|
Главa д7
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
| Ѓзъ навуходон0соръ њби1луzй бёхъ въ домY моeмъ и3 благоцвэтhй на прест0лэ моeмъ: | Я, Навуходоносор, спокійний був у домі моєму і благоденствував у чертогах моїх. |
|
2
|
2
|
| с0нъ ви1дэхъ, и3 ўстраши1 мz, и3 смzт0хсz на л0жи моeмъ, и3 видBніz главы2 моеS смzт0ша мS: | Але я бачив сон, який налякав мене, і міркування на ложі моєму і видіння голови моєї збентежили мене. |
|
3
|
3
|
| и3 мн0ю положи1сz повелёніе, привести2 пред8 мS вс‰ мyжы мyдрыz вавmлw6нскіz, да сказaніе снA возвэстsтъ мнЁ. | І дане було мною повеління привести до мене всіх мудреців вавилонських, щоб вони сказали мені значення сну. |
|
4
|
4
|
| И# вхождaху њбаsтеліе, волсви2, газари1ни, халдeє, и3 с0нъ ѓзъ рёхъ пред8 ни1ми, и3 сказaніz є3гw2 не возвэсти1ша ми2, | Тоді прийшли тайновідці, чародії, халдеї і ворожбити; я розповів їм сон, але вони не могли мені пояснити значення його. |
|
5
|
5
|
| д0ндеже вни1де (пред8 мS) даніи1лъ, є3мyже и4мz валтасaръ, по и4меніz б0га моегw2, и4же д¦а б9іz с™а и4мать въ себЁ, и3 с0нъ пред8 ни1мъ рёхъ: | Нарешті ввійшов до мене Даниїл, якому ім’я було Валтасар, за ім’ям бога мого, і в якому дух святого Бога; йому розповів я сон. |
|
6
|
6
|
| валтасaре, кнsже њбаsтелей, є3г0же ѓзъ разумёхъ, ћкw д¦ъ б9ій с™hй и4маши, и3 всsкаz тaйна не и3знемогaетъ пред8 тоб0ю, слhши видёніе снA моегw2, є4же ви1дэхъ, и3 сказaніе є3гw2 повёждь мнЁ. | Валтасар, глава мудреців! я знаю, що у тобі дух святого Бога, і ніяка таємниця не обтяжує тебе; поясни мені бачення сну мого, який я бачив, і значення його. |
|
7
|
7
|
| И# видёніе главы2 моеS на л0жи моeмъ зрёхъ, и3 сE, дрeво средЁ земли2, и3 высотA є3гw2 вели1ка: | Видіння ж голови моєї на ложі моєму були такі: я бачив, ось, серед землі дерево дуже високе. |
|
8
|
8
|
| и3 возвели1чисz дрeво то2 и3 ўкрэпи1сz, и3 высотA є3гw2 досzзaше до небесE, и3 величинA є3гw2 до конє1цъ земли2 всеS, | Велике було це дерево і міцне, і висота його сягала неба, і воно видиме було до країв усієї землі. |
|
9
|
9
|
| ли1ствіе є3гw2 прекрaсное, и3 пл0дъ є3гw2 мн0гъ, и3 пи1ща всёхъ въ нeмъ, и3 под8 ни1мъ вселsхусz вси2 ѕвёріе ди1віи, и3 въ вётвехъ є3гw2 живsху (вс‰) пти6цы небє1сныz, и3 t негw2 питaшесz всsка пл0ть. | Листя його прекрасне, і плодів на ньому безліч, і їжа на ньому для всіх; під ним знаходили тінь польові звірі, і в гілках його гніздилися птахи небесні, і від нього годувалася усяка плоть. |
|
10
|
10
|
| Ви1дэхъ во снЁ н0щію на л0жи моeмъ, и3 сE, б0дрый и3 с™hй t нб7сE сни1де | І бачив я у видіннях голови моєї на ложі моєму, і ось, зійшов з небес, Той, Хто не спить і Святий. |
|
11
|
11
|
| и3 возгласи2 крёпцэ и3 тaкw речE: посэцhте дрeво и3 њбjйте вBтви є3гw2, и3 tтрzси1те ли1ствіе є3гw2 и3 разсhплите пл0дъ є3гw2, да позhблютсz ѕвёріе под8 ни1мъ и3 пти6цы съ вётвій є3гw2: | Викликнувши голосно, Він сказав: «зрубайте це дерево, обрубайте гілки його, струсіть листя з нього і розкидайте плоди його; нехай відійдуть звірі з-під нього і птахи з гілок його; |
|
12
|
12
|
| т0чію tрaсль корeніz є3гw2 въ земли2 њстaвите, и3 во ќзэ желёзнэ и3 мёднэ, и3 во ѕлaцэ внёшнемъ и3 въ росЁ небeснэй всели1тсz, и3 со ѕвэрьми2 (ди1віими) чaсть є3гw2 во травЁ земнёй: | але головний корінь його залиште у землі, і нехай він у путах залізних і мідних серед польової трави зрошується небесною росою, і з тваринами нехай буде частина його в траві земній. |
|
13
|
13
|
| сeрдце є3гw2 t человBкъ и3змэни1тсz, и3 сeрдце ѕвэри1но дaстсz є3мY, и3 сeдмь времeнъ и3змэнsтсz над8 ни1мъ: | Серце людське відбереться від нього і дасться йому серце звірине, і пройдуть над ним сім часів. |
|
14
|
14
|
| и3зрэчeніемъ б0драгw сл0во, и3 глаг0лъ с™hхъ прошeніе: да ўвёдzтъ живyщіи, ћкw владёетъ вhшній цaрствомъ человёческимъ, и3 є3мyже восх0щетъ, дaстъ є5, и3 ўничтожeнное человёкwвъ возстaвитъ над8 ни1мъ. | Повелінням Тих, Хто не спить, це визначено, і за вироком Святих призначено, щоб знали ті, що живуть, що Всевишній володарює над царством людським, і дає його, кому хоче, і поставляє над ним приниженого між людьми». |
|
15
|
15
|
| Сeй с0нъ, є3г0же ви1дэхъ ѓзъ навуходон0соръ цaрь: тh же, валтасaре, сказaніе є3гw2 повёждь, ћкw вси2 мyдріи цaрства моегw2 не м0гутъ сказaніz є3гw2 повёдати мнЁ, тh же, даніи1ле, м0жеши, ћкw д¦ъ б9ій с™ъ въ тебЁ. | Такий сон бачив я, цар Навуходоносор; а ти, Валтасаре, скажи значення його, тому що ніхто з мудреців у моєму царстві не міг пояснити його значення, а ти можеш, бо дух святого Бога у тобі. |
|
16
|
16
|
| ТогдA даніи1лъ, є3мyже и4мz валтасaръ, ўжасeсz ѓки на є3ди1нъ чaсъ, и3 размышлє1ніz є3гw2 смущaху є3го2. И# tвэщA цaрь и3 речE: валтасaре, с0нъ м0й и3 сказaніе є3гw2 да не смущaетъ тебE. И# tвэщA валтасaръ и3 речE: господи1не, да бyдетъ с0нъ сeй ненави1дzщымъ тS, и3 сказaніе є3гw2 врагHмъ твои6мъ. | Тоді Даниїл, якому ім’я Валтасар, майже годину пробув у здивуванні, і думки його бентежили його. Цар почав говорити і сказав: Валтасаре! нехай не бентежить тебе цей сон і значення його. Валтасар відповів і сказав: господарю мій! твоїм би ненависникам цей сон, і ворогам твоїм значення його! |
|
17
|
17
|
| Дрeво, є4же ви1дэлъ є3си2 возвели1чившеесz и3 ўкрэпи1вшеесz, є3гHже высотA досzзaше до небесE и3 величинA є3гw2 на всю2 зeмлю, | Дерево, яке ти бачив, яке було великим і міцним, висотою своєю сягало небес і видиме було по всій землі, |
|
18
|
18
|
| и3 ли1ствіе є3гw2 благоцвётное и3 пл0дъ є3гw2 мн0гъ, и3 пи1ща всBмъ въ нeмъ, под8 ни1мъ живsху ѕвёріе ди1віи, и3 въ вётвехъ є3гw2 ўгнэздsхусz пти6цы небє1сныz: | на якому листя було прекрасне і безліч плодів і пожива для усіх, під яким жили звірі польові й у гілках якого гніздилися птахи небесні, |
|
19
|
19
|
| ты2 є3си2, царю2, ћкw возвели1чилсz є3си2 и3 ўкрэпёлъ, и3 вели1чество твоE возвели1чисz и3 досzжE небесE, и3 влaсть твоS до конє1цъ земли2. | це ти, царю, звеличений і зміцнілий, і велич твоя зросла і сягла небес, і влада твоя — до країв землі. |
|
20
|
20
|
| И# ћкw ви1дэ цaрь б0драго и3 с™aго сходsща съ небесE, и3 речE: посэцhте дрeво и3 разсhплите є5, т0чію проничeніе корeніz є3гw2 въ земли2 њстaвите, и3 во ќзэ желёзнэ и3 мёдzнэ и3 во ѕлaцэ внёшнемъ и3 въ росЁ небeснэй водвори1тсz, и3 со ѕвэрьми2 ди1віими чaсть є3гw2, д0ндеже сeдмь времeнъ премэнsтсz над8 ни1мъ: | А що цар бачив Того, Хто не спить і Святого, Який сходить з небес, Який сказав: «зрубайте дерево і знищіть його, тільки головний корінь його залишіть у землі, і нехай він у путах залізних і мідних, серед польової трави, зрошується росою небесною, і з польовими звірами нехай буде частина його, доки не пройдуть над ним сім часів», — |
|
21
|
21
|
| сіE сказaніе є3гw2, царю2, и3 и3зрэчeніе вhшнzгw є4сть, є4же приспЁ на господи1на моего2 царS: | то ось значення цього, царю, і ось визначення Всевишнього, яке осягне господаря мого, царя: |
|
22
|
22
|
| и3зженyтъ тS t человBкъ, и3 съ ди1віими ѕвэрьми2 бyдетъ житіE твоE, и3 трав0ю ѓки волa напитaютъ тS, и3 t росы2 небeсныz тёло твоE њроси1тсz, и3 сeдмь времeнъ и3змэнsтсz над8 тоб0ю, д0ндеже ўвёси, ћкw владёетъ вhшній цaрствомъ человёческимъ, и3 є3мyже восх0щетъ, дaстъ є5. | тебе відлучать від людей, і перебування твоє буде з польовими звірами; травою будуть годувати тебе, як вола, росою небесною ти будеш зрошуватися, і сім часів пройдуть над тобою, доки пізнаєш, що Всевишній володарює над царством людським і дає його, кому хоче. |
|
23
|
23
|
| Ґ є4же речE: њстaвите проничeніе корeніz дрeва (въ земли2): цaрство твоE тебЁ бyдетъ, tнeлэже ўвёси влaсть нбcную. | А що повелено було залишити головний корінь дерева, це значить, що царство твоє залишиться при тобі, коли ти пізнаєш владу небесну. |
|
24
|
24
|
| Сегw2 рaди, царю2 совётъ м0й да бyдетъ тебЁ ўг0денъ, и3 грэхи2 тво‰ ми1лостынzми и3скупи2 и3 непр†вды тво‰ щедр0тами ўб0гихъ: нeгли бyдетъ долготерпэли1въ грэхHмъ твои6мъ бGъ. | Тому, царю, нехай буде благоугодною тобі порада моя: відкупи гріхи твої правдою і беззаконня твої милосердям до бідних; ось чим може продовжитися мир твій. |
|
25
|
25
|
| Сі‰ вс‰ постиг0ша навуходон0сора царS. | Усе це збулося над царем Навуходоносором. |
|
26
|
26
|
| По двоюнaдесzти мцcэхъ въ домY цaрства своегw2, въ вавmлHнэ бЁ ходS, | Коли минуло дванадцять місяців, ходячи по царських палатах у Вавилоні, |
|
27
|
27
|
| tвэщA цaрь и3 речE: нёсть ли сeй вавmлHнъ вели1кій, є3г0же ѓзъ согради1хъ въ д0мъ цaрства, въ держaвэ крёпости моеS, въ чeсть слaвы моеS; | цар сказав: чи не це величний Вавилон, який побудував я як дім царства силою моєї могутности й на славу моєї величі! |
|
28
|
28
|
| Е#щE сл0ву сyщу во ўстёхъ карS, глaсъ съ небесE бhсть: тебЁ гlетсz, навуходон0соре царю2: цaртво твоE прeйде t тебє2, | Ще слова ці були у вустах царя, як був з неба голос: «тобі говорять, царю Навуходоносоре: царство відійшло від тебе! |
|
29
|
29
|
| и3 t человBкъ tженyтъ тS, и3 со ѕвэрьми2 ди1віими житіE твоE, и3 трав0ю ѓки волA напитaютъ тS и3 сeдмь времeнъ и3змэнsтсz на тебЁ, д0ндеже ўвёси, ћкw владёетъ вhшній цaрствомъ человёческимъ, и3 є3мyже восх0щетъ, дaстъ є5. | І відлучать тебе від людей, і буде перебування твоє з польовими звірами; травою будуть годувати тебе, як вола, і сім часів пройде над тобою, доки пізнаєш, що Всевишній володарює над царством людським і дає його, кому хоче!» |
|
30
|
30
|
| Въ т0й чaсъ сл0во скончaсz на цари2 навуходон0сорэ, и3 t человBкъ tгнaсz, и3 травY ѓки в0лъ kдsше, и3 t росы2 небeсныz тёло є3гw2 њроси1сz, д0ндеже влaси є3мY ћкw львY возраст0ша и3 нHгти є3мY ѓки пти1цамъ. | Негайно і сповнилося це слово над Навуходоносором, і відлучений він був від людей, їв траву, як віл, і зрошувалося тіло його росою небесною, так що волосся у нього виросло як у лева, і нігті у нього — як у птаха. |
|
31
|
31
|
| И# по скончaніи тёхъ днjй, ѓзъ навуходон0соръ џчи свои2 на нeбо воздви1гъ, и3 ќмъ м0й ко мнЁ возврати1сz, и3 вhшнzго благослови1хъ, и3 живyщаго во вёки похвали1хъ и3 прослaвихъ, ћкw влaсть є3гw2 влaсть вёчна, и3 цrтво є3гw2 въ р0ды и3 р0ды, | Після закінчення ж днів тих, я, Навуходоносор, звів очі мої до неба, і розум мій повернувся до мене; і благословив я Всевишнього, звеличив і прославив Вічного, Якого володарювання — володарювання вічне, і Якого царство — у роди і роди. |
|
32
|
32
|
| и3 вси2 живyщіи на земли2 ни во чт0же вмэни1шасz, и3 по в0ли своeй твори1тъ въ си1лэ нбcнэй и3 въ селeніи земнёмъ: и3 нёсть, и4же воспроти1витсz руцЁ є3гw2 и3 речeтъ є3мY: что2 сотвори1лъ є3си2; | І всі, що живуть на землі, нічого не значать; з волі Своєї Він діє як у небесному воїнстві, так і у тих, хто живе на землі; і немає нікого, хто міг би протистояти руці Його і сказати Йому: «що Ти зробив?» |
|
33
|
33
|
| Въ то2 врeмz ќмъ м0й возврати1сz ко мнЁ, и3 въ чeсть цaрства моегw2 пріид0хъ, и3 зрaкъ м0й возврати1сz ко мнЁ, и3 нач†лницы мои2 и3 вельмHжи мои2 и3скaху менE: и3 въ цaрствэ моeмъ ўтверди1хсz, и3 вели1чество и3з8oби1лнэе приложи1сz мнЁ. | У той час повернувся до мене розум мій, і на славу царства мого повернулися до мене сановитість і колишній вигляд мій; тоді знайшли мене радники мої і вельможі мої, і я відновлений був на царство моє, і велич моя ще більше піднеслася. |
|
34
|
34
|
| Нн7э ќбо ѓзъ навуходон0соръ хвалю2 и3 превозношY и3 слaвлю цRS нбcнаго, ћкw вс‰ дэлA є3гw2 и4стинна, и3 путіE є3гw2 судбы6, и3 вс‰ ходsщыz въ г0рдости м0жетъ смири1ти. | Нині я, Навуходоносор, славлю, підношу і величаю Царя Небесного, Якого всі діла істинні й путі праведні, і Який у силі смирити тих, що ходять гордо. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
