рече и^спо'лниᲄе нн~њ рђки ва'ша г~ђ, и^ приведи'те и^ приноси'те жрътвы и^ хвалы` в домђ` гн~и. и^ принесе` все` мно'жество жрътвы и^ хвалы` въ до'мъ гн~ь. и^ всяк# и^же бл~говоли` срDцемъ всесъж#же'нїя
|
І продовжив Єзекія і сказав: тепер ви посвятили себе Господу; приступайте і приносьте жертви і вдячні приношення в дім Господній. І понесло все зібрання жертви і вдячні приношення, і всякий, хто розчулений був серцем, — усепалень.
|
|
32
|
32
|
|
и^ бы'сть число` всесъж#же'нїи ја%же принесе` събра'нїе ю%нець, о~, ѓ%венъ р~, а%гнець, и~ со'тъ. вся` сїя гв~и
|
І було число всепалень, які привели ті, що зібралися: сімдесят волів, сто баранів, двісті агнців — усе це для всепалення Господу.
|
|
33
|
33
|
|
и^ ѓ^ ѓ^чище'нїи те'лцовъ, х~. и^ ѓ'вец# Wг~”
|
Інших священних жертв було: шістсот з великої худоби і три тисячі з дрібної худоби.
|
|
34
|
34
|
|
Но сщ~енницы ё^бо не мно'ѕи бя'хђ, и^ не можа'хђ ѓ^дира'ти ко'жъ всесоQже'нїя гдњ` и^ левљ=ти и^ бра'тїа и^хъ помого'ша и^мъ, дондеже и^спо'лнися дњло. и^ дон#деже ѓ^ст~ишася жръцы`. Левљ=ти б^о легча'ишимъ чи'номъ ѓ^ст~ишася не'же сщ~енницы
|
Але священиків було мало, і вони не могли здирати шкір з усіх всепалень, і допомагали їм брати їхні левити, до закінчення справи і доки освятилися інші священики, тому що левити були більш ретельні в освяченні себе, ніж священики.
|
|
35
|
35
|
|
ꙁане` бы'ша всесъжъже'нїя мно'га тђка съвръшенїа сп~сенїя, и^ жрътвы вс^есъж#же'нїя” И$ съврьше'на еs слђжба до'мђ гн~я,
|
Притому ж усепалень було багато з жиром мирних жертв і з узливаннями при всепаленні. Так було відновлено служіння в домі Господньому.
|
|
36
|
36
|
|
възвесели' же ся і^е^зекїя и^ вс^и лю'дїе. и^ того ра'ди е^же слђже'нїе гн~е бы'сть и^спо'лнено. внеза'пђ б^о съᲄвори'ти бы'ти и^ ё^го'дно бы'сть”
|
І радів Єзекія і весь народ за те, що Бог так розчулив народ, бо це сталося несподівано.
|
|
Глvа, л~”
|
Глава 30
|
|
1
|
1
|
|
Посла' же къ всемђ` і^и^л~ю і^ и^ё'дњ, написа же и^ посла'нїя къ е^фрњмђ и^ манасїи. дабы` пришли` къ до'мђ гн~ю въ і^ерsли'мᲆ и^ сътвори'ли па'схђ г~ђ б~ђ і^и^л~евђ,
|
І послав Єзекія по всій землі Ізраїльській і Юдеї, і листи писав до Єфрема і Манассії, щоб прийшли в дім Господній, в Єрусалим, для звершення пасхи Господу Богу Ізраїлевому.
|
|
2
|
2
|
|
нача` совњтъ цр~ь съ нача'лники всего` мно'жества і^ерsли'ма и^же позво'лиша, повелᲇша да сътво'рятъ па'схђ мsца втораго
|
І поклали на раді цар і князі його і все зібрання в Єрусалимі — звершити пасху в другий місяць,
|
|
3
|
3
|
|
не б^о поспњша сътвори'ти въ вре'мя свое`. ја%ко сщ~ен#ницы не можа'хђ ё^довлњти. и^ ѓ^сщ~ен#ни не бы'ша вс^и, и^ лю'дїе не ё& събра'шася въ і^ерsли'м#.
|
бо не могли зробити її у свій час, тому що священики ще не освятилися в достатній кількості і народ не зібрався в Єрусалим.
|
|
4
|
4
|
|
ё^го'дно же сло'во цр~еви, и^ всемђ` мно'жествђ,
|
І сподобалося це цареві і всьому зібранню.
|
|
5
|
5
|
|
и^ повелњша да по'слетъ послы` въ ве'сь і^и^л~ь эT вирсавїи даже до да'на дабы` пришли` и^ сътвори'ли па'схђ г~ђ б~ђ і^и^л~евђ въ і^ерsлимњ, мн~оѕи б^о не сътвори'ша. ја%ко в# зако'нњ напи'сано е^сть
|
І вирішили оголосити по всьому Ізраїлю, від Вирсавії до Дана, щоб ішли в Єрусалим для звершення пасхи Господу Богу Ізраїлеву, тому що давно не звершували її, як написано.
|
|
6
|
6
|
|
пои^до'ша гон#цы` с# посланїями эT црsкаго повеле'нїя и^ нача'лникъ е^го, въ ве'сь і^и^л~ь і^ и^ё^де'ю, поᲄомђ` чт^о цр~ь бя'ше повелlњ проповњда'ющи, сн~ове і^и^л~еви ѓ^браᲄитеся къ г~ђ б~ђ а^врааMлю и^саа'ковђ і^ и^а^ковлю, и^ ѓ^братиTся кᲆ ѓ^ста'н#кђ и^же и^ꙁбы'ша рђки` цр~я а^сљ=рїиска.
|
І пішли гінці з листами від царя і від князів його по всій землі Ізраїльській та Юдеї, і за повелінням царя говорили: діти Ізраїля! наверніться до Господа Бога Авраама, Ісаака й Ізраїля, і Він повернеться до залишка, який уцілів у вас від руки царів ассирійських.
|
|
7
|
7
|
|
не сотвори'ти ја^коже эTц~ы ва'ши и^ бра'тїя, и^же эTи^до'ша г~а б~а эTц~ь свои^хъ. и^ преда'сть и^хъ въ погђбле'нїе ја%ко сїе зна'е^те
|
І не будьте такими, як батьки ваші і брати ваші, які беззаконно чинили перед Господом Богом батьків своїх; і Він віддав їх на спустошення, як ви бачите.
|
|
8
|
8
|
|
не ѓ^жести'ти вы'я ва'ша ја%ко эTц~ы ва'ши. дадите рђки ва'ша г~ђ. и^ прїидњте къ ст~ительствђ е^го ја^же ѓ^ст~и въ вњки, слђжи'те г~ђ б~ђ ва'шемђ. и^ эTвратиTся эT ва'съ гнњвъ ја%рости е^го.
|
Нині не будьте жорстокосердими, як батьки ваші, підкоріться Господу і приходьте до святилища Його, яке Він освятив повік; і служіть Господу Богу вашому, і Він відверне від вас полум’я гніву Свого.
|
|
9
|
9
|
|
а^ще б^о вы` ѓ^браще'ни бђдете къ г~ђ т^о бра'тїя ваша и^ сн~ове ва'ши ѓ^бря'щђт# млsть преD гм~ъ и^хъ. и^х#же ведо'ша плњне'ны. и^ ѓ^братится в ꙁемлю сїю. бл~гъ б^о и^ млsтивъ е^сть г~ь б~ъ ва'шъ. и^ не эTврати'тъ лица` свое^го эT ва'съ. а^ще ѓ^брати'теся к немђ,
|
Коли ви навернетеся до Господа, тоді брати ваші і діти ваші [будуть] у милості у тих, що полонили їх, і повернуться в землю цю, бо благий і милосердний Господь Бог ваш і не відверне лиця від вас, якщо ви навернетеся до Нього.
|
|
10
|
10
|
|
и^ бя'хђ гонцы` ходя'ще скорњ'ише эT гра'да въ' градъ. по ꙁемли` е^фрњмли и^ манасїинњ, даже и^ до ꙁаё^ло'на. и^ бы'сть е^гда` посмњю'щимся и^ порђга'ющимся и^мъ,
|
І ходили гінці з міста до міста по землі Єфремовій і Манассіїній і до Завулонової, але з них сміялися і знущалися.
|
|
11
|
11
|
|
н^о нњцыи` мђжи эT а^сљ=ра и^ манасїа и^ заё^лона ё^кланя'ю^щи совњтъ. прїидо'ша въ іерsлиM эT і^ё^де'я, и^б^о
|
Однак деякі з коліна Асирового, Манассіїного і Завулонового смирилися і прийшли в Єрусалим.
|
|
12
|
12
|
|
бы'сть рђка` гн~я да дасть иM срDце е^ді'но. да сътворяT по повеле'нїю цр~евђ и^ кня'ѕїи сло'во гн~е
|
І над Юдеєю була рука Божа, яка дарувала їм єдине серце, щоб виконувати повеління царя і князів, за словом Господнім.
|
|
13
|
13
|
|
събра'ни же сђть въ і^ерsлимъ лю'ди мноѕи. да сътворя'тъ пра'ꙁдникᲆ ѓ^прњснокоM въ мsць вторы'и въ соньмᲇ мно'гомъ ѕњло,
|
І зібралося в Єрусалим безліч народу для звершення свята опрісноків, у другий місяць, — зібрання дуже численне.
|
|
14
|
14
|
|
и^ въста'ша и^ раꙁори'ша ѓ^лтарь и^же б^њ въ і^ерsлимњ и^ вс^я в# ни'х же и%доломъ кадяшеся џимїа'мᲆ и^спрове'ргоша. и^ поврьгошA и^хъ в пото'цњ ке'дръстњмъ.
|
І встали і зруйнували жертовники, які були в Єрусалимі; і все, на чому звершувалося куріння [ідолам], зруйнували і кинули в потік Кедрон;
|
|
15
|
15
|
|
и^ пожро'ша же пасхђ. д~і, дн~я, мsца втораго. сщ~ен#ницы же и^ левљ=ти тогда` ѓ^сщ~ени, и^ принесо'ша вс^есъж#же'нїе в доM гн~ь.
|
і закололи пасхального агнця в чотирнадцятий день другого місяця. Священики і левити присоромившись, освятилися і принесли всепалення в дім Господній,
|
|
16
|
16
|
|
и^ ста'ша же в# чинђ` свое^мъ по расмотре'нїю и^хъ и^ зако'нђ мољ=сїя чл~ка бж~їя” И$ сщ~енницы прїемля'хђ и^ꙁлїя'ннђю кро'вь эT рђкђ левљ=тьскђ,
|
і стали на своєму місці за уставом своїм, за законом Мойсея, чоловіка Божого. Священики кропили кров’ю [приймаючи її] з рук левитів.
|
|
17
|
17
|
|
того ра'ди чт^о мно'гъ наро'дъ ѓ^сщ~енъ не бы'сть. и^ того ра'ди пожро'ша левљ=ти па'схђ тњмᲆ и^же не можа'шеся ѓ^сщ~ати г~ђ.
|
Оскільки багато було в зібранні таких, які не освятилися, то замість нечистих левити закололи пасхального агнця, для присвяти Господу.
|
|
18
|
18
|
|
вели'ка па'ки ча'сть людїи эT е^фре'ма и^ манасїя і^ и^саха'ра и^ ꙁаё^ло'на и^же ѓ^сщ~енна не бы'сть ја%сть па'схђ, не по е^же пи'сано е^сть,
|
Багато хто з народу, більшість з коліна Єфремового і Манассіїного, Іссахарового і Завулонового, не очистилися; однак вони їли пасху, не за уставом.
|
|
19
|
19
|
|
и^ помоли'ся за ни'хъ і^е^ꙁекїя гл~ющи. г~и бж~е бл~гїи ѓ^цысти` всњмъ, и^же всњмъ срDцемъ взы'щђтъ г~а б~а эTц~ь своиX и^ да не мни'тся и^мъ не ѓ^сщ~еннымъ сђщимъ чт^о ме'н#ши
|
Але Єзекія помолився за них, говорячи: Господь благий нехай простить кожного, хто розчулив серце своє до того, щоб шукати Господа Бога, Бога батьків своїх, хоча і без очищення священного!
|
|
20
|
20
|
|
и^х#же ё^слы'шA г~ь. и^ ё^тњшенъ е^сть людми.
|
І почув Господь Єзекію і простив народ.
|
|
21
|
21
|
|
сътвори'ша же сн~ове і^и^л~еви и^же ѓ^брњтени сђть въ і^ерsли'мњ, пра'здникᲆ ѓ^прњснокъ. з~, дн~їи въ весе'лїи вели'цњ хваля'ще г~а по е^ді'ны дн~и” Левљ=ти же и^ сщ~ен#ницы по ѓ^рга'номъ гн~имъ и^же свои чи'нъ съверша'хђ.
|
І звершили сини Ізраїлеві, які знаходилися в Єрусалимі, свято опрісноків за сім днів, з великою радістю; щодня левити і священики славили Господа на інструментах, зроблених для славослів’я Господа.
|
|
22
|
22
|
|
и^ гл~алъ е^сть і^е^зекїя къ срDцђ всњмъ левљ=томъ. и^же и^мњхђ ра'ꙁђмъ бл~гъ на г~а. и^ сконча'ша, з~, дн~їи пра'здника. жрђще жерᲄвы мирныа, и^ хваля'ще г~а б~а эTц~ь свои^хъ”
|
І говорив Єзекія за серцем усім левитам, які мали добре розуміння в служінні Господу. І їли святкове сім днів, приносячи жертви мирні і славлячи Господа Бога батьків своїх.
|
|
23
|
23
|
|
И$ совњтъ сътвори` собо'ръ твори'ти и%нђ, се'дмь, дн~їи пра'ꙁдника, и^ сътвори'ша и%нђю, з~. дн~їи празнђ'юще” Съ ра'достїю
|
І вирішило все зібрання святкувати інші сім днів, і провели ці сім днів у веселощах,
|
|
24
|
24
|
|
б^о нача` і^е^зекїя цр~ь съ і^ё'дою, и^ да'сть Wа~, ю%нець, и^, Wз~. ѓ^ве'цъ. и^ начал#ницы же даша лю'демъ ю%нець. Wа~, и^ ѓ^ве'цъ, Wі~. ѓ^сщ~ен#но б^о е^сть сщ~ен#никовъ мно'го мно'жество,
|
тому що Єзекія, цар Юдейський, виставив для тих, що зібралися, тисячу тельців і десять тисяч дрібної худоби, і вельможі виставили для тих, що зібралися, тисячу тельців і десять тисяч дрібної худоби; і священиків освятилося вже багато.
|
|
25
|
25
|
|
и^ ра'достїю и^злїя'нъ весь наро'дъ і^ё'динъ. такоже и^ сщ~ен#ники и^ левљ=ти и^ вс^е мно'жество и^же прїидо'ша эT і^и^л~я. и^ прише'л#цы эT земля` і^и^л~евы, и^ ѓ^бита'ющи въ і^ё^де'и”
|
І веселилися всі ті, що зібралися з Юдеї, і священики і левити, і все зібрання, яке прийшло від Ізраїля, і прибульці, які прийшли з землі Ізраїльської і жили в Юдеї.
|
|
26
|
26
|
|
Бы'сть же вели'ко пра'здньсᲄво въ і^ерsли'мњ каково` не бы'сть эT дн~їи соло'мона сн~а двд~ва цр~я і^и^л~ва в# томъ гра'дњ”
|
І була радість велика в Єрусалимі, тому що з днів Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, не бувало подібного до цього в Єрусалимі.
|
|
27
|
27
|
|
И$ въста'ша же сщ~ен#ницы и^ левљ=ти блsвяще б~а. и^ ё^слы'шанъ е^сть гла'съ иX и^ прїиде моле'нїе в# жили'ще е^го ст~ое нбsное”
|
І встали священики і левити, і благословили народ; і почутий був голос їх, і зійшла молитва їх у святу оселю Його на небеса.
|
|
Глvа, л~а”
|
Глава 31
|
|
1
|
1
|
|
Єгда же сїя вс^я сᲆвръше'на. и^зшелъ е^сть весь і^и^л~ь и^же ѓ^брᲇтенъ бы'сть въ гра'дXњ і^ё'диныхъ. и^ съкрђши'ша ѓ%бразы, и^ посњко'ша га'и. и^ разори'ли сђть вы'шняя и^ ѓ'лтари разори'ша эT всея` і^ё^де'а и^ венїами'на и^ эT е^фре'ма же и^ до манасїя, до'ндеже вс^я и^спровергоша” И$ ѓ^брати'шася вс^и сн~ове і^и^л~еви. въ ѓ^дръжа'нїя иX, и^ гра'ды и^хъ”
|
І після закінчення всього цього, пішли всі ізраїльтяни, які там знаходилися, в міста юдейські і розбили статуї, зрубали освячені дерева, і зруйнували висоти і жертовники по всій Юдеї і в землі Веніаміновій, Єфремовій і Манассіїній, до кінця. І потім повернулися всі сини Ізраїлеві, кожен у володіння своє, в міста свої.
|
|
2
|
2
|
|
І$е^зекїя же поста'ви на кождо чи'нъ сщ~ен#ническїи и^ левљ=т#скїи, по раздњленїи иX е^ді'ного ко'ждо по слђже'нїю е^го въ ё^строе^нїе и%стин#ное сщ~ен#никомъ и^ левљ=томъ въ все`сож#женїе и^ ми'рная. дабы` слђжи'ли і^ и^сповᲇда'лися, и^ пњли же въ вра'тXњ до'мђ гн~я”
|
І поставив Єзекія черги священиків і левитів, за їхнім розподілом, кожного при своїй справі, священичій або левитській, при всепаленні і при жертвах мирних, для служби, для хваління і славослів’я, біля воріт дому Господнього.
|
|
3
|
3
|
|
Ча'сть же цр~ева бысть эT и%стиннаго е^го и^мњнїя да приносиTся вс^есож#женїе ё%трᲇ в#сегда` и^ вечеr, въ сђботы же и^ вᲆ но'вомњсячїя и^ пра'ꙁницњхъ про'чиX. ја%ко пи'сан#но е^сть въ законњ гн~и”
|
І визначив цар частину з майна свого на всепалення: на всепалення ранкові і вечірні, і на всепалення в суботи і в новомісяччя, й у свята, як написано в законі Господньому.
|
|
4
|
4
|
|
И$ заповњ'да па'ки людемъ и^ живђщимъ въ і^ерsли'мњ. дабы` дали` ча'сти сщ~ен#никомъ и^ левљ=томъ. да мо'гђтъ настоя'ти зако'нђ гн~ю.
|
І повелів він народу, який живе в Єрусалимі, давати визначене утримання священикам і левитам, щоб вони були ревні в законі Господньому.
|
|
5
|
5
|
|
и^же е^гда` погласовася въ ё%ши мно'жествђ. мно'ги сн~ове і^и^л~еви принесо'ша пшени'ци, и^ вина` і^ е^ле'я. и^ медђ и^ вс^я и^же ро'дитъ земля`, и^ десятины принесо'ша вс^я ѕњ'ло мно'го” Сн~ове же і^и^л~еви і^ и^ё'дины
|
Коли обнародувано було це повеління, тоді нанесли сини Ізраїлеві багато початків хліба, вина, й олії, і меду, і всяких плодів польових; і десятин з усього нанесли багато.
|
|
6
|
6
|
|
и^же ѓ^бита'хђ вᲆ поса'дњхъ і^ё'диныхъ, и^ принесоша и^ тыи десятины эT воловъ, и^ ѓ^вецъ. и^ десяᲄинђ эT коZ, и^ пост~и и& г~ђ б~ђ свое^мђ” И$ вс^я нося'щи сᲆтвори'ша кђ'пы мно'ги.
|
І ізраїльтяни і юдеї, які живуть у містах юдейських, також представили десятини з великої і дрібної худоби і десятини з пожертвувань, присвячених Господу Богу їхньому; і наклали купи, купи.
|
|
7
|
7
|
|
мsца третїаго поча'ша кђпомᲆ кла'сти ѓ^снова'нїя. и^ мsца, з~ го`, съвръши'ша и^хъ”
|
У третій місяць почали класти купи, і в сьомий місяць закінчили.
|
|
8
|
8
|
|
Є$гда же входя'щи быша. і^е^зекїя и^ нача'лницы е^го, и^ ви'дњша кђ'пы. и^ блsви'ша г~а и^ лю'ди і^и^л~евы”
|
І прийшли Єзекія і вельможі, і побачили купи, і дякували Господу і народу Його Ізраїлю.
|
|
9
|
9
|
|
Въпроси' же і^е^зекїя сщ~еnниковъ и^ левљ=товъ, ѓ^ чемъ тако лежахђ кђ'пы”
|
І запитав Єзекія священиків і левитів про ці купи.
|
|
10
|
10
|
|
эTвњща томђ` а^зарїя сщ~ен#никъ пр'ьвыи, эT колњна садохова гл~ющи, эTнелњже нача'ша приноси'ти прьвњ'ишая въ до'мъ гн~ь. ја^до'хомъ и^ насыщахоMся доволно. достаTкомъ и^збыша сїя мно'га, того раd ја^же блsви г~ь лю'ди своя`. и^ прочаяy е^сть мно'жества сїа ја%же ви'диши”
|
І відповів йому Азарія первосвященик з дому Садокового і сказав: з того часу, як почали носити приношення в дім Господній, ми їли досита, і багато чого залишилося, тому що Господь благословив народ Свій. Із того, що залишилося, склалася така безліч.
|
|
11
|
11
|
|
И$ повелњ и^е^зекїя да ё^гото'ваютъ жи'тницы въ домђ` гн~и. и^же е^гда` съᲄвори'ша
|
І наказав Єзекія приготувати кімнати при домі Господньому. І приготували.
|
|
12
|
12
|
|
внесо'ша прьвњи'шая и^ десятины. и^ е^ли'ка же даша вњрнњ'ише” Бњ же старњ'ишина иX хоненїя левљ=тинъ. и^ семе'и браT е^го вто'рыи”
|
І перенесли туди приношення, і десятини, і пожертвування, з усією ретельністю. І був начальником при них Хонанія левит, і Симей, брат його, другим.
|
|
13
|
13
|
|
По си'х же і^ и^и'ль, и^ ѓ^хозїя, и^ кенеg и а^саи'ль, и^ е^римоџъ, и^ ѓ^зава'дъ. и^ е^лїи'ль и^ ѓ^самахїя, и^ маа^џъ, и^ ванаїа'съ, и^ сн~ы е^го приставле'ны по рђкђ хоненїи и^ семе'и бра'та е^го эT повелњнїя і^е^зекїа цр~я. и^ а^за'рїа а^рхїере'а до'мђ гн~я” Къ нимъ же вс^я преDстоа'хђ,
|
А Ієхиїл і Азазія, і Нахаф, і Асаїл, і Ієримоф, й Іозавад, і Елиел, і Ісмахія, і Махаф, і Бенанія були доглядачами під рукою Хонанії і Симея, брата його, за наказом царя Єзекії й Азарії, начальника при домі Божому.
|
|
14
|
14
|
|
и^ коре'и сн~ъ е^м#на левљ=тъ и^ дверникъ въсточныхъ вра'тъ приста'вникъ б^њ тњмъ иже во'лею приноша'хђ г~ђ. прьвњ'ишая и^ пресщ~ен#ныхъ въ ст~ая ст~ыX”
|
Коре, син Імни, левит, воротар на східній стороні, був при добровільних приношеннях Богу, для видачі принесеного Господу і найважливіших з присвячених речей.
|
|
15
|
15
|
|
И$ поD настоя'нїе его е^ді'нъ, и^ венїаминъ, і^е^сђе, и^ семеїя, а^марїя же, и^ сохо'нїя въ рђкђ сщ~ен#никомъ. да вњрнњ'ише раздњля'ютъ бра'тїи свое'и по слђже'нїю на кождо дн~ь, ча'сти бо'лшимъ и^ меншимъ”
|
І під його віданням знаходилися Еден, і Миніамін, й Ієшуа, і Шемаія, і Амарія, і Шеханія в містах священичих, щоб правильно роздавати братам своїм частини, як великому, так і малому,
|
|
16
|
16
|
|
Про'чихъ мђж'еска по'лђ эT лњтъ трею и^ выш#ше всњмᲆ и^же вᲆхожда'хђ въ цр~квь гн~ю. и^ чтоy по вся` дн~и възводяхђ
|
зверх списків їх, усім чоловічої статі від трьох років і вище, усім, хто ходить у дім Господа для справ щоденних, для служіння їх, за посадами їх і за відділами їх,
|
|
17
|
17
|
|
сїе постановенїе въ слђжъбђ и^ въздеръжа'нїе. по раꙁдњленїихъ своиX сщ~енникоM по семъја^мъ. и^ левљ=томъ эT к~ ти`, лњт#, и^ вы'ш#ше по чи'ноM.
|
і внесеним у список священикам, за поколіннями їх, і левитам від двадцяти років і вище, за посадами їх, за відділами їх,
|
|
18
|
18
|
|
и^ всемђ же мно'жествђ, толико же на'мъ колико свобоDнымъ и^хъ ѓ^бњ'ю же по'ломъ. вњрнњ'ише бра'шна эT тњх# и^же ѓ^сщ~ен#на бњхђ въздаа'хђся”
|
і внесеним у список, з усіма малолітніми їхніми, з дружинами їхніми і з синами їхніми і з дочками їхніми, — всій громаді, тому що вони з усією вірністю присвятили себе на священну службу.
|
|
19
|
19
|
|
Но и^ сн~овомъ а^а^ро'нимъ по поле'мъ и^ поD гра'ды гра'домъ и^ е^ди'ныM расмотре'ни бᲇша мђж'и и^же ча'сти раздава'ю^тъ всMњ по'лђ мђжескђ эT сщ~ен#никъ и^ левљ=т#.
|
І для синів Ааронових, священиків у селищах навколо міст їх, при кожному місті поставлені були мужі пойменовані, щоб роздавати ділянки всім чоловічої статі у священиків і усім, внесеним у список у левитів.
|
|
20
|
20
|
|
сътвори б^о е^ꙁекїа вс^я и^же гл~а хомᲆ. въ все'и і^ђде'и дњла'лъ же е^стъ бл~го и^ пра'во и^ и^сти'н#но преD гм~ъ бм~ъ своиM
|
Ось що зробив Єзекія по всій Юдеї, — і він робив добре, і справедливе, й істинне перед лицем Господа Бога свого.
|
|
21
|
21
|
|
и%же е^сть вся` слђж'ба слђже'нїа до'мђ гн~я по зако'нђ и^ чи'ны. хотя'щи вᲆꙁыска'ти б~а свое^го всњмъ срDцемъ свои^мъ сътвори же и^ преспњва'ше”
|
І в усьому, що він здійснював для служіння дому Божому і для дотримання закону і заповідей, думаючи про Бога свого, він діяв від усього серця свого і мав успіх.
|
|
Глvа, л~в”
|
Глава 32
|
|
1
|
1
|
|
И$ по словесе'хъ сиX, и^ и^стин#нњ се'и. прїи'де сенахериM цр~ь а^сљ=рїи'скїи и^ вни'де въ і^у^де'ю ѓ^б#стоя` гра'ды запа'систы хотя'щи възяти и^хъ”
|
Після таких діл і вірности, прийшов Сеннахирим, цар Ассирійський, і вступив у Юдею, і обложив укріплені міста, і думав відторгнути їх собі.
|
|
2
|
2
|
|
Є$гда' же ви'дњ і^е^зекїа и^же прихо'диT сенахери'мъ. проти'вђ лица` е^го вое^ва'ти на і^ерsли'мъ”
|
Коли Єзекія побачив, що прийшов Сеннахирим з наміром воювати проти Єрусалима,
|
|
3
|
3
|
|
НачаT съ кня'ѕи е^го совњтъ, и^ мђж'и же крњпча'ишими. да запира'ютъ главы` и^сто'чникомъ и^же бњша вн^њ гра'да” И$ быs совњтᲆ е^го бл~гъ.
|
тоді вирішив із князями своїми і з військовими людьми своїми засипати джерела води, що поза містом, і ті допомогли йому.
|
|
4
|
4
|
|
и^ собра` мно'го мно'жество людїи. и^ ꙁапроша вс^и и^сто'чницы воDныя и^ пото'къ и^же лїашеся по'средњ града гл~ющи. да не прїидеT цр~ь а^сљ=рїискїи ѓ^бря'щетъ воD мно'го и^ ё^крњпиTся”
|
І зібралося багато народу, і засипали всі джерела і потік, що протікав по країні, говорячи: нехай не знайдуть царі ассирійські, прийшовши сюди, багато води [і нехай не укріпляться].
|
|
5
|
5
|
|
И$ ё^крњпи'ся е^зекїа, и^ созда` вс^я стњны и^же бы'ша рассы'паны. и^ столпы` на не'и, і^ и^ꙁъ внђ` и%нђю стњ'нђ” Въздви'же же раꙁрђшеная въ' градњ двд~вњ. поправи` и^ сътвори` ѓ^рђжїи` мно'го и^ щи'тоv”
|
І підбадьорився він, і відновив усю стіну, що обвалилася, і підняв її до вежі, і ззовні побудував іншу стіну, і укріпив Милло в місті Давидовому, і приготував багато зброї і щитів.
|
|
6
|
6
|
|
И$ постави же нача'лники бра'немъ наD лю'дми въ во'ю. и^ созва` всњхъ на пло'щадь до вра'тъ дебри`. и^ гл~алъ е^сть въ срDца иX гл~ющи
|
І поставив воєначальників над народом, і зібрав їх до себе на площу біля міських воріт, і говорив до серця їх, і сказав:
|
|
7
|
7
|
|
мђжественњ дњ'лаите и^ ё^крᲇпи'теся, не ё^страша'итеся ни ё^жаса'итеся эT лица` цр~я а^сљ=рїиска. и^ всего` мно'жества ли'цъ и^же сђть с ни'мᲆ” ЈА/ко мно'го множа'е с на'ми сђть не'же с тњмъ.
|
будьте твердими і мужніми, не бійтеся і не страшіться царя Ассирійського і всієї безлічі, яка з ним, тому що з нами більше, ніж з ним;
|
|
8
|
8
|
|
с тњмъ б^о е^сть мы'ш#ца пло'тьная. с на'ми же г~ь б~ъ на'шъ помо'щникъ на'шъ. и^ ѓ^полчи'тъ же ся за на'съ” Оу^крњплени' же сђть лю'ди словесы` і^е^зекїя цр~я і^ё'дина”
|
з ним м’язи плотські, а з нами Господь Бог наш, щоб допомагати нам і боротися у битвах наших. І укріпився народ словами Єзекії, царя Юдейського.
|
|
9
|
9
|
|
И$ посе'мъ посла` сенахери'мъ цр~ь а^сљ=рїискїи рабы` своя` въ і^ерsли'мъ. и^ самъ съ всњми` во'и ѓ^бъстоа'ше лахи'съ. и^ посла` кᲆ і^е^зекїи` цр~ю і^ё'динђ, и^ къ всњмъ людеM и^же бњхђ въ і^ерsлимњ гл~щи”
|
Після цього послав Сеннахирим, цар Ассирійський, рабів своїх в Єрусалим, — сам він стояв навпроти Лахиса, і вся сила його з ним, — до Єзекії, царя Юдейського, і до всіх юдеїв, які в Єрусалимі, сказати:
|
|
10
|
10
|
|
Сїя гл~етъ сенахериM цр~ь а^сљ=рїскїи. въ чемъ в^ы ё^поваете сњдя'ще въ ѓbстоа'нїи і^ерsли'мовњ.
|
так говорить Сеннахирим, цар Ассирійський: на що ви сподіваєтеся і сидите в фортеці в Єрусалимі?
|
|
11
|
11
|
|
не' ли і^е^зекїя прельща'етъ васъ да преда'сть в^ы въ смр~ть, въ глаD и^ жа'ждђ. ё^крњпля'ющи и^же г~ь б~ъ ва'шъ и^ꙁба'виT васъ эT рђкђ цр~я а^сљ=рїиска”
|
Чи не зваблює вас Єзекія, щоб віддати вас на смерть від голоду і спраги, говорячи: Господь Бог наш врятує нас від руки царя Ассирійського?
|
|
12
|
12
|
|
Не се л^и се'й е^сть і^езекїя и^же раꙁори` вы'шъняя ѓ^лта'ри е^го. и^ повелњ і^ё'дњ і^ и^ерsлимђ гл~ющи. преD ѓ^лта'ремъ сиM покланя'иᲄеся. и^ в немъ сожига'ите џемїа'мъ”
|
чи не цей Єзекія зруйнував висоти Його і жертовники Його, і сказав Юдеї та Єрусалиму: перед жертовником єдиним поклоняйтеся і на ньому звершуйте куріння?
|
|
13
|
13
|
|
Ни ли` в^ы не вњ'сте чт^о а%зъ сътвори'хъ и^ эTц~ы мои` всњмъ зем#скымъ людемъ. и^ не премого'шA вс^и бо'ѕи ја^зы'ковъ и^ꙁба'вити странђ` свою` эT рђкђ мое'ю.
|
Хіба ви не знаєте, що зробив я і батьки мої з усіма народами земель? Чи могли боги народів земних урятувати землю свою від руки моєї?
|
|
14
|
14
|
|
кт^о е^сть эT вᲆсњхъ бо'говъ ја^ꙁы'къ си'хъ. и^хже и^скорениша эTц~ы мои`. не мо'глъ н^и е^ді'нъ и^ꙁба'вити лю'ди своя` эT рђ'кђ мое'ю. да ја^ко мо'жетъ па'ки б~ъ ваj и^ꙁба'вити васъ эT рђки` мое'я.
|
Хто з усіх богів народів, знищених батьками моїми, міг врятувати народ свій від руки моєї? Як же зможе ваш Бог врятувати вас від руки моєї?
|
|
15
|
15
|
|
и^ нн~њ васъ да не прельсти'тᲆ і^е^зекїя да не ё^пова'ти ваs сътвориT посемђ`, и^ не вњ'рђите е^мђ” А/ще б^о ни е^ді'нъ мо'глъ б~ъ всњхъ стра'нъ и^ꙁба'вити лю'ди своя` эT рђкђ мое'ю, и^ эT рђ'кђ эTц~ъ мои^хъ. н^и б^о б~ъ ва'шъ въꙁᲆмо'жет# и^ꙁба'вити ваs эT рђки` мое'я.
|
І нині нехай не зваблює вас Єзекія і не відхиляє вас у такий спосіб; не вірте йому: якщо не в силах був жоден бог жодного народу і царства врятувати народ свій від руки моєї і від руки батьків моїх, то і ваш Бог не врятує вас від руки моєї.
|
|
16
|
16
|
|
н^о і^ и'на мно'га гл~али сђть раби` е^го проти'вђ г~а б~а, и^ проти'вђ і^е^зекїя раба` е^го.
|
І ще багато чого говорили раби його проти Господа Бога і проти Єзекії, раба Його.
|
|
17
|
17
|
|
и^ посла'нїя же писа` поношая г~а б~а і^и^л~ева. и^ гл~алъ е^сть на'нь рекїи” ЈА/ко бо'ѕи ја^зы'къ прочїихъ не мого'ша и^ꙁба'вити людїи свои^хъ эT рђ'кђ мое'ю. та'ко и^ б~ъ і^е^зекїинъ и^зба'вити не мо'жетъ людїи е^го эT рђки` мое^я”
|
І листи писав він, у яких ганьбив Господа Бога Ізраїлевого і говорив проти Нього такі слова: як боги народів земних не врятували народів своїх від руки моєї, так Бог Єзекії не врятує народу Свого від руки моєї.
|
|
18
|
18
|
|
И$ на'ипаче възопи` во'племᲆ вели'кимъ ја^зы'комᲆ і^ё^де'искиM проᲄи'вђ людїи, и^же сњдя'хђ на стњнаX і^ерsли'ма да ё^страшиT и^хъ и^ во'зметъ гра'дъ”
|
І кричали гучним голосом юдейською мовою до народу єрусалимського, який був на стіні, щоб устрашити його і налякати його, і взяти місто.
|
|
19
|
19
|
|
И$ гл~алъ же е^сть проти'вђ б~а і^и^л~ева. ја%ко сђпроти'вђ бого'въ людїи зе'мъскихъ, дњ'ла рђкъ чл~ческиX”
|
І говорили про Бога Єрусалима, як про богів народів землі, — вироби рук людських.
|
|
20
|
20
|
|
И$ моли'ша же ся сего` ра'ди поношенїя, і^е^зекїя цр~ь і^ и^саїя сн~ъ а^м#мосовᲆ прoркъ. и^ вᲆзопи'ша да'же до нб~си”
|
І помолився цар Єзекія й Ісая, син Амосів, пророк, і воззвали до неба.
|
|
21
|
21
|
|
И$ посла` г~ь а^гг~ла свое^го. и^же порази` всњхъ мђже'и хра'брыхъ и^ бра'нниковъ. и^ нача'лники во'емъ, въ по'лцехъ цр~я а^сљ=рїиска. и^ въꙁврати` лице е^го с поноше'нїемᲆ на' ꙁемлю свою`” Є$гда же въшелъ е^сть в до'мъ б~а свое^го. сн~ове и^же и^зошли` бњша эT чре'ва е^го погђби'ша е^го мечеM.
|
І послав Господь ангела, і він знищив усіх хоробрих і головнокомандувача і начальників у війську царя Ассирійського. І повернувся він зі соромом у землю свою; і коли прийшов у дім бога свого, — ті, що вийшли зі стегон його, вразили його там мечем.
|
|
22
|
22
|
|
сп~се же б~ъ і^е^зекїю и^ ѓ^бита'ющихᲆ і^ерsли'мђ эT рђ'кђ сенахерима цр~я а^сљ=рїиска и^ эT рђ'кђ всXњ, и^ пода'сть и^мъ поко'и по ѓ%крsтъ”
|
Так врятував Господь Єзекію і жителів Єрусалима від руки Сеннахирима, царя Ассирійського, і від руки всіх і оберігав їх звідусюди.
|
|
23
|
23
|
|
И$ мно'ѕи приноша'хђ жрътвы г~ђ въ і^ерsлимњ, и^ дары і^еꙁекїи цр~ю і^ё'динђ и^же възвышенъ е^сть по си'хъ предᲆ всњми ја^ꙁы'ки”
|
Тоді багато хто приносив дари Господу в Єрусалим і коштовні речі Єзекії, царю Юдейському. І він звеличився після цього в очах усіх народів.
|
|
24
|
24
|
|
И$ потомъ по' дн~ех# тњх# и^ꙁнемо'же і^е^зекїа даже смр~ти и^ помоли'ся г~ђ. и^ ё^слы'ша же и^ дасᲄь е^мђ зна'менїе,
|
У ті дні занедужав Єзекія смертельно. І помолився Господу, і Він почув його і дав йому знамення.
|
|
25
|
25
|
|
и^ не по добродњтели, и^же даде е^мђ” Възда'сть і^е^зекїи, и^ въꙁдви'жено е^сть срDце е^го. и^ сотворе'нъ бысть проти'вђ е^го гнњ'вᲆ и^ проти'вђ і^ё'ды і^ и^ерsлима.
|
Але не воздав Єзекія за зроблені йому благодіяння, тому що загордилося серце його. І був на нього гнів Божий і на Юдею, і на Єрусалим.
|
|
26
|
26
|
|
и^ смире'нъ бысть по си'хъ” Того ради е^же възвыше'но бысть срDце е^го. тако ѓ'нъ ја%ко и^ живђщеи` въ і^ерsлі'мњ. не прїиде на ниX ја%рость гн~я во дн~и і^е^ꙁекїины”
|
Але оскільки смирився Єзекія в гордості серця свого, — сам і жителі Єрусалима, то не прийшов на них гнів Господній у дні Єзекії.
|
|
27
|
27
|
|
И$ бысть же і^е^ꙁекїеви бога'тъство и^ сла'ва мно'га ѕњло. и^ сокро'вища себњ` мно'ги собра` сребра` и^ зла'та. и^ ка'менїя чsтнаго, и^ а^рома'ты, и^ ѓ^рђжїа храни'лницы. и^ всњхъ раꙁныхъ сосђдовъ вели'къ чи'нъ.
|
І було в Єзекії багатства і слави дуже багато, і сховище він зробив у себе для срібла і золота, і каменів коштовних, і для пахощів і щитів, і для всяких коштовних сосудів;
|
|
28
|
28
|
|
и^ житници жиT пшени'цы и^ вина` и^ е^ле'я. и^ ја^сли всMњ скотом#, и^ ста'н# же ста'домъ
|
і комори для плодів землі, для хліба, вина й олії, і стійла для всякого роду худоби, і двори для стад.
|
|
29
|
29
|
|
и^ ꙁагра'ды ѓ'вцаM. и^ поса'довъ, ѕ~, соꙁда`” И$мя'ше б^о ста'да ѓ^ве'цъ и^ скотовъ безчи'слена” Того ради чт^о да'сть е^мђ г~ь и^ собра'нїя мно'го ѕњло.
|
І міста побудував собі. І стад дрібної і великої худоби було в нього безліч, тому що дав йому Бог дуже велике майно.
|
|
30
|
30
|
|
то'й е^сть і^е^зекїя, и^же ꙁавре вы'шнїи клю'чъ воDныи сїѓ'на” И$ ѓ^брати и^хъ съ до'лђ к# полђ'дню града двд~ва. въ всњхъ дњлехъ свои^хъ сътвори` преспњва'я и^же въсхотњ`”
|
Він же, Єзекія, замкнув верхню протоку вод Геона і провів їх униз до західної сторони міста Давидового. І діяв успішно Єзекія в усякій справі своїй.
|
|
31
|
31
|
|
И$ се'й въ посла'нїи княѕе'и вављ=лон#скихъ, и^же посла'ни бя'хђ к не'мђ да вопросяT е^го ѓ^ чюдеси` и^же слђчи'ся на земли`” И$ ѓ^ста'ви е^го г~ь да и^скђси'тъ е^го ви'дњти и^же бњша въ срDци е^го”
|
Тільки при послах царів вавилонських, які надсилали до нього запитати про знамення, що було на землі, залишив його Бог, щоб випробувати його і відкрити все, що у нього на серці.
|
|
32
|
32
|
|
И$ про'чая же словесᲆ і^е^зекїа и^ щедроты е^го и^ пи'сана сђть въ видњнїи` і^саїя проро'ка сн~а а^м#мосова. и^ въ кни'ѕњ цр~ьствъ і^ё'ды і^ и^и~ля”
|
Інші діяння Єзекії і чесноти його описані у видінні Ісаї, сина Амосового, пророка, і в книзі царів юдейських та ізраїльських.
|
|
33
|
33
|
|
И$ ё^спе же і^е^зекїя съ эTц~ы свои^ми, и^ погребо'ша е^го наD гро'бы сн~овъ двд~выхъ. и^ сла'вђ и^ честь даша е^мђ въ смр~ти е^го ве'сь і^ё'да. и^ вс^и и^же ѓ^бита'хђ въ і^ерsлимњ. и^ црsтвова же манасїя сн~ъ е^го в него` мњсто”
|
І спочив Єзекія з батьками своїми, і поховали його над гробницями синів Давидових, і почесті віддали йому після смерти його всі юдеї і жителі Єрусалима. І став царем Манассія, син його, замість нього.
|
|
Глvа, л~г”
|
Глава 33
|
|
1
|
1
|
|
Двадеся'ти лњтъ б^њ манасїя е^гда` црsтвова'ти нача` и^ н~е, лњтъ, црsтвова` въ і^ерsлимњ.
|
Дванадцяти років був Манассія, коли став царем, і п’ятдесят п’ять років царював у Єрусалимі,
|
|
2
|
2
|
|
сътвори' же лђка'вое преD гм~ъ по поноше'нїю ја^зы'къ и%хже и^спрове'рже г~ь преD сн~ы і^ил~евы”
|
і чинив він неугодне в очах Господніх, наслідуючи мерзоти народів, яких прогнав Господь від лиця синів Ізраїлевих,
|
|
3
|
3
|
|
И$ ѓ^брати'ся и^ воꙁдви'же вы'шняа иXже раскопаl б^њ е^зекїа эTц~ъ е^го. състро'и же ѓ^лтари` ваа^ли'мђ. и^ сътвори` лњ'сы. и^ поклони'ся в#семђ` мно'жествђ нб~си. и^ почти` и^хъ.
|
і знову побудував висоти, які зруйнував Єзекія, батько його, і поставив жертовники Ваалам, і влаштував діброви, і поклонявся всьому воїнству небесному, і служив йому,
|
|
4
|
4
|
|
и^ създа же ѓ^лтари в домђ` гн~и. ѓ^ ниX же гл~а г~ь” Въ і^ерsлимњ бђ'детъ и%мя мое` въ вњ'ки.
|
і спорудив жертовники в домі Господньому, про який сказав Господь: в Єрусалимі буде ім’я Моє вічно;
|
|
5
|
5
|
|
и^ създа же жръто'вники всњмъ во'емъ нбsнымъ въ двою` дво'рњхъ до'мђ гн~я.
|
і спорудив жертовники всьому воїнству небесному на обох дворах дому Господнього.
|
|
6
|
6
|
|
проити же сътвори` сн~овомъ свои^мъ по ѓ^гню` въ ё^до'ли вененони, и^ вража'ше со жре'бїи. послњ'доваше гада'нїемъ, и^ прокля'тымъ вол#фова'нїеM ѕњ'ло слђжа'ше, и^мњ'аше сᲆ собо'ю воlфы и^ ѓ^баа'н#ники” Мно'га же лђка'ва дњ'ла е^сть сътвориl преD гм~ъ да прогнњ'ваетъ е^го.
|
Він же проводив синів своїх через вогонь у долині сина Енномового, і ворожив, і чаклував, і запровадив викликателів мерців і чародіїв; багато робив він неугодного в очах Господа, щоб прогнівати Його.
|
|
7
|
7
|
|
и^стђка'н#на же и^ сълїа'на ѓ%бразы поста'ви в домђ` гн~и” ѓ^ не'мже гл~алъ е^сть г~ь къ дв~дђ и^ кᲆ соло'монђ сн~ђ е^го гл~ющи” Въ домђ` се'мъ и^ въ і^ерsлимњ е^го'же и^збра'хъ эT всњхъ колњ'нъ і^и^л~евыX. Положђ` и%мя мое` въ вњ'ки”
|
І поставив різьбленого ідола, якого зробив, у домі Божому, про який говорив Бог Давиду і Соломону, синові його: у домі цьому і в Єрусалимі, який Я обрав з усіх колін Ізраїлевих, Я покладу ім’я Моє повік;
|
|
8
|
8
|
|
И$ не приложђ` подви'гнђти но'гђ і^и^л~евђ эT земля` ю^же преда'хъ эTц~емъ и^хъ” То'кмо а%ще съхраня'тъ сътвори'ти и^же повелњ'хъ иM, по всемђ` зако'нђ и^ чи'нђ и^ сђд#ба'мъ и^же заповњ'дахъ рђко'ю мољ=сїа”
|
і не дам надалі виступити нозі Ізраїля із землі цієї, яку Я затвердив за батьками їх, якщо тільки вони будуть намагатися виконувати все, що Я заповів їм, за всім законом і уставами і повеліннями, даними рукою Мойсея.
|
|
9
|
9
|
|
И$ прельсти манасїа і^ё^де'ю и^ живђщихъ въ і^ерsлимњ да сътво'рятъ лђкавое наD всњми ја^зы'ки. и%хже и^спрове'рже г~ь эT лица` сн~овᲆ і^и^л~евъ”
|
Але Манассія довів Юдею і жителів Єрусалима до того, що вони чинили гірше за ті народи, які знищив Господь від лиця синів Ізраїлевих.
|
|
10
|
10
|
|
И$ гл~алъ же е^сть г~ь на манасїя, и^ на лю'ди е^го. и^ вня'ти не въсхотњша.
|
І говорив Господь до Манассії і до народу його, але вони не слухали.
|
|
11
|
11
|
|
того ра'ди наведе на ниX нача'лники во'и цр~я а^сљ=рїиска” И$же ја%ша манасїя и^ связа'ша чњп#ми и^ ѓ^ко'вы но'жными, и^ ведо'ша въ вављ=ло'нъ.
|
І привів Господь на них воєначальників царя Ассирійського, і закували вони Манассію в кайдани й зв’язали його ланцюгами, і відвели його у Вавилон.
|
|
12
|
12
|
|
и^ ја%ко ё^нђженъ бы'сть. помоли'ся г~ђ б~ђ свое^мђ, и^ сътвори` покаа'нїе ѕњ'ло преD лицемᲆ б~а эTц~ь своиX.
|
І в тісноті своїй він став благати лице Господа Бога свого і глибоко смирився перед Богом батьків своїх.
|
|
13
|
13
|
|
и^ помоли'ся къ немђ” И$ ё^слы'ша мл~твђ е^го, и^ во'пль е^го. и въз#враᲄи е^го въ і^ерsлимъ на црsтво е^го. и^ позна` манасїа ја%ко г~ь се'и е^сть б~ъ.
|
І помолився Йому, і Бог прихилився до нього і почув моління його, і повернув його в Єрусалим у царство його. І пізнав Манассія, що Господь є Бог.
|
|
14
|
14
|
|
и^ посеM же създа` стњнђ вн^њ гра'да двд~ва эT лива'на къ восто'кђ въ пото'цњ, эT в#хоже'нїя вра'тъ ри'бныхъ. и^ въꙁDви'же т^о ѕњ'ло” И$ поста'ви нача'лники во'емъ въ всњхъ гра'дехъ і^ё'диныхъ стњна'тыхъ.
|
І після того побудував зовнішню стіну міста Давидового, на західній стороні Геона, по долині і до входу в Рибні ворота, і провів її навколо Офела і високо підняв її. І поставив воєначальників по всіх укріплених містах в Юдеї,
|
|
15
|
15
|
|
і^ и^ эTја%тъ бо'ги чю'джи і^ и'долы эT до'мђ гн~я. и^ вс^я ѓ^лтаря` и%хже сътвори` въ горњ` до'мђ гн~я въ і^ерsли'мњ, і^ и^ꙁгна` вс^я во'нъ и^с поса'довъ”
|
і скинув чужоземних богів та ідола з дому Господнього, і всі капища, які спорудив на горі дому Господнього в Єрусалимі, і викинув їх за місто.
|
|
16
|
16
|
|
И$ па'ки въздви'гъ ѓ%лтарь гн~ь. и^ пожре` на то'мъ жр'ътвы и^ ми'рная и^ хвалђ`. и^ заповњ'да і^ё'дњ да слђжатъ г~ђ б~ђ і^и^л~евђ.
|
І відновив жертовник Господній і приніс на ньому жертви мирні й хвалебні, і сказав юдеям, щоб вони служили Господу Богу Ізраїлевому.
|
|
17
|
17
|
|
ѓ^ба'че же е^ще` лю'дїе жря'хђ на высо'кихъ сђ'етъномђ бо'гђ свое^мђ.
|
Але народ ще приносив жертви на висотах, хоч і Господу Богу своєму.
|
|
18
|
18
|
|
и^ про'чая же дњя'нїа манасїина и^ моли'тва е^го и^же кᲆ б~ђ. и^ словеса` ви'дящихъ ја%же гл~ахђ к немђ во и^мя г~а б~а і^и^л~ева”
|
Інші діла Манассії, і молитва його до Бога свого, і слова прозорливців, які говорили до нього ім’ям Господа Бога Ізраїлевого, знаходяться в записах царів ізраїлевих.
|
|
19
|
19
|
|
Се` въ словесе'хъ моли'твы е^го, и^ ја%ко ё^слы'ша е^го и^ вся` грњхи`. и^ ё^ничиже'нїе. и^ мњ'ста в нихъ же съꙁида` высо'кая, и^ сътвори лњ'сы, и^ ѓ%бразы, і^ и^ꙁвая'н#ны, и^ пре'же не'же сътвори' покая'нїе. пи'сана сђть въ словесе'хъ ви'дящихᲆ”
|
І молитва його, і те, що Бог прихилився до нього, і всі гріхи його і беззаконня його, і місця, на яких він побудував висоти і поставив зображення Астарти й ідолів, раніше ніж смирився, описані в записах Хозая.
|
|
20
|
20
|
|
Оу^спе' же манасїя съ эTц~ы свои^ми. и^ погребо'ша е^го въ са'дњ въ домђ` е^го” И$ цр~ьствова же в него мњ'сто сн~ъ е^го а^монъ
|
І спочив Манассія з батьками своїми, і поховали його в домі його. І став царем Амон, син його, замість нього.
|
|
21
|
21
|
|
к~в, лњтњ бы'сть а^мо'нᲆ е^гда` црsтвова'ти нача'. и^ в~, лњта црsтвова въ і^ерsлимњ.
|
Двадцяти двох років був Амон, коли став царем, і два роки царював у Єрусалимі.
|
|
22
|
22
|
|
и^ сътвори' же лђка'вое преD гм~ъ ја%котворя'ше манасїя эTц~ъ е^го, и^ всњ'мъ и%доломъ и^же манасїа б^њ сътвори'лъ” Пожре` а^мо'нъ и^ слђжи и^мъ,
|
І чинив неугодне в очах Господніх так, як робив Манассія, батько його; і всім ідолам, яких зробив Манассія, батько його, приносив Амон жертви і служив їм.
|
|
23
|
23
|
|
и^ не смири'ся преD гм~ъ ја%ко смири'ся манасїя эTц~ъ е^го ꙁане` и^ мно'жае и^ боlши сᲆгрњши”
|
І не смирився перед лицем Господнім, як смирився Манассія, батько його; навпаки, Амон примножив свої гріхи.
|
|
24
|
24
|
|
Є$гда же и^ съпротиви'шася проти'вђ е^го раби` е^го. ё^би'ша е^го в домђ` е^го”
|
І склали проти нього змову слуги його, й умертвили його в домі його.
|
|
25
|
25
|
|
И$ па'ки лю'дїе ꙁемли` ё^би'ша тњхъ и^же а^мо'на порази'ша. и^ поста'виша лю'дїе ꙁемля` цр~я і^ѓ^сїа сн~а е^го в него мњ'сто”
|
Але народ землі перебив усіх, хто був у змові проти царя Амона, і поставив народ царем землі Іосію, сина його, замість нього.
|
|
Глvа, л~д”
|
Глава 34
|
|
1
|
1
|
|
Осмъ лњтъ бысть і^ѓ^сїя е^гда` црsтвова'ти нача`, и^ л~а, лњто црsтвова въ і^ерsлимњ.
|
Вісім років було Іосії, коли він став царем, і тридцять один рік царював у Єрусалимі,
|
|
2
|
2
|
|
и^ сътвори' же чт^о быs пра'во преD гм~ъ, и^ ходи` въ пђтеX дв~да эTц~а свое^го. и^ не ё^клони'ся н^и на де'сно н^и на' лњво”
|
і робив він угодне в очах Господніх, і ходив путями Давида, батька свого, і не ухилявся ні праворуч, ні ліворуч.
|
|
3
|
3
|
|
Въ і~ е лњто црsтва свое^го. и^ се` бо е^ще б^њ ѓ%троk нача` вᲆꙁыска'ти б~а эTц~а свое^го дв~да. и^ въ в~і лњто црsтва свое^го нача` ѓ^чища'ти і^ё^де'ю, і^ерsлимъ. эT высо'киX и^ лњ'совъ, і^ и'доловъ і^ и^стђка'нныX”
|
У восьмий рік царювання свого, будучи ще отроком, він почав удаватися до Бога Давида, батька свого, а в дванадцятий рік почав очищати Юдею та Єрусалим від висот і посвячених дерев і від різьблених і відлитих ідолів.
|
|
4
|
4
|
|
и^ раꙁори'ша же преD ни'мъ ѓ^лтаря` ваа^лимля і^ и'долы иже наставле'ни бя'хђ съкрђше'ни сђть, и^ посњче` га'и, і^ и^стђка'нныя, и^ сълїя'нныя. и^ съкрђши`, і^ и^стни`, и^ ростопи`, и^ поверже преD лице'мъ гро'бовъ, жер#твъ и^хъ,
|
І зруйнували перед лицем його жертовники Ваала і статуї, що піднімалися над ними; і посвячені дерева він зрубав, і різьблені і відлиті кумири зламав і розбив на порох, і розсипав на гробах тих, які приносили їм жертви,
|
|
5
|
5
|
|
и^ ко'сти жерцевъ и^хъ съж#же на ѓ%лтарњхъ иX” И$ ѓ^чисти і^ё'дђ і^ерsлимъ.
|
і кістки жерців спалив на жертовниках їхніх, і очистив Юдею та Єрусалим,
|
|
6
|
6
|
|
и^ въ градехъ манасїиныX и^ е^фрњмлихъ и^ симеѓ'нихъ да'же и^ до неџали'ма и^ мњ'ста и^хъ, вся` и^спрове'рже.
|
і в містах Манассії, та Єфрема, і Симеона, навіть до коліна Неффалимового, і в спустошених околицях їх
|
|
7
|
7
|
|
и^ ѓ^лтари` размета`, и^ лњсы` и^стђка'н#ныя и^стни` въ кђсїе. и^ вся` же кђми'рницы высо'кїа и^стни` эT всеа` земля` і^и^л~евы. и^ въꙁврати'ся въ і^ерsлимъ”
|
він зруйнував жертовники і посвячені дерева, й ідолів розбив на порох, і всі статуї розтрощив по всій землі Ізраїльській, і повернувся в Єрусалим.
|
|
8
|
8
|
|
Въ и~і, лњто црsтва свое^го. ѓ^чище'на ꙁемля` и^ цр~ковь гн~я. посла же саMфа'на сн~а е^селїева, и^ а^меа^сїю нача'лника гра'да. і^ и^ѓ^а'са сн~а и^ѓ^ха'зова памятопи'сца, да въздвигнђтъ до'мъ г~а б~а свое^го,
|
У вісімнадцятий рік царювання свого, після очищення землі і дому Божого, він послав Шафана, сина Ацалії, і Маасею градоначальника, й Іоаха, сина Іоахазового, писаря, відновити дім Господа Бога свого.
|
|
9
|
9
|
|
и^же прїидо'ша къ хелкїи сщ~енникђ вели'комђ прїя'ти эT него сре'бреники и^же принесе'ни бњша до'мђ гн~ю, иXже събра'ша левљ=ти и^ две'рницы эT манасїя и^ эT е^фрњма и^ нача'лниковъ и^ всXњ про'чихъ і^и^зра'иля. и^ эT всея` і^ё^де'а и^ венїами'на, и^ ѓ^биᲄа'ющиX вᲆ і^ерsлимᲇ
|
І прийшли вони до Хелкії первосвященика, і віддали срібло, принесене в дім Божий, яке левити, що стоять на варті біля порогу, зібрали з рук Манассії й Єфрема і всіх інших ізраїльтян, і від усього Іуди і Веніаміна, і від жителів Єрусалима,
|
|
10
|
10
|
|
и^ да'ша в рђцњ и^хъ и^же преDнїи бя'хђ дњ'лателїе в домђ гн~и. да въздви'гнђтъ цр~ковь. и^же и^ не крњ'пкая да ё^правля'ютъ.
|
і віддали в руки виконавцям робіт, які були приставлені до дому Господнього, щоб вони роздавали його робітникам, які працювали в домі Господньому, на відбудові й оновленні дому.
|
|
11
|
11
|
|
и^ тїи да'ша я& ё^модњ'лникомъ і^ и^звњ'стникомъ да кђпятъ ка'менїе четвероё^го'лное, и^ на дре'ва на раꙁ#сњ'лныя съзида'нїя, и^ на покры'тїе до'момъ и^же разориша цр~и і^ё'дини.
|
І вони роздавали теслям і будівельникам на купівлю тесаних каменів і дерев для зв’язків і для покриття будинків, які зруйнували царі юдейські.
|
|
12
|
12
|
|
и^же вњрнњ'ишїе мђж'и вся` сътвори'ша” Бя'хђ же преDста'тели дњ'лателемъ ге'џъ, и^ а^вдїя левљ=тинъ эT сн~овъ мера'ри, и^ заха'рїя, и^ мосоlла'мᲆ эT сн~овъ каа'џъ и^же прилежа'хђ дњ'лђ. и^ вс^и левљ=ти, і^ и'же знахђ въ а^рга'ны пњти.
|
Люди ці діяли чесно під час роботи, і для нагляду над ними поставлені були Іахаф і Овадія, левити із синів Мерариних, і Захарія і Мешуллам із синів Каафових, і всі левити, що вміють грати на музичних інструментах.
|
|
13
|
13
|
|
наD тњми и^же по ро'знымъ ѓ^бы'чае^мъ бремена` ноша'хђ. и^ наD творя'щими дњ'ло дњла'нїя” И$ эT левљ=тъ бњша писари и^ сђдїи и^ две'рницы,
|
Вони ж були приставниками над носіями і наглядали за усіма робітниками при кожній роботі; з левитів же були і писарі, і наглядачі, і воротарі.
|
|
14
|
14
|
|
е^гда` и^зноша'ти и^мъ сре'бреники и^же принесе'ни бњша въ цр~ковь гн~ю” И$ ѓ^брњте` хеlкїа сщ~енникъ, книгђ зако'на гн~я. и^же дана` бы'сть поD рђ'кђ мољ=сїя”
|
Коли виймали вони срібло; принесене в дім Господній, тоді Хелкія священик знайшов книгу закону Господнього, дану рукою Мойсея.
|
|
15
|
15
|
|
И$ эTвњща` хел#кїя и^ рече къ сафа'нђ писарђ. книгђ зако'на ѓ^брњто'хъ въ домђ` гн~и и^ даде` сафа'нђ.
|
І почав Хелкія, і сказав Шафану писарю: книгу закону знайшов я в домі Господньому. І подав Хелкія ту книгу Шафану.
|
|
16
|
16
|
|
ѓ%нъ же несе` ю& къ цр~ю. и^ звњща` е^мђ гл~ющи. вся` и^же да'лъ е^си в рђ'кђ рабо'мъ твоиM с^е съверша'ются.
|
І поніс Шафан книгу до царя, і приніс при цьому цареві звістку: все, що доручено рабам твоїм, вони роблять;
|
|
17
|
17
|
|
сребро` чт^о наидо'хомъ в домђ` гн~и сълїя'хом#. да'но же е^сть дњ'лателемъ ё^модњ'лнымᲆ, и^ ро'зная дњ'ла кђ'ющимъ”
|
і висипали срібло, знайдене в домі Господньому, і передали його в руки приставників і в руки виконавців робіт.
|
|
18
|
18
|
|
И$ възвњсти` сафа'нъ пи'саръ сло'во гл~я, даде' м^и хел#кїа сщ~ен#никᲆ сїю кни'гђ. и^же сафа'нъ съ цр~емъ настоя'щее почита'ше”
|
І також доніс Шафан писар царю, говорячи: книгу дав мені Хелкія священик. І читав її Шафан перед царем.
|
|
19
|
19
|
|
И$ слы'ша цр~ь словеса` зако'на и^ растерꙁа` ри'зы своя`”
|
Коли почув цар слова закону, то роздер одяг свій.
|
|
20
|
20
|
|
И$ повелњ` цр~ь хел#кїеви, и^ а^хика'мђ сн~ђ и^ѓ^сафа'новђ. и^ а^вдо'нђ сн~ђ михе'евђ, и^ сафа'нђ пи'сарђ, и^ а^са'їю рабђ` цр~евђ гл~ющи.
|
І дав цар повеління Хелкії й Ахикаму, синові Шафановому, й Авдону, синові Михея, і Шафану писарю, й Асаії, слузі царському, говорячи:
|
|
21
|
21
|
|
и^дњте и^ моли'теся г~ђ ꙁа мя`, и^ ꙁа про'чихъ і^и^л~я і^ и^ё'дђ, ꙁа вся` словеса` книги сея` и^же ѓ^брњте'на е^сть. вели'къ б^о гнњ'въ раZгорњ'ся на наs. того ра'ди и^же не съхрани'ша эTц~ы на'ши слове'съ гн~ихъ, да сътво'рятъ вся` и^же пи'сана сђть в то'мъ ѓ^брњте'нїи”
|
підіть, запитайте Господа про мене і про тих, що залишились у Ізраїля, і про Іуду щодо слів цієї знайденої книги, тому що великий гнів Господа, який запалав на нас за те, що не дотримувалися батьки наші слова Господнього, щоб чинити за всім написаним у книзі цій.
|
|
22
|
22
|
|
І$ и'де хел#кїя, и^ тїи и^же вкђ'пњ эT цр~я послани бя'хђ къ ѓ^л#да'нњ пррoчицы женњ` сел#лђ'мовњ, сн~овъ џекђе'выхъ сн~ђ е^серїевђ стра'жеи ри'ꙁных#. храня'щеи ꙁа'повњди. и^же ѓ^биташе въ і^ерsлимњ въ маса'нњ и^ гл~али сђть е'и по семђ`”
|
І пішов Хелкія і ті, які від царя, до Олдани пророчиці, дружини Шаллума, сина Тавкегафа, сина Хасри, хранителя одягу, — а жила вона в другій частині Єрусалима, — і говорили з нею про це.
|
|
23
|
23
|
|
И$ та` эTвњща` и^мъ. сїя рече г~ь б~ъ і^и^л~евъ. гл~ите мђж'ђ и^же посла` ваs къ мнњ`. сїя рече г~ь
|
І вона сказала їм: так говорить Господь Бог Ізраїлів: скажіть тому чоловікові, який послав вас до мене:
|
|
24
|
24
|
|
с^е а%ꙁъ наведђ` ѕла'я на мњсто с^е, и^ на ѓ^бита'ющиX е^го. вся же прокля'тїя и^же пи'сана сђть въ кни'ѕњ то'и, ю%же что'ша преD цр~емъ і^ё'динымъ
|
так говорить Господь: ось Я наведу лихо на місце це і на жителів його всі прокляття, написані в книзі, яку читали перед лицем царя Юдейського,
|
|
25
|
25
|
|
зане` ѓ^ста'виша м^я. и^ кадя'хђ бого'мъ чю'ждимъ. да м^я къ ја%рости приꙁовђтъ, въ всњ'хъ дњлеX рђ'кђ свою`. того ра'ди разгорњ'ся гнvњ мо'и на мњ'стот^о и^ не ё^га'сится” И$ къ
|
за те, що вони залишили Мене і кадили богам іншим, щоб прогнівляти Мене всіма ділами рук своїх. І гнів Мій запалає над місцем цим і не згасне.
|
|
26
|
26
|
|
цр~ю же і^ё'динђ и^же посла` ва'съ ко г~ђ помоли'тися та'ко гл~ите е^мђ. сїя рече г~ь б~ъ і^и^л~евъ. ја%ко слы'шалᲆ е^си
|
А царю Юдейському, який послав вас запитати Господа, так скажіть: так говорить Господь Бог Ізраїлів про слова, які ти чув:
|
|
27
|
27
|
|
словеса`. и^ сђмнњ'ся срDце твое` и^ смири'л#ся е^си предо мно'ю наD тњми и^же рече'нна сђть проти'вђ мњста сего, и^ ѓ^бита'ющимъ і^ерsлимђ. посрами' же ся лица` мое^го и^ растерꙁа'лᲆ е^си ри'зы твоя` и^ пла'калъ е^си предо мно'ю. а%ꙁ# же ё^слы'шахъ т^я реq г~ь.
|
оскільки пом’якшало серце твоє, і ти смирився перед Богом, почувши слова Його про місце це і про жителів його, — і ти смирився переді Мною, і роздер одяг свій, і плакав переді Мною, то і Я почув тебе, говорить Господь.
|
|
28
|
28
|
|
с^е приложђ` т^я къ эTц~емъ твои^мᲆ, и^ приложи'шися въ гро'бњ твое^мъ въ мирњ. и^ не ё'зрятъ ѓ%чи твои` вся'кого ѕла` и^же а%зъ наведђ` на мњ'сто се`, и^ на ѓ^бита'ющихъ е^го” Възвᲇсти'ша ё^бо цр~ю вся и^же гл~а.
|
Ось Я преставлю тебе до батьків твоїх, і покладений будеш у гробницю твою в мирі, і не побачать очі твої всього того лиха, яке Я наведу на місце це і на жителів його. І принесли цареві відповідь.
|
|
29
|
29
|
|
и^ посла` цр~ь и^ съзва всњ'хъ бо'лше роDныхъ і^ё'диныхъ і^ерsлима.
|
І послав цар, і зібрав усіх старійшин Юдеї та Єрусалима, і пішов цар у дім Господній,
|
|
30
|
30
|
|
и^ в#ꙁы'иде въ доM гн~ь. и^ вси мђ'жи і^ё'дины и^ живђщеи въ і^ерsлимњ. и^ сщ~енницы и^ левљ=ты, и^ ве'сь по'лкъ эT ме'ншихъ да'же до бо'льшихъ. и%м#же слы'шащимъ в домђ` гн~и. чте` цр~ь вс^я словеса` ѓ^брњт#шая^ся въ домђ` гн~и
|
і з ним усі юдеї і жителі Єрусалима, і священики і левити, і весь народ, від великого до малого; і він прочитав уголос їм усі слова книги завіту, знайденої в домі Господньому.
|
|
31
|
31
|
|
стоя'щи ё^ прsтла свое^го. и^ завњща` завњтъ преD гм~ъ да хо'дятъ по немъ, и^ да съхраняюT повеле'нїя е^го и^ свњдњ'нїя е^го и^ ѓ^правда'нїя е^го всњ'мъ срDцемъ свои'мъ, и^ всею` дш~ею свое^ю. твори'ти же и^же пи'сана сђть ја%ко словеса` ѓ^брTњшїися въ кни'зњ се'и”
|
І став цар на місці своєму, й уклав завіт перед лицем Господа йти за Господом і дотримуватися заповіді Його й одкровення Його, й уставів Його, від усього серця свого і від усієї душі своєї, щоб виконувати слова завіту, написані в книзі цій.
|
|
32
|
32
|
|
Закля'ть же на тоM всXњ и^же ѓ^брњте'ни бя'хђ вᲆ і^ерsлимњ и^ венїами'нњ. и^ сътвори'ша ѓ^бита'юще въ і^ерsлимњ по чинђ` г~а б~а эTц~ъ свои^хъ.
|
І повелів цар підтвердити це всім, хто знаходився в Єрусалимі й у землі Веніаміновій; і стали чинити жителі Єрусалима за завітом Бога, Бога батьків своїх.
|
|
33
|
33
|
|
эTја%тъ б^о і^ѓ^сїа вся` поноше'нїя эT всея` ꙁемли` сн~овъ і^и^л~евъ. и^ сътвори` всњхъ и^же ѓ^ста'вшїи бя'хђ въ і^и^л~и слђжи'ти г~ђ б~ђ свое^мђ вся` дн~и живота` е^го, и^ не эTи^до'ша эT г~а б~а эTц~ъ свои^хъ”
|
І викинув Іосія всі мерзоти з усіх земель, які у синів Ізраїлевих, і звелів усім, хто знаходився у землі Ізраїлевій, служити Господу Богу своєму. І в усі дні життя його вони не відступали від Господа Бога батьків своїх.
|
|
Глvа, л~е”
|
Глава 35
|
|
1
|
1
|
|
И$ сътвори' же і^ѓ^сїя въ і^ерsли'мњ па'схђ г~ђ б~ђ свое^мђ, и^ пожре'на е^сть па'сха въ д~і дн~ь, мsца прь'ваго.
|
І звершив Іосія в Єрусалимі пасху Господу, і закололи пасхального агнця в чотирнадцятий день першого місяця.
|
|
2
|
2
|
|
и^ поста'ви сщ~ен#ники въ строи%тельстве'хъ и^хъ, и^ ё^крњпи` и^хъ да слђжатъ г~ђ в домђ` гн~и.
|
І поставив він священиків на місцях їхніх, і підбадьорював їх на служіння в домі Господньому,
|
|
3
|
3
|
|
и^ рече левљ=томъ си'лнымъ наё^ча'ти всеh і^и^л~я ѓ^ст~итися г~ђ” И$ гл~алъ е^сᲄь поста'вити кїѓ'тъ въ ст~ительсᲄво цр~кви гн~и, и^ поста'виша кїѓ'тъ ст~ыи въ хра'мњ и^же създа` соло'мон# сн~ъ двд~въ цр~ь і^и^л~евъ. и^ реq цр~ь нњсть носи'ти на ра'мњ ничтоy” И$ нн~њ ё^бо слђжи'те г~ђ б~ђ ва'шемђ и^ лю'деM е^го і^и^л~ю.
|
і сказав левитам, наставникам усіх ізраїльтян, посвяченим Господу: поставте ковчег святий у храмі, який побудував Соломон, син Давидів, цар Ізраїлів; немає вам потреби носити його на раменах; служіть тепер Господу Богу нашому і народу Його Ізраїлю;
|
|
4
|
4
|
|
и^ ё^гото'ваи^те ва'съ по домо'хъ и^ племенъ ва'шихъ въ раздњле'нїихъ е^ді'ныхъ. ја%ко повелњ двDъ цр~ь і^и^л~евъ, и^ ѓ^писа` соло'монъ сн~ъ е^го,
|
станьте за поколіннями вашими, за чергами вашими, як запропоновано Давидом, царем Ізраїлевим, і як приписано Соломоном, сином його,
|
|
5
|
5
|
|
и^ слђжи'те въ ст~ительствњ по ѓ^би'телемъ раꙁдњлени и^ по домомъ эTч~ествъ вашихъ. съ бра'тїею ва'шею, ꙁа сн~ы людски. по ча'стемъ эTч~ества левљ=тъскаго,
|
і стійте у святилищі, за розподілом поколінь між братами вашими, синами народу, і за розподілом поколінь серед левитів,
|
|
6
|
6
|
|
пожрети па'схђ. и^ ст~ая ё^гото'ваите бра'тїи ва'шеи е^же сътвори'ти. по словесе'мъ и^же гл~ъ е^сть г~ь рђко'ю мољ=сїя,
|
і заколіть пасхального агнця, й освятіться, і приготуйте його для братів ваших, роблячи згідно зі словом Господнім через Мойсея.
|
|
7
|
7
|
|
и^ нача` і^ѓ^сїя съ сн~ы лю'дъскими, ѓ^в#цы, и^ а'гнъцы, и^ коꙁлы` эT ко'ꙁъ, вс^я на па'схђ. и^ всњхъ ѓ^брњте'ныхъ въ число. Wл~, и^ воло'въ Wг~” Сїя эT цр~ева да'нїя.
|
І дав Іосія в дарунок синам народу, усім, що знаходилися там, із дрібної худоби агнців і козлів молодих, усе для жертви пасхальної, числом тридцять тисяч і три тисячі волів. Це з майна царя.
|
|
8
|
8
|
|
и^ вое^воды е^го во'лею чт^о ѓ^бњща'хђ вᲆꙁда'ша лю'демъ и^ сщ~ен#никомъ и^ левљ=томъ” И$ даде' же хел#кїя и^ ꙁаха'рїя і^ и^и'ль нача'лникђ до'мђ гн~я. да'ша сщ~ен#никомъ къ сотворе'нїю па'схи скота` смњше'на, Wв~, и^ х~” и^ воло'въ, т~,
|
І князі його від щирости давали в дарунок народу, священикам і левитам: Хелкія і Захарія та Ієхиїл, начальники в домі Божому, дали священикам для жертви пасхальної дві тисячі шістсот [овець, агнців і козлів] і триста волів;
|
|
9
|
9
|
|
гонїя же и вене'я а^сїа и^ наџанае^ль бра'тїя е^го, и^ а^савїя, і^ и^и'ль і^ и^ѓ^ꙁава'дъ нача'лницы левљ=томъ въꙁда'ша про'чимъ левљ=том# къ праꙁнова'нїю па'схи. Wе~, ѓ^вецъ, и^ воло'въ, е~ со'тᲆ”
|
і Хонанія, і Шемаія, і Нафанаїл, брати його, і Хашавія, та Ієиел, й Іозавад, начальники левитів, подарували левитам для жертви пасхальної [овець] п’ять тисяч і п’ятсот волів.
|
|
10
|
10
|
|
Оу^гото'вано же е^сть слђже'нїе, и^ сташа сщ~ен#ницы въ чинђ` свое'мъ. левљ=ти же в# ли'цеX и^хъ по цр~евђ повеле'нїю,
|
Так влаштовано було служіння. І стали священики на місце своє і левити за чергами своїми, за велінням царським;
|
|
11
|
11
|
|
и^ пожре'на еs пасха. и^ пролїя'ша сщ~ен#ницы рђка'ма свои'ма кро'вь. и^ левљ=ти ѓ^дира'хђ ко'жи
|
і закололи пасхального агнця. І кропили священики кров’ю, приймаючи її з рук левитів, а левити знімали шкуру;
|
|
12
|
12
|
|
в#сесъж#же'нїи. и^ раꙁлђчи'ша иX да даю'тъ по домо'мъ и^ ѓ^би'телемъ е^ді'нымъ. и^ да приносятся гв~и в#сесъж#же'нїя. ја^ко пи'сано е^сть въ кни'ѕњ ꙁако'на мољ=сїѓ^ва, и^ тако ꙁаё'тра эT воло'въ сътвори'ша,
|
і розподілили призначене для всепалення, щоб роздати те по відділеннях поколінь серед синів народу, для приношення Господу, як написано в книзі Мойсеєвій. Те саме зробили і з волами.
|
|
13
|
13
|
|
и^ пекошA па'схђ на ѓ^гни` ја%ко в ꙁако'нњ пи'сано еs и^ ст~ая варя'хђ въ мњдницахъ котлњхъ и^ гор#шцњхъ, и^ пот#ща'н#но раꙁдњли'ша всемђ` наро'дђ.
|
І спекли пасхального агнця на вогні, за уставом; і священні жертви зварили в казанах, горщиках і каструлях, і поспішно роздали всьому народові,
|
|
14
|
14
|
|
себњ же и^ сщ~ен#никомъ пото'мъ ё^гото'вашA ја%ко въ воꙁноше'нїи в#сесъжега'емыхъ и^ тђковъ даже до' нощи сщ~енницы бы'ша непра'ꙁни гдњ` и^ левљ=ти себњ и^ сщ~ен#никомъ сн~овомъ а^аро'нимъ ё^гото'ваша послњ'днимъ.
|
а потім приготували для себе і для священиків, тому що священики, сини Ааронові, зайняті були приношенням всепалення і жиру до ночі; через це і готували левити для себе і для священиків, синів Ааронових.
|
|
15
|
15
|
|
па'ки пњвцы` сн~ове а^са'фовы стоя'хђ в чинђ` свое^мъ по повелњнїю дв~да и^ а^са'фа, и^ е^м#ма'на і^ и^диџђма прoрковъ цр~я дв~да, и^ нача'лниковъ. две'рницы б^о по вра'томъ е^ді'нымъ въздержа'хђ та'ко. да ни ма'ла б^о эTходили эT слђж'бы. сего ра'ди и^ братїя и^хъ левљ=ти ё^гото'ваша и^мъ бра'шна.
|
І співці, сини Асафові, залишалися на місцях своїх, за встановленням Давида й Асафа, й Емана й Ідифуна, прозорливця царського, і воротарі біля кожних воріт: не треба було їм відходити від служіння свого, тому що брати їхні левити готували для них.
|
|
16
|
16
|
|
вся` б^о слђж#ба гн~я пра'во съврьше'на е^сть въ дн~ь то'и, да сътворя'тъ па'схђ и^ принесђтъ в#сесъж#же'нїя на ѓ^лта'рь гн~ь по повелњнїю цр~я і^ѓ^сїя”
|
Так влаштовано було все служіння Господу в той день, щоб звершити пасху і принести всепалення на жертовнику Господньому, за велінням царя Іосії.
|
|
17
|
17
|
|
Съᲄвори'ша же сн~ове і^и^л~ви и^же ѓ^брњте'ни бя'хђ т^ђ па'сцњ въ время т^о. и^ пра'ꙁникъ ѓ^прњснокоM, ꙁ~, дн~їи.
|
І звершували сини Ізраїлеві, які знаходилися там, пасху в той час і свято опрісноків протягом семи днів.
|
|
18
|
18
|
|
не бы'сть па'сха подо'бна то'и въ і^и^л~и эT дн~и самоила прoрка. н^о никото'рыи же эT всњх# цр~еи і^и^л~выX сътвори'лъ па'схђ. ја%ко і^ѓ^сїя. и^ сщ~енники и^ левљ=ти и^ весь і^ё'да і^и^л~ь. и^же ѓ^брњте'нъ бы'сть и^ ѓ^бита'ющїи въ і^ерsлимњ,
|
І не звершувалася така пасха в Ізраїлі від днів Самуїла пророка; і з усіх царів Ізраїлевих жоден не звершував такої пасхи, яку звершив Іосія, і священики, і левити, і всі юдеї, й ізраїльтяни, які там знаходилися, і жителі Єрусалима.
|
|
19
|
19
|
|
въ и~і лњто црsтва і^ѓ^сїина, сїя па'сха празно'вана бы'сть”
|
У вісімнадцятий рік царювання Іосії звершена ця пасха.
|
|
20
|
20
|
|
По сихъ всњхъ и^хже сътвори` і^ѓ^сїя, въ домђ`, и^ басночре'вныхъ, и^ въл#хвђ'ющихъ и^ кђмиrницы, і^ и'долы. и^ гаи` ја%же бя'хђ, и^ въ і^ерsлимњ, и^ въ і^ё^де'и, пож#же` ѓ^гне'мъ цр~ь і^ѓсїя, да съвръши'тъ гл~ы и^же бя'хђ напи'саны въ ꙁако'нњ кни'ги ю^же ѓ^брњте` хел#кїя жре'цъ въ домђ` гн~и. и^ подо'бенъ е^мђ не быs пред ни'мъ, и^же б^ы ѓ^брати'лъся къ г~ђ всњмъ срDцемъ свои^м#, и^ в#сею` дш~ею свое^ю, и^ всею` крњпосᲄїю свое^ю по всемђ` зако'нђ мољ=сїѓ^вђ” И$ понеM не воста` подо'бенъ е^мђ. ѓ^баче не эTврати'ся г~ь эT ја%рости е^го вели'кїя е^ю'же раз#гнњ'вася г~ь на і^ё^де'ю, всXњ ради лђка'въствъ е^я`” И$миже сᲆлђка'въствова манасїя, и^ рече г~ь і^ и^ё'дђ ё'бо эTринђ` эT лица` мое^го” ЈА/коже эTврати'хъ до'мъ і^и^л~евъ. и^ эTвръгђ и^ гра'дъ е^гоже и^ꙁбра'хъ і^ерsлимъ” И$ хра'мъ е^гоже рњхъ да бђдетъ и%мя мое` т^ђ” И$ вꙁы'иде фараѓ'нъ неѓ^ха'и цр~ь е^гљ=петъскїи на ѓ^плъче'нїе на цр~я а^сљ=рїискаго на рњкђ` е^фра'тъ” І$ и^де` вᲆ срњте'нїе е^мђ і^ѓ^сїя цр~ь. ѓ%н
|
Після всього того, що зробив Іосія в домі Божому [і як спалив вогнем цар Іосія і черевомовців, і волхвів, і капища, й ідолів, і діброви, що були в Єрусалимі та Юдеї, щоб утвердити слова закону, написані в книзі, яку знайшов Хелкія священик у домі Господньому, не було подібного до нього раніше нього, хто звернувся б до Господа всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією кріпкістю своєю, за всім законом Мойсеєвим; не постав і після нього подібний до нього. Однак же не відвернувся Господь від великої люті гніву Свого, — люті, якою розгнівався Господь на Юдею за всі образи, якими прогнівив Манассія. І сказав Господь: і Іуду відкину від лиця Мого, як відкинув дім Ізраїлів, і відкину місто Єрусалим, яке обрав, і храм, про який сказав: буде там ім’я Моє,] пішов Нехао, цар Єгипетський, на війну до Кархемиса на Євфраті; й Іосія вийшов назустріч йому.
|
|
21
|
21
|
|
же посла` к немђ` послы` и^ рече, чт^о мн^њ и^ тебњ` цр~ю і^ё'динъ” Не проти'вђ тебе` днесь и^дђ вое^ва'ти, н^о проти'въ и%ного ѓ^поlча'юся. на е^гоже мн^њ б~ъ поTщаnно и^ти` повелњ`. ѓ^ста'ви сђпроти'вђ б~ђ твори'ти и^же съ мно'ю е^сть да не ё^бїетъ т^я.
|
І послав до нього Нехао послів сказати: що мені і тобі, царю Юдейський? Не проти тебе тепер іду я, але туди, де у мене війна. І Бог повелів мені поспішати; не протився Богу, Який зі мною, щоб Він не погубив тебе.
|
|
22
|
22
|
|
не хотњ` і^ѓ^сїя ѓ^брати'тися эT него н^о ё^гоᲄо'ва проᲄивђ е^го бра'нь. ниже послђша слове'съ незриха'вовыхъ и^же эT ё%стъ бж~їих# но поше'лъ да вою'етᲆ на поли магеDдо
|
Але Іосія не відсторонився від нього, а приготувався, щоб воювати з ним, і не послухав слів Нехао від лиця Божого і виступив на битву на рівнину Мегиддо.
|
|
23
|
23
|
|
и^дњже ё^ја^зве'нъ эT стрњлецъ цр~ь і^ѓ^сїя, и^ рече ѓ%трокомъ свои^мъ. и^зведњте мене эT бра'ни ја%котяQко ё^ја^зве'нъ е^смь.
|
І вистрілили стрільці в царя Іосію, і сказав цар слугам своїм: відведіть мене, бо я тяжко поранений.
|
|
24
|
24
|
|
і^ и^зведо'ша е^го ѓ%троцы е^го эT колесни'цы, и^ въ дрђгђ'ю колесни'цђ посаждахђ е^го. и^же послњдовахђ е^го ѓ^бы'чаемъ црsким# и^ привеꙁо'ша е^го въ і^ерsли'мъ и^ ё'мре и^ погребе'нъ въ' гробњхъ эTц~ь свои^хᲆ и^ весь і^ё'да і^ерsлим# пла'кахђ і^ѓ^сїи`,
|
І звели його слуги його з колісниці, і посадили його в інший візок, який був у нього, і відвезли його в Єрусалим. І помер він, і похований у гробницях батьків своїх. І вся Юдея та Єрусалим оплакали Іосію.
|
|
25
|
25
|
|
і^е^ремїя же възрыда` по і^ѓ^сїи” И$ рᲇша вси` кня'ѕи, и^ кнеги'ни и^ѓ^сїя ради. рыда'юще до дне'сь. и^ да'ша е^го въ за'повњдь на па'мять въ і^и^л~и се` пи'сано е^сть въ рыда'нїи”
|
Оплакав Іосію і Єремія в пісні жалісній; і говорили всі співці і співачки про Іосію в жалісних піснях своїх, відомих до цього дня, і передали їх для вживання в Ізраїля; і ось вони вписані у книгу жалісних пісень.
|
|
26
|
26
|
|
И$ про'чаа же словеса` і^ѓ^сїи^на и^ ё^пова'нїе е^го бя'хђ пи'саны въ зако'нњ гн~и.
|
Інші діяння Іосії і чесноти його, відповідні приписам закону Господнього,
|
|
27
|
27
|
|
дњлаy е^го пр'ьвая и^ послњдняя се` пи'сана сђть въ кни'ѕњ цр~еи і^ё'диныхъ і^ и^и^л~евыхъ”
|
і діяння його, перші й останні, описані в книзі царів ізраїльських і юдейських.
|
|
Глvа, л~ѕ”
|
Глава 36
|
|
1
|
1
|
|
И$ възя'ша лю'дїе ꙁемля` і^ѓ^а'хаза сн~а і^ѓ^сїина и^ пома'зAша е^го. и^ поста'виша е^го цр~я въ мњ'сто эTц~а е^го въ і^ерsлимњ.
|
І взяв народ землі Іоахаза, сина Іосіїного, [і помазали його] і поставили його царем, замість батька його, в Єрусалимі.
|
|
2
|
2
|
|
к~г, лњта бысᲄь і^ѓ^а'хаꙁъ е^гда` црsтвова'ти нача`. и^ тр^и мsцы црsтвова` въ і^ерsлимњ” І$ и'мя мт~ри е^го а^мита'ль, дще'рь і^е^римїё& эT ло'вны, и^ съᲄвори` лђкавое преD гм~ъ, по всемђ` ја%же сътвори'ша эTц~ы иX” И$ плњни` и^ѓ^а^ха'за и^ ѓ^кова` е^го, фараѓ'нъ неѓ^ха'и въ девла'џе, въ земли` е^џа'мли, е^же не црsтвоваᲄи е^мђ въ і^ерsли'мњ”
|
Двадцяти трьох років був Іоахаз, коли став царем, і три місяці царював у Єрусалимі. [Ім’я матері його — Амитал, дочка Єремії з Ловни. І зробив він лукаве перед Господом у всьому, що зробили батьки його. І закував його фараон Нехао в Девлафі, в землі Емафській, щоб не царювати йому в Єрусалимі.]
|
|
3
|
3
|
|
И$ преведе е^го цр~ь въ е^гљ=петъ. и^ воꙁложи` да'нь на ꙁемлю і^и^л~евђ, р~, тала'н#тъ сребра`, и^ тала'нтъ зла'та.
|
І скинув його цар Єгипетський в Єрусалимі [і привів його цар у Єгипет], і наклав на землю пені сто талантів срібла і талант золота.
|
|
4
|
4
|
|
и^ поста'ви фараѓ'нъ неѓ^хаи в# него` мњ'сто цр~я е^лїа^ки'ма бра'та е^го наD і^ё^де'ею і^ерsли'момъ. и^ преврати` и%мя е^го і^ѓ^а^киM, і^ѓ^а^ха'ꙁа же преDнего цр~я бра'та і^ѓ^а^ки'мова взя'тъ фараѓ'нъ неѓ^ха'и, и^ въведе е^го въ е^гљ=петᲆ и^ ё'мре т^ђ. сре'бро же и^ зла'то дава'хђ е^мђ” Тогда` нача` земля` дава'ти да'нь. е^же дава'ти сребро` во ё^ста` фараѓ'нова, и^ ко'ждо по си'лњ даа'хђ сребро`, и^ ꙁла'то эT людїи ꙁемля фараѓ'нђ неѓ^ха'ю”
|
І поставив цар Єгипетський над Юдеєю та Єрусалимом Єлиакима, брата його, і перемінив ім’я його на Іоакима, а Іоахаза, брата його, взяв Нехао і відвів його в Єгипет [і він помер там. І срібло і золото давав фараонові: тоді земля почала давати срібло за словом фараона, і кожен, за владою, вимагав срібла і золота від народу землі для данини фараонові Нехао].
|
|
5
|
5
|
|
И$ к~е, лњтъ бысть і^ѓ^а'киM е^гда` црsтвова'ти нача`. и^ а~і, лTњ, црsтвова` въ і^ерsлимњ” І$ и'мя мт~ри е^го ꙁехо'ра дщи` нирїё& эT ра'мы. сътвори' же лђка'вое преD гм~ъ по всемђ` е^ли'ко сътвори'ша эTц~ы е^го” И$ въ дн~и же е^го прїиде навъходоносоръ цр~ь вављ=лоньскїи на' ꙁемлю, и^ б^њ и^ е^мђ слђжа тр^и лњта и^ эTстђпи` эT него” И$ посла` г~ь на ни'хъ по'я^сники хал#де'искїя, и^ по'ясники сљ=рьскїя, и^ по'я^сники моа'витьскїя, и^ сн~овъ а^м#моновыхъ, и^ самарїискиX. и^ не сътвори'ша ничто'же по словеси` гн~и, е^же гл~а ё^сты` прoркъ е^го. ѓ^ба'че же ја%рость гн~я б^њ на і^ё'дњ е^же эTринђти е^го эT лица` е^го, грњхъ ради манасїи^ныX въ все'мъ ја%же сътвори`. и^ въ кро'ви неви'ннњи е^же и^ꙁлїя і^ѓ^а^ки'мᲆ. и^ напо'лни і^ерsлимъ кро'ви неви'н#ныя. н^отогда` не восхотњ` е^ще` и^скорени'ти и^хъ”
|
Двадцяти п’яти років був Іоаким, коли став царем, і одинадцять років царював у Єрусалимі [ім’я матері його Зехора, дочка Нириєва з Рами]. І робив він неугодне в очах Господа Бога свого [в усьому, що робили батьки його. У дні його прийшов Навуходоносор, цар Вавилонський, на землю, і він служив йому три роки і відступив від нього. І послав Господь на них халдеїв і розбійників сирських, і розбійників моавитських, і синів Аммонових і самарійських, і відступили за словом цим, — за словом Господа вустами рабів Його, пророків. Утім, гнів Господа був на Іуді, щоб відкинути його від лиця Його, за всі гріхи Манассії, які він зробив, і за кров невинну, яку пролив Іоаким і наповнив Єрусалим невинною кров’ю. Але не захотів Господь викорінити їх].
|
|
6
|
6
|
|
И$ посе'мъ въꙁы'иде навᲆходоносоръ цр~ь вављ=лоньскїи. и^ ѓ^кова е^го ѓ^ковами мњ'дяными, и^ приведе е^го въ вављ=лонъ,
|
Проти нього вийшов Навуходоносор, цар Вавилонський, і закував його в кайдани, щоб відвести його у Вавилон.
|
|
7
|
7
|
|
и^ ча'сть сосђ'дов# до'мђ гн~я пренесе` въ вављ=лонъ. и^ поста'ви я& въ цр~кви свое'и въ вављ=лонњ”
|
І частину сосудів дому Господнього переніс Навуходоносор у Вавилон і поклав їх у капищі своєму у Вавилоні.
|
|
8
|
8
|
|
И$ про'чая же слове'съ і^ѓ^а^ки'мовыхъ, и^ вс^я ја%же содњла'лъ е^сть. се сїя пи'сана съдръжа'тся въ кни'ѕњ цр~еи і^ё'диныхъ” И$ ё'мре і^ѓ^а^кимъ съ эTц^ы свои'ми. и погребе'нъ бы'сть въ ганоꙁо'ни, со эTц~ы е^го” И$ црsтвоваy і^е^хонїя сн~ъ е^го в него` мњ'сто,
|
Інші справи Іоакима і мерзоти його, які він робив і які знайдені у ньому, описані в книзі царів ізраїльських і юдейських. [І спочив Іоаким з батьками своїми, і похований був у Ганозані з батьками своїми.] І став царем Ієхонія, син його, замість нього.
|
|
9
|
9
|
|
и~і, лњтъ. бы'сть і^е^хо'нїя е^гда` црsтвова'ти нача`. г~, мsцы, и^ і~, дн~їи црsтвова` въ і^ерsлимњ, и^ сътвори` лђка'вое преD гм~ъ”
|
Вісімнадцяти років був Ієхонія, коли став царем, і три місяці і десять днів царював у Єрусалимі, і робив він неугодне в очах Господніх.
|
|
10
|
10
|
|
Є$гда же лњтђ крhђ вратя'шеся. посла` навᲆходоносо'ръ цр~ь, и^же и^ꙁведо'ша е^го въ вављ=лонъ въкђпњ со предра'гими сосђды до'мђ гн~я” И$ цр~еM поста'ви седекїю ё%я е^го наD і^ё'дою і^ерsлимомъ.
|
Через рік послав цар Навуходоносор і повелів взяти його у Вавилон разом з коштовними сосудами дому Господнього, і поставив царем над Юдеєю та Єрусалимом Седекію, брата його.
|
|
11
|
11
|
|
к~а, лњто бы'сть седекїи` е^гда` црsтвова'ти нача`. и^ а~і, лњтъ црsтвова` въ і^ерsлимњ”
|
Двадцяти одного року був Седекія, коли став царем, і одинадцять років царював у Єрусалимі,
|
|
12
|
12
|
|
И$ съᲄвори лђка'вое въ ѓ%чїю г~а б~а свое^го. и^ н^и ё^срами'ся лица і^е^ремїи прoрка гл~ющаго к немђ эT ё'сᲄъ гн~ихъ.
|
і робив він неугодне в очах Господа Бога свого. Він не смирився перед Єремією пророком, який пророкував від уст Господніх,
|
|
13
|
13
|
|
эT цр~я же навходоносо'ра эTи^де и^же ꙁакля` е^го по' бѕ~њ, и^ ѓ^жести` вы'ю свою` и^ срDце ё^крњпи` да не ѓ^брати'тся къ г~ђ б~ђ і^и^л~евђ.
|
і відійшов від царя Навуходоносора, який взяв клятву з нього ім’ям Бога, — і зробив твердою шию свою й озлобив серце своє до того, що не навернувся до Господа Бога Ізраїлевого.
|
|
14
|
14
|
|
н^о и^ вс^и нача'лницы і^ё'дины и^ сщ~ен#никоM и^ лю'ди земля` престђпи'ша безако'н#но по всњхъ поноше'нїихъ ја^зы'коM. и^ ѓ^сквръниша до'мъ гн~ь и^же ѓ^ст~и себњ` въ і^ерsлимњ”
|
Та й усі начальники над священиками і над народом багато грішили, наслідуючи всі мерзоти язичників, і осквернили дім Господа, який Він освятив у Єрусалимі.
|
|
15
|
15
|
|
И$ посыла'ше г~ь б~ъ эTц~ъ и^хъ к ни'мъ ё^сты` прoркъ е^го ё^треню'юще, и^ посла` вᲇстники е^го” Того ради да прости'тъ лю'ди и^ жили'ще свое`. и^ тїи поноша'хђ посло'мъ бж~їимъ.
|
І посилав до них Господь Бог батьків їхніх, посланців Своїх від раннього ранку, бо Він жалів Свій народ і Свою оселю.
|
|
16
|
16
|
|
и^ ё^ничижахђ словеса` е^го” І$ и^грахђ прoрки е^го дондеже сни'детъ гнњ'въ гн~ь на лю'ди е^го” И$ бысть ни е^ді'но помне'нїе,
|
Але вони знущалися з посланого від Бога і зневажали слова Його, і ганьбили пророків Його, доки не зійшов гнів Господа на народ Його, так що не було йому порятунку.
|
|
17
|
17
|
|
и^ наведе` на ни'хъ цр~я халде'иска” И$ поби` младе'нца и^хъ мечемъ, въ домђ` ст~ня е^го. не пощадњ седекїа ю'ныX, и^ дв~ц# не поми'лова, и^ ста'рца иX и^зведе`. и^ всњхъ преда'сть въ рђки иX”
|
І Він навів на них царя Халдейського, — і той умертвив юнаків їхніх мечем у домі святині їх і не пощадив [ні Седекії,] ні юнака, ні дівчини, ні старця, ні сивоволосого: все віддав Бог у руку його.
|
|
18
|
18
|
|
И$ вс^я сосђды до'мђ гн~я ја%ко бо'лшая та'ко и^ ме'ншая, и^ сокровища цр~кви и^ вс^я сокро'вища цр~ева. и^ началъство, вс^я приведе` въ вављ=лонъ”
|
І всі сосуди дому Божого, великі і малі, і скарби дому Господнього, і скарби царя і князів його, усе приніс він у Вавилон.
|
|
19
|
19
|
|
И$ зажъго'ша до'мᲆ бж~їи. и^ разори'ша стᲇнђ` і^ерsлимђ. и^ вс^и столпы` и^хъ съжго'ша” И$ чт^о предра'го бысть, и^с#тни'ли сђть сосђдовъ.
|
І спалили дім Божий, і зруйнували стіну Єрусалима, і всі палаци його спалили вогнем, і всі коштовності його знищили.
|
|
20
|
20
|
|
и^ пресели` про'чая въ вављ=лонъ, и^ бњша е^мђ и^ сн~оM е^го въ рабы`, да'же до црsтва миDскаго”
|
І переселив він тих, що залишилися від меча, у Вавилон, і були вони рабами його і синів його, поки не зацарював цар Перський,
|
|
21
|
21
|
|
да съвръшиTся слово гн~е эT ё'сᲄъ і^е^ремїинᲆ. до'ндеже праZнова` земля` сђбо'ты своя`. е%же събот#ствова'ти вс^я дн~и запђстњнїя е^я`. сђботъствова же до съвръше'нїя, сеDмьдесяT лњтъ”
|
доки, на виконання слова Господнього, сказаного вустами Єремії, земля не відсвяткувала субот своїх. У всі дні запустіння вона суботствувала до виповнення сімдесяти років.
|
|
22
|
22
|
|
А в перший рік Кира, царя Перського, на сповнення слова Господнього, сказаного вустами Єремії, збудив Господь дух Кира, царя Перського, і він повелів оголосити по всьому царству своєму, усно і письмово, і сказати:
|
|
|
23
|
23
|
|
так говорить Кир, цар Перський: усі царства землі дав мені Господь Бог небесний, і Він повелів мені побудувати Йому дім в Єрусалимі, що в Юдеї. Хто є з вас — з усього народу Його, [нехай буде] Господь Бог його з ним, і нехай він туди йде.
|
|
|
24
|
24
|
Моли'тва манасїя цр~я і^ё^де'иска. е^гда` плњненъ дръжашеся въ вављ=ло'нњ”Ги~ вс^едръжи'телю, б~е эTц~ъ на'шихъ, а^враа'мовъ, і^ и^саа'ковъ, і^ и^а'ковль, и^ сњмени иX правеDнаго, сътвори'выи нб~о и^ зе'млю, со всею` лњпото'ю и^хᲆ” И$ сопныи мо'ре сло'воM повелњнїа твое^го, затворивыи беZднђ и^ запечатлњвъ ю& стра'шнымъ и^ сла'внымъ и'менемъ твои^мъ, е^гоy вс^я боя'тся и^ трепещђтъ эT лица` сла'вы твое'а. ја^ко непостоа'нна велелњпота` сла'вы твое'я, и^ не сътрьпиM гнњвъ, е^же на грњшникы преще'нїя твое^го, бесчи'слена же и^ неи^слњдованна ми'лость ѓ^бњща'нїа твое^го. ты` б^о е^си г~ь вы'шнїи млsрдъ, долготръпели'въ и^ мно'гомлsтив#, и^ ка'ася ѓ^ ѕло'бахъ чл~чьскыхъ. т^ы г~и по мно'жествђ ми'лости твое'я ѓ^бњща` покаа'нїемъ ѓ^ставленїе съгрњши'вшимъ к тебњ, и^ мно'жествомᲆ щедротъ твои^хъ нарече` покаа'нїе грњшникомъ въ сп~сенїе” Ты ё^бо г~и б~е праведныхъ, нњ'си положи'л# покаа'нїе праведнымъ твои^мъ, а^враа'мђ, і^ и^саа'кђ, і^ и^а'ковђ, не съгрњши'вшиM преD тобо'ю, н^о положиl е^си покаа'нїе мнњ` грњшномђ, зане съгрњшиX т^и паче числа` пњска` моrска'го ё^мно'жишася безаконїя моа г~и ё^мно'жишася, и^ нњсмь достоиn възрњти, и^ ви'дњти высотђ нбsнђю эT мно'жесᲄва непра'вд# моиX свя'занъ е^смь мно'гими ю%зами желњзᲆными, ја%ко не възвњсти` ми главы` моея`, и^ нњсть м^и въсклоне'нїя, зане прогнњвахъ ја%рость твою, лђка'вое преD тобою сътвори'въ, и^ не сътворихъ во'ля твое^я, и^ не съхранихъ повелњнїи твои^хъ. и^ нн~њ покланя'ю колњнњ срDца мое^го, молю` ю%же эT тебе блsгть. съгрњшихъ г~и съгрњшихъ, и^ безако'нїя моа аZ съвњмъ. н^о прошђ` и^ молюся тебњ эTра'ди ми г~и эTра'ди м^и, и^ не погђби` мене` съ беꙁако'ньми мои'ми, ниже въ вњкъ враждовавъ съблюде'ши ѕоl мои^хъ, и^ не ѓ^сђди` мене` въ преи^споDнихъ ꙁемли, ꙁане т^ы е^си б~е б~ъ ка'ющихся, да и^ на мнњ` ја^ви'ши вс^ю блгsть твою, ја%ко недостои'на сђща сп~се'ши м^я, по мно'ѕњи млsти твое'и. и^ восхвалю` т^я всегда` вс^я дн~и живота` мое^го. ја%котебе` поюT вс^я си'лы нбsныа и^ твоа` е^сть сла'ва во' вњки, а^ми'нь” |
МОЛИТВА МАНАССІЇ, ЦАРЯ ЮДЕЙСЬКОГО, КОЛИ ВІН УТРИМУВАВСЯ В ПОЛОНІ У ВАВИЛОНІ*Господи Вседержителю, Боже отців наших, Авраама й Ісаака та Якова, і сімені їх праведного [а], що створив небо і землю з усією красою їх, що зв’язав море словом повеління Твого, що поклав безодню і запечатав її страшним і славним ім’ям Твоїм, Якого усі бояться, і тремтять від лиця сили Твоєї, тому що ніхто не може встояти перед величчю слави Твоєї, і нестерпний гнів [б] покарання Твого на грішників [в]! Але безмірна і недослідима милість обітування Твого [г], тому що Ти Господь вишній, благий, довготерпеливий і многомилостивий і каєшся про злоби людські. Ти, Господи, за множеством Твоєї благості, обіцяв покаяння [д] і відпущення тим, що згрішили перед Тобою, і множеством щедрот Твоїх визначив покаяння грішникам на спасіння. Отже, Ти, Господи, Боже праведних, не поклав покаяння праведним [е] Аврааму й Ісааку та Якову, які не згрішили перед Тобою, але поклав покаяння мені грішнику, тому що я згрішив більше за кількість піску морського [є]. Численні беззаконня мої, Господи, численні беззаконня мої, і я недостойний дивитися на висоту небесну від безлічі неправд моїх. Я зігнутий багатьма залізними кайданами [ж], так що не можу підняти голови моєї, і немає мені відпочинку, тому що прогнівив Тебе і зробив перед Тобою лихе [з]: не виконав волі Твоєї, не зберіг повелінь Твоїх, поставив мерзоти і примножив спокуси. І нині схиляю коліна серця мого, благаючи Тебе про благість [и]. Згрішив я, Господи, згрішив, і беззаконня мої я знаю, але прошу, молячись Тобі: відпусти мені, Господи, відпусти мені, і не згуби мене з беззаконнями моїми і не засуди мене в пекло. Тому що Ти Бог, Бог тих, хто кається, і на мені вияви всю благість Твою, спасши мене недостойного з великої милости Твоєї, і буду прославляти Тебе в усі дні життя мого [і], тому що Тебе славлять усі сили небесні, і Твоя слава повіки. Амінь.(а) Вих. 3, 6, 15–16. (б) Іов. 23, 13. (в) Пс. 129, 3. (г) Пс. 102, 17. Еф. 4, 32. (д) Єз. 18, 23, 32. (е) Мф. 9, 12–13. Лк. 15, 7. (є) Лк. 18, 13. (ж) 2 Пар. 33, 11. (з) 4 Цар. 21, 2. 2 Пар. 33, 2. (и) Еф. 3, 14. Притч. 28, 13. 1 Ін. 1, 9. (і) Пс. 6, 6. Іс. 38, 18. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.