Порівняти Біблія церковнослов'янською з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава 22

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Главa к7в	Глава 22

1	1
ТогдA созвA їисyсъ сhны руви6мли и3 сhны гaдwвы и3 полплeмене манассjина, и3 речE и5мъ:	Тоді Ісус покликав коліно Рувимове, Гадове і половину коліна Манассіїного і сказав їм:
2	2
вы2 слhшасте вс‰, є3ли6ка заповёда вaмъ мwmсeй рaбъ гDень, и3 послyшасте глaса моегw2, по всемY є3ли6ка заповёдахъ вaмъ:	ви виконали все, що повелів вам Мойсей, раб Господній, і слухалися слів моїх в усьому, що я наказував вам;
3	3
не њстaвисте брaтіи вaшеz въ сі‰ дни6 и3 мн0жайшыz, дaже до днE сегw2: сохрани1сте зaповэдь гDа бGа вaшегw:	ви не залишали братів своїх упродовж багатьох днів до цього дня і виконали, що належало виконати за повелінням Господа, Бога вашого:
4	4
нн7э же ўпок0и гDь бGъ вaшъ брaтію вaшу, ћкоже речE и5мъ: нн7э u5бо возврати1вшесz tиди1те въ д0мы вaшz и3 въ зeмлю њбдержaніz вaшегw, ю4же дадE вaмъ мwmсeй рaбъ гDень њб8 nнY странY їoрдaна:	нині Господь, Бог ваш, заспокоїв братів ваших, як говорив їм; отже, поверніться і підіть у намети ваші, в землю вашого володіння, яку дав вам Мойсей, раб Господній, за Йорданом;
5	5
но сохрани1те ѕэлw2 твори1ти зaпwвэди и3 зак0нъ, є3г0же заповёда вaмъ мwmсeй рaбъ гDень, люби1ти гDа бGа вaшего и3 ходи1ти во всёхъ путeхъ є3гw2, храни1ти зaпwвэди є3гw2 и3 прилэжaти є3мY и3 служи1ти є3мY t всегw2 сeрдца вaшегw и3 t всеS души2 вaшеz.	тільки намагайтеся старанно виконувати заповіді і закон, який заповідав вам Мойсей, раб Господній: любити Господа Бога вашого, ходити всіма путями Його, зберігати заповіді Його, приліплятися до Нього і служити Йому всім серцем вашим і всією душею вашою.
6	6
И# благослови1въ и5хъ їисyсъ tпусти2 и5хъ: и3 tид0ша въ д0мы сво‰.	Потім Ісус благословив їх і відпустив їх, і вони розійшлися по наметах своїх.
7	7
И# полY (плeмене) манассjину дадE мwmсeй (њбдержaніе) въ васaнэ, и3 полови1нэ дадE їисyсъ съ брaтіею и4хъ ў їoрдaна къ м0рю. И# є3гдA tпусти2 и5хъ їисyсъ въ д0мы и4хъ, и3 благослови2 и5хъ:	Одній половині коліна Манассіїного дав Мойсей наділ у Васані, а другій половині його дав Ісус наділ з братами його по цей бік Йордану на захід. І коли відпускав їх Ісус у намети їхні і благословив їх,
8	8
и3 со и3мёніемъ мн0гимъ tид0ша въ д0мы сво‰: и3 скоты2 мнHги ѕэлw2, и3 сребро2 и3 злaто, и3 мёдь и3 желёзо, и3 ри6зы мнHги ѕэлw2, и3 раздэли1ша плёнъ врагHвъ свои1хъ съ брaтіею своeю.	то сказав їм: з великим багатством повертаєтеся ви в намети ваші, з безліччю худоби, зі сріблом, із золотом, з міддю і з залізом, і з безліччю одягу; розділіть же здобич, узяту у ворогів ваших, із братами своїми.
9	9
И# возврати1вшесz tид0ша сhнове руви6мли и3 сhнове гaдwвы и3 полплeмене манассjина t сынHвъ ї}левыхъ, t силHма земли2 ханаaни, tити2 въ зeмлю галаaдску, въ зeмлю њбдержaніz своегw2, ю4же наслёдиша по повелёнію гDню рук0ю мwmсeовою.	І повернулися, і пішли сини Рувимові і сини Гадові і половина коліна Манассіїного від синів Ізраїлевих із Силома, що в землі Ханаанській, щоб іти в землю Галаад, у землю свого володіння, яку одержали у володіння за повелінням Господнім, даним через Мойсея.
10	10
И# пріид0ша въ галілHfъ їoрдaнскъ, и4же є4сть въ земли2 ханаaни: и3 создaша сhнове руви6мли и3 сhнове гaдwвы и3 полплeмене манассjина тaмw nлтaрь ў їoрдaна, nлтaрь вели1къ є4же ви1дэти.	Прийшовши в околиці Йордану, що в землі Ханаанській, сини Рувимові і сини Гадові і половина коліна Манассіїного спорудили там біля Йордану жертовник, жертовник великий на вигляд.
11	11
И# ўслhшаша сhнове ї}лєвы глаг0лющихъ: сE, создaша сhнове руви6мли и3 сhнове гaдwвы и3 полплeмене манассjина nлтaрь ў предёлwвъ земли2 ханаaни, въ галілHfэ ў їoрдaна њб8 nнY странY сынHвъ ї}левыхъ.	І почули сини Ізраїлеві, що говорять: ось, сини Рувимові і сини Гадові і половина коліна Манассіїного спорудили жертовник на землі Ханаанській, в околицях Йордану, навпроти синів Ізраїлевих.
12	12
И# ўслhшаша сhнове ї}лєвы, и3 собрaшасz вси2 сhнове ї}лєвы въ силHнъ, є4же возшeдше воевaти и5хъ.	Коли почули це сини Ізраїлеві, то зібралася вся громада синів Ізраїлевих біля Силома, щоб іти проти них війною.
13	13
И# послaша сhнове ї}лєвы къ сынHмъ руви6млимъ и3 къ сынHмъ гaдwвымъ и3 къ полуплeмени манассjину въ зeмлю галаaдску фінеeса сhна є3леазaра, сhна ґарHна жерцA,	Втім, сини Ізраїлеві перше послали до синів Рувимових і до синів Гадових і до половини коліна Манассіїного в землю Галаадську Финеєса, сина Єлеазара, священика,
14	14
и3 дeсzть кнzзeй съ ни1мъ: кнsзь є3ди1нъ t д0му nтeчества, t всёхъ племeнъ сынHвъ ї}левыхъ: мyжіе кн‰зи домHвъ nтeчествъ и4хъ, и5же сyть тысzщеначaлницы ї}лєвы.	і з ним десять начальників, по начальнику покоління від усіх колін Ізраїлевих; кожен з них був начальником покоління в тисячах Ізраїлевих.
15	15
И# пріид0ша къ сынHмъ руви6млимъ и3 къ сынHмъ гaдwвымъ и3 къ полуплeмени манассjину въ зeмлю галаaдову, и3 рёша къ ни6мъ, глаг0люще:	І прийшли вони до синів Рувимових і до синів Гадових і до половини коліна Манассіїного в землю Галаад і говорили з ними і сказали:
16	16
сі‰ глаг0летъ вeсь с0нмъ гDень: к0е прегрэшeніе сіE, и4мже согрэши1сте пред8 гDемъ бGомъ ї}левымъ, tврати1тисz днeсь t гDа бGа ї}лева, создaвше себЁ трeбище, є4же tстyпникwмъ вaмъ бhти днeсь t гDа;	так говорить уся громада Господня: що це за злочин зробили ви перед [Господом] Богом Ізраїлевим, відступивши нині від Господа [Бога Ізраїлевого], спорудивши собі жертовник і повставши нині проти Господа?
17	17
є3дA мaлъ вaмъ грёхъ фогHровъ, ћкw не њчи1стихомсz t негw2 дaже до сегw2 днE; и3 бhсть ћзва въ с0нмэ гDни:	Хіба мало для нас беззаконня Фегорового, від якого ми не очистилися до цього дня і за яке вражена була громада Господня?
18	18
и3 вы2 tврати1стесz днeсь t гDа: и3 бyдетъ є3гдA tстyпите днeсь t гDа, и3 заyтра на всeмъ ї}ли бyдетъ гнёвъ гDень:	А ви відступаєте сьогодні від Господа! Сьогодні ви повстаєте проти Господа, а завтра прогнівається [Господь] на всю громаду Ізраїлеву;
19	19
и3 нн7э ѓще малA вaмъ землS њбдержaніz вaшегw, прейди1те вы2 въ зeмлю њбдержaніz гDнz, и3дёже пребывaетъ ски1ніz гDнz, и3 наслёдите средЁ нaсъ, и3 не бyдите tст{пницы t гDа, и3 t нaсъ не tступи1те, за є4же создaти вaмъ трeбище кромЁ nлтарS гDа бGа нaшегw:	якщо ж земля вашого володіння здається вам нечистою, то перейдіть у землю володіння Господнього, в якій знаходиться скинія Господня, візьміть наділ серед нас, але не повставайте проти Господа і проти нас не повставайте, споруджуючи собі жертовник, крім жертовника Господа, Бога нашого;
20	20
не сe ли ґхaръ сhнъ зарaновъ прегрэшeніемъ прегрэши2 t проклsтіz, и3 бhсть на вeсь с0нмъ ї}левъ гнёвъ; ѓще и3 є3ди1нъ бsше, но не є3ди1нъ ќмре грэх0мъ свои1мъ.	чи не один Ахан, син Зари, вчинив злочин, узявши з заклятого, а гнів був на всю громаду Ізраїлеву? не один він умер за своє беззаконня.
21	21
И# tвэщaша сhнове руви6мли и3 сhнове гaдwвы и3 полплeмене манассjина, и3 рёша тысzщеначaлникwмъ ї}лєвымъ, глаг0люще:	Сини Рувимові і сини Гадові і половина коліна Манассіїного у відповідь на це говорили начальникам тисяч Ізраїлевих:
22	22
бGъ бGъ, гDь є4сть, и3 бGъ бGъ гDь сaмъ вёсть, и3 ї}ль сaмъ познaетъ, ѓще во tступлeніи прегрэши1хомъ пред8 гDемъ, да не и3збaвитъ нaсъ во днeшній дeнь:	Бог богів Господь, Бог богів Господь, Він знає, і Ізраїль нехай знає! Якщо ми повстаємо і відступаємо від Господа, то нехай не пощадить нас Господь у цей день!
23	23
и3 ѓще создaхомъ себЁ трeбище, є4же tступи1ти нaмъ t гDа бGа нaшегw, и3ли2 вознести2 нaмъ нaнь жeртву всесожжeній, и3ли2 є4же сотвори1ти на нeмъ жeртву спасeніz, сaмъ гDь взhщетъ:	Якщо ми спорудили жертовник для того, щоб відступити від Господа [Бога нашого], і для того, щоб приносити на ньому всепалення і приношення хлібне і щоб робити на ньому жертви мирні, то нехай стягне Сам Господь!
24	24
но рaди благоговёніz глаг0ла сотвори1хомъ сіE, глаг0люще: да не рекyтъ заyтра ч†да в†ша чaдwмъ нaшымъ, глаг0люще: что2 вaмъ и3 гDеви бGу ї}леву;	Але ми зробили це через побоювання, щоб у майбутні часи не сказали ваші сини нашим синам: «що вам до Господа Бога Ізраїлевого!
25	25
и3 предёлы постaви гDь междY вaми и3 нaми, сhнове руви6мли и3 сhнове гaдwвы, їoрдaнъ, и3 нёсть вaмъ чaсти гDни: и3 tчуждsтъ сhнове вaши сынHвъ нaшихъ, ћкw да не слyжатъ гDу:	Господь поставив межею між нами і вами, сини Рувимові і сини Гадові, Йордан: немає вам частки у Господі». Таким чином ваші сини не допустили б наших синів шанувати Господа.
26	26
и3 рек0хомъ сотвори1ти си1це, є4же создaти трeбище сіE, не приношeній рaди, нижE жeртвъ рaди,	Тому ми сказали: спорудимо собі жертовник не для всепалення і не для жертв,
27	27
но да бyдетъ свидётелство сіE междY вaми и3 нaми и3 междY рHды нaшими по нaсъ, є4же служи1ти слyжбу гDеви пред8 ни1мъ въ приношeніихъ нaшихъ и3 въ жeртвахъ нaшихъ и3 въ жeртвахъ спасeній нaшихъ: и3 да не рекyтъ ч†да в†ша заyтра чaдwмъ нaшымъ: нёсть вaмъ чaсти гDни.	але щоб він між нами і вами, між наступними родами нашими, був свідком, що ми можемо служити Господу всепаленнями нашими і жертвами нашими і подяками нашими, і щоб у майбутній час не сказали ваші сини синам нашим: «немає вам частки у Господі».
28	28
И# рек0хомъ: ѓще бyдетъ когдA, и3 возглаг0лютъ къ нaмъ и3ли2 къ родHмъ нaшымъ заyтра и3 рекyтъ: зри1те под0біе жeртвенника гDнz, є3г0же сотвори1ша nтцы2 нaши, не приношeніz рaди, нижE жeртвъ рaди, но свидётелство є4сть междY нaми и3 междY вaми и3 междY сhны нaшими:	Ми говорили: якщо скажуть так нам і родам нашим у майбутній час, то ми скажемо: бачите подобу жертовника Господа, яку зробили батьки наші не для всепалення і не для жертви, але щоб це було свідком між нами і вами [і між синами нашими].
29	29
да не бyдетъ u5бо нaмъ tступи1ти t гDа, є4же tврати1тисz во днeшній дeнь t гDа, є4же сотвори1ти нaмъ жeртвенникъ приношeніємъ и3 жeртвамъ саламjнъ [ми6рнымъ] и3 жeртвэ спасeніz, кромЁ nлтарS гDа бGа нaшегw, и4же є4сть пред8 ски1ніею є3гw2.	Нехай не буде цього, щоб повстати нам проти Господа і відступити нині від Господа, і спорудити жертовник для всепалення і для приношення хлібного і для жертв, крім жертовника Господа Бога нашого, який перед скинією Його.
30	30
И# ўслhшавше фінеeсъ жрeцъ и3 вси2 кн‰зи с0нма, и3 тысzщеначaлницы ї}лєвы, и5же бhша съ ни1мъ, словесA сі‰, ±же глаг0лаша сhнове руви6мли и3 сhнове гaдwвы и3 полплeмене манассjина, и3 ўг0дно и5мъ бhсть сіE.	Финеєс священик, [усі] начальники громади і голови тисяч Ізраїлевих, які були з ним, почувши слова, які говорили сини Рувимові і сини Гадові і сини Манассіїні, схвалили їх.
31	31
И# речE фінеeсъ жрeцъ сынHмъ руви6млимъ и3 сынHмъ гaдwвымъ и3 полуплeмени манассjину: днeсь познaхомъ, ћкw съ нaми є4сть гDь, и5же не погрэши1сте пред8 гDемъ прегрэшeніz, но днeсь и3збaвисте сhны ї}лєвы t руки2 гDни.	І сказав Финеєс, син Єлеазара, священик, синам Рувимовим і синам Гадовим і синам Манассіїним: сьогодні ми довідалися, що Господь серед нас, що ви не зробили перед Господом злочину цього; тепер ви визволили синів Ізраїля від руки Господньої.
32	32
И# возврати1сz фінеeсъ жрeцъ и3 кн‰зи nтeчествъ t сынHвъ руви1млихъ и3 t сынHвъ гaдовыхъ и3 t полуплeмене манассjина t земли2 галаaдовы въ зeмлю ханаaню къ сынHмъ ї}лєвымъ: и3 tвэщaша и5мъ словесA сі‰.	І повернувся Финеєс, син Єлеазара, священик, і начальники від синів Рувимових і від синів Гадових [і від половини коліна Манассіїного] у землю Ханаанську до синів Ізраїлевих і принесли їм відповідь.
33	33
И# ўг0дно бhсть сл0во сіE сынHмъ ї}лєвымъ, и3 благослови1ша бGа сhнове ї}лєвы и3 рек0ша: ктомY да не и3зhдемъ къ ни6мъ на брaнь потреби1ти зeмлю сынHвъ руви1млихъ и3 сынHвъ гaдовыхъ и3 полуплeмене манассjина. И# всели1шасz на нeй.	І сини Ізраїлеві схвалили це, і благословили сини Ізраїлеві Бога і не думали більше йти проти них війною, щоб розорити землю, на якій жили сини Рувимові і сини Гадові [і половина коліна Манассіїного].
34	34
И# наречE їисyсъ трeбище сынHвъ руви1млихъ и3 сынHвъ гaдовыхъ и3 полуплeмене манассjина и3 речE: ћкw свидёніе є4сть междY и4ми, ћкw гDь бGъ бGъ и4хъ є4сть.	І назвали сини Рувимові і сини Гадові [і половина коліна Манассіїного] жертовник: Ед^, тому що, сказали вони*, він свідок між нами, що Господь є Бог наш.

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт