|
Главa в7
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
| Пот0мъ же по четыренaдесzти лётэхъ пaки взыд0хъ во їеrли1мъ съ варнaвою, поeмъ съ соб0ю и3 тjта. | Потім, через чотирнадцять років, я знову пішов до Єрусалима з Варнавою, взявши з собою і Тита. |
|
2
|
2
|
| Взыд0хъ же по tкровeнію, и3 предложи1хъ и5мъ бlговэствовaніе, є4же проповёдую во kзhцэхъ, на є3ди1нэ же мни6мымъ, да не кaкw вотщE текY, и3ли2 тек0хъ. | Пішов же за одкровенням і виклав їм, і особливо знатнішим, благовістування, яке я проповідую язичникам, чи, бува, не даремно я труджуся або трудився. |
|
3
|
3
|
| Но ни тjтъ, и4же со мн0ю, є4ллинъ сhй, нyжденъ бhсть њбрёзатисz. | Але вони й Тита, який був зі мною, хоч і елліна, не примушували обрізатися, |
|
4
|
4
|
| И# за пришeдшую лжебрaтію, и5же привнид0ша соглsдати своб0ды нaшеz, ю4же и4мамы њ хrтЁ ї}сэ, да нaсъ пораб0тzтъ: | а перед лжебраттями, котрі потай прийшли підглядати нашу свободу, яку ми маємо в Христі Ісусі, щоб підкорити нас, |
|
5
|
5
|
| и5мже ни къ часY повинyхомсz въ покорeніе, да и4стина бlговёстіz пребyдетъ въ вaсъ. | ми ні в чому не поступилися і не скорились, щоб істина благовістування зберігалась у вас. |
|
6
|
6
|
| (За? ©№.) T мнsщихсz же бhти что2, ћкови нёкогда бёша, ничт0же ми2 рaзнствуетъ: лицA бGъ человёча не пріeмлетъ. Мнё бо мни1міи ничт0же привозложи1ша: | І у знаменитих будь-чим, якими б вони не були колись, для мене немає нічого особливого. Бог на особу не вважає. І мені знамениті нічого не додали. |
|
7
|
7
|
| но сопроти1вное, ўразумёвше, ћкw ўвёрено ми2 бhсть бlговёстіе неwбрёзаніz, ћкоже петрY њбрёзаніz: | Hавпаки, побачивши, що мені довірено благовістя серед необрізаних, як Петрові серед обрізаних |
|
8
|
8
|
| и4бо споспёшествовавый петрY въ послaніе њбрёзаніz, споспёшествова и3 мнЁ во kзhки: | (бо Той, Хто сприяв Петрові в апостольстві у обрізаних, сприяв і мені у язичників), |
|
9
|
9
|
| и3 познaвше блгdть дaнную ми2, їaкwвъ и3 ки1фа и3 їwaннъ, мни1міи столпи2 бhти, десни1цы дaша мнЁ и3 варнaвэ nбщeніz, да мы2 во kзhки, nни1 же во њбрёзаніе, | і довідавшись про благодать, дану мені, Яків, Кифа та Іоан, визнані стовпи, подали мені руку єднання, щоб нам іти до язичників, а їм до обрізаних, |
|
10
|
10
|
| т0чію ни1щихъ да п0мнима: є4же и3 потщaхсz сіE и4стое сотвори1ти. | тільки щоб ми пам’ятали про вбогих, що я і намагався виконувати ретельно. |
|
11
|
11
|
| (За? ©в7.) Е#гдa же пріи1де пeтръ во ґнтіохjю, въ лицE є3мY противустaхъ, ћкw заз0ренъ бЁ. | Коли ж прийшов Петро до Антиохії, то я особисто протистав йому, бо він заслуговував на нарікання. |
|
12
|
12
|
| Прeжде бо дaже не пріити2 нBкимъ t їaкwва, съ kзы6ки kдsше: є3гдa же пріид0ша, њпрsташесz и3 tлучaшесz, боsсz сyщихъ t њбрёзаніz. | Бо до прибуття деяких від Якова він їв разом із язичниками; а коли ті прийшли, він почав таїтися та відсторонятися, побоюючись обрізаних. |
|
13
|
13
|
| И# лицемёришасz съ ни1мъ и3 пр0чіи їудє1и, ћкw и3 варнaвэ пристaти лицемёрству и4хъ. | Разом з ним лицемірили й інші юдеї, так що навіть Варнава пристав до лицемірства їхнього. |
|
14
|
14
|
| Но є3гдA ви1дэхъ, ћкw не прaвw х0дzтъ ко и4стинэ бlговэствовaніz, рек0хъ петрY пред8 всёми: ѓще ты2, їудeй сhй, kзhчески, ґ не їудeйски живeши, почто2 kзhки нyдиши їудeйски жи1телствовати; | А коли я побачив, що вони діють неправдиво щодо істини євангельської, я сказав Петрові перед усіма: якщо ти, будучи юдеєм, живеш по-язичеськи, а не по-юдейськи, то навіщо примушуєш язичників жити по-юдейськи? |
|
15
|
15
|
| Мы2 є3стеств0мъ їудeє, ґ не t kзы6къ грBшницы: | Ми за природою юдеї, а не грішники з язичників. |
|
16
|
16
|
| (За? ©G.) ўвёдэвше же, ћкw не њправди1тсz человёкъ t дёлъ зак0на, но т0кмw вёрою ї}съ хrт0вою, и3 мы2 во хrтA ї}са вёровахомъ, да њправди1мсz t вёры хrт0вы, ґ не t дёлъ зак0на: занE не њправди1тсz t дёлъ зак0на всsка пл0ть. | Однак, дізнавшись, що людина виправдовується не ділами закону, а тільки вірою в Ісуса Христа, і ми увірували в Христа Ісуса, щоб виправдатися вірою в Христа Ісуса, а не ділами закону; бо ділами закону не виправдається ніяка плоть. |
|
17
|
17
|
| Ѓще ли, и4щуще њправди1тисz њ хrтЁ, њбрэт0хомсz и3 сaми грBшницы, хrт0съ ќбw грэхy ли служи1тель; Да не бyдетъ. | Якщо ж ми, шукаючи виправдання у Христі, самі виявилися грішниками, то невже Христос є служитель гріха? Аж ніяк! |
|
18
|
18
|
| Ѓще бо, ±же разори1хъ, сі‰ пaки созидaю, престyпника себE представлsю. | Бо якщо я знову будую те, що зруйнував, то сам себе роблю злочинцем. |
|
19
|
19
|
| Ѓзъ бо зак0номъ зак0ну ўмр0хъ, да бGови жи1въ бyду. Хrт0ви сраспsхсz: | Законом я вмер для закону, щоб жити для Бога. Я співрозп’явся Христові, |
|
20
|
20
|
| живy же не ктомY ѓзъ, но живeтъ во мнЁ хrт0съ. Ґ є4же нн7э живY во пл0ти, вёрою живY сн7а б9іz, возлюби1вшагw менE и3 предaвшагw себE по мнЁ. | і вже не я живу, а живе в мені Христос. А що нині живу в плоті, то вірою живу в Сина Божого, Який полюбив мене і віддав Себе за мене. |
|
21
|
21
|
| (За? ©д7.) Не tметaю блгdти б9іz. Ѓще бо зак0номъ прaвда, u5бо хrт0съ тyне ќмре. | Hе відкидаю благодаті Божої; а якщо виправдання через закон, то Христос даремно вмер. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
