Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 5
Главa є7
1
1
І прийшли всі коліна Ізраїлеві до Давида в Хеврон і сказали: ось, ми — кості твої і плоть твоя; И# пріид0ша вс‰ племенA ї}лєва къ давjду въ хеврHнъ и3 глаг0лаша є3мY: сE, кHсти тво‰ и3 пл0ть твоS мы2 є3смы2:
2
2
ще вчора і третього дня, коли Саул царював над нами, ти виводив і вводив Ізраїля; і сказав Господь тобі: «ти будеш пасти народ Мій Ізраїля і ти будеш вождем Ізраїля». и3 вчерA и3 трeтіzгw днE саyлу сyщу царю2 над8 нaми, ты2 бhлъ є3си2 вводsй и3 и3зводsй ї}лz, и3 речE гDь къ тебЁ: ты2 ўпасeши лю1ди мо‰ ї}лz и3 ты2 бyдеши в0ждь лю1демъ мои6мъ ї}лю.
3
3
І прийшли усі старійшини Ізраїля до царя в Хеврон, і уклав з ними цар Давид завіт у Хевроні перед Господом; і помазали Давида на царя над [усім] Ізраїлем. И# пріид0ша вси2 старBйшины ї}лєвы къ царю2 въ хеврHнъ, и3 положи2 и5мъ цaрь давjдъ завётъ въ хеврHнэ пред8 гDемъ: и3 помaзаша давjда на цaрство над8 всёмъ ї}лемъ.
4
4
Тридцять років було Давиду, коли він став царем; царював сорок років. Сhнъ три1десzти лётъ давjдъ внегдA воцари1тисz є3мY, и3 цaрствова четhредесzть лётъ:
5
5
У Хевроні царював над Іудою сім років і шість місяців, і в Єрусалимі царював тридцять три роки над усім Ізраїлем та Іудою. сeдмь лётъ и3 мцcей шeсть цaрствова въ хеврHнэ над8 їyдою, и3 три1десzть три2 лBта цaрствова над8 всёмъ ї}лемъ и3 їyдою во їеrли1мэ.
6
6
І пішов цар і люди його на Єрусалим проти ієвусеїв, жителів тієї країни; але вони говорили Давиду: «ти не ввійдеш сюди; тебе відженуть сліпі й кульгаві», — це значило: «не ввійде сюди Давид». И# п0йде давjдъ и3 вси2 мyжіе є3гw2 во їеrли1мъ ко їевусeю, живyщему на земли2 т0й. И# рёша давjду: не вни1деши сёмw, ћкw востaша хромjи и3 слэпjи глаг0люще: ћкw не вни1детъ давjдъ сёмw.
7
7
Але Давид узяв фортецю Сион: це — місто Давидове. И# взS давjдъ крёпость сіHню: сіS є4сть грaдъ давjдовъ.
8
8
І сказав Давид у той день: усякий, убиваючи ієвусеїв, нехай уражує списом і кульгавих і сліпих, які ненавидять душу Давида. Тому і говориться: сліпий і кульгавий не ввійде в дім [Господній]. И# речE давjдъ въ дeнь т0й: всsкъ поражazй їевусeа да касaетсz мечeмъ и3 хромhхъ и3 слэпhхъ и3 ненави1дzщихъ души2 давjдовы. Сегw2 рaди рекyтъ: слэпjи и3 хромjи не вни1дутъ въ д0мъ гDень.
9
9
І оселився Давид у фортеці, і назвав її містом Давидовим, і оббудував навкруги від Милло й усередині. И# сёде давjдъ въ крёпости, и3 наречeсz сіS грaдъ давjдовъ: и3 создA т0й грaдъ w4колw t краегрaдіz, и3 д0мъ св0й.
10
10
І процвітав Давид і підносився, і Господь Бог Саваоф був з ним. И# и3дsше давjдъ и3дhй и3 величaемь, и3 гDь вседержи1тель съ ни1мъ.
11
11
І прислав Хирам, цар Тирський, послів до Давида і кедрові дерева, і теслярів і каменярів, і вони побудували дім Давиду. И# послA хірaмъ цaрь тЂрскій послы2 къ давjду, и3 дрeва кeдрwва, и3 древодёлей, и3 каменодёлателей, и3 создaша д0мъ давjду.
12
12
І зрозумів Давид, що Господь утвердив його царем над Ізраїлем і що підніс царство його заради народу Свого Ізраїля. И# ўразумЁ давjдъ, ћкw ўгот0ва є3го2 гDь въ царS над8 ї}лемъ, и3 ћкw вознесeсz цaрство є3гw2 людjй є3гw2 рaди ї}лz.
13
13
І взяв Давид ще наложниць і дружин з Єрусалима, після того, як прийшов з Хеврона. И# поsтъ давjдъ є3щE жєны2 и3 подлHжницы t їеrли1ма по пришeствіи своeмъ t хеврHна: и3 бhша давjду є3щE сhнове и3 дщє1ри.
14
14
І народилися ще в Давида сини і дочки. І ось імена народжених у нього в Єрусалимі: Самус, і Совав, і Нафан, і Соломон, И# сі‰ и3менA роди1вшымсz є3мY во їеrли1мэ: самyсъ и3 сwвaвъ, и3 наfaнъ и3 соломHнъ,
15
15
і Евеар, і Елисуа, і Нафек, і Іафія, и3 є3веaръ и3 є3лісyе, и3 нафeкъ и3 їефіE,
16
16
і Елисама, і Елидає, і Елифалеф, [Самає, Іосиваф, Нафан, Галамаан, Ієваар, Феїсус, Елифалаф, Нагев, Нафек, Іонафан, Леасамис, Ваалимаф і Елифааф]. и3 є3лісамA и3 є3лідаE и3 є3ліфалafъ, самаE, їесівafъ, наfaнъ, галамаaнъ, їеваaръ, fеисyсъ, є3ліфалafъ, нагefъ, нафeкъ, їанаfaнъ и3 леасамЂсъ, ваалімafъ, є3ліфаafъ.
17
17
Коли филистимляни почули, що Давида помазали на царство над Ізраїлем, то піднялися усі филистимляни шукати Давида. І почув Давид і пішов у фортецю. И# ўслhшаша и3ноплемє1нницы, ћкw помaзасz давjдъ цaрь над8 ї}лемъ, и3 взыд0ша вси2 и3ноплемє1нницы и3скaти давjда. И# ўслhша давjдъ, и3 сни1де въ крёпость.
18
18
А филистимляни прийшли і розташувалися в долині Рефаїм. И#ноплемє1нницы же пріид0ша и3 соедини1шасz во ю3д0ли тітaнстэй.
19
19
І запитав Давид Господа, говорячи: чи йти мені проти филистимлян? чи віддаси їх у руки мої? І сказав Господь Давиду: йди, бо Я видам филистимлян у руки твої. И# вопроси2 давjдъ гDа, глаг0лz: взhду ли ко и3ноплемeнникwмъ; и3 предaси ли | въ рyцэ мои2; И# речE гDь къ давjду: взhди, ћкw предаS предaмъ и3ноплемeнники въ рyцэ твои2.
20
20
І пішов Давид у Ваал-Перацим і вразив їх там, і сказав Давид: Господь розніс ворогів моїх переді мною, як розносить вода. Тому і місцю тому дано ім’я Ваал-Перацим. И# пріи1де давjдъ съ вhшнихъ сёчей и3 посэчE и3ноплемeнники тaмw. И# речE давjдъ: и3зсэчE гDь враги2 мо‰ и3ноплемeнники предо мн0ю, ћкоже пресэкaютсz в0ды. Сегw2 рaди наречeсz и4мz мёста тогw2 свhше сёчей.
21
21
І залишили там [филистимляни] ідолів своїх, а Давид з людьми своїми взяв їх [і повелів спалити їх у вогні]. И# њстaвиша тaмw (и3ноплемє1нницы) б0ги сво‰, и3 взS и5хъ давjдъ и3 мyжіе и5же съ ни1мъ (и3 речE давjдъ сожещи2 и5хъ во nгни2).
22
22
І прийшли знову филистимляни і розташувалися в долині Рефаїм. И# приложи1ша пaки пріити2 и3ноплемє1нницы и3 собрaшасz на ю3д0ли тітaнстэй.
23
23
І запитав Давид Господа, [чи йти мені проти филистимлян, і чи віддаси їх у руки мої?] І Він відповів йому: не виходь назустріч їм, а зайди їм з тилу і йди до них з боку шовковичного гаю; И# вопроси2 давjдъ гDа: взhду ли ко и3ноплемeнникwмъ; и3 предaси ли и5хъ въ рyцэ мои2; И# речE є3мY гDь: не и3сходи2 на срётеніе и5мъ, но ўклони1сz t ни1хъ, и3 пристyпиши къ ни6мъ бли1з8 дубрaвы плaча:
24
24
і коли почуєш шум, ніби хтось іде по вершинах шовковичних дерев, то рушай, бо тоді пішов Господь перед тобою, щоб уразити військо филистимське. и3 бyдетъ, є3гдA ўслhшиши глaсъ шyма t дубрaвы плaча, тогдA сни1деши къ ни6мъ, ћкw тогдA и3зhдетъ гDь пред8 тоб0ю сэщи2 на брaни и3ноплемeнники.
25
25
І зробив Давид, як повелів йому Господь, і вразив филистимлян від Гаваї до Газера. И# сотвори2 давjдъ, ћкоже заповёда є3мY гDь, и3 и3зби2 и3ноплемeнники t гаваHна дaже до земли2 гази1ра.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.