|
Главa д7
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
| И# є3гдA скончaша вси2 лю1діе преходsще їoрдaнъ, и3 речE гDь къ їисyсу, гlz: | Коли весь народ перейшов через Йордан, Господь сказав Ісусові: |
|
2
|
2
|
| поими2 дванaдесzть мужeй t людjй, мyжа є3ди1наго t коегHждо плeмене, | візьміть собі з народу дванадцять чоловік, по одній людині з коліна, |
|
3
|
3
|
| повели2 и5мъ, глаг0лz: возми1те t среды2 їoрдaна, и3дёже стоsша н0зи жрeчестіи, гот0выхъ дванaдесzть кaменей, и3 и3знeсше | съ соб0ю, положи1те въ полцЁ вaшемъ, и3дёже стaнете тaмw въ нощи2. | і дайте їм повеління і скажіть: візьміть собі звідси, із середини Йордану, де стояли ноги священиків нерухомо, дванадцять каменів, і перенесіть їх із собою, і покладіть їх на ночівлі, де будете ночувати в цю ніч. |
|
4
|
4
|
| И# призвaвъ їисyсъ дванaдесzть мужeй слaвныхъ t сынHвъ ї}левыхъ, є3ди1наго t коегHждо плeмене, речE и5мъ: | Ісус покликав дванадцять чоловіків, яких призначив із синів Ізраїлевих, по одній людині з коліна, |
|
5
|
5
|
| и3ди1те предо мн0ю пред8 лицeмъ гDнимъ въ среди1ну їoрдaна: и3 взeмъ tтyду кjйждо кaмень є3ди1нъ да возложи1тъ на рaмена сво‰, по числY племeнъ (сынHвъ) ї}левыхъ: | і сказав їм Ісус: підіть перед ковчегом Господа Бога вашого на середину Йордану і [візьміть звідти і] покладіть на плече своє кожен по одному каменю, за числом колін синів Ізраїлевих, |
|
6
|
6
|
| да бyдутъ вaмъ сjи въ знaменіе посредЁ вaсъ лежaще всегдA, да є3гдA вопр0ситъ тебE ќтрw сhнъ тв0й, глаг0лz: что2 сyть кaменіе сіE вaмъ; | щоб вони були у вас знаменням [що лежить завжди]; коли запитають вас у наступний час сини ваші і скажуть: «для чого у вас ці камені?», |
|
7
|
7
|
| и3 ты2 возвэсти1ши сhну твоемY, глаг0лz: ћкw њскудЁ їoрдaнъ рэкA t лицA ківHта завёта гDа всеS земли2, є3гдA прехождaше є3го2, и3 и3зсsче водA їoрдaнова: и3 бyдутъ вaмъ кaменіе сіE въ пaмzть сынHвъ ї}левыхъ дaже до вёка. | ви скажете їм: «у пам’ять того, що вода Йордану розділилася перед ковчегом завіту Господа [всієї землі]; коли він переходив через Йордан, тоді вода Йордану розділилася»; таким чином камені ці будуть [у вас] для синів Ізраїлевих пам’ятником навік. |
|
8
|
8
|
| И# сотвори1ша тaкw сhнове ї}лєвы, ћкоже заповёда гDь їисyсу: и3 взeмше дванaдесzть кaменей t среды2 їoрдaна, ћкоже заповёда гDь їисyсу въ скончaніи прехождeніz сынHвъ ї}левыхъ, и3 принес0ша и5хъ съ соб0ю въ п0лкъ, и3 положи1ша и5хъ тaмw. | І зробили сини Ізраїлеві так, як наказав Ісус: взяли дванадцять каменів з Йордану, як говорив Господь Ісусові, за числом колін синів Ізраїлевих, і перенесли їх із собою на ночівлю, і поклали їх там. |
|
9
|
9
|
| Постaви же їисyсъ и3 друг‡z дванaдесzть кaменей въ сaмэмъ їoрдaнэ на мёстэ, и3дёже стоsху н0зи жерцє1въ воздвизaющихъ ківHтъ завёта гDнz, и3 сyть тaмw дaже до сегw2 днE. | І [інші] дванадцять каменів поставив Ісус серед Йордану на місці, де стояли ноги священиків, які несли ковчег завіту [Господнього]. Вони там і до цього дня. |
|
10
|
10
|
| Стоsху же жерцы2 воздвизaющіи ківHтъ завёта гDнz во їoрдaнэ, д0ндеже скончA їисyсъ вс‰, є3ли6ка заповёда гDь їисyсу повёдати лю1демъ, по всBмъ, є3ли6ка заповёда мwmсeй їисyсу: и3 потщaшасz лю1діе, и3 преид0ша. | Священики, які несли ковчег [завіту Господнього], стояли серед Йордану, доки не було закінчене [Ісусом] усе, що Господь повелів Ісусові сказати народу, — так, як заповідав Мойсей Ісусові; а народ тим часом поспіхом переходив. |
|
11
|
11
|
| И# бhсть є3гдA скончaша вси2 лю1діе преходи1ти (їoрдaнъ), прeйде и3 ківHтъ завёта гDнz, и3 кaменіе [Вмёстw кaменіе во и3нhхъ грeческихъ жерцы2.] пред8 ни1ми. | Коли весь народ перейшов [Йордан], тоді перейшов і ковчег [завіту] Господнього, і священики перед народом; |
|
12
|
12
|
| И# преид0ша сhнове руви6мли и3 сhнове гaдwвы и3 п0лъ плeмене манассjина ўстрHены пред8 сынми2 ї}лєвы, ћкоже заповёда и5мъ мwmсeй: | і сини Рувима і сини Гада і половина коліна Манассіїного перейшли озброєними попереду синів Ізраїлевих, як говорив їм Мойсей. |
|
13
|
13
|
| четhредесzть тhсzщъ воwружeни на рaть преид0ша пред8 гDемъ на брaнь ко грaду їеріхHну. | Близько сорока тисяча озброєних на війну перейшло перед Господом на рівнини Єрихонські, щоб воювати. |
|
14
|
14
|
| Въ т0й дeнь возвели1чи гDь їисyса пред8 всёмъ р0домъ ї}левымъ: и3 боsхусz є3гw2, ћкоже боsхусz мwmсeа, є3ли1ко врeмz поживE. | У той день прославив Господь Ісуса перед очима всього Ізраїля і стали боятися його, як боялися Мойсея, в усі дні життя його. |
|
15
|
15
|
| И# речE гDь ко їисyсу, гlz: | І сказав Господь Ісусові, говорячи: |
|
16
|
16
|
| заповёждь жерцє1мъ, воздвизaющымъ ківHтъ завёта свидёніz, и3зступи1ти и3з8 їoрдaна. | накажи священикам, які несуть ковчег одкровення, вийти з Йордану. |
|
17
|
17
|
| И# заповёда їисyсъ жерцє1мъ, глаг0лz: и3зыди1те и3з8 їoрдaна. | Ісус наказав священикам і сказав: вийдіть з Йордану. |
|
18
|
18
|
| И# бhсть є3гдA и3зыд0ша жерцы2 воздвизaющіи ківHтъ завёта гDнz t среды2 їoрдaна, и3 постaвиша н0ги на сyсэ, и3 ўстреми1сz водA їoрдaнова на мёсто и3 п0йде ћкоже вчерA и3 трeтіzгw днE по всемY крaю. | І коли священики, які несли ковчег завіту Господнього, вийшли з Йордану, то, лиш тільки стопи ніг їхніх ступили на сушу, вода Йордану потекла по своєму місцю і пішла, як вчора і третього дня, вище всіх берегів своїх. |
|
19
|
19
|
| И# лю1діе взыд0ша t їoрдaна въ десsтый дeнь пeрвагw мцcа: и3 њполчи1шасz сhнове ї}лєвы въ галгaлэхъ на странЁ, ћже на вост0къ с0лнца t їеріхHна. | І вийшов народ з Йордану в десятий день першого місяця і поставив стан у Галгалі, на східній стороні Єрихона. |
|
20
|
20
|
| И# дванaдесzть кaмєніz сі‰, ±же взS t їoрдaна, постaви їисyсъ въ галгaлэхъ, и3 речE къ сынHмъ ї}лєвымъ, глаг0лz: | І дванадцять каменів, які взяли вони з Йордану, Ісус поклав у Галгалі |
|
21
|
21
|
| є3гдA вопр0сzтъ вaсъ сhнове вaши, глаг0люще: что2 сyть кaменіе сіE; | і сказав синам Ізраїлевим: коли запитають у наступний час сини ваші батьків своїх: «що означають ці камені?», |
|
22
|
22
|
| возвэсти1те сынHмъ вaшымъ: ћкw по сyху прeйде ї}ль їoрдaнъ сeй, | скажіть синам вашим: «Ізраїль перейшов через Йордан цей по суші», |
|
23
|
23
|
| и3зсуши1вшу гDу бGу вaшему в0ду їoрдaню пред8 ни1ми, д0ндеже преид0ша, ћкоже сотвори2 гDь бGъ вaшъ чермн0му м0рю, є4же и3зсуши2 гDь бGъ вaшъ пред8 вaми, д0ндеже преид0хомъ: | бо Господь Бог ваш висушив води Йордану для вас, доки ви не перейшли його, так само, як Господь Бог ваш зробив з Червоним морем, яке висушив [Господь, Бог ваш,] перед нами, доки ми не перейшли його, |
|
24
|
24
|
| да ўвёдzтъ вси2 kзhцы земнjи, ћкw рукA гDнz крэпкA є4сть, и3 вы2 да чтeте гDа бGа вaшего во всsкое врeмz. | щоб усі народи землі знали, що рука Господня сильна, і щоб ви боялися Господа Бога вашого в усі дні. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
