Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 5
Главa є7
1
1
У той день заспівали Девора і Варак, син Авиноамів, цими словами: И# воспЁ деввHра и3 варaкъ сhнъ ґвінеeмовъ въ т0й дeнь, и3 речE:
2
2
Ізраїль помстився, народ показав ревність; прославте Господа! внегдA начaти вождHмъ во ї}ли, въ произволeніи людjй, благослови1те гDа.
3
3
Слухайте, царі, прислухайтеся, вельможі: я Господу, я співаю, воздаю хвалу Господу Богу Ізраїлевому. Ўслhшите, цaріе, и3 внуши1те, кн‰зи: ѓзъ гDеви воспою2 и3 пою2 бGу ї}леву.
4
4
Коли виходив Ти, Господи, від Сеїра, коли йшов з поля Едомського, тоді земля тряслася, і небо капало, і хмари проливали воду; ГDи, во и3сх0дэ твоeмъ t сиjра, внегдA воздвизaтисz тебЁ t селA є3дHмова, землS потрzсeсz, и3 нeбо возмути1сz, и3 w4блацы и3скaпаша в0ду:
5
5
гори танули від лиця Господа, навіть цей Синай від лиця Господа Бога Ізраїлевого. г0ры подвиг0шасz t лицA гDа є3лwJ, тaz сінA t лицA гDа бGа ї}лева.
6
6
У дні Самегара, сина Анафового, у дні Іаїлі, були порожні дороги, і ті, що ходили раніше путями прямими, ходили тоді обхідними дорогами. Во дни6 самегaра сhна ґнafова, во дни6 їаи1ли, њскудёша путіE, и3 и3д0ша въ пути6 кри6вы, и3 и3д0ша въ пути6 развращє1нны:
7
7
Не стало мешканців у селищах у Ізраїля, не стало, доки не повстала я, Девора, доки не повстала я, мати в Ізраїлі. њскудёша живyщіи во ї}ли, њскудёша д0ндеже востA деввHра, д0ндеже востA мaти во ї}ли:
8
8
Обрали нових богів, тому війна біля воріт. Чи видні були щит і спис у сорока тисяч Ізраїля? и3збрaша б0ги нHвы, ћкw хлёбъ ћченъ, тогдA воевaша грaды кнzзeй: щи1тъ не kви1сz, нижE копіE въ четhредесzти тhсzщахъ во ї}ли.
9
9
Серце моє до вас, начальники Ізраїлеві, до ревнителів серед народу; прославте Господа! Сeрдце моE на ўчинє1ннаz во ї}ли: си1льніи людjй, благослови1те гDа.
10
10
Ті, хто їздить на ослицях білих, ті, що сидять на килимах і ходять по дорозі, співайте пісню! Э$здzщіи на nслsтехъ бёлыхъ въ полyдне, и3 сэдsщіи на суди1щи, и3 ходsщіи на пути6 с0нмwвъ, провэщaйте.
11
11
Серед голосів, що збирають стада, біля колодязів, нехай співають хвалу Господу, хвалу вождям Ізраїля! Тоді виступив до воріт народ Господній. Глaсъ плeщущихъ посредЁ веселsщихсz: тaмw дадsтъ прaвду. ГDи, пр†вды ўкрэпи2 во ї}ли: тогдA разыд0шасz во грaды сво‰ лю1діе гDни.
12
12
Піднесися, піднесися, Деворо! піднесися, піднесися! співай пісню! Постань, Вараку! і веди полонених твоїх, сину Авиноамів! Востaни, востaни, деввHра: востaни, востaни, глаг0ли съ пёснію: востaни, варaче, и3 плэни2 плёнъ тв0й, сhне ґвінеeмль.
13
13
Тоді небагатьом із сильних підкорив Він народ; Господь підпорядкував мені хоробрих. ТогдA возвели1чисz си1ла є3гw2: гDь смири2 мнЁ крёпльшыz менє2.
14
14
Від Єфрема прийшли ті, хто вкорінився в Амалика; за тобою Веніамін, серед народу твого; від Махира йшли начальники, і від Завулона — ті, хто володіє тростиною писаря. Лю1діе є3фрє1мли ўтоми1ша и5хъ въ доли1нэ: брaтъ тв0й веніамjнъ въ лю1дехъ твои1хъ: t менє2 махjръ снид0ша взыскyющіи, и3 t завулHна ўкрэплsющіисz въ ски1птрэ повэствовaніz пи1сменника.
15
15
І князі Іссахарові з Деворою, й Іссахар так само, як Варак, кинувся в долину пішки. В племенах Рувимових велика розбіжність. И# нач†лницы во їссахaрэ съ деввHрою и3 варaкомъ: тaкw варaкъ tпусти2 пёшихъ свои1хъ въ доли1ну, въ раздэлє1ніz руви1мwва, вели6ка и3спыт†ніz сeрдца.
16
16
Чого сидиш ти між кошарами, слухаючи бекання отар? В племенах Рувимових велика розбіжність. Вскyю ми2 сэди1ши посредЁ мосфаfeмwвъ, слhшати звиздaніе воставaющихъ проити2 въ раздэлє1ніz руви6млz; вє1ліz и3спыт†ніz сeрдца.
17
17
Галаад живе спокійно за Йорданом, і Дану чого боятися з кораблями? Асир сидить на березі моря й біля пристаней своїх живе спокійно. Галаaдъ, њб8 nнY странY їoрдaна всели1сz: и3 дaнъ, вскyю њбитaеши въ кораблeхъ; ґси1ръ њбитA при брeзэхъ морски1хъ, и3 въ раздэлeніихъ свои1хъ всели1сz.
18
18
Завулон — народ, який прирік душу свою на смерть, і Неффалим — на висотах поля. ЗавулHнъ, лю1діе ўкори1ша дyшу свою2 на смeрть: и3 нефfалjмъ на высотaхъ селA.
19
19
Прийшли царі, зітнулися, тоді воювали царі ханаанські у Фанааху біля вод Мегиддонських, але не одержали ніякого срібла. И# пріид0ша къ немY цaріе, и3 њполчи1шасz, тогдA воевaша цaріе ханаaнстіи во fанаaхэ, ў воды2 магеддw2: мн0жества сребрA не взsша.
20
20
З неба воювали, зірки з путей своїх воювали із Сисарою. T небесE њполчи1шасz ѕвёзды, t чи1на своегw2 њполчи1шасz съ сісaрою.
21
21
Потік Киссон потягнув їх, потік Кедумим, потік Киссон. Зневажай, душе моя, силу! Водотeчь кісHновъ и3звeрже и5хъ, водотeчь кадимjнъ, водотeчь кісHновъ: поперeтъ є3го2 душA моS си1льнаz.
22
22
Тоді ламалися копита кінські від утечі, від утечі сильних його. ТогдA tсэк0шасz кwпhта кHнскаz t топтaніz си1льныхъ є3гw2.
23
23
Прокляніть Мероз, говорить ангел Господній, прокляніть, прокляніть жителів його за те, що не прийшли на допомогу Господу, на допомогу Господу з хоробрими. Проклинaйте мазHра, речE ѓгGлъ гDень, проклsтіемъ проклени1те живyщихъ въ нeмъ, ћкw не пріид0ша въ п0мощь гDню, въ п0мощь (гDню) въ си1льныхъ.
24
24
Нехай буде благословенна між жонами Іаїль, дружина Хевера кенеянина, між жонами в наметах нехай буде благословенна! Да благослови1тсz въ женaхъ їаи1ль, женA хавeра кінeева, t жeнъ въ кyщи да благослови1тсz:
25
25
Води просив він: молока подала вона, у чаші коштовній принесла молока кращого. воды2 проси2 ў неS, и3 дадE є3мY млеко2 въ чaши: преимyщихъ принесE мaсло крaвіе:
26
26
[Ліву] руку свою простягнула до кола, а праву свою до молота робітників; ударила Сисару, вразила голову його, розбила і проколола скроню його. рyку свою2 лёвую къ колY прострE, и3 десни1цу свою2 ко млaту раб0тающихъ, и3 ўби2 сісaру: разби2 главY є3гw2, и3 порази2, прободE скр†ніz є3гw2:
27
27
До ніг її схилився, упав і лежав, до ніг її схилився, упав; де схилився, там і впав убитий. междY ногaма є3S повали1сz: падE ўтруждeнъ, и3 ќмре посредЁ н0гъ є3S, и3 тaмw падE бёднэ.
28
28
У вікно виглядає і волає мати Сисарина крізь ґрати: чому довго не йде кіннота його, чому баряться колеса колісниць його? Nк0нцемъ взирaше мaти сісaрина, nкн0мъ сквозЁ решeтку, что2 замeдли колесни1ца є3гw2 пріити2; вскyю ўмeдлиша стопы6 колесни1цъ є3гw2;
29
29
Розумні з її жінок відповідають їй, і сама вона відповідає на слова свої: Мyдріи начaлствующіи є3S tвэщaша є4й, и3 самA tвэщавaше словесA сво‰ себЁ:
30
30
мабуть, вони знайшли, ділять здобич, по дівчині, по дві дівчини на кожного воїна, у здобич отримано різнобарвний одяг Сисарі, отримано у здобич різнобарвний одяг, вишитий з обох боків, знятий з плечей полоненого. не њбрsщутъ ли є3гw2 раздэлsюща кwрhсти, ўдружaюща другHмъ на главY мyжа си1льна; кwрhсти шaрwвъ сісaрэ, кwрhсти шaрwвъ разли1чіz, шaры и3спещрeнныхъ, сі‰ вhи є3гw2 кwрhсти.
31
31
Так нехай загинуть усі вороги Твої, Господи! Ті ж, що люблять Його, нехай будуть, як сонце, що сходить у всій силі своїй! — І спочивала земля сорок років. Тaкw да поги1бнутъ вси2 врази2 твои2, гDи: и3 лю1бzщіи є3го2, ћкоже вост0къ с0лнца въ си1лэ своeй.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.