Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія церковнослов'янською (unicode) - Глава 16

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29

Глава 16	Глава́ ѕ҃і

1	1
І принесли ковчег Божий, і поставили його посеред скинії, яку спорудив для нього Давид, і піднесли Богу всепалення і мирні жертви.	Принесо́ша оу҆́бѡ кївѡ́тъ бж҃їй и҆ поста́виша є҆го̀ посредѣ̀ ски́нїи, ю҆́же водрꙋзѝ є҆мꙋ̀ даві́дъ, и҆ принесо́ша всесожжє́нїѧ и҆ спаси́тєлнаѧ пред̾ гдⷭ҇емъ.
2	2
Коли Давид закінчив всепалення і приношення мирних жертв, то благословив народ ім’ям Господа	И҆ совершѝ даві́дъ возносѧ̀ всесожжє́нїѧ и҆ спаси́тєлнаѧ, и҆ благословѝ лю́ди во и҆́мѧ гдⷭ҇не,
3	3
і роздав усім ізраїльтянам, і чоловікам і жінкам, по одній хлібині і по шматку м’яса і по кухлю вина,	и҆ раздѣлѝ всѧ́комꙋ мꙋ́жꙋ і҆и҃лскꙋ, ѿ мꙋ́жа да́же до жены̀, мꙋ́жꙋ хлѣ́бъ є҆ди́нъ пече́ный, (и҆ ча́сть пече́на мѧ́са,) и҆ прѧ́женый со є҆ле́емъ семїда́лъ:
4	4
і поставив на службу перед ковчегом Господнім деяких з левитів, щоб вони славословили, дякували і звеличували Господа Бога Ізраїлевого:	поста́ви же пред̾ лице́мъ кївѡ́та завѣ́та гдⷭ҇нѧ ѿ леѵі̑тъ, є҆́же слꙋжи́ти и҆ возглаша́ти (дѣла̀ є҆гѡ̀), и҆ и҆сповѣ́дати и҆ хвали́ти гдⷭ҇а бг҃а і҆и҃лева:
5	5
Асафа головним, другим по ньому Захарію, Ієїела, Шемирамофа, Ієхиїла, Маттафію, Елиава, і Ванею, Овед-Едома та Ієїела з псалтирями і цитрами, і Асафа для гри на кимвалах,	а҆са́фъ нача́лникъ, и҆ дрꙋгі́й по не́мъ заха́рїа, і҆еїи́лъ и҆ семїрамѡ́ѳъ, и҆ і҆еїи́лъ и҆ маттаѳі́а, и҆ є҆лїа́въ и҆ ване́а и҆ а҆вдедо́мъ: і҆еїи́лъ же во ѻ҆рга́нѣхъ и҆ ѱалти́ри и҆ гꙋ́слехъ, а҆са́фъ же въ кѷмва́лѣхъ возглаша́ѧ:
6	6
а Ванею та Озиїла, священиків, щоб постійно сурмили перед ковчегом завіту Божого.	и҆ ване́а и҆ ѻ҆зїи́лъ свѧще́нницы (трꙋби́ша) вы́нꙋ въ трꙋбы̑ пред̾ кївѡ́томъ завѣ́та бж҃їѧ.
7	7
У цей день Давид уперше дав псалом для славослів’я Господу через Асафа, і братів його:	Въ то́й де́нь оу҆стро́и даві́дъ въ нача́лѣ хвали́ти гдⷭ҇а рꙋко́ю а҆са́фа и҆ бра́тїи є҆гѡ̀.
8	8
славте Господа, проголошуйте ім’я Його; сповіщайте в народах діла Його;	Пѣ́снь. И҆сповѣ́дайтесѧ гдⷭ҇еви и҆ призыва́йте є҆го̀ во и҆́мени є҆гѡ̀, зна́єма сотвори́те лю́демъ начина̑нїѧ є҆гѡ̀:
9	9
співайте Йому, бряжчіть Йому; оповідайте про всі чудеса Його;	по́йте є҆мꙋ̀ и҆ воспо́йте є҆мꙋ̀, повѣ́дите всѧ̑ чꙋдеса̀ є҆гѡ̀, ꙗ҆̀же сотворѝ гдⷭ҇ь:
10	10
хваліться ім’ям Його святим; нехай веселиться серце тих, хто шукає Господа;	хвали́те и҆́мѧ ст҃о́е є҆гѡ̀, да возвесели́тсѧ се́рдце и҆́щꙋщее бл҃говоле́нїѧ є҆гѡ̀:
11	11
шукайте Господа і сили Його, шукайте безперестанно лиця Його;	взыщи́те гдⷭ҇а и҆ оу҆крѣпи́тесѧ, взыщи́те лица̀ є҆гѡ̀ вы́нꙋ:
12	12
поминайте чудеса, які Він сотворив, знамення Його і суди вуст Його,	помѧни́те чꙋдеса̀ є҆гѡ̀, ꙗ҆̀же сотворѝ, зна́мєнїѧ и҆ сꙋдбы̑ оу҆́стъ є҆гѡ̀,
13	13
ви, сíм’я Ізраїлеве, раби Його, сини Якова, обрані Його!	сѣ́мѧ і҆и҃лево, рабѝ є҆гѡ̀, сы́нове і҆а̑кѡвли, и҆збра́ннїи є҆гѡ̀.
14	14
Він Господь Бог наш; суди Його по всій землі.	То́й гдⷭ҇ь бг҃ъ на́шъ, во все́й землѝ сꙋдбы̑ є҆гѡ̀.
15	15
Пам’ятайте вічно завіт Його, слово, яке Він заповів у тисячу родів,	Помѧне́мъ во вѣ́къ завѣ́тъ є҆гѡ̀, сло́во є҆гѡ̀, є҆́же заповѣ́длъ въ ты́сѧщы родѡ́въ,
16	16
те, що заповідав Аврааму, і в чому клявся Ісааку,	є҆́же завѣща̀ а҆враа́мꙋ, и҆ клѧ́твꙋ свою̀ і҆саа́кꙋ:
17	17
і що поставив Якову в закон і Ізраїлю в завіт вічний,	и҆ поста́ви є҆̀ і҆а́кѡвꙋ въ повелѣ́нїе, і҆и҃лю въ завѣ́тъ вѣ́ченъ,
18	18
говорячи: «тобі дам Я землю Ханаанську, у спадкоємний наділ вам».	гл҃ѧ: тебѣ̀ да́мъ зе́млю ханаа́ню, оу҆́же достоѧ́нїѧ ва́шегѡ.
19	19
Вони були тоді нечисленні і незначні, і прибульці в ній,	Внегда̀ бы́ти и҆̀мъ ма̑лымъ число́мъ, ꙗ҆́кѡ оу҆ма́лишасѧ и҆ пресели́шасѧ въ ню̀,
20	20
і переходили від народу до народу і з одного царства до іншого народу;	и҆ преидо́ша ѿ ꙗ҆зы́ка въ ꙗ҆зы́къ и҆ ѿ ца́рствїѧ къ лю́демъ и҆ны̑мъ,
21	21
але Він нікому не дозволив кривдити їх, і викривав за них царів:	не ѡ҆ста́ви мꙋ́жа ѡ҆би́дѣти и҆̀хъ, и҆ ѡ҆бличѝ ѡ҆ ни́хъ цари̑:
22	22
«Не доторкайтеся до помазаних Моїх, і пророкам Моїм не робіть зла».	не прикаса́йтесѧ пома̑заннымъ мои̑мъ, и҆ во прⷭ҇ро́цѣхъ мои́хъ не лꙋка́внꙋйте.
23	23
Співайте Господу, вся земле, благовістіть з дня у день спасіння Його.	Воспо́йте гдⷭ҇еви, всѧ̀ землѧ̀, возвѣсти́те ѿ днѐ на де́нь спⷭ҇нїе є҆гѡ̀,
24	24
Сповіщайте язичникам славу Його, усім народам чудеса Його,	возвѣсти́те во ꙗ҆зы́цѣхъ сла́вꙋ є҆гѡ̀, во всѣ́хъ лю́дехъ чꙋдеса̀ є҆гѡ̀,
25	25
бо великий Господь і славний, страшніший за всіх богів.	ꙗ҆́кѡ ве́лїй гдⷭ҇ь и҆ хва́ленъ ѕѣлѡ̀, стра́шенъ є҆́сть над̾ всѣ́ми бѡ́ги.
26	26
Тому що всі боги народів ніщо, а Господь небеса сотворив.	Ꙗ҆́кѡ всѝ бо́зи ꙗ҆зы́кѡвъ і҆́дѡли: гдⷭ҇ь же на́шъ небеса̀ сотворѝ.
27	27
Слава і велич перед лицем Його, могутність і радість на місці [святому] Його.	Сла́ва и҆ вели́чество пред̾ лице́мъ є҆гѡ̀, крѣ́пость и҆ похвала̀ въ мѣ́стѣ є҆гѡ̀ ст҃ѣ́мъ.
28	28
Воздайте Господу, племена народів, воздайте Господу славу і честь,	Дади́те гдⷭ҇еви, ѻ҆те́чєствїѧ ꙗ҆зы́кѡвъ, дади́те гдⷭ҇еви сла́вꙋ и҆ крѣ́пость,
29	29
воздайте Господу славу імені Його. Візьміть дар, ідіть перед лице Його, поклоніться Господу у величі святині Його.	дади́те гдⷭ҇еви сла́вꙋ и҆́мени є҆гѡ̀: возми́те да́ры и҆ принеси́те пред̾ лицѐ є҆гѡ̀, и҆ поклони́тесѧ гдⷭ҇еви во дво́рѣхъ ст҃ы́хъ є҆гѡ̀.
30	30
Тремти перед Ним, уся земле, бо Він заснував вселенну, вона не похитнеться.	Да оу҆бои́тсѧ ѿ лица̀ є҆гѡ̀ всѧ̀ землѧ̀, да и҆спра́витсѧ землѧ̀ и҆ да не подви́житсѧ:
31	31
Нехай веселяться небеса, нехай торжествує земля, і нехай скажуть у народах: Господь царює!	да возвеселѧ́тсѧ небеса̀ и҆ да возра́дꙋетсѧ землѧ̀, и҆ да рекꙋ́тъ во ꙗ҆зы́цѣхъ: гдⷭ҇ь црⷭ҇твꙋетъ.
32	32
Нехай плеще море і все, що наповнює його, нехай радіє поле й усе, що на ньому.	Да возгласи́тъ мо́ре и҆ и҆сполне́нїе є҆гѡ̀, и҆ древа̀ пѡльска́ѧ, и҆ всѧ̑ ꙗ҆̀же на ни́хъ.
33	33
Нехай радіють разом усі дерева дібровні перед лицем Господа, бо Він іде судити землю.	Тогда̀ возвеселѧ́тсѧ древа̀ дꙋбра̑внаѧ пред̾ лице́мъ гдⷭ҇нимъ, ꙗ҆́кѡ прїи́де сꙋди́ти землѝ.
34	34
Прославляйте Господа, бо повіки милість Його,	И҆сповѣ́дайтесѧ гдⷭ҇еви, ꙗ҆́кѡ бл҃гъ, ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀,
35	35
і скажіть: спаси нас, Боже, Спасителю наш! Збери нас і визволи нас від народів, щоб ми славили святе ім’я Твоє і щоб хвалилися славою Твоєю!	и҆ глаго́лите: сп҃си́ ны, бж҃е, сп҃си́телю на́шъ, и҆ соберѝ на́съ, и҆ и҆змѝ на́съ ѿ ꙗ҆зы̑къ, да хва́лимъ и҆́мѧ ст҃о́е твоѐ, и҆ хва́лимсѧ во хвале́нїихъ твои́хъ.
36	36
Благословенний Господь Бог Ізраїлів, від віку і до віку! І сказав увесь народ: амінь! алилуя!	Блгⷭ҇ве́нъ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ ѿ вѣ́ка да́же и҆ до вѣ́ка. И҆ рекꙋ́тъ всѝ лю́дїе: а҆ми́нь. И҆ восхвали́ша гдⷭ҇а.
37	37
Давид залишив там, перед ковчегом завіту Господнього, Асафа і братів його, щоб вони служили перед ковчегом постійно, щодня,	И҆ ѡ҆ста́виша та́мѡ пред̾ кївѡ́томъ завѣ́та гдⷭ҇нѧ а҆са́фа и҆ бра́тїю є҆гѡ̀, да слꙋ́жатъ пред̾ кївѡ́томъ вы́нꙋ по всѧ̑ дни̑:
38	38
й Овед-Едома і братів його, шістдесят вісім чоловік; Овед-Едома, сина Ідифунового, і Хосу — воротарями,	и҆ а҆вдедо́мъ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀, шестьдесѧ́тъ ѻ҆́смь: и҆ а҆вдедо́мъ сы́нъ і҆дїѳꙋ́нь и҆ ѻ҆са́й (поста́влени) во две́рники:
39	39
а Садока священика і братів його священиків перед оселею Господньою, яка на висоті в Гаваоні,	садѡ́ка же свѧще́нника и҆ бра́тїю є҆гѡ̀ свѧще́нниками пред̾ ски́нїею гдⷭ҇нею въ вы́шнихъ и҆̀же въ гаваѡ́нѣ,
40	40
для возношення всепалень Господу на жертовнику всепалення постійно, вранці і ввечері, і для усього, що написано в законі Господа, який Він заповів Ізраїлю;	да возно́сѧтъ всесожжє́нїѧ гдⷭ҇еви на ѻ҆лтарѝ всесожже́нїй вы́нꙋ оу҆́трѡ и҆ ве́черъ, и҆ по всѣ̑мъ ꙗ҆̀же пи̑сана сꙋ́ть въ зако́нѣ гдⷭ҇ни, є҆ли̑ка повелѣ̀ сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ рꙋко́ю мѡѷсе́а раба̀ бж҃їѧ:
41	41
і з ними Емана та Ідифуна й інших обраних, які призначені поіменно, щоб славити Господа, бо навіки милість Його.	и҆ съ ни́ми є҆ма́нъ и҆ і҆дїѳꙋ́мъ и҆ про́чїи и҆збра́ннїи кі́йждо зва́нїемъ свои́мъ є҆́же хвали́ти гдⷭ҇а, ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀:
42	42
При них Еман та Ідифун прославляли Бога, граючи на трубах, кимвалах і різних музичних інструментах; синів же Ідифуна поставив при вратах.	и҆ съ ни́ми трꙋбы̑ и҆ кѷмва́лы є҆́же возглаша́ти, и҆ ѻ҆рга́ны пѣ́нїй бж҃їихъ: сы́нове же і҆дїѳꙋ̑мли во вратѣ́хъ (стоѧ́хꙋ).
43	43
І пішов увесь народ, кожен у свій дім; повернувся і Давид, щоб благословити дім свій.	И҆ и҆до́ша всѝ лю́дїе кі́йждо въ до́мъ сво́й, и҆ даві́дъ возврати́сѧ, да благослови́тъ до́мъ сво́й.

← Глава 15

Глава 17 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Категорії

Контакти

Паперові видання

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Паперові видання

Старий Заповіт

Новий Заповіт