|
Глvа, е~”
|
Глава 5
|
|
1
|
1
|
|
Видњнїе, ѕ~” Валтаса'ръ цр~ь сътвори` вече'рю вельмо'жамъ своим# ты'сящи мђжᲆ.
|
Валтасар цар зробив великий бенкет для тисячі вельмож своїх і перед очима тисячі пив вино.
|
|
2
|
2
|
|
преD ты'сящею же винопи'тїи валтасаръ реq въ вкђше'нїи вина`, ја%коже принести` сосђды зла'ты и^ сре'брены, ја%же бњ` и^зне'слъ эTц~ъ е^го навходоносо'ръ эT хра'ма г~а б~а и^же въ і^ерsлимњ, и^ да пїютъ в нихъ цр~ь и^ вельмо'жа е^го, и^ же'нимы е^го, и^ лежђщеи ѓ'крsтъ е^го.
|
Скуштувавши вина, Валтасар наказав принести золоті і срібні сосуди, які Навуходоносор, батько його, виніс із храму Єрусалимського, щоб пити з них царю, вельможам його, дружинам його і наложницям його.
|
|
3
|
3
|
|
и^ принесо'ша сосђды златыя и^ сре'бреныя, ја%же и^знесе` навходоносо'ръ цр~ь эT хра'ма г~а б~а и^же въ і^ерsлимњ. и^ пїяхђ в ни'хъ цр~ь и^ вельмо'жа е^го, и^ женимы е^го и^ лежђщеи ѓ%крsтъ е^го,
|
Тоді принесли золоті сосуди, які взяті були зі святилища дому Божого в Єрусалимі; і пили з них цар і вельможі його, дружини його і наложниці його.
|
|
4
|
4
|
|
и^ похвали'шA боги` зла'тыя, и^ сре'бреныя, и^ мњдяныя, и^ ка'меныя, и^ древяныя, и^ желњзныя. и^ б~а вњчнаго не блsвиша, и^мђщаго вла'сть дх~а и^хъ”
|
Пили вино, і славили богів золотих і срібних, мідних, залізних, дерев’яних і кам’яних.
|
|
5
|
5
|
|
въ то'и ча'съ и^зыидо'ша прьсᲄы рђки` чл~ча, и^ писа'хђ проти'вђ лам#па'ды на пра'ꙁњ стњны` хра'ма цр~я” и^ цр~ь видя'ше прьсᲄы рђ'ки пи'шђщїа.
|
У ту саму годину вийшли пальці руки людської і писали навпроти лампади на вапні стіни чертогу царського, і цар бачив кисть руки, яка писала.
|
|
6
|
6
|
|
тогда` цр~ю ѓ^ꙁре'чь и^ꙁмњни'ся, и^ размышленїа е^го смђща'хђть и&, и^ съё%ꙁы чре'слъ е^го раслабля'хђся, и^ колњни сђсъ сража'стася.
|
Тоді цар змінився у лиці своєму; думки його збентежили його, зв’язки стегон його ослабли, і коліна його стали битися одне об одне.
|
|
7
|
7
|
|
и^ въꙁᲆпи` цр~ь си'лою, ја%коже въвести во'л#хвы, и^ халдњя гаꙁарин#ски. и^ эTвњща` цр~ь мђ'дрымъ вављ=лон#скимъ. и^же почте'тъ въписа'нїе с^е, и^ ра'ꙁђмъ е^го съвњсти'тъ мн^њ. тои въ багряни'цђ ѓ^блече'тся, и^ гри'вна ꙁла'тая на вы'и е^го, и^ тре'тїи въ црsтвᲇ мое^мъ съ власти` начне'тъ.
|
Сильно закричав цар, щоб привели чаклунів, халдеїв і ворожбитів. Цар почав говорити, і сказав мудрецям вавилонським: хто прочитає це написане і пояснить мені значення його, той буде вбраний у багряницю, і золотий ланцюг буде на шиї у нього, і третім володарем буде у царстві.
|
|
8
|
8
|
|
и^ вхожда'хђ вс^и мђ'дрїи къ цр~ю. и^ не можа'хђ въписа'нїя почести, ни ра'ꙁђма цр~ю въꙁвњсти'ти.
|
І ввійшли всі мудреці царя, але не могли прочитати написаного і пояснити цареві значення його.
|
|
9
|
9
|
|
цр~ь же вал#таса'ръ въꙁмяте'ся, и^ ѓꙁречь е^го и^ꙁмњни'ся на не'мъ. и^ вельмо'жа е^го смђщахђся”
|
Цар Валтасар надзвичайно стривожився, і вигляд лиця його змінився на ньому, і вельможі його збентежилися.
|
|
10
|
10
|
|
И$ цр~ца вни'де въ хра'мъ пи'рныи. и^ эTвњща цр~ца и^ реq, цр~ю въ вњ'ки живи`. да не смђтя'тъ тебе` раꙁмышле'нїя твоя, и^ ѓ^зречь твоя да ся не и^змњня'етъ.
|
Цариця ж, з приводу слів царя і вельмож його, ввійшла у палату бенкету; почала говорити цариця і сказала: царю, повіки живи! нехай не бентежать тебе думки твої, і нехай не змінюється вигляд лиця твого!
|
|
11
|
11
|
|
е^сть мђж'ъ въ црsтвњ твое^мъ, в не'мже дх~ъ бж~їи. и^ въ дн~и эTц~а твое^го бᲆждрета, и^ смы'слъ ѓ^брњте'ся в неM. и^ цр~ь навходоносо'ръ эTц~ъ твои, кн~ѕя и& поста'ви вол#хвомᲆ, и^ ба'лїаM, и^ халдњ'емъ газарин#скимъ.
|
Є в царстві твоєму муж, в якому дух святого Бога; у дні батька твого виявлені були у ньому світло, розум і мудрість, подібна до мудрости богів, і цар Навуходоносор, батько твій, поставив його главою тайновідців, чаклунів, халдеїв і ворожбитів, — сам батько твій, цар,
|
|
12
|
12
|
|
ја%ко дх~ъ и^ꙁли'ха бња'ше в не'мъ, и^ премђдрость и^ смы'слъ ѓ^брњте'ся в не'м, скаꙁа'я сны`, и^ съвњ'стђя дръжи'мая а^гг~лы, и^ раꙁрDњша'я съё%ꙁы данїи'лъ. и^ цр~ь нарече е^мђ и^мя вал#таса'ръ” нн~њ ё^бо да ся вꙁове'тᲆ, и^ скаꙁа'нїе съвњсти'тъ тебњ”
|
тому що у ньому, у Даниїлі, якого цар перейменував Валтасаром, виявилися високий дух, відання і розум, здатний пояснювати сни, тлумачити загадкове і розв’язувати вузли. Отже, нехай прикличуть Даниїла, і він пояснить значення.
|
|
13
|
13
|
|
Тогда` данїиl въведе'ся преD цр~я. и^ рече цр~ь преD всњми, т^ы ли е^си данїи'лъ эT сн~овъ плњн#никъ жидо'въскъ, и^же приведе навходоносор# эTц~ъ мои.
|
Тоді введений був Даниїл до царя, і цар почав розмову і сказав Даниїлові: чи ти Даниїл, один з полонених синів юдейських, яких батько мій, цар, привів з Юдеї?
|
|
14
|
14
|
|
слы'шахъ ѓ^ тебњ ја%ко дх~ъ бж~їи в тебњ, и^ бъжDре'нїя и^ смы'слъ, и^ премђдрость и^ꙁ#ѓ^би'ла ѓ^брњте'ся в тебњ.
|
Я чув про тебе, що дух Божий у тобі і світло, і розум, і висока мудрість знайдена у тобі.
|
|
15
|
15
|
|
и^ с^е нн~њ внидо'ша преD мя мђ'дрїи, вол#сви гаꙁари'н#стїи, да въписа'нїе с^е почтђтъ, и^ скаꙁа'нїа е^го съвњстяT м^и, и^ не мого'ша съвњсти'ти мн^њ.
|
Ось, приведені були до мене мудреці й чаклуни, щоб прочитати це написане і пояснити мені значення його; але вони не могли пояснити мені цього.
|
|
16
|
16
|
|
а%ꙁ# же слы'шахъ ѓ^ тебњ ја%ко мо'жеши сђ'ды скаꙁати. нн~њ ё^бо а^ще въꙁмо'жеши въписа'нїе с^е прочести, и^ скаꙁа'нїе е^го съвњсти'ти мн^њ. въ багряни'цђ ѓ^блече'шися, и^ гри'вна ꙁла'та на вы'и твое'и бђдеT, и^ тре'тїи въ црsтвњ мое^мᲆ съвласти` начне'ши.
|
А про тебе я чув, що ти можеш пояснювати значення і розв’язувати вузли; отже, якщо можеш прочитати це написане і пояснити мені значення його, то вбраний будеш у багряницю, і золотий ланцюг буде на шиї твоїй, і третім володарем будеш у царстві.
|
|
17
|
17
|
|
тогда` эTвњща данїи'лᲆ, и^ рече преD цр~емъ. дая'нїа твоя с тобо'ю да бђдђтъ, и^ да'ръ до'мђ твое^го и%номђ да'ждь. а^ꙁ# же писа'нїе почтђ цр~ю, и^ скаꙁа'нїе е^го съвњщђ тебњ.
|
Тоді відповів Даниїл, і сказав цареві: дари твої нехай залишаться у тебе, і почесті віддай іншому; а написане я прочитаю цареві і значення поясню йому.
|
|
18
|
18
|
|
цр~ю, б~ъ вы'шнїи, црsтво и^ вели'чество, и^ че'сть и^ сла'вђ да'сть навходоносо'рђ эTц~ђ твое^мђ.
|
Царю! Всевишній Бог дарував батькові твоєму Навуходоносору царство, велич, честь і славу.
|
|
19
|
19
|
|
и^ эT величества е^же е^мђ да'сть, вс^и лю'дїе, племена, ја^зы'цы бя'хђ трясђщеся и^ боя'щеся эT лица` е^го. и^ ја%же хотя'ше ё^бива'ше, и^ ја%же хотя'ше живля'ше, и^ ја%же хотя'ше въꙁвыша'ше, и^ ја%же хотя'ше смиря'ше”
|
Перед величчю, яку Він дав йому, всі народи, племена і мови тремтіли і страшилися його: кого хотів, він убивав, і кого хотів, залишав у живих; кого хотів, підносив, і кого хотів, принижував.
|
|
20
|
20
|
|
и^ е^гда` въꙁнесе'ся срDце е^го, и^ ё^твер#ди'ся дх~ъ е^го ја%коже преꙁоровати. съведе'ся эT прsтла црsтва, и^ че'сть эTја%ся эT него.
|
Але коли серце його загордилося і дух його озлобився до зухвалости, він був скинутий з царського престолу свого і позбавлений слави своєї,
|
|
21
|
21
|
|
и^ эT чл~кь эTгна'ся, и^ срDце е^го съ ѕвњремъ эTда'ся, и^ жи'тїе е^го съ дивїи^ми ѓ^слы`. и^ траво'ю а^ки вола` пита'хђ е^го, и^ эT росы нбsныа ѓ^брасте тњ'ло е^го, ѓ^брасᲄе до'ндеже вла'си главы е^го ја%ко львомъ въꙁвелича'ша, и^ но'гте е^го ја%ко пти'цамъ. до'ндеже раꙁђмњ ја%ко владњ'етъ вы'шнїи црsтвомъ чл~чемъ, и^ е^мђже хо'щетъ да'сть е&”
|
і відлучений був від синів людських, і серце його уподібнилося до звіриного, і жив він з дикими ослами; годували його травою, як вола, і тіло його зрошувалося небесною росою, доки він пізнав, що над царством людським володарює Всевишній Бог і поставляє над ним, кого хоче.
|
|
22
|
22
|
|
И$ т^ы ё^бо сн~ђ е^го валтаса'ре, не смири срDца свое^го преD гм~ъ е^гоже с^е вс^е ё^ видњ'нїе.
|
І ти, син його Валтасар, не смирив серця твого, хоч знав усе це,
|
|
23
|
23
|
|
н^о на г~а б~а нбsнаго въꙁнесе'ся, и^ съсђ'ды хра'ма е^го принесе преD ся. ты же и^ вельмо'жа твоя, и^ же'нимы твоя, и^ лежђщеи ѓ%крsтъ тебе, вино пїя'сте в ни'хъ. и^ боги ꙁла'тыя, и^ сре'бреныя, и^ ка'меныя, и^ древяныя, и^ желњ'ꙁныя, и^же ни видятъ ни слы'шатъ ни раꙁђмњ'ютъ, похвали. и^ бг~а в негоже дыха'нїе твое в рђ'кђ е^го и^ вс^и пђти твои, не поꙁна` е^го ниже просла'ви.
|
але піднісся проти Господа небес, і сосуди дому Його принесли до тебе, і ти і вельможі твої, дружини твої і наложниці твої пили з них вино, і ти славив богів срібних і золотих, мідних, залізних, дерев’яних і кам’яних, які не бачать, не чують, не розуміють; а Бога, у руці Якого дихання твоє і в Якого всі путі твої, ти не прославив.
|
|
24
|
24
|
|
сего ради эT лица е^го пђсти'шася прьсты рђ'чнїи, и^ писа'нїе с^е вчини'ша”
|
За це і послана від Нього кисть руки, і накреслено це писання.
|
|
25
|
25
|
|
се же е^сть писа'нїе вчине'ное” Ма'ни, џе'келъ, фа'ресъ”
|
І ось що накреслено: мене, мене, текел, упарсин.
|
|
26
|
26
|
|
с^е скаꙁа'нїе гл~а” ма'ни. и^змњри б~ъ црsтво твое и^ скон#ча е&”
|
Ось і значення слів: мене — обчислив Бог царство твоє і поклав кінець йому;
|
|
27
|
27
|
|
џе'келъ. поста'вися в# мњ'рахъ, и^ ѓ^брњте'ся ли'хђемо.
|
текел — ти зважений на терезах і знайдений дуже легким;
|
|
28
|
28
|
|
фа'ресъ. раꙁдњли'ся цр~ьство твое эT тебе, и^ эTда'сться ми'домъ и^ пе'рсомъ”
|
перес — розділене царство твоє і дане мидянам і персам.
|
|
29
|
29
|
|
И$ рече вал#тасарᲆ ѓ^блецњте и&, и^ ѓ^блеко'ша данїи^ла в# багряни'цђ, и^ гри'внђ ꙁла'тђю възложи'ша на вы'ю е^го. и^ ꙁаповњ'да ѓ^ немъ ја%коже бы'ти е^мђ кн~ѕю, и^ тре'тїемђ въ црsтвњ е^го”
|
Тоді за повелінням Валтасара одягли Даниїла у багряницю і поклали золотий ланцюг на шию його, і проголосили його третім володарем у царстві.
|
|
30
|
30
|
|
Видњ'нїе з~ Валтаса'ра цр~я хал#деиска ё^би'ша в т^ђ но'щъ.
|
У ту ж саму ніч Валтасар, цар Халдейський, був убитий,
|
|
31
|
31
|
|
дарїи же мидеани'нъ прїа црsтво, сы'и шестидесяT и^ двою лњтђ”
|
і Дарій мидянин прийняв царство, будучи шістдесяти двох років.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.