|
Главa №
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
| (За? R§}.) Пavелъ, ґпcлъ ни t челwвёкъ, ни человёкомъ, но ї}съ хrт0мъ и3 бGомъ nц7eмъ воскRси1вшимъ є3го2 и3з8 мeртвыхъ, | Павло апостол, обраний не людьми і не через людину, але Ісусом Христом і Богом Отцем, Який воскресив Його з мертвих, |
|
2
|
2
|
| и3 и5же со мн0ю вс‰ брaтіz, цRквамъ галат‡йскимъ: | і вся братія, яка зі мною, — Церквам Галатійським: |
|
3
|
3
|
| (За? R§f7.) блгdть вaмъ и3 ми1ръ t бGа nц7A и3 гDа нaшегw ї}са хrтA, | благодать вам і мир від Бога Отця і Господа нашого Ісуса Христа, |
|
4
|
4
|
| дaвшагw себE по грэсёхъ нaшихъ, ћкw да и3збaвитъ нaсъ t настоsщагw вёка лукaвагw, по в0ли бGа и3 nц7A нaшегw, | Який віддав Себе Самого за гріхи наші, щоб визволити нас від сучасного лукавого віку, з волі Бога і Отця нашого; |
|
5
|
5
|
| є3мyже слaва во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. | Йому і слава на віки віків. Амінь. |
|
6
|
6
|
| Чуждyсz, ћкw тaкw ск0рw прелагaетесz t звaвшагw вы2 блгdтію хrт0вою, во и4но благовэствовaніе: | Дивуюся, що від того, хто покликав вас благодаттю Христовою, ви так скоро переходите до іншого благовістування, |
|
7
|
7
|
| є4же нёсть и4но, т0чію нёцыи сyть смущaющіи вы2 и3 хотsщіи преврати1ти бlговэствовaніе хrт0во. | яке, зрештою, не інше, а тільки є люди, що бентежать вас і хочуть спотворити благовістування Христове. |
|
8
|
8
|
| Но и3 ѓще мы2, и3ли2 ѓгGлъ съ нб7сE благовэсти1тъ вaмъ пaче, є4же благовэсти1хомъ вaмъ, ґнafема да бyдетъ. | Та коли б навіть ми або ангел з неба став благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай буде анафема. |
|
9
|
9
|
| Ћкоже предрек0хомъ, и3 нн7э пaки глаг0лю: ѓще кто2 вaмъ благовэсти1тъ пaче, є4же пріsсте, ґнafема да бyдетъ. | Як ми раніше казали, так і тепер ще говорю: хто благовістить вам не те, що ви прийняли, нехай буде анафема. |
|
10
|
10
|
| Нн7э бо человёки препирaю, и3ли2 бGа, и3ли2 и3щY человёкwмъ ўгождaти; Ѓще бо бhхъ є3щE человёкwмъ ўгождaлъ, хrт0въ рaбъ не бhхъ ќбw бhлъ. | Чи в людей я шукаю тепер благовоління, чи у Бога? Чи людям я прагну догоджати? Якби я і тепер догоджав людям, не був би рабом Христовим. |
|
11
|
11
|
| (За? ©.) Сказyю же вaмъ, брaтіе, бlговэствовaніе благовэщeнное t менє2, ћкw нёсть по человёку: | Сповіщаю ж вам, браття, що Євангеліє, яке я благовістив, не є людське; |
|
12
|
12
|
| ни бо ѓзъ t человёка пріsхъ є5, нижE научи1хсz, но kвлeніемъ ї}съ хrт0вымъ. | бо я прийняв його і навчився не від людини, а через одкровення Ісуса Христа. |
|
13
|
13
|
| Слhшасте бо моE житіE и3ногдA въ жид0вствэ, ћкw по премн0гу гони1хъ цRковь б9ію и3 разрушaхъ ю5, | Ви чули про мій попередній спосіб життя в юдействі, що я жорстоко гнав Церкву Божу та руйнував її |
|
14
|
14
|
| и3 преспэвaхъ въ жид0вствэ пaче мн0гихъ свє1рстникъ мои1хъ въ р0дэ моeмъ, и4злиха ревни1тель сhй nтeческихъ мои1хъ предaній. | і перевершував у юдействі багатьох ровесників моїх у роді моєму, будучи надмірним ревнителем батьківських моїх передань. |
|
15
|
15
|
| Е#гдa же бlговоли2 бGъ, и3збрaвый мS t чрeва мaтере моеS и3 призвaвый блгdтію своeю, | Коли ж Бог, Який обрав мене від утроби матері моєї і покликав благодаттю Своєю, благоволив |
|
16
|
16
|
| kви1ти сн7а своего2 во мнЁ, да благовэствyю є3го2 во kзhцэхъ, ѓбіе не приложи1хсz пл0ти и3 кр0ви, | відкрити в мені Сина Свого, щоб я благовістив Його язичникам, — я не став тоді ж радитися з плоттю і кров’ю |
|
17
|
17
|
| ни взыд0хъ во їеrли1мъ къ пeрвэйшымъ менє2 ґпcлwмъ, но и3д0хъ во ґравjю и3 пaки возврати1хсz въ дамaскъ. | і не пішов у Єрусалим до тих, що стали апостолами раніше за мене, а пішов до Аравії і знову повернувся в Дамаск. |
|
18
|
18
|
| Пот0мъ же по тріeхъ лётэхъ взыд0хъ во їеrли1мъ соглsдати петрA, и3 пребhхъ ў негw2 днjй пzтьнaдесzть. | Потім‚ через три роки‚ пішов я до Єрусалима побачити Петра і пробув у нього днів п’ятнадцять. |
|
19
|
19
|
| И#н0гw же t ґпcлъ не ви1дэхъ, т0кмw їaкwва брaта гDнz. | Іншого з апостолів не бачив нікого, тільки Якова, брата Господнього. |
|
20
|
20
|
| Ґ ±же пишY вaмъ, сE пред8 бGомъ, ћкw не лгY. | А те, що пишу вам, як перед Богом, не обманюю. |
|
21
|
21
|
| Пот0мъ же пріид0хъ въ страны6 с›рскіz и3 кілік‡йскіz. | Потім я пішов до країн Сирії та Киликії. |
|
22
|
22
|
| Бёхъ же не знaемь лицeмъ цRквамъ їудє1йскимъ, ±же њ хrтЁ, | Церквам Христовим в Юдеї я особисто не був відомий, |
|
23
|
23
|
| т0чію же слhшаще бsху, ћкw гонsй нaсъ и3ногдA, нн7э благовэствyетъ вёру, ю4же и3ногдA разрушaше: | вони лише чули, що той, хто гнав їх колись, тепер благовістить віру, яку раніш знищував, — |
|
24
|
24
|
| и3 слaвлzху њ мнЁ бGа. | і славили Бога за мене. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
