|
Глvа, ѕ~”
|
Глава 6
|
|
1
|
1
|
|
И бы'сть ё^гоDно преD да'рїемъ, и^ поста'ви въ црsтвњ кн~ѕь р~, и^ к~, ја^коже бы'ти и^мъ въ всемъ црsтвњ е^го.
|
Угодно було Дарієві поставити над царством сто двадцять сатрапів, щоб вони були по всьому царству,
|
|
2
|
2
|
|
наD ни'ми же три чино'вники, эT ни'х#же б^њ данїи'лъ тре'тїи. ја^коже повњдаемъ рњчи и^мъ кн~ѕемъ, да цр~ю не ꙁазля'ютъ.
|
а над ними трьох князів, — з яких один був Даниїл, — щоб сатрапи давали їм звіт і щоб для царя не було ніякого обтяження.
|
|
3
|
3
|
|
и^ бњ данїи'лъ наD ни'ми, ја%ко дх~ъ бња'ше и^ꙁ#ѓ^би'ла в немъ, и^ цр~ь поста'ви и& въ всемъ црsтвњ свое^мъ.
|
Даниїл перевершував інших князів і сатрапів, тому що у ньому був високий дух, і цар подумував уже поставити його над усім царством.
|
|
4
|
4
|
|
чино'вницы же и^ кня'ѕи и^ска'хђ вины` на данїи'ла. и^ всеа вины` и^ събла'ꙁна и^ грњха` не ѓбрњтеs до него, ја%ко и^ꙁвњ'стъ бњ'аше”
|
Тоді князі і сатрапи почали шукати приводу до звинувачення Даниїла щодо управління царством; але ніякого приводу і провин не могли знайти, тому що він був вірний, і ніякого прогрішення або провини не виявлялося у ньому.
|
|
5
|
5
|
|
И$ рњша чино'вницы, не ѓ^бря'щемъ до данїила вины`, а^ще не въ ꙁако'нXњ б~а е^го.
|
І ці люди сказали: не знайти нам приводу проти Даниїла, якщо ми не знайдемо його проти нього у законі Бога його.
|
|
6
|
6
|
|
тогда` чино'в#ницы и^ кн~ѕи ста'вше преD цр~емъ рњша е^мђ, дарїе цр~ю, въ вњки живи.
|
Тоді ці князі і сатрапи приступили до царя і так сказали йому: царю Дарію! повіки живи!
|
|
7
|
7
|
|
съвњща'ша вси и^же въ црsтвњ твое^м#, вое^во'ды, и^ кн~ѕи, и^ ѓблада'ющеи страна'ми, ја%коже ё^ста'вити ё^ста'въ црsкь и^ ё^крњпи'ти ꙁаро'къ. ја%ко а^ще кт^о про'ситъ проше'нїа всего ё^ бо'га, и^ли чл~ка до дн~ъ л~, ра'ꙁвњ то'чїю ё^ тебе цр~ю, да ся въвръжетъ в ро'въ лев#скь.
|
Усі князі царства, намісники, сатрапи, радники і воєначальники погодилися між собою, щоб зроблена була царська постанова і видане повеління, щоб, хто протягом тридцяти днів буде просити якого-небудь бога або людину, крім тебе, царю, того кинути у лев’ячий рів.
|
|
8
|
8
|
|
нн~њ ё^бо цр~ю ё^ста'ви ꙁаро'къ, и^ положи писанїе, ја%ко да ся не и^ꙁмњнитъ ꙁаповњдь миDска и^ прьска, ја%ко да ся не премњнитъ сђпроти'въ семђ”
|
Отже, затвердь, царю, цю постанову і підпиши указ, щоб він був незмінний, як закон мідійський і перський, і щоб він не був порушений.
|
|
9
|
9
|
|
И$ тогда` цр~ь да'рїи повелњ въписа'нїе и^ заповњдь.
|
Цар Дарій підписав указ і це повеління.
|
|
10
|
10
|
|
данїиl же е^гда ё^вњде, ја%ко ꙁа'повњдь вчини'ся, вни'де в до'мъ свои. двер#ца же эTвер#сты е^мђ в нога'тицы е^го проти'вђ і^е^рлsимђ. въ три' же вре'мена дн~е бња'ше прекланя'а колњ'ни свои, моля'ся и^сповњда'я преD бг~омъ свои^мъ, ја%коже б^њ творя'и преже”
|
Даниїл же, дізнавшись, що підписано такий указ, пішов у дім свій; вікна ж у світлиці його були відчинені навпроти Єрусалима, і він тричі на день схиляв коліна, і молився своєму Богу, і славословив Його, як це робив він і раніше того.
|
|
11
|
11
|
|
Тогда` мђжи ѓ^ни блюдо'ша, и^ ѓ^брњто'ша данїи'ла прося'ща и^ молящася преD гм~ъ свои^мъ.
|
Тоді ці люди підглянули і знайшли Даниїла, що він молиться і просить милости перед Богом своїм,
|
|
12
|
12
|
|
и^ пришеDше рњша преD цр~емъ. цр~ю не ꙁаро'къ л^и т^ы б^њ ё^чини'лъ ја%ко весь чл~къ и^же а^ще просиT всего ё^ б~а, и^ли чл~ка до л~ дн~ъ, н^о то'чїю ё^ тебе цр~ю, да ся въвержеT в ро'въ лев#скь. и^ рече цр~ь, и^стин#но сло'во, и^ ꙁа'повњдь миDска и^ пер#ска не минетъ.
|
потім прийшли і сказали цареві про царське повеління: чи не ти підписав указ, щоб усяка людина, яка протягом тридцяти днів буде просити якого-небудь бога або людину, крім тебе, царю, кидати у лев’ячий рів? Цар відповів і сказав: це слово тверде, як закон мидян і персів, який не допускає зміни.
|
|
13
|
13
|
|
и^ тогда` эTвњща'ша преD цр~емъ и^ гл~аша, данїи'лъ и^же эT сн~ов# плњ'нникъ жидо'в#скь, не покори'ся ꙁа'повњди твое'и и^ неради ѓ^ ꙁаро'цњ иже в#чини`. три б^о времена дн~е про'ситъ ё^ б~а свое^го проше'нїи своиX.
|
Тоді відповіли, вони і сказали цареві, що Даниїл, який з полонених синів Юдеї, не звертає уваги ні на тебе, царю, ні на указ, тобою підписаний, але тричі у день молиться своїми молитвами.
|
|
14
|
14
|
|
тогда` цр~ь ја%ко слы'шавъ сло'во с^е, ѕњ'ло съжашли с^и ѓ^ нем#, и^ ѓ^ данїи'лᲇ, и^ пря'ся и^ꙁба'вити и&, и^ бњ` до вечера пря'ся ја%ко и^ꙁба'вити и&.
|
Цар, почувши це, сильно засмутився і поклав у серці своєму врятувати Даниїла, і навіть до заходу сонця посилено намагався визволити його.
|
|
15
|
15
|
|
тогда` мђжи ѓ^ни гл~аша цр~ю. вњ'ждь цр~ю ја%ко ми'домъ и^ пе'рсомъ, нњсть лњ'по премњни'ти ꙁаро'ка и^ ё^ста'ва и^же цр~ь съста'витъ”
|
Але ті люди приступили до царя і сказали йому: знай, царю, що за законом мидян і персів ніяке визначення або постанова, затверджені царем, не можуть бути змінені.
|
|
16
|
16
|
|
Тогда` цр~ь рече, и^ приведо'ша данїи'ла и^ въвергоша и& в ровъ лев#скь. и^ рече цр~ь данїи'лђ, б~ъ е^мђже т^ы слђжиши прsно, и^ꙁба'витъ т^я.
|
Тоді цар повелів, і привели Даниїла, і кинули у рів лев’ячий; при цьому цар сказав Даниїлові: Бог твій, Якому ти незмінно служиш, Він спасе тебе!
|
|
17
|
17
|
|
и^ принесо'ша камы'к# е^ді'нъ, и^ въꙁложи'ша и& на ё%стїе р#вђ, и^ ꙁнамена цр~ь прьстьнемъ свои^мъ, и^ прьстьнемъ вельмо'жъ е^го, да ся не и^ꙁмњнитъ дњя'нїе ѓ^ данїи'лњ.
|
І принесений був камінь і покладений на отвір рову, і цар запечатав його перснем своїм, і перснями вельмож своїх, щоб ніщо не перемінилося у розпорядженні про Даниїла.
|
|
18
|
18
|
|
и^ эTи^де цр~ь в до'мъ свои, и^ леже беꙁ# вечеря, и^ ја%ди не внесо'ша к# немђ, и^ сонᲆ эTстђпи эT него. и^ ꙁаключи б~ъ ё^ста` львоM и^ не стђжи'ша данїи'лђ.
|
Потім цар пішов у свій палац, ліг спати без вечері, і навіть не велів вносити до нього їжі, і сон біг від нього.
|
|
19
|
19
|
|
тогда` цр~ь въста'въ ꙁаё%тра на свњте, и^ прїиде къ р#вђ лев#скђ.
|
Вранці ж цар устав на світанку і поспішно пішов до рову лев’ячого,
|
|
20
|
20
|
|
и^ въꙁᲆпи жрњ'ломъ крњ'пкомъ, данїи'ле рабе б~а жива'го. б~ъ твои е^мђже т^ы слђжиши прsно, въꙁмо'же л^и и^ꙁба'вити т^я и^ꙁ# ё%стъ льво'въ.
|
і, підійшовши до рову, жалібним голосом гукнув Даниїла, і сказав цар Даниїлові: Даниїле, рабе Бога живого! Бог твій, Якому ти незмінно служиш, чи міг спасти тебе від левів?
|
|
21
|
21
|
|
и^ рече данїи'лъ цр~ю, цр~ю въ вњ'ки живи.
|
Тоді Даниїл сказав цареві: царю! повіки живи!
|
|
22
|
22
|
|
бг~ъ мо'и посла` а^гг~ла свое^го, и^ ꙁатвори ё^ста льво'ва, и^ не расы'паша мене. ја%ко ѓ^брњте'ся преD ни'мъ пра'вда моя. и^ преD тобо'ю же цр~ю съгрњше'нїа не сътвори'хъ”
|
Бог мій послав ангела Свого і загородив пащі левів, і вони не зашкодили мені, тому що я виявився перед Ним чистим, та й перед тобою, царю, я не зробив злочину.
|
|
23
|
23
|
|
Тогда` цр~ь въꙁвесели'ся ѓ^ немъ, и^ рече данїи'ла и^ꙁвести и^з# рва. и^ все тлњнїе не ѓ^брњте'ся ѓ^ немъ, ја%ко вњрова къ бђ свое^мђ.
|
Тоді цар надзвичайно зрадів за нього і повелів підняти Даниїла з рову; і піднятий був Даниїл з рову, і ніякого ушкодження не виявилося на ньому, тому що він вірував у Бога свого.
|
|
24
|
24
|
|
и^ рече цр~ь, и^ приведо'ша мђж'а ѓ^клевета'вшая данїи'ла. и^ в ро'въ лев#скь въверго'ша я&, и^ сн~ы и^хъ и^ же'ны иX. и^ не доидо'ша д#на р#вђ даже содолњша и^мъ льви, и^ вся ко'сти и^хъ ѓ^тон#чи'ша”
|
І наказав цар, і приведені були ті люди, які звинувачували Даниїла, і кинуті у лев’ячий рів, як вони самі, так і діти їхні і дружини їхні; і вони не досягли дна рову, як леви оволоділи ними і розтрощили всі кістки їхні.
|
|
25
|
25
|
|
Тогда` да'рїи цр~ь въписа` всњм# лю'демъ, племенемъ, ја^ꙁы'комъ живђщїимъ въ все'и ꙁемли`. ми'ръ вамъ ё^мно'жится.
|
Після того цар Дарій написав усім народам, племенам і мовам, які живуть по всій землі: «Мир вам нехай примножиться!
|
|
26
|
26
|
|
эT лица мое^го заповњдася ꙁа'повњдь, ја%коже въ все'и ꙁемли` цр~ства мое^го трясђщеMся и^ боящемся бы'ти эT лица б~а данїи'ля. ја%ко то'и е^сть б~ъ живы'и, и^ пребываяй въ вњ'ки. и^ црsтво е^го не расы'плется, и^ вла'сть е^го до кон#ца
|
Мною дається повеління, щоб у всякій області царства мого трепетали і благоговіли перед Богом Даниїловим, тому що Він є Бог живий і присносущий, і царство Його незламне, і царювання Його нескінченне.
|
|
27
|
27
|
|
поDе'млетъ. і^ и^ꙁбавля'етъ, и^ тво'риT ꙁна'менїя и^ чюдеса`, на нб~си и^ на ꙁемли, и^же и^ꙁба'ви данїи'ла эT ё%ст# льво'въ.
|
Він визволяє і спасає, і звершує чудеса і знамення на небі й на землі; Він визволив Даниїла від сили левів».
|
|
28
|
28
|
|
данїилъ же ё^прави` въ црsьтвњ да'рїевњ, и^ кљ'ра пер#сина”
|
І Даниїл благоденствував і в царювання Дарія, і в царювання Кира перського.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.