Порівняти Біблія церковнослов'янською з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава 11

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Главa №i	Глава 11

1	1
Е#гдa же ўслhша їавjнъ цaрь ґсHрскъ, послA ко їwвaву царю2 мадHнску, и3 къ царю2 семерHнску и3 къ царю2 ґхіaвску,	Почувши це, Іавин, цар Асорський, послав до Іовава, царя Мадонського, і до царя Шимронського, і до царя Ахсафського,
2	2
и3 къ царє1мъ и5же въ сідHнэ вели1цэмъ и3 въ г0рнэй, и3 въ ѓраву прsмw хенерefу, и3 на полsну, и3 въ нафеддHръ,	і до царів, які жили на півночі на горі і на рівнині з південної сторони Хиннарофа, і на низинних місцях, і в Нафоф-Дорі на захід,
3	3
и3 къ примHрскимъ хананeамъ t востHкъ, и3 къ примHрскимъ ґморрewмъ и3 хеттewмъ, и3 ферезewмъ и3 їевусewмъ, и5же на горЁ, и3 є3vewмъ, и3 и5же под8 ґермHномъ, въ зeмлю массифA.	до хананеян, які жили на сході і до моря, до аморреян і хеттеян, до ферезеян і до ієвусеян, які жили на горі, і до евеян, які жили біля Ермона в землі Массифі.
4	4
И# и3зыд0ша сjи и3 цaріе и4хъ съ ни1ми, лю1діе мн0зи, ћкw пес0къ и4же при краи2 м0рz мн0жествомъ, и3 к0ни и3 колєсни1цы мнHги ѕэлw2.	І виступили вони і все ополчення їх з ними, численний народ, який безліччю дорівнював піску на березі морському; і коней і колісниць було дуже багато.
5	5
И# снид0шасz вси2 цaріе сjи, и3 пріид0ша вкyпэ, и3 њполчи1шасz при водЁ маррHнъ воевaти на ї}лz.	І зібралися всі царі ці, і прийшли і розташувалися станом разом біля вод Меромських, щоб воювати з Ізраїлем.
6	6
И# речE гDь ко їисyсу: не ўб0йсz t лицA и4хъ, ћкw заyтра въ сeй чaсъ ѓзъ предaмъ и5хъ ћзвенныхъ пред8 сhны ї}лєвы: к0нємъ и4хъ жи6лы пресэчeши и3 колєсни1цы и4хъ да сожжeши nгнeмъ.	Але Господь сказав Ісусові: не бійся їх, тому що завтра, близько цього часу, Я віддам усіх [їх] на знищення [синам] Ізраїля; коням же їхнім переріж жили і колісниці їхні спали вогнем.
7	7
И# пріи1де їисyсъ и3 вси2 лю1діе вои1нстіи съ ни1мъ на ни1хъ къ водЁ маррHнстэй внезaпу, и3 напад0ша на нS въ г0рнэй.	Ісус і з ним весь народ, здатний до війни, раптово вийшли на них до вод Меромських і напали на них.
8	8
И# предадE и5хъ гDь под8 рyцэ ї}лєвы: и3 сэкyще и5хъ, прогнaша дaже до сідHна вели1кагw и3 до масрефHfъ-маjма и3 до п0ль масси1фскихъ къ вост0кwмъ: и3 и3зсэк0ша и5хъ, д0ндеже не њстaсz въ ни1хъ ни є3ди1нъ цёлъ и3 и3збёгшій.	І віддав їх Господь у руки ізраїльтян, і уразили вони їх, і переслідували їх до Сидона великого і до Мисрефоф-Маїма, і до долини Мицфи на схід, і перебили їх, так що нікого з них не залишилося, хто вцілів би [й уник].
9	9
И# сотвори2 и5мъ їисyсъ, ћкоже заповёда є3мY гDь: к0нємъ и4хъ жи6лы пресэчE и3 колєсни1цы и4хъ сожжE nгнeмъ.	І вчинив Ісус з ними так, як сказав йому Господь: коням їхнім перерізав жили і колісниці їхні спалив вогнем.
10	10
И# њбрати1сz їисyсъ въ то2 врeмz, и3 взS ґсHръ, и3 царS є3гw2 ўби2 мечeмъ: ґсHръ бо бЁ прeжде њбладaющій всёми цaрствы си1ми:	У той же час, повернувшись, Ісус узяв Асор і царя його убив мечем [Асор же раніше був главою всіх царств цих];
11	11
и3 и3зби2 всE дhшущее, є4же въ нeмъ бhсть, џстріемъ мечA, и3 потреби1ша вс‰, и3 не њстaсz въ нeмъ всE дhшущее: и3 ґсHръ запали1ша nгнeмъ.	і побили все, що дихає, що було в ньому, мечем, [усе] піддавши закляттю: не залишилося жодної душі; а Асор він спалив вогнем.
12	12
И# вс‰ грaды цaрствъ си1хъ и3 вс‰ цари6 и4хъ взS їисyсъ и3 и3зби2 \| мечeмъ, и3 потреби2 и5хъ, ћкоже повелЁ и5мъ мwmсeй рaбъ гDень.	І всі міста царів цих і всіх царів їх узяв Ісус і убив мечем, піддавши їх закляттю, як повелів Мойсей, раб Господній;
13	13
Но вс‰ грaды крBпки не запали2 ї}ль, т0чію ґсHръ є3ди1нъ запали2 їисyсъ.	утім, усіх міст, що лежали на височині, не палили ізраїльтяни, крім одного Асора, який спалив Ісус.
14	14
И# вс‰ кwрhсти и4хъ и3 вс‰ скоты2 и4хъ плэни1ша себЁ сhнове ї}лєвы: людjй же всёхъ потреби1ша мечeмъ, д0ндеже погуби1ша и5хъ, и3 не њстaвиша t ни1хъ ни є3ди1нагw дhшущагw.	А всю здобич міст цих і [всю] худобу розграбували сини Ізраїлеві собі; людей же всіх перебили мечем, так що знищили всіх їх: не залишили [з них] жодної душі.
15	15
Ћкоже повелЁ гDь мwmсeю рабY своемY, тaкw мwmсeй заповёда їисyсу: и3 тaкw сотвори2 їисyсъ, не преступи2 ни є3ди1нагw же t всёхъ, ±же заповёда гDь мwmсeю.	Як повелів Господь Мойсеєві, рабові Своєму, так Мойсей заповів Ісусові, а Ісус так і зробив: не відступив від жодного слова в усьому, що повелів Господь Мойсеєві.
16	16
И# взS їисyсъ всю2 зeмлю г0рную и3 всю2 зeмлю нагeвъ, и3 всю2 зeмлю гос0мску, и3 рaвную, и3 ћже на зaпадъ, и3 г0ру ї}леву, и3 п0лz ±же при горЁ,	Таким чином Ісус узяв усю цю нагірну землю, всю землю полуденну, всю землю Гошен і низинні місця, і рівнину і гору Ізраїлеву, і низинні місця [біля гори],
17	17
t горы2 хелхA, и3 ћже восх0дитъ къ сеjру, и3 дaже до валгaда, и3 п0ле лівaна под8 гор0ю ґермHнъ: и3 вс‰ цари6 и4хъ взS и3 и3зби2.	від гори Халак, що простягається до Сеїру, до Ваал-Гада в долині Ливанській, біля гори Ермон, і всіх царів їх узяв, уразив їх і убив.
18	18
И# мнHги дни6 сотвори2 їисyсъ съ цари6 си1ми брaнь:	Довгий час вів Ісус війну з усіма цими царями.
19	19
и3 не бЁ ни є3ди1нагw грaда, є3гHже не предадE гDь сынHмъ ї}лєвымъ, кромЁ є3veа њбитaющагw въ гаваHнэ: всёхъ взsша брaнію:	Не було [жодного] міста, яке уклало б мир із синами Ізраїлевими, крім евеян, жителів Гаваона: все узяли вони війною;
20	20
ћкw гDемъ бhсть ўкрэпи1тисz и4хъ сeрдцу, сопроти1витисz на брaни проти1ву ї}лz, да потребsтъ и5хъ, ћкw да не дaстсz и5мъ ми1лость, но да потребsтсz, ћкоже гlа гDь къ мwmсeю.	бо від Господа було те, що вони озлобили серце своє і війною зустрічали Ізраїля — для того, щоб піддані були закляттю і щоб не було їм помилування, але щоб знищені були так, як повелів Господь Мойсеєві.
21	21
И# пріи1де їисyсъ въ то2 врeмz, и3 потреби2 (вс‰) є3накjмы t г0рныz, t хеврHна и3 t давjра и3 t ґнHва, и3 t всеS горы2 ї}левы и3 t всеS горы2 їyдины, съ гр†ды и4хъ, и3 потреби2 \| їисyсъ:	У той же час прийшов Ісус і уразив [усіх] єнакимян на горі, у Хевроні, у Давирі, в Анаві, на всій горі Іудиній і на всій горі Ізраїлевій; з містами їх віддав їх Ісус закляттю;
22	22
не њстaсz ни є3ди1нъ є3накjмъ t сынHвъ ї}левыхъ, но т0чію въ гaзэ и3 въ гefэ и3 во ґсидHfэ њстaшасz.	не залишилося [жодного] з єнакимян у землі синів Ізраїлевих, залишилися тільки в Газі, у Гефі та в Азоті.
23	23
И# взS їисyсъ всю2 зeмлю, ћкоже заповёда гDь мwmсeю: и3 дадE ю5 їисyсъ въ наслёдіе ї}лю, раздэлeніемъ по племенHмъ и4хъ. И# престA землS вою1ема бhти.	Таким чином узяв Ісус усю землю, як говорив Господь Мойсеєві, і віддав її Ісусові в наділ ізраїльтянам, за розподілом між колінами їх. І заспокоїлася земля від війни.

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт