|
Глvа, ѕ~”
|
Глава 6
|
|
1
|
1
|
|
И$ реq г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
|
|
2
|
2
|
|
дш~а а%ще съгрњши'тъ, и^ презрњ'въ пре'зритъ за'повњди гн~я, и^ съл#же'тъ къ дрђ'гђ ѓ^ вда'нїи, и^л^и ѓ^ ѓ'бщинњ, и^л^и ѓ^ хище'нїи`, и^л^и преѓ^би'дилъ чиM дрђ'га,
|
якщо хто згрішить і вчинить злочин перед Господом і стане заперечувати перед ближнім своїм у тім, що йому доручено, або у нього покладено, або ним украдено, або обмане ближнього свого,
|
|
3
|
3
|
|
и^л^и ѓ^брњлъ что` погђбле'наh и^ съ'лжетъ ѓ^ не'мъ, и^ клене'тся въ непра'вдђ, е^ді'наго ради ѓ^ всњхъ, эT ни'хже а^ще сътвори'тъ чл~къ, ја%ко съгрњше'нїе в ни'хъ,
|
або знайде загублене і заперечуватиме це, і поклянеться неправдиво в чому-небудь, що люди роблять і тим грішать, —
|
|
4
|
4
|
|
и^ бђдетъ е^гда` съгрњши'тъ и^ престђ'питъ, и^ эTда'сть эTня'тїе е^же е^сть эTняl, и^л^и ѓ^би'дђ е^ю'же преѓ^би'дњ, и^л^и вда'нїе е^мђже е^сть вдано`, и^л^и поги'бшее и^же а^ще ѓ^брњлъ
|
то, згрішивши і зробившись винним, він повинен повернути вкрадене, що вкрав, або відібране, що відібрав, або доручене, що йому доручено, або загублене, що він знайшов;
|
|
5
|
5
|
|
эT всњхъ ве'щїи е^гоже ради кля'ся въ непра'вдђ, да эTда'стъ само'е т^о и%стое, и^ пя'тђю ча'сть свою приложи'тъ к томђ, е^гоже е^сть томђ` да эTда'стъ” Во'ньже дн~ь ѓ^бли'чится,
|
або якщо він у чомусь поклявся неправдиво, то повинен віддати сповна, і докласти до того п’яту частку і віддати тому, кому належить, у день приношення жертви за провину;
|
|
6
|
6
|
|
ѓ^ престђпле'нїи свое^мъ, да принесе'тъ г~ђ ѓ^ве'нъ эT ѓ^ве'цъ непороченъ, цњны` по рассђжде'нїю престђпле'нїя,
|
і за провину свою нехай принесе Господу до священика в жертву за провину із отари овець барана без вад, за оцінкою твоєю;
|
|
7
|
7
|
|
и^ да помо'лиTся жре'цъ ѓ^ немъ прDе гм~ъ, и^ ѓ^ста'виTся е^мђ вся'къ грњхъ е^гоже сътвори` престђпле'нїемъ”
|
і очистить його священик перед Господом, і прощено буде йому, що він не зробив би, усе, в чому він став винним.
|
|
8
|
8
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
9
|
9
|
|
заповњж'ъ а^а^ро'нђ и^ сн~омъ е^го рекїи сїй за'конъ вс^есъж#же'нїя” Сїе вс^есъж#же'нїе е^го, ё^ ѓ^лта'ря вс^ю но'щь до заё%тра ѓ%гнь ѓ^лтаря да гори'тъ ё^ него` и^ не ё^гаса'етъ,
|
заповідай Аарону і синам його: ось закон всепалення: всепалення нехай залишається на місці спалення на жертовнику всю ніч до ранку, і вогонь жертовника нехай горить на ньому [і не вгасає];
|
|
10
|
10
|
|
и^ да ѓ^блече'тся жре'цъ въ срачи'цђ лня'нђ, и^ надра'ги лня'ны да възвлече'т# на тњло свое” и^ да и^знесетъ приноs и^же а%ще и^ж#же'тъ ѓ^гнь. всегосъж#женїа, эT ѓ^л#та'ря, и^ да поста'витъ подлњ ѓ^л#та'ря”
|
і нехай священик зодягнеться в лляний одяг свій, і одягне на тіло своє лляне нижнє убрання, і зніме попіл від всепалення, яке спалив вогонь на жертовнику, і покладе його біля жертовника;
|
|
11
|
11
|
|
И$ да съвлече'тъ ри'зы своя, и^ да ѓ^блече'тся в ри'зы и%ны, и^ да и^знесе'тъ прино'съ внњ` полка` на мњ'сто чи'сто”
|
і нехай зніме із себе одяг свій, і зодягне інший одяг, і винесе попіл поза стан на чисте місце;
|
|
12
|
12
|
|
А$ ѓ'гнь ё^ ѓ^л#таря да гори'тъ на не'мъ и^ не ё^гаса'етъ, и^ да и^ж#же'тъ ё^ него жре'цъ дрова` по вся` ё^тра, и^ да въскладе'т# на'нь, вс^есъж#же'нїе, и^ да възложи'т# на ня тђ'къ ѓ^ мирњ,
|
а вогонь на жертовнику нехай горить [і] не вгасає; і нехай священик запалює на ньому дрова кожного ранку, і розкладає на ньому всепалення, і спалює на ньому жир мирної жертви;
|
|
13
|
13
|
|
ѓ%гнь же по вся` часы` да гори'тъ и^ не ё^гаса'етъ на ѓ^лтари”
|
вогонь безперестанно нехай горить на жертовнику і не вгасає.
|
|
14
|
14
|
|
И$ сїи зако'нъ тре'бы ю%же принесђтъ е^я` сн~ове а^а^ро'ни жеrцы` пря'мо ѓ^л#та'ря прDе гм~ъ”
|
Ось закон про приношення хлібне: [священики] сини Ааронові повинні приносити його перед Господом до жертовника;
|
|
15
|
15
|
|
И$ да възметъ жре'цъ горъсть мђки пшеничны, эT ѓ^лта'ря, съ е^леѓ'мъ и^ съ џїмїя'момъ бњлымъ е^я` сђщимъ съ тре'бою, да принесе'тъ къ ѓ^лта'рђ приносъ въ воню` бл~гово'нїя, въ па'мять е^я` г~ђ”
|
і нехай візьме [священик] жменею своєю з приношення хлібного і пшеничного борошна і єлею і весь ливан, що на жертві, і спалить на жертовнику: це приємні пахощі, у пам’ять перед Господом;
|
|
16
|
16
|
|
И$ эT и^збы'тка е^я` да ја%стъ а^а^ронъ и^ сн~ове е^го, прњсна да ја%дя'тся въ мњстњ ст~њ, въ притво'рњ хра'ма свњдњнїя да я^дяT я&,
|
а решту з нього нехай їдять Аарон і сини його; прісним слід їсти його на святому місці, у дворі скинії зібрання нехай їдять його;
|
|
17
|
17
|
|
да не и^спече'тся ква'сна, зане ча'сть ея` далъ е^смь и^мъ эT прино'съ гн~ь, ст~ая б^о ст~ыхъ е^сть” ЈА/коже грњха ради, та'ко и^ престђпле'нїя
|
не слід пекти його квасним. Це даю Я їм у частку з жертв Моїх. Це велика святиня, подібно як жертва за гріх і жертва за провини.
|
|
18
|
18
|
|
всяk мђжескъ поl жре'ческъ да я'сть я&, зако'нно вњ'чно въ ро'ды ва'ша. и^ эT прино'съ гн~ь, вся'къ и^же а^ще прико'снется и^хъ ѓ^ст~ится”
|
Усі нащадки Ааронові чоловічої статі можуть їсти її. Це вічна частка в роди ваші з жертв Господніх. Усе, що доторкається до них, освятиться.
|
|
19
|
19
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
20
|
20
|
|
сїе дарова'нїе а^а^ро'нђ и^ сн~омъ е^го, и^же принесђтъ г~ђ. въ дн~ь вънже а^ще пома'жеши и^хъ, деся'тђю ча'сть мњры е^фи` мђки` пшени'чны въ тре'бђ всегда`, по'л# еа` заё'тра, по'лъ же ея` эT ве'чера,
|
ось приношення від Аарона і синів його, яке принесуть вони Господу в день помазання його: десята частина ефи пшеничного борошна в жертву постійну, половина цього для ранку і половина для вечора;
|
|
21
|
21
|
|
въ сковрадњ` въ е^ле'ю да сътвори'тся, съпря'женђ да принесетъ ю&, требђ эT ё^крђхъ, требђ въ воню` бл~гово'нїя г~ђ”
|
на сковороді в єлеї вона має бути приготована; просякнуту єлеєм принось її в шматках, як розломлюється на шматки приношення хлібне; принось її в приємні пахощі Господу;
|
|
22
|
22
|
|
Жре'цъ пома'заныи и^же въ него` мњсто эT сн~овъ е^го, да сътвори'т# ю& зако'нно вњчно, всегда` да съвершиTся”
|
і священик, помазаний на місце його із синів його, повинен робити це: це вічний устав Господа. Уся вона повинна бути спалена;
|
|
23
|
23
|
|
И$ всяка же'ртва жре'ческа, вс^есъж#же'нїа да бђдђт#, и^ да не ја%ст#ся”
|
і всяке хлібне приношення від священика все нехай буде спалене, а не з’їдене.
|
|
24
|
24
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
25
|
25
|
|
гл~и а^а^ро'нђ и^ сн~омъ е^го, и^ сїи зако'нъ съгрњше'нїя, на мњстњ, на немже закала'ютъ вс^есъж#же'нїя” да закала'ютъ и& е^же грњха ради прDе гм~ъ ст~ая б^о ст~ых# е^сть.
|
скажи Аарону і синам його: ось закон про жертву за гріх: жертва за гріх повинна бути заколена перед Господом на тому місці, де заколюється всепалення; це велика святиня;
|
|
26
|
26
|
|
жре'ц же принося'й ю& да ја%сть ю&, въ мњстњ ст~њ, да ја%сться, въ притво'рњ храма свњдњ'нїя,
|
священик, який звершує жертву за гріх, повинен їсти її; вона має бути з’їдена на святому місці, у дворі скинії зібрання;
|
|
27
|
27
|
|
вся'къ прикаса'яйся мя'сеX ея` ѓ^ст~ится” Є$мђже ся въскро'пиT эT кро'ви ея` на ри'зђ, е^мђже ся а%ще въскро'питъ на ню` да ся и^спере'тъ на мњ'стњ ст~њ.
|
усе, що доторкнеться до м’яса її, освятиться; і якщо кров’ю її окропленим буде одяг, то забризкане омий на святому місці;
|
|
28
|
28
|
|
и^ всякъ съсђдъ гли'нянъ в не'мже ся вариT да разбїе'тся. а%ще ли в мњдянњ съсђ'дњ ся свари'тъ, да и& пож#же` и^ ѓ^мы'етъ водо'ю.
|
глиняну посудину, в якій вона варилася, слід розбити; якщо ж вона варилася у мідній посудині, то треба її вичистити і вимити водою;
|
|
29
|
29
|
|
вся'къ мђжескъ полъ въ жерцњхъ да ја%сть ю& ст~ая б^о ст~ыхъ еs г~ђ”
|
вся чоловіча стать священичого роду може їсти її: це велика святиня [у Господа];
|
|
30
|
30
|
|
Приноше'нїя же е^же грњха ради эT негоже кро'вь вно'сится въ храмъ свњдњнїя, къ ѓ^чище'нїю въ ст~ыни да ся не ја%сть н^о на ѓ^гни` да съж#жеTся”
|
а всяка жертва за гріх, від якої кров вноситься в скинію зібрання для очищення у святилищі, не повинна бути з’їдена; її слід спалювати на вогні.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
