Порівняти Біблія церковнослов'янською з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава 8

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Главa }	Глава 8

1	1
И# речE гDь ко їисyсу: не б0йсz, нижE ўжасaйсz: поими2 съ соб0ю вс‰ мyжы вои6нскіz, и3 востaвъ взhди въ гaй: сE, предaхъ въ рyцэ твои2 царS гaйска и3 зeмлю є3гw2, и3 лю1ди є3гw2 и3 грaдъ є3гw2:	Господь сказав Ісусові: не бійся і не жахайся; візьми із собою весь народ, здатний до війни, і, вставши, піди до Гая; ось, Я віддаю в руки твої царя Гайського і народ його, місто його і землю його;
2	2
и3 да сотвори1ши гaю и3 царю2 є3гw2, ћкоже сотвори1лъ є3си2 їеріхHну и3 царю2 є3гw2: и3 плёнъ є3гw2 и3 скоты2 є3гw2 да плэни1ши себЁ: ўстр0й же себЁ подсaду грaду за соб0ю.	зроби з Гаєм і царем його те саме, що зробив ти з Єрихоном і царем його, тільки здобич його і худобу його розділіть собі; зроби засідку за містом.
3	3
И# востA їисyсъ и3 вси2 мyжіе вои1нстіи, да вни1дутъ въ гaй: и3 и3збрA їисyсъ три1десzть тhсzщъ мужeй вои1нскихъ си1льныхъ крёпостію и3 послA и5хъ н0щію,	Ісус і весь народ, здатний до війни, встав, щоб іти до Гая, і вибрав Ісус тридцять тисяч чоловік хоробрих і послав їх уночі,
4	4
и3 заповёда и5мъ, глаг0лz: вы2 скрhйтесz за грaдомъ: не далeче бyдите t грaда ѕэлw2, и3 бyдите вси2 гот0ви:	і дав їм наказ і сказав: дивіться, ви будете складати засідку біля міста позаду міста; не відходьте далеко від міста і будьте всі готові;
5	5
ѓзъ же и3 вси2 лю1діе и5же со мн0ю пристyпимъ ко грaду: и3 бyдетъ є3гдA и3зhдутъ живyщіи въ гаи2 въ срётеніе нaмъ, ћкоже и3 прeжде, и3 побёгнемъ t лицA и4хъ:	а я і весь народ, який зі мною, підійдемо до міста; і коли [жителі Гая] виступлять проти нас, як і раніше, то ми побіжимо від них;
6	6
и3 є3гдA и3зhдутъ в8слёдъ нaсъ, tт0ргнемъ и5хъ t грaда: и3 рекyтъ: бэжaтъ сjи t лицA нaшегw, ћкоже и3 прeжде:	вони підуть за нами, так що ми відволічемо їх від міста; бо вони скажуть: «біжать від нас, як і раніше»; коли ми побіжимо від них,
7	7
вh же востaнете t подсaды, и3 п0йдете во грaдъ, и3 предaстъ є3го2 гDь бGъ нaшъ въ рyцэ вaши:	тоді ви встаньте із засідки і заволодійте містом, і Господь Бог ваш віддасть його в руки ваші;
8	8
и3 бyдетъ є3гдA в0змете грaдъ, запали1те є3го2 nгнeмъ, по словеси2 семY сотвори1те: сE, заповёдаю вaмъ.	коли візьмете місто, запаліть місто вогнем, за словом Господнім зробіть; дивіться, я повеліваю вам.
9	9
И# послA и5хъ їисyсъ, и3 и3д0ша въ подсaду: и3 сэд0ша междY веfи1лемъ и3 междY гaіемъ, t м0рz гaіа.	Таким чином послав їх Ісус, і вони пішли в засідку і засіли між Вефилем і між Гаєм, із західного боку Гая; а Ісус у ту ніч ночував серед народу.
10	10
И# востaвъ їисyсъ заyтра, соглsда лю1ди: и3 взhде сaмъ и3 стaрцы ї}лтестіи пред8 людьми2 въ гaй.	Вставши рано-вранці, Ісус оглянув народ, і пішов він і старійшини Ізраїлеві перед народом до Гая;
11	11
И# вси2 лю1діе вои1нстіи съ ни1мъ взыд0ша, и3 и3дyще пріид0ша сопроти1въ грaда t вост0кwвъ: и3 подс†ды грaда t м0рz.	і весь народ, здатний до війни, який був з ним, пішов, наблизився і підійшов до міста [зі східного боку, засідка ж була на захід від міста],
12	12
И# њполчи1шасz t сёвера гaіа, и3 (бhсть) дeбрь междY и4ми и3 междY гaіемъ. И# взS ћкw пsть тhсzщъ мужeй, и3 положи2 и5хъ на подсaду междY веfи1лемъ и3 гaіемъ t зaпада гaіа.	і поставив стан з північної сторони Гая, а між ним і Гаєм була долина. Потім узяв він близько п’яти тисяч чоловік і посадив їх у засідці між Вефилем і Гаєм, із західного боку міста.
13	13
И# постaвиша лю1діе вeсь п0лкъ t сёвера грaда, ґ прHчаz є3гw2 t м0рz грaда. И# п0йде їисyсъ въ н0щь џну посредЁ дeбри.	І народ розташував весь стан, який був з північного боку міста, так, що задня частина була з західного боку міста. І прийшов Ісус у ту ніч на середину долини.
14	14
И# бhсть є3гдA ўви1дэ цaрь гaйскій, потщaсz, и3 востA рaнw и3 и3зhде въ срётеніе и5мъ прsмw на брaнь, сaмъ и3 вси2 лю1діе є3гw2 съ ни1мъ во врeмz, пред8 лицeмъ подсaды: џнъ же не вёдzше, ћкw подсaда є3мY є4сть за грaдомъ (є3гw2).	Коли побачив це цар Гайський, негайно з жителями міста, вставши рано, виступив проти Ізраїля на бій, він і весь народ його, на призначене місце перед рівниною; а він не знав, що для нього є засідка позаду міста [його].
15	15
И# ўви1дэ, и3 tи1де їисyсъ и3 вeсь лю1дъ t лицA и4хъ, и3 побэжE путeмъ пустhни.	Ісус і весь Ізраїль, начебто вражені ними, побігли до пустелі;
16	16
И# ўкрэпи1сz вeсь лю1дъ гнaти в8слёдъ и4хъ, и3 погнaша в8слёдъ сынHвъ ї}левыхъ, и3 tступи1ша t грaда.	а вони покликали весь народ, який був у місті, щоб переслідувати їх, і, переслідуючи Ісуса, віддалилися від міста;
17	17
(И#) не њстaсz никт0же въ гаи2 и3 веfи1ли, и4же не погнA в8слёдъ ї}лz: и3 њстaвиша грaдъ tвeрстъ, и3 гнaша в8слёдъ ї}лz.	у Гаї і Вефилі не залишилося жодної людини, яка не погналася б за Ізраїлем; і місто своє вони залишили відчиненим, переслідуючи Ізраїля.
18	18
И# речE гDь ко їисyсу: простри2 рyку твою2 съ копіeмъ, є4же въ руцЁ твоeй, на грaдъ, занE въ рyку твою2 предaхъ є3го2: и3 подс†ды востaнутъ вск0рэ t мёста своегw2. И# прострE їисyсъ рyку свою2 и3 съ копіeмъ на грaдъ.	Тоді Господь сказав Ісусові: простягни спис, що у руці твоїй, до Гая, бо Я віддам його в руки твої [і засідка негайно встане з місця свого]. Ісус простяг [руку свою і] спис, що був у його руці, до міста.
19	19
И# подс†ды востaша ск0рw t мёста своегw2: и3 и3зыд0ша, є3гдA прострE рyку, и3 внид0ша во грaдъ, и3 взsша є3го2: и3 потщaвшесz запали1ша грaдъ nгнeмъ.	Ті, що сиділи у засідці, негайно встали з місця свого і побігли, як тільки він простяг руку свою, ввійшли в місто і взяли його і негайно запалили місто вогнем.
20	20
И# њзрёвшесz њбитaтєли гaйстіи вспsть себє2, ўзрёша дhмъ восходsщь t грaда до небесE, и3 ктомY не и3мёша кaмw побёгнути, сёмw и3ли2 nвaмw: лю1діе же бэгyщіи въ пустhню њбрати1шасz на гонsщихъ.	Жителі Гая, оглянувшись назад, побачили, що дим від міста піднімався до неба. І не було для них місця, куди б бігти — ні туди ні сюди; бо народ, який біг до пустелі, повернувся на переслідувачів.
21	21
Їисyсъ же и3 вeсь ї}ль ўви1дэша, ћкw взsша подс†ды грaдъ, и3 ћкw восх0дитъ дhмъ грaдный до небесE: и3 њбрати1вшесz и3зби1ша мужeй гaйскихъ.	Ісус і весь Ізраїль, побачивши, що ті, які сиділи в засідці, взяли місто, і дим від міста піднявся [до неба], повернулися і стали уражати жителів Гая;
22	22
И# сjи и3зыд0ша и3з8 грaда проти1ву и5мъ, и3 бhша посредЁ полкA ї}лева, сjи tсю1ду и3 сjи toнyду: и3 и3зби1ша и5хъ, д0ндеже не њстaсz ни є3ди1нъ t ни1хъ цёлъ, ни ўбэжA.	а ті з міста вийшли назустріч їм, так що вони знаходилися всередині між ізраїльтянами, з яких одні були з того боку, а інші з іншого; так уражали їх, що не залишили жодного з них, хто уцілів би або втік;
23	23
И# царS гaйска ћша жи1ва, и3 привед0ша є3го2 ко їисyсу.	а царя Гайського взяли живим і привели його до Ісуса.
24	24
И# бhсть є3гдA престaша сhнове ї}лєвы сэкyще всёхъ сyщихъ въ гаи2 и3 сyщихъ на полsхъ и3 на горЁ и3сх0да, и3дёже гони1ша и5хъ, и3 пад0ша вси2 џстріемъ мечA на нeй до концA: и3 њбрати1сz їисyсъ въ гaй и3 посэчE и5хъ мечeмъ.	Коли ізраїльтяни перебили всіх жителів Гая на полі, у пустелі, де вони переслідували їх, і коли усі вони до останнього впали від вістря меча, тоді всі ізраїльтяни повернулися до Гая і вразили його вістрям меча.
25	25
И# бhша вси2 пaдшіи въ т0й дeнь t мyжеска п0лу и3 до жeнска дванaдесzть тhсzщъ, вси2 живyщіи въ гаи2.	Полеглих у той день чоловіків і жінок, усіх жителів Гая, було дванадцять тисяч.
26	26
Їисyсъ же не њбрати2 руки2 своеS, ю4же прострE съ копіeмъ, д0ндеже проклS всёхъ њбитaющихъ въ гаи2.	Ісус не опускав руки своєї, яку простяг зі списом, доки не піддав закляттю всіх жителів Гая;
27	27
КромЁ скотHвъ (и4хъ) и3 и3мёніz, ±же во грaдэ џнэмъ, вс‰ плэни1ша себЁ сhнове ї}лєвы по повелёнію гDню, ћкоже повелЁ гDь їисyсу.	тільки худобу і здобич міста цього [сини] Ізраїля розділили між собою, за словом Господа, як [Господь] сказав Ісусові.
28	28
И# запали2 грaдъ їисyсъ nгнeмъ: зeмлю неwбитaему во вёкъ положи2 є3го2 дaже до сегw2 днE.	І спалив Ісус Гай і обвернув його на вічні руїни, на пустелю, до цього дня;
29	29
И# царS гaйска повёси на дрeвэ сугyбэмъ: и3 бsше на дрeвэ до вeчера: и3 заходsщу с0лнцу повелЁ їисyсъ, и3 снsша тёло є3гw2 съ дрeва, и3 поверг0ша є5 въ р0въ пред8 враты2 грaда: и3 насhпа над8 ни1мъ громaду вели1ку кaменіz дaже до сегw2 днE.	а царя Гайського повісив на дереві, [і був він на дереві] до вечора; після заходу ж сонця наказав Ісус, і зняли труп його з дерева, і кинули його біля воріт міських, і накидали над ним велику купу каміння, яка вціліла навіть до цього дня.
30	30
ТогдA создA їисyсъ nлтaрь гDу бGу ї}леву на горЁ гевaлъ,	Тоді Ісус влаштував жертовник Господу Богу Ізраїлевому на горі Гевал,
31	31
ћкоже заповёда мwmсeй рaбъ гDень сынHмъ ї}лєвымъ, и3 ћкоже написaсz въ зак0нэ мwmсeовэ, nлтaрь t кaменій всецёлыхъ, на ни1хже не возложи1сz желёзо: и3 вознесE тaмw всесожжє1ніz гDу и3 жeртву спасeніz.	як заповів Мойсей, раб Господній, синам Ізраїлевим, про що написано в книзі закону Мойсея, — жертовник з каменів цільних, на які не піднімали заліза; і принесли на ньому всепалення Господу і звершили жертви мирні.
32	32
И# написA їисyсъ на кaменіихъ вторhй зак0нъ, зак0нъ мwmсeовъ, є3г0же написA пред8 сы6ны ї}левыми.	І написав [Ісус] там на каменях список із закону Мойсея, який він написав перед синами Ізраїлевими.
33	33
И# вeсь ї}ль, и3 стaрцы и4хъ и3 судіи6 и4хъ и3 книгHчіz и4хъ предходsху сю1ду и3 сю1ду пред8 ківHтомъ, и3 жерцы2 и3 леvjти воздвизaша ківHтъ завёта гDнz, пришeлецъ же и3 тузeмецъ: и5же бhша полови1на и4хъ бли1з8 горы2 гарізjнъ, и3 полови1на и4хъ бли1з8 горы2 гевaлъ, ћкоже заповёда мwmсeй рaбъ гDень блгcви1ти людjй ї}левыхъ въ пeрвыхъ.	Весь Ізраїль, старійшини його і наглядачі [його] і судді його, стали з того й іншого боку ковчега навпроти священиків [і] левитів, які носять ковчег завіту Господнього, як прибульці, так і природні жителі, одна половина їх біля гори Гаризим, а друга половина біля гори Гевал, як раніше повелів Мойсей, раб Господній, благословляти народ Ізраїлів.
34	34
И# по си1хъ тaкw прочтE їисyсъ вс‰ словесA зак0на сегw2, благословє1ніz и3 кл‰твы, по всемY напи1санному въ зак0нэ мwmсeовэ.	І потім прочитав [Ісус] усі слова закону, благословення і прокляття, як написано в книзі закону;
35	35
Не бsше словесE t всёхъ, ±же заповёда мwmсeй їисyсу, є3гHже не прочтE їисyсъ во ќши всегw2 с0нма сынHвъ ї}левыхъ, мужє1мъ и3 женaмъ, и3 дётемъ и3 пришeлцємъ приходsщымъ ко ї}лю.	з усього, що Мойсей заповів [Ісусові], не було жодного слова, якого Ісус не прочитав би перед усім зібранням Ізраїля, [перед чоловіками,] і жінками, і дітьми, і прибульцями, які перебували серед них.

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт