Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ в҃

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Глава́ в҃	Глава 2

1	1
И҆ по словесѣ́хъ си́хъ оу҆толи́сѧ ца́рь ѿ гнѣ́ва, и҆ не воспомѧнꙋ̀ ктомꙋ̀ а҆сті́ни, воспомина́ѧ, є҆ли̑ка глаго́ла и҆ ка́кѡ ѡ҆сꙋдѝ є҆ѧ̀.	Після цього, коли затих гнів царя Артаксеркса, він згадав про Астинь і про те, що вона зробила, і що було визначено про неї.
2	2
И҆ рѣ́ша слꙋги̑ царє́вы: да и҆зы́щꙋтсѧ царю̀ дѣви̑цы нерастлѣ̑нны, красны̑ зра́комъ, и҆ да поста́витъ ца́рь взыска́тєли во всѣ́хъ страна́хъ ца́рствїѧ своегѡ̀,	І сказали слуги царя, які служили при ньому: нехай би пошукали царю молодих красивих дівчат,
3	3
и҆ да и҆зберꙋ́тъ ѻ҆трокови́цъ дѣ́вственныхъ доброзра́чныхъ въ сꙋ́сы гра́дъ, въ черто́гъ же́нскїй, и҆ да ѿдадꙋ́тсѧ є҆ѵнꙋ́хови царе́вꙋ стра́жꙋ же́нъ, и҆ да дадꙋ́тсѧ ма̑сти и҆ про́чыѧ потрє́бы:	і нехай би призначив цар спостерігачів у всіх областях свого царства, щоб зібрали усіх молодих дівчат, красивих на вигляд, у престольне місто Сузи, у дім дружин під нагляд Гегая, царського євнуха, сторожа дружин, і нехай би видавали їм притирання [та інше, що потрібно];
4	4
и҆ жена̀, ю҆́же возлю́битъ ца́рь, да бꙋ́детъ цари́цею вмѣ́стѡ а҆сті́ни. И҆ оу҆го́дно бѣ̀ царю̀ сло́во, и҆ сотворѝ та́кѡ.	і дівчина, яка сподобається очам царя, нехай буде царицею замість Астинь. І вгодне було слово це в очах царя, і він так і зробив.
5	5
И҆ мꙋ́жъ бѣ̀ і҆ꙋде́анинъ во гра́дѣ сꙋ́сѣхъ, и҆ и҆́мѧ є҆мꙋ̀ мардохе́й сы́нъ і҆аі́ровъ, сы́на семе́ина, сы́на кїсе́ова, ѿ пле́мене венїамі́нѧ,	Був у Сузах, місті престольному, один юдеянин, ім’я його Мардохей, син Іаїра, син Семея, син Киса, з коліна Веніамінового.
6	6
и҆́же бѧ́ше плѣне́нъ ѿ і҆еⷭ҇рли́ма навꙋходоно́соромъ царе́мъ вавѷлѡ́нскимъ:	Він був переселений з Єрусалима разом із полоненими, виведеними з Ієхонією, царем Юдейським, яких переселив Навуходоносор, цар Вавилонський.
7	7
и҆ бѧ́ше є҆мꙋ̀ ѻ҆трокови́ца воспита́на, дще́рь а҆мїнада́ва бра́та ѻ҆тцꙋ̀ є҆гѡ̀, и҆ и҆́мѧ є҆́й є҆сѳи́рь. По преставле́нїи же роди́телей є҆ѧ̀, прїѧ̀ ю҆̀ мардохе́й во дще́ре мѣ́сто: и҆ бѧ́ше дѣви́ца красна̀ и҆ доброзра́чна.	І був він вихователем Гадасси, — вона ж Есфир, — дочки дядька його, тому що не було у неї ні батька, ні матері. Дівчина ця була красива станом і гарна лицем. І після смерти батька її і матері її, Мардохей узяв її до себе замість дочки.
8	8
И҆ є҆гда̀ оу҆слы́шано бы́сть повелѣ́нїе царе́во, сѡ́браны бы́ша дѣви̑цы мнѡ́ги во гра́дъ сꙋ́сы, под̾ рꙋ́кꙋ га́їевꙋ, и҆ приведена̀ бы́сть є҆сѳи́рь ко га́їю храни́телю же́нъ:	Коли оголошене було повеління царя й указ його, і коли зібрано було багато дів у престольне місто Сузи під нагляд Гегая, тоді взята була й Есфир у царський дім під нагляд Гегая, стража дружин.
9	9
и҆ оу҆го́дна бы́сть є҆мꙋ̀ ѻ҆трокови́ца и҆ ѡ҆крѣ́те благода́ть пред̾ ни́мъ: и҆ потща́сѧ да́ти є҆́й ма̑сти и҆ оу҆ча́стїе, и҆ се́дмь дѣви́цъ приста́ви къ не́й и҆з̾ до́мꙋ царе́ва, и҆ снабдѣва́ше ю҆̀ и҆ рабы́нь є҆ѧ̀ до́брѣ въ домꙋ̀ же́нстѣмъ.	І сподобалася ця дівчина очам його і здобула у нього благовоління, і він поспішив видати їй притирання і все, призначене для неї, і приставити до неї сім дів, гідних бути при ній, з дому царського, і перемістив її і дівчат її у краще відділення жіночого дому.
10	10
И҆ не повѣ́да є҆сѳи́рь ро́да своегѡ̀, нижѐ ѻ҆те́чества, мардохе́й бо заповѣ́да є҆́й не возвѣща́ти.	Не сказала Есфир ні про народ свій, ні про рідню свою, тому що Мардохей дав їй наказ, щоб вона не говорила про це.
11	11
На всѧ́къ же де́нь хожда́ше мардохе́й по дворꙋ̀ же́нскомꙋ, назира́ѧ, что̀ є҆сѳи́ри слꙋчи́тсѧ.	І кожного дня Мардохей приходив до двору жіночого дому, щоб довідуватися про здоров’я Есфирі і про те, що робиться з нею.
12	12
Сїе́ же бѣ̀ вре́мѧ дѣви́цъ входи́ти ко царю̀, є҆гда̀ и҆спо́лнѧтсѧ двана́десѧть мцⷭ҇ей: та́кѡ бо наполнѧ́хꙋсѧ дні́е оу҆краше́нїѧ, ше́сть мцⷭ҇ъ во а҆рѡма́тѣхъ и҆ въ ма́стехъ же́нскихъ, и҆ ше́сть мцⷭ҇ъ намазꙋ́ющѧсѧ смѵ́рновымъ є҆ле́емъ,	Коли наставав час кожній дівчині входити до царя Артаксеркса, після того, як протягом дванадцяти місяців виконано було над нею все, визначене жінкам, — тому що стільки часу тривали дні притирання їх: шість місяців мировою оливою і шість місяців пахощами та іншими притираннями жіночими, —
13	13
и҆ тогда̀ вхожда́хꙋ ко царе́ви: и҆ є҆мꙋ́же а҆́ще рече́тъ привестѝ ю҆̀, вхо́дитъ съ ни́мъ кꙋ́пнѡ и҆з̾ до́мꙋ же́нскагѡ да́же до до́мꙋ царе́ва:	тоді дівчина входила до царя. Чого б вона не вимагала, їй давали все для виходу з жіночого дому у дім царя.
14	14
на ве́черъ вхожда́ше и҆ заꙋ́тра возвраща́шесѧ въ до́мъ же́нскїй вторы́й, и҆дѣ́же га́й є҆ѵнꙋ́хъ царе́въ храни́тель же́нъ, и҆ не вхожда́ше па́ки ко царю̀, а҆́ще не бꙋ́детъ позвана̀ и҆́менемъ.	Увечері вона входила і вранці поверталася в інший жіночий дім під нагляд Шаазгаза, царського євнуха, стража наложниць; і вже не входила до царя, хіба тільки цар побажав би її, і вона прикликалася б на ім’я.
15	15
Є҆гда́ же и҆спо́лнисѧ вре́мѧ є҆сѳи́ри дще́ри а҆мїнада́ва, бра́та ѻ҆тца̀ мардохе́ова, (и҆́же поѧ́лъ ю҆̀ себѣ̀ въ дще́ре мѣ́сто,) вни́ти ко царе́ви, ничто́же престꙋпѝ ѿ си́хъ, ꙗ҆̀же заповѣ́да є҆́й є҆ѵнꙋ́хъ храни́тель же́нъ: бѣ́ бо є҆сѳи́рь ѡ҆брѣта́ющаѧ благода́ть пред̾ всѣ́ми зрѧ́щими ю҆̀.	Коли прийшов час Есфирі, дочки Аминадава, дядька Мардохея, який узяв її до себе замість дочки,– йти до царя, тоді вона не просила нічого, крім того, про що сказав їй Гегай, євнух царський, страж дружин. І здобула Есфир прихильність до себе в очах усіх, хто бачив її.
16	16
И҆ вни́де є҆сѳи́рь ко царю̀ а҆ртаѯе́рѯꙋ во вторыйна́десѧть мцⷭ҇ъ, и҆́же є҆́сть а҆да́ръ, въ лѣ́то седмо́е ца́рства є҆гѡ̀.	І взята була Есфир до царя Артаксеркса, у царський дім його, в десятому місяці, тобто в місяці Тебефі, у сьомий рік його царювання.
17	17
И҆ возлюбѝ ца́рь є҆сѳи́рь, и҆ ѡ҆брѣ́те благода́ть па́че всѣ́хъ дѣви́цъ, и҆ возложѝ вѣне́цъ же́нскїй на главꙋ̀ є҆ѧ̀.	І полюбив цар Есфир більше за всіх дружин, і вона здобула його благовоління і прихильність більше за всіх дів; і він поклав царський вінець на голову її і зробив її царицею замість Астині.
18	18
И҆ сотворѝ ца́рь пи́ръ всѣ̑мъ дрꙋгѡ́мъ свои̑мъ и҆ си́ламъ се́дмь дні́й, и҆ вознесѐ бра́къ є҆сѳи́ринъ, и҆ сотворѝ ѿра́дꙋ сꙋ́щымъ во ца́рствїи є҆гѡ̀.	І зробив цар великий бенкет для всіх князів своїх і для службовців при ньому, — бенкет заради Есфирі, і зробив пільги областям і роздав дарунки з царською щедрістю.
19	19
Мардохе́й же слꙋжа́ше во дворѣ̀ (царе́вѣ).	І коли вдруге зібрані були дівчата, і Мардохей сидів біля воріт царських,
20	20
Є҆сѳи́рь же не повѣ́да ро́да своегѡ̀, (ни люді́й свои́хъ): си́це бо заповѣ́да є҆́й мардохе́й боѧ́тисѧ бг҃а и҆ твори́ти за́пѡвѣди є҆гѡ̀, ꙗ҆́коже бѣ̀ съ ни́мъ, є҆сѳи́рь же не и҆змѣнѝ ѡ҆бы́чаѧ своегѡ̀.	Есфир усе ще не говорила про рідню свою і про народ свій, як наказав їй Мардохей; а слово Мардохея Есфир виконувала і тепер так само, як тоді, коли була у нього на вихованні.
21	21
И҆ ѡ҆печа́листасѧ два̀ є҆ѵнꙋ̑ха царє́ва нача́лнѣйшїи стра́жы тѣ́ла є҆гѡ̀, ꙗ҆́кѡ предпочте́нъ бы́сть мардохе́й, и҆ и҆ска́ста оу҆би́ти а҆ртаѯе́рѯа царѧ̀.	У цей час, коли Мардохей сидів біля воріт царських, два царських євнухи, Гавафа і Фарра, які оберігали поріг, озлобилися [за те, що перевагу одержав Мардохей], і замислили накласти руку на царя Артаксеркса.
22	22
И҆ возвѣсти́сѧ сло́во мардохе́ю, и҆ сказа̀ є҆сѳи́ри: ѻ҆на́ же повѣ́да царю̀, ꙗ҆̀же навѣ́тꙋютъ.	Довідавшись про це, Мардохей повідомив царицю Есфир, а Есфир сказала цареві від імені Мардохея.
23	23
Ца́рь же и҆спыта̀ двꙋ̀ є҆ѵнꙋ̑хꙋ, (и҆ и҆сповѣ́даста,) и҆ ѡ҆бѣ́си и҆̀хъ. И҆ повелѣ̀ ца́рь вписа́ти на па́мѧть въ ца́рстѣй книгохрани́телницѣ ѡ҆ благодѣѧ́нїи мардохе́овѣ въ похвалꙋ̀.	Справа була досліджена і знайдена вірною, і їх обох повісили на дереві. І було вписано про благодіяння Мардохея в книгу денних записів царя.

← Глава́ а҃

Глава́ г҃ →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт