Порівняти Біблія церковнослов'янською з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава 10

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Главa ‹	Глава 10

1	1
Е#гдa же ўслhша ґдwнівезeкъ цaрь їеrли1мскій, ћкw взS їисyсъ гaй и3 потреби2 є3го2, ћкоже сотвори2 їеріхHну и3 царю2 є3гw2, тaкw сотвори2 и3 гaю и3 царю2 є3гw2, и3 ћкw сaми вдaшасz живyщіи въ гаваHнэ ко їисyсу и3 ко ї}лю, и3 бhша въ ни1хъ,	Коли Адониседек, цар Єрусалимський, почув, що Ісус узяв Гай і піддав його закляттю, і що так само вчинив з Гаєм і царем його, як вчинив з Єрихоном і царем його, і що жителі Гаваона уклали мир [з Ісусом і] з Ізраїлем і залишилися серед них,
2	2
и3 ўбоsшасz сaми въ себЁ ѕэлw2: вёдzху бо, ћкw грaдъ бsше вели1къ гаваHнъ, ћкw є3ди1нъ t вели1кихъ градHвъ, и3 вси2 мyжіе и5же въ нeмъ крёпцы.	тоді він дуже злякався, тому що Гаваон [було] місто велике, як одне з царських міст, і більше Гая, і всі жителі його люди хоробрі.
3	3
И# послA ґдwнівезeкъ цaрь їеrли1мскій къ є3лaму царю2 хеврHнску и3 фераaну царю2 їерімyfску, и3 ко ґфjю царю2 лахjсску, и3 къ давjру царю2 nдоллaмску, глаг0лz:	Тому Адониседек, цар Єрусалимський, послав до Гогама, царя Хевронського, і до Фирама, царя Іармуфського, і до Яфія, царя Лахисського, і до Девира, царя Еглонського, щоб сказати:
4	4
пріиди1те, взhдите ко мнЁ и3 помози1те ми2, да повою1емъ гаваHна: вдaшасz бо сaми ко їисyсу и3 къ сынHмъ ї}лєвымъ.	прийдіть до мене і допоможіть мені уразити Гаваон за те, що він уклав мир з Ісусом і синами Ізраїлевими.
5	5
И# собрaшасz и3 взыд0ша пsть царeй їевусeйскихъ: цaрь їеrли1мскій и3 цaрь хеврHнскій, и3 цaрь їерімyfскій и3 цaрь лахjсскій и3 цaрь nдоллaмскій, сaми и3 вси2 лю1діе и4хъ, и3 њбсэд0ша гаваHна и3 воевaша на него2.	Вони зібралися, і пішли п’ять царів аморрейських: цар Єрусалимський, цар Хевронський, цар Іармуфський, цар Лахисський, цар Еглонський, вони і все ополчення їх, і розташувалися станом біля Гаваона, щоб воювати проти нього.
6	6
И# послaша живyщіи въ гаваHнэ ко їисyсу въ п0лкъ ї}левъ въ галгaлы, глаг0люще: не tрэшaй руки2 твоеS t р†бъ твои1хъ: взhди къ нaмъ ск0рw и3 помози2 нaмъ, и3 и3зми2 нaсъ: ћкw с0брани сyть на ны2 вси2 цaріе ґморрeйстіи, живyщіи въ г0рнэй.	Жителі Гаваона послали до Ісуса в стан [ізраїльський], у Галгал, сказати: не відніми руки твоєї від рабів твоїх; прийди до нас скоріше, врятуй нас і подай нам допомогу; тому що зібралися проти нас усі царі аморрейські, які живуть в горах.
7	7
И# взhде їисyсъ t галгaлъ, сaмъ и3 вси2 лю1діе вои1нстіи съ ни1мъ, всsкъ си1льный крёпостію.	Ісус пішов з Галгала сам, і з ним весь народ, здатний до війни, і всі чоловіки хоробрі.
8	8
И# речE гDь ко їисyсу: не ўб0йсz и4хъ, ћкw въ рyцэ твои2 предaхъ \|: не њстaнетъ t ни1хъ ни є3ди1нъ пред8 вaми.	І сказав Господь Ісусові: не бійся їх, бо Я віддав їх у руки твої: ніхто з них не устоїть перед лицем твоїм.
9	9
И# пріи1де на ни1хъ їисyсъ внезaпу: всю1 бо н0щь и4де t галгaлъ.	І прийшов на них Ісус раптово, [тому що] усю ніч ішов він з Галгала.
10	10
И# ўжаси2 \| гDь t лицA сынHвъ ї}левыхъ: и3 сокруши2 \| гDь сокрушeніемъ вели1кимъ въ гаваHнэ: и3 погнaша \| путeмъ восх0да виfwрHнска, и3 сэчaху и5хъ дaже до ґзи1ка и3 до маки1да.	Господь привів їх у сум’яття, коли ті побачили ізраїльтян, і вони вразили їх у Гаваоні сильною поразкою, і переслідували їх по дорозі до узвишшя Вефорона, й уражали їх до Азека і до Македа.
11	11
Внегдa же бэжaти и5мъ t лицA сынHвъ ї}левыхъ до восх0да виfwрHнска, и3 гDь вeрже на нS кaменіе вели1кое грaда съ небесE дaже до ґзи1ка, и3 бhсть мн0жае ўмeршихъ t грaда кaменна, нeже ўбіeнныхъ t сынHвъ ї}левыхъ мечeмъ на брaни.	Коли ж вони бігли від ізраїльтян по схилу гори Вефоронської, Господь кидав на них з небес великі камені [граду] до самого Азека, і вони вмирали; більше було тих, які померли від каміння граду, ніж тих, яких умертвили сини Ізраїлеві мечем [у бою].
12	12
ТогдA глаг0ла їисyсъ ко гDу, въ џньже дeнь предадE гDь бGъ ґморрeа под8 рyку ї}леву, є3гдA сокруши2 и5хъ въ гаваHнэ, и3 сокруши1шасz t лицA ї}лева: и3 речE їисyсъ: да стaнетъ с0лнце прsмw гаваHну, и3 лунA прsмw дeбри є3лHнъ.	Ісус воззвав до Господа в той день, в який віддав Господь [Бог] Аморрея в руки Ізраїля, коли побив їх у Гаваоні, і вони побиті були перед лицем синів Ізраїлевих, і сказав перед ізраїльтянами: стій, сонце, над Гаваоном, і місяць, над долиною Аїалонською!
13	13
И# стA с0лнце и3 лунA въ стоsніи, д0ндеже tмсти2 бGъ врагHмъ и4хъ. Не сіe ли є4сть пи1сано въ кни1гахъ првdнагw: и3 стA с0лнце посредЁ небесE и3 не и3дsше на зaпадъ въ совершeніе днE є3ди1нагw;	І зупинилося сонце, і місяць стояв, доки народ мстився ворогам своїм. Чи не це написано в книзі Праведного: «стояло сонце серед неба і не поспішало до заходу майже цілий день»?
14	14
И# не бhсть дeнь таковhй нижE прeжде, нижE послэди2, є4же послyшати бGу тaкw глaса человёча, ћкw гDь споб0рствова ї}лю.	І не було такого дня ні раніше ні після того, в який Господь [так] слухав би голосу людського. Тому що Господь боровся за Ізраїля.
15	15
И# возврати1сz їисyсъ и3 вeсь ї}ль съ ни1мъ въ п0лкъ въ галгaлы.	Потім повернувся Ісус і весь Ізраїль з ним у стан, у Галгал.
16	16
И# ўбэг0ша пsть цaріе сjи и3 скрhшасz въ пещeрэ ћже въ маки1дэ.	А ті п’ять царів втекли і сховалися в печері в Македі.
17	17
И# повёдаша їисyсу, глаг0люще: њбрэт0шасz пsть цaріе скрhвшіисz въ пещeрэ ћже въ маки1дэ.	Коли донесено було Ісусові і сказано: «знайшлися п’ять царів, вони ховаються в печері в Македі»,
18	18
И# речE їисyсъ: привали1те кaменіе вeліе ко ќстію пещeры и3 пристaвите над8 ни1ми мyжы стрещи2 и5хъ:	Ісус сказав: «приваліть великі камені до отвору печери і приставте до неї людей стерегти їх;
19	19
вh же не ст0йте здЁ, гонsще в8слёдъ врагHвъ вaшихъ, и3 пости1гните њстaнокъ и4хъ, и3 не дади1те вни1ти и5мъ во грaды и4хъ, предадe бо \| гDь бGъ нaшъ въ рyцэ нaши.	а ви не зупиняйтеся [тут], але переслідуйте ворогів ваших і знищуйте задню частину війська їх і не давайте їм ввійти в міста їх, бо Господь Бог ваш ввіддав їх у руки ваші».
20	20
И# бhсть є3гдA престA їисyсъ и3 вси2 сhнове ї}лєвы сэкyще и5хъ сэчeніемъ вели1кимъ ѕэлw2 дaже до концA, и3 ўцэлёвшіи t ни1хъ внид0ша во грaды твє1рды.	Після того, як Ісус і сини Ізраїлеві зовсім уразили їх дуже великою поразкою, і ті з них, що залишилися, утекли в укріплені міста,
21	21
И# возврати1шасz вси2 лю1діе въ п0лкъ ко їисyсу въ маки1ду здрaви, и3 не возскомлЁ никт0же t сынHвъ ї}левыхъ љзhкомъ свои1мъ.	весь народ повернувся в стан до Ісуса в Макед з миром, і ніхто на синів Ізраїлевих не поворухнув язиком своїм.
22	22
И# речE їисyсъ: tвeрзите ќстіе пещeры и3 и3зведи1те ко мнЁ пsть царeй си1хъ и3з8 пещeры.	Тоді Ісус сказав: відкрийте отвір печери і виведіть до мене з печери п’ятьох царів тих.
23	23
И# сотвори1ша тaкw, и3 и3звед0ша къ немY пsть царeй и3з8 пещeры: царS їеrли1мска и3 царS хеврHнска, и3 царS їерімyfска и3 царS лахjсска и3 царS nдоллaмска.	Так і зробили: вивели до нього з печери п’ятьох царів тих: царя Єрусалимського, царя Хевронського, царя Іармуфського, царя Лахисського і царя Еглонського.
24	24
И# є3гдA и3звед0ша и5хъ ко їисyсу, и3 созвA їисyсъ всего2 ї}лz и3 начaлники вои6нскіz ходsщыz съ ни1мъ, глаг0лz къ ни6мъ: приступи1те и3 наступи1те ногaми вaшими на вы6и царeй си1хъ. И# приступи1вше наступи1ша ногaми свои1ми на вы6и и4хъ.	Коли вивели царів цих до Ісуса, Ісус покликав усіх ізраїльтян і сказав начальникам воїнів, які ходили з ним: підійдіть, наступіть ногами вашими на шиї царів цих. Вони підійшли і наступили ногами своїми на шиї їхні.
25	25
И# речE къ ни6мъ їисyсъ: не б0йтесz и4хъ, ни ўжасaйтесz: мужaйтесz и3 крэпи1тесz, ћкw си1це сотвори1тъ гDь всBмъ врагHмъ вaшымъ, и5хже вы2 повою1ете.	Ісус сказав їм: не бійтеся і не жахайтеся, будьте твердими і мужніми; бо так вчинить Господь з усіма ворогами вашими, з якими будете воювати.
26	26
И# ўби2 \| їисyсъ, и3 повёси \| на пzти2 древесёхъ: и3 бhша ви1сzще на древaхъ дaже до вeчера.	Потім уразив їх Ісус і вбив їх і повісив їх на п’ятьох деревах; і висіли вони на деревах до вечора.
27	27
И# бhсть при захождeніи с0лнца, повелЁ їисyсъ, и3 снsша \| съ древeсъ, и3 вверг0ша \| въ пещeру, въ ню1же вбэг0ша тaмw: и3 завали1ша кaменіемъ вели1кимъ пещeру до днeшнzгw днE.	При заході сонця наказав Ісус, і зняли їх з дерев, і кинули їх у печеру, в якій вони ховалися, і привалили великі камені до отвору печери, які там навіть до цього дня.
28	28
Взsша же и3 маки1ду въ т0й дeнь, и3 и3зби1ша ю5 џстріемъ мечA и3 царS є3S, и3 потреби1ша и5хъ и3 всE дhшущее є4же бsше въ нeй: и3 не њстaсz никт0же въ нeй цёлъ и3 и3збёгшій. И# сотвори1ша царю2 маки1дску, ћкоже сотвори1ша царю2 їеріхHнску.	У той самий день узяв Ісус Макед, і уразив [його] мечем і царя його, і піддав закляттю їх і все, що дихає, що знаходилося в ньому: нікого не залишив, хто вцілів би [й уник]; і вчинив з царем Македським так само, як учинив з царем Єрихонським.
29	29
И# tи1де їисyсъ и3 вeсь ї}ль съ ни1мъ t маки1ды въ лeвну, и3 њблежE лeвну.	І пішов Ісус і всі ізраїльтяни з ним з Македа до Ливни і воював проти Ливни;
30	30
И# предадE ю5 гDь въ рyцэ ї}лю: и3 взsша ю5 и3 царS є3S, и3 и3зби1ша ю5 џстріемъ мечA, и3 всE дhшущее въ нeй: и3 не њстaсz въ нeй ни є3ди1нъ цёлъ и3 и3збёгшій. И# сотвори1ша царю2 є3S, ћкоже сотвори1ша царю2 їеріхHнску.	і віддав Господь і її в руки Ізраїля, [і взяли її] і царя її, і знищив її Ісус мечем і все, що дихає, що знаходилося в ній: нікого не залишив у ній, хто вцілів би [й уник], і вчинив з царем її так само, як учинив з царем Єрихонським.
31	31
И# tи1де їисyсъ и3 вeсь ї}ль съ ни1мъ t лeвны въ лахjсъ, и3 њблежE є3го2, и3 воевaше нaнь.	З Ливни пішов Ісус і всі ізраїльтяни з ним до Лахиса і розташувався біля нього станом і воював проти нього;
32	32
И# предадE гDь лахjсъ въ рyцэ ї}лєвы: и3 взS є3го2 въ дeнь вторhй, и3 и3зби1ша є3го2 џстріемъ мечA (и3 всE дhшущее въ нeмъ), и3 потреби1ша є3го2, ћкоже сотвори1ша лeвнэ.	і віддав Господь Лахис у руки Ізраїля, і взяв він його на другий день, і вразив його мечем і все, що дихає, що було в ньому, [і знищив його] так, як учинив з Ливною.
33	33
ТогдA взhде њрaмъ цaрь газeрскъ, помогazй лахjсу: и3 порази2 є3го2 їисyсъ џстріемъ мечA, и3 лю1ди є3гw2, д0ндеже не њстaсz t ни1хъ ни є3ди1нъ цёлъ и3 и3збёгшій.	Тоді прийшов на допомогу Лахису Горам, цар Газерський; але Ісус уразив його і народ його [мечем] так, що нікого у нього не залишив, хто уцілів би [й уник].
34	34
И# tи1де їисyсъ и3 вeсь ї}ль съ ни1мъ t лахjса во ґглHнъ, и3 њблежE и5, и3 воевA на него2.	І пішов Ісус і всі ізраїльтяни з ним з Лахиса до Еглона і розташувалися поряд нього станом і воювали проти нього;
35	35
И# предадE и5 гDь въ рyцэ ї}лю: и3 взS и5 въ т0й дeнь, и3 и3зби2 и5 џстріемъ мечA, и3 всE дhшущее въ нeмъ ўби2, и3 сотвори2 є3мY ћкоже и3 лахjсу.	[і віддав його Господь у руки Ізраїля,] і взяли його в той самий день і вразили його мечем, і все, що дихає, що знаходилося в ньому в той день, піддав він закляттю, як учинив з Лахисом.
36	36
И# tи1де їисyсъ и3 вeсь ї}ль съ ни1мъ въ хеврHнъ, и3 њбсsде и5:	І пішов Ісус і всі ізраїльтяни з ним з Еглона до Хеврона і воювали проти нього;
37	37
и3 взS є3го2, и3 порази2 є3го2 џстріемъ мечA, и3 царS є3гw2, и3 вс‰ вє1си є3гw2, и3 вс‰ ды6шущаz є3ли6ка бsху въ нeмъ: не бЁ ўцэлёвый: ћкоже сотвори1ша ґглHну, потреби1ша и5 и3 всE дhшущее, є3ли6ка въ нeмъ бsху.	і взяли його й уразили його мечем, і царя його, і всі міста його, і все, що дихає, що знаходилося в ньому; нікого не залишив, хто уцілів би, як учинив він і з Еглоном: піддав закляттю його і все, що дихає, що знаходилося в ньому.
38	38
И# њбрати1сz їисyсъ и3 вeсь ї}ль съ ни1мъ въ давjръ: и3 њбсёдше и5,	Потім обернувся Ісус і весь Ізраїль з ним до Давира і воював проти нього;
39	39
взsша є3го2 и3 царS є3гw2 и3 вс‰ вє1си є3гw2, и3 порази1ша и5 мечeмъ, и3 потреби1ша и5 и3 всE дhшущее въ нeмъ, и3 не њстaвиша въ нeмъ ни є3ди1нагw ўцэлёвша: ћкоже сотвори1ша хеврHну и3 царю2 є3гw2, тaкw сотвори1ша давjру и3 царю2 є3гw2, и3 ћкоже сотвори1ша лeвнэ и3 царю2 є3S.	і взяв його і царя його, і всі міста його, й уразили їх мечем, і піддали закляттю [їх і] все, що дихає, що знаходилося в ньому: нікого не залишилося, хто вцілів би; як учинив з Хевроном і царем його, так учинив з Давиром і царем його, і як учинив з Ливною і царем її.
40	40
И# порази2 їисyсъ всю2 зeмлю г0рную и3 нагeвъ, и3 рaвную и3 ґсидHfъ, и3 вс‰ цари6 є3гw2: не њстaвиша въ нeмъ ни є3ди1нагw ўцэлёвша: и3 всE дhшущее потреби1ша, ћкоже заповёда гDь бGъ ї}лю.	І вразив Ісус усю землю нагірну і полуденну, і низинні місця і землю, що лежить біля гір, і всіх царів їх: нікого не залишив, хто вцілів би, і все, що дихає, піддав закляттю, як повелів Господь Бог Ізраїлів;
41	41
И# и3зби2 и5хъ їисyсъ t кaдисъ-варни2 дaже до гaзы, и3 всю2 зeмлю гос0мъ дaже до гаваHна:	уразив їх Ісус від Кадес-Варні до Гази, і всю землю Гошен навіть до Гаваона;
42	42
и3 вс‰ цари6 сі‰ и3 зeмлю и4хъ взS їисyсъ є3ди1ною: ћкw гDь бGъ ї}левъ помогaше ї}лю.	і всіх царів цих і землі їх Ісус узяв одним разом, бо Господь Бог Ізраїлів боровся за Ізраїля.
43	43
И# возврати1сz їисyсъ и3 вeсь ї}ль съ ни1мъ въ п0лкъ въ галгaлы.	Потім Ісус і всі ізраїльтяни з ним повернулися в стан, у Галгал.

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт