Главa в7
|
Глава 2
|
1
|
1
|
Въ лёто втор0е цaрства навуходон0сорова, с0ніе ви1дэ навуходон0соръ, и3 ўжасeсz дyхъ є3гw2, и3 с0нъ є3гw2 tступи2 t негw2: | У другий рік царювання Навуходоносора снилися Навуходоносору сни, і збурився дух його, і сон віддалився від нього. |
2
|
2
|
и3 речE цaрь призвaти њбаsтелей и3 волхвHвъ, и3 чародёєвъ и3 халдeєвъ, є4же возвэсти1ти царю2 с0нъ є3гw2. И# пріид0ша и3 стaша пред8 царeмъ. | І звелів цар скликати тайновідців, і ворожбитів, і чаклунів, і халдеїв, щоб вони розповіли цареві сновидіння його. Вони прийшли, і стали перед царем. |
3
|
3
|
И# речE и5мъ цaрь: ви1дэхъ с0нъ, и3 ўжасeсz дyхъ м0й, є4же ўразумёти с0нъ. | І сказав їм цар: сон снився мені, і тривожиться дух мій; бажаю знати цей сон. |
4
|
4
|
И# глаг0лаше халдeє сЂрски царeви: царю2, во вёки живи2: ты2 повёждь с0нъ рабHмъ твои6мъ, и3 сказaніе є3гw2 возвэсти1мъ ти2. | І сказали халдеї цареві по-арамейськи: царю! повіки живи! скажи сон рабам твоїм, і ми пояснимо значення його. |
5
|
5
|
Tвэщa же цaрь халдewмъ и3 речE: сл0во tступи1ло є4сть t менє2: ѓще ќбw не возвэститE ми2 снA и3 сказaніz є3гw2, въ пaгубу вyдете, и3 д0мове вaши разгрaбzтсz: | Відповів цар і сказав халдеям: слово відступило від мене; якщо ви не скажете мені сновидіння і значення його, то на шматки будете порубані, і доми ваші обернуться на руїни. |
6
|
6
|
ѓще же с0нъ и3 сказaніе є3гw2 возвэститE мнЁ, да‰ніz и3 дaры и3 чeсть мн0гу пріи1мете t менє2: т0чію с0нъ и3 сказaніе є3гw2 возвэсти1те мнЁ. | Якщо ж розповісте сон і значення його, то одержите від мене дари, нагороду і велику шану; отже, скажіть мені сон і значення його. |
7
|
7
|
И# tвэщaша втор0е и3 рёша: цaрь да повёсть с0нъ рабHмъ свои6мъ, и3 сказaніе є3гw2 возвэсти1мъ є3мY. | Вони вдруге відповіли і сказали: нехай скаже цар рабам своїм сновидіння, і ми пояснимо його значення. |
8
|
8
|
И# tвэщA цaрь и3 речE: пои1стиннэ вёмъ ѓзъ, ћкw врeмz вы2 (т0чію) и3скупyете, понeже ви1дите, ћкw tступи1ло є4сть сл0во t менє2: | Відповів цар і сказав: точно знаю, що ви хочете виграти час, тому що бачите, що слово відступило від мене. |
9
|
9
|
ѓще u5бо снA не возвэститE мнЁ, вёмъ, ћкw сл0во л0жно и3 растлённо совэщaстесz рещи1 предо мн0ю, д0ндеже врeмz минeтъ: с0нъ м0й повёдите мнЁ, и3 ўвёмъ, ћкw и3 сказaніе є3гw2 возвэститE мнЁ. | Оскільки ви не оголошуєте мені сновидіння, то у вас один намір: ви збираєтеся сказати мені неправду й обман, поки мине час; отже, розкажіть мені сон, і тоді я дізнаюся, що ви можете пояснити мені і значення його. |
10
|
10
|
Tвэщaша же пaки халдeє пред8 царeмъ и3 рёша: нёсть человёка на земли2, и4же сл0во царeво возм0жетъ возвэсти1ти, ћкw всsкъ цaрь вели1кій и3 кнsзь не вопрошaетъ ссиевaгw словесE њбаsтелz, волхвA и3 халдeа: | Халдеї відповіли царю і сказали: немає на землі людини, яка могла б відкрити цю справу царя, і тому жоден цар, великий і могутній, не вимагав подібного ні від якого тайновідця, ворожбита і халдея. |
11
|
11
|
понeже сл0во, є3г0же вопрошaетъ цaрь, тsжко, и3 нёсть другaгw, и4же возвэсти1тъ є5 пред8 царeмъ, но т0чію б0зи, и4хже нёсть житіE со всsкою пл0тію. | Діло, якого цар вимагає, таке складне, що ніхто інший не може відкрити його цареві, крім богів, які не живуть з плоттю. |
12
|
12
|
ТогдA цaрь въ ћрости и3 во гнёвэ мн0зэ речE погуби1ти вс‰ м{дрыz ваввmлw6нскіz. | Розлютився цар і сильно розгнівався на це, і наказав знищити всіх мудреців вавилонських. |
13
|
13
|
И# и3зhде повелёніе, и3 мyдріи ўбивaхусz: и3 взыскaша даніи1ла и3 другHвъ є3гw2 ўби1ти |. | Коли вийшло це повеління, щоб убивати мудреців, шукали Даниїла і товаришів його, щоб умертвити їх. |
14
|
14
|
ТогдA даніи1лъ tвэщA совётъ и3 рaзумъ ґріHху ґрхімагjру цaрску, и4же и3зhде ўби1ти мyдрыхъ вавmлHнскихъ, | Тоді Даниїл звернувся з порадою і мудрістю до Ариоха, начальника царських охоронців, який вийшов убивати мудреців вавилонських; |
15
|
15
|
и3 вопрошaше и5 глаг0лz: кнsже царeвъ, њ чес0мъ и3зhде и3зрэчeніе безстyдное t лицA царeва; Возвэсти1 же ґріHхъ сл0во даніи1лу. | і запитав Ариоха, сильного при царі: «чому таке грізне повеління від царя?» Тоді Ариох розповів усю справу Даниїлові. |
16
|
16
|
Даніи1лъ же вни1де и3 моли2 царS, ћкw да врeмz дaстъ є3мY, и3 сказaніе є3гw2 возвэсти1тъ царю2. | І Даниїл увійшов, і ублагав царя дати йому час, і він представить цареві тлумачення сну. |
17
|
17
|
И# вни1де даніи1лъ въ д0мъ св0й и3 возвэсти2 сл0во ґнaніи и3 ґзaріи и3 місаи1лу, другHмъ свои6мъ: | Даниїл прийшов у дім свій, і розповів справу Ананії, Мисаїлу й Азарії, товаришам своїм, |
18
|
18
|
и3 щедр0тъ прошaху ў бGа нбcнагw њтaйнэ сeй, ћкw да не поги1бнутъ даніи1лъ и3 дрyзіе є3гw2 со пр0чіими мyдрыми вавmлHнскими. | щоб вони просили милости у Бога небесного про цю таємницю, щоб Даниїл і товариші його не загинули з іншими мудрецями вавилонськими. |
19
|
19
|
ТогдA даніи1лу во снЁ н0щію тaйна tкрhсz: и3 благослови2 даніи1лъ бGа нбcнаго | І тоді відкрита була таємниця Даниїлові у нічному видінні, і Даниїл благословив Бога небесного. |
20
|
20
|
и3 речE: бyди и4мz гDа бGа блгcвeно t вёка и3 до вёка, ћкw премdрость и3 смhслъ и3 крёпость є3гw2 є4сть, | І сказав Даниїл: нехай буде благословенне ім’я Господа від віку і до віку! бо у Нього мудрість і сила; |
21
|
21
|
и3 т0й премэнsетъ временA и3 лBта, поставлsетъ цари6 и3 преставлsетъ, даsй премyдрость м{дрымъ и3 рaзумъ вёдущымъ смышлeніе: | він змінює часи і літа, скидає царів і поставляє царів; дає мудрість мудрим і розуміння розумним; |
22
|
22
|
т0й tкрывaетъ глубHкаz и3 сокровє1ннаz, свёдый с{щаz во тмЁ и3 свётъ съ ни1мъ є4сть: | Він відкриває глибоке і таємне, знає, що у мороці, і світло живе з Ним. |
23
|
23
|
тебЁ, б9е nтцє1въ мои1хъ, и3сповёдаюсz и3 хвалю2, ћкw премyдрость и3 си1лу дaлъ ми2 є3си2 и3 возвэсти1лъ ми2 є3си2, ±же проси1хомъ ў тебє2, и3 видёніе царeво возвэсти1лъ ми2 є3си2. | Славлю і величаю Тебе, Боже батьків моїх, що Ти дарував мені мудрість і силу і відкрив мені те, про що ми благали Тебе; бо Ти відкрив нам справу царя. |
24
|
24
|
И# пріи1де даніи1лъ ко ґріHху є3г0же пристaви цaрь погуби1ти м{дрыz вавmлHнскіz, и3 речE є3мY: мyдрыхъ вавmлHнскихъ не погублsй, но введи1 мz пред8 царS, и3 сказaніе снA возвэшY є3мY. | Після цього Даниїл увійшов до Ариоха, якому цар повелів умертвити мудреців вавилонських, прийшов і сказав йому: не убивай мудреців вавилонських; введи мене до царя, і я відкрию значення сну. |
25
|
25
|
ТогдA ґріHхъ съ потщaніемъ введE даніи1ла пред8 царS и3 речE є3мY: њбрэт0хъ мyжа t плBнникъ жид0вскихъ, и4же сказaніе царю2 возвэсти1тъ. | Тоді Ариох негайно привів Даниїла до царя і сказав йому: я знайшов з полонених синів Юдеї людину, яка може відкрити цареві значення сну. |
26
|
26
|
И# tвэщA цaрь и3 речE даніи1лу, є3мyже и4мz валтасaръ: м0жеши ли ми2 возвэсти1ти с0нъ, є3г0же ви1дэхъ, и3 сказaніе є3гw2; | Цар сказав Даниїлові, який названий був Валтасаром: чи можеш ти сказати мені сон, який я бачив, і значення його? |
27
|
27
|
И# tвэщA даніи1лъ пред8 царeмъ и3 речE: тaйны, є3sже цaрь вопрошaетъ, нёсть мyдрыхъ, волхвHвъ, нижE њбаsтелей газари1нwвъ (си1ла) возвэсти1ти царю2: | Даниїл відповів цареві і сказав: таємниці, про яку цар запитує, не можуть відкрити цареві ні мудреці, ні чародії, ні тайновідці, ні ворожбити. |
28
|
28
|
но є4сть бGъ на нбcси tкрывazй т†йны и3 возвэсти2 царю2 навуходон0сору, и5мже подобaетъ бhти въ послBдніz дни6. С0нъ тв0й и3 видёніе главы2 твоеS на л0жи твоeмъ сіE є4сть, царю2: | Але є на небесах Бог, Який відкриває таємниці; і Він відкрив цареві Навуходоносору, що буде в останні дні. Сон твій і видіння голови твоєї на ложі твоєму були такі: |
29
|
29
|
помышлє1ніz тво‰ на л0жи твоeмъ взыд0ша, чесомY подобaетъ бhти по си1хъ, и3 tкрывazй т†йны kви2 тебЁ, и5мже подобaетъ бhти: | ти, царю, на ложі твоєму думав про те, що буде після цього? і Той, Хто відкриває таємниці, показав тобі те, що буде. |
30
|
30
|
и3 мнЁ не премyдростію сyщею во мнЁ пaче всёхъ живyщихъ тaйна сіS tкрhсz, но рaди тогw2, ћкw да возвэщY сказaніе царю2, да ўразумёеши размышлє1ніz сeрдца твоегw2. | А мені таємниця ця відкрита не тому, що я мудріший за всіх, хто живе, але для того, щоб відкрито було цареві розуміння і щоб ти узнав думки серця твого. |
31
|
31
|
Ты2, царю2 ви1дэлъ є3си2: и3 сE, тёло є3ди1но, вeліе тёло џно, и3 њбли1чіе є3гw2 высоко2, стоsщо пред8 лицeмъ твои1мъ, и3 w4бразъ є3гw2 стрaшенъ: | Тобі, царю, було таке видіння: ось, якийсь великий ідол; величезний був цей ідол, у надзвичайному блиску стояв він перед тобою, і страшний був вигляд його. |
32
|
32
|
тёло, є3гHже главA t злaта чи1ста, рyцэ и3 пє1рси и3 мы6шцы є3гw2 срє1брzны, чрeво и3 стeгна мBдzна, | У цього ідола голова була з чистого золота, груди його і руки його — зі срібла, черево його і стегна його мідні, |
33
|
33
|
г0лєни желBзны, н0зэ, чaсть ќбw нёкаz желёзна и3 чaсть нёкаz скудeльна: | гомілки його залізні, ноги його частково залізні, частково глиняні. |
34
|
34
|
ви1дэлъ є3си2, д0ндеже tт0ржесz кaмень t горы2 без8 рyкъ, и3 ўдaри тёло въ н0зэ желBзны и3 скудє1льны, и3 и3стни2 и5хъ до концA: | Ти бачив його, доки камінь не відірвався від гори без допомоги рук, ударив у ідола, у залізні і глиняні ноги його, і розбив їх. |
35
|
35
|
тогдA сотр0шасz вкyпэ скудeль, желёзо, мёдь, сребро2 и3 злaто, и3 бhсть ћкw прaхъ t гумнA лётнz: и3 взsтъ | премн0гій вётръ, и3 мёсто не њбрётесz и5мъ: кaмень же порази1вый тёло бhсть горA вели1ка и3 нап0лни всю2 зeмлю. | Тоді все разом роздробилося: залізо, глина, мідь, срібло і золото зробилися як порох на літніх токах, і вітер розніс їх, і сліду не залишилося від них; а камінь, який розбив ідола, зробився великою горою і наповнив усю землю. |
36
|
36
|
Сeй є4сть с0нъ, ґ сказaніе є3гw2 речeмъ пред8 царeмъ. | Ось сон! Скажемо перед царем і значення його. |
37
|
37
|
Ты2, царю2, цaрь царeй, є3мyже бGъ нбcный цaрство дадE крёпко и3 держaвно и3 чeстно: | Ти, царю, цар царів, якому Бог небесний дарував царство, владу, силу і славу, |
38
|
38
|
во всsцэмъ мёстэ, и3дёже живyтъ сhнове человBчи и3 ѕвёріе п0льстіи, и3 пти6цы небє1сныz и3 ры6бы морск‡z дaлъ є4сть въ рyку твою2 и3 постaвилъ тS властели1на всBмъ: ты2 є3си2 главA златaz. | і всіх синів людських, де б вони не жили, звірів земних і птахів небесних Він віддав до твоїх рук і поставив тебе владикою над усіма ними. Ти — це золота голова! |
39
|
39
|
И# послэди2 тебє2 востaнетъ цaрство друг0е мeншее тебє2, є4же є4сть сребро2, цaрство же трeтіе, є4же є4сть мёдь, є4же соwдолёетъ всeй земли2, | Після тебе постане інше царство, нижче за твоє, і ще третє царство, мідне, яке буде володарювати над всією землею. |
40
|
40
|
и3 цaрство четвeртое, є4же бyдетъ крёпко ѓки желёзо: ћкоже желёзо стончевaетъ и3 ўмzгчaетъ вс‰, тaкожде и3 то2 и3стончи1тъ и3 и3стни1тъ вс‰. | А четверте царство буде міцне, як залізо; бо як залізо розбиває і роздроблює все, так і воно, подібно до нищівного заліза, буде роздроблювати і розтрощувати. |
41
|
41
|
Ґ ћкw ви1дэлъ є3си2 н0зэ и3 пeрсты, чaсть ќбw нёкую желёзну, чaсть же нёкую гли1нzну, цaрство раздэлeно бyдетъ, и3 t к0рене желёзна бyдетъ въ нeмъ, ћкоже ви1дэлъ є3си2 желёзо смёшено съ гли1ною: | А що ти бачив ноги і пальці на ногах частково з глини гончарної, а частково із заліза, то буде царство розділене, і в ньому залишиться трохи міцности заліза, тому що ти бачив залізо, змішане з гончарною глиною. |
42
|
42
|
и3 пeрсты ножнjи, чaсть ќбw нёкаz желёзна, чaсть же нёкаz гли1нzна, чaсть нёкаz цaрства бyдетъ крэпкA и3 t негw2 бyдетъ сокрушeна. | І як пальці ніг були частково із заліза, а частково з глини, так і царство буде частково міцне, частково крихке. |
43
|
43
|
Ћкw ви1дэлъ є3си2 желёзо смёшено со гли1ною, смёшєны бyдутъ во плeмени человёчи, и3 не бyдутъ прилэплsющесz сeй къ семY, ћкоже желёзо не смэшaетсz со гли1ною. | А що ти бачив залізо, змішане з глиною гончарною, це означає, що вони змішаються через сíм’я людське, але не зіллються одне з одним, як залізо не змішується з глиною. |
44
|
44
|
И# во днeхъ царeй тёхъ возстaвитъ бGъ нбcный цaрство, є4же во вёки не разсhплетсz, и3 цaрство є3гw2 лю1демъ и3нBмъ не њстaнетсz, и3стни1тъ и3 развёетъ вс‰ ц†рства, т0е же стaнетъ во вёки, | І в дні тих царств Бог небесний воздвигне царство, яке повіки не зруйнується, і царство це не буде передано іншому народові; воно скрушить і зруйнує всі царства, а саме буде стояти вічно, |
45
|
45
|
ћкоже ви1дэлъ є3си2, ћкw tсэчeсz t горы2 кaмень без8 рyкъ и3 и3стни2 гли1ну, желёзо, мёдь, сребро2, злaто. БGъ вели1кій возвэсти2 царю2, и5мже подобaетъ бhти по си1хъ: и3 и4стиненъ с0нъ, и3 вёрно сказaніе є3гw2. | оскільки ти бачив, що камінь відірваний був від гори не руками і роздробив залізо, мідь, глину, срібло і золото. Великий Бог дав знати царю, що буде після цього. І вірний цей сон, і точне тлумачення його! |
46
|
46
|
ТогдA цaрь навуходон0соръ падE на лицE и3 поклони1сz даніи1лу, и3 речE дaры и3 благовHніz возліsти є3мY. | Тоді цар Навуходоносор упав на лице своє і поклонився Даниїлові, і звелів принести йому дари і запашні куріння. |
47
|
47
|
И# tвэщaвъ цaрь речE даніи1лу: пои1стиннэ бGъ вaшъ т0й є4сть бGъ богHвъ и3 гDь господeй и3 цRь царeй, tкрывazй т†йны, понeже возм0глъ є3си2 tкрhти тaйну сію2. | І сказав цар Даниїлові: істинно Бог ваш є Бог богів і Владика царів, Який відкриває таємниці, коли ти міг відкрити цю таємницю! |
48
|
48
|
И# возвели1чи цaрь даніи1ла, и3 дaры вели6ки и3 мнHги дадE є3мY, и3 постaви є3го2 над8 всeю стран0ю вавmлHнскою и3 кнsзz воев0дамъ, над8 всёми мyдрыми вавmлHнскими. | Тоді підніс цар Даниїла і дав йому багато великих дарунків, і поставив його над усією областю Вавилонською і головним начальником над усіма мудрецями вавилонськими. |
49
|
49
|
И# даніи1лъ проси2 ў царS и3 пристaви над8 дёлы страны2 вавmлHнскіz седрaха, місaха и3 ґвденагw2. Даніи1лъ же бsше во дворЁ царeвэ. | Але Даниїл просив царя, і він поставив Седраха, Мисаха й Авденаго над ділами країни Вавилонської, а Даниїл залишився при дворі царя. |