|
Глvа, д~”
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
|
Аꙁъ навходоносо'ръ ѓ^билђя бњхъ в домђ` свое^мъ, и^ бл~го цвᲇтыи на прsтлᲇ своеM.
|
Я, Навуходоносор, спокійний був у домі моєму і благоденствував у чертогах моїх.
|
|
2
|
2
|
|
Сонъ ви'дњхъ и^ ё^стра'ши м^я. и^ смято'хся на ло'жи моемъ, и^ видњ'нїя главы` мое^я смята'хђ м^я.
|
Але я бачив сон, який налякав мене, і міркування на ложі моєму і видіння голови моєї збентежили мене.
|
|
3
|
3
|
|
и^ мно'ю ꙁаповњдася за'повњдь, привести` преD мя вся` мђжа мђдрыя вављ=лон#скы, да сказа'нїе сна` възвњтя'тъ мн^њ.
|
І дане було мною повеління привести до мене всіх мудреців вавилонських, щоб вони сказали мені значення сну.
|
|
4
|
4
|
|
и^ въхожда'хђ ба'лїя, и^ вол#сви гаꙁарин#стїи, и^ халдњ'и, и^ со'нъ а^ꙁъ рњхъ преD ними. и^ скаꙁа'нїя е^го не възвњсти'ша м^и.
|
Тоді прийшли тайновідці, чародії, халдеї і ворожбити; я розповів їм сон, але вони не могли мені пояснити значення його.
|
|
5
|
5
|
|
до'ндеже дрђгїи вни'де преD мя данїилъ, е^мђже и^мя валтасаръ, по и'мени б~а мое^го, и^же дх~ъ бж~їи ст~ъ и%мать в# себњ, и^ со'нъ преD нимъ рњхъ.
|
Нарешті ввійшов до мене Даниїл, якому ім’я було Валтасар, за ім’ям бога мого, і в якому дух святого Бога; йому розповів я сон.
|
|
6
|
6
|
|
валтаса'ре кня'же ба'лїискь, е^гоже а^ꙁъ раꙁђмњхъ ја%ко дх~ъ бж~їи ст~ыи и%маши и^ вся` та'ина не эTнемо'жется тебњ. слы'ши видњ'нїе сна` мое^го и^же ви'дњхъ и^ скаꙁа'нїе е^го повњждᲆ мн^њ.
|
Валтасар, глава мудреців! я знаю, що у тобі дух святого Бога, і ніяка таємниця не обтяжує тебе; поясни мені бачення сну мого, який я бачив, і значення його.
|
|
7
|
7
|
|
и^ вњдњнїе главы` моея на ло'жи мое^мъ. зрњхъ, и^ с^е дђбъ средњ ꙁемля`, и^ высота` е^го
|
Видіння ж голови моєї на ложі моєму були такі: я бачив, ось, серед землі дерево дуже високе.
|
|
8
|
8
|
|
възвеличися ѕњло, и^ досяза'ше до нб~се. и^ ко'ренїе е^го в# кон#цыX земля` всея`.
|
Велике було це дерево і міцне, і висота його сягала неба, і воно видиме було до країв усієї землі.
|
|
9
|
9
|
|
ли'ствїе е^го кра'сно, и^ плоD е^го мног#, и^ пи'ща всњхъ в неM. и^ под ни'мъ вселя'хђся вс^и ѕвњрїе ди'вїи, и^ въ вњтвехъ е^го живя'хђ вс^я пти'ца нбsныя, и^ эT него пита'шеся вс^я земля`.
|
Листя його прекрасне, і плодів на ньому безліч, і їжа на ньому для всіх; під ним знаходили тінь польові звірі, і в гілках його гніздилися птахи небесні, і від нього годувалася усяка плоть.
|
|
10
|
10
|
|
ви'дњхъ въ снњ` но'щїю на ло'жи мое^мъ. и^ с^е бᲆж#дрїи ст~ыи эT нб~се сни'де,
|
І бачив я у видіннях голови моєї на ложі моєму, і ось, зійшов з небес, Той, Хто не спить і Святий.
|
|
11
|
11
|
|
и^ въз#гласи` крᲇп#цњ, и^ рече, посњцњте дђбъ, и^ ѓ^бїате вњ'я е^го. и^ ѓ^брђшите ли'сᲄвїе е^го, и^ расы'плете плоD е^го. да ся възы'блютъ звњрїе и^же под ни'мъ, и^ пти'ца сᲆ вњтвеи е^го.
|
Викликнувши голосно, Він сказав: «зрубайте це дерево, обрубайте гілки його, струсіть листя з нього і розкидайте плоди його; нехай відійдуть звірі з-під нього і птахи з гілок його;
|
|
12
|
12
|
|
то'чїю прониче'нїе ко'ренїя е^го въ ꙁемли` ѓ^ста'вите. и^ вᲆ ё'ꙁе желњꙁне и^ мњ'дьне и вᲆ ᲄравњ вн^њ, и^ ро'сњ нбsнњи вселиTся, и^ съ звњреM ди'вїиM ча'сть е^го. эT чл~къ и^змњниTся
|
але головний корінь його залиште у землі, і нехай він у путах залізних і мідних серед польової трави зрошується небесною росою, і з тваринами нехай буде частина його в траві земній.
|
|
13
|
13
|
|
срDце е^го, и^ срDце звњрино даsся е^мђ. и^ седмь вре'менъ и^змњниTся ѓ^ неM.
|
Серце людське відбереться від нього і дасться йому серце звірине, і пройдуть над ним сім часів.
|
|
14
|
14
|
|
скаꙁа'нїемъ бъж#дре сло'во и^ гл~ъ ст~ъ въпро'съ. да ё^вњ'дятъ живђщеи ја%ко владе'тъ вы'шнїи цр~ьствомъ чл~чемъ, и^ е^мђже въсхо'щеT дастъ е&. и^ похђле'нїе чл~че въста'виT в не`.
|
Повелінням Тих, Хто не спить, це визначено, і за вироком Святих призначено, щоб знали ті, що живуть, що Всевишній володарює над царством людським, і дає його, кому хоче, і поставляє над ним приниженого між людьми».
|
|
15
|
15
|
|
сїи со'нъ и^же ви'дњхъ а%ꙁъ навходоносо'ръ цр~ь. ты' же валтаса'ре скаꙁа'нїе е^го повњждь пре'ди. ја%ко вс^и мђдрїи црsтва мое^го не могђтъ сказа'нїя е^мђ и^сповњдати мн^њ. ты' же данїи'ле мо'жеши, ја%ко дх~ъ бж~їи ст~ъ в тебњ”
|
Такий сон бачив я, цар Навуходоносор; а ти, Валтасаре, скажи значення його, тому що ніхто з мудреців у моєму царстві не міг пояснити його значення, а ти можеш, бо дух святого Бога у тобі.
|
|
16
|
16
|
|
Тогда` данїилᲆ е^мђже и^мя валтаса'ръ, ё^жасе'ся а^ки е^ді'нъ ча'съ, и^ размышле'нїя еh смђщахђ е^го. и^ эTвњща` цр~ь, и^ ре'че валтасаре, со'нъ мои и^ сказа'нїе е^го да тебе не т#щитъ. и^ эTвњща` валтаса'ръ, и^ рече, гдsне, да бђдетъ со'н# сїи ненави'дящимᲆ т^я, и^ сказа'нїе е^го враго'мъ твои^мъ.
|
Тоді Даниїл, якому ім’я Валтасар, майже годину пробув у здивуванні, і думки його бентежили його. Цар почав говорити і сказав: Валтасаре! нехай не бентежить тебе цей сон і значення його. Валтасар відповів і сказав: господарю мій! твоїм би ненависникам цей сон, і ворогам твоїм значення його!
|
|
17
|
17
|
|
дђбъ и^же ви'дњ възвели'чивыися и^ ё^крепњвыи, е^гоже высота` досяза'ше нб~се, и^ ко'ренїе е^го въ все'и ꙁемли`,
|
Дерево, яке ти бачив, яке було великим і міцним, висотою своєю сягало небес і видиме було по всій землі,
|
|
18
|
18
|
|
и^ ли'ствїе е^го бл~го цвњтно, и^ пло'дъ е^го мноh, и^ пи'ща всњмъ в# немъ, под ни'мъ живя'хђ звњрїе ди'вїи, и^ въ вњтвеX е^го ё^гнњꙁдя'хђся пти'ца нбsныя.
|
на якому листя було прекрасне і безліч плодів і пожива для усіх, під яким жили звірі польові й у гілках якого гніздилися птахи небесні,
|
|
19
|
19
|
|
ты` е^си цр~ю, ја%ко възвели'чися и^ ё^крепњ. и^ вели'чество твое възвели'чися и^ досяже нб~се, и^ вла'сть твоя до конець ꙁе'мльныX.
|
це ти, царю, звеличений і зміцнілий, і велич твоя зросла і сягла небес, і влада твоя — до країв землі.
|
|
20
|
20
|
|
и^ ја%ко ви'дњ цр~ь а^гг~ла, и^ ст~аго сходя'ща съ нб~се, и^ рече, посњцњте дbђ, и^ расы'плеᲄе и& то'чїю прониче'нїе ко'ренїя е^го в ꙁеMли` ѓ^ста'вите, и^ въ ё'ꙁњ желњꙁнњ и^ мњдянњ, и^ въ зла'це внњ` и^ въ росњ нбsнеи въдво'рится, съ звњремъ ди'вїимъ ча'сть е^го. до'ндеже седмь вре'менъ премњни'тся ѓ^ немъ”
|
А що цар бачив Того, Хто не спить і Святого, Який сходить з небес, Який сказав: «зрубайте дерево і знищіть його, тільки головний корінь його залишіть у землі, і нехай він у путах залізних і мідних, серед польової трави, зрошується росою небесною, і з польовими звірами нехай буде частина його, доки не пройдуть над ним сім часів», —
|
|
21
|
21
|
|
Се' же сказа'нїе е^го цр~ю. и^ сказа'нїе вы'шняго с^е е^сть, е^же приспњ` на господи'на мое^го цр~я.
|
то ось значення цього, царю, і ось визначення Всевишнього, яке осягне господаря мого, царя:
|
|
22
|
22
|
|
и^ж#денђтъ т^я эT чл~кь, и^ съ дивїимъ звњремъ бђдетъ житїе твое`. и^ траво'ю а^ки вола` напита'ютъ т^я, и^ эT росы` небнsыя тњло твое ѓ^брастетъ. и^ се'д#мь временъ и^ꙁмњни'тся ѓ^ тебњ, до'ндеже ё^вњси ја^ко съвладе'тъ вы'шнїи црsтвомъ чл~чемъ, и^ е^мђже въсхо'щетъ дасть е&”
|
тебе відлучать від людей, і перебування твоє буде з польовими звірами; травою будуть годувати тебе, як вола, росою небесною ти будеш зрошуватися, і сім часів пройдуть над тобою, доки пізнаєш, що Всевишній володарює над царством людським і дає його, кому хоче.
|
|
23
|
23
|
|
и^ е'же рече, ѓ^ста'вите проникнове'нїе ко'ренїя дђба въ ꙁемли`. црsтво твое тебњ` бђдетъ, эTнележе ё^вњси вла'сть нбsнђю.
|
А що повелено було залишити головний корінь дерева, це значить, що царство твоє залишиться при тобі, коли ти пізнаєш владу небесну.
|
|
24
|
24
|
|
сего ради цр~ю совњтъ мо'и да ти бђдетъ ё^го'денъ, и^ грњхи` своя млsтьми расы'пли, и^ непра'вды твоя щедрота'ми ё^богихᲆ, негли бђдетъ въздержа` ја%рость грњхомъ твои^мъ б~ъ”
|
Тому, царю, нехай буде благоугодною тобі порада моя: відкупи гріхи твої правдою і беззаконня твої милосердям до бідних; ось чим може продовжитися мир твій.
|
|
25
|
25
|
|
се^ все` пости'же навходоносо'ра цр~я.
|
Усе це збулося над царем Навуходоносором.
|
|
26
|
26
|
|
по дво'ю же надесяте мsцђ црsтва е^го, въ вављ=ло'нњ б^њ ходя`, и^ на ꙁабра'лњхъ гра'да съ всею сла'вою е^го, и^ на сњнехъ е^го хожда'ше
|
Коли минуло дванадцять місяців, ходячи по царських палатах у Вавилоні,
|
|
27
|
27
|
|
И$ эTвњща` цр~ь, и^ рече, нњсть ли с^е вављ=лонъ вели'кая ю%же а^ꙁъ съградиX домђ црsтвђ въ дръжа'ве крњпости моея, въ че'сть сла'вы моея.
|
цар сказав: чи не це величний Вавилон, який побудував я як дім царства силою моєї могутности й на славу моєї величі!
|
|
28
|
28
|
|
е^ще б^о сло'вђ сђщђ въ ё^стњхъ цр~ихᲆ. глsа съ нб~се бысть, црsтво твое преи^де эT тебе`,
|
Ще слова ці були у вустах царя, як був з неба голос: «тобі говорять, царю Навуходоносоре: царство відійшло від тебе!
|
|
29
|
29
|
|
и^ эT чл~къ эTженђтъ т^я, и^ съ звњремъ ди'вїимъ жи'тїе твое. и^ траво'ю а^ки вола` напитаюT т^я. и^ седмь вре'менъ и^змњниTся ѓ^ тебᲇ, дондеже ё^вњси ја%ко съвладњетъ вы'шнїи црsтвомъ чл~чемъ, и^ е^мђже въсхо'щетъ дасть е&”
|
І відлучать тебе від людей, і буде перебування твоє з польовими звірами; травою будуть годувати тебе, як вола, і сім часів пройде над тобою, доки пізнаєш, що Всевишній володарює над царством людським і дає його, кому хоче!»
|
|
30
|
30
|
|
В то'и ча'съ сло'во сконча'ся на цр~и навходоносо'рњ. и^ эT чл~кь эTгна'ся, и^ травђ а^ки волᲆ ја^дя'ше, и^ эT росы` нбsныя тњло е^го ѓ^брасте`, дон#деже вла'си е^мђ ја%ко львђ` възвелича'ша, и^ но'гте е^мђ а^ки пти'цамъ”
|
Негайно і сповнилося це слово над Навуходоносором, і відлучений він був від людей, їв траву, як віл, і зрошувалося тіло його росою небесною, так що волосся у нього виросло як у лева, і нігті у нього — як у птаха.
|
|
31
|
31
|
|
И$ по сконча'нїи тXњ дн~їи. а^зъ нав#ходоносо'рᲆ ѓ%чи свои` на' нб~о въздви'гъ, и^ ё'мъ мои къ мнњ ся възврати`. вышняго блsвиX и^ живђщаго въ вњки похвали'хъ. ја%ко власть е^го, вла'сть вњ'чна, и^ црsтво е^го в ро'ды и^ ро'ды.
|
Після закінчення ж днів тих, я, Навуходоносор, звів очі мої до неба, і розум мій повернувся до мене; і благословив я Всевишнього, звеличив і прославив Вічного, Якого володарювання — володарювання вічне, і Якого царство — у роди і роди.
|
|
32
|
32
|
|
и^ вс^и живђщеи на ꙁемли` нивочто'же намњни'шася. по во'ли свое'и тво'ритъ в# си'лњ нбsнњи, и^ в селе'нїи ꙁемльнMњ. и^ нњсть и^же ся проти'витъ рђцњ е^го, и^ речетъ е^мђ, чт^о сътвори`.
|
І всі, що живуть на землі, нічого не значать; з волі Своєї Він діє як у небесному воїнстві, так і у тих, хто живе на землі; і немає нікого, хто міг би протистояти руці Його і сказати Йому: «що Ти зробив?»
|
|
33
|
33
|
|
в# то время ё'мъ мой възврати'ся къ мн^њ, и^ в че'сть црsтва свое^го прїидохъ. и^ ѓ'зречь моя възвратися къ мн^њ. и^ мђчи'теле мои`, и^ вельмо'жа моя и^ска'хђ мене. и^ въ црsтвᲇ свое^мъ ё^тверди'хся, и^ вели'чество и^зᲆѓ^би'лнње приложи' ми ся”
|
У той час повернувся до мене розум мій, і на славу царства мого повернулися до мене сановитість і колишній вигляд мій; тоді знайшли мене радники мої і вельможі мої, і я відновлений був на царство моє, і велич моя ще більше піднеслася.
|
|
34
|
34
|
|
Нн~њ ё^бо а^ꙁъ навходоносо'ръ, хвалю` и^ превозноша'ю, и^ сла'влю цр~я нбsнаго. ја%ко вся` дњла е^го и'стин#на, и^ пђтїе е^го сђ'ди. и^ вс^я ходя'щая съ презрњнїемъ мо'жетъ смири'ти”
|
Нині я, Навуходоносор, славлю, підношу і величаю Царя Небесного, Якого всі діла істинні й путі праведні, і Який у силі смирити тих, що ходять гордо.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.