|
Главa д7i
|
Глава 14
|
|
1
|
1
|
| И# сjи наслёдовавшіи t сынHвъ ї}левыхъ въ земли2 ханаaнстэй, и5мже раздэли1ша ю5 въ наслёдіе є3леазaръ жрeцъ и3 їисyсъ сhнъ наvи1нъ и3 кн‰зи nтeчествъ племeнъ сынHвъ ї}левыхъ: | Ось що одержали в наділ сини Ізраїлеві в землі Ханаанській, що розділили їм у наділ Єлеазар священик та Ісус, син Навина, і начальники поколінь у колінах синів Ізраїлевих; |
|
2
|
2
|
| по жрeбіємъ наслёдиша, ћкоже заповёда гDь мwmсeомъ дaти девzти2 племенHмъ и3 полплeмени (манассjину), | за жеребом ділили вони, як повелів Господь через Мойсея, дев’ятьом колінам і половині коліна [Манассіїного], |
|
3
|
3
|
| дадe бо мwmсeй наслёдіе двY племенHмъ и3 полплeмени манассjину њб8 nнY странY їoрдaна: леvjтwмъ же не дадE жрeбіz въ ни1хъ: | бо двом колінам і половині коліна [Манассіїного] Мойсей дав наділ за Йорданом, левитам же не дав наділу між ними; |
|
4
|
4
|
| занeже бhша сhнове їHсифwвы двA племенA, манассjино и3 є3фрeмле: и3 не дадeсz чaсти въ земли2 леvjтwмъ, но т0кмw грaды њбитaти, и3 предгр†діz скотHмъ и4хъ, и3 скоты2 и4хъ. | бо від синів Йосифових народилися два коліна: Манассіїне і Єфремове; тому вони і не дали левитам частини в землі, [а тільки] міста для проживання з околицями їх для худоби їхньої і для інших потреб їхніх. |
|
5
|
5
|
| Ћкоже заповёда гDь мwmсeю, тaкw сотвори1ша сhнове ї}лєвы и3 раздэли1ша зeмлю. | Як повелів Господь Мойсеєві, так і зробили сини Ізраїлеві, коли ділили на наділи землю. |
|
6
|
6
|
| И# пріид0ша сhнове ї{дины ко їисyсу въ галгaлы. И# речE къ немY халeвъ їефоннjинъ кенезeй: ты2 вёси сл0во, є4же гlа гDь къ мwmсeю человёку б9ію њ мнЁ и3 њ тебЁ въ кaдисъ-варни2: | Сини Іудині прийшли в Галгал до Ісуса. І сказав йому Халев, син Ієфоннії, кенезеянин: ти знаєш, що говорив Господь Мойсеєві, чоловіку Божому, про мене і про тебе в Кадес-Варні; |
|
7
|
7
|
| четhредесzти бо лётъ бёхъ, є3гдA послa мz мwmсeй рaбъ гDень t кaдисъ-варни2 соглsдати зeмлю: и3 tвэщaхъ є3мY сл0во по сeрдцу є3гw2: | я був сорока років, коли Мойсей, раб Господній, посилав мене з Кадес-Варні оглянути землю, і я приніс йому у відповідь, що було в мене на серці: |
|
8
|
8
|
| брaтіz мо‰ ходи1вшіи со мн0ю преврати1ша сeрдце людjй, ѓзъ же приложи1хсz послёдовати гDеви бGу моемY: | брати мої, які ходили зі мною, привели у страх серце народу, а я ретельно додержувався Господа Бога мого; |
|
9
|
9
|
| и3 клsтсz мwmсeй въ т0й дeнь, глаг0лz: землS, на ню1же возшeлъ є3си2, тебЁ бyдетъ въ жрeбій и3 чaдwмъ твои6мъ во вёкъ, ћкw приложи1лсz є3си2 послёдовати гDу бGу моемY: | і клявся Мойсей у той день і сказав: «земля, по якій ходила нога твоя, буде наділом тобі і дітям твоїм навік, тому що ти достеменно пішов за Господом Богом моїм»; |
|
10
|
10
|
| и3 нн7э препитa мz гDь, ћкоже речE, сіE четhредесzть и3 пsтое лёто, tнeлэже гlа гDь сл0во сіE къ мwmсeю, и3 хождaше ї}ль въ пустhни: и3 нн7э сE, ми2 днeсь џсмьдесzтъ и3 пsть лётъ: | отже, ось, Господь зберіг мене в живих, як Він говорив; уже сорок п’ять років минуло від того часу, коли Господь сказав Мойсеєві слово це, й Ізраїль ходив по пустелі; тепер, ось, мені вісімдесят п’ять років; |
|
11
|
11
|
| є3щE є4смь днeсь могjй, ћкоже є3гдA послa мz мwmсeй: тaкw и3 нн7э могY входи1ти и3 и3сходи1ти на брaнь: | але і нині я настільки ж міцний, як і тоді, коли посилав мене Мойсей: скільки тоді було в мене сили, стільки і тепер є для того, щоб воювати і виходити і входити; |
|
12
|
12
|
| и3 нн7э прошY ў тебє2 горы2 сеS, ћкоже речE гDь въ дeнь w4нъ, ћкw ты2 слhшалъ є3си2 сл0во сіE въ дeнь џный: нн7э же є3накjми тaмw сyть, грaды твє1рды и3 вели1цы: ѓще u5бо бyдетъ гDь со мн0ю, потреблю2 и5хъ, ћкоже речe ми гDь. | отже, дай мені цю гору, про яку говорив Господь у той день; бо ти чув у той день, що там [живуть] сини Єнакові, і міста у них великі й укріплені; можливо, Господь [буде] зі мною, і я вижену їх, як говорив Господь. |
|
13
|
13
|
| И# благослови2 є3го2 їисyсъ, и3 дадE хеврHнъ халeву сhну їефоннjину, сhну кенезeину въ жрeбій. | Ісус благословив його, і дав у наділ Халеву, синові Ієфонніїному, [кенезеянину,] Хеврон. |
|
14
|
14
|
| Сегw2 рaди бhсть хеврHнъ халeву їефоннjину кенезeину въ жрeбій дaже до днE сегw2: понeже возслёдова повелёнію гDа бGа ї}лева. | Таким чином Хеврон залишився наділом Халева, сина Ієфонніїного, кенезеянина, до цього дня, за те, що він справді пішов за [повелінням] Господа Бога Ізраїлевого. |
|
15
|
15
|
| И$мz же хеврHну прeжде бsше грaдъ ґрг0въ: митроп0ль є3накjмлzнъ сeй. И# почи2 землS t брaни. | Ім’я Хеврону раніше було Кириаф-Арби, як називався між синами Єнака один чоловік великий. І земля заспокоїлася від війни. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
