Порівняти Біблія церковнослов'янською з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава 5

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

Главa є7	Глава 5

1	1
И# неемaнъ кнsзь си1лы сmрjйскіz бЁ мyжъ вeлій пред8 господи1номъ свои1мъ и3 ди1венъ лицeмъ, ћкw и4мъ дадE гDь спcніе сmрjи: и3 мyжъ бЁ си1ленъ крёпостію прокажeнъ.	Неєман, воєначальник царя Сирійського, був великою людиною у господаря свого і шанованою, тому що через нього дав Господь перемогу сиріянам; і людина ця була відмінним воїном, але прокаженим.
2	2
И# и3з8 сmрjи и3зыд0ша в0ини и3 плэни1ша ю4нотку мaлу t земли2 ї}левы: и3 бЁ пред8 жен0ю неемaновою (служA)	Сиріяни одного разу пішли загонами і взяли в полон із землі Ізраїльської маленьку дівчинку, і вона служила дружині Неємановій.
3	3
и3 речE госпожЁ своeй: q, дабы2 господи1нъ м0й бhлъ ў прbр0ка б9іz, и4же въ самарjи, т0й бы њчи1стилъ є3го2 и3 прокaзы є3гw2.	І сказала вона господині своїй: о, якби господар мій побував у пророка, який у Самарії, то він зняв би з нього проказу його!
4	4
И# вни1де и3 возвэсти2 господи1ну своемY и3 речE: тaкw и3 тaкw глаг0ла ю4нотка, ћже t земли2 ї}левы.	І пішов Неєман і передав це господарю своєму, говорячи: так і так говорить дівчинка, що із землі Ізраїльської.
5	5
И# речE цaрь сmрjйскій ко неемaну: и3ди2, вни1ди, и3 послю2 писaніе ко царю2 ї}леву. И# п0йде, и3 взS въ рyцэ свои2 дeсzть тал†нтъ сребрA и3 шeсть тhсzщъ златни6къ и3 дeсzть и3змэнsемыхъ ри1зъ.	І сказав цар Сирійський [Неєману]: піди, сходи, а я надішлю лист до царя Ізраїльського. Він пішов і взяв із собою десять талантів срібла і шість тисяч сиклів золота, і десять змін одягу;
6	6
И# внесE писaніе къ царю2 ї}леву глаг0лz: и3 нн7э є3гдA пріи1детъ писaніе сіE къ тебЁ, сE, послaхъ къ тебЁ неемaна рабA моего2, да њчи1стиши є3го2 t прокaзы є3гw2.	і приніс лист цареві Ізраїльському, в якому було сказано: разом з листом цим, ось, я посилаю до тебе Неємана, слугу мого, щоб ти зняв з його проказу його.
7	7
И# бhсть є3гдA прочтE писaніе цaрь ї}левъ, раздрA ри6зы сво‰ и3 речE: є3дA ѓзъ бGъ є4смь, є4же мертви1ти и3 животвори1ти, ћкw сeй послA и3 мнЁ, да њчи1щу мyжа t прокaзы є3гw2; пр0чее разумёйте и3 ви1дите, ћкw сE и4щетъ вины2 ко мнЁ.	Цар Ізраїльський, прочитавши лист, роздер одяг свій і сказав: хіба я Бог, щоб умертвляти й оживляти, що він посилає до мене, щоб я зняв з людини проказу її? ось, тепер знайте і дивіться, що він шукає приводу ворогувати проти мене.
8	8
И# бhсть є3гдA ўслhша є3ліссeи, ћкw раздрA ри6зы сво‰ цaрь ї}левъ, и3 послA къ царю2 ї}леву, глаг0лz: почто2 раздрaлъ є3си2 ри6зы тво‰; да пріи1детъ ко мнЁ нн7э неемaнъ, и3 да разумёетъ, ћкw є4сть прbр0къ во ї}ли.	Коли почув Єлисей, чоловік Божий, що цар Ізраїльський роздер одяг свій, то послав сказати цареві: для чого ти роздер одяг свій? нехай він прийде до мене, й дізнається, що є пророк в Ізраїлі.
9	9
И# пріи1де неемaнъ на к0нехъ и3 на колесни1цэхъ и3 стA при двeрехъ д0му є3ліссeева.	І прибув Неєман на конях своїх і на колісниці своїй, і зупинився біля входу в дім Єлисєїв.
10	10
И# послA є3ліссeй послaнника къ немY, глаг0лz: шeдъ и3змhйсz седми1жды во їoрдaнэ, и3 возврати1тсz пл0ть твоS къ тебЁ, и3 њчи1стишисz.	І вислав до нього Єлисей слугу сказати: піди, омийся сім разів у Йордані, й оновиться тіло твоє у тебе, і будеш чистий.
11	11
И# разгнёвасz неемaнъ, и3 tи1де, и3 речE: сE, ќбw глаг0лахъ, ћкw и3зhдетъ ко мнЁ, и3 стaнетъ, и3 призовeтъ во и4мz бGа своегw2, и3 возложи1тъ рyку свою2 на мёсто, и3 њчи1ститъ прокaзу:	І розгнівався Неєман, і пішов, і сказав: ось, я думав, що він вийде, стане і закличе ім’я Господа Бога свого, і покладе руку свою на те місце і зніме проказу;
12	12
не блaги ли ґванA и3 фарфaръ рёки дамaскwвы пaче їoрдaна и3 всёхъ в0дъ ї}левыхъ; не шeдъ ли и3змhюсz въ ни1хъ и3 њчи1шусz; И# ўклони1сz и3 tи1де во гнёвэ.	хіба Авана і Фарфар, ріки дамаські, не кращі за всі води ізраїльські? хіба я не міг би омитися в них і очиститися? І повернувся і відійшов у гніві.
13	13
И# прибли1жишасz џтроцы є3гw2 и3 рёша є3мY: ѓще бы вeліе сл0во глаг0лалъ прbр0къ тебЁ, не бы ли сотвори1лъ є3си2; ґ ћкw речE къ тебЁ: и3змhйсz, и3 њчи1стишисz.	І підійшли раби його і говорили йому, і сказали: батьку мій, якби що-небудь важливе сказав тобі пророк, то чи не зробив би ти? а тим більше, коли він сказав тобі тільки: «омийся, і будеш чистий».
14	14
И# сни1де неемaнъ, и3 погрузи1сz во їoрдaнэ седми1жды, по глаг0лу є3ліссeеву: и3 возврати1сz пл0ть є3гw2 ћкw пл0ть nтрочaте млaда, и3 њчи1стисz.	І пішов він і занурився в Йордані сім разів, за словом чоловіка Божого, й оновилося тіло його, як тіло малої дитини, і очистився.
15	15
И# возврати1сz ко є3ліссeю сaмъ и3 всE њполчeніе є3гw2, и3 пріи1де и3 стA пред8 ни1мъ и3 речE: сE, нн7э разумёхъ, ћкw нёсть бGа во всeй земли2, но т0кмw во ї}ли: и3 нн7э пріими2 благословeніе t рабA твоегw2.	І повернувся до чоловіка Божого він і всі, хто супроводжував його, і прийшов, і став перед ним, і сказав: ось, я пізнав, що на всій землі немає Бога, як тільки в Ізраїля; отже, прийми дар від раба твого.
16	16
И# речE є3ліссeй: жи1въ гDь, є3мyже предстaхъ пред8 ни1мъ, ѓще пріимY. И# понуждaше є3го2 взsти, и3 не послyша.	І сказав він: живий Господь, перед лицем Якого стою! не прийму. І той примушував його взяти, але він не погодився.
17	17
И# речE неемaнъ: ѓще ли не (х0щеши взsти), то2 дaждь рабY твоемY врeмz, супрyгъ мскHвъ, t земли2 сеS червлeныz: ћкw и3 сотвори1тъ tсeлэ рaбъ тв0й всесожжeніz и3 жeртвы богHмъ и3ны6мъ, но гDу є3ди1ному,	І сказав Неєман: якщо вже не так, то нехай рабові твоєму дадуть землі, скільки понесуть два мули, тому що не буде надалі раб твій приносити всепалення і жертви іншим богам, крім Господа;
18	18
по глаг0лу семY и3 њ словеси2 сeмъ: и3 њчи1ститъ гDь рабA твоего2, є3гдA вни1детъ господи1нъ м0й въ д0мъ реммaновъ на поклонeніе тaмw: и3 т0й почjетъ на рукY моє1ю, и3 поклоню1сz въ домY реммaни, внегдA клaнzтисz є3мY въ домY реммaни, и3 њчи1ститъ гDь рабA твоего2 по словеси2 семY.	тільки ось у чому нехай простить Господь раба твого: коли піде господар мій у дім Риммона для поклоніння там і обіпрется на руку мою, і поклонюся я в домі Риммона, то, за моє поклоніння в домі Риммона, нехай простить Господь раба твого у випадку цьому.
19	19
И# речE є3ліссeй ко неемaну: и3ди2 съ ми1ромъ. и3 tи1де t негw2 на хавраfA земли2.	І сказав йому: йди з миром. І він від’їхав від нього на невеликий простір землі.
20	20
И# речE гіезjй џтрочищь є3ліссeевъ: сE, пощадЁ господи1нъ м0й неемaна сЂрzнина сего2, є4же не взsти t руки2 є3гw2, ±же принесE: жи1въ гDь, ћкw и4мамъ тещи2 вслёдъ є3гw2, и3 возмY t негw2 нёчто.	І сказав Гиєзій, слуга Єлисея, чоловіка Божого: ось, господар мій відмовився взяти з руки Неємана, цього сиріянина, те, що він приносив. Живий Господь! Побіжу я за ним, і візьму в нього що-небудь.
21	21
И# течE гіезjй во слёдъ неемaновъ. И# ви1дэ є3го2 неемaнъ текyща в8слёдъ себє2, и3 возврати1сz съ колесни1цы на срётеніе є3мY и3 речE: ми1ръ ли;	І погнався Гиєзій за Неєманом. І побачив Неєман того, хто біг за ним, і зійшов з колісниці назустріч йому, і сказав: чи з миром?
22	22
И# речE гіезjй: ми1ръ: господи1нъ м0й послa мz, глаг0лz: сE, нн7э пріид0ста ко мнЁ двA џтрwчища t горы2 є3фрeмли t сынHвъ прор0чихъ: дaждь u5бо и4ма талaнтъ сребрA и3 двЁ премBны ри1зъ.	Він відповів: з миром; господар мій послав мене сказати: «ось, тепер прийшли до мене з гори Єфремової два молодих чоловіка із синів пророчих; дай їм талант срібла і дві зміни одягу».
23	23
И# речE неемaнъ: возми2 двA тал†нта сребрA. И# взS двA тал†нта во двA мэшц† и3 двЁ премBны ри1зъ, и3 возложи2 на двA џтрwчиша сво‰, и3 нес0ста пред8 ни1мъ:	І сказав Неєман: візьми, мабуть, два таланти. І просив його. І зав’язав він два таланти срібла у два мішки і дві зміни одягу і віддав двом слугам своїм, і понесли перед ним.
24	24
и3 пріид0ша въ сумрaки, и3 взS t рyкъ и4хъ и3 сокры2 во хрaминэ, и3 tпусти2 мyжы.	Коли він прийшов до пагорба, то взяв з рук їхніх і сховав удома. І відпустив людей, і вони пішли.
25	25
И# сaмъ вни1де и3 предстA господи1ну своемY. И# речE къ немY є3ліссeй: tкyду (пришeлъ є3си2), гіезjе; И# речE гіезjй: не и3сходи1лъ рaбъ тв0й никaможе.	Коли він прийшов і з’явився до господаря свого, Єлисей сказав йому: звідки, Гиєзію? І сказав він: нікуди не ходив раб твій.
26	26
И# речE къ немY є3ліссeй: не ходи1ло ли сeрдце моE съ тоб0ю, и3 ви1дэхъ, є3гдA возвращaшесz мyжъ съ колесни1цы своeй во срётеніе тебЁ; и3 нн7э взsлъ є3си2 сребро2 и3 ри6зы взsлъ є3си2, да купи1ши за ни1хъ вертогрaды и3 м†слины и3 віногрaды, и3 џвцы и3 волы2, и3 џтроки и3 nтрокwви1цы:	І сказав він йому: хіба серце моє не супроводжувало тебе, коли обернувся назустріч тобі чоловік той з колісниці своєї? чи час брати срібло і брати одяг, або оливкові дерева і виноградники, і дрібну або велику худобу, і рабів або рабинь?
27	27
и3 прокaза неемaнова да прильпнeтъ къ тебЁ и3 къ сёмени твоемY во вёки. И# и3зhде t лицA є3гw2 прокажeнъ ћкw снёгъ.	Нехай же проказа Неєманова пристане до тебе і до потомства твого навік. І вийшов він від нього білий від прокази, як сніг.

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт