|
Главa є7
|
Глава 5
|
|
1
|
1
|
| Валтасaръ цaрь сотвори2 вeчерю вeлію вельм0жамъ свои6мъ тhсzщи мужє1мъ, | Валтасар цар зробив великий бенкет для тисячі вельмож своїх і перед очима тисячі пив вино. |
|
2
|
2
|
| пред8 тhсzщею же віно2, и3 піS валтасaръ речE при вкушeніи вінA, є4же принести2 сосyды зл†ты и3 срє1брzны, ±же и3знесE навуходон0соръ nтeцъ є3гw2 и3з8 хрaма (гDа бGа), и4же во їеrли1мэ, и3 да пію1тъ въ ни1хъ цaрь и3 вельмHжи є3гw2, и3 налHжницы є3гw2 и3 возлежaщыz (w4крестъ) є3гw2. | Скуштувавши вина, Валтасар наказав принести золоті і срібні сосуди, які Навуходоносор, батько його, виніс із храму Єрусалимського, щоб пити з них царю, вельможам його, дружинам його і наложницям його. |
|
3
|
3
|
| И# принес0ша сосyды златы6z и3 срє1брzныz, ±же и3знесE (навуходон0соръ цaрь) и3з8 хрaма гDа бGа, и4же во їеrли1мэ: и3 піsху и4ми цaрь и3 вельмHжи є3гw2, и3 налHжницы є3гw2 и3 возлежaщыz (w4крестъ) є3гw2: | Тоді принесли золоті сосуди, які взяті були зі святилища дому Божого в Єрусалимі; і пили з них цар і вельможі його, дружини його і наложниці його. |
|
4
|
4
|
| піsху віно2 и3 похвали1ша б0ги златы6z и3 срє1брzныz, и3 мBдzныz и3 желBзныz, и3 дрєвsныz и3 кaмєнныz, ґ бGа вёчнаго не благослови1ша, и3мyщаго влaсть дyха и4хъ. | Пили вино, і славили богів золотих і срібних, мідних, залізних, дерев’яних і кам’яних. |
|
5
|
5
|
| Въ т0й чaсъ и3зыд0ша пeрсты руки2 человёчи и3 писaху проти1ву лампaды на поваплeніи стэны2 д0му царeва, и3 цaрь ви1дzше пeрсты руки2 пи1шущіz. | У ту саму годину вийшли пальці руки людської і писали навпроти лампади на вапні стіни чертогу царського, і цар бачив кисть руки, яка писала. |
|
6
|
6
|
| ТогдA царю2 зрaкъ и3змэни1сz, и3 размышлє1ніz є3гw2 смущaху є3го2, и3 соyзы чрeслъ є3гw2 разслаблsхусz, и3 кwлёна є3гw2 сражaстасz: | Тоді цар змінився у лиці своєму; думки його збентежили його, зв’язки стегон його ослабли, і коліна його стали битися одне об одне. |
|
7
|
7
|
| и3 возопи2 цaрь си1лою, є4же ввести2 волхвHвъ, халдeєвъ, газари1нwвъ: и3 речE цaрь м{дрымъ вавmлHнскимъ: и4же прочтeтъ писaніе сіE и3 рaзумъ є3гw2 возвэсти1тъ мнЁ, т0й въ багрzни1цу њблечeтсz, и3 гри1вна златaz на вhю є3гw2, и3 трeтій во цaрствэ моeмъ њбладaти нaчнетъ. | Сильно закричав цар, щоб привели чаклунів, халдеїв і ворожбитів. Цар почав говорити, і сказав мудрецям вавилонським: хто прочитає це написане і пояснить мені значення його, той буде вбраний у багряницю, і золотий ланцюг буде на шиї у нього, і третім володарем буде у царстві. |
|
8
|
8
|
| И# вхождaху вси2 мyдріи ко царю2 и3 не можaху писaніz прочести2, ни рaзума царю2 возвэсти1ти. | І ввійшли всі мудреці царя, але не могли прочитати написаного і пояснити цареві значення його. |
|
9
|
9
|
| Цaрь же валтасaръ возмzтeсz, и3 зрaкъ є3гw2 и3змэни1сz на нeмъ, и3 вельмHжи є3гw2 смущaхусz. | Цар Валтасар надзвичайно стривожився, і вигляд лиця його змінився на ньому, і вельможі його збентежилися. |
|
10
|
10
|
| И# вни1де цари1ца въ д0мъ пи1рный, и3 речE цари1ца: царю2 во вёки живи2: да не смущaютъ тебE размышлє1ніz тво‰, и3 зрaкъ тв0й да не и3змэнsетсz: | Цариця ж, з приводу слів царя і вельмож його, ввійшла у палату бенкету; почала говорити цариця і сказала: царю, повіки живи! нехай не бентежать тебе думки твої, і нехай не змінюється вигляд лиця твого! |
|
11
|
11
|
| є4сть мyжъ во цaрствэ твоeмъ, въ нeмже д¦ъ б9ій: и3 во дни6 nтцA твоегw2 б0дрость и3 смhслъ њбрётесz въ нeмъ, и3 цaрь навуходон0соръ nтeцъ тв0й кнsзz постaви є3го2 волхвHмъ, њбаsтелємъ, халдeємъ, газари1нwмъ, | Є в царстві твоєму муж, в якому дух святого Бога; у дні батька твого виявлені були у ньому світло, розум і мудрість, подібна до мудрости богів, і цар Навуходоносор, батько твій, поставив його главою тайновідців, чаклунів, халдеїв і ворожбитів, — сам батько твій, цар, |
|
12
|
12
|
| ћкw дyхъ преиз8oби1лный (бsше) въ нeмъ, и3 премyдрость и3 смhслъ (њбрётесz) въ нeмъ, сказyz сны2 и3 возвэщaz сокровє1ннаz и3 разрэшaz соyзы, даніи1лъ, и3 цaрь наречE и4мz є3мY валтасaръ: нн7э ќбо да призовeтсz, и3 сказaніе є3гw2 возвэсти1тъ тебЁ. | тому що у ньому, у Даниїлі, якого цар перейменував Валтасаром, виявилися високий дух, відання і розум, здатний пояснювати сни, тлумачити загадкове і розв’язувати вузли. Отже, нехай прикличуть Даниїла, і він пояснить значення. |
|
13
|
13
|
| ТогдA даніи1лъ введeнъ бhсть пред8 царS. И# речE цaрь даніи1лу: ты2 лиє3си2 даніи1лъ, t сынHвъ плBнникъ їудeйскихъ, и5хже приведE навуходон0соръ цaрь nтeцъ м0й; | Тоді введений був Даниїл до царя, і цар почав розмову і сказав Даниїлові: чи ти Даниїл, один з полонених синів юдейських, яких батько мій, цар, привів з Юдеї? |
|
14
|
14
|
| слhшахъ њ тебЁ, ћкw д¦ъ б9ій въ тебЁ, и3 б0дрость и3 смhслъ и3 премyдрость и3з8oби1лна њбрётесz въ тебЁ: | Я чув про тебе, що дух Божий у тобі і світло, і розум, і висока мудрість знайдена у тобі. |
|
15
|
15
|
| и3 нн7э внид0ша пред8 мS мyдріи, волсви2, газари1ни, да писaніе сіE прочтyтъ и3 сказ†ніz є3гw2 возвэстsтъ ми2, и3 не мог0ша возвэсти1ти мнЁ: | Ось, приведені були до мене мудреці й чаклуни, щоб прочитати це написане і пояснити мені значення його; але вони не могли пояснити мені цього. |
|
16
|
16
|
| ѓзъ же слhшахъ њ тебЁ, ћкw м0жеши суды2 сказaти: нн7э u5бо ѓще возм0жеши ппсaніе сіE прочести2 и3 сказaніе є3гw2 возвэсти1ти мнЁ, въ багрzни1цу њблечeшисz, и3 гри1вна златaz на вhи твоeй бyдетъ, и3 трeтій во цaрствэ моeмъ њбладaти бyдеши. | А про тебе я чув, що ти можеш пояснювати значення і розв’язувати вузли; отже, якщо можеш прочитати це написане і пояснити мені значення його, то вбраний будеш у багряницю, і золотий ланцюг буде на шиї твоїй, і третім володарем будеш у царстві. |
|
17
|
17
|
| ТогдA tвэщA даніи1лъ и3 речE пред8 царeмъ: да‰ніz: тво‰ съ тоб0ю да бyдутъ, и3 дaръ д0му твоегw2 и3н0му дaждь, ѓзъ же писaніе прочтY царю2 и3 сказaніе є3гw2 возвэщY тебЁ. | Тоді відповів Даниїл, і сказав цареві: дари твої нехай залишаться у тебе, і почесті віддай іншому; а написане я прочитаю цареві і значення поясню йому. |
|
18
|
18
|
| Царю2! бGъ вhшній цaрство и3 вели1чество, и3 чeсть и3 слaву дадE навуходон0сору nтцY твоемY, | Царю! Всевишній Бог дарував батькові твоєму Навуходоносору царство, велич, честь і славу. |
|
19
|
19
|
| и3 t вели1чества, є4же є3мY дадE, вси2 лю1діе, племенA, kзhцы бsху трепeщуще и3 боsщесz t лицA є3гw2: и5хже хотsше ўбивaше, и3 и5хже хотsше біsше, и3 и5хже хотsше возвышaше, и3 и5хже хотsше, т0й смирsше: | Перед величчю, яку Він дав йому, всі народи, племена і мови тремтіли і страшилися його: кого хотів, він убивав, і кого хотів, залишав у живих; кого хотів, підносив, і кого хотів, принижував. |
|
20
|
20
|
| и3 є3гдA вознесeсz сeрдце є3гw2 и3 ўтверди1сz дyхъ є3гw2 є4же през0рствовати, сведeсz t прест0ла цaрства, и3 слaва и3 чeсть tsсz t негw2, | Але коли серце його загордилося і дух його озлобився до зухвалости, він був скинутий з царського престолу свого і позбавлений слави своєї, |
|
21
|
21
|
| и3 t человBкъ tгнaсz, и3 сeрдце є3гw2 со ѕвэрьми2 tдaсz, и3 житіE є3гw2 со ди1віими nслы6, и3 трав0ю ѓки волA питaху є3го2, и3 t росы2 небeсныz њроси1сz тёло є3гw2, д0ндеже ўразумЁ, ћкw владёетъ бGъ вhшній цaрствомъ человёческимъ, и3 є3мyже х0щетъ, дaстъ є5. | і відлучений був від синів людських, і серце його уподібнилося до звіриного, і жив він з дикими ослами; годували його травою, як вола, і тіло його зрошувалося небесною росою, доки він пізнав, що над царством людським володарює Всевишній Бог і поставляє над ним, кого хоче. |
|
22
|
22
|
| И# ты2 u5бо, сhне є3гw2 валтасaре, не смири1лъ є3си2 сeрдца твоегw2 пред8 гDемъ: не вс‰ ли сі‰ вёдалъ є3си2; | І ти, син його Валтасар, не смирив серця твого, хоч знав усе це, |
|
23
|
23
|
| но на гDа бGа нбcнаго вознeслсz є3си2, и3 сосyды хрaма є3гw2 принес0ша пред8 тебE, тh же и3 вельмHжи твои2, и3 налHжницы тво‰ и3 возлежaщыz (w4крестъ) тебє2, віно2 піsсте и4ми: и3 б0ги златы6z и3 срє1брzныz, и3 мBдzныz и3 желBзныz, и3 кaмєнныz и3 древ‰ныz, и5же ни ви1дzтъ, ни слhшатъ, ни разумёютъ, похвали1лъ є3си2, ґ бGа, ў негHже дыхaніе твоE въ руцЁ є3гw2, и3 вси2 путіE твои2, того2 не прослaвилъ є3си2. | але піднісся проти Господа небес, і сосуди дому Його принесли до тебе, і ти і вельможі твої, дружини твої і наложниці твої пили з них вино, і ти славив богів срібних і золотих, мідних, залізних, дерев’яних і кам’яних, які не бачать, не чують, не розуміють; а Бога, у руці Якого дихання твоє і в Якого всі путі твої, ти не прославив. |
|
24
|
24
|
| Сегw2 рaди t лицA є3гw2 п0слани бhша пeрсты ручнjи и3 писaніе сіE вчини1ша. | За це і послана від Нього кисть руки, і накреслено це писання. |
|
25
|
25
|
| Сe же є4сть писaніе вчинeное: мани2, fекeл, фaрес. | І ось що накреслено: мене, мене, текел, упарсин. |
|
26
|
26
|
| СE сказaніе глаг0ла: мани2, и3змёри бGъ цaрство твоE и3 скончA є5: | Ось і значення слів: мене — обчислив Бог царство твоє і поклав кінець йому; |
|
27
|
27
|
| fекeл, постaвисz въ мёрилэхъ и3 њбрётесz лишaемо: | текел — ти зважений на терезах і знайдений дуже легким; |
|
28
|
28
|
| фaрес, раздэли1сz цaрство твоE и3 дадeсz ми1дwмъ и3 пeрсwмъ. | перес — розділене царство твоє і дане мидянам і персам. |
|
29
|
29
|
| И# речE валтасaръ: (њблецhте и5). И# њблек0ша даніи1ла въ багрzни1цу, и3 гри1вну златyю возложи1ша на вhю є3гw2, и3 проповёда њ нeмъ, є4же бhти є3мY кнsзю трeтіему во цaрствэ є3гw2. | Тоді за повелінням Валтасара одягли Даниїла у багряницю і поклали золотий ланцюг на шию його, і проголосили його третім володарем у царстві. |
|
30
|
30
|
| Валтасaра царS халдeйска ўби1ша въ тY н0щь, | У ту ж саму ніч Валтасар, цар Халдейський, був убитий, |
|
31
|
31
|
| дaрій же ми1дzнинъ пріS цaрство, сhй шести1десzти и3 двою2 лётъ. | і Дарій мидянин прийняв царство, будучи шістдесяти двох років. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
