|
Главa є7
|
Глава 5
|
|
1
|
1
|
| И# бhсть є3гдA ўслhшаша цaріе ґморрeйстіи, и5же бsху њб8 nнY странY їoрдaна, и3 цaріе фінjчестіи [Е#вр.: хана†ни.], и5же бsху бли1з8 м0рz, ћкw и3зсуши2 гDь бGъ їoрдaнъ рэкY пред8 сы6ны ї}левыми, внегдA преходи1ти и5мъ, и3 и3стazша мы6сли и4хъ, и3 ўжас0шасz, и3 не бsше въ ни1хъ смышлeніz ни є3ди1нагw t лицA сынHвъ ї}левыхъ. | Коли всі царі аморрейські, які жили по цей бік Йордану до моря, і всі царі ханаанські, які біля моря, почули, що Господь [Бог] висушив води Йордану перед синами Ізраїлевими, доки переходили вони, тоді ослабло серце їхнє, [вони жахнулися] і не стало вже в них духу проти синів Ізраїлевих. |
|
2
|
2
|
| Въ сіe же врeмz речE гDь їисyсу: сотвори2 себЁ ножи2 кaмєнны t кaмене џстрагw, и3 сёдъ њбрёжи сhны ї}лєвы втор0е. | У той час сказав Господь Ісусові: зроби собі гострі [кам’яні] ножі й обріж синів Ізраїлевих удруге. |
|
3
|
3
|
| И# сотвори2 їисyсъ себЁ ножи2 кaмєнны nстры6 и3 њбрёза сhны ї}лєвы на мёстэ наречeннэмъ х0лмъ њбрёзаніz. | І зробив собі Ісус гострі [кам’яні] ножі й обрізав синів Ізраїлевих на [місці, названому]: Пагорб обрізання. |
|
4
|
4
|
| И# тaкw њбрёза їисyсъ сhны ї}лєвы: є3ли1цы тогдA роди1шасz на пути2, и3 є3ли1цы тогдA не њбрёзани бhша t и3зшeдшихъ и3з8 є3гЂпта, всёхъ си1хъ њбрёза їисyсъ: вси2 лю1діе и3зшeдшіи и3з8 є3гЂпта мyжеска п0лу, вси2 мyжіе рaтніи и3змр0ша въ пустhни на пути2, внегдA и3зыд0ша и3з8 є3гЂпта: | Ось причина, чому обрізав Ісус [синів Ізраїлевих, які тоді народилися на путі, і які з тих, що вийшли з Єгипту, не були тоді обрізані, всіх їх обрізав Ісус]: весь народ, який вийшов з Єгипту, чоловічої статі, усі здатні до війни померли в пустелі на путі, після виходу з Єгипту; |
|
5
|
5
|
| ћкw њбрёзани бhша вси2 лю1діе и3зшeдшіи, вси1 же лю1діе, и5же роди1шасz въ пустhни на пути2, є3гдA и3зыд0ша и3з8 є3гЂпта, не њбрёзани бhша: | весь же народ, який вийшов, був обрізаний, але весь народ, що народився в пустелі на путі, після того, як вийшов з Єгипту, не був обрізаний; |
|
6
|
6
|
| четhредесzть бо и3 двA лBта хождaше ї}ль въ пустhни мавдарjтідэ: сегw2 рaди не њбрёзани бhша мн0зи t тёхъ в0инwвъ и3зшeдшихъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, не послyшавшіи зaповэдій гDнихъ, и5мже и3 њпредэли2 гDь не ви1дэти земли2, є4юже клsтсz гDь nтцє1мъ и4хъ дaти нaмъ зeмлю кипsщую мeдомъ и3 млек0мъ: | бо сини Ізраїлеві сорок [два] роки ходили в пустелі [тому багато з них і не були обрізані], доки не перемер весь народ, здатний до війни, який вийшов з Єгипту, які не слухали голосу Господнього, і яким Господь клявся, що вони не побачать землі, яку Господь з клятвою обіцяв батькам їхнім, дати нам землю, де тече молоко і мед, |
|
7
|
7
|
| вмёстw же си1хъ постaви сhны и4хъ, и5хже њбрёза їисyсъ, ћкw сконч†ныz плHти бsху и5мъ, ћкw роди1шасz на пути2 не њбрёзани: | а замість їх породив синів їхніх. Цих обрізав Ісус, тому що вони були необрізані; тому що їх, [як народжених] на путі, не обрізували. |
|
8
|
8
|
| њбрёзавшесz же пок0й и3мsху тaмw сэдsще въ полцЁ, д0ндеже и3сцэли1шасz. | Коли весь народ був обрізаний, залишався він на своєму місці в стані, доки не видужав. |
|
9
|
9
|
| И# речE гDь їисyсу: въ днeшній дeнь tsхъ поношeніе є3гЂпетско t вaсъ. И# наречE и4мz мёсту томY галгaла, дaже до сегw2 днE. | І сказав Господь Ісусові: нині Я зняв з вас посоромлення єгипетське. Чому і називається те місце «Галгал», навіть до цього дня. |
|
10
|
10
|
| И# њполчи1шасz сhнове ї}лєвы въ галгaлэхъ и3 сотвори1ша пaсху въ четвертыйнaдесzть дeнь мцcа t вeчера на зaпадэ на п0ли їеріхHнстэмъ, | І стояли сини Ізраїлеві станом у Галгалі і звершили Пасху у чотирнадцятий день місяця ввечері на рівнинах Єрихонських; |
|
11
|
11
|
| и3 kд0ша t пшени1цы земли2 џноz њпрэсн0ки и3 нHваz: | і на другий день Пасхи стали їсти з плодів землі цієї, опрісноки і сушені зерна в самий той день; |
|
12
|
12
|
| въ т0й дeнь престA мaнна, повнегдA kд0ша t пшени1цы земли2, и3 ктомY не бhсть сынHмъ ї}лєвымъ мaнны: но kд0ша t плодHвъ земли2 фінjческіz [Е#вр.: ханаaнскіz.] въ лёто џное. | а манна перестала падати на другий день після того, як вони стали їсти плоди землі, і не було більше манни у синів Ізраїлевих, але вони їли в той рік плоди землі Ханаанської. |
|
13
|
13
|
| И# бhсть є3гдA бsше їисyсъ ў їеріхHна, и3 воззрёвъ nчи1ма свои1ма, ви1дэ человёка стоsща пред8 ни1мъ, и3 мeчь є3гw2 њбнажeнъ въ руцЁ є3гw2. И# приступи1въ їисyсъ, речE є3мY: нaшъ ли є3си2, и3ли2 t сопост†тъ нaшихъ; | Ісус, знаходячись поблизу Єрихона, глянув, і бачить, і ось стоїть перед ним чоловік, і в руці його оголений меч. Ісус підійшов до нього і сказав йому: чи наш ти, чи з ворогів наших? |
|
14
|
14
|
| Џнъ же речE є3мY: ѓзъ ґрхістрати1гъ си1лы гDни, нн7э пріид0хъ (сёмw). И# їисyсъ падE лицeмъ свои1мъ на зeмлю и3 поклони1сz є3мY, и3 речE: гDи, что2 повелэвaеши рабY твоемY; | Він сказав: ні; я вождь воїнства Господнього, тепер прийшов [сюди]. Ісус упав лицем своїм на землю, і поклонився і сказав йому: що господар мій скаже рабові своєму? |
|
15
|
15
|
| И# речE ґрхістрати1гъ гDень ко їисyсу: и3ззyй сап0гъ съ ногY твоє1ю: мёсто бо, на нeмже ты2 стои1ши, с™о є4сть. И# сотвори2 їисyсъ тaкw. | Вождь воїнства Господнього сказав Ісусові: зніми взуття твоє з ніг твоїх, тому що місце, на якому ти стоїш, святе. Ісус так і зробив. |
|
16
|
16
|
| ЇеріхHнъ же заключeнъ и3 њграждeнъ бhсть t лицA сынHвъ ї}левыхъ: и3 никт0же и3з8 негw2 и3схождaше, нижE вхождaше. | Єрихон замкнувся і був замкнений від страху синів Ізраїлевих: ніхто не виходив [з нього] і ніхто не входив. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
