Порівняти Біблія церковнослов'янською з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава 11

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Главa №i	Глава 11

1	1
Ѓзъ же въ пeрвое лёто кЂрово стaхъ въ держaву и3 крёпость.	Отже, я з першого року Дарія мидянина став йому підпорою і підкріпленням.
2	2
И# нн7э и4стину возвэщY тебЁ сE, є3щE тріE цaріе востaнутъ въ персjдэ четвeртый же разбогатёетъ богaтствомъ вели1кимъ пaче всёхъ и3 по њдержaніи богaтства своегw2 востaнетъ на вс‰ ц†рства є4ллинскаz:	Тепер звіщу тобі істину: ось, ще три царі постануть у Персії; потім четвертий перевершить усіх великим багатством, і коли підсилиться багатством своїм, то підніме всіх проти царства Грецького.
3	3
и3 востaнетъ цaрь си1ленъ, и3 њбладaетъ влaстію мн0гою, и3 сотвори1тъ по в0ли своeй.	І постане цар могутній, який буде володарювати з великою владою, і буде діяти за своєю волею.
4	4
И# є3гдA стaнетъ цaрство є3гw2 сокруши1тсz и3 раздели1тсz на четhри вётры небє1сныz, и3 не въ послBднzz сво‰, нижE по влaсти своeй, є4юже совладЁ, понeже и3ст0ргнетсz цaрство є3гw2 и3 други6мъ кромЁ си1хъ tдaстсz.	Але коли він постане, царство його зруйнується і розділиться за чотирма вітрами небесними, і не до його нащадків перейде, і не з тією владою, з якою він володарював; бо роздрібниться царство його і дістанеться іншим, крім цих.
5	5
И# ўкрэпи1тсz цaрь ю4жскій, и3 t кнzзeй и4хъ є3ди1нъ ўкэпёетъ нaнь и3 њбладaетъ влaстію мн0гою над8 влaстію є3гw2.	І підсилиться південний цар і один з князів його пересилить його і буде володарювати, і велике буде володарювання його.
6	6
И# по лётэхъ є3гw2 смэсsтсz, и3 дщи2 царS ю4жска вни1детъ къ сёверску царю2, є4же сотвори1ти завётъ съ ни1мъ, и3 не ўдержи1тъ крёпости мhшцы, и3 не стaнетъ плeмz є3S, и3 предaстсz тA и3 привeдшіи ю5, и3 дёва и3 ўкрэплszй ю5 во временёхъ.	Але через кілька років вони зблизяться, і дочка південного царя прийде до царя північного, щоб установити правильні стосунки між ними; але вона не втримає сили у руках своїх, не устоїть і рід її, але віддані будуть як вона, так і ті, що супроводжували її, і народжений нею, і ті, що допомагали їй у ті часи.
7	7
И# востaнетъ t цвёта к0рене є3S на ўготовaніе є3гw2 и3 пріи1детъ въ си1лу, и3 вни1детъ во ўтверждє1ніz царS сёверскагw и3 сотвори1тъ въ ни1хъ и3 њдержи1тъ:	Але постане паросток від кореня її, прийде до війська і ввійде в укріплення царя північного, і буде діяти у них, і підсилиться.
8	8
и3 б0ги и4хъ со сліsнными и4хъ, вс‰ сосyды и4хъ вожделBнны сребрA и3 злaта съ плBнники принесeтъ во є3гЂпетъ, и3 т0й востaнетъ пaче царS сёверска:	Навіть і богів їх, ідолів їх з дорогоцінними сосудами їх, срібними і золотими, відвезе у полон у Єгипет і на кілька років буде стояти вище за царя північного.
9	9
и3 вни1детъ въ цaрство царS ю4жскагw, и3 возврати1тсz на свою2 зeмлю.	Хоч цей і зробить нашестя на царство південного царя, але повернеться у свою землю.
10	10
И# сhнове є3гw2 соберyтъ нар0дъ си1ленъ мн0гъ, и3 вни1детъ грzдhй и3 потоплszй: и3 ми1мw прeйдетъ и3 сsдетъ, и3 дaже до крёпости є3гw2 сни1детсz.	Потім озброяться сини його і зберуть численне військо, і один з них швидко піде, наводнить і пройде, і потім, повернувшись, буде битися з ним до укріплень його.
11	11
И# разсвирэпёетъ цaрь ю4жскій, и3 и3зhдетъ и3 брaнь сотвори1тъ съ царeмъ сёверскимъ, и3 постaвитъ нар0дъ мн0гъ, и3 предaстсz нар0дъ въ рyцэ є3гw2.	І роздратується південний цар, і виступить, воюватиме з ним, з царем північним, і виставить велике військо, і віддане буде військо до рук його.
12	12
И# в0зметъ нар0ды, и3 возвhситсz сeрдце є3гw2, и3 соwдолёетъ тмaмъ, и3 не ўкрэпёетъ.	І підбадьориться військо, і серце царя піднесеться; він подолає багато тисяч, але від цього не буде сильнішим.
13	13
И# возврати1тсz цaрь сёверскій и3 приведeтъ нар0дъ мн0гъ пaче прeжнzгw: и3 на конeцъ времeнъ лётъ пріи1детъ вх0домъ въ си1лэ вели1цэй и3 со и3мёніемъ мн0гимъ.	Бо цар північний повернеться і виставить військо більше першого, і через кілька років швидко прийде з величезним військом і великим багатством.
14	14
И# въ лBта w4на мн0зи востaнутъ на царS ю4жска, и3 сhнове губи1телей людjй твои1хъ воздви1гнутсz, є4же постaвити видёніе, и3 изнем0гутъ.	У ті часи багато хто повстане проти південного царя, і непокірні з синів твого народу піднімуться, щоб сповнилося видіння, і впадуть.
15	15
И# вни1детъ цaрь сёверскій и3 сотвори1тъ њк0пъ и3 в0зметъ грaды твє1рды, мы6шцы же царS ю4жскагw не стaнутъ и3 востaнутъ и3збрaнніи є3гw2, и3 не бyдетъ крёпости є4же стaти.	І прийде цар північний, збудує вал і оволодіє укріпленим містом, і не устоять сили півдня, ні добірне військо його; не вистачить сили протистояти.
16	16
И# сотвори1тъ входsй къ немY по в0ли своeй, и3 нёсть стоsщагw проти1ву лицA є3гw2: и3 стaнетъ на земли2 савеJ, и3 скончaетсz въ руцЁ є3гw2.	І хто вийде до нього, буде діяти з волі його, і ніхто не встоїть перед ним; і на славній землі поставить стан свій, і вона постраждає від руки його.
17	17
И# вчини1тъ лицE своE вни1ти въ си1лэ всегw2 цaрства своегw2, и3 прaвэ вс‰ сотвори1тъ съ ни1мъ: и3 дщeрь жeнъ дaстъ є3мY є4же растли1ти ю5, и3 не пребyдетъ, и3 не бyдетъ є3мY.	І наміриться увійти з усіма силами царства свого, і праведні з ним, і зробить це; і дочку дружин віддасть йому, на загибель її, але цей задум не відбудеться, і йому не буде користи з того.
18	18
И# њбрати1тъ лицE своE на џстровы, и3 в0зметъ мнHги, и3 погуби1тъ кн‰зи ўкори1зны своеS, nбaче ўкори1зна є3гw2 возврати1тсz є3мY.	Потім оберне лице своє до островів й оволодіє багатьма; але якийсь вождь припинить нанесену ним ганьбу і навіть свою ганьбу оберне на нього.
19	19
И# њбрати1тъ лицE своE въ крёпость земли2 своеS, и3 и3знем0жетъ, и3 падeтсz, и3 не њбрsщетсz.	Потім він оберне лице своє на укріплення своєї землі; але спіткнеться, упаде і не стане його.
20	20
И# востaнетъ t к0рене є3гw2 сaдъ цaрства на ўгот0ваніе є3гw2 производsй творsй слaву цaрства: и3 въ ты6z дни6 є3щE сокруши1тсz, и3 не въ ли1цахъ, ни въ рaти:	На місце його постане хтось, який пошле збирача податей, пройти по царству слави; але й він після небагатьох днів загине, і не від збурення і не у битві.
21	21
стaнетъ во ўгот0ваніи є3гw2 ўнкчижи1сz, и3 не дaша нaнь слaвы цaрства: и3 пріи1детъ со nби1ліемъ и3 соwдолёетъ цaрству лестьми2,	І постане на місце його знехтуваний, і не віддадуть йому царських почестей, але він прийде без шуму і лестощами оволодіє царством.
22	22
и3 мы6шцы потоплsющагw потопsтсz t лицA є3гw2 и3 сокрушaтсz и3 старёйшина завёта.	І полчища, які все потоплюють, будуть потоплені і розтрощені ним, навіть і сам вождь завіту.
23	23
И# t совокуплeній къ немY сотвори1тъ лeсть, и3 взhдетъ, и3 преwдолёетъ и5хъ въ мaлэ kзhцэ:	Бо після того, як він вступить у союз з ним, він буде діяти обманом, і піднесеться, і візьме гору з малим народом.
24	24
и3 во nби1ліе и3 въ т{чныz страны6 пріи1детъ, и3 сотвори1тъ, ±же не сотвори1ша nтцы2 є3гw2 и3 nтцы2 nтцє1въ є3гw2: плэнeніе и3 коры6сти и3 и3мёніе и5мъ расточи1тъ, и3 на є3гЂпта помhслитъ мhслію дaже до врeмене.	Він увійде у мирні і родючі країни, і зробить те, чого не робили батьки його і батьки батьків його; здобич, награбоване майно і багатство буде марнотратити на своїх і на укріплення буде мати задуми свої, але тільки до часу.
25	25
И# востaнетъ крёпость є3гw2, и3 сeрдце є3гw2 на царS ю4жскаго въ си1лэ вели1цэ, цaрь же ю4жскій сотвори1тъ съ ни1мъ сёчь си1лою вели1кою и3 крёпкою ѕэлw2, и3 не стaнутъ: ћкw помышлsютъ нaнь помышлє1ніz	Потім пробудить сили свої і дух свій з численним військом проти царя південного, і південний цар виступить на війну з великим і ще більш сильним військом, але не устоїть, тому що буде проти нього підступництво.
26	26
и3 и3з8zдsтъ потрє1бнаz є3гw2 и3 сокрушaтъ є3го2, и3 си6лы разсhплетъ, и3 падyтъ ћзвеніи мн0зи.	Навіть учасники трапези його погублять його, і військо його розіллється, і впаде багато убитих.
27	27
И# џба царS, сердцA и4хъ на лукaвство, и3 на трапeзэ є3ди1нэй возглаг0лютъ лжY, и3 не пред8успёетъ, ћкw є3щE конeцъ на врeмz.	У обох царів цих на серці буде підступництво, і за одним столом будуть говорити неправду, але успіху не буде, тому що кінець ще відкладений до часу.
28	28
И# возврати1тсz на свою2 зeмлю со и3мёніемъ мн0гимъ, и3 сeрдце є3гw2 на завётъ с™hй, и3 сотвори1тъ, и3 возврати1тсz на свою2 зeмлю.	І вирушить він у землю свою з великим багатством і ворожим наміром проти святого завіту, і він виконає його, і повернеться у свою землю.
29	29
На врeмz возврати1тсz и3 пріи1детъ на ю4гъ, и3 не бyдетъ ћкоже пeрваz и3 послёднzz.	У призначений час знову піде він на південь; але останній похід не такий буде, як попередній,
30	30
И# вни1дутъ съ ни1мъ и3сходsщіи кjтzне, и3 смири1тсz, и3 возврати1тсz, и3 воз8zри1тсz на завётъ с™hй: и3 сотвори1тъ, и3 возврати1тсz, и3 ўмhслитъ на њстaвльшыz завётъ с™hй.	бо в один час з ним прийдуть кораблі киттимські; і він упаде духом, і повернеться, й озлобиться на святий завіт, і виконає свій намір, і знову домовиться з відступниками від святого завіту.
31	31
И# мы6шцы и3 племенA t негw2 востaнутъ и3 њсквернsтъ с™hню могyтства и3 престaвzтъ жeртву всегдaшнюю и3 дадsтъ мeрзость запустёніz,	І поставлена буде ним частина війська, яка осквернить святилище могутности, і припинить щоденну жертву, і поставить мерзоту запустіння.
32	32
и3 беззак0ннующіи завётъ наведyтъ со прeлестію: лю1діе же вёдуще бGа своего2 прем0гутъ и3 сотворsтъ,	Тих, хто чинить нечестиво проти завіту, він залучить до себе лестощами; але люди, які шанують свого Бога, підсиляться і будуть діяти.
33	33
и3 смhсленніи лю1діе ўразумёютъ мн0гw, и3 и3знем0гутъ въ мечи2 и3 въ плaмени, и3 въ плэнeніи и3 въ разграблeніи днjй.	І розумні з народу напоумлять багатьох, хоч будуть деякий час страждати від меча і вогню, від полону і грабунку;
34	34
И# є3гдA и3знем0гутъ, пом0жетсz и5мъ п0мощію мaлою, и3 приложaтсz къ ни6мъ мн0зи со прeлестію.	й у час страждання свого будуть мати деяку допомогу, і багато хто приєднається до нас, але нещиро.
35	35
И# t смhслившихъ и3знем0гутъ, є4же разжещи2 \| и3 и3збрaти, и3 є4же tкрhти дaже до концA врeмене, ћкw є3щE на врeмz.	Постраждають деякі і з розумних для випробування їх, очищення і для убілення до останнього часу; тому що є ще час до терміну.
36	36
И# сотвори1тъ по в0ли своeй, и3 цaрь возвhситсz и3 возвели1читсz над8 всsкимъ б0гомъ, и3 на бGа богHвъ возглаг0летъ т‰жкаz, и3 ўпрaвитъ, д0ндеже скончaетъ гнёвъ, въ скончaніе бо бывaетъ.	І буде чинити цар той зі своєї сваволі, і піднесеться і возвеличиться вище за всяке божество, і про Бога богів стане говорити хульне і буде мати успіх, доки не звершиться гнів: бо, що наперед визначено, те сповниться.
37	37
И# њ всёхъ б0зэхъ nтцє1въ свои1хъ не смhслитъ, и3 рачeніи жeнъ, и3 њ всsцэмъ б0зэ не ўразумёетъ, понeже пaче всёхъ возвели1читсz.	І про богів батьків своїх він не помислить, і ні бажання дружин, ні навіть божества ніякого не вшанує; бо звеличить себе вище за усіх.
38	38
И# б0га маwзjма на мёстэ своeмъ прослaвитъ, и3 б0га, є3гHже не вёдэша nтцы2 є3гw2, почти1тъ сребр0мъ и3 злaтомъ и3 камhкомъ честнhмъ и3 похотьми2,	Але богу укріплень на місці його він буде віддавати шану, і цього бога, якого не знали батьки його, він буде ушановувати золотом і сріблом, і коштовними каменями, і різними дорогоцінностями,
39	39
и3 сотвори1тъ твердёлемъ ўбёжищъ съ б0гомъ чужди1мъ, є3г0же познaетъ, и3 ўмн0житъ слaву, и3 покори1тъ и5мъ мнHги, и3 зeмлю раздэли1тъ въ дaры.	і збудує міцне укріплення з чужим богом: які ви́знають його, тим збільшить почесті й дасть владу над багатьма, і землю роздасть у нагороду.
40	40
И# на конeцъ врeмене срази1тсz рaтію съ царeмъ ю4жскимъ: и3 соберeтсz на него2 цaрь сёверскій съ колесни1цами и3 съ кHнники и3 съ корабли6 мн0гими, и3 вни1детъ въ зeмлю, и3 сокруши1тъ, и3 мимои1детъ,	Під кінець же часу буде воювати з ним цар південний, і цар північний кинеться як буря на нього з колісницями, вершниками і численними кораблями, і нападе на області, наводнить їх, і пройде через них.
41	41
и3 вни1детъ на зeмлю саваjмску, и3 мн0зи и3знем0гутъ: сjи же спасyтсz t руки2 є3гw2, є3дHмъ и3 мwaвъ и3 начaло сынHвъ ґммHнихъ.	І увійде він у найпрекраснішу із земель, і багато областей постраждають, і врятуються від руки його тільки Едом, Моав і велика частина синів Аммонових.
42	42
И# прострeтъ рyку свою2 на зeмлю, и3 землS є3гЂпетска не бyдетъ во спасeніе.	І простягне руку свою на різні країни; не врятується і земля Єгипетська.
43	43
И# владёти нaчнетъ въ сокровeнныхъ злaта и3 сребрA и3 во всёхъ вожделённыхъ є3гЂпта и3 лівЂєвъ и3 є3fі0пwвъ, въ твердёлехъ и4хъ.	І заволодіє він скарбами золота і срібла і різними коштовностями Єгипту; лівійці й ефіопляни підуть за ним.
44	44
И# слы6шаніz и3 поткщ†ніz возмутsтъ є3го2 t востHкъ и3 t сёвера: и3 пріи1детъ во ћрости мн0зэ, є4же погуби1ти мнHги.	Але чутки зі сходу і півночі стривожать його, і вийде він у великій люті, щоб знищувати і губити багатьох,
45	45
И# п0ткнетъ кyщу свою2 є3фаданw2 междY морsми, на горЁ с™ёй савеJ, пріи1детъ дaже до чaсти є3S, и3 нёсть и3збавлszй є3го2.	і розкине він царські намети свої між морем і горою преславного святилища; але прийде до свого кінця, і ніхто не допоможе йому.

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт