|
Глава 11
|
Глава 11
|
|
1
|
1
|
| Посли́ хліб твой на лице́ води́, я́ко во мно́жестві дній обря́щеши єго́. | Відпускай хліб твій за водою, тому що після багатьох днів знову знайдеш його. |
|
2
|
2
|
| Даждь часть седьми́м і осми́м, я́ко не ві́си, что бу́деть лука́во на землі́. | Давай частку семи і навіть восьми, тому що не знаєш, яке лихо буде на землі. |
|
3
|
3
|
| А́ще іспо́лняться о́блаци дождя́, на зе́млю ізлива́ют; і а́ще паде́ть дре́во на юг, і а́ще на сі́вер, на мі́сті, іді́же паде́ть дре́во, та́мо бу́деть. | Коли хмари будуть повні, то вони проллють на землю дощ; і якщо впаде дерево на південь або на північ, то воно там і залишиться, куди впаде. |
|
4
|
4
|
| Блюди́й ві́тра не сі́єть, і сматря́яй во о́блаціх не по́жнеть. | Хто спостерігає вітер, тому не сіяти; і хто дивиться на хмари, тому не жати. |
|
5
|
5
|
| В ни́хже ність ві́дий, кий путь ду́ха, я́коже ко́сті во чре́ві ражда́ющия, та́ко не уразумі́єши діл Бо́жіїх, єли́ка сотвори́ть вся́чеськая. | Як ти не знаєш шляхів вітру і того, як утворюються кістки в утробі вагітної, так не можеш знати діло Бога, Який творить усе. |
|
6
|
6
|
| В зау́трії сій сі́м'я твоє́, і в ве́чер да не оставля́єть рука́ твоя́, я́ко не ві́си, ко́є проізи́деть сіє́ іли́ о́но, і а́ще обоя́ вку́пі блага́я. | Ранком сій насіння твоє, і ввечері не давай відпочинку рукам твоїм, тому що ти не знаєш, те або інше буде вдаліше, або те й інше однаково добре буде. |
|
7
|
7
|
| І сла́дко світ, і бла́го очи́ма зрі́ти со́лнце. | Солодке світло, і приємно для очей бачити сонце. |
|
8
|
8
|
| Я́ко а́ще і мно́га лі́та поживе́ть челові́к, і о всіх сих возвесели́ться, і пом'яне́ть дні тьми, я́ко мно́зі бу́дуть: все гряду́щеє суєта́. | Якщо людина проживе і багато років, то нехай веселиться вона упродовж усіх їх, і нехай пам’ятає про дні темні, яких буде багато: усе, що буде, — суєта! |
|
9
|
9
|
| Весели́ся, ю́ноше, во ю́ності твоє́й, і да ублажи́ть тя се́рдце твоє́ во днех ю́ности твоєя́, і ходи́ в путе́х се́рдця твоєго́ непоро́чен і не в виді́нії о́чію твоє́ю. І разумі́й, я́ко о всіх сих приведе́ть Тя Бог на суд. | Веселись, юначе, у юності твоїй, і нехай споживає серце твоє радість у дні юности твоєї, і ходи шляхами серця твого і за видіннями очей твоїх; тільки знай, що за все це Бог приведе тебе на суд. |
|
10
|
10
|
| І отста́ви я́рость от се́рдця твоєго́, і отри́ни лука́вство от пло́ті твоєя́, я́ко ю́ность і безу́міє суєта́. | І віддаляй печаль від серця твого, і відводь зле від тіла твого, тому що дитинство і юність — суєта. |
