|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
1
|
1
|
|
Отже, нема тобі виправдання, всякий чоловіче, що судиш іншого; бо тим же судом, яким судиш іншого, осуджуєш себе, чиниш бо те саме й ти‚ що судиш.
|
Сегw2 рaди без8tвётенъ є3си2, q, человёче всsкъ судsй: и4мже бо суд0мъ сyдиши дрyга, себE њсуждaеши, т†zжде бо твори1ши судsй.
|
|
2
|
2
|
|
А ми знаємо, що воістину є суд Божий на тих, хто чинить таке.
|
Вёмы же, ћкw сyдъ б9ій є4сть пои1стиннэ на творsщихъ таковaz.
|
|
3
|
3
|
|
Hевже думаєш ти, чоловіче, що, засуджуючи тих, хто чинить таке‚ і роблячи те саме‚ ти втечеш від суду Божого?
|
Помышлsеши ли же сіE, q, человёче, судsй таковaz творsщымъ и3 творS сaмъ т†zжде, ћкw ты2 и3збэжи1ши ли судA б9іz,
|
|
4
|
4
|
|
Або зневажаєш багатство Його милосердя, лагідности і довготерпіння, не розуміючи, що милосердя Боже веде тебе до покаяння?
|
и3ли2 њ богaтствэ бlгости є3гw2 и3 кр0тости и3 долготерпёніи неради1ши, не вёдый, ћкw бlгость б9іz на покаsніе тS ведeтъ;
|
|
5
|
5
|
|
Але‚ через жорстокість твою і нерозкаяність серця, ти сам собі збираєш гнів на день гніву і об’явлення праведного суду від Бога,
|
По жест0кости же твоeй и3 непокazнному сeрдцу, собирaеши себЁ гнёвъ въ дeнь гнёва и3 tкровeніz првdнагw судA б9іz,
|
|
6
|
6
|
|
Який воздасть кожному за вчинками його:
|
и4же воздaстъ коемyждо по дэлHмъ є3гw2:
|
|
7
|
7
|
|
тим, які терпінням у доброму ділі шукають слави, чести й нетління, — життя вічне;
|
w4вымъ ќбw, по терпёнію дёла бlгaгw, слaвы и3 чeсти и3 нетлёніz и4щущымъ, жив0тъ вёчный:
|
|
8
|
8
|
|
а тим, що впираються і не підкоряються істині, але віддаються неправдi‚ — лютість і гнів.
|
ґ и5же по рвeнію противлsютсz ќбw и4стинэ, повинyютсz же непрaвдэ, ћрость и3 гнёвъ.
|
|
9
|
9
|
|
Скорбота і утиск на всяку душу людини, яка чинить зло, спершу юдея, потім і елліна!
|
Ск0рбь и3 тэснотA на всsку дyшу человёка творsщагw ѕл0е, їудeа же прeжде и3 є4ллина.
|
|
10
|
10
|
|
Слава ж і честь і мир усякому, хто робить добро, спершу юдею, потім і елліну!
|
(За?.) Слaва же и3 чeсть и3 ми1ръ всsкому дёлающему бlг0е, їудeеви же прeжде и3 є4ллину.
|
|
11
|
11
|
|
Бо Бог не дивиться на особу.
|
Нёсть бо на лиц† зрёніz ў бGа.
|
|
12
|
12
|
|
Ті, які, не маючи закону, згрішили, поза законом і загинуть; а ті, які у законі згрішили, за законом будуть засуджені‚
|
Е#ли1цы бо беззак0ннw [без8 зак0на] согрэши1ша, беззак0ннw [без8 зак0на] и3 поги1бнутъ: и3 є3ли1цы въ зак0нэ согрэши1ша, зак0номъ сyдъ пріи1мутъ:
|
|
13
|
13
|
|
бо не слухачі закону праведні перед Богом, але виконавці закону виправдані будуть,
|
не слhшателіе бо зак0на прaведни пред8 бGомъ, но творцы2 зак0на, сjи њправдsтсz:
|
|
14
|
14
|
|
бо коли язичники, що не мають закону, з природи законне чинять, вони, не маючи закону, самі собі закон:
|
(За? п7в7.) є3гдa бо kзhцы, не и3мyще зак0на, є3стеств0мъ закHннаz творsтъ, сjи, зак0на не и3мyще, сaми себЁ сyть зак0нъ:
|
|
15
|
15
|
|
вони показують, що справа закону написана у них в серцях, про що свідчить їхня совість і думки їхні, які то звинувачують, то виправдовують одна одну‚
|
и5же kвлsютъ дёло зак0нное напи1сано въ сердцaхъ свои1хъ, спослyшествующеи и5мъ с0вэсти, и3 междY соб0ю помыслHмъ њсуждaющымъ и3ли2 tвэщaющымъ,
|
|
16
|
16
|
|
у той день, коли, за моїм благовістям, Бог буде судити таємні діла людей через Ісуса Христа.
|
въ дeнь, є3гдA сyдитъ бGъ т†йнаz человёкwмъ, по бlговёстію моемY, ї}сомъ хrт0мъ.
|
|
17
|
17
|
|
Ось ти звешся юдеєм, і заспокоюєш себе законом, і хвалишся Богом,
|
СE, ты2 їудeй и3менyешисz, и3 почивaеши на зак0нэ, и3 хвaлишисz њ бз7э,
|
|
18
|
18
|
|
і знаєш волю Його, і розумієш те, що краще, навчаючись із закону,
|
и3 разумёеши в0лю, и3 разсуждaеши л{чшаz, научaемь t зак0на,
|
|
19
|
19
|
|
і певний у собі, що ти провідник сліпих, світло для тих, що в темряві,
|
ўповaz же себE вождA бhти слэпы6мъ, свёта сyщымъ во тмЁ,
|
|
20
|
20
|
|
наставник нерозумних, учитель дітей, той, що має в законі взірець знання і правди:
|
наказaтелz без{мнымъ, ўчи1телz младeнцємъ, и3мyща w4бразъ рaзума и3 и4стины въ зак0нэ:
|
|
21
|
21
|
|
як же ти, навчаючи іншого, не навчаєш самого себе?
|
научaz u5бо и3нaго, себe ли не ўчи1ши,
|
|
22
|
22
|
|
Проповідуючи не красти, крадеш? Кажучи: не перелюбствуй, перелюбствуєш, гидуючи ідолами, святотатствуєш?
|
проповёдаz не крaсти, крaдеши: глаг0лzй не прелюбы2 твори1ти, прелюбы2 твори1ши: гнушazсz јдwлъ, с™†z крaдеши:
|
|
23
|
23
|
|
Хвалишся законом, а, порушуючи закон, Бога безчестиш?
|
и4же въ зак0нэ хвaлишисz, преступлeніемъ зак0на бGа безчeствуеши.
|
|
24
|
24
|
|
Бо, як написано, «через вас ім’я Боже ганьблять язичники».
|
И$мz бо б9іе вaми хyлитсz во kзhцэхъ, ћкоже є4сть пи1сано.
|
|
25
|
25
|
|
Обрізання корисне, коли виконуєш закон; а коли ти порушник закону, то обрізання твоє стало необрізанням.
|
Њбрёзаніе бо п0льзуетъ, ѓще зак0нъ твори1ши: ѓще же зак0на престyпникъ є3си2, њбрёзаніе твоE неwбрёзаніе бhсть.
|
|
26
|
26
|
|
Отже, коли необрізаний дотримується постанови закону, то його необрізання чи не зарахується йому за обрізання?
|
Ѓще u5бо неwбрёзаніе њправдaніе зак0на сохрани1тъ, не неwбрёзаніе ли є3гw2 во њбрёзаніе вмэни1тсz,
|
|
27
|
27
|
|
І необрізаний із природи, який виконує закон, чи не осудить тебе, порушника закону з Писанням і обрізанням?
|
и3 њсyдитъ є4же t є3стествA неwбрёзаніе, зак0нъ совершaющее, тебE, и4же писaніемъ и3 њбрёзаніемъ є3си2 престyпникъ зак0на.
|
|
28
|
28
|
|
Бо не той юдей, хто має такий вигляд, і не те обрізання, що зовні, на тілi;
|
(За? п7G.) Не бо2 и4же ћвэ, їудeй є4сть, ни є4же ћвэ во пл0ти, њбрёзаніе:
|
|
29
|
29
|
|
але той юдей, хто в душi такий, і те обрізання, яке в серці, за духом, а не за буквою: йому і похвала не від людей, але від Бога.
|
но и4же въ тaйнэ їудeй, и3 њбрёзаніе сeрдца дyхомъ, (ґ) не писaніемъ: є3мyже похвалA не t человBкъ, но t бGа.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.