|
Главa Gi
|
Глава 13
|
|
1
|
1
|
|
И# бЁ мyжъ живhй въ вавmлHнэ, и4мz же є3мY їwакjмъ.
|
*У Вавилоні жив чоловік, на ім’я Іоаким.
|
|
2
|
2
|
|
И# поS женY, є4йже и4мz сwсaнна, дщeрь хелкjева, добрA ѕэлw2 и3 боsщисz бGа.
|
І взяв він дружину, на ім’я Сусанна, дочку Хелкія, дуже красиву і богобоязку.
|
|
3
|
3
|
|
Роди1тєлz же є3S прaвєдна, и3 научи1ста дщeрь свою2 по зак0ну мwmсeову.
|
Батьки її були праведні і навчили дочку свою закону Мойсеєвого.
|
|
4
|
4
|
|
Бё же їwакjмъ богaтъ ѕэлw2, и3 бЁ є3мY вертогрaдъ бли1з8 дворA є3гw2: и3 схождaхусz къ немY їудeє, понeже т0й бsше слaвнэе всёхъ.
|
Іоаким був дуже багатий, і був у нього сад поблизу дому його; і сходилися до нього юдеї, тому що він був найпочесніший з усіх.
|
|
5
|
5
|
|
И# и3збр†на бhста двA ст†рца t людjи въ судіи6 въ то2 лёто, њ ни1хже гlа вLка, ћкw и3зhде беззак0ніе и3з8 вавmлHна t стaрєцъ судjй, и5же мнsхусz ўправлsти людjй.
|
І були поставлені два старці з народу суддями у тім році, про яких Господь сказав, що беззаконня вийшло з Вавилона від старійшин-суддів, які здавалися такими, що керують народом.
|
|
6
|
6
|
|
Сі‰ прихождaста чaстw въ д0мъ їwакjмль, и3 прихождaху къ ни1ма вси2 прsщіисz.
|
Вони постійно бували у домі Іоакима, і до них приходили всі, хто мав спірні справи.
|
|
7
|
7
|
|
И# бhсть, внегдA tхождaху лю1діе њ полyдни, вхождaше сwсaнна и3 хождaше во вертогрaдэ мyжа своегw2.
|
Коли народ ішов близько полудня, Сусанна входила у сад свого чоловіка для прогулянки.
|
|
8
|
8
|
|
И# смотрsста є3S џба ст†рца по вс‰ дни6 входsщую и3 и3сходsщую, и3 бhста въ похотёніи є3S,
|
І бачили її обидва старійшини кожного дня, як вона приходила і прогулювалася, і в них зародилася похіть до неї,
|
|
9
|
9
|
|
и3 разврати1ста ќмъ св0й, и3 ўклон0ста џчи свои2, є4же не взирaти на нeбо, нижE поминaти судeбъ прaведныхъ.
|
і розбестили розум свій, і відхилили очі свої, щоб не дивитися на небо і не згадувати про праведні суди.
|
|
10
|
10
|
|
И# бёста џба ўsзвлєна п0хотію на ню2, и3 не возвэсти1ста дрyъ дрyгу болёзни своеS,
|
Обоє вони були уражені похіттю до неї, але не відкривали один одному болю свого,
|
|
11
|
11
|
|
понeже стыдsстасz и3сповёдати вожделёніе своE, ћкw хотsста бhти съ нeю.
|
тому що соромилися оголосити про жадання своє, що хотіли мати її.
|
|
12
|
12
|
|
И# наблюдaста жад†юща по вс‰ дни6 зрёти ю5, и3 рёста дрyгъ ко дрyгу:
|
І вони старанно підстерігали щодня, щоб бачити її, і говорили один одному:
|
|
13
|
13
|
|
п0йдемъ ќбо въ д0мъ, ћкw њбёда чaсъ є4сть. И# и3зшє1дша разыд0стасz дрyгъ t дрyга,
|
«ходімо додому, тому що час обіду», — і, вийшовши, розходилися один від одного,
|
|
14
|
14
|
|
и3 возвр†щшасz пріид0ста во є3ди1но (мёсто), и3 и3стzз†вша дрyгъ t дрyга вины2, и3сповёдаста дрyгъ дрyгу похотёніе своE, и3 тогдA џбще ўстaвиста врeмz, когдA возм0гутъ џную њбрэсти2 є3ди1ну.
|
і, повернувшись, приходили на те саме місце, і коли допитувались один у одного про причину того, то зізналися у похоті своїй, і тоді разом призначили час, коли могли б знайти її одну.
|
|
15
|
15
|
|
И# бhсть є3гдA наблюдaста днE ўг0днагw, вни1де сwсaниа, ћкоже вчерA и3 трeтіzгw днE, со двэмA т0чію nтрокови1цами, и3 восхотЁ мhтисz во вертогрaдэ, ћкw зн0й бsше.
|
І було, коли вони вичікували зручного дня, Сусанна ввійшла, як вчора і третього дня, із двома тільки служницями і захотіла митися у саду, тому що було спекотно.
|
|
16
|
16
|
|
И# не бsше никогHже тaмw, кромЁ двою2 стaрцєвъ сокровeнныхъ и3 стрегyщихъ є3S.
|
І не було там нікого, крім двох старійшин, які сховалися і підстерігали її.
|
|
17
|
17
|
|
И# речE nтрокови1цамъ: принеси1те ми2 мaсло и3 мhло и3 двє1ри вертогр†дныz затвори1те, да и3змhюсz.
|
І сказала вона служницям: принесіть мені олії і мила, і замкніть двері саду, щоб мені помитися.
|
|
18
|
18
|
|
И# сотвори1стэ ћкоже речE, и3 затвори1стэ двє1ри вертогр†дныz, и3 и3зыд0стэ зaдними двeрьми принести2 повелённое и4ма, и3 не ви1дэстэ стaрцєвъ, понeже бsста сокровє1нна.
|
Вони так і зробили, як вона сказала: замкнули двері саду і вийшли бічними дверима, щоб принести, що наказано було їм, і не бачили старійшин, тому що вони сховалися.
|
|
19
|
19
|
|
И# бhсть, є3гдA и3зыд0стэ nтрокови6цы, востaста џба ст†рца, и3 тек0ста къ нeй, и3 рёста:
|
І ось, коли служниці вийшли, встали обидва старійшини, і прибігли до неї, і сказали:
|
|
20
|
20
|
|
сE, двє1ри њгрaдныz затвори1шасz, и3 никт0же ви1дитъ нaсъ, ґ въ похотёніи твоeмъ є3смы2: сегw2 рaди соизв0ли нaмъ, и3 бyди съ нaми:
|
Ось, двері саду замкнені і ніхто нас не бачить, і ми маємо похіть до тебе, тому погодься з нами і побудь з нами.
|
|
21
|
21
|
|
ѓще же ни2, то2 послyшествуемъ на тS, ћкw бЁ съ тоб0ю ю4ноша, и3 тогw2 рaди tпусти1ла є3си2 nтрокови1цъ t тебє2.
|
Якщо ж не так, то ми будемо свідчити проти тебе, що з тобою був юнак, і тому ти відіслала від себе служниць твоїх.
|
|
22
|
22
|
|
И# возстенA сwсaнна и3 речE: тёсно ми2 tвсю1ду: ѓще бо сіE сотворю2, смeрть ми2 є4сть: ѓще же не сотворю2, не и3збёгну t рyкъ вaшихъ:
|
Тоді застогнала Сусанна і сказала: тісно мені звідусіль; бо, якщо я зроблю це, смерть мені, а якщо не зроблю, то не уникну рук ваших.
|
|
23
|
23
|
|
и3зволeніе ми2 є4сть не сотвори1вшей впaсти въ рyцэ вaши, нeжели согэши1ти пред8 бGомъ.
|
Краще для мене не зробити цього і впасти у руки ваші, ніж згрішити перед Господом.
|
|
24
|
24
|
|
И# возопи2 глaсомъ вели1кимъ сwсaнна: возопи1ста же и3 џба ст†рца проти1ву є4й,
|
І закричала Сусанна гучним голосом; закричали також і обидва старійшини проти неї,
|
|
25
|
25
|
|
и3 тeкъ є3ди1нъ, tвeрзе двє1ри вертогр†дныz.
|
і один побіг і відчинив двері саду.
|
|
26
|
26
|
|
Е#гдa же ўслhшаша кли1чь во вертогрaдэ домaшніи, вскочи1ша зaдними двeрьми ви1дэти случи1вшеесz є4й.
|
Коли ж ті, що знаходилися у домі, почули крик у саду, заскочили бічними дверима, щоб бачити, що трапилося з нею.
|
|
27
|
27
|
|
Е#гдa же повёдаста стaрцы словесA сво‰, ўстыдёшасz раби2 є3S ѕэлw2, ћкw николи1же речeсz таково2 сл0во њ сwсaннэ.
|
І коли старійшини сказали слова свої, слуги її надзвичайно були присоромлені, тому що ніколи нічого такого про Сусанну не говорили.
|
|
28
|
28
|
|
И# бhсть наyтріе, є3гдA собрaшасz лю1діе къ мyжу є3S їwакjму, пріид0ста и3 џба ст†рца пHлна беззак0ннагw помышлeніz на сwсaнну, є4же ўмори1ти ю5,
|
І було на другий день, коли зібрався народ до Іоакима, чоловіка її, прийшли й обидва старійшини, сповнені беззаконного заміру проти Сусанни, щоб віддати її на смерть.
|
|
29
|
29
|
|
и3 рёста пред8 людьми2: посли1те по сwсaнну дщeрь хелкjеву, ћже є4сть женA їwакjмлz. nни1 же послaша.
|
І сказали вони перед народом: пошліть за Сусанною, дочкою Хелкія, дружиною Іоакима. І послали.
|
|
30
|
30
|
|
И# пріи1де тA и3 роди1тєлz є3S, и3 ч†да є3S и3 вси2 ќжики є3S.
|
І прийшла вона, і батьки її, і діти її, і всі родичі її.
|
|
31
|
31
|
|
Сwсaнна же бsше младA ѕэлw2 и3 добрA w4бразомъ.
|
Сусанна була дуже ніжна і красива лицем,
|
|
32
|
32
|
|
Беззак0нніи же повелёста tкрhти ю5, бsше бо покровeна, ћкw да насhтzтсz добр0ты є3S.
|
і ці беззаконники наказали відкрити лице її, оскільки воно було закрите, щоб насититися красою її.
|
|
33
|
33
|
|
Плaкаху же сyщіи при нeй и3 вси2 знaющіи ю5.
|
Родичі ж і всі, хто дивився на неї, плакали.
|
|
34
|
34
|
|
Вост†вша же џба ст†рца посредЁ людjй, возложи1ста рyцэ на главY є3S.
|
А обидва старійшини, вставши посеред народу, поклали руки на голову її.
|
|
35
|
35
|
|
Сіs же плaчущи воззрЁ на нeбо, ћкw бsше сeрдце є3S ўповaz на гDа.
|
Вона ж у сльозах дивилася на небо, бо серце її уповало на Господа.
|
|
36
|
36
|
|
Рёста же џба ст†рца: ходsщымъ нaмъ nбои1мъ во вертогрaдэ, вни1де сіS со двэмA nтрокови1цами, и3 затвори2 двє1ри вертогр†дныz, и3 tпусти2 nтрокови6цы,
|
І сказали старійшини: коли ми ходили по саду одні, увійшла ця з двома служницями і зачинила двері саду, і відіслала служниць;
|
|
37
|
37
|
|
и3 пріи1де къ нeй ю4ноша, и4же бsше сокровeнъ, и3 возлежE съ нeю:
|
і прийшов до неї юнак, який ховався там, і ліг з нею.
|
|
38
|
38
|
|
мh же сyще во ќглэ вертогрaда, ви1дэвше беззак0ніе, тек0хомъ на нS:
|
Ми, знаходячись у кутку саду і бачачи таке беззаконня, побігли на них,
|
|
39
|
39
|
|
и3 ви1дэвше и5хъ смэшaющихсz, џнаго ќбw не мог0хомъ ћти понeже пaче нaсъ можaше, и3 tвeрзъ двє1ри вертогр†дныz и3зскочи2:
|
і побачили їх з’єднаними, і того не могли затримати, тому що він був сильніший за нас і, відчинивши двері, вискочив.
|
|
40
|
40
|
|
сію1 же є4мше, вопрошaхомъ, кто2 бЁ ю4ноша; и3 не восхотЁ повёдати нaмъ: њ сeмъ послyшествуемъ.
|
Але цю ми схопили і допитували: хто був цей юнак? але вона не хотіла оголосити нам. Про це ми свідчимо.
|
|
41
|
41
|
|
И# вёрова и4ма с0нмъ ѓки ст†рцємъ людски6мъ и3 судіsмъ, и3 њсуди1ша ю5 на ўмeртвіе.
|
І повірило їм зібрання, як старійшинам народу і суддям, і засудили її на смерть.
|
|
42
|
42
|
|
И# возопи2 сwсaнна глaсомъ вели1кимъ и3 речE: б9е вёчиый и3 сокровeнныхъ вёдателю, свёдый вс‰ прeжде бытіS и4хъ!
|
Заволала Сусанна гучним голосом і сказала: Боже вічний, що відаєш таємне і знаєш усе раніше буття його!
|
|
43
|
43
|
|
ты2 вёси, ћкw лжY послyшествоваста на мS, и3 сE, ўмирaю, не сотв0рши ничесHже, њ ни1хже сjи слукaвноваста на мS.
|
Ти знаєш, що вони неправдиво свідчили проти мене, і ось, я помираю, не зробивши нічого, що ці люди злісно вигадали на мене.
|
|
44
|
44
|
|
И# послyша гDь глaса є3S,
|
І почув Господь голос її.
|
|
45
|
45
|
|
и3 вед0мэй є4й на погублeніе, воздви1же бGъ д¦омъ стhмъ џтрока ю4на, є3мyже и4мz даніи1лъ:
|
І коли вона ведена була на смерть, збудив Бог святий дух молодого юнака, на ім’я Даниїл,
|
|
46
|
46
|
|
и3 возопи2 глaсомъ вели1кимъ: чи1стъ ѓзъ t кр0ве сеS.
|
і він закричав гучним голосом: чистий я від крови її!
|
|
47
|
47
|
|
Њбрати1шажесz вси2 лю1діе къ немy и3 рёша: что2 сл0во сіE, є4же ты2 глаг0леши;
|
Тоді обернувся до нього весь народ і сказав: що це за слово, яке ти сказав?
|
|
48
|
48
|
|
Сeй же стaвъ средЁ и4хъ речE: си1це ли юр0диви, сhнове ї}лєвы, не и3спытaвше, ни и4стины разумёвше, њсуди1сте дщeрь ї}леву;
|
Тоді він, ставши посеред них, сказав: чи так ви нерозумні, сини Ізраїля, що, не дослідивши і не довідавшись істини, засудили дочку Ізраїля?
|
|
49
|
49
|
|
возврати1тесz на суди1ще: лжy бо сjи послyшествоваста на ню2.
|
Поверніться у суд, бо ці неправдиво проти неї засвідчили.
|
|
50
|
50
|
|
И# возврати1шасz вси2 лю1діе съ потщaніемъ. И# рёша є3мY стaрцы: грzди2, сsди посредЁ нaсъ и3 возвэсти2 нaмъ, ћкw тебЁ дадE бGъ старёйшинство.
|
І негайно весь народ повернувся, і сказали йому старійшини: сідай посеред нас і оголоси нам, тому що Бог дав тобі старійшинство.
|
|
51
|
51
|
|
И# речE къ ни6мъ даніи1лъ: разведи1те | дрyгъ t дрyга далeче, и3 вопрошY и5хъ.
|
І сказав їм Даниїл: відокремте їх один від одного подалі, і я допитаю їх.
|
|
52
|
52
|
|
Е#гдa же развед0ша є3ди1наго t другaгw, призвA є3ди1наго t ни1хъ и3 речE къ немY: њбетшaлый ѕлhми дeнми, нн7э приспёша грэси2 твои2, ±же твори1лъ є3си2 прeжде,
|
Коли ж вони відокремлені були один від одного, покликав одного з них і сказав йому: ти, що постарів у злих днях! нині виявилися гріхи твої, які ти робив колись,
|
|
53
|
53
|
|
судS суды2 непрaвєдны и3 непови6нныz ќбw њсуждaж, прощaz же пови6нныz, гlющу бGу: непови1нна и3 прaведна не ўбивaй:
|
чинячи суди неправедні, засуджуючи невинних і виправдовуючи винних, тоді як Господь говорить: «невинного і правого не умертвляй».
|
|
54
|
54
|
|
нн7э u5бо сію2 ѓще є3си2 ви1дэлъ, рцы2, под8 кjимъ дрeвомъ ви1дэлъ є3си2 и5хъ бесёдующихъ къ себЁ; Џнъ же речE: под8 тeрномъ.
|
Отже, якщо ти цю бачив, скажи, під яким деревом бачив ти їх, що розмовляли одне з одним? Він сказав: під мастиковим.
|
|
55
|
55
|
|
Речe же даніи1лъ: прaвw солгaлъ є3си2 на твою2 главY: сe бо, ѓгGлъ б9ій пріи1мъ tвётъ t бGа, раст0ргнетъ тS полмA.
|
Даниїл сказав: точно, сказав ти неправду на твою голову; бо ось, ангел Божий, прийнявши рішення від Бога, розсіче тебе навпіл.
|
|
56
|
56
|
|
И# tпусти1въ є3го2 повелЁ привести2 другaго и3 речE є3мY: плeмz ханаaне, ґ не їyдино, добр0та прельсти1 тz, и3 похотёніе разврати2 сeрдце твоE:
|
Видаливши його, він наказав привести іншого і сказав йому: плем’я Ханаана, а не Іуди! Краса спокусила тебе, і похіть розбестила серце твоє.
|
|
57
|
57
|
|
си1це твори1ли є3стE дщeремъ ї}лєвымъ, w4ныz же боsшzсz живsху съ вaми, но (нн7э) дщeрь їyдина не претерпЁ беззак0ніz вaшегw:
|
Так чинили ви з дочками Ізраїля, і вони зі страху мали спілкування з вами; але дочка Іуди не потерпіла беззаконня вашого.
|
|
58
|
58
|
|
нн7э u5бо глаг0ли ми2: под8 кjимъ дрeвомъ ви1дэлъ є3си2 си1хъ бесёдующихъ къ себЁ; Џнъ же речE: под8 чресми1ною.
|
Отже, скажи мені: під яким деревом ти застав їх, що розмовляли між собою? Він сказав: під зеленим дубом.
|
|
59
|
59
|
|
Речe же є3мY даніи1лъ: прaвw солгaлъ є3си2 и3 ты2 на свою2 главY: ждeтъ бо ѓгGлъ б9ій мечeмъ разсэщи2 тS полмA, ћкw да потреби1тъ вы2.
|
Даниїл сказав йому: точно, сказав ти неправду на твою голову; бо ангел Божий з мечем чекає, щоб розсікти тебе навпіл, щоб знищити вас.
|
|
60
|
60
|
|
И# возопи2 вeсь с0нмъ глaсомъ вели1кимъ и3 благослови2 бGа сп7сaющаго надёющыzсz на него2.
|
Тоді все зібрання закричало гучним голосом, і благословили Бога, Який спасає тих, хто надіється на Нього,
|
|
61
|
61
|
|
И# востaша на џба ст†рца, ћкw њбличи2 и5хъ даніи1лъ t ќстъ и4хъ, лжY послyшествовавшихъ.
|
і повстали на обох старійшин, тому що Даниїл їхніми вустами викрив їх, що вони неправдиво свідчили;
|
|
62
|
62
|
|
И# сотвори1ша и4ма ћкоже слукaвноваста бли1жнему, сотвори1ти по зак0ну мwmсeову: и3 ўби1ша и5хъ, и3 спасeсz кр0вь непови1нна въ т0й дeнь.
|
і зробили з ними так, як вони зловмислили проти ближнього, за законом Мойсеєвим, і умертвили їх; і врятована була у той день кров невинна.
|
|
63
|
63
|
|
Хелкjа же и3 женA є3гw2 похвали1ша бGа њ дщeри своeй сwсaннэ со їwакjмомъ мyжемъ є3S и3 со ќжиками всёми, ћкw не њбрётесz въ нeй стyднаz вeщь.
|
Хелкія ж і дружина його прославили Бога за дочку свою Сусанну з Іоакимом, чоловіком її, і з усіма родичами, тому що не знайдено було у ній ганебного діла.
|
|
64
|
64
|
|
Даніи1лъ же бhсть вели1къ пред8 людьми2 t днE тогw2 и3 пот0мъ.
|
І Даниїл став великим перед народом з того дня і потім.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.