Порівняти Біблія церковнослов'янською з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава каг

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

Главa к7г	Глава 23

1	1
И# возвэсти1ша сі‰ глаг0лы царeви: и3 послA цaрь, и3 собрA къ себЁ вс‰ старBйшины їyдины и3 їеrли1млzны,	І послав цар, і зібрали до нього всіх старійшин Іуди та Єрусалима.
2	2
и3 вни1де цaрь въ д0мъ гDень, и3 вси2 мyжіе їyдины и3 вси2 живyщіи во їеrли1мэ съ ни1мъ, и3 жерцы2, и3 прbр0цы, и3 вси2 лю1діе t мaла и3 до вели1ка, и3 прочтE во ўшесA и4хъ вс‰ словесA кни1ги завёта њбрётшіzсz въ домY гDни:	І пішов цар у дім Господній, і всі Юдеї, і всі жителі Єрусалима з ним, і священики, і пророки, і весь народ, від малого до великого, і прочитав, щоб чули вони всі слова книги завіту, знайденої в домі Господньому.
3	3
и3 стA цaрь ў столпA и3 завэщA завётъ пред8 гDемъ, є4же ходи1ти вслёдъ гDа и3 храни1ти зaпwвэди є3гw2 и3 свидBніz є3гw2 и3 њправд†ніz є3гw2 всёмъ сeрдцемъ и3 всeю душeю, є4же возстaвити словесA завёта сегw2, ±же пи6сана въ кни1зэ сeй. И# стaша вси2 лю1діе въ завётэ.	Потім став цар на підвищене місце й уклав перед лицем Господнім завіт — іти слідом Господа і дотримуватися заповідей Його й одкровень Його й уставів Його від усього серця і від усієї душі, щоб виконати слова завіту цього, написаного в книзі цій. І весь народ вступив у завіт.
4	4
И# заповёда цaрь хелкjи жерцY вели1кому и3 жерцє1мъ вторы6мъ и3 стрегyщымъ врaтъ и3знести2 t хрaма гDнz вс‰ сосyды сотворє1ныz ваaлу и3 дубрaвэ и3 всeй си1лэ небeснэй, и3 сожжE и3 внЁ їеrли1ма въ садимHfэ кeдрстэ и3 и3звeрже прaхъ и4хъ въ веfи1ль:	І повелів цар Хелкії первосвященикові та іншим священикам, які стояли на сторожі біля порогу, винести з храму Господнього всі речі, зроблені для Ваала і для Астарти і для всього воїнства небесного, і спалив їх за Єрусалимом у долині Кедрон, і повелів порох їх віднести у Вефиль.
5	5
и3 сожжE хwмарjмы, и5хже дaша цaріе їyдины, и3 кадsху въ выс0кихъ и3 во градёхъ їyдиныхъ и3 во њкрeстныхъ їеrли1ма, и3 кадsщихъ ваaлу, и3 с0лнцу, и3 лунЁ, и3 планeтамъ и3 всeй си1лэ небeснэй:	І відставив жерців, яких поставили царі юдейські, щоб звершувати куріння на висотах у містах юдейських і околицях Єрусалима, — і які кадили Ваалу, сонцю, і місяцю, і сузір’ям, і всьому воїнству небесному;
6	6
и3 и3знесE кумjръ и3з8 хрaма гDнz внЁ їеrли1ма на пот0къ кeдрскъ, и3 сожжE є3го2 въ пот0цэ кeдрстэ, и3 и3стни2 въ прaхъ, и3 ввeрже прaхъ и5хъ въ гр0бы сынHвъ людски1хъ:	і виніс Астарту з дому Господнього за Єрусалим до потоку Кедрону, і спалив її біля потоку Кедрону, і стер її на порох, і кинув порох її на цвинтар загальнонародний;
7	7
и3 разруши2 хрaмъ кадисjмwвъ, и4же бЁ въ хрaмэ гDни, и3дёже жєны2 прzдsху ри6зы кумjру:	і зруйнував доми блудилищні, які були при храмі Господньому, де жінки ткали одяг для Астарти;
8	8
и3 возведE вс‰ жерцы2 t градHвъ їyдиныхъ, и3 њскверни2 высHкаz, и3дёже кадsху жерцы2, t гаваи2 да вирсавeи: и3 разруши2 хрaмъ врaтъ, и4же бЁ при двeрехъ врaтъ їисyса кнsзz грaднагw, и4же њшyюю входsщымъ двeрми грaда.	і вивів усіх жерців з міст юдейських, і осквернив висоти, на яких звершували куріння жерці, від Геви до Вирсавії, і зруйнував висоти перед воротами, — ту, яка біля входу у ворота Ісуса градоначальника, і ту, яка на лівій стороні біля міських воріт.
9	9
Nбaче не вхождaху жерцы2 выс0кихъ ко nлтарю2 гDню во їеrли1мэ, но т0кмw kдsху њпрэсн0ки посредЁ брaтіи своеS.	Утім, жерці висот не приносили жертв на жертовнику Господньому в Єрусалимі, опрісноки ж їли разом із братами своїми.
10	10
И# њскверни2 тафefа, и4же въ дeбри сынHвъ є3нHмлихъ, є4же не превести2 мyжу сhна своегw2 и3 мyжу дщeре своеS мол0ху сквозЁ џгнь:	І осквернив він Тофет, що на долині синів Еннома, щоб ніхто не проводив сина свого і дочки своєї через вогонь Молоху;
11	11
и3 сожжE к0ни, и5хже дaша цaріе ї{дины с0лнцу во вх0дэ хрaму гDнz, при влагaлищи наfaна, царeва скопцA во фарурjмэ: и3 колесни1цу с0лнечную сожжE nгнeмъ:	і відмінив коней, яких ставили царі юдейські сонцю перед входом у дім Господній біля кімнат Нефан-Мелеха євнуха, що у Фаруримі, колісниці ж сонця спалив вогнем.
12	12
и3 nлтари6, ±же на кр0вэ г0рницы ґхaзовы, ±же сотвори1ша цaріе їyдины и3 nлтари6, и5же создA манассjа во двою2 дворY хрaма гDнz, раскопA цaрь, и3 свeрже tтyду, и3 всhпа прaхъ и5хъ въ пот0къ кeдрскъ:	І жертовники на покрівлі світлиці Ахазової, які зробили царі юдейські, і жертовники, які зробив Манассія на обох дворах дому Господнього, зруйнував цар, і скинув звідти, і викинув порох їх у потік Кедрон.
13	13
и3 хрaмъ, и4же пред8 лицeмъ їеrли1ма, њдеснyю горы2 мосfafъ, є3г0же создA соломHнъ цaрь ї}левъ ґстaртэ мeрзости сідHнстэй и3 хамHсу мeрзости мwaвли и3 молх0лу мeрзости сынHвъ ґммHнихъ, њскверни2 цaрь:	І висоти, що перед Єрусалимом, праворуч від Оливної гори, що спорудив Соломон, цар Ізраїлів, Астарті, мерзоті сидонській, і Хамосу, мерзоті моавитській, і Милхому, мерзоті аммонитській, осквернив цар;
14	14
и3 сокруши2 столпы2, и3 и3скорени2 дубр†вы, и3 нап0лни мэстA и4хъ костми2 человёческими:	і зруйнував статуї, і вирубав діброви, і наповнив місце їх кістками людськими.
15	15
и3 nлтaрь и4же во веfи1ли выс0кій, є3г0же сотвори2 їеровоaмъ сhнъ навaтовъ, и4же въ грёхъ введE ї}лz, и3 nлтaрь т0й выс0кій раскопA, и3 сокруши2 кaменіе є3гw2, и3 и3стни2 въ прaхъ, и3 сожжE кумjры.	Також і жертовник, що у Вефилі, висоту, споруджену Ієровоамом, сином Наватовим, який увів Ізраїля в гріх, — також і жертовник той і висоту він зруйнував, і спалив цю висоту, стер на порох, і спалив діброву.
16	16
И# восклони1сz їwсjа, и3 ви1дэ гр0бы сyщыz во грaдэ тaмw, и3 послA, и3 взS кHсти t грHбъ, и3 сожжE на nлтари2, и3 њскверни2 є3го2 по гlу гDню, є3г0же глаг0ла человёкъ б9ій, є3гдA стоsше їеровоaмъ въ прaздникъ пред8 nлтарeмъ: и3 њбрaщьсz возведE џчи свои2 на гр0бъ человёка б9іz глаг0лавшагw словесA сі‰.	І глянув Іосія і побачив могили, що були там на горі, і послав і взяв кістки з могил, і спалив на жертовнику, й осквернив його за словом Господнім, що проголосив чоловік Божий, який передрік події ці, [коли Ієровоам, під час свята, стояв перед жертовником. Потім, обернувшись, побачив могилу чоловіка Божого, який передрік ці події,]
17	17
и3 речE: что2 моги1ла сі‰, ю4же ѓзъ ви1жду; И# рёша є3мY мyжіе грaда: гр0бъ сeй человёка б9іz є4сть, и4же пріи1де t їyды и3 проглаг0ла словесA сі‰, ±же сотвори1лъ є3си2 нн7э над8 nлтарeмъ, и4же въ веfи1ли.	і сказав Іосія : що це за пам’ятник, який я бачу? І сказали йому жителі міста: це могила чоловіка Божого, який приходив з Юдеї і проголосив про те, що ти робиш над жертовником Вефильським.
18	18
И# речE: њстaвите є3го2, да не подви1жетъ ни є3ди1нъ мyжъ костeй є3гw2. И# њстaвиша кHсти є3гw2 съ костьми2 прор0ка пришeдшагw t самарjи.	І сказав він: залиште його в спокої, ніхто не чіпай кісток його. І зберегли кістки його і кістки пророка, який приходив із Самарії.
19	19
Е#щE и3 вс‰ хрaмы выс0кихъ сyщихъ во градёхъ самарjйскихъ, ±же сотвори1ша цaріе ї}лєвы прогнэвлsюще гDа, tвeрже їwсjа, и3 сотвори2 и5мъ вс‰ дэлA, ±же сотвори2 въ веfи1ли,	Також і всі капища висот у містах самарійських, які побудували царі ізраїльські, прогнівляючи Господа , зруйнував Іосія, і зробив з ними те саме, що зробив у Вефилі;
20	20
и3 заклA вс‰ жерцы2 выс0кихъ сyщыz тaмw пред8 nлтарми2, и3 сожжE на ни1хъ к0сти человёчи, и3 возврати1сz во їеrли1мъ.	і заколов усіх жерців висот, які там були, на жертовниках, і спалив кістки людські на них, — і повернувся в Єрусалим.
21	21
И# заповёда цaрь всeмъ лю1демъ, глаг0лz: сотвори1те пaсху гDеви бGу нaшему, ћкоже пи1сано въ кни1зэ завёта сегw2:	І повелів цар усьому народу, сказавши: «звершіть пасху Господу Богу вашому, як написано в цій книзі завіту», —
22	22
ћкw не бhсть пaсха сіS t днjй судjй, и4же суди1ша ї}леви, и3 во всёхъ днeхъ царeй ї}левыхъ и3 царeй їyдиныхъ:	тому що не була звершена така пасха від днів суддів, які судили Ізраїля, і в усі дні царів ізраїльських і царів юдейських;
23	23
но т0кмw во nсмоенaдесzть лёто царS їwсjи бhсть пaсха гDу во їеrли1мэ.	а у вісімнадцятий рік царя Іосії була звершена ця пасха Господу в Єрусалимі.
24	24
Е#щE и3 волшeбники, и3 вражби1ты, и3 fерафjмы, и3 кумjры, и3 вс‰ мeрзwсти бhвшыz въ земли2 їyдинэ и3 во їеrли1мэ, и3скорени2 цaрь їwсjа, да ўтверди1тъ словесA закHннаz пи6саннаz въ кни1зэ, ю4же њбрёте хелкjа жрeцъ въ хрaмэ гDни.	І викликателів мертвих, і чаклунів, і терафимів, і ідолів, і всі мерзоти, що з’являлися в землі Юдейській і в Єрусалимі, знищив Іосія, щоб виконати слова закону, написані в книзі, яку знайшов Хелкія священик у домі Господньому.
25	25
Под0бенъ є3мY не бhсть пред8 ни1мъ цaрь, и5же њбрати1сz къ гDеви всёмъ сeрдцемъ свои1мъ и3 всeю душeю своeю и3 всeю си1лою своeю по всемY зак0ну мwmсeову, и3 по нeмъ не востA под0бенъ є3мY.	Подібного до нього не було царя раніше нього, який навернувся б до Господа всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всіма силами своїми, за всім законом Мойсеєвим; і після нього не постав подібний до нього.
26	26
Nбaче не tврати1сz гDь t ћрости гнёва своегw2 вели1кагw, и4мже воз8zри1сz гнёвомъ на їyду, на прогнBваніz, и4миже прогнёва є3го2 манассjа,	Однак Господь не відклав великої люті гніву Свого, якою запалав гнів Його на Іуду за всі образи, якими прогнівав Його Манассія.
27	27
и3 речE гDь: є3щE и3 їyду tри1ну t лицA моегw2, ћкоже tри1нухъ ї}лz, и3 грaдъ сeй tвeргу, є3г0же и3збрaхъ, їеrли1ма, и3 хрaмъ, њ нeмже рёхъ: бyдетъ и4мz моE тY.	І сказав Господь: і Іуду відкину від лиця Мого, як відкинув Я Ізраїля, і відкину місто це Єрусалим, яке Я обрав, і дім, про який Я сказав: «буде ім’я Моє там».
28	28
И# прHчаz словeсъ їwсjевыхъ, и3 вс‰ є3ли6ка сотвори2, не сі‰ ли напи6сана въ кни1зэ словeсъ днjй царей їyдиныхъ;	Інше про Іосію і про все, що він зробив, написано в літописі царів юдейських.
29	29
Во днeхъ же є3гw2 взhде фараHнъ нехаw2 цaрь є3гЂпетскъ на царS ґссmрjйска на рекY є3vфрaтъ: и3 и3зhде цaрь їwсjа на срётеніе є3мY, и3 ўби2 є3го2 нехаw2 цaрь въ магеддHнэ, є3гдA є3го2 ўзрЁ.	У дні його пішов фараон Нехао, цар Єгипетський, проти царя Ассирійського на ріку Євфрат. І вийшов цар Іосія назустріч йому, і той умертвив його в Мегиддоні, коли побачив його.
30	30
И# взsша є3го2 џтроцы є3гw2 мeртва и3з8 магеддHна и3 принес0ша є3го2 во їеrли1мъ, и3 погреб0ша є3го2 во гр0бэ є3гw2 во грaдэ давjдовэ. И# поsша лю1діе земли2 тоS їwахaза сhна їwсjина и3 помaзаша є3го2, и3 воцари1ша є3го2 вмёстw nтцA є3гw2.	І раби його повезли його мертвого з Мегиддона, і привезли його в Єрусалим, і поховали його в гробниці його. І взяв народ землі Іоахаза, сина Іосіїного, і помазали його і поставили його царем замість батька його.
31	31
Сhнъ двaдесzти и3 тріeхъ лётъ бЁ їwахaзъ, внегдA начA цaрствовати и3 три2 мцcы цaрствова во їеrли1мэ. И$мz же мaтери є3гw2 ґмітaла, дщи2 їеремjи и3з8 ловны2.	Двадцяти трьох років був Іоахаз, коли став царем, і три місяці царював у Єрусалимі; ім’я матері його Хамуталь, дочка Єремії, з Ливни.
32	32
И# сотвори2 лукaвое пред8 nчи1ма гDнима, по всBмъ є3ли6ка сотвори1ша nтцы2 є3гw2.	І робив він неугодне в очах Господніх у всьому так, як робили батьки його.
33	33
И# пресели2 є3го2 фараHнъ нехаw2 въ ревлaамъ въ зeмлю є3мafъ, да не цaрствуетъ во їеrли1мэ, и3 возложи2 дaнь на зeмлю тY сто2 тал†нтъ сребрA и3 сто2 тал†нтъ злaта.	І затримав його фараон Нехао в Ривлі, у землі Емафській, щоб він не царював у Єрусалимі, — і наклав пені на землю сто талантів срібла і [сто] талантів золота.
34	34
И# постaви царeмъ фараHнъ нехаw2 над8 ни1ми є3ліакjма, сhна їwсjи царS їyдина, вмёстw їwсjи nтцA є3гw2, и3 премэни2 и4мz є3мY їwакjмъ: їwахaза же взS и3 введE во є3гЂпетъ и3 ќмре тaмw.	І поставив фараон Нехао царем Елиакима, сина Іосіїного, замість Іосії, батька його, і перемінив ім’я його на Іоакима; Іоахаза ж узяв і відвів у Єгипет, де він і помер.
35	35
И# сребро2 и3 злaто дадE їwакjмъ фараHну, nбaче написA зeмлю даsти сребро2 по словеси2 фараHню: мyжъ по њцэнeнію своемY даsше сребро2 и3 злaто t людjй земли2 тоS даsти фараHну нехаw2.	І срібло і золото давав Іоаким фараонові; він зробив оцінку землі, щоб давати срібло за наказом фараона; від кожного з народу землі, за оцінкою своєю, він стягував срібло і золото для того, щоб віддавати фараонові Нехао.
36	36
Сhнъ бЁ двaдесzти и3 пzти2 лётъ їwакjмъ, є3гдA начA цaрствовати, и3 є3динонaдесzть лётъ цaрствова во їеrли1мэ. И$мz же мaтери є3гw2 їелдaфъ, дщи2 фадаjлz, t рyмы.	Двадцяти п’яти років був Іоаким, коли став царем, і одинадцять років царював у Єрусалимі; ім’я матері його Зебудда, дочка Федаії, з Руми.
37	37
И# сотвори2 лукaвое пред8 nчи1ма гDнима, по всBмъ є3ли6ка сотвори1ша nтцы6 є3гw2.	І робив він неугодне в очах Господніх у всьому так, як робили батьки його.

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт