Порівняти Біблія церковнослов'янською з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава 15

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

Главa є7i	Глава 15

1	1
Въ лёто двaдесzть седм0е їеровоaма царS ї}лева воцари1сz ґзарjа сhнъ ґмессjи царS їyдина:	У двадцять сьомий рік Ієровоама, царя Ізраїльського, став царем Азарія, син Амасії, цар Юдейський:
2	2
сhнъ шести1надесzти лётъ бЁ, є3гдA начA цaрствовати, и3 пzтьдесsтъ двA лёта цaрствова во їеrли1мэ. И$мz же мaтере є3гw2 їехелjа t їеrли1ма.	він був шістнадцяти років, коли став царем, і п’ятдесят два роки царював у Єрусалимі. Ім’я матері його Ієхолія, з Єрусалима.
3	3
И# сотвори2 прaвое пред8 nчи1ма гDнима по всемY, є3ли6ка сотвори2 nтeцъ є3гw2 ґмессjа,	Він чинив угодне в очах Господніх у всьому так, як чинив, Амасія, батько його.
4	4
nбaче выс0кихъ не разори2: є3щE лю1діе жрsху и3 кадsху на выс0кихъ.	Тільки висоти не були знищені: народ приносив ще жертви і куріння на висотах.
5	5
И# коснyсz гDь царS, и3 бhсть прокажeнъ до днE смeрти своеS: и3 цaрствова въ домY ґпфусHfъ. И# їwаfaмъ сhнъ царeвъ бЁ над8 д0момъ судS лю1демъ земли2 тоS.	І вразив Господь царя, і був він прокаженим до дня смерти своєї і жив у окремому домі. А Іофам, син царя, був начальником над палацом і управляв народом землі.
6	6
И# прHчаz словeсъ ґзарjи, и3 вс‰ є3ли6ка сотвори2, нE сі‰ ли напи6сана въ кни1зэ словeсъ днjй царeй їyдиныхъ;	Інше про Азарію і про все, що він зробив, написано в літописі царів юдейських.
7	7
И# ќспе ґзарjа со nтцы6 свои1ми, и3 погреб0ша є3го2 со nтцы6 є3гw2 во грaдэ давjдовэ. И# воцари1сz їwаfaмъ сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2.	І спочив Азарія з батьками своїми, і поховали його з батьками його в місті Давидовому. І став царем Іофам, син його, замість нього.
8	8
Въ лёто три1десzть nсм0е ґзарjи царS їyдина цaрствова захaріа сhнъ їеровоaмль над8 ї}лемъ въ самарjи шeсть мцcъ.	У тридцять восьмий рік Азарії, царя Юдейського, став царем Захарія, син Ієровоама, над Ізраїлем у Самарії і царював шість місяців.
9	9
и3 сотвори2 лукaвое пред8 nчи1ма гDнима, ћкоже сотвори1ша nтцы2 є3гw2, не tступи2 t всёхъ грэхHвъ їеровоaма сhна навaтова, и4же въ грёхъ введE ї}лz.	Він робив неугодне в очах Господніх, як робили батьки його: не відставав від гріхів Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля в гріх.
10	10
И# востaста нaнь селлyмъ сhнъ їавjсовъ и3 кевлаaмъ, и3 порази1ста є3го2, и3 ўмертви1ста є3го2: и3 воцари1сz селлyмъ вмёстw є3гw2.	І склав проти нього змову Селлум, син Іависа, і вразив його перед народом і убив його, і став царем замість нього.
11	11
И# прHчаz словeсъ захaріевыхъ, сE, сyть напи6сана въ кни1зэ словeсъ днjй царeй ї}левыхъ.	Інше про Захарію написано в літописі царів ізраїльських.
12	12
сіE сл0во гDне, є4же гlа ко їиyю, рекjй: сhнове четвeртіи сsдутъ тебЁ и3 на прест0лэ ї}левэ. И# бhсть тaкw.	Таке було слово Господа, яке він прорік Іиую, сказавши: сини твої до четвертого роду будуть сидіти на престолі Ізраїля. І збулося так.
13	13
И# селлyмъ сhнъ їавjсовъ воцари1сz во ї}ли: и3 въ лёто три1десzть девsтое ґзарjи царS їyдина, цaрствова селлyмъ мцcъ днjй въ самарjи.	Селлум, син Іависа, став царем у тридцять дев’ятий рік Азарії, царя Юдейського, і царював один місяць у Самарії.
14	14
И# взhде манаи1мъ сhнъ гаддjинъ t fерсjлы, и3 пріи1де въ самарjю, и3 ўби2 селлyма сhна їавjсова въ самарjи, и3 ўмертви2 є3го2, и3 воцари1сz вмёстw є3гw2.	І пішов Менаїм, син Гадія з Фирци, і прийшов у Самарію, і вразив Селлума, сина Іависового, у Самарії й умертвив його, і став царем замість нього.
15	15
И# прHчаz словeсъ селлyмовыхъ, и3 совэщaніе є3гw2, и4мже совэщaсz, сE, сyть пи6сана въ кни1зэ словeсъ днjй царeй ї}левыхъ.	Інше про Селлума і про змову його, яку він учинив, написано в літописі царів ізраїльських.
16	16
ТогдA порази2 манаи1мъ и3 feрсу, и3 вс‰, ±же въ нeй, и3 предёлы є3S t feрсы, понeже не tверз0ша є3мY, и3 разби2 ю5 и3 всёхъ, и5же въ нeй, и3 и3мyщихъ во чрeвэ разсэчE.	І вразив Менаїм Типсах і всіх, які були в ньому й у межах його, починаючи від Фирци, за те, що місто не відчинило воріт , і розбив його , і всіх вагітних жінок у ньому розрубав.
17	17
Въ лёто три1десzть девsтое ґзарjи царS їyдина, цaрствова манаи1мъ сhнъ гаддjинъ над8 ї}лемъ дeсzть лётъ въ самарjи,	У тридцять дев’ятому році Азарії, царя Юдейського, став царем Менаїм, син Гадія, над Ізраїлем і царював десять років у Самарії;
18	18
и3 сотвори2 лукaвое пред8 nчи1ма гDнима, (во вс‰ дни6 сво‰) не tступи2 t всёхъ грэхHвъ їеровоaма сhна навaтова, и4же въ грёхъ введE ї}лz.	і робив він неугодне в очах Господніх; не відставав від гріхів Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля в гріх, в усі дні свої.
19	19
Во дни6 є3гw2 взhде фyла цaрь ґссmрjйскій на зeмлю (ї}леву), и3 манаи1мъ дадE фyлэ тhсzщу тал†нтъ сребрA, да бyдетъ рукA є3гw2 съ ни1мъ, (є4же ўкрэпи1ти цaрство въ рукY є3гw2).	Тоді прийшов Фул, цар Ассирійський, на землю [Ізраїлеву]. І дав Менаїм Фулу тисячу талантів срібла, щоб руки його були за нього і щоб утвердити царство у руках своїх.
20	20
И# возложи2 манаи1мъ дaнь на ї}лz, на всёхъ си1льныхъ, дaти царю2 ґссmрjйску пzтьдесsтъ с‡кль сребрA мyжу коемyждо: и3 возврати1сz цaрь ґссmрjйскъ, и3 не стA тaмw въ земли2.	І розклав Менаїм це срібло на ізраїльтян, на всіх людей багатих, по п’ятдесят сиклів срібла на кожну людину, щоб віддати цареві Ассирійському. І пішов назад цар Ассирійський і не залишився там у землі.
21	21
И# прHчаz словeсъ манаи1мовыхъ, и3 вс‰ є3ли6ка сотвори2, не сE ли, сі‰ напи6сана въ кни1зэ словeсъ днjй царeй ї}левыхъ;	Інше про Менаїма і про все, що він зробив, написано в літописі царів ізраїльських.
22	22
И# ќспе манаи1мъ со nтцы6 свои1ми, и3 воцари1сz факjа сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2.	І спочив Менаїм з батьками своїми. І став царем Факія, син його, замість нього.
23	23
Въ лёто пzтьдесsтое ґзарjи царS їyдина, цaрствова факjа сhнъ манаи1мль над8 ї}лемъ въ самарjи лBта двA,	У п’ятдесятий рік Азарії, царя Юдейського, став царем Факія, син Менаїма, над Ізраїлем у Самарії і царював два роки;
24	24
и3 сотвори2 лукaвое пред8 nчи1ма гDнима, и3 tступи2 t грэхHвъ їеровоaма сhна навaтова, и4же въ грёхъ введE ї}лz.	і робив він неугодне в очах Господніх; не відставав від гріхів Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля в гріх.
25	25
И# востA на него2 факeй сhнъ ромелjинъ, трістaтъ є3гw2, и3 ўби2 є3го2 въ самарjи бли1з8 д0му царeва, со ґрг0вомъ и3 со ґрjемъ, и3 съ ни1мъ (бsху) пzтьдесsтъ мужeй t галаадjтwвъ, и3 ўмертви2 є3го2, и3 воцари1сz вмёстw є3гw2.	І склав проти нього змову Факей, син Ремалії, сановник його, і вразив його в Самарії в палаті царського дому, з Арговом і Арієм, маючи із собою п’ятдесят чоловік галаадитян, і умертвив його, і став царем замість нього.
26	26
И# прHчаz словeсъ факjевыхъ, и3 вс‰ є3ли6ка сотвори2 сE, сyть, пи6сана въ кни1зэ словeсъ днjй царeй ї}левыхъ.	Інше про Факію і про все, що він зробив, написано в літописі царів ізраїльських.
27	27
Въ лёто пzтьдесsтъ втор0е ґзарjи царS їyдина, цaрствова факeй сhнъ ромелjинъ над8 ї}лемъ въ самарjи двaдесzть лётъ,	У п’ятдесят другий рік Азарії, царя Юдейського, став царем Факей, син Ремалії, над Ізраїлем у Самарії і царював двадцять років;
28	28
и3 сотвори2 лукaвое пред8 nчи1ма гDнима, не tступи2 t всёхъ грэхHвъ їеровоaма сhна навaтова, и4же въ грёхъ введE ї}лz.	і робив він неугодне в очах Господніх: не відступав від гріхів Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля в гріх.
29	29
Во дни6 факeа царS ї}лева пріи1де fелгаfфелласaръ цaрь ґссmрjйскій, и3 взS ґjнъ и3 ґвелвеfмаахA, и3 ґHха и3 кенeзу, и3 ґсHра и3 галаaдъ и3 галілeю, всю2 зeмлю нефfалjмлю, и3 приведE \| ко ґссmрjанwмъ.	У дні Факея, царя Ізраїльського, прийшов Феглаффелласар, цар Ассирійський, і взяв Іон, Авел-Беф-Мааху, й Іанох, і Кедес, і Асор, і Галаад, і Галилею, всю землю Неффалимову, і переселив їх в Ассирію.
30	30
И# востA њсjа сhнъ и3лы2 на факeа сhна ромелjина, и3 порази2 є3го2, и3 ўмертви2 є3го2, и3 воцари1сz вмёстw є3гw2 въ двaдесzтое лёто їwаfaма сhна ґзарjина.	І склав змову Осія, син Или, проти Факея, сина Ремаліїного, і вразив його, і умертвив його, і став царем замість нього в двадцятий рік Іоафама, сина Озиїного.
31	31
И# прHчаz словeсъ факeевыхъ, и3 вс‰ є3ли6ка сотвори2, сE, сі‰ напи6сана въ кни1зэ словeсъ днjй царeй ї}левыхъ.	Інше про Факея і про все, що він зробив, написано в літописі царів ізраїльських.
32	32
Въ лёто втор0е факeа сhна ромелjина царS ї}лева воцари1сz їwаfaмъ, сhнъ ґзарjи царS їyдина:	У другий рік Факея, сина Ремаліїного, царя Ізраїльського, став царем Іоафам, син Озії, царя Юдейського.
33	33
сhнъ двaдесzти пzти2 лётъ бЁ, є3гдA начA цaрствовати, и3 шестьнaдесzть лётъ цaрствова во їеrли1мэ. И$мz же мaтере є3гw2 їерусA дщи2 садHкова.	Двадцяти п’яти років був він, коли став царем, і шістнадцять років царював у Єрусалимі. Ім’я матері його Ієруша, дочка Садока.
34	34
И# сотвори2 прaвое пред8 nчи1ма гDнима, по всемY є3ли6ка сотвори2 nтeцъ є3гw2 ґзарjа,	Він робив угодне в очах Господніх: в усьому, як чинив Озія, батько його, так чинив і він.
35	35
nбaче выс0кихъ не разори2: є3щE лю1діе жрsху и3 кадsху на выс0кихъ. Т0й создA двє1ри хрaму гDню вы6шніz.	Тільки висоти не були знищені: народ приносив ще жертви і куріння на висотах. Він побудував верхні ворота при домі Господньому.
36	36
И# прHчаz словeсъ їwаfaмовыхъ, и3 вс‰ є3ли6ка сотвори2, не сі‰ ли напи6сана въ кни1зэ словeсъ днjй царeй їyдиныхъ;	Інше про Іоафама і про все, що він зробив, написано в літописі царів юдейських.
37	37
Во дни6 w4ны начaтъ гDь посылaти на їyду раассHна царS сЂрска и3 факeа сhна ромелjина.	У ті дні почав Господь посилати на Юдею Рецина, царя Сирійського, і Факея, сина Ремаліїного.
38	38
И# ќспе їwаfaмъ со nтцы6 свои1ми, и3 погребeнъ бhсть со nтцы6 свои1ми во грaдэ давjда nтцA своегw2. И# воцари1сz ґхaзъ сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2.	І спочив Іоафам з батьками своїми, і похований з батьками своїми в місті Давида, батька його. І став царем Ахаз, син його, замість нього.

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт