|
Главa }i
|
Глава 18
|
|
1
|
1
|
| И# бhсть въ лёто трeтіе њсjи сhна и3лы2 царS ї}лева, воцари1сz є3зекjа сhнъ ґхaза царS їyдина: | У третій рік Осії, сина Или, царя Ізраїльського, став царем Єзекія, син Ахаза, царя Юдейського. |
|
2
|
2
|
| сhнъ двaдесzти пzти2 лётъ бЁ є3гдA начA цaрствовати, и3 двaдесzть дeвzть лёть цaрствова во їеrли1мэ. И$мz же мaтере є3гw2 ґвyfа дщи2 захaріина. | Двадцяти п’яти років був він, коли став царем, і двадцять дев’ять років царював у Єрусалимі; ім’я матері його Аві, дочка Захарії. |
|
3
|
3
|
| И# сотвори2 прaвое пред8 nчи1ма гDнима, по всBмъ є3ли6ка сотвори2 nтeцъ є3гw2 давjдъ: | І робив він угодне в очах Господа в усьому так, як робив Давид, батько його; |
|
4
|
4
|
| т0й разруши2 высHкаz, и3 сокруши2 вс‰ к†пища, и3 и3скорени2 дубр†вы и3 ѕмію2 мёдzную, ю4же сотвори2 мwmсeй, ћкw и3 до днjй тёхъ сhнове ї}лєвы бёху кадsще є4й: и3 назвA и4мz є4й неестaнъ. | він знищив висоти, розбив статуї, вирубав діброву і знищив мідного змія, якого зробив Мойсей, тому що до самих тих днів сини Ізраїлеві кадили йому і називали його Нехуштан. |
|
5
|
5
|
| На гDа бGа ї}лева ўповA, и3 но нeмъ не бhсть под0бенъ є3мY въ царeхъ їyдиныхъ и3 въ бhвшихъ прeжде є3го2: | На Господа Бога Ізраїлевого уповав він; і такого, як він, не було між усіма царями Юдейськими і після нього і раніше нього. |
|
6
|
6
|
| и3 прилэпи1сz гDеви, не tступи2 t негw2, и3 сохрани2 зaпwвэди є3гw2, є3ли6ки заповёда мwmсeй: | І приліпився він до Господа і не відступав від Нього, і дотримувався заповідей Його, які заповів Господь Мойсеєві. |
|
7
|
7
|
| и3 бЁ гDь съ ни1мъ, и3 во всёхъ, ±же творsше, смhслzше. И# сопроти1висz царю2 ґссmрjйскому и3 не пораб0та є3мY: | І був Господь з ним: скрізь, куди б він не ходив, чинив він розсудливо. І відійшов він від царя Ассирійського, і не став служити йому. |
|
8
|
8
|
| т0й побэди2 и3ноплемeнники дaже до гaзы и3 до предёлъ є3S, t столпA стрегyщихъ и3 дaже и3 грaда твeрда. | Він уразив филистимлян до Гази й у межах її, від сторожової вежі до укріпленого міста. |
|
9
|
9
|
| И# бhсть въ лёто четвeртое царS є3зекjи, сіe же лёто седм0е њсjи, сhну и3лы2, царю2 ї}леву, взhде саламанассaръ цaрь ґссmрjйскъ на самарjю и3 њбсёде ю5, | У четвертий рік царя Єзекії, тобто в сьомий рік Осії, сина Или, царя Ізраїльського, пішов Салманассар, цар Ассирійський, на Самарію і обложив її, |
|
10
|
10
|
| и3 взS ю5 при концы2 тріeхъ лётъ, въ шест0е лёто є3зекjево, сіE лёто девsтое њсjи царS ї}лева, и3 плэнeна бhсть самарjа. | і взяв її через три роки; у шостий рік Єзекії, тобто в дев’ятий рік Осії, царя Ізраїльського, взято Самарію. |
|
11
|
11
|
| И# преведE цaрь ґссmрjйскій самарsны во ґссmрjю, и3 посади2 | на ґлaи и3 на ґвHрэ, рэкaхъ гwзaнскихъ, и3 въ предёлэхъ ми1дскихъ: | І переселив цар Ассирійський ізраїльтян в Ассирію, і оселив їх у Халаху й у Хаворі, біля ріки Гозан, і в містах мідійських, |
|
12
|
12
|
| понeже не послyшаша глaса гDа бGа своегw2 и3 преступи1ша завётъ є3гw2, вс‰ є3ли6ка заповёда мwmсeй рaбъ гDень, и3 не послyшаша, и3 не сотвори1ша. | за те, що вони не слухали голосу Господа Бога свого і переступили завіт Його, усе, що заповів Мойсей раб Господній, вони і не слухали і не виконували. |
|
13
|
13
|
| И# въ четвертоенaдесzть лёто царS є3зекjи, взhде сеннахирjмъ цaрь ґссmрjйскій на грaды їyдины твє1рдыz и3 взsтъ |. | У чотирнадцятий рік царя Єзекії пішов Сеннахирим, цар Ассирійський, проти всіх укріплених міст Іуди і взяв їх. |
|
14
|
14
|
| И# послA є3зекjа цaрь їyдинъ послы2 къ царю2 ґссmрjйску въ лахjсъ, глаг0лz: согрэши1хъ, возврати1сz t менє2: є4же ѓще возложи1ши на мS, то2 понесY. И# возложи2 цaрь ґссmрjйскій на є3зекjю царS їyдина три1ста талaнтъ сребрA и3 три1десzть талaнтwвъ злaта. | І послав Єзекія, цар Юдейський, до царя Ассирійського в Лахис сказати: винен я; відійди від мене; що накладеш на мене, я внесу. І наклав цар Ассирійський на Єзекію, царя Юдейського, триста талантів срібла і тридцять талантів золота. |
|
15
|
15
|
| И# дадE є3зекjа всE сребро2 њбрётшеесz въ домY гDни и3 въ сокр0вищихъ д0му царeва. | І віддав Єзекія все срібло, яке знайшлося в домі Господньому і в скарбницях дому царського. |
|
16
|
16
|
| Во врeмz џно ссэчE є3зекjа цaрь їyдинъ двє1ри хрaма гDнz и3 ўтвержє1ніz, ±же позлати2 є3зекjа цaрь їyдинъ, и3 дадE и5хъ царю2 ґссmрjйску. | У той час зняв Єзекія золото з дверей дому Господнього і з дверних стовпів, які позолотив Єзекія, цар Юдейський, і віддав його цареві Ассирійському. |
|
17
|
17
|
| И# послA цaрь ґссmрjйскъ fарfaна и3 равосaиа и3 раpaка t лахjса на їеrли1мъ къ царю2 є3зекjи съ си1лою тsжкою ѕэлw2. И# взыд0ша, и3 пріид0ша ко їеrли1му, и3 стaша ў водотeчи купёли вhшніz, ћже є4сть на пути2 селA бэли1лнагw, | І послав цар Ассирійський Тартана і Рабсариса і Рабсака з Лахиса до царя Єзекії з великим військом у Єрусалим. І пішли, і прийшли до Єрусалима; і пішли, і прийшли, і стали біля водопроводу верхнього ставу, що на дорозі поля білильного. |
|
18
|
18
|
| и3 возопи1ша ко є3зекjи. И# и3зhде къ ни6мъ є3ліакjмъ сhнъ хелкjевъ строи1тель, и3 сwмнaсъ книг0чій, и3 їwaсъ сhнъ сафaтовъ воспоминaтель. | І кликали вони царя. І вийшов до них Єлиаким, син Хелкиїн, начальник палацу, і Севна писар, і Іоах, син Асафів. |
|
19
|
19
|
| И# речE къ ни6мъ раpaкъ: рцhте нн7э ко є3зекjи: си1це глаг0летъ цaрь вели1кій, цaрь ґссmрjйскій: что2 ўповaніе сіE, на нeже ўповaеши; | І сказав їм Рабсак: скажіть Єзекії: так говорить цар великий, цар Ассирійський: що це за уповання, на яке ти сподіваєшся? |
|
20
|
20
|
| рeклъ є3си2: т0кмw словесA ўстeнъ, совётъ и3 си1ла на брaнь: нн7э u5бо на кого2 надёжду tвeрглъ є3си2 менE; | Ти говорив тільки пусті слова: для війни потрібні порада і сила. Нині ж на кого ти уповаєш, що відокремився від мене? |
|
21
|
21
|
| нн7э съ, надёешисz ты2 на жeзлъ тр0стzный сл0мленый сeй, на є3гЂпетъ ли; нaньже ѓще њпрeтсz мyжъ, вни1детъ въ рyку є3гw2 и3 пронзeтъ ю5: тaкw фараHнъ цaрь є3гЂпетскій всBмъ надёющымсz нaнь: | Ось, ти думаєш опертися на Єгипет, на цю тростину надламану, яка, якщо хто обіпреться на неї, увійде йому в руку і проколе її. Такий фараон, цар Єгипетський, для всіх, хто уповає на нього. |
|
22
|
22
|
| и3 ѓще мнЁ речeте: на гDа бGа надёемсz: не т0й ли сeй, є3гHже и3 tстaви є3зекjа высHкаz є3гw2 и3 жeртвенники є3гw2, и3 речE їyдэ и3 їеrли1му: покл0нитесz пред8 жeртвенникомъ си1мъ во їеrли1мэ; | А якщо ви скажете мені: «на Господа Бога нашого ми уповаємо», то чи на того, якого висоти і жертовники знищив Єзекія, і сказав Іуді та Єрусалиму: «перед цим тільки жертовником поклоняйтеся в Єрусалимі»? |
|
23
|
23
|
| и3 нн7э соедини1тесz съ господи1номъ мои1мъ царeмъ ґссmрjйскимъ, и3 дaмъ тебЁ двЁ тhсzщы к0ней, ѓще м0жеши и3мёти всaдники на нS: | Отже, вступи в союз з господарем моїм царем Ассирійським: я дам тобі дві тисячі коней, чи можеш дістати собі вершників для них? |
|
24
|
24
|
| и3 кaкw tврати1ши лицE топaрха є3ди1нагw t рабHвъ господи1на моегw2 малёйшихъ, и3 ўповaлъ є3си2 сaмъ на є3гЂпетъ, на колєсни1цы и3 к0ни; | Як тобі подолати й одного вождя з найменших слуг господаря мого? І уповаєш на Єгипет заради колісниць і коней? |
|
25
|
25
|
| и3 нн7э u5бо є3дA без8 гDа взыд0хомъ на мёсто сіE, є4же потреби1ти и3 речE бо гDь ко мнЁ: взhди на зeмлю сію2 и3 потреби2 ю5. | Притому ж хіба я без волі Господньої пішов на місце це, щоб зруйнувати його? Господь сказав мені: «піди на землю цю і розори її». |
|
26
|
26
|
| И# речE є3ліакjмъ сhнъ хелкjинъ и3 сwмнaсъ и3 їwaсъ ко раpaку: глаг0ли нн7э ко nтрокHмъ твои6мъ сЂрски, ћкw слhшимъ мы2, ґ не глаг0ли къ нaмъ їудeйски, и3 почто2 глаг0леши во ќшы людjй, и5же на стэнЁ; | І сказав Єлиаким, син Хелкиїн, і Севна й Іоах Рабсаку: говори рабам твоїм арамейською, тому що розуміємо ми, а не говори з нами юдейською, щоб не розумів народ, що на стіні. |
|
27
|
27
|
| И# речE къ ни6мъ раpaкъ: є3дA къ господи1ну твоемY и3 къ тебЁ послa мz господи1нъ м0й глаг0лати словесA сі‰; не къ мужє1мъ ли сэдsщымъ на стэнЁ, є4же ћсти и5мъ гн0й св0й и3 пи1ти и5мъ сeчь свою2 съ вaми вкyпэ; | І сказав їм Рабсак: хіба тільки до господаря твого і до тебе послав мене господар мій сказати ці слова? Ні, також і до людей, які сидять на стіні, щоб їсти кал свій і пити сечу свою з вами. |
|
28
|
28
|
| И# стA раpaкъ, и3 возопи2 глaсомъ вели1кимъ їудeйски, и3 глаг0ла, и3 речE: слhшите словесA вели1кагw царS ґссmрjйска: | І встав Рабсак і виголосив гучним голосом юдейською, і говорив, і сказав: слухайте слово царя великого, царя Ассирійського! |
|
29
|
29
|
| си1це глаг0летъ цaрь: да не возн0ситъ вaсъ цaрь є3зекjа словесы2, понeже не возм0жетъ вaсъ и3з8sти и3з8 руки2 моеS: | Так говорить цар: нехай не зваблює вас Єзекія, тому що він не може вас врятувати від руки моєї; |
|
30
|
30
|
| и3 да не њбнадeживаетъ вaсъ є3зекjа гDемъ, глаг0лz: и3з8имaz и4зметъ вы2 гDь, и3 не и4мать предaтисz грaдъ сeй въ руцЁ царS ґссmрjйска: | і нехай не обнадіює вас Єзекія Господом, говорячи: «врятує нас Господь і не буде місто це віддане в руки царя Ассирійського». |
|
31
|
31
|
| не послyшайте є3зекjи, ћкw си1це глаг0летъ цaрь ґссmрjйскій: сотвори1те со мн0ю благословeніе и3 и3зыди1те ко мнЁ, и3 да піeтъ мyжъ t віногрaда своегw2, и3 мyжъ вкyситъ t см0квей свои1хъ, и3 да піeтъ в0ду t р0ва своегw2, | Не слухайте Єзекії. Тому що так говорить цар Ассирійський: примиріться зі мною і вийдіть до мене, і нехай кожен їсть плоди виноградної лози своєї і смоковниці своєї, і нехай кожен п’є воду зі свого колодязя, |
|
32
|
32
|
| д0ндеже пріидY и3 поимY вы2 въ зeмлю (таковY) ћкоже землS вaша, землS пшени1цы и3 вінA, и3 хлёбwвъ и3 віногрaдwвъ, землS мaсличинъ є3лeа и3 мeда, и3 жи1ви бyдете и3 не ќмрете: и3 не послyшайте є3зекjи, ћкw прельщaетъ вы2, глаг0лz: гDь ны2 и3збaвитъ: | поки я не прийду і не візьму вас у землю таку саму, як і ваша земля, у землю хліба і вина, у землю плодів і виноградників, у землю оливкових дерев і меду, і будете жити, і не помрете. Не слухайте ж Єзекії, який зваблює вас, говорячи: «Господь врятує нас». |
|
33
|
33
|
| є3дA и3збавлsюще и3збaвиша б0зи kзhкwвъ кjйждо и4хъ свою2 странY и3з8 руки2 царS ґссmрjйска; | Чи врятували боги народів, кожен свою землю, від руки царя Ассирійського? |
|
34
|
34
|
| гдЁ є4сть б0гъ є3мafа и3 ґрфaда; гдЁ є4сть б0гъ сепфаруjма, ґнA и3 ґвA; є3дA и3збaвиша самарjю и3з8 рукY моє1ю; | Де боги Емафа й Арпада? Де боги Сепарваїма, Ени та Івви? Чи врятували вони Самарію від руки моєї? |
|
35
|
35
|
| кто2 во всёхъ бозёхъ земнhхъ, и4же и3збaвиша зeмли и3 t руки2 моеS; и3 кaкw и4зметъ гDь їеrли1ма и3з8 руки2 моеS; | Хто з усіх богів земель цих урятував землю свою від руки моєї? Так невже Господь врятує Єрусалим від руки моєї? |
|
36
|
36
|
| И# ўмолк0ша лю1діе и3 не tвэщaша є3мY сл0ва, ћкw заповёда и5мъ цaрь глаг0лz: не tвэщaйте є3мY. | І мовчав народ і не відповідали йому ні слова, тому що був наказ царя: «не відповідайте йому». |
|
37
|
37
|
| И# вни1де є3ліакjмъ сhнъ хелкjинъ строи1тель, и3 сwмнaсъ книг0чій, и3 їwaсъ сhнъ сафaтовъ воспоминaтель ко є3зекjи, раздрaвше ри6зы сво‰, и3 возвэсти1ша є3мY словесA раpaкwва. | І прийшов Єлиаким, син Хелкиїн, начальник палацу, і Севна писар і Іоах, син Асафів, діловод, до Єзекії в розідраному одягу, і переказали йому слова Рабсакові. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
