|
Главa f7
|
Глава 9
|
|
1
|
1
|
| Въ пeрвое лёто дaріа сhна ґссуи1рова, t плeмене ми1дска, и4же цaрствова во цaрствэ халдeйстэмъ, | У перший рік Дарія, сина Ассуїрового, з роду мідійського, який поставлений був царем над царством Халдейським, |
|
2
|
2
|
| въ лёто пeрвое цaрства є3гw2, ѓзъ даніи1лъ разумёхъ въ кни1гахъ число2 лётъ, њ нeмже бhсть сл0во гDне ко їеремjи прbр0ку, на скончaніе њпустёніz їеrли1млz сeдмьдесzтъ лётъ. | у перший рік царювання його я, Даниїл, зрозумів по книгах число років, про які було слово Господнє до Єремії пророка, що сімдесят років сповняться над спустошенням Єрусалима. |
|
3
|
3
|
| И# дaхъ лицE моE къ гDу бGу, є4же взыскaти моли1твы и3 прошeніz въ постЁ и3 во врeтищи и3 пeпелэ, | І повернув я лице моє до Господа Бога з молитвою і благанням, у посту і веретищі і попелі. |
|
4
|
4
|
| и3 моли1хсz ко гDу бGу моемY и3 и3сповёдахсz и3 рёхъ: гDи, б9е вели1кій и3 чyдный, хранsй завётъ тв0й и3 млcть твою2 лю1бzщымъ тS и3 хранsщымъ зaпwвэди тво‰: | І молився я Господу Богу моєму, і сповідувався і сказав: «Молю Тебе, Господи Боже великий і дивний, що зберігаєш завіт і милість до тих, які люблять Тебе і виконують повеління Твої! |
|
5
|
5
|
| согрэши1хомъ, беззак0нновахомъ, нечeствовахомъ и3 tступи1хомъ и3 ўклони1хомсz t зaповэдій твои1хъ и3 t судHвъ твои1хъ | Згрішили ми, чинили беззаконно, діяли нечестиво, були впертими і відступили від заповідей Твоїх і від постанов Твоїх; |
|
6
|
6
|
| и3 не послyшахомъ р†бъ твои1хъ прbр0кwвъ, и5же глаг0лаша во и4мz твоE ко царє1мъ нaшымъ и3 кнzзє1мъ нaшымъ, и3 nтцє1мъ нaшымъ и3 всBмъ лю1демъ земли2. | і не слухали рабів Твоїх, пророків, які Твоїм ім’ям говорили царям нашим, і вельможам нашим, і батькам нашим, і всьому народу країни. |
|
7
|
7
|
| ТебЁ, гDи, прaвда, нaмъ же стыдёніе лицA, ћкоже дeнь сeй, мyжу їyдину, и3 живyщымъ во їеrли1мэ, и3 всемY ї}лю, и3 бли6жнимъ и3 д†льнимъ во всeй земли2, и3дёже разсёzлъ є3си2 | тaмw, во tвержeніи и4хъ, и4мже tверг0шасz тебє2, гDи. | У Тебе, Господи, правда, а у нас на лицях сором, як день цей, у кожного юдея, у жителів Єрусалима й у всього Ізраїля, у ближніх і далеких, у всіх країнах, куди Ти вигнав їх за відступлення їх, з яким вони відступили від Тебе. |
|
8
|
8
|
| ТебЁ, гDи, є4сть прaвда, нaмъ же стыдёніе лицA, и3 царє1мъ нaшымъ и3 кнzзє1мъ нaшымъ и3 nтцє1мъ нaшымъ, и5же согрэши1хомъ тебЁ. | Господи! у нас на лицях сором, у царів наших, у князів наших і у батьків наших, тому що ми згрішили перед Тобою. |
|
9
|
9
|
| ГDу же бGу нaшему щедрHты и3 њчищє1ніz, ћкw tступи1хомъ t гDа | А у Господа Бога нашого милосердя і прощення, бо ми збурилися проти Нього |
|
10
|
10
|
| и3 не послyшахомъ глaса гDа бGа нaшегw, ходи1ти въ зак0нэхъ є3гw2, и5хже дадE пред8 лицeмъ нaшимъ рук0ю р†бъ свои1хъ прbр0кwвъ. | і не слухали гласу Господа Бога нашого, щоб жити за законами Його, які Він дав нам через рабів Своїх, пророків. |
|
11
|
11
|
| И# вeсь ї}ль преступи2 зак0нъ тв0й, и3 ўклони1шасz є4же не послyшати глaса твоегw2: и3 пріи1де на ны2 клsтва и3 заклsтіе впи1саное въ зак0нэ мwmсeа рабA б9іz, ћкw согрэши1хомъ є3мY. | І весь Ізраїль переступив закон Твій і відвернувся, щоб не слухати гласу Твого; і за те вилилися на нас прокляття і клятва, які написані у законі Мойсея, раба Божого: бо ми згрішили перед Ним. |
|
12
|
12
|
| И# ўстaви словесA сво‰, ±же гlа на ны2 и3 на судіи6 нaшz, и5же суди1ша нaмъ, навести2 на ны2 ѕл†z вели6каz, kковhхъ не бhсть под8 всёмъ небесeмъ, по (всBмъ) бhвшымъ во їеrли1мэ, | І Він виконав слова Свої, які прорік на нас і на суддів наших, які судили нас, навівши на нас велику біду, якої не бувало під небесами і яка звершилася над Єрусалимом. |
|
13
|
13
|
| ћкоже є4сть пи1сано въ зак0нэ мwmсeовэ, вс‰ ѕл†z сі‰ пріид0ша на ны2: и3 не помоли1хомсz лицY гDа бGа нaшегw, tврати1тисz t непрaвдъ нaшихъ, и3 є4же смhслити во всeй и4стинэ твоeй (гDи). | Як написано у законі Мойсея, так вся ця біда осягла нас; але ми не благали Господа Бога нашого, щоб нам навернутися від беззаконь наших і зрозуміти істину Твою. |
|
14
|
14
|
| И# ўбуди1сz гDь бGъ на ѕл0бу нaшу и3 наведE сі‰ на ны2, ћкw првdнъ гDь бGъ нaшъ во всeмъ дэsніи своeмъ, є4же сотвори2, и3 не послyшахомъ глaса є3гw2. | Спостерігав Господь цю біду і навів її на нас: бо праведний Господь Бог наш у всіх ділах Своїх, які звершує, але ми не слухали гласу Його. |
|
15
|
15
|
| И# нн7э, гDи, б9е нaшъ, и4же и3звeлъ є3си2 лю1ди тво‰ t земли2 є3гЂпетскіz рук0ю крёпкою и3 сотвори1лъ є3си2 себЁ самомY и4мz, ћкоже дeнь сeй, согрэши1хомъ, беззак0нновахомъ. | І нині, Господи Боже наш, Який вивів народ Твій із землі Єгипетської рукою сильною і явив славу Твою, як день цей! згрішили ми, чинили нечестиво. |
|
16
|
16
|
| ГDи, всёмъ поми1лованіемъ твои1мъ да tврати1тсz ћрость твоS и3 гнёвъ тв0й t грaда твоегw2 їеrли1ма, t горы2 с™hz твоеS: ћкw согрэши1хомъ непрaвдами нaшими и3 беззак0ніемъ nтє1цъ нaшихъ, їеcли1мъ и3 лю1діе твои2 во ўкори1зну бhша во всёхъ њкрeстныхъ нaсъ. | Господи! за всією правдою Твоєю нехай відвернеться гнів Твій і обурення Твоє від града Твого, Єрусалима, від святої гори Твоєї; бо за гріхи наші і беззаконня батьків наших Єрусалим і народ Твій зневажають усі, хто оточує нас. |
|
17
|
17
|
| И# нн7э, гDи, б9е нaшъ, ўслhши моли1тву рабA твоегw2 и3 прошeніе є3гw2, и3 kви2 лицE твоE на с™и1лище твоE њпустёвшее, тебє2 рaди, гDи. | І нині почуй, Боже наш, молитву раба Твого і моління його і споглянь світлим лицем Твоїм на спустошене святилище Твоє, заради Тебе, Господи. |
|
18
|
18
|
| Приклони2, гDи, б9е м0й, ќхо твоE и3 ўслhши, tвeрзи џчи твои2 и3 ви1ждь потреблeніе нaше и3 грaда твоегw2, въ нeмже призвaсz и4мz твоE, ћкw не на нaшz пр†вды (ўповaюще) повергaемъ молeніе нaше пред8 тоб0ю, но на щедрHты тво‰ мнHгіz, гDи. | Прихили, Боже мій, вухо Твоє і почуй, відкрий очі Твої і споглянь на спустошення наші і на місто, на якому наречене ім’я Твоє; бо ми приносимо моління наші перед Тобою, уповаючи не на праведність нашу, але на Твоє велике милосердя. |
|
19
|
19
|
| Ўслhши, гDи, њчтcи, гDи, вонми2, гDи, и3 сотвори2, и3 не закосни2 тебє2 рaди, б9е м0й, ћкw и4мz твоE призвaсz во грaдэ твоeмъ и3 въ лю1дехъ твои1хъ. | Господи! почуй; Господи! прости; Господи! зваж і вчини, не зволікай заради Тебе Самого, Боже мій, бо Твоє ім’я наречене на місті Твоєму і на народі Твоєму». |
|
20
|
20
|
| Е#щe же ми2 глаг0лющу и3 молsщусz и3 и3сповёдающу грэхи2 мо‰ и3 грэхи2 людjй мои1хъ ї}лz, и3 припaдающу съ молeніемъ мои1мъ пред8 гDемъ бGомъ мои1мъ њ горЁ с™ёй є3гw2: | І коли я ще говорив і молився, і сповідував гріхи мої і гріхи народу мого, Ізраїля, і приносив благання мої перед Господом Богом моїм про святу гору Бога мого; |
|
21
|
21
|
| и3 є3щE глаг0лющу ми2 въ моли1твэ, и3 сE, мyжъ гавріи1лъ, є3г0же ви1дэхъ въ видёніи моeмъ въ начaлэ, парsщь, и3 прикоснyсz мнЁ, ѓки въ чaсъ жeртвы вечeрніz, | коли я ще продовжував молитву, муж Гавриїл, якого я бачив раніше у видінні, швидко прилетівши, доторкнувся до мене близько часу вечірньої жертви |
|
22
|
22
|
| и3 вразуми1 мz, и3 глаг0ла ко мнЁ, и3 речE: даніи1ле, нн7э и3зыд0хъ ўстр0ити тебЁ рaзумъ: | і напоумляв мене, говорив зі мною і сказав: «Даниїле! тепер я зійшов, щоб навчити тебе розуміння. |
|
23
|
23
|
| въ начaлэ моли1твы твоеS и3зhде сл0во, и3 ѓзъ пріид0хъ возвэсти1ти тебЁ, ћкw мyжъ желaній є3си2 ты2, размhсли њ словеси2 и3 разумёй во kвлeніи. | На початку моління твого вийшло слово, і я прийшов звістити його тобі, бо ти муж бажань; отже, зваж на слово і зрозумій видіння. |
|
24
|
24
|
| Сeдмьдесzтъ седми1нъ сократи1шасz њ лю1дехъ твои1хъ и3 њ грaдэ твоeмъ с™ёмъ, ћкw да њбетшaетъ согрэшeніе, и3 скончaетсz грёхъ, и3 запечaтаютсz грэси2, и3 заглaдzтсz непр†вды, и3 њчи1стzтсz беззакHніz, и3 приведeтсz прaвда вёчнаz: и3 запечaтаетсz видёніе и3 прbр0къ, и3 помaжетсz с™hй с™hхъ. | Сімдесят седмин визначені для народу твого і святого міста твого, щоб покритий був злочин, запечатані були гріхи і згладжені беззаконня, і щоб приведена була правда вічна, і запечатані були видіння і пророк, і помазаний був Святий святих. |
|
25
|
25
|
| И# ўвёси и3 ўразумёеши t и3сх0да словесE, є4же tвэщaти и3 є4же согради1ти їеcли1мъ, дaже до хrтA старёйшины седми1нъ сeдмь и3 седми1нъ шестьдесsтъ двЁ: и3 возврати1тсz, и3 согради1тсz ст0гна и3 забр†ла, и3 и3стощaтсz лBта. | Отже, знай і розумій: з того часу, як вийде повеління про відновлення Єрусалима, до Христа Владики сім седмин і шістдесят дві седмини; і повернеться народ і відбудуються вулиці і стіни, але у важкі часи. |
|
26
|
26
|
| И# по седми1нахъ шести1десzти двyхъ потреби1тсz помaзаніе, и3 сyдъ не бyдетъ въ нeмъ: грaдъ же и3 с™0е разсhплетсz со старёйшиною грzдyщимъ, и3 потребsтсz ѓки въ пот0пэ, и3 до концA рaти сокращeнныz чи1номъ, поги1бельми. | І після закінчення шістдесяти двох седмин відданий буде на смерть Христос, і не буде; а місто і святилище зруйновані будуть народом вождя, який прийде, і кінець його буде як від повені, і до кінця війни будуть спустошення. |
|
27
|
27
|
| И# ўтверди1тъ завётъ мнHзэмъ седми1на є3ди1на: въ п0лъ же седми1ны tи1метсz жeртва и3 возліsніе, и3 во свzти1лищи мeрзость запустёніz бyдетъ, и3 дaже до скончaніz врeмене скончaніе дaстсz на њпустёніе. | Й утвердить завіт для багатьох одна седмина, а у половині седмини припиниться жертва і приношення, і на крилі святилища буде мерзота запустіння, і остаточно визначена загибель осягне спустошувача». |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
