Глава 1
|
Главa №
|
1
|
1
|
Павло апостол, обраний не людьми і не через людину, але Ісусом Христом і Богом Отцем, Який воскресив Його з мертвих, | (За? R§}.) Пavелъ, ґпcлъ ни t челwвёкъ, ни человёкомъ, но ї}съ хrт0мъ и3 бGомъ nц7eмъ воскRси1вшимъ є3го2 и3з8 мeртвыхъ, |
2
|
2
|
і вся братія, яка зі мною, — Церквам Галатійським: | и3 и5же со мн0ю вс‰ брaтіz, цRквамъ галат‡йскимъ: |
3
|
3
|
благодать вам і мир від Бога Отця і Господа нашого Ісуса Христа, | (За? R§f7.) блгdть вaмъ и3 ми1ръ t бGа nц7A и3 гDа нaшегw ї}са хrтA, |
4
|
4
|
Який віддав Себе Самого за гріхи наші, щоб визволити нас від сучасного лукавого віку, з волі Бога і Отця нашого; | дaвшагw себE по грэсёхъ нaшихъ, ћкw да и3збaвитъ нaсъ t настоsщагw вёка лукaвагw, по в0ли бGа и3 nц7A нaшегw, |
5
|
5
|
Йому і слава на віки віків. Амінь. | є3мyже слaва во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. |
6
|
6
|
Дивуюся, що від того, хто покликав вас благодаттю Христовою, ви так скоро переходите до іншого благовістування, | Чуждyсz, ћкw тaкw ск0рw прелагaетесz t звaвшагw вы2 блгdтію хrт0вою, во и4но благовэствовaніе: |
7
|
7
|
яке, зрештою, не інше, а тільки є люди, що бентежать вас і хочуть спотворити благовістування Христове. | є4же нёсть и4но, т0чію нёцыи сyть смущaющіи вы2 и3 хотsщіи преврати1ти бlговэствовaніе хrт0во. |
8
|
8
|
Та коли б навіть ми або ангел з неба став благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай буде анафема. | Но и3 ѓще мы2, и3ли2 ѓгGлъ съ нб7сE благовэсти1тъ вaмъ пaче, є4же благовэсти1хомъ вaмъ, ґнafема да бyдетъ. |
9
|
9
|
Як ми раніше казали, так і тепер ще говорю: хто благовістить вам не те, що ви прийняли, нехай буде анафема. | Ћкоже предрек0хомъ, и3 нн7э пaки глаг0лю: ѓще кто2 вaмъ благовэсти1тъ пaче, є4же пріsсте, ґнafема да бyдетъ. |
10
|
10
|
Чи в людей я шукаю тепер благовоління, чи у Бога? Чи людям я прагну догоджати? Якби я і тепер догоджав людям, не був би рабом Христовим. | Нн7э бо человёки препирaю, и3ли2 бGа, и3ли2 и3щY человёкwмъ ўгождaти; Ѓще бо бhхъ є3щE человёкwмъ ўгождaлъ, хrт0въ рaбъ не бhхъ ќбw бhлъ. |
11
|
11
|
Сповіщаю ж вам, браття, що Євангеліє, яке я благовістив, не є людське; | (За? ©.) Сказyю же вaмъ, брaтіе, бlговэствовaніе благовэщeнное t менє2, ћкw нёсть по человёку: |
12
|
12
|
бо я прийняв його і навчився не від людини, а через одкровення Ісуса Христа. | ни бо ѓзъ t человёка пріsхъ є5, нижE научи1хсz, но kвлeніемъ ї}съ хrт0вымъ. |
13
|
13
|
Ви чули про мій попередній спосіб життя в юдействі, що я жорстоко гнав Церкву Божу та руйнував її | Слhшасте бо моE житіE и3ногдA въ жид0вствэ, ћкw по премн0гу гони1хъ цRковь б9ію и3 разрушaхъ ю5, |
14
|
14
|
і перевершував у юдействі багатьох ровесників моїх у роді моєму, будучи надмірним ревнителем батьківських моїх передань. | и3 преспэвaхъ въ жид0вствэ пaче мн0гихъ свє1рстникъ мои1хъ въ р0дэ моeмъ, и4злиха ревни1тель сhй nтeческихъ мои1хъ предaній. |
15
|
15
|
Коли ж Бог, Який обрав мене від утроби матері моєї і покликав благодаттю Своєю, благоволив | Е#гдa же бlговоли2 бGъ, и3збрaвый мS t чрeва мaтере моеS и3 призвaвый блгdтію своeю, |
16
|
16
|
відкрити в мені Сина Свого, щоб я благовістив Його язичникам, — я не став тоді ж радитися з плоттю і кров’ю | kви1ти сн7а своего2 во мнЁ, да благовэствyю є3го2 во kзhцэхъ, ѓбіе не приложи1хсz пл0ти и3 кр0ви, |
17
|
17
|
і не пішов у Єрусалим до тих, що стали апостолами раніше за мене, а пішов до Аравії і знову повернувся в Дамаск. | ни взыд0хъ во їеrли1мъ къ пeрвэйшымъ менє2 ґпcлwмъ, но и3д0хъ во ґравjю и3 пaки возврати1хсz въ дамaскъ. |
18
|
18
|
Потім‚ через три роки‚ пішов я до Єрусалима побачити Петра і пробув у нього днів п’ятнадцять. | Пот0мъ же по тріeхъ лётэхъ взыд0хъ во їеrли1мъ соглsдати петрA, и3 пребhхъ ў негw2 днjй пzтьнaдесzть. |
19
|
19
|
Іншого з апостолів не бачив нікого, тільки Якова, брата Господнього. | И#н0гw же t ґпcлъ не ви1дэхъ, т0кмw їaкwва брaта гDнz. |
20
|
20
|
А те, що пишу вам, як перед Богом, не обманюю. | Ґ ±же пишY вaмъ, сE пред8 бGомъ, ћкw не лгY. |
21
|
21
|
Потім я пішов до країн Сирії та Киликії. | Пот0мъ же пріид0хъ въ страны6 с›рскіz и3 кілік‡йскіz. |
22
|
22
|
Церквам Христовим в Юдеї я особисто не був відомий, | Бёхъ же не знaемь лицeмъ цRквамъ їудє1йскимъ, ±же њ хrтЁ, |
23
|
23
|
вони лише чули, що той, хто гнав їх колись, тепер благовістить віру, яку раніш знищував, — | т0чію же слhшаще бsху, ћкw гонsй нaсъ и3ногдA, нн7э благовэствyетъ вёру, ю4же и3ногдA разрушaше: |
24
|
24
|
і славили Бога за мене. | и3 слaвлzху њ мнЁ бGа. |