|
Глvа, а~і”
|
Глава 11
|
|
1
|
1
|
|
И е^гда` прибли'жишяся въ і^е'рлsи'мъ, въ виџсфагі'ю и^ виџанїю к# горњ е^леѓ'ньстњи, посла` дв^а эT оу^чн~къ свои^х#,
|
Коли наблизились до Єрусалима, до Виффагії та Вифанії, до гори Елеонської, Ісус посилає двох з учеників Своїх
|
|
2
|
2
|
|
и^ гл~а и^мъ. и^дњта в# весь јаже есть прямо ва'ма, и^ а'бїе входя'ща в н^ю, ѓ^бря'щете жрњ'бя привя'ꙁано, на не'же никтоже эT чл~къ всњде, эTрњш#ша е&, приведњта.
|
і говорить їм: підіть у селище, яке прямо перед вами; і як тільки ввійдете в нього, зараз же знайдете осля прив’язане, на якого ніхто з людей ще не сідав; відв’язавши його, приведіть.
|
|
3
|
3
|
|
и^ а'ще кт^о ва'ма речетᲆ, чт^отвори'та с^е; рцњта, ја%ко г~ь требђе'тъ е&, и^ а'бїе по'слетъ е& сњмо”
|
І якщо хто скаже вам: що це ви робите, — відповідайте, що Господь потребує його; і відразу ж пошле його сюди.
|
|
4
|
4
|
|
И$до'ста же, и^ ѓ^брњто'ста жрњбя привя'зано при дверехъ вн^њ на распђтїи. и^ эTрњши'ста е&”
|
Вони пішли і знайшли молодого осла, прив’язаного на вулиці біля воріт, і відв’язали його.
|
|
5
|
5
|
|
И$ нњцїи эT стоя'щихъ т^ђ, гл~ахђ и^мъ. чт^о дњ'ета эTрњшающа жрњбя;
|
І деякі з тих, що там стояли, говорили їм: що робите, навіщо відв’язуєте осля?
|
|
6
|
6
|
|
ѓ^на же рњста и^мъ, ја%коже заповњ'да и^ма і^с~, и^ ѓ^ста'виша я&”
|
Вони відповіли їм, як велів Ісус, і ті відпустили їх.
|
|
7
|
7
|
|
И$ приведо'ста жрњбя къ і^с~ови, и^ възложи'шя на не ри'ѕы своя`, и^ всњ'де на не”
|
І привели осля до Ісуса; і поклали на нього одяг свій; і сів на нього.
|
|
8
|
8
|
|
Мно'ѕи же ри'ѕы своя постла'шя по пђти. дрђѕїи же ва'іе рњꙁахђ эT дре'вїа, и^ постила'хђ по пђти”
|
Багато хто стелив свій одяг по дорозі; а інші різали гілки з дерев і встилали ними дорогу.
|
|
9
|
9
|
|
И$ предходящеи`, и^ в# слњдъ грядђщеи`, въпїа'хђ, гл~юще. ѓ^са'нна, блsвенъ грядыи` въ и^мя гн~е,
|
І ті, які пішли попереду Нього, і ті, які супроводжували Його, викликували: осанна! Благословен, Хто гряде в ім’я Господнє!
|
|
10
|
10
|
|
блsвено грядђщее црsтво въ и^мя гн~е, эTц~а нашего дв~да. ѓ^са'нна в# вы'шънихъ”
|
Благословенне Царство отця нашого Давида, що гряде в ім’я Господнє! Осанна у вишніх!
|
|
11
|
11
|
|
І$ вни'де въ і^ерsлимъ і^с~, и^ в# цр~ковъ. и^ съгля'давъ вс^я, поздњ оу^же сђщђ часђ, и^ꙁыде в#ъ виџанїю, съ ѓ^бњмана'десяте”
|
І ввійшов Ісус в Єрусалим і в храм; і, оглянувши все, оскільки час уже був пізній, пішов до Вифанії з дванадцятьма.
|
|
12
|
12
|
|
И$ на оу^трїа и^ꙁшеDшемᲆ и^мъ эT виџанїа, вꙁал#ка.
|
На другий день, коли вони вийшли з Вифанії, зголоднів.
|
|
13
|
13
|
|
и^ видњвъ смоковницђ и^ꙁдалече и^мђщђ листᲆвїе, прїиде, а^ще оу^бо что ѓ^бря'щеT на неи. и^ пришеD к неи, и^ ничесоже ѓ^брњте, токмо листвїе. не оуO бо^ б^њ вре'мя смоквамъ”
|
І, побачивши здалека смоковницю, вкриту листям, пішов, чи не знайде чого на ній; але, прийшовши до неї, нічого не знайшов, крім листя, бо ще не час був для смокв.
|
|
14
|
14
|
|
и^ эTвњщавъ і^с~, рече е'й. да не ктомђ эT тебе въ' вњкы никтоже плода снᲇсть” И$ слы'шахђ оу^чн~цы е^го”
|
І сказав їй Ісус: віднині нехай довіку ніхто плоду твого не з’їсть. І чули те ученики Його.
|
|
15
|
15
|
|
И$ пр^їидо'шя пакы въ і^ерлsи'мъ” И вшедъ і^с~ в# цр~ковь, начаT и^ꙁгони'ти продаю'щая и^ кђпђ'ющая в#ъ цр~кви, и^ трапе'ѕы тръжником#, и^ сњдалищя продаю`щихъ го'лђби, и^спроврьже.
|
Прийшли до Єрусалима. Ісус, увійшовши до храму, почав виганяти тих, що продавали і купували в храмі; і столи міняйл, і лави тих, що продавали голубів, поперекидав.
|
|
16
|
16
|
|
и^ не даа'ше да кт^о мимонесетъ сосђдъ сквоꙁњ цр~ковь”
|
І не дозволяв, щоб хто переніс через храм будь-яку річ.
|
|
17
|
17
|
|
И$ оу^чаше гл~я и^мъ. нњ'сть л^и пи'сано, ја%ко хра'мъ мои, хра'мъ мл~твњ наречется всњмъ ја^ѕыкомъ; вы же сᲆтвори'сте е^го врьте'пъ раꙁбо'иникоM”
|
І вчив їх, кажучи: чи не написано: дім Мій домом молитви назветься для всіх народів? Ви ж зробили його вертепом розбійників.
|
|
18
|
18
|
|
И$ слы'шашя кни'жницы і^ а^рхїере'е, и^ и^ска'хђ, како е^го погђбятъ. боя'хђ бо ся е^го. ја^ко весь нароD дивляшеся ѓ^ оу^че'нїи е'го”
|
Почули це книжники і первосвященики і шукали, як би погубити Його, але боялися, тому що весь народ дивувався Його вченню.
|
|
19
|
19
|
|
И$ ја%ко по'ꙁдњ бысть, и^схожDаше вонъ и^ꙁ града”
|
Коли ж стало пізно, Він вийшов геть з міста.
|
|
20
|
20
|
|
И оу^тро мимоходя'ще, видњша смоковницђ, и^с#со'хшђ и^с коренїа”
|
Проходячи вранці, побачили смоковницю, що всохла до кореня.
|
|
21
|
21
|
|
И$ в#спомянђвъ петръ, гл~а е^мђ. ра'вви, ви'ждь смоко'вницђ ю^же проклятъ, оу%сше”
|
І, згадавши, Петро сказав Йому: Учителю, дивись, смоковниця, яку Ти прокляв, усохла.
|
|
22
|
22
|
|
И$ эTвњщавъ і^с~ гл~а и^мъ”
|
Ісус, відповідаючи, говорить їм:
|
|
23
|
23
|
|
І$мњ'ите вњрђ бж~їю. а^ми'нь б^о гл~ю вамъ, ја%ко и^же а^ще речетъ горњ се'и, дви'гнися и^ в#ве'рзися в# море, и^ не раꙁ#мы'слитъ в# срDцы свое^мъ, н^о вњрђ и^метъ, ја%ко е^же гл~етᲆ, быва'етъ. бђ'детъ е^мђ е^же а'ще реqтъ”
|
майте віру Божу, бо істинно кажу вам, якщо хто скаже горі цій: посунься і кинься в море, і не сумніватиметься в серці своїм, а повірить, що станеться за його словом, — буде йому, що тільки скаже.
|
|
24
|
24
|
|
Сего ради гл~ю вамъ, вс^я е^ли'ка а^ще моля'щеся про'сите, вњрђите ја%ко прїе'млете, и^ бђ'детъ вамъ”
|
Тому кажу вам: усе, чого ви попросите в молитві, вірте, що одержите, — і буде вам.
|
|
25
|
25
|
|
И$ е^гда стоите` моля'щеся, эTпђща'ите а^ще чт^о и%мате на кого, да и^ эTц~ь ва'ш# и^же е^сть на нб~сехъ, эTпђ'ститъ ваM съгрњше'нїя ва'шя”
|
І коли стоїте на молитві, прощайте, коли щось маєте на кого, щоб і Отець ваш Небесний відпустив вам гріхи ваші.
|
|
26
|
26
|
|
Аще ли же в^ы не эTпђщя'ете, ни эTц~ь вашъ и^же е^сть на нб~сехъ, эTпђститъ вамъ съгрњше'нїи вашихъ”
|
Якщо ж не прощаєте, то і Отець ваш Небесний не відпустить вам гріхів ваших.
|
|
27
|
27
|
|
І$ прїдо'шя паки въ і^ерsли'мᲆ, и^ в# цр~ькви ходя'щђ е^мђ, прїидо'ша к немђ, а^рхїере'е и^ кни'жницы и^ ста'рцы.
|
Прийшли знову до Єрусалима. І коли Він ходив у храмі, підійшли до Нього первосвященики, і книжники, і старійшини
|
|
28
|
28
|
|
и^ гл~ашя е^мђ, коею` ѓ%бластїю сїа ᲄвори'ши; и^ кт^от^и ѓ%бласть сїю даст#, да сїа твори'ши;
|
і говорили Йому: якою владою Ти це робиш? І хто дав Тобі владу це робити?
|
|
29
|
29
|
|
і^с~ же эTвњщавъ, рече и^мъ. въпрошђ` в^ы и^ а^ꙁъ сло'во е^ді'но, и^ эTвњщаите м^и, и^ рекђ` вамъ коею` ѓ%бластїю сїа творю`”
|
Ісус сказав їм у відповідь: запитаю і Я вас про одне, відповідайте Мені; тоді і Я скажу вам, якою владою це роблю.
|
|
30
|
30
|
|
Кр~ще'нїе і^ѓ^а'нново, с# нб~се ли б^њ, и^ли эT чл~къ; эTвњща'ите м^и”
|
Хрещення Іоанове з небес було чи від людей? Скажіть Мені.
|
|
31
|
31
|
|
И$ мы'шляхђ к# себᲇ гл~юще. а%ще речемъ, с# нб~се, речеT, почто оу^бо не вњ'ровасте е^мђ;
|
Ті міркували між собою: якщо скажемо, що з небес, то Він скаже: чому ж ви не повірили йому?
|
|
32
|
32
|
|
н^о а^ще речемъ, эT чл~къ, боя'хђся людїи. вси` б^о и^мњ'ахђ і^ѓ^а'нна ја%ко въи'стинђ пррoкъ б^њ”
|
А сказати, що від людей, — боялись народу; бо всі знали, що Іоан воістину був пророк.
|
|
33
|
33
|
|
И эTвњща'вше гл~ашя, не вњмы” И$ эTвњщавъ і^с~, гл~а и^мъ. ни^ а^ꙁъ гл~ю вамъ коею` ѓ%бластїю сїа творю`”
|
І сказали у відповідь Ісусові: не знаємо. Тоді Ісус сказав їм у відповідь: і Я не скажу вам, якою владою це роблю.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.